Безпека життя та здоров’я учнів. 1-11 класи. Навчально-методичні матеріали

Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте файл и откройте на своем компьютере.
1 Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 4 БЕЗ»ЕКА ЖИТТЯ ТА ЗД«Р«В’Я УЧНІВ. 1 - 11КЛАСИ м. Красноармійськ 2 У посібнику розміщені бесіди з безпеки життєдіяльності в загальноосвітньому навчальному закладі (відповідно до тематики бесід із попередження дитячого травматизму). Збірник присвячений питанням безпеки дітей, основний упор зроблений на питання вивчення основ безпеки життєдіяльності в школі та корисної інформації, яка може знадобитися в повсякденному житті. Сподіваємося, що матеріали зацікавлять вас і нададуть практичну допомогу Бе зпека життя та здоров’я у чнів . 1 - 11 класи . Навчально - методичні матеріали /Керівник: О.С. Ткаченко . – Красноармійськ, 2014 – 76 с. © О.С. Ткаченко . 3 ЩО ТАКЕ БЕЗПЕКА ? Різні дже рела по проблемам безпеки трактують її по - різному. В одних, безпека - це якість будь - якої системи, що визначає її можливість і здатність до самозбереження. В інших - це система гарантій, що забезпечують сталий розвиток і захист від внутрішніх і зовнішніх в орогів. У тлумачному словнику можна прочитати, що безпека - це "Стан, при якому не загрожує небезпека чого - небудь або кому - небудь". Сьогодні прийнято говорити, що безпека - це комплекс заходів, що дозволяють запобігти можливі загрози. Цілі вивчення правил б езпеки життєдіяльності :  освоєння знань про безпечну поведінку людини в небезпечних та надзвичайних ситуаціях природного, техногенного і соціального характеру; здоров'я та здоровий спосіб життя; державній системі захисту населення від небезпечних та надзви чайних ситуацій; про обов'язки громадян щодо захисту держави;  виховання ціннісного ставлення до людського життя і здоров'я;  розвиток рис особистості, необхідних для безпечної поведінки в надзвичайних ситуаціях; пильності; потреби в дотриманні здорового сп особу життя;  оволодіння вміннями оцінювати ситуації, небезпечні для життя і здоров'я; діяти в надзвичайних ситуаціях; використовувати засоби індивідуального і колективного захисту; надавати першу медичну допомогу потерпілим В результаті вивчення правил бе зпеки життєдіяльності на базовому рівні учень середньої загальноосвітньої школи в цілому повинен:  знати (розуміти): основи формування здорового способу життя;  вміти: володіти способами захисту населення від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру; користуватися засобами індивідуального і колективного захисту;  використовувати набуті знання і вміння у практичній діяльності та повсякденному житті для: ведення здорового способу життя; надання першої медичної допомоги; розвитку в собі духовн их і фізичних якостей. 4 «Сірничок малий, а біда велика» Дуже часто в руках дітей опиняються сірники. Це приводить до нещастя. Дитина цікава і їй хочеться пограти з вогнем. Але вона не знає, що полум'я яке розгорілося, неможливо швидко загасити силами самої дитини. Вона лякається і ховається. Сховавшись від вогню, дитина не знає про те, що може задихнутися від чадного газу, який виділяється при горінні. Слід попередити дітей про небезпеку таких ігор і не залишати сірників без нагляду. Це ж запобігання стосує ться і електронагрівальних приладів. Не вимкнена праска створить аналогічну ситуацію де спалахне вогонь. Пожежа – це неконтро льований процес горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей і що створює небезпеку життя людей. Причини виникнення пожеж Вогонь здавна став надійним помічником у житті людей. Разом із тим необережне поводження з ним може призвести до ви никнення пожежі. Пожежі часто виникають через такі причини: — несправність або неправильна експлуатація електрообладнання, газових плит, електричних побутових приладів; — увімкнення в одну розетку декількох побутових приладів великої потужності; — несправн ість електропроводки; — сушіння речей над газовою плитою; — користування саморобними електричними гірляндами для ялинки, запалювання хлопавок і бенгальських вогнів поблизу хвої; — використання легкозаймистих маскарадних костюмів із паперу та вати; — неспра вна або залишена без догляду побутова електротехніка; — необережне поводження з вогнем; ігри з вогнем; — удари блискавки; — збереження легкозаймистих матеріалів та речовин на балконі та вдома; — витік газу; — використання піротехніки. Велику небезпеку в ді яльності людини представляють лісові пожежі. Це загибель ділянки лісу, тварин і тому подібне. Найбільш частою лісовою пожежею є низова пожежа, при якій горять лісова підстилка, трав’янисто - кущовий покрив, молоді дерева і підлісок. 5 При виникненні верхової л ісової пожежі також горять крони дерев. Причини виникнення лісових пожеж – це від грозової блискавки в посушливий період року, в результаті діяльності людини (непогашені вогнища, сигарети і тому подібне) потрапивши в зону, куди поширюється лісова пожежа, л юдина повинна прийняти всі заходи, щоб вийти з неї. Виходити із зони поширення лісової пожежі необхідно в направленні перпендикулярному направленню вітру. Вийшовши із зони поширення лісової пожежі необхідно терміново повідомити про пожежу у відповідні орга ни. Знаходячись в лісі, в полі необхідно завжди пам'ятати, що вогонь при недбалому з ним зверненні, дуже легко може перетворитися з друга людини – у його злого ворога, нанісши при цьому значну утрату навколишній природі, тваринному світу, добробуту і здо ров'ю людини. У приміщенні пожежа виникає частіше в результаті діяльності людини, а також викидів горючих газів, спалаху електропроводки. Первинними ознаками пожежі є запах диму і гару в місцях, де вогню не повинно бути. Відмітивши дим, вогонь і інші о знаки пожежі, що починається, необхідно прийняти заходи до гасіння вогню. Загоряння і невеликі пожежі можна загасити за допомогою води, землі, піску. Для гасіння пожежі використовуються відра, лопати, совки, листи фанери, вогнегасники. Забороняється гаси ти водою горючі рідини, електропроводи. При будь - якому спалаху, першочерговим завданням є порятунок людей. При цьому діяти потрібно швидко і упевнено. Необхідно виводити людей з будівлі через звичайні виходи, користуватися ліфтом при цьому заборонено. Як що вихід відрізаний вогнем то людей треба виводити через верхні поверхи будівлі. Гасити електричні дроти, що зажевріли, можна лише після їх відключення від живлячої мережі (спільний рубильник на щиті будинку, секції або видалення пробок електричних запоб іжників). До відключення струму ізоляцію дротів, що горять, й інші предмети, що зажевріли, потрібно гасити лише сухим піском. Після виключення струму вогнище вогню можна гасити водою, піском або піною з вогнегасника. При пошкодженні газової мережі в буди нку необхідне негайно перекрити газ на введеннях в квартири або на стояках. Якщо на зруйнованому трубопроводі зажеврів газ, необхідно обережно перекрити кран для того, щоб скоротити доступ газу до цього місця. Коли тиск газу впаде настільки що полум'я буде незначним, треба накинути на це місце мокру ганчірку або замазати його глиною або мокрою землею. Гасити водою газ, що зажеврів, не можна. 6 Інструктаж . Правила пожежної безпеки та поводження з електроприладами Забороняється:  Кидати негайні сірники, недопалки в приміщеннях.  Недбало, безтурботно звертатися вогнем.  Викидати палаючу золу поблизу будівель.  Залишати відкритими двері печей, камінів.  Включати в одну розетку велика кількість споживачів струму.  Використовувати несправну апаратуру і прилади.  Користуватися пошкодженими розетками. Користуватися електричними прасками, плитками, чайниками без підставок з вогнетривких матеріалів.  Користуватися електрошнура і проводами з порушеною ізоляцією.  Залишати без нагляду топлячи печі.  Колупа ти у розетці ні пальцем, ні іншими предметами.  Самим лагодити й розбирати електроприлади. Дозволяється:  Захищати будинок від пожежі.  У разі виникнення пожежі викликати пожежну охорону.  Використовувати всі наявні засоби для гасіння пожежі.  Подава ти сигнал тривоги.  Зустрічати пожежників і повідомляти їм про вогнищі пожежі.  Знати план евакуації на випадок пожежі.  Кричати й кликати на допомогу дорослих.  Рухатися повзучи або пригнувшись, якщо приміщення сильно задимлене.  Вивести з палаючого прим іщення людей, дітей.  Накинути покривало на потерпілого. Правила пожежної безпеки у вашому домі. Пам'ятайте, що не можна вдома:  користуватися несправними електричними побутовими приладами;  захаращувати балкони і підвали;  гратися з вогнем;  зберігати на б алконах і в гаражах легкозаймисті матеріали;  сушити речі над плитою. Правила гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння:  слід вимкнути джерела струму, перекрити крани газоподачі, джерело вогню накрити простирадлом;  якщо пожежа виникла через н есправність електропроводки, нічого не можна заливати водою, можна взяти пісок, повстину, вогнегасники,"  вікна відкривати не можна, бо кисень посилить вогонь. 7 Якщо вогонь відразу загасити не вдалося, необхідно якомога швидше покинути приміщення і покликат и на допомогу дорослих. Якщо є можливість, закрити по дорозі всі двері. Не можна ховатися у шафах, під ліжком чи столом, у туалеті чи ванній кімнаті. Необхідно зателефонувати за номером 101. Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж. Дії учнів при пожежі. Для запобігання ушкодженню ізоляції і виникненню коротких замикань (і як наслідок -- пожежі) не дозволяється:  зафарбовувати й білити шнури і проводи; вішати на них будь - що;  допускати зіткнення електричних проводі в з телефонними, з теле - і радіоантенами, гілками дерев і покрівлями споруд;  використовувати як провідник електричного струму телефонні і радіо дроти ;  довільно вбивати в стіни гвіздки, це може призвести до ушкодження скритої ізоляції;  самостійно проводити ремонт електророзеток, переносити електропроводку. Під час виникнення пожежі у приміщенні школи учні мають виконувати накази і розпорядження вчителів. План евакуації школярів має знаходитися у рамці під склом на видному місці. На ньому позначено також авар ійні та запасні виходи. Не можна ховатися у кабінетах, підсобних приміщеннях, туалетах тощо. Під час евакуації треба поводитися організовано та не піддаватися паніці. Правила пожежної безпеки Вогонь здавна є другом людини. Він допомагає їй обігріватися і одягатися. З його допомогою людина варить метал, готує собі їжу. Вогонь рухає техніку, допомагає людині проникнути в таємниці космосу. Але вогонь може стати і жорстоким ворогом, якщо з ним необережно поводитись, він виходить з - під контролю людини, може зни щити міста і села, будинки, ліси, урожаї, все, що зустрінеться на його шляху. Часто у вогні пожеж гинуть люди. Приблизно кожна шоста - восьма пожежа в нашій країні виникає від пустощів дітей, від їхнього невмілого, необережного поводження з вогнем. Кожен п’я тий, що загинув під час пожежі – неповнолітній. Вогонь приваблює дітей і вони люблять з ним гратися. Коли дитина бере до рук скло, виделку, голку, ніж, це викликає переляк у дорослих, бо дитина може себе поранити. Однак, якщо у руках дитини з’явились сірн ики, то подібну реакцію зустрінеш не завжди, оскільки дорослі часто не розуміють, яку небезпеку приховує вогонь у руках дитини. Ось доволі типова ситуація: батьки ідуть з дому, залишаючи на деякий час дітей самих. Хтось із дітей заходить на кухню, увагу йо го привертає коробочка з яскравою етикеткою. Наслідуючи батька чи матір, дитина дістає сірника, чиркає ним... Спалахує вогник. Горить, добираючись до пальців. І раптом починає пекти. Злякана дитина кидає палаючого сірника на підлогу, на стіл... А температу ра полум’я сірника достатньо, щоб загорілось більшість речей, виготовлених з дерева, текстилю, синтетики і пластмас. Тому, перш за все, дітей слід познайомити з призначенням сірників і правилами користування ними, заборонити дітям користуватись сірниками в різних іграх. 8 Причиною пожежі можуть стати залишені без нагляду ввімкнуті електроприлади. Дітям також слід пояснити, як правильно користуватись електроприладами: якщо електрокамін чи праску залишити увімкнутими без нагляду, вони перегріваються і від них м ожуть загорітись домашні речі. Щоб цього не трапилось, нагрівальні електричні прилади слід встановлювати на вогнетривкі підставки і своєчасно вимикати. Проте, якщо вже так трапилось, що виникла пожежа, то школярам слід дотримуватись наступних правил: - якщо пожежа виникла у приміщенні, не слід лякатися і ховатися; - при виникненні у домашніх умовах, коли вогонь ще не набрав сили, слід швидко залити його водою, накрити щільним покривалом з натуральної тканини, засипати піском; - коли в приміщенні з’явилось багато диму, то слід пробиратись до виходу повзучи; - якщо в приміщенні є маленькі діти, треба негайно вивести їх на вулицю; - не гаючи часу, повідомити про пожежу комусь із дорослих; - якщо поблизу немає дорослих, то дитина сама повинна викликати пожежну команду за те лефоном «101», повідомити місце пожежі, назвати своє ім’я, вулицю, номер будинку, квартири, іншого об’єкту; Пожежа – це особлива битва, тактика якої – наступ на вогненну стихію. При пожежі не можна чекати і бути повільним. Адже підрахунок часу іде на секун ди. У ці страшні хвилини на допомогу приходять пожежники. Ці люди в блискучих касках по - справжньому безстрашні. Їхні рухи швидкі, стрімкі і точні. Ще б пак, адже мова йде про рятування життя людей та народного достатку. Кому доводилось бачити роботу пожежн иків в умовах бурхливої стихії, той міг переконатися, що ліквідація пожежі – це важка і небезпечна праця. Декілька разів за чергування лунає в пожежній частині тривога. У будь - яку пору дня і ночі пожежники готові вступити в боротьбу з вогнем. Професія поже жника поєднує в собі і високий гуманізм, і справжній героїзм. До цього їх зобов’язує високий професійний обов’язок. Завжди і в усьому дорослі повинні бути прикладом для дітей. Необхідно виробляти у них звичку обережно і вміло поводитися з вогнем. Правила поводження з піротехнічними предметами Чи часто замислюємося ми, купуючи феєрверки або петарди, про небезпеку, яку несе необережне з ними поводження? Натикаючись у газеті на чергове повідомлення про жертву піротехнічного виробу і співчуваючи, ми впевнен і – з нами такого не станеться. Так, у власній безпеці ми впевнені. Але чи не траплялось нам купувати якоїсь новенької, невідомої піротехнічної іграшки з лотка на вулиці? При цьому нам у голову не приходить вимагати у продавця сертифікат якості на виріб, я кий є вибухонебезпечним. Ми спокійно спостерігаємо, як діти кидають з балкона петарди під ноги перехожим, або змагаються, хто довше протримає підпалену петарду в руці. Як правильно вибирати та використовувати піротехнічні вироби Незалежно від того, в якій країні виготовлено піротехніку, вона не може бути абсолютно безпечною. Тому, обов’язково треба навчитися правильно з нею поводитися. Всі неприємні, а часто і нещасні випадки, які трапляються з - за піротехнічних виробів - результат неправильного та необережн ого поводження з ними, порушення елементарних вимог безпеки або використання не за призначенням. Щоб з Вами не трапилося лиха, візьміть за правило серйозно та чітко дотримуватися інструкцій, якими повинні бути 9 забезпечені всі піротехнічні іграшки. Тільки т оді поводження з піротехнікою буде в радість і не принесе шкоди. Ви вирішили провести свято з феєрверком? З чого ж розпочати? Звичайно ж з вибору та придбання піротехнічного виробу. Не намагайтеся самостійно виготовити феєрверк у домашніх умовах. Це дуже н ебезпечне заняття, не варте того ризику, на який Ви наражаєтесь. Не бажано покупати піротехнічні вироби з рук, на базарі. Пам'ятайте, що дешево не означає якісне, тим більше, коли це стосується Вашої небезпеки та здоров'я . Користуйтеся краще готовими вироб ами промислового виробництва. У продажу їх немало. Торгівля гарантує Вам продаж якісного товару, який пройшов необхідні випробування та має відповідний сертифікат якості (не соромтеся запитати у продавця сертифікат!). І все ж, купуючи піротехнічні іграшки, будьте уважні та прискіпливі, вибираючи їх. Всі вироби повинні мати докладні інструкції, це більш важливо, якщо Ви зустрічаєте незнайомий виріб. Не отримавши інструкції або кваліфікованої консультації, від покупки краще відмовитись. Якщо Ваше знайомство з піротехнікою тільки починається, не поспішайте купувати великих та не дуже зрозумілих виробів - вони можуть принести неприємні сюрпризи. Краще перейти до них, маючи досвід поводження з піротехнікою. Вибираючи піротехнічні іграшки, зверніть увагу на їх зов нішній вигляд. Забороняється використовувати вироби, які мають наявні дефекти: зіпсовані, підмочені, з тріщинами та іншими пошкодженнями корпусу або гніту. Продаж піротехнічних засобів має певні обмеження (зокрема, за віком покупця). Купувати піротехнічні вироби мають право виключно дорослі, діти можуть користуватися ними тільки під наглядом батьків (дорослих). Виконуючи підготовку феєрверку разом з дитиною, Ви тим самим навчите її необхідним правилам безпеки та захистите від легковажних витівок з піротехн ікою. Після придбання піротехнічного засобу, необхідно завчасно вибрати місце для феєрверка. В ідеальному випадку, це повинен бути великий відкритий майданчик - двір, сквер або поляна - вільні від дерев та будівель. Необхідно уважно оглянути вибране місце: чи немає по сусідству (в радіусі 50 метрів) пожежонебезпечних об'єктів, дитячих садочків з добовим режимом роботи, лікарень, автомобільних стоянок, дерев'яних сараїв, гаражів тощо. Якщо феєрверк проводиться за містом, поблизу не повинно бути опалого листя та хвої, сухої трави або сіна, того, що може призвести до загоряння від випадкових іскор . Ви повинні заздалегідь обміркувати, де будуть знаходитися глядачі. Їм необхідно забезпечити хороший огляд та безпеку, а для цього розташуйте їх на відстані 20 - 25 мет рів від пускового майданчика, обов'язково з навітряної сторони, щоб вітер не зносив на глядачів дим та неспалені частини виробів. Стоячи осторонь, не тільки безпечно, але і зручно спостерігати за феєрверком: не потрібно високо закидати голову та шукати оча ми ракету, що улетіла. Необхідно пам'ятати, що після 23.00, запускаючи феєрверки та застосовуючи хлопавки, ви можете увійти в конфлікт із Законом, заподіявши незручності для оточуючих людей. Від розміру майданчика залежить, яку піротехніку Ви зможете заст осовувати. Якщо місце задовольняє усім переліченим вимогам, Ви сміливо можете купувати будь - які вироби, які є у продажу. Але, якщо Ваш двір, наприклад малий та незручний, Ви зможете 10 використовувати лише обмежений асортимент іграшок, в основному наземної ді ї: петарди, хлопавки, вогняні дзиґи, колеса, але ні в якому разі не запускати вироби, що летять догори ( ракети, метелики тощо). Використання їх поруч з житловими будинками та іншими будівлями категорично заборонено: вони можуть потрапити у вікно або кватир ку, залетіти на горище або кришу та стати причиною пожежі. Краще відійти від будинку та знайти більш придатне місце. Не намагайтеся випробувати долю, запускаючи феєрверки у вітряну погоду. За таких умов, «зірочки» мають властивості відхилятися у сторону н а значну відстань, а палаючі елементи можуть опинитися на ближніх будівлях та деревах. Використовуючи піротехнічні вироби, Ви повинні пам'ятати, що горючі речовини та порох, які входять до їх складу - дуже небезпечні. При необережному поводженні з ними аб о неправильному зберіганні, вони легко розгоряються, що призводить до пожежі. Тому, існують загальні правила, які обов'язково необхідно виконувати:  не можна носити піротехнічні іграшки у кишенях;  не можна спалювати їх у багатті;  не м ожна розбирати вироби та піддавати їх механічним впливам;  не можна працювати з піротехнічними виробами у нетверезому стані;  не палити, працюючи з піротехнікою;  зберігайте піротехнічні вироби у недоступному для діте й місці;  не допускайте відкритого вогню в приміщенні, де зберігаються вироби;  зберігайте їх на значній відстані від нагрівальних приладів;  пам'ятайте, що піротехнічні вироби бояться вологи - це може позначитись на їх роботі;  якщо пірот ехнічні вироби відсиріли, не сушить їх на батареях опалення або печах;  не використовуйте піротехнічні вироби для бешкетування, застосовуйте їх тільки за призначенням. Правила поводження з ВНП 1. Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Небезпечні п редмети (знахідки) та дії при їх виявленні. Час від часу в землі знаходять небезпечні знахідки — вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю і здоров'ю людей. Це різні види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авіаційні бомби, інженерні міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформні шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це д орослих . 2. Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та речовинами. Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів неможна, бо це небезпечно для життя. Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку. 11 Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчо го підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна! 3. Запобігання дитячому травматизму від ВНП побутового призначення. Не можна користуватися без нагляду дорослих піротехнічними засобами: хлопавками, п етардами, феєрверками. Більш того, не можна зберігати їх удома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів. Міра небезпеки зростає у випадку із саморобними піротехнічними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть заг инути. Так само існує висока ймовірність спричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів, 4. Вогнепальна зброя — не забава. Небезпечність користування мисливськими рушницями, виготовлення та випробування виб ухових пакетів. Вогнепальна зброя — не забава. Якщо в домі є мисливська рушниця або якась інша зброя, вона повинна зберігатися у спеціальному сейфі або дерев'яному ящику, які не дають можливості доступу стороннім особам. Неповнолітнім та особам без спеціал ьного дозволу зброю вдома тримати не можна. Необережне поводження з предметами, призначення яких ви не знаєте, та вибухонебезпечними речовинами може призвести до нещасного випадку. Тим більше дітям не можна виготовляти вибухові чи вогненебезпечні предмети, перевіряти їх на міцність. Вкрай Небезпечно кидати їх у вогонь, бавитися поблизу них сірниками чи запальничками. Вибухова речовина, що знаходиться всередині, може вибухнути та завдати великої шкоди. Балони зі стисненим газом при ушкодженні чи перегріванні на сонці також можуть вибухнути. 5. Заходи з безпеки під час збирання металевого брухту. Правильні дії під час виявлення ВНП. Особливо уважними треба бути при збиранні металевого брухту. При виявленні незнайомих предметів негайно сповістити про це клас ного керівника або когось із дорослих. Вибухові предмети являють високу загрозу здоров'ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність. 6. Підсумкова бесіда. Обережність дітей – запорука життя та здоров'я під час літні х канікул. Не забувайте про правила безпеки під час канікул. Пам'ятайте — випадково виявлені боєприпаси несуть у собі велику небезпеку! Знищувати небезпечні предмети можуть тільки спеціальні команди підривників. Не можна гратися з вогнем, це може привести до трагічних наслідків. Відпочиваючи влітку біля водоймищ, не забувайте про правила поведінки на воді. Правила поводження при ви явленні вибухонебезпечних предметів часів ВВв 12 Багато років минуло з часів війни, але й дотепер на території України трапляються випадки знаходження „неспрацьованих" боєприпасів. Необхідно пам'ятати, що всі боєприпаси споряджаються вибуховими речовинами і можуть вибухнути від удару, тертя, струсу та при іншому механічному або тепловому впливі, тому вони є вкрай небезпечними. Якщо ви знайшли вибухонебезпечні предмети або предмети схожі на них, необхідно виконати кілька правил, які допоможуть зберегти життя та здоров'я вам та людям, що вас оточують: - обгородити місцезнаходження вибухонебезпечних предметів; - нікого не допускати до цього місця до прибуття представників органів влади; - повідомити про факт виявлення вибухонебезпечного предмета органи влади, міліцію, військовий комісаріат, управління з питань надзвичайних ситуацій. Категорично забороняється: - намагатися самостійно вилучити знахідку із землі; - брати вибухонебезпечні предмети до рук; - наносити по них удари; - робити спроби розібрати вибухонебезпечні предмети ; - переносити або переміщати з місця на місця; - кидати їх в багаття або розпалювати вогонь ближче 100 метрів від вибухонебезпечних предметів. Вибухонебезпечні предмети знищуються підриванням на місцях або на спеціальних полігонах фахівцями спеціалізованих п іротехнічних груп. Шановні батьки! Вивчіть ці правила із своїми дітьми. Переконайтесь, що діти добре їх засвоїли та усвідомлюють небезпеку, яку несуть вибухонебезпечні предмети. Шановні громадяни! Дотримання правил поводження з вибухонебезпечними предмет ами - запорука вашої безпеки! Вибухонебезпечні предмети та дії при їх виявленні До вибухонебезпечних предметів в наші дні можна віднести будь - яку речовину або предмет, який здатний вибухати і заподіювати чимало біди тим, хто не уміє з ними поводитись. Найпильніша увага зараз приділяється таким «дитячим» розвагам як петарди. Ці предмети здатні розриватися в руках людини, що не уміє з ними поводитися. Можливий і інший варіант, коли дана річ зроблена з порушеннями технології виготовлення. До небезпечних і важких наслідків може привести така іграшка. Відомі випадки, коли діти залишалися без верхніх або нижніх кінцівок тіла, без очей і т.д. Щоб уникнути нещасних випадків, слід точно знати інструкції по вживанню петард в побуті. Займатися цим повинні дорослі люди, добре розуміючі наслідки від неправильного їх вживання. Вибухонебезпечною речовиною може виявитися предмет, що має вибуховий газ. Будь - який вибух спричиняє за собою позбавлення здоров'я людини. У кожному будинку є 13 газові плити, які мають точну інст рукцію по її використанню. Порушення такої інструкції може привести до вибуху. Ось чому маленьких дітей не допускають до використання газових плит. Користуватися нею може лише та людина, яка добре знає інструкцію по її використанню і пройшла певний курс на вчання. Не зайвим буде нагадати хлопцям про зброю, яка теж може розірватися в руці. Часто знайдена зброя або старі предмети (бомби, міни, гранати, рушниці), що залишилися після часів війни ще можуть принести свій смертоносний заряд в наші дні. Чимало відом их випадків, коли хлопці, не підозрюючи про небезпеку, грають знайденими предметами. Гра з вибухонебезпечними предметами загрожує втрати здоров'ю не лише тому, хто вирішив пограти, але і поруч товаришеві, що стоїть. Часто в ці ігри потрапляють хімічні речо вини, здатні вибухати. Учні деколи не розуміють, що проводити досліди і експериментувати з речовиною тобі не відомою, досить небезпечний захід. Такі досліди або експерименти частіше закінчуються бідою, де в кращому разі дитина потрапляє до лікарні. Проте ч имало відомих випадків, коли такі ігри закінчуються смертю одного з товаришів. Не грайте з предметами, які є вибухонебезпечними! Не допускайте, щоб грали ваші товариші! Пояснюйте їм крайню небезпеку таких ігор! До вибухонебезпечних предметів належать: • в ибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утвор енням газів. • боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать: - бойові частки ракет; - авіаційні бомби; - артилерійські боєприпаси (снаряди, міни); - інженерні боєпр ипаси (протитанкові і протипіхотні міни); - ручні гранати; - стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо); • піротехнічні засоби: - патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні); - вибухові пакети; - петарди; • ракети (освітлювальні, сигнальні); 14 - гранати; - димові шашки. • саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення: - саморобні міни - пастки; - міни - сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту , дитячі іграшки або речі, що привертають увагу. Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до н ебезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаці ях. У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО: - наближатися до предмета; - пересувати його або брати до рук; - розряджати, кидати, вдаряти по ньому; - розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет; - приносити предмет додому, у та бір, до школи. Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку! Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, щ о у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни. Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході: 1. Ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни; 2. Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40 - 50 см); 3. Користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули; 4. У жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути. 15 Практично всі вибухо ві речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності. Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці - сапери, допущені до цього виду робіт. Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, неста ндартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, зал ишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни - пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках. Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеа трі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги. Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на: - припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої н е знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований; - наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів; - звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикат орної лампочки; - наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо); - наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань. Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС. Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора). У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101». 16 Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію. У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою: 1. Негай но повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту; 2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей; 3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету. 4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух). 5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення. У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація: - одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла); - візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші; - під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним орга нами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування; - тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання. Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху: - обережн о обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком; - негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду; - з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття; - перевірте, чи потребують допомоги сусіди. Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомо гти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше. 17 Отож: - не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що мо жуть виявитися вибуховими пристроями; - виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки; - не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки. Для поштової кореспонден ції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду. Що потрібно робити у надзвичайній ситуації? Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях . 1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю: - закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла; - вимкнути світло, закрити вікна та двері; - зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (ванна кімната, передпокій); - інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих. 2. У разі загрози чи ведення бойових дій: - закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зменшення ураження фрагментами с кла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення; - взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку; - відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі; – попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям; - без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування; - проявляти крайню обережність; не варто панікувати. 3. Якщо стався вибух: - уважно озирнутися навколо, щоб з’ясув ати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога; - якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької ак тивності людина може вижити без води упродовж п’яти днів; - виконати всі інструкції рятувальників. 4. Під час повітряної небезпеки: - відключити живлення, закрити воду і газ; - загасити (вимкнути) пристрої для опалення; 18 - взяти документи, гроші і прод укти, предмети першої необхідності, аптечку; - попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим; - дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходи ться у придатному стані; - як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями. 5.Під час масових заворушень: - зберігати спокій і розсудливість; - під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей; - не піддаватися на провокації; - надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не в иходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення. 6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза: - постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку; - за першої н агоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або міліції; - намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику; - якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ни ми, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними; - не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором; - виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбирал ьні тощо; - уникати будь - яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями; - нічого не просити, їсти все, що дають; - якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття; - уважно слі дкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх; - спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімн ата, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь - якого шуму або у разі стрільбі; - при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру т канину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози; - під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях; - під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення. 7. При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони: - взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби; 19 - за можливості, нада ти допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями; - дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька; - переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності – звернутися за допомогою до міліції та медичних працівників. Небезпечні предмети (знахідки) та дії при їх виявленні. Час від часу в землі знаходять небезпечні знахідки -- вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу житт ю і здоров'ю людей. Це різні види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авіаційні бомби, інженерні міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформні шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих. Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів не можна, бо це небезпечно для життя. Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку. Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самовря дування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна! Не можна користуватися без нагляду дорослих піротехнічними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками. Більш того,не можна зберігати їх удома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів. Міра небезпеки зростає у випадку із саморобними піротехнічними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути. Так само існує висока ймовірність сп ричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів. Особливо уважними треба бути при збиранні металевого брухту. При виявленні незнайомих предметів негайно сповістити про це класного керівника або когось із дорослих . Вибухові предмети являють високу загрозу здоров'ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність. 20 Пожежна безпека при поводженні з горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами. До пожежонебезпечних речовин нале жать лаки, фарби, горючі й мастильні речовини, розчинники, аерозолі, газ тощо Пожежонебезпечними матеріалами є меблі, речі, газети, журнали, книжки, картон, дерев'яні споруди, пластмасові вироби і покриття, дрова, вугілля, обпилювання, стружка, прищеп. Поб лизу цих матеріалів категорично забороняється курити, користуватися відкритим вогнем. Якщо необхідно розігріти пожежнонебезпечну рідину, це роблять за допомогою гарячої води. При виникненні загоряння можна застосувати аерозольний хладоновий вогнегасник «ОА Х» разового користування. Горіння може розпочатися, коли є займиста речовина, кисень і джерело запалювання (відкритий вогонь). Горючі матеріали горять і після зникнення джерела запалювання. Особливо обережними треба бути з легкозаймистими матеріалами і реч овинами (бензин, ацетон, спирт). Синтетичні і пластикові вироби під час горіння виділяють отруйні гази. Пожежонебезпечні об'єкти. Пожежна безпека під час новорічних свят До пожежонебезпечних об'єктів належить приміщення будівель, у яких скупчується велика кількість людей, наприклад, актова зала школи. Існують нескладні правила, які допоможуть влаштувати і провести новорічне свято без ускладнень: -- не користуватися відкритими джерелами вогню; -- використовувати лише справні гірлянди заводського виробництва; -- не прикрашати ялинку легкозаймистими іграшками. Правила безпеки при користуванні електроприладами При виконанні навіть найпростіших електротехнічних робіт, таких, наприклад, як заміна розетки або вимикача, треба суворо дотримуватись правил безпеки і т ехнічних вимог:  обов'язково треба відключати обидва полюси квартирної електромережі;  наявність струму в електромережі слід перевіряти індикатором або контрольною лампою; необхідно пам'ятати, що кожна деталь електромережі, приєднана навіть до одного провод а, може бути під струмом, який становить небезпеку для життя;  під час ремонту електромережі стояти треба на сухій дерев'яній підставці (щиті, дошці, табуретці, драбині);  не слід забувати, що сира підлога, вологе взуття, мокрі руки сильно підвищують електр опровідність, а це загрожує життю;  під час ремонту не можна торкатись металевих предметів, особливо труб і елементів водопроводу, каналізації і центрального опалення; 21  не можна торкатись оголених проводів (навіть одного) без гумових рукавиць і попередньої перевірки наявності електричного струму індикатором чи контрольною лампою;  користуватися слід тільки інструментами з ізольованими ручками. З метою безпеки потрібно також дотримуватись правил користування побутовими електроприладами:  забороняється користу ватись несправними побутовими електроприладами;  не допускається користуватися побутовими електроприладами з порушенням правил користування, зазначених в інструкціях;  не можна вмикати в електромережу велику кількість побутових електроприладів, тому що це пр изводить до перевантаження домашньої мережі і її відключення від зовнішньої мережі;  забороняється торкатися голою рукою ламп, проводів, вимикачів, споживачів електроенергії при знаходженні у воді (наприклад, у ванні) або дотикатися їх мокрою рукою, стоячи босому на вологій підлозі;  якщо в руці знаходиться електрична лампа, праска або інший електричний прилад, ввімкнений в електричну мережу, не дозволяється одночасно торкатися елементів (труб, кранів) водопроводу, каналізації і центрального опалення;  не мо жна залишати без догляду ввімкнені в електричну мережу праску, сушарку, електроплитку, електрокамін та інші нагрівальні електроприлади. Правила безпеки при поводженні з газом У нашій країні як паливо широко використовується газ. Майже в кожній квартир і встановлено газові плити, водонагрівачі, опалювальні печі чи котли. Щоб газ приносив людям лише радість і тепло, кожний член сім'ї, починаючи зі шкільного віку, мусить знати і суворо дотриму ватись правил безпечного користування газом, знати, до яких на слідків призводить порушення цих правил. Природний газ майже вдвічі легший за повітря і при витоку з при ладів і газопроводів піднімається, скупчуючись у верхніх зонах при міщень. Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запах у, до них додають домішки, у результаті чо го з’являється запах гнилої капусти. Запам’ятай, що газ, яким користуються у побуті, є горючою ре човиною і порушення правил користування ним може призвести до виникнення пожежі. Основні вимоги безпечної експлуата ції побутового газового устаткування Для попередження виникнення пожежонебезпечної ситуації по трібно правильно користуватися побутовими газовими приладами. Запам’ятай основні вимоги для попередження пожежі: 22  Забороняється користуватися несправними газовими приладами чи викори - стовувати їх не за призначенням.  Не можна залишати без нагляду працюючі газові прилади, бо на випадок затухання одного з пальників в приміщення починає над ходити газ, він накопичується та, змішуючись із повітрям, утворює вибухонебезпе чну суміш. Необхідно стежити, щоб рідина, що кипить, не залила вогонь пальника, протяг не зага сив полум’я.  Якщо газ потрапив у повітря приміщення, негайно слід закрутити кран подачі газу і провітрити приміщення.  Категорично забороняється сушити білизну ч и волосся над пли тою із запаленими пальниками.  Не можна розміщувати біля газової плити речовини, що можуть легко займатися: папір, тканини тощо. Порядок дій при виявленні запаху газу:  ні в якому разі не використовуй сірники, запальнички та інші джерела ві дкритого вогню; не вмикай світло та будь - які електроприлади; не користуйся електродзвінками квартир; не використовуй телефони з дисковими номеронабирачами;  негайно перекрий вентилі на газовому приладді і крани на плиті;  відчини вікно і двері, створивши про тяг для провітрюван ня приміщення;  виклич аварійну службу газу за телефоном 104 і залиш приміщення. Порядок дій у разі вибуху газу та пожежі в приміщенні:  негайно перекрий вентилі на газовому приладді і крани подачі газу перед ними;  терміново повідом аварі йну службу газу за телефоном 104 ;  негайно повідом пожежну охорону за телефоном 101 ;  якщо є постраждалі - виклич швидку медичну допомогу за телефоном 103 . Правила поведінки при отруєнні газом:  відчини вікна, двері;  потерпілого необхідно винести на вулицю і розстебнути одяг на грудях. На голову покласти холодний компрес, а до ніг – грілку, оббризкати обличчя холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт, напоїти міцним чаєм, кавою. Будь завжди уважним при користування газом, неухильно дотримуйся правил екс плуатації газових приладів – у цьому запорука твоєї безпеки! ПАМ’ЯТАЙ, користуватись газовим приладдям можна тільки після того, як дорослі детально пояснять тобі правила поводження з ними і ще деякий час наглядатимуть за тим, чи правильно ти все виконуєш. 23 Правила безпечного користування побутовими газовими приладами. Умовно гази можна розділити на природній газ (болотний, водяний, коксовий, нафтовий і чадний) і зріджений газ, який знаходиться під тиском у балонах (етан, пропан, бутан). Зріджені гази не мають запаху, тому при використанні у побуті до них додають речовини із запахом для швидкого виявлення їх витоку із газових приладів. Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади. Забороняється: -- користуватися газовими колонками при відсутності тяги; -- відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити; -- стукати по кранах, пальниках твердими предметами; -- сушити речі над газовою плитою. Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 04. Дії населення при виявленні запаху газу. Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил: -- не вмикайте електрику; -- не запал юйте сірники; -- не паліть; -- провітріть приміщення; -- перекрийте крани газоподачі; -- викличте аварійну бригаду за номером 104. Будьте обережні: запобігайте утворенню іскор у будь - який спосіб, адже це може призвести до загоряння газу та його вибуху. Рад іаційна безпека Радіаційна безпека – це комплекс заходів, що зумовлюють безпечні умови роботи з радіоактивними речовинами та джерелами тонізуючих випромінювань. Радіоактивне випромінювання є невід'ємною частиною світу, в якому ми живемо; саме життя на план еті Земля виникло на тлі цих випромінювань. То що ж таке радіація? Радіація( від лат. ) – сяяння, опромінення. Отже, радіація — це випроміню вання. Радіація буває теплова, сонячна, космічна, радіоактивна. Кожна жива істота на Землі постійно зазнає дії радіаці ї. Вона іде до нас з космосу, глибин Землі і навіть від живих організмів. Космічна радіація – це сильнодіюче випромінювання, яке проходить у Землю на великі глибини. 24 Сонячна радіація має широкий спектр: від радіохвиль до гамма - випромінювання. Ми постійно зазнаємо впливу сонячної радіації. Наша Земля теж випромінює радіацію, бо містить різноманітні радіоактивні речовини. І, зрозуміло, в тих місцях, де є природні поклади уранових чи плутонових руд, радіаційне випромінювання сильніше. Радіаційний фон теж, від повідно, вищий. Радіоактивні ізотопи (калію, вуглецю та ін.) є і в нашому організмі, тому ми теж є джерелом радіації. Тому радіаційний фон визначається сумарним випромінюванням радіоактивних ізо топів. Рівень радіації, або природний радіаційний фон, можна виміряти за допомогою дозиметра. Зараз, особливо після аварій на ЧАЕС, промисловість випускає різні дозиметричні прилади. Із широкого спектру випромінювань наші органи чуття сприймають тільки невелику ч астину у вигляді сонячного світла і тепла, світла зіро к і місяця. Інші види випромінювань (ультрафіолетове, рентгенівське, космічне, радіоактивне), ми можемо виявити тільки за допомогою приладів. Але хоч наші органи чуття не вловлюють таку радіацію, вона постійно діє на нас і залишає свої сліди. На Чорнобильс ькій АЕС стався тепловий, а не ядерний вибух. У результаті цієї аварії мав місце тільки один вражаючий фактор: радіоактивне забруднення місцевості. Скільки горя, біди і нещасть завдав він людям, природі, землі! ? Складність аварії на ЧАЕС полягала в тому, щ о після зруйнування енергоблоку реактор став джерелом безперервного, пульсуючого виділення в атмосферу продуктів ядерного поділу. Все це дуже ускладнило радіаційну обстановку. Мало місце перенесення радіоактивних речовин на великі відстані. Як повинні пово дитися люди на радіоактивно зараженій території, щоб запобігти опроміненню, виникненню променевої хвороби? Після повідомлення чи сигналу штабу цивільної оборони люди повинні перейти в сховища, протирадіаційні укриття. Там вони перебувають до безпечного сп аду рівня радіації на місцевості. В умовах радіоактивного забруднення території необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри. Які ви знаєте засоби індивідуального захисту? Це – ватно - марлеві пов'язки, респіратор, протиг аз, спеціальний захисний одяг. Ці засоби забезпечують захист органів дихання і шкіру від радіоактивного пилу, але не захищають від зовнішнього гамма - випромінювання. 25 Правила поведінки поблизу лінії електропередач, при виявленні обірваного електричного про воду. Небезпечно наближатися до обірваного електричного проводу. Якщо провід не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини. Доторкнувшись до нього, можна отримати ураження внутрішніх органів. Відкинути провід можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми. Якщо ви побачили обірваний електричний провід, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати. Негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву. Небезпечно знаходитись поблизу електричних щитків і лінії електропередач. Не можна торк атися проводів під напругою. Необачний рух може призвести до ураження електрострумом. Правила користування побутовими електроприладами. Щоб запобігти ураженню електричним струмом, не можна: -- залишати електроприлади ввімкненими без догляду; -- користувати ся несправними приладами, саморобними побутовими приладами, особливо великої напруги; -- вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів; -- торкатися оголених ділянок у місцях з'єднання приладів з клемами, вилкою, між собою; -- використовувати електрич ні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією. Домедична допомога постраждалим від пожежі Швидкість і якість надання домедичної допомоги визначається підготовленістю осіб, які знаходяться поруч. Якщо хтось постраждав від пожежі , слід: — заспокоїти постраждалого, покликати дорослих; — якщо під рукою немає води, накинути на постраждалого цупку тканину; — як тільки вогонь згасне, зняти тканину, щоб не травмувати обгорілу шкіру; — не зривати одяг з обгорілого тіла, акуратно розрі зати його ножицями і зняти те, що знімається; — до приїзду лікарів накласти на опік суху й чисту тканину. Якщо виникла пожежа -- облік часу йде на секунди. Не треба панікувати. Пам'ятайте, що необхідно остерігатися задимленості, високої температури, за газованості, обвалу конструкцій та споруд, вибухів технічного обладнання, падіння дерев (якщо пожежа в лісі). Найбільш небезпечними точками виникнення пожеж зазвичай стають частини квартири, де знаходяться електричні прилади та опалювальні пристрої, а так ож місця для зберігання вугілля, дров, бензину (підвал, горища, балкони, гаражі). РУХ ПО ВУЛИЦЯХ І ДОРОГАХ. По вулицях і дорогах удень і вночі, у спеку й холод безперервним потоком рухаються транспортні засоби їдуть легкові й вантажні автомобілі, автобуси, тролейбуси, трамваї, мчать мотоцикли, котять велосипедисти. З кожним роком транспортних засобів стає все 26 більше. Збільшується інтенсивність руху. Зараз на вулицях міст з'явилися нові швидкохідні автомобілі. Ростуть наші міста й селища, збільшується число пішоходів. Обстановка на вулицях і дорогах стає дедалі складнішою, особливо великий рух у години «пік»: вранці, коли дорослі поспішають на роботу, а діти йдуть до школи, і ввечері, коли всі повертаються з роботи, з навчання. У ці години пішоходи і водії по винні бути особливо уважні й обережні. Для зручності й безпеки руху машин і пішоходів у містах споруджують підземні переходи, а магістралі піднімають над вулицями, ведуть по транспортних естакадах чи виводять у підземні тунелі. У великих містах і на головн их дорогах встановлюють світні чи світловідбивні дорожні знаки і вказівники. Одна з обов'язкових умов безпеки руху — знання і чітке виконання правил дорожнього руху — закону вулиць і доріг. Правила дорожнього руху знають водії усіх видів транспорту, їх так ож зобов'язані знати і точно виконувати усі пішоходи — як дорослі, так і діти. За дотриманням безпеки руху пильно стежать працівники Державної автомобільної інспекції — ДАІ. їхні команди виконують усі — водії і пішоходи. Інспектори ДАІ стоять на постах, па трулюють на авто мобілях, мотоциклах, вертольотах. Вони уважно стежать за рухом на дорогах транспортних засобів і пішоходів. Для зручності у роботі патрульні автомобілі і мотоцикли підтримують радіозв'язок з постовими регулювальниками, Крім цього, патрульн і автомобілі забезпечені сучасним електронним обладнанням, а у постових регулювальників є малогабаритні електронні прилади. З їхньою допомогою можна швидко виявити тих, хто перевищив встановлену швидкість руху. У містах і селищах пішоходи ходять тільки по тротуарах чи пішохідних доріжках, дотримуючись правої сторони, щоб не заважати людям, які йдуть назустріч. На заміських вулицях люди ходять по обочинах. По обочині треба йти назустріч автомобілям. Часто при роз'їзді на вузьких вулицях автомобілі виїжджают ь на обочину. Рухаючись по обочині назустріч автомобілю, пішохід завжди його побачить і поступиться дорогою. Якщо поряд з дорогою є пішохідна доріжка, то йдуть тільки по ній. Ви знаєте, що пішохідні доріжки відмічають знаком «Пішохідна доріжка». Автобус, т ролейбус, трамвай чекають тільки на посадочних майданчиках, а якщо їх немає, то на тротуарі чи обочині. Не можна влаштовувати ігри і кататися на ковзанах, лижах, санчатах на вулицях і дорогах. Для цього відводять спеціальні майданчики на подвір'ях, у парка х. Порушуючи ці правила, ви наражаєтесь на велику небезпеку. Рух групами дітей і людей по вулицях і дорогах. Школярі часто відвідують усім класом театри, музеї, виставки, влаштовують колективні походи. Як слід поводитись, якщо доведеться йти по вулиці чи д орозі групою? Передусім треба вишикуватися у ряд по два чоловіка. Вас супроводжуватимуть дорослі — 27 вчитель, вожатий, батьки. У них повинні бути в руках червоні прапорці. Йти треба по тротуару кроком, дотримуючись правої сторони, зі строю не виходити, на лі ву сторону не забігати, не заважати пішоходам. А якщо групою доведеться йти по дорозі і немає тротуару, немає пішохідної доріжки? Тоді треба йти по обочині назустріч автомобілям, автобусам, тролейбусам, дотримуючись особливої обережності. Але запам'ятайте, що по обочині групам дітей дозволяється ходити тільки вдень, коли світло. Під час руху по вулиці уважно стежте за вказівками дорослих, які супроводжують. Без їхнього дозволу зі строю не виходьте. Чекати трамвай, тролейбус, автобус треба на тротуарі чи на спеціально відведеному посадочному майданчику. Під час посадки у громадський транспорт дотримуйтесь організованості, не поспішайте, не штовхайтеся. Виходити з трамваю, автобуса, тролейбуса можна тільки при його повній зупинці. Тільки - но вийдете з трамваю, подивіться праворуч і переходьте на тротуар. Не зупиняйтеся на посадочному майданчику, інакше заважатимете тим, хто хоче сісти в трамвай. Самозахист від ДТП Кращим засобом самозахисту від ДТП є виконання правил дорожнього руху. Досягти цього можна, завжди дотримуючись пішохідної дисципліни, а саме:  не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів;  не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;  ходити лише тротуарами, а якщ о вони відсутні -- по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається, -- тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід -- водія;  зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини, -- праворуч;  на дорозі відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається, отже, навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли -- близько; при цьому пам'ятайте, що навіть при швидкості 60 км/год гальмовий шлях автомобіля буде довшим за 15 метрів. Пам'ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах. Чітко визначте для себе межі території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в гр упі з іншими пішоходами. 28 ПРАВИЛА РУХУ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ У п'ятому класі ви вже ознайомилися з основними правилами руху для велосипедистів. Ви знаєте, що їздити на велосипеді по вулицях і дорогах можна тоді, коли вам виповнилося 14 років. При цьому треба доб ре вміти керувати машиною, відмінно знати правила безпеки руху. Водій велосипеда повинен мати при собі документ, який підтверджує знання правил дорожнього руху, а на велосипеді ззаду повинен бути номерний знак, якщо в даній місцевості це визначено Кабінето м Міністрів. Велосипедист, виїжджаючи на дорогу, стає, як і водій автомобіля, автобуса, тролейбуса, рівноправним учасником дорожнього руху. У багатосмуговому потоці машин він займає першу смугу, їде біля тротуару, на відстані не більше одного метра від ньо го чи краю проїзної частини дороги. Рухатися можна тільки в один ряд, один за одним. Виїжджати з крайньої правої смуги дозволяється лише для об'їзду чи обгону. При цьому треба попереджати водіїв, які їдуть ззаду, подавати сигнал повороту ліворуч — витягнут и ліву руку вбік або праву зігнути у лікті вгору. Закінчивши об'їзд, велоси педист знову займає місце у правій крайній смузі. А як бути, коли треба повернути ліворуч чи зробити розворот, щоб поїхати у зворотньому напрямку? Треба пам'ятати, що лівий поворот чи розворот велосипедисту дозволяється робити, не сходячи з велосипеда тільки на перехрестях і в тому випадку, якщо він повертає з вулиці, де є одна смуга руху в даному напрямку і по ній не ходять трамваї. При цьому слід завжди пропускати зустрічні трансп ортні засоби. У всіх інших випадках, для того щоб зробити поворот ліворуч чи розворот, треба зійти з велосипеда і, тримаючи його за кермо, перейти через дорогу, дотримуючись правил руху для пішоходів. Особлива увага потрібна при переїзді нерегульованих пер ехресть. Велосипедист повинен керуватися попереджувальними зна ками і правилом: на перехресті рівнозначних доріг завжди про пускати транспортні засоби, які наближаються справа, незалежно від напрямку його руху. Якщо на вулиці чи дорозі є велосипедна доріжк а, позначена дорожнім знаком «Велосипедна доріжка», то їдуть тільки по ній. На нерегульованому перехресті велосипедної доріжки з дорогою всі велосипедисти повинні давати дорогу транспортним засобам, які рухаються по дорозі. Велосипедистам дозволяється: їзд ити по обочині дороги, не заважаючи при цьому пішоходам; перевозити вантаж за тієї умови, що він не заважатиме керувати машиною і не виступатиме більш ніж на півметра по довжині і ширині за габарити велосипеда. Якщо цих вимог не дотримуватися, керувати вел осипедом буде важко. Крім того, за виступаючий предмет можуть зачепити інші транспортні засоби, а це може призвести до нещасного випадку 29 ПРО ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ВЕЛОСИПЕДА До велосипеда, як до будь - якого транспортного засобу, пред'являють технічні вимоги, я кі повинні забезпечувати безпеку руху. Кожний велосипедист, як і будь - який водій, зобов'язаний добре знати будову своєї машини і постійно підтримувати її у хорошому технічному стані. Виїжджати на вулицю на несправному велосипеді не можна. Перед поїздкою тр еба переконатися в тому, чи в порядку кермо гальма і дзвінок. Сидіння треба встановити по своєму зросту: при нижньому положенні педалі нога, яка опирається на неї, повинна бути трохи зігнута в коліні (але не витягнута), інакше буде важко керувати велосипед ом. Треба перевірити, як працюють ліхтарі спереду і ззаду. Ззаду повинен бути відбивач світла: адже, можливо, доведеться їхати, коли вже стемніє, а по дорозі рухаються машини, мотоцикли. Треба, щоб водії у темряві вчасно помітили велосипедиста. Учіться сам остійно доглядати за велосипедом: самі робіть змащення його вузлів, заміну ламп, кріплення деталей, розбирання дзвінка (сигналу), а також усувайте інші несправності. ПОРАДИ ДЛЯ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ Купуючи велосипед, підбирайте його за своїм зростом. Велосипедис ту необхідно надійно володіти машиною, тому керування нею повинно бути зручним. На занадто високому велосипеді сидіти незручно, ноги не дістають до педалей і тому ним важко керувати. Незручно також водити велосипед, якщо він малий. Не катайтеся удвох на од номісному велосипеді. Це забороняється правилами дорожнього руху. Не можна їздити на велосипеді, тримаючись за кермо однією рукою чи взагалі не тримаючись за нього. Ті, хто бажає таким чином показати свою хвацькість, спритність, дуже часто потрапляють у рі зні неприємні історії. Не чіпляйтеся за задній борт вантажного автомобіля, що їде. Адже варто машині загальмувати чи круто повернути, як велосипедист із силою вдариться об кузов. А якщо водій автомобіля різко додасть швидкості, то що тоді? У всіх випадках такого горе - велосипедиста чекає сумна доля: він може залишитися калікою на все життя, а то й розбитися на смерть. Завжди з великою обережністю об'їжджайте автомобіль, що стоїть біля тротуару. Водій автомобіля чи пасажир можуть раптово відчинити двері, вдар ити вас, і ви ризикуєте втратити рівновагу, впасти РУХ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ ГРУПАМИ Часто школярі збираються групами для поїздок на велосипедах, їх Супроводжують старші. При русі у групі кожний велосипедист повинен бути особливо дисциплінованим і організованим, інакше можна підвести всіх . 30 Про маршрут поїздки школярі повинні знати завчасно. Перед виїздом кожному треба ще раз уважно оглянути велосипед, переконатися в тому, що все гаразд. Бажано, щоб учасники поїздки були одягнені у світлий одяг. Тоді велосипедистів буде добре видно здалеку усім учасникам руху. У групі треба мати аптечку швидкої медичної допомоги. По дорозі та вулиці велосипедисти їдуть один за одним, вервечкою, на певній відстані один від одного. На проїзній частині вони займають праву смугу. Далі н іж на один метр від тротуару віддалятися не можна. Якщо є велосипедна доріжка, то їхати треба по ній. По велодоріжці можна рухатися у кілька рядів, наскільки дозволяє її ширина. Але коли назустріч їдуть велосипедисти, то їхати треба в один ряд, дотримуючис ь правої сторони. Один із старших, який супроводжує групу школярів, призначається керівником. Він їде попереду всіх, уважно стежить за дорогою, рухом по ній. На першій і останній машинах прикріплюють червоні прапорці, які добре видно здалеку. Якщо на шляху групі велосипедистів зустрічаються регульовані перехрестя, то переїжджати їх можна тільки на відповідний сигнал світлофора чи жест регулювальника. Під'їжджаючи до нерегульованого перехрестя, керівник групи повинен переконатися в тому, що в поперечному нап рямку транспортних засобів немає, і тоді, піднявши руку чи прапорець, він пропускає всю колону, потім наздоганяє її і знову займає місце попереду. При переїзді нерегульованого перехрестя усі велосипедисти повинні бути особливо уважні і дисципліновані. Доро га, по якій їдуть велосипедисти, не завжди буває рівною — на ній завжди можуть зустрітися перешкоди. Той, хто очолює групу, помітивши це, попереджає того, хто їде за ним, а той подає сигнал наступному, і так по ланцюжку всі будуть - попереджені про небезпеку . Велосипедисти повинні бути дуже обережними при проїзді пішохідних переходів. Рух групи велосипедистів дозволяється тільки у світлий час доби. Порада: у поході через кожні дві години руху на велосипедах робити привал для відпочинку і розминки. Місце краще вибирати на галявині, біля джерела, віддалік від дороги. Якщо в колоні є вантаж, то його треба розподілити рівномірно між усіма. Безпека руху велосипедиста Велосипед є транспортним засобом пересування, і на нього також поширюються правила дорожнього руху. Правила користування велосипедом: — кататися на дитячому велосипеді може навіть малюк, але тільки на закритих для руху машин майданчиках, стадіонах та інших безпечних місцях; 31 — їздити на велосипеді по дорогах дозволяється з 14 років; — велосипед має бути обладнаний світловідбивачами -- спереду білого кольору, з боків -- оранжевого, ззаду -- червоного; Велосипедистові забороняється: — рухатися по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка; — рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих); — під час руху триматися за інший транспортний засіб; — буксирувати велосипед; — їздити, не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; — керувати велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а тако ж без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості. Дещо про роликові ковзани Катання на роликових ковзанах - найулюбленіший спосіб проведення вільного часу як серед молоді, так і серед дорослих. На сьогодні в Україні існує чимало спо ртивних шкіл, клубів, центрів, пунктів прокату тощо, де без проблем можна навчитися їздити на роликах. Головне те, що це заняття дуже корисне для твого організму! Катання на роликових ковзанах розвиває м’язи, формує осанку, покращує твої координаційні можл ивості. Крім того, при катанні на роликах у тебе розвиваються навики зосереджувати увагу та вміння швидко аналізувати ситуацію. Шість, сім років саме той вік, коли можна починати ставати на роликові ковзани. Запам’ятай основні правила катання: 1. Роликові к овзани повинні бути зручними, гарно підібраними по розміру твоєї ноги. Також слід купити спеціальний захист для убезпечення травмувань: підлокітники, наколінники, а в деяких випадках, навіть і шоломи для катання на роликах. 2. Не виїжджай на роликах на проїзн у частину дороги. Це небезпечно і заборонено! 3. Ніколи не катайся по калюжам, піску та будь надто обережним при катанні по мокрому асфальту. Вода та пісок це вороги для підшипників на твоїх роликах. Від води металеві частини можуть поржавіти, а пісок забруд нить їх так, що неможливо буде їхати. Мокрий асфальт – надто слизька поверхня для катання! Будь обережним. 4. При катанні на роликах завжди контролюй швидкість руху та свої дії. Розвиваючи надто (більше 40 км/г) швидкий рух, пам’ятай, що впоратися на роликах набагато складніше, ніж на велосипеді! Тому добре обмірковуй свої можливості, уважніше стався до перешкод на твоєму шляху. 5. Правильне падіння – це падіння вперед. Тому що на це розрахована одягнена на тобі «одежа - захист». В будь - якому випадку легше контролю вати падіння вперед, руками і ногами. При падінні назад є дуже високий ризик травмувань шийного хребту, чи вдаритися затилком. 32 6. Тримай рівновагу і не бійся падіння. Більшість падінь при катанні на роликах трапляються саме в наслідок страху «як би не впасти» . В такому стані всі початківці гублять рівновагу. Фахівці радять не боятися впасти, але також не надто розслаблятися при катанні. 7. При катанні завжди тримай уклін тіла трошки вперед, одна нога повинна бути на пів ролика вперед. У такому положенні тіла тобі буде легше триматися на роликових ковзанах і контролювати ситуацію. 8. Ноги завжди повинні бути напівзігнуті. Цим ти забезпечуєш собі амортизацію при їзді. 33 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ВЗИМКУ. • Узимку треба йти не поспішаючи, аби не впасти і не травмуватися. • Якщо травму одержав товариш, ніколи не тікай з місця пригоди, а постарайся допомогти йому, поклич дорослих. • Не перегрівайся і не переохоло джуйся, не їж снігу та криги, бо це шкідливо для здоров'я. • Не торкайся язиком та мокрими руками до металу — отримаєш опік. • Не катайся на санчатах та лижах поблизу автомагістралей, трамвайних та залізничних колій — транспорт може травмувати тебе. • Під час зимової негоди не вирушай наодинці в далеку подорож — заблукаєш. • На лід річок та озер ступай обережно, на ковзанах катайся тільки тоді, коли переконаєшся, що товщина льоду дозволяє це робити. Поради Королеви Безпеки: • Перший крижаний покрив на водоймах не можна використовувати для ігор та розваг. Молода крига на початку свого утворення не міцна, тонка і ваги людини не витримує. • Дочекайся, доки на річці стане міцний лід, а тоді вже розважайся. Який він, міцний та неміцний лід? Якщо товщина льоду 12 см, він прозорий, з синюватим чи зеленуватим відтінком, лід вважається міцним. Сміливо ставай на нього! Якщо при відлизі лід вкривається водою, замітається снігом, а потім замерзає, стає білим чи жовтуватим, він не міцний. Ходити, ковзатись на ньому небезпечно. З наближенням весни крига стає крихкою (хоча товщина ще й зберігається). Все! Зимові розваги закінчились. Ні кроку на лід! • Перш ніж ступити на лід, упевнись, чи міцний він. • Кататися можна тільки в спеціально відведених для цього місцях, які контролюються дор ослими. (Відкриття катка на водоймі дозволяється при товщині льоду не менше 25 см). • Будь обережним там, де з'явилась теча, де в водойму впадають струмки. • Недопустимо ходити по льоду: в нічний час, в незнайомих місцях. • При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5 м. Важкі вантажі перевозять санками. Надання першої долікарняної допомоги людині, що провалилась під лід. Від перебування в холодній воді людина зазнає переохолодження всього організму. Декілька хвилин в крижаній купелі можуть призвести до втрати свідомості. Якщо такій людині своєчасно не надати допомоги, вона, вже витягнута з води, може померти на березі. 34 Потерпілого необхідно; — насухо витерти; — перевдягнути чи загорнути в сухий теплий одяг; — енергійно розтерти тіло шматком вовняної тканини; — дати гаряче питво; — обкласти грілками або помістити у ванну з теплою водою (в першу чергу зігрівають потилицю та шию); — при відсутності дихання та серцебиття, до прибуття швидкої допомоги роблять штучне дихання і закритий масаж серця . Якщо потерпілий може рухатись, йому пропонують біг на місці протягом 10 — 15 хвилин. Якщо ти опинився в ополонці і поряд нікого нема, рятуй себе сам: — розкинь руки в сторони, щоб вони лежали на кризі; — грудьми чи спиною намагайся обпертися об край ополон ки; — ногами впирайся в протилежний її бік; — потихеньку виповзай на лід і поповзом просувайся до берега; — весь цей час клич на допомогу. Обмороження. Перша допомога обмороженому. Якщо ти одягнений не по сезону, а погода холодна, волога та вітряна, може з 'явитися обмороження. Виникає воно не лише при мінусовій температурі, а й при температурі + 3 ... +7оС. Можна обморозитись, якщо: — тісне і мокре взуття; — мокрий одяг; — тривала нерухомість на холодному повітрі, в снігу, під холодним дощем; — під час хвор оби та втрати крові. Частіше страждають пальці рук і ніг, вуха та ніс. При обмороженні спочатку відчувається холод, поколювання, печіння, потім оніміння. З'являється біла пляма, що спочатку синіє, а далі чорніє. Тоді потерпілий вже не відчуває болю. Якраз втрата чутливості і веде до того, що людина не помічає небезпечної дії низької температури. А в тканинах тим часом відбувається омертвіння. З'являється слабкість, сонливість, а інколи і втрата свідомості. Існує 4 ступеня враження. Перший — найлегший, четве ртий — найважчий, коли шкіра чорніє. На відміну від опіків, навіть при найлегшому ступені обмороження необхідно звертатися до лікаря. 35 Перша допомога обмороженому.  Найкраще обморожену частину тіла занурити у воду кімнатної температури, а за півгодини дов ести температуру до 40 °С.  Після прийому ванни ушкоджену ділянку шкіри обережно висушити і прикрити чистою пов'язкою.  Якщо на шкірі немає пухирів і омертвіння, обморожені ділянки протирають спиртом, одеколоном і злегка розтирають до почервоніння.  Добре зі гріває теплий чай, кофе, молоко.  Категорично забороняється розтирати пошкоджене місце снігом, змащувати жиром і мазями. Це лише збільшить ступінь пошкодження тканин. Пам'ятай! Якщо ти знаходишся на сильному морозі, особливо в вітряну погоду: — періодично п еревіряй чутливість відкритих ділянок обличчя: — прикрий всі відкриті ділянки шкіри. Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на воді взимку. Правила поведінки на кризі: -- категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами палки та ніг; -- обходьте небезпечні місця та ділянки криги, вкриті снігом; -- вантаж перевозьте на санях; -- кататися на ковзанах можна лише тоді, коли товщина криги досягає 25 см; -- не можна стрибати й бігати по льоду, скупчуватись у великі групи. Надання доп омоги потерпілому на воді взимку: -- будьте якомога далі від ополонки; -- протягніть потерпілому довгу жердину, дошку або палицю, можна лижу, мотузку; -- витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами; якщо вдалося потерпілого витягти, не піднімайт еся на ноги, рухайтеся до берега повзко/Л; -- на березі викличте «швидку медичну допомогу», загорніть потерпілого у ковдри або в сухий одяг; -- не занурюйте потерпілого в теплу воду, можуть виникнути серцеві проблеми; -- по можливості прикладіть до тіла пл яшку з гарячою водою або грілку; -- дайте попити теплої води, якщо є -- чаю. Щоб ковзани та лижі приносили лише задоволення. Грати в хокей, кататися на ковзанах та лижах не можна, якщо температура повітря нижче — 20° С. Ти ніколи не обморозиш ноги, якщо пра вильно підбереш черевики для ковзанів та лиж: вони повинні бути на один розмір більші від твого повсякденного 36 взуття, щоб на ноги можна було одягати тонкі бавовняні та теплі шкарпетки. Добре запобігає обмороженню ніг газетний папір. — Не намагайся туго зашну ровувати черевики — ноги швидше втомляться і замерзнуть. — Слідкуй, щоб твій одяг був завжди сухим. — Коли навчишся ходити на лижах — одягайся вільніше: вовняний светр, лижний костюм, під них бавовняну сорочку. На голову — плетену шапочку. В зимовому пальті ка татися важко і жарко, можна спітніти і застудитися. — Не слід одягати хутряні шапки і теплі хустки. Але не забудь вовняні рукавички! — Лижі підбирай собі по зросту: не великі й не малі. Вибирай лижі і палиці, стань рівно і підніми руку вгору. Якщо кінці лиж на рівні з кінцями пальців — годяться. Коли нижчі або вищі — не підходять. Палиці мають діставати до плеча. Увага! Якщо у тебе на морозі побіліли щока, ніс чи вухо — це обмороження. Негайно йди додому і повідом дорослих. Учись падати! • Ні в якому разі не пад ай ні вперед, ні назад. Тільки набік і дуже м'яко. • Спускаючись з гірки на лижах, перевір, чи гарна лижня, чи нема на твоєму шляху гілок, палиць, шматків металу, що стирчать з - під снігу. • Не їзди в незнайомих місцях. Що робити, коли людина тоне, провали вшись під лід? В період потепління та ожеледиці, а також в місцях, де прорубано чимало ополонок, по кризі ходити не слід. Є небезпека провалитися під лід. Якщо ти став свідком цього нещасного випадку, то: — ні в якому разі не біжи до потерпілого по кризі — ти теж можеш опинитися у льодяній купелі; — якщо можеш, кинь йому кінець мотузка, або простягни палицю, весло, жердину; — допоможи дістатися берега. Коли ти не впевнений у своїх силах і не можеш зробити це сам — якомога швидше клич на допомогу дорослих. З апам'ятай! Рятувальник повинен підбиратися до потерпілого поповзом!  Якщо ти сам опинився в крижаній воді, дій самостійно, не розгублюйся:  розкинь руки в сторони, щоб вони лежали на кризі;  грудьми чи спиною намагайся обпертися об край ополонки;  ногами вп ирайся в протилежний їй бік і, лежачи, підсувайся до берега у той бік, звідки прийшов;  вибравшись на лід, відкотись від ополонки та швидко підповзай до берега. 37 Перша допомога людині, що провалилася під лід. Пам'ятай, що як від переохолодження, так і від обмороження людина може померти. Тому якомога швидше викликай швидку допомогу. До приїзду лікарів необхідно: — загорнути потерпілого в щось сухе і тепле; — дати гаряче питво; o якщо людина не дихає, терміново починають робити штучне дихання та масаж серця. o Впев нившись, що потерпілий допомогу прийняв (найкраще, коли він обмотає себе мотузком), повільно відповзай назад. o Коли опинишся в безпечному місці, повільно підтягуй людину до берега. o Якщо ти не впевнений в своїх силах — не ризикуй. Біжи по допомогу. Трапляєть ся, коли поруч нема жодних предметів для рятування. Тоді на кригу ланцюжком лягають 2 — З дорослих чоловіків і наближаються до потерпілого, тримаючи один одного за ноги. Перший з них подає потерпілому ремінь, одяг, тощо. 38 ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ У спекотну погоду більшість мешканців намагається провести свій відпочинок поблизу води на річках, озерах, ставках та інших водойма х. Купання та плавання – це хороший, корисний і активний відпочинок, який сприяє зміцненню організму, підвищує його опір до шкідливих впливів навколишнього середовища, запобігає простудним захворюванням. Вода приносить багато задоволення людям дисциплінова ним, обачливим, але вона може завдати багато прикрих неприємностей людям, які не дотримуються правил безпечної поведінки на воді. Основними причинами загибелі людей на водних об’єктах є: — купання в необладнаних, неперевірених місцях та місцях, де купання заборонено; — купання в нетверезому стані; — пустощі на воді; — купання дітей без нагляду дорослих. Хочемо ще раз нагадати основні правила безпеки, яких необхідно дотримуватись при відпочинку на воді. До купання: 1. Перед купанням порадьтеся з лікарем та ретельно дотримуйтесь його порад, купання починайте при t повітря 25° С, t води 17 - 19° С. 2. Купайтеся тільки в спеціально відведених та обладнаних місцях. 3. За відсутності пляжу, вибирайте чистий пологий берег; попередньо виясніть чи немає на дні коря к, гострого каміння, ям. Засмічене і нерівне дно небезпечне навіть для досвідчених плавців. 4. Не купайтеся відразу після прийому їжі і в нетверезому стані. 5. Перед купанням корисно полежати і відпочити. Розігрітим входити у воду не радимо. Під час купанн я: 1. Входьте у воду обережно, зупиніться і швидко зануртеся з головою на неглибокому місці. 2. Не доводьте тіло до сильного ознобу. Купатися можна не більше 10 - 15 хвилин. 3. Не переривайте купання частими виходами із води і не стійте мокрими на вітрі. 4. При судомах не розгублюйтесь, намагайтеся утриматися на поверхні води, кличте на допомогу. 5. Потрапивши у сильну течію, не боріться проти неї, а пливіть за течією, 39 наближаючись до берега. 6. Потрапивши у вир не розгублюйтесь, наберіть побільше повітря в легені, зануртесь у воду і сильним ривком в бік, за течією виходьте з виру та випливайте на поверхню. 7. Не плавайте далеко від берега, не запливайте за попереджувальні знаки. Після купання: 1. При виході із води витирайте досуха тіло, розітріть його долон ями чи рушником, швидко одягніться і пройдіться. 2. Не лежіть після купання на сонці. 3. Якщо хочете прийняти сонячну ванну, полежіть на сонці до купання, а після купання відпочиньте у затінку. Правила плавання на човнах. 1. Перед посадкою у човен, огляньт е його та переконайтесь у його придатності, перевірте наявність весел, кочетів, черпака для відливу води, рятувальних засобів (рятувальне коло, рятувальний жилет). 2. Посадку у човен проводьте обережно, ступаючи на середину настилу. Сідайте на лавку рівном ірно. Не можна сідати на борт човна. 3. Той, хто знаходиться за веслами, повинен пам’ятати про відповідальність, уважно дивитись вперед і не допускати зіткнень з перешкодами та іншими човнами. 4. Якщо човен перевернувся, в пе ршу чергу надайте допомогу тим, хто не вміє плавати, утримуючись за борти човна кличте на допомогу і загальними зусиллями штовхайте човен до берега, на мілину. Забороняється: 1. Перевантажувати човен понад встановлену норму. 2. Перетинати курси катерів, бл изько підходити до них. 3. Пересідати на воді з одного човна на інший, переходити в човні з місця на місце, розкачувати човен. 4. Користуватися човном особам в нетверезому стані, а також дітям до 14 років без супроводу дорослих. 5. Особи, які не вміють пла вати, повинні сідати у човен, надівши на себе рятувальний жилет (пояс). Звертаємося також до всіх організаторів святкових заходів та власників водних об’єктів з нагадуванням про те, що вони несуть персональну відповідальність за охорону життя людей, їх бе зпеку та забезпечують роботу відомчих рятувальних постів. 40 Правила безпечної поведінки на воді та біля води. Вода є найціннішим даром природи. Без їжі людина може прожити понад місяць, а без води -- декілька днів. Наявність води відіграє вирішальну роль у збереженні життя та здоров'я людини. Джерельна вода -- найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип'ятити. Приємно відпочивати біля води, але пам'ятайте, як слід правильно купатися: — купатися рекомендовано вранці і ввечері; — не слід куп атися наодинці; — не підпливайте до коловоротів, пароплавів і катерів; — не стрибайте головою униз, де невідома глибина. Не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм у морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тільки природі, але й людині! Щоб пр иємно провести біля води вільний час, слід дотримуватися таких правил: — діти повинні купатися обов'язково під наглядом дорослих; учитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків; — не купайтеся і не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально обладнаних місцях; — не можна запливати за обмежувальні знаки; — слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або велика течія; — якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово і плавно повертаючи до берега; — не купайтеся у холодній воді, щоб не сталося переохолодження; — не треба купатися довго, краще купатися декілька разів по 20 -- 30 хв; — не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть спричинити шкоду; — не подава йте навмисних сигналів про допомогу; — не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги. Допомога потопаючому. Надання першої долікарської допомоги потерпілому. Щоб допомогти потопаючому, слід дотримуватись правил: -- якщо поблизу вас є який - небудь плавучий предмет (найкраще -- рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися; краще, якщо прив'яжете до нього вірьовку, за яку потім можна підтягнути потопаючого до берега; 41 -- якщо нещастя трапилося на мілководді, спробуйте підійти до пот ерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте його так, щоб він був між вами і потерпілим; -- якщо ви спробуєте підпливти до потопаючого, краще коли у вас в руках буде рятувальний засіб, щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, розмовляйт е з потерпілим, заспокоюйте його; -- опинившись на березі, викличте «швидку допомогу». У разі надання першої долікарняної допомоги потерпілому після витягнення з води необхідно: -- очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей; -- викликати блювання через подразнення язика; -- покласти під шию валик з одежі; -- зробити штучне дихання «з рота в рот», якщо відсутнє дихання; -- зробити непрямий масаж серця, якщо немає пульсу; -- розтирати тіло, щоб воно нагрілося. Допомогу постраждалому слід над авати залежно від його стану і якнайшвидше. Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги. Поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо її рятування. Заходи безпеки при купанні  Купа тися краще вранці або увечері, коли немає небезпеки перегріву. Температура води повинна бути не нижчою 17 - 19 градусів тепла.  Якщо не вмієш плавати, не заходи у воду глибше за пояс.  Плавати можна не більше 20 хвилин, і цей час збільшують по ступово, починаючи з 3 - 5 хвилин.  Не можна доводити себе до ознобу. При переохолодженні можуть виникнути судоми, відбутися зупинка дихання, втрата свідомості.  Після тривалого перебування на сонці необхідно відійти в тінь, охолонути і тільк и потім входити у воду, оскільки при різкому охолоджуванні може наступити рефлекторне скорочення м'язів і зупинка дихання.  Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, треба вибирати безпечне місце для купання з твердим, бажано піщаним, не засміченим дно м, поступовим схилом. Ніколи не стрибайте в місцях, не обладнаних спеціально: можна ударитися головою об камінь або інший предмет.  Не запливайте далеко, оскільки можна не розрахувати своїх сил. Відчувши стомленість, не розгублюйтесь і не прагніть швидше допливти до берега. Слід "відпочити" на воді, перекинувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг. 42  Якщо захопило течією, не намагайтеся з нею боротися. Пливіть вниз за течією, поступово, під невеликим кутом, набли жаючись до берега.  Якщо Ви потрапили у водоверть, наберіть більше повітря в легені, зануртеся у воду і, зробивши сильний ривок убік, спливіть.  У водоймах з великою кількістю водоростей пливіть у самої поверхні води, не зачіпаючи рослин і не роблячи різких рухів. Якщо ж руки або ноги заплуталися в стеблах, зробіть зупинку, прийнявши положення "поплавець" і звільниться від них.  Не плавайте на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках. Вітер або течія можуть віднес ти їх далеко від берега, а хвиля - захлеснути. Якщо із надувних плавзасобів вийде повітря, вони втратять плавучість.  Діти до 16 років катаються на човнах та водних велосипедах тільки з дорослими. Не перенавантажуйте човен, водний велосипед.  Не пустуйте на воді, не лякайте інших. Неприпустимо організовувати на воді ігри, пов’язані з пірнанням і захватом тих, хто купається. Інструкція за правилами безпеки на річці і водоймах При купанні в річці або відкритому водоймищі . 1. Не вмієш плавати - не купайся на глибокому місці, не сподівайся на надувний матрац чи інші плавзасоби - вони можуть вислизнути з - під Вас і ви потонете. 2. Не запливайте далеко, можна втомитися і не доплисти до берега. 3. Надувні засоби (камера, матрац) можуть «піти» від ва с, і якщо плавати не вмієте, то можете потонути. 4. Не пірнайте в невідомому місці і на мілині, так як можна вдаритися головою об дно або який - небудь предмет. 5. Не грайте на глибині із зануренням голови у воду, можна захлинутися. 6. Не плавайте в човні бе з рятувальних засобів (рятувального жилета або круга). 7. Чи не пустуйте в човні на воді, можна перекинутися. 8. Чи не підпливайте до дебаркадерам, баржі, судам - може затягнути під днище. 9. Не знаючи броду, не переходите річку. Можна потрапити в яму. При виході на лід. 10. Не виходьте на тонкий або неміцний весняний лід на річці або водоймах - можна провалитися. 11. Не катайтеся на крижинах. Вони можуть перекинутися чи розламатися. Вітром їх може понести далеко від берега. 12. При порятунок на тонкому льо ду не наближайтеся на ногах до місця провалу. Потрібно подавати довгу палицю, сходи, кидати мотузку і кликати дорослих на допомогу. 43 При купанні в басейні. 13. Не купайтеся в басейні босоніж. Надягайте гумові тапочки, щоб не поранити ноги об можливі відколи бетону, плиткової облицювання й щоб не було слизько. 14. Не пірнайте у невстановлених місцях, там може бути дрібно і можна вдаритися головою об дно і отримати важку травму. 15. Не стрибайте з вишок без спеціальної підготовки інструктором по плаванню. Можн а пошкодити хребет або отримати шок при попаданні сильної струменя води через ніс в дихальні шляхи. 16. Будьте обережні при виході з басейну - можна легко послизнутися і впасти. Тепловий і сонячний удар: причини виникнення, симптоми та ознаки, заходи першої допомоги Тепловий удар - це небезпечний для життя стан, який виникає при впливі на тіло людини підвищеної температури, в умовах пі двищеної вологості, обезводнення і порушення процесу терморегуляції організму. Найчастіше тепловий удар розвивається при важкій фізичній роботі в умовах підвищеної температури і вологості навколишнього середовища. Рідше тепловий удар виникає через тривале знаходження в жарку погоду під прямими сонячними променями. Незалежно від причини, що викликала тепловий удар, слід негайно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою, щоб запобігти його ускладнення (шок, пошкодження мозку і внутрішніх органів, смерть ). Причини виникнення теплового удару:  Основною причиною теплового удару є вплив на організм високої температури в умовах високої вологості навколишнього середовища.  Також тепловий удар може виникнути в результаті носіння теплого і синтетичного одягу, яка заважає тілу виділяти тепло. 44  Надмірне вживання алкоголю може стати причиною розвитку теплового удару, тому алкоголь порушує терморегуляцію.  Спекотна погода. Якщо ви не звикли до дії на організм високих температур, обмежте вашу фізичну активність, принаймні , на пару днів у разі, коли відбулася різка зміна температурного режіма.Тяжелая фізичне навантаження під відкритим сонцем є серйозним чинником ризику розвитку теплового удару.  Деякі лікарські засоби також підвищують ризик отримання теплового удару. До засо бів, що підвищують ризик теплового удару, відносяться: вазоконстриктори, діуретики, антидепресанти і антипсихотичні засоби. У яких людей найбільш високий ризик розвитку теплового удару? Тепловий удар може отримати будь - яка людина, проте деякі люди, зважаюч и на їх фізіологічних особливостей, піддаються більшому ризику отримання теплового удару, ніж інші. Найбільшому ризику теплового удару схильні:  Діти і особи літнього віку. У новонароджених терморегуляцій процеси розвинені не повною мірою, тому в них зроста є ризик отримання теплового удару. У літніх людей, терморегуляція з віком слабшає, що теж призводить до підвищення ризику отримання теплового удару. Також до групи ризику отримання теплового удару відносяться вагітні жінки.  Генетична схильність. Деякі досл ідники вважають, що існують люди з генетичними особливостями організму, які підвищують ризик виникнення теплового удару (природжена відсутність потових залоз, муковісцидоз). Симптоми і ознаки теплового удару: Основні симптоми та ознаки теплового удару це:  Висока температура тіла (40 С і вище) є головною ознакою теплового удару.  При тепловому ударі часто з'являється спрага.  Відсутність потовиділення. При тепловому ударі, викликаному жаркою погодою, шкіра стає гарячою і сухою на дотик. А при тепловому ударі, викликаному напруженою фізичною роботою, шкіра зазвичай волога, липка.  При тепловому ударі шкіра часто червоніє.  Прискорене дихання також є частою ознакою теплового удару.  При тепловому ударі різко підвищується частота серцевих скорочень.  Так само при тепл овому ударі може розвинутися пульсуючий головний біль.  Рідше при тепловому ударі виникають такі симптоми, як: судоми, галюцинації, втрата свідомості. При впливі на організм людини високої температури можуть розвинутися теплові судоми. Теплові судоми є пере двісниками теплового удару. Першими ознаками теплових судом є: рясне потовиділення, втома, спрага, м'язові судоми в області живота, в ногах і руках. Для запобігання перших ознак теплового удару, таких як м'язові судоми, рекомендується пити більше рідини, п оєднувати фізичне навантаження з відпочинком, працювати в добре провітрюваному або кондиціонованому приміщенні. Ускладнення теплового удару У результаті теплового удару може розвинутися таке ускладнення, як шок. Першими ознаками шоку при тепловому ударі є: слабкий пульс (зниження артеріального 45 тиску), посиніння губ та нігтів, шкіра стає холодною і вологою, втрата свідомості. Всі ці зміни в організмі ведуть до розвитку набряку внутрішніх органів і мозку. Набряк в свою чергу веде до необоротних пошкоджень вну трішніх органів і мозку і смерті. Перша допомога при тепловому ударі в домашніх умовах:  Якщо ви відчули перші симптоми теплового удару, негайно викличте швидку допомогу. Якщо у вас немає можливості викликати невідкладну медичну допомогу, слід зробити насту пні заходи:  Якщо ви відчули перші симптоми теплового удару і перебуваєте на вулиці, негайно зайдіть в прохолодне кондиціоноване приміщення. Такими приміщеннями можуть бути торговий центр, кінотеатр і т.д.  Зніміть тісний одяг, розв'яжіть краватку, зніміть в зуття.  У разі теплового удару оберніться вологим простирадлом або увімкніть вентилятор.  Якщо є можливість, прийміть прохолодний душ або ванну.  Тепловий удар виникає не тільки в результаті зневоднення, але і в результаті втрати солей з потом. Тому при тепло вому ударі рекомендується випити 1 літр води з додаванням 2 чайних ложок солі.  При тепловому ударі ні в якому разі не пийте алкогольні напої і напої з високим вмістом кофеїну (чай, кава, капучино), тому ці напої порушують терморегуляцію організму.  Так само для зниження температури тіла можна прикласти до області шиї, спини, пахв і паху мішечки з льодом.  Тепловий удар - це дуже серйозний стан, але за допомогою простих заходів ви можете легко запобігти його.  Носіть легкий одяг з натуральних матеріалів (льон, бавовна), це дозволить уникнути розвиток теплового удару.  При можливості, встановіть в будинку кондиціонер.  Пийте більше рідини, особливо в теплу пору року, це знизить ризик розвитку теплового удару.  Перш ніж вживати які - небудь лікарські засоби, обов'язков о проконсультуйтеся з лікарем.  Ніколи не залишайте машину на сонці. Якщо все ж таки це сталося, не сидіть в розжареній машині більше 10 хвилин.  Уникайте важкого фізичного навантаження в жарку пору року. Під час виконання роботи час від часу робіть перерви на відпочинок, пийте більше рідини.  Слідкуйте за дітьми і не дозволяйте їм гратися в жарку погоду під відкритим сонцем. Перша допомога при тепловому (сонячному) ударі Тепловий удар - важкий патологічний стан, обумовлений загальним перегріванням організму. Розрізняють теплові удари, викликані переважним впливом високої температури навколишнього середовища, а також теплові удари, що виникає внаслідок інтенсивної фізичної роботи (навіть в комфортних умовах). Поряд з тепловими ударами виділяють також сонячний у дар, який викликається інтенсивним або тривалим прямим впливом на організм сонячного випромінювання. Клінічна картина і патогенез 46 теплового удару і сонячного удару аналогічні. Сприяючими факторами є психоемоційна напруга, утруднення теплового розсіювання ( щільний одяг, перебування в погано вентильованих приміщеннях), надмірна вага, куріння, алкогольна інтоксикація, ендокринні розлади, серцево - судинні захворювання, неврологічні розлади, вживання деяких лікарських препаратів та ін Перша допомога . Невідкладна допомога повинна бути спрямована на якнайшвидше охолодження організму. З цією метою використовують як загальну (занурення у ванну з водою 18 - 20°, змочування шкіри потерпілого водою кімнатної температури з обдуванням теплим повітрям), так і місцеву гіпотерм ію (лід на голову, пахвові та пахові області, обтирання губками, змоченими спиртом). При охолодженні у потерпілого часто виникає рухове і психічне збудження. При припиненні дихання або різкому його розладі необхідно приступити до штучної вентиляції легенів . Коли хворий опритомніє, дати йому прохолодне рясне пиття (міцно заварений холодний чай). Лікування потерпілого повинно проводитися в спеціалізованому лікувальному закладі, але заходи, спрямовані на охолодження організму, необхідно починати під час трансп ортування ураженого Надання першої допомоги при сонячному і тепловому ударах Удар може бути тепловий і сонячний. Перший виникає в результаті загального перегрівання організму. Другий - при дії прямих сонячних променів. Але якщо щось подібне трапляєтьс я, то для надання першої д опомоги постраждалому важливо лише те, що обидва різновиди удару проявляються зовсім однаково й вимагають однотипних дій. Про удар, що наближається, сигналізують шум у вухах, ”мушки” перед очима,нудота, запаморочення, слабкість, блідість, холодний піт. Ваші дії: Посадіть постраждалого (а якщо потерпіли ви, то попросіть кого - небудь) у тіні й холодку. Попросіть нахилитися й низько опустити голову, тим самим забезпечивши приплив крові до головного мозку. Розстебні ть комір, послабте пояс, ремінь. Побризкайте на обличчя чистою холодною водою. Змочіть ватку нашатирним спиртом або одеколоном і піднесіть до носа, а потім розітріть скроні. Якщо потерпілий знепритомнів, укладіть його й зробіть все, про що го ворилося вище. Не допомогло? Дзвоніть в „Швидку”! А поки вона в дорозі, продовжуйте надавати допомогу. Змочіть в холодній воді носову хустку, косинку, футболку й покладіть на чоло потерпілому й на місця, де проходять великі судини: на бічну п оверхню шиї, під пахви, у пахові області. Можна обгорнути хворого мокрим простирадлом. 47 Щоб підсилити приплив крові до серця й голови, підніміть вгору праву руку постраждалого, а ліву ногу, піднявши, туго забинтуйте від пальців до стегна будь - якими пі дручними засобами. Через 15 хвилин зніміть пов'язку і повторіть процедуру, помінявши положення рук і ніг. Якщо почалася блювота, поверніть голову постраждалого набік, щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ПРИРОДІ Пам'ятайте: відпочиваючи в лісі, на луках, біля озера, річки, не завдавайте природі шкоди, не порушуйте рівноваги, взаємозв'язків у ній. Пер ш ніж виїхати з групою на відпочинок, необхідно заздалегідь вибрати місце. Наші міста і селища оточені мережею заповідників, заказників, парків, мисливських, риболовних, лісових та інших господарств, куди в'їзд суворо регламентований. Отже, перш ніж виїхат и, треба мати дозвіл на відвідання цих місць. Перепустку, путівку, картку можна одержати в установленому порядку в Будинку мисливця і рибалки, лісництві. Слід продумати й проїзд. На деяких річках і озерах моторним човном користуватися заборонено. У лісі, н а луках не скрізь можна їздити автомобілем і мотоциклом. Особливо це стосується місць гніздування корисних птахів. У період спокою (травень — червень) краще мандрувати асфальтовими шляхами, ґрунтовими дорогами, протоптаними стежками. Намет і вогнище — неод мінна особливість колективного відпочинку в лісі, біля річки. Щоб не ламати гілки дерев, необхідно придбати металеві кілочки і триніг для казана. Розбиваються намет лише з дозволу лісника чи єгеря, які підкажуть найзручніші місця. Самі ви повинні дбати про те, щоб не завдати шкоди природі, не потривожити диких тварин і птахів. Бувають випадки, коли туристи й відпочиваючі знаходять у лісі пташеня, що випало з гнізда, щойно народжених зайчат, козуленят, підбирають їх і потім намагаються утримувати вдома. Та щ е й пишаються (іноді пишуть у газеті): ми, мовляв, зробили для природи добре діло, врятували дику тварину. А насправді від такого діла — тільки збиток природі. Зустрівши в лісі заблукале, кволе чи хворе звіреня або пташеня, не підбирайте 48 його, бо можна зан ести в селище чи місто заразну хворобу, а повідомте про це місцевого єгеря, лісника, працівника ветеринарної служби. Не дозволяється брати в руки пташині яйця, пташенят, звірят: людський запах відлякує дорослих диких тварин, позбавляє малят материнства, во ни стають легкою здобиччю хижаків і браконьєрів. Побачивши в лісі чи на луках птаха, зайця, лося, косулю чи іншого звіра, ви добре зробите, якщо дозволите їм жити своїм природним життям. Не рекомендується розбивати намет на стрімких схилах берегів озер і р ічок, тому що берег може обвалитися. Любитель вогнища повинен пам'ятати, що влітку і ранньої весни особливо небезпечні лісові й польові пожежі. Розводити вогнища можна лише там, де дозволять єгер, лісник. Користуйтеся вогнищами типу «колодязь», «намет», «з ірочка» і обов'язково обкопуйте їх канавкою. Найкращі дрова — соснові, ялинкові: вони горять, рівно, повільно, дають якнайменше іскор. Рубати дерева і ламати гілки заборонено, можна користуватися тільки сушняком. Розвівши вогнище, подивіться, куди летять і скри, знешкодьте їх, а оточуючий ґрунт (на 8 - 10 м) полийте водою. Забираючись додому, погасіть тліючі головешки, закопайте сміття (целофан, скляний посуд заберіть із собою, адже він не розкладається в ґрунті). Хай на місці вашого відпочинку буде чисто — за втра сюди прийдуть інші. Під час відпочинку в лісі для багатьох улюблене заняття — збирання грибів. Зрізуйте їх обережно, щоб не пошкодити грибницю, не руйнуйте мохового килима. Любителі посидіти на березі річки чи озера з вудкою або спінінгом мають добре засвоїти правила риболовлі. Дозволяється вона лише по закінченні нересту риби, приблизно з червня. Норма вилову — не більше 5 кг. Ловити рибу можна тільки у відведених водоймах. З правилами можна ознайомитися у міських, обласних та районних газетах (їх вик лад друкується напередодні відкриття сезону), в Будинках природи, Будинках мисливця і рибалки, первинних організаціях Українського товариства охорони природи, Українського товариства мисливців та рибалок. Любитель риболовлі повинен пам'ятати, що взимку, ос обливо під час великих морозів, коли водойми покриваються суцільною кригою, риба може загинути від задухи. Щоб запобігти цьому, слід пробивати ополонки. Навесні дбайливі рибалки намагаються створити у водоймах нормальні умови для нересту риби. Зокрема, вст ановлюють штучні нерестилища. Виготовляти їх легко, особливо якщо звернутися за порадою до спеціаліста — працівника інспекції Укррибводу. Після того, як закінчується повінь, багато водойм, відмежованих від основного русла річки, озера, пересихають, і в них може загинути молодь риби. Рятувати мальків — нехитра, але дуже корисна справа. Можна прокопати рівчаки до основного русла, перенести мальків відрами, чи в іншому металевому посуді. Підготовка до походу в ліс. • Повідомте про те, куди ви збираєте ся. Якщо поблизу нікого немає - залиште записку з повідомленням (дата, час відправлення, кількість людей, які відправляються разом з вами, напрямок руху й приблизний час повернення). • Візьміть собі за правило - перед подорожжю або походом у ліс,пер еглянути карту або хоча б намалювати від руки план місцевості й запам'ятати орієнтири. • Надягніть зручний одяг і взуття, що відповідає місцевості й погоднім умовам. Потрібно пам'ятати - погодні умови можуть змінюватися дуже швидко. 49 • Одягайт есь у яскравий кольоровий одяг – він буде більш помітним у випадку вашого пошуку. • Переконаєтеся, що все ваше спорядження у відмінному робочому стані. Якщо ви сумніваєтеся брати ту або іншу річ, пам’ятайте – зайвий вантаж буде вам заважати. У лісі. • Встановіть між собою сигнали, щоб не втратити один одного в лісі, особливо у випадку несподіванок - свистом або голосом. • Постарайтеся запам'ятати орієнтири під час руху в лісі. Щоб не заблудиться - залишайте позначки. Без зорових орієнти рів людина у лісі починає переміщатися колами. • Виберіть місце для вогню й облаштуйте його. Ніколи не залишайте вогонь без догляду. Не загашений вогонь може стати причиною лісової пожежі. • Ніколи не пийте воду з рік й озер. Найбільш надійне джерело води - струмок. Біля місць, де ви побачили мертву рибу або мертвих тварин не можна навіть мити руки. • Будьте обережні, у лісі може бути болотиста місцевість - обходьте її. Болотною водою теж не можна користуватися. Біля боліт, як правило, водиться багато гадюк. • Пам’ятайте - збирати можна тільки ті гриби і ягоди, які ви добре знаєте. Щоб уникнути отруєння ними, ніколи не пробуйте сирі гриби; ніколи не збирайте гриби і ягоди біля транспортних магістралей, навіть їстівні гриби в тих м ісцях – отруйні. • Уникайте диких тварин. Пам’ятайте, що небезпечними можуть бути й лось, і олень, і лисиця. У людей і тварин близько 150 загальних хвороб. Тварини нападають на людину, якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. У випадку явно агресивного поводження тварин, можна використати, як засіб захисту, вогонь або стукати ціпком по дереву. • Уникайте додаткових неприємностей із тваринами, особливо в нічний час. Ніколи не залишайте їжу у вашому таборі або біля місця вашого відпочинку, краще покладіть їх на дерево; залишки їжі зарийте подалі від місця вашого відпочинку. • Будьте обережні при зустрічі зі зміями. У випадку зміїного укусу швидко видавіть з ранки краплі крові з отрутою й висмоктуйт е кров наступні півгодини, увесь час спльовуючи. Цього не можна робити при наявності ранок на губах й у порожнині рота. Потім необхідно накласти щільну пов'язку вище місця укусу й терміново відправитися в лікарню. • У лісі, особливо навесні, багато кліщів, які можуть причепитися до тіла. Якщо вас вкусив кліщ, потрібно не пробувати його виколупувати, а якнайшвидше звернутися в лікарню. • Якщо ви опинилися біля зламаних дерев - не затримуйтеся. Вони опираються один на одного й можуть упасти, ос обливо під час вітру. Не ховайтеся під високими деревами й не залишайтеся на галявині під час зливи із блискавкою, тому що блискавка може вдарити в саме високе місце. • Ніколи не пірнайте в незнайомих місцях. Спочатку огляньте й переконайтеся у відс утності захованих під водою перешкод (камінь, металобрухт, гострі гілки або мілководдя). Уникайте води з швидкою течією. Ніколи не плавайте поодинці. 50 Правила безпечної поведінки в лісі Весна - сприятливий період для відпочинку на природі, прогулянок до лісу. Та, навіть якщо ви добре знаєте місцевість, куди направляєтесь, не треба нехтувати правилами безпеки на природі. Ретельно подбайте про підготовку до прогулянки в ліс. Повідомте про те, куди ви збираєтеся. Якщо поблизу нікого немає - залишіть записку з повідомленням (дата, час відправлення, кількість людей, які відправляються разом з вами, напрямок руху й приблизний час повернення). Візьміть собі за правило - перед подорожжю або походом у ліс, переглянути карту або хоча б намалювати від руки план місц евості й запам'ятати орієнтири. Надягніть зручний одяг і взуття, що відповідає місцевості й погоднім умовам. Потрібно пам'ятати - погодні умови можуть змінюватися дуже швидко. Одягайтесь у яскравий кольоровий одяг – він буде більш помітним у випадку вашого пошуку. Переконаєтеся, що все ваше спорядження у відмінному робочому стані. Якщо ви сумніваєтеся брати ту або іншу річ, пам’ятайте - зайвий вантаж буде вам заважати. Правильна поведінка у лісі забезпечить вам безтурботний відпочинок: 1. Якщо ти ідеш у ліс із друзями, подавайте одне одному сигнали, щоб не загубитися: перегукуйтесь, плескайте у долоні. 2. Намагайся запам'ятовувати свій шлях або роби для себе помітки. 3. Тримайся подалі від диких тварин, особливо від їхніх дитинчат — поруч із ними обов'язко во будуть дорослі тварини. Небезпечним може виявитися не лише вовк або дикий кабан, але й олень, лось, лисиця. 4. Уважно дивись під ноги, обдивляйся впалі дерева та колоди перед тим як сісти відпочити — там можуть бути змії. Якщо тебе або товариша вкусить змія, зразу ж видави з ранки краплю крові з отрутою і висмоктуй кров із ранки впродовж півгодини, весь час спльовуючи (але це можна робити, коли у роті немає поранень). Потім щільно перев'яжи руку чи ногу вище за місце укусу, але так, щоб вона не заніміла . І негайно до лікарні 1 5. Якщо ти заблукав: — пригадай останню прикмету, на яку ти звернув увагу (повалене дерево, зламана гілка) і спробуй знайти до неї дорогу; — прислухайся — можливо, твої друзі або батьки зовсім поруч; — пам'ятай: мурашники завжд и розташовуються з південного боку дерева, пенька або куща; а моху найбільше з північного боку. Але щоб скористатися цими прикметами, треба звернути увагу, у якому напрямі ти йшов із самого початку. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево - погл яд з висоти допомагає 51 краще зорієнтуватися. Пам'ятайте! Діти не будуть покарані за те, що заблукали. Були випадки, коли діти ховалися від шукачів через те, що боялися бути покараними. Необхідно кричати на шуми, що лякають їх. Якщо це звірі, вони злякаютьс я та підуть геть. Це також допоможе швидше знайти їх тим, хто буде їх шукати. Чого не слід робити :  пити воду з річок та озер. Найбільш надійні джерела води - струмки. Поблизу місць, де ви побачите мертвих рибу чи тварин, взагалі не можна навіть мити руки;  затримуватися біля поламаних дерев. Вони спираються одне на одне і можуть впасти, особливо під час вітру;  ходити біля боліт. Болотною водою також не можна користуватися. Поблизу болота, як правило, водиться багато гадюк;  контактувати із дикими тваринам и. У людей і тварин ( олень, лисиця) близько 150 спільних хвороб. Тварини нападають на людину, якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. При явно агресивному поводженні тварин можна використовувати як засіб захисту вогонь а бо стукати палицею об дерево.  залишати їжу у вашому наметі або поряд з місцем вашого відпочинку;  ховатися під високими деревами та залишатися на галявині під час зливи з блискавкою, бо блискавка може вдарити у найвище місце. Небезпека від комах, кліщів, змій. Загрозу для здоров’я дітей, особливо для тих, хто потерпає від алергії, становлять оси (шершень, звичайна оса) і бджоли, змії, кліщі. При їх укусах під шкіру вприскується отрута, від якої може виникнути місцева або загальна реакція. Ступінь отруєння після укусів бджіл залежить від кількості одночасних укусів, місця ураження та індивідуальної реакції організму до бджолиної отрути. Найнебезпечнішими є укуси ротової порожнини. Місцева реакція добре відома кожному, кого хоч раз ужалила бджола або оса: си льний біль, сверблячка і печіння, почервоніння і набряк. Що слід робити ( при укусах комах):  видалити по можливості жало разом з отруйним мішечком, підчепивши нігтем, пінцетом, голкою;  промити ранку етиловим чи нашатирним спиртом;  прикласти до цього місц я шматочок цукру, що сприяє витяганню отрути з ранки і перешкоджає розвитку набряку або льоду для зменшення болю;  дати випити міцного і солодкого чаю. Кліщі. Ці приставучі і кусючі носії кліщового енцефаліту найбільш активні у весняно - літній період. Для п опередження цього захворювання при лісових прогулянках, 52 зборів ягід, грибів, необхідно дотримуватись найпростіших запобіжних правил. Що слід робити ( для захисту) :  одяг повинен надійно закривати тіло.  штани – заправлені у шкарпетки, на ногах – чоботи або щільно зав‘язані черевики.  куртку наглухо закривають і заправляють у штани, обшлаги повинні щільно облягати кисті рук.  комір і манжети можна змастити камфорною олією.  вуха і волосся потрібно закрити косинкою або беретом.  можна застосовувати засоби відл якування комах, так звані репеленти. Після повернення з лісу необхідно уважно оглянути одяг і тіло. Особливо уважно потрібно оглянути голову, шию, відкриті ділянки шкіри. Кліщі, які присмоктались, мають вигляд малопомітних чорних плямок, їх важко відрізнит и від природних утворень на шкірі. Що слід робити ( при укусах кліщів) :  кліщів, що присмокталися, треба видалити( для того шкіру навколо кліща змащують ефіром, бензином, після цього паразит виходить самостійно);  ранку потрібно змазати розчином йоду;  вилу чених кліщів спалити;  якщо при видаленні кліща голівка його відірвалась і залишилась в товщі шкіри, потрібно звернутися в медичну установу для видалення голівки та введення гамма - глобіну і подальшого спостереження протягом трьох тижнів. Що слід робити ( п ри укусах змій) :  слід створити всі умови для негайного введення сироватки;  забезпечити потерпілому нерухомість, оскільки надмірні рухи сприяють швидкому проникненню отрути в кров;  звільнити кінцівки від взуття, шкарпеток, браслетів для попередження набря ків;  не перетягувати гумовим джгутом кінцівку вище місця укусу, бо це може призвести до порушення обміну речовин в ураженій ділянці;  не надрізати краї рани, не відсмоктувати з неї кров, бо через пошкодження слизової оболонки ротової порожнини отрута може швидко потрапити у кров;  дати випити значну кількість рідини (води, кави, чаю). Якщо ти заблукав у лісі... Не втрачай надії! Зупинись. Ще краще — сядь на пеньок, заспокойся і згадай ці правила. 1. Спочатку згадай останню прикмету на своєму шляху: дерево, г алявинку з грибами, рівчак. Так легше визначити напрямок. 2. Якщо чуєш торохкотіння трактора, до людей не більше 4 км. 3. Чуєш гавкіт собаки? До людей не більше 3 км. 53 4. Чуєш гуркіт поїзда? До нього не більше 10 км. 5. Якщо пахне димом, рухайся проти вітру і обов'яз ково вийдеш до житла. 6. Може допомогти струмок. Він виведе до річки, а річка — до людей. 7. Лісова дорога теж покаже, де житло. 8. Якщо ти знайшов в лісі стежину, визнач спочатку, чи не лосі її проклали. Якщо гілки весь час б'ють в обличчя та груди, це значить, що по доріжці ходять звірі, Якомога швидше зверни вбік! 9. Якщо ти помітив, що, заходячи до лісу, бачив сонце справа, то виходити з лісу потрібно так, щоб воно опинилось зліва. 10. Якщо ти захотів їсти, ні в якому разі не зривай невідомих ягід, не їж сирими си роїжки. Збирай тільки ті ягоди, які добре знаєш (суницю, малину, ожину, горіхи). До грибів навіть не торкайся! А краще — потерпи. В наших лісах можна побачити зайчика, білочку, їжачка, мишеня, птахів... Всі ці тваринки зовсім не страшні і не зроблять тобі нічого лихого. Вони більше бояться тебе і твоє завдання — їх оберігати. Особливу загрозу становить лисиця, хвора на сказ. Вона шкірить зуби, може вкусити. Запам'ятай! При зустрічі з дикими звірами не можна втікати. Краще просто завмерти на місці, і звір пі де своєю дорогою. Якщо ж тварина нападає, вона або голодна, або хвора, або захищає своїх дітлахів. Не експериментуй! Клич дорослих. Якщо звір йде в наступ, відбивайся палицею, залазь на дерево. В лісі, біля пеньків на осонні, можна зустріти змію чи вужа. У вужа на голівці дві жовті плямки, їх можна помітити здалеку. Вужі не зроблять тобі нічого поганого. Не чіпай їх палицею, ні в якому разі не вбивай. Поради Дідуся Лісовичка. Як себе поводити в лісі? — Не ламай гілки дерев та кущів. Це заважає рослині жит и. — Не пошкоджуй кору дерев. Через ранку витікає сік, під кору можуть потрапити мікроби і дерево загине. — Не збирай березовий сік. Це шкодить дереву. Одна велика береза, пошкоджена сокирою, може втратити за весну до 200 літрів соку. — Не зривай в лісі на лузі квітів. Нехай гарні рослини залишаються в природі! — Пам'ятай, що букети можна складати тільки з тих рослин, які виростила сама людина. — Із лікарських рослин можна збирати лише ті, яких у вашій місцевості багато. Частину рослин потрібно обов'язково залишати в природі — на корм пташкам та для розповсюдження в лісі. — Їстівні ягоди, горіхи збирай так, щоб не пошкоджувати гілочки. — Суницю не можна збирати букетиками, бо загине вся рослина. — Не виривай рослини з корінням. — Не збивай гриби, навіть неїс тівні. Пам'ятай, що гриби дуже потрібні в природі. — Не обривай в лісі павутину, не вбивай павуків. Вони теж потрібні лісу. — Не лови метеликів, джмелів, бабок та інших комах. 54 — Не руйнуй гнізда джмелів. — Не руйнуй мурашників. — Бережи жаб. — Не вбивай зм ій, навіть отруйних. З їх отрути людина отримує цінні ліки. — Не лови диких тварин і не забирай їх з собою додому. В неволі тварини жити не зможуть і обов'язково загинуть. — Не підходь близько до гнізд птахів, не руйнуй їх. По твоїх слідах їх можуть знайти і знищити хижаки. — Якщо випадково опинишся біля гнізда, не торкайся до нього. Відразу ж відійди, бо птахи - батьки можуть назавжди залишити гніздо. — Якщо в тебе є собака, не пускай її гуляти по лісу весною чи на початку літа. Вона легко може впіймати мале ньке пташеня чи безпорадне звірятко. — Не залишай в лісі, в парку, на лузі, біля річки сміття. Ніколи не викидай сміття в водойми. — Не шуми: ліс злякається, притихне і ти не довідаєшся жодної, таємниці. Запам'ятай! Усі звірі та рослини потрібні — кожен з них робить свою корисну справу. У лісі можна: — охороняти рідкісні рослини; — обгороджувати мурашники; — підгодовувати птахів; — прибирати місце відпочинку; — спостерігати за тваринами. Найстрашніша біда для лісу. Найбільша небезпека для лісу і тих, хто т ам знаходиться, — це пожежа. Найчастіше лісові пожежі виникають з вини людей: від кинутого запаленого сірника, залишеного багаття. Особливо небезпечні вогнища влітку, в суху, жарку погоду. У цей час краще не розпалювати багаття взагалі. Якщо ж в цьому є не обхідність, вогнище розкладають на відстані не менше 50 м від хвойних дерев. Забороняється розпалювати вогонь на полях, коли дозрівають хліба і збирають урожай. Треба бути обережним.з вогнем на луках, де буває суха трава, стоять скирти сіна. Інколи пожежа трапляється від блискавки. Найчастіше блискавка б'є найвищі предмети, тому під час грози небезпечно ховатись від дощу під високі дерева в лісі.  Як погасити лісову пожежу? — Щоб загасити вогонь, його засипають землею або піском, заливають водою. — Найпоширеніши й засіб гасіння пожеж у лісах, на полях і луках — захльостування полум'я віником з гілок листяних дерев. Б'ють з притисканням, відмітають палаючі частини в бік пожежі. — Наступ на вогонь починають з того боку, куди він рухається, і намагаються оточити район пожежі з усіх боків. 55 Запам'ятай! Гасити пожежу можуть тільки дорослі. Тобі треба від неї втікати. Як захистити себе під час пожежі у лісі? — Рухайся упоперек вітру — так простіше утекти від вогню. — Можна бігти обличчям проти вітру, тоді він відведе від тебе п олум'я в іншу сторону. — Якщо поруч є вода — намочи одяг, закрий вологою хустинкою ніс та рот, щоб уникнути опіків, врятуватись від диму. — Якомога швидше повідом дорослих про пожежу. Якщо в палаючому лісі серед твоїх друзів є постраждалий, який не може рухати сь, його необхідно; — перенести в безпечне місце; — покласти на обличчя намочену водою хустку; — при першій же можливості викликати лікаря. При опіках допомагає натерта картопляна «кашка» з 1 чайною ложкою меду на 100 г картоплі. Суміш нанеси на пов'язку і приклади до обпеченого місця. Через 2 години повтори. Коли кусають комахи. Вкусити людину можуть ґедзі, комарі, мухи, кліщі, блохи... Найчастіше дістається людині від ос та бджіл. Отрута потрапляє через жало, яке знаходиться в хвостовій частині черевця. П рояви ураження: — місце, куди вжалила комаха, починає пекуче боліти (причому біль не вгамовується протягом кількох годин); — з'являються почервоніння та набряк; — у деяких людей єдиний укус бджоли чи оси може викликати важку алергічну реакцію і навіть смерть; — за сильної реакції на укус з'являються підвищене серцебиття, задишка, руки та ноги холонуть. Шкіра бліднішає, можливі навіть судоми та порушення зору, запаморочення, блювання. Увага! Особливо небезпечні укуси в голову, ротову порожнину, губи. Запам'ятай! Якщ о після укусу бджоли або оси з'явився великий набряк, відчуття ядухи, нудота, спазми в животі, негайно звернись до лікаря! Перша допомога. 1. Видали з ранки жало, але так, щоб не роздушити мішечок з отрутою. Тому не варто видавлювати жало чи намагатись витягн ути його пальцями. Краще обережно пошкреби по місцю укусу тупим боком ножа чи нігтем, тоді і жало, і мішечок вийдуть назовні. 2. Промий ранку водою з милом. 56 3. Місце укусу потри нашатирним спиртом, борною кислотою або одеколоном. 4. Від болю та свербежу може допомо гти дезодорант від поту (немає значення, «бризкалка» чи «кулька»), У ньому є речовини, які зменшують дію бджолиної отрути. 5. Допомагає змочена водою та прикладена до ранки пігулка валідолу. 6. Можна продезінфікувати ранку спиртом чи хоча б розчином марганцівки. 7. Можна накласти на місце укусу напівспиртовий компрес. 8. Гарний засіб від укусів комах — цибуля. Відріж шматочок і білим соком змаж місце укусу. 9. Біль та свербіж також знімає листок подорожника. Тільки пам'ятай: якщо просто приліпити листок до шкіри, великої користі не буде. Листок спочатку треба добряче розім'яти чи пожувати. Тоді вивільняються лікувальні речовини, котрі є в клітинах рослини. Цю зелену масу треба прикласти до місця укусу. 10. Втамувати біль від укусу допомагає і зубна паста. Ментол, що в ній міст иться, знімає біль і набряк. Пасту необхідно втерти в місце укусу і накласти холодний компрес. Запам'ятай! Бджіл і ос дратує запах спирту, парфумів, дезодорантів, різкі рухи. Як захиститись від комарів, кліщів та інших надокучливих комах? Збираючись на при роду, одягни одяг, який тісно облягає твоє тіло. Светр повинен бути заправлений всередину; на ногах обов'язково шкарпетки; на голові — хустка чи капюшон. Повернувшись з лісу, відразу оглянь своє тіло, обстеж всі зморшки на шкірі. Найкраще кліща видно на со нці. • Якщо тебе вкусив кліщ, повідом про це дорослих — сам ти не впораєшся з цією проблемою. • Виривати кліща, що присмоктався, ні в якому разі не слід — «голівка» зостанеться в шкірі і викличе запалення, що більш небезпечне, ніж сам укус. Краще притиснути до кліща пляшечку зі спиртом чи одеколоном, і кліщ відпаде сам. • Якщо, граючись на горищі, ти помітив гніздо ос, не експериментуй! Швиденько, але спокійно, без зайвих різких рухів, втікай. • Оса, як і бджола, що повзає по твоїй руці, ніколи не укусить, якщо т и її не потурбуєш. Мухи пробують їжу ногою. Упевнившись, що речовина їстівна, муха своїм запахом «повідомляє» іншим родичам про знахідку, на яку злітається вже велика компанія. Ця сіро - чорна істота довжиною 10 мм не сосе кров, не кусає, але надзвичайно неп риємна своєю надокучливістю. Вона небезпечна тим, що сідає не лише на харчові продукти, але й на різні нечистоти, відкладаючи там яйця, і тому може переносити дуже небезпечні хвороби. Ґедзі — це великі мухи (2 — 3 сантиметри в довжину) . Самка просто осліплю є людину чи тварину, намагаючись залізти їм в очі, щоб насмоктатися крові, відкласти яйця під шкіру жертви. Ґедзі наносять велику шкоду тваринництву: різко зменшуються надої молока; корови та коні, виведені з терпіння надокучливими комахами, інколи починаю ть 57 лютувати, кидаються в гущавину кущів, залізають у воду, можуть при цьому травмувати і людину. Укуси ґедзів не лише дуже болючі, але й небезпечні. Адже ґедзі є переносниками таких хвороб, як сибірська виразка, поліомієліт. Як кусаються комарі, знає кожни й, але не всі знають, що робити це вміють лише самки. Комарі ж харчуються лише нектаром квітів. Якщо самка не зможе насмоктатися крові, потомства в неї може й не бути. Молодість свою комарі проводять у воді, а зрілість — в повітрі. Самка відкладає малюсінь кі яєчка в якусь водойму, де нема течії. З яйця виходить схожа на черв'ячка личинка. Щоб добути собі їжу, за добу вона проціджує крізь себе цілий літр води. Дихає личинка через трубочку, яка знаходиться у неї на «хвості» і виставлена над водою. Дуже небезп ечний малярійний комар. Він є переносником хвороби малярії. Чим небезпечні кліщі? Власники собак на наступний день після лісової прогулянки могли бачити кліщів, що присмокталися до їх улюбленців. Дорослі кліщі сидять на кінчиках травинок, чекаючи своїх жер тв, і дочекавшись, блискавично до них чіпляються. Якщо кліща не чіпати, він смокче кров близько доби, збільшується у розмірах приблизно в 200 разів, досягаючи розміру великої горошини, і сам відпадає. Найбільша шкода від кліщів — не в їх укусах, а в хвороб і кліщовий енцефаліт, яку вони переносять. Тому, щоб врятуватись від цієї страшної хвороби, необхідно вчасно робити щеплення. Є дуже злі коростяні кліщі, що викликають неприємну хворобу — коросту. Вони прогризають в шкірі людини цілі «тунелі» і відкладають там свої яйця. Увага! Якщо в тебе почали свербіти живіт чи руки (між пальцями), обов'язково звернись до лікаря! Де живуть блохи? За звичай, блохи живуть на тваринах та птахах, але з великим задоволенням переселяються і на людину. У бліх добре розвинені за дні ноги, за допомогою яких вони можуть високо стрибати. Найнебезпечнішою вважається пацюкова блоха. Вона, як і блохи інших гризунів, може бути переносником страшної хвороби — чуми. В середні віки в Європі від чуми загинуло близько 20 мільйонів чоловік. Пі д час останньої великої епідемії в Індії в 1896 році від чуми протягом 20 років померло більше 10 мільйонів чоловік. Що робити, якщо вкусила змія? Передусім роздивись місце укусу, де залишились сліди від зубів:  якщо там тільки дві смужки тонких дрібних под ряпинок, то це означає, що змія не отруйна;  якщо в кінці цих смужок є одна чи дві червоні точки, справа гірша. Це проколи від іклів отруйної змії. І чим раніше постраждалого буде доставлено до лікарні, тим краще для нього. 58 Ознаки враження: — спочатку укус га дюки викликає тільки легкий біль і печіння; — потім біль посилюється, місце укусу починає швидко набрякати та червоніти; — з'являється запаморочення, слабкість, нудота. Перша допомога: В перші хвилини після укусу необхідно передусім відсмоктати отруту з рани .Цього не можна робити людям з ранками в роті чи карієсними зубами, оскільки отрута залишиться у них в ротовій порожнину та швидко всмокчеться у кров; — кров'янисту рідину треба відразу ж спльовувати; — врятувати постраждалого може спеціальна протизміїна сиров атка. І чим швидше її введуть постраждалому, тим краще! Під час транспортування до лікувального закладу на місце укусу слід прикладати холодні компреси, давати постраждалому більше й частіше пити. Категорично забороняється робити надрізи шкіри в місці уку су змії! Дуже важливо заспокоїти постраждалого. Переляк змушує серце битись частіше. А це означає, що й кров в організмі рухатиметься швидше, і разом з нею все ширше розповсюджуватиметься отрута. Поради Дідуся Лісовичка Щоб відлякати змій, якомога більше г аласуй! Запобігання отруєнь грибами, речовинами рослинного походження Не меншу, ніж інфекційні захворювання небезпеку для здоров'я людини представляють отруєння речовинами рослинного походження, грибами, продуктами харчування, водою, перш за все, в теплу пору року. Перші симптоми такого отруєння виявляються через 2 - 4 години після вживання їжі. При цьому у людини починається нездужання, нудота блювота, болі в животі, частий рідкий стіл з домішкою крові. У постраждалого підвищується температура тіла, знижує ться артеріальний тиск, з’являється спрага, розвивається серцево - судинна недостатність. Для надання першої допомоги постраждалому від харчової токсикоманії необхідно дати багато теплого пиття (1,5 – 2 літри), промити шлунок до чистої води, дати активоване вугілля, проносне. Особливо необхідно звернути увагу на наявність в природі отруйних рослин і грибів. Учні, йдучи в ліс, зобов'язані знати такі рослини і гриби, щоб забезпечити своє здоров'я і здоров'я людей, що оточують його, підказати незнаючому про небе зпеку таких рослин. Основними ознаками отруєння грибами є розлад зору, марення, галюцинації, судоми. 59 При зборі грибів треба уміти відрізняти отруйні гриби від їстівних. Особливо отруйні: бліда поганка, мухомор, жовчний гриб, несправжні лисички і несправжні опеньки. Бліді поганки декілька схожі на шампіньйони, але у блідої поганки нижня сторона капелюшка зеленувато - бела, а в шампіньйонів – рожева. Мухомор легко взнати по яскраво - червоному з білими плямами капелюшку. Інколи зустрічаються мухомори з сірими кап елюшками. Жовчний гриб схожий на білий, але верхня частина його пенька покрита малюнком у вигляді чорної або темно - сірої сіток, а м'якоть на зламі червоніє. Несправжні лисички схожі на лисички їстівні, але їх капелюшки рівні, червоно - оранжеві, а не світло - жовті, як в їстівних, і з надломленого капелюшка лисички виділяється білий сік. Збираючи опеньки, уважно оглядайте їх пеньки. В їстівних є кільце з плівки, а в несправжніх такою плівки немає і пластинки під капелюшком зеленуваті. Щоб не отруїтися грибами, будьте уважні при зборі грибів. Якщо знайдений гриб схожий на отруйний, якщо ви сумніваєтеся в його їстівності, краще такий гриб не беріть. У любому випадку всі гриби, які ви назбирали покажіть дорослій людині. Дуже старі плодові тіла їстівних грибів теж м ожуть бути отруйними. Сморчки і деякі інші гриби перед споживанням двічі прокип'ятити, а воду після кожного кип'ятіння злити. Разом з водою, що зливається, віддаляються отруйні речовини, які містяться в цих грибах. Збираючи лікарські рослини, слід не забув ати і про отруйні. Їх так само, як і гриби треба добре знати і не чіпати. Найчастіше зустрічається блекота чорна, дурман звичайний, беладона. Частіше за інших зустрічається блекота чорна. Брудно - білі пелюстки її квіток покриті мережею фіолетових жилок. Кле йко - пухнасте стебло блекоти має неприємний запах. Отруйна вся рослина. При отруєнні з'являється головний біль, прискорене серцебиття, утруднене дихання, сильне нервове збудження, розширюються зіниці, в роті відчувається сухість. Блекоту та інші отруйні рос лини не слід брати в руки. Болото — не місце для розваг! Ти йдеш по лісу і раптом під ногами заплюскотіла вода, земля почала зникати з - під ніг. Ти потрапив у болото... Стій! Попереду може бути трясовина, яка має здатність засмоктувати все живе. Хоча зверху росте мох і, на перший погляд, навколо ніби звичайна твердь, але ступивши крок, можеш опинитись в бридкій густій смердючій рідині, що повільно засмоктує, аж доки не зімкнеться над головою. Чи можна вибратись з трясовини? Це вдається не кожній (навіть доро слій) людині. Панічні безпорадні рухи не допоможуть. Навпаки, сприятимуть швидкому зануренню. Уникнути потрапляння в трясовину можна, рухаючись з величезною обережністю (краще поповзом) або перестрибуючи з купини на купину (але так, щоб не потрапити у впад ину з трясовиною). Купини на болотах утворені могутнім шаром торфу, на якому ростуть навіть дерева. їх корені скріплюють ґрунт, не дають перемогти трясовині. 60 Поради Королеви Безпеки Якщо ти потрапив в болото: — ступаючи на купини, намагайся притримуватись за дерева чи кущі, що там ростуть; — перш ніж поставити ногу, перевіряй палицею стійкість ґрунту Якщо провалився в трясовину: — голосно клич на допомогу; — розкинь руки в сторони, заспокойся; — спробуй обережно дотягнутися до якогось дерева чи куща і повіл ьно підтягуйся до них. Якщо твій товариш потрапив у трясовину: — знайди довгу міцну палицю, підповзи до потерпілого і подай йому її кінець; — повільно підтягуй потерпілого до стійкої місцини; — одразу голосно клич на допомогу. Тлумачний словник Купина — (р ос.) кочка, бугорок. Запобігання отруєнь грибами, рослинами та їх насінням. Гриби людина споживає у їжу з давніх часів. До їстівних відносяться білі гриби, красноголовці, маслюки, опеньки, грузді та ін. На жаль, не всі знають, які гриби можна їсти, а які -- ні. Отруєння грибами виникають при вживанні не тільки неїстівних, але й їстівних грибів -- при неправильній їх обробці та консервуванні. Отруєння грибами досить часто закінчуються смертю. Щоб запобігти отруєнню, необхідно додержуватись таких правил: - - збирати гриби тільки з дорослими; -- збирати гриби потрібно тільки ті, які ви добре знаєте; -- ніколи не збирайте і не вживайте гриби, в яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора), і не куштуйте їх; -- намагайтеся брати гриб и тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти зустрічі з блідою поганкою; -- не збирайте «печериці», в яких на нижній поверхні шляпки є пластинки білого кольору; -- пам'ятайте про хибні опеньки: не беріть гриби з яскраво по фарбованим капелюшком; -- ніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, вялі й зіпсовані гриби; -- будьте також уважними при збиранні ягід і рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які вам не відомі. Здоров'я і навіть життя людини, що отруїлася гр ибами, залежить від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу. При будь - якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря. Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, проноси, судоми, посилене потовиділення, мимовільне сечовиділення. До приходу лікаря необхідно перш за все постаратися будь - якими засобами вивести отруйну речовину з організму. Для цього 61 необхідно звернутися до дорослих, щоб допомогли промити шлунок і спорожнити кишечник. Шлунок пр омивають теплою водою, содовим розчином або слабким розчином марганцевокислого калію. Постраждалому не можна самому йти в лікарню, а також бігти або їхати на велосипеді. Це може сприяти швидкій дії отрути. Тому хворий до госпіталізації і в період перебуван ня у лікарні повинен дотримуватися строгого постільного режиму. Пам'ятайте -- без грибів можна прожити! ПАМ'ЯТКА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ВДОМА ТА НА ВУЛИЦІ. Якщо ви залишилися вдома без дорослих, нікому чужому не відчиняйте двері. На питання незнайомих людей, чи є тато та мама, краще відповісти, що батьки зараз відпочивають. На телефонні дзвінки з питанням, чи є батьки вдома або коли вони повернуться з роботи, треба відповідати, що вони зараз зайняті й запитати, коли й кому зателефонувати. Ніколи не запрошуйте додому малознайомих хлопців і дівчат. Не хваліться перед людьми тим, що у вашій квартирі є дорогі речі, такі як відеоапаратура тощо. Знайомте своїх друзів із батьками. Не лякайтеся, коли, знаходячись у квартирі, почуєте, що хтось намагається відчинити вхідні двері, голосно запитайте: «Хто там?». Якщо двері продовжуватимуть відчиняти, зателефонувавши 02, викличте міліцію та вкажіть точн о адресу. Потім з балкону чи вікна голосно покличте на допомогу. Виходячи з дому, не забувайте зачинити балкон, кватирки, особливо якщо живете на нижніх поверхах. Не залишайте у дверях записок, бо це привертає увагу сторонніх людей. Будьте уважними із клю чами від квартири, не залишайте їх у поштовій скриньці та в інших місцях. У випадку пропажі ключів відразу сповістіть батьків, щоб замінити дверні замки. 62 На вулиці будьте уважним. Переходьте проїзну частину тільки на зелений сигнал світлофора або по пішохі дному переходу. Пам'ятайте, що водій не завжди може попередити біду, якщо ви порушили правила вуличного руху. Не стійте близько біля автомобіля, який зупинився. Не сідайте до незнайомих в автомобіль, щоб покататися, якщо навіть дуже хочете або запізнюєтеся . Якщо незнайомці запросили вас послухати музику, подивитися фільм, погратися із собакою (може бути будь - яка інша пропозиція) -- не поспішайте погоджуватися, перш ніж це зробити, спитайте у батьків або вчителів. Не заходьте в ліфт з незнайомими людьми без батьків. Якщо у дворі або біля школи хлопці вимагають гроші, негайно зверніться до дорослих і по можливості до міліції. Не розмовляйте на вулиці з п'яними, навіть знайомими людьми, бо п'яна людина сильно змінюється, її вчинки можуть бути непередбачуваними та жорстокими. Якщо відчуваєте, що вас переслідують, зайдіть до магазину або іншої установи. Можна попросити працівника цієї установи провести вас додому. Необхідно знати, що все нове, незнайоме може нести в собі небезпеку. Незнайомі предмети, пакети, банк и та інше не можна відкривати, нюхати, брати в руки, кидати у вогонь, бо в них можуть бути отруйні речовини. Не грайтеся сірниками, петардами, бенгальськими вогнями, свічками, не розпалюйте багаття, не вмикайте незнайомі електроприлади, не проводьте самост ійно досліди у відсутності батьків, бо це може стати причиною пожежі. У випадку необхідності телефонуйте: 101 -- пожежна безпека 102 -- міліція 103 -- «Швидка допомога» 104 -- газова служба. Будьте уважними! Бережіть себе! Правила особ истої безпеки на вулиці та в громадському транспорті Ми з вами кожен день користуємось громадським транспортом: автобусом, маршрутним таксі, тролейбусом чи трамваєм. І мало хто замислювався над тим, що скупчення людей у замкнутому просторі, який пересуваєт ься з великою швидкістю, означає ситуацію підвищеного ризику. Досвід користування громадським транспортом допоміг створити звід правил, які допомагають людині співіснувати з машинами. У повсякденному житті слід дотримуватися таких правил. У пізній час уни кайте малолюдних зупинок. Очікуючи транспорт, стійте на добре освітленому місці поряд із людьми. На зупинках не повертайтеся спиною до транспорту, що рухається; а коли машина наближається до зупинки, не намагайтеся стати в першому ряду нетерплячого натовпу -- вас можуть виштовхнути під колеса. Автобус і тролейбус обходьте позаду, трамвай -- попереду, будь - який транспорт може закрити собою інший, який рухається позаду ще з більшою швидкістю. Не спіть, коли транспорт рухається: небезпечно не стільки проґавити потрібну зупинку, скільки травмуватися при різкому гальмуванні або маневруванні. Не 63 притуляйтеся до дверей, уникайте їздити на сходинах і в проході. Якщо є можливість, користуйтеся проїзними квитками, це позбавить вас додаткового пересування салоном і не відволікатиме вашу увагу. Не забувайте про кримінальну безпеку! Не задивляйтеся у вікно, якщо на підлозі стоїть ваша сумка, тримайте її при собі; притуліть речі до стінки, якщо ви стоїте. Пам'ятайте, що в громадському транспорті часто діють кишенькові злод ії, а їх улюблені місця -- у проході та біля дверей. Намагайтеся не сідати в порожні автобуси, тролейбуси, трамваї. А якщо ви єдиний пасажир і їдете пізно, то сідайте ближче до водія, не біля вікна, а біля проходу, тоді до вас незручно буде підсісти. Якщо у вагоні з'явився агресивний або розв'язний пасажир, відверніться від нього і не зустрічайтеся з ним поглядом. Правила особистої безпеки на вулиці 1 - Якщо на вулиці хтось іде і біжить за тобою, а додому далеко, біжи найближчим людне місце: до магазину, автобу сної зупинки. 2 - Якщо незнайомі дорослі намагаються відвести тебе силою, чини опір, кричи, гукай на допомогу: "Допоможіть! Мене веде незнайома людина!" 3 - Не погоджуються ні на які пропозиції незнайомих дорослих. 4 - Нікуди не підеш ти з незнайомими дорослими і не сідай з ними в машину. 5 - Ніколи не хвалився тим, що у твоїх дорослих багато грошей. 6 - Не проси додому незнайомих хлопців, якщо вдома немає нікого з дорослих. 7 - Не грай з настанням темряви. Правила безпечної поведінки дітей у дворі Говорячи про безпек у дітей на дорогах, необхідність дотримуватися дорожні правила, ми часто забуваємо про це у себе у дворі. Дійсно, здавалося б - все звичне і знайоме, немає такого інтенсивного руху автомобілів, як на дорозі. Ми впевнені, що знаходимося в безпеці, і навіть не припускаємо нічого поганого. «Що може трапитися з дитиною біля власного під'їзду?» - Думаємо ми. І помиляємося. Статистика показує, що до 80 - ти% дітей - пішоходів, загиблих або постраждалих в результаті ДТП, потрапляють під колеса автомобілів, перебуваючи в радіусі не більше кілометра від свого будинку - у дворі, на автомобільній парковці, по дорозі в найближчий магазин або школу. Там, де машина зазвичай рухається не дуже швидко. Часто - там, де за кермом родич. Дитина в силу своїх вікових особливостей не усвідомлює небезпеку і потрапляє в пастку власної цікавості. Йому все здається рідним і абсолютно нешкідливим - він же знає, що тато і мама ніколи не заподіють йому шкоди. І потрапляє - під машину свого рідного батька. Особливо це стосується найменших - ді тей до 5 - ти років. Ужасающи у своїй безглуздості ситуації, коли водій (а часто це хтось із найближчих людей, батько, мати, родич або просто хороший знайомий), виїжджаючи з гаража або з місця стоянки заднім ходом, просто не помітив малюка на дорозі, не поду мав , не передбачав, що дитина може перебувати за машиною. Навіть при мінімальній швидкості автомобіля результат найчастіше буває смертельним, і такі випадки, на жаль, не рідкість. Справа в тому, що позаду автомобіля, особливо при русі заднім ходом, існує так звана «мертва зона», і більшість водіїв про це знає. При цьому зауважити малюка, що 64 знаходиться в безпосередній близькості або за машиною, практично неможливо. Більше того - в такій ситуації маленької дитини, швидше за все, не «побачать» ні спеціальні датчики («парктроніки»), ні відеокамери. А винуватцями таких ДТП, насамперед, є ті дорослі люди, що через неуважність або через власну безтурботність, безвідповідальності залишили дитину без нагляду. Наші двори давно перестали бути безпечними. Велика кільк ість припаркованих автомобілів, дерева і чагарники, гаражі та «черепашки», а десь між ними граються діти. Знайома картина, чи не так? А між тим усі ці дворові «нагромадження» часто створюють «сліпі» зони - місця з обмеженою видимістю. Навіть гуляючи разом зі своєю дитиною і уважно спостерігаючи за ним, іноді буває важко вчасно зреагувати на те, як дитина кинеться на вулицю або дорогу, намагаючись наздогнати поскакав м'ячик або загравшись в догонялки. А якщо там - машина? Так, пішоходи у дворах користуються переважним правом, а для водіїв існують спеціальні правила поведінки у дворах. І нехай навіть швидкість руху автомобілів тут, як правило, невелика (хоча і тих, м'яко кажучи, безголових лихачів, що і у дворах примудряються ганяти зі стріт - рейсерскую швидкіс тю, теж не варто скидати з рахунків), сподіватися тільки на те, що водій встигне дати по гальмах, щонайменше нерозумно. Необхідно, щоб дитина дуже чітко засвоїв, що не можна без оглядки вибігати з під'їзду, арки, через гаража або машини, що стоїть, ховатис я за автомобілі, чіплятися за них. Звичайно, діти насилу сприймають «лекції» про те, як треба поводитися в тій чи іншій дорожній ситуації і як уникнути небезпеки. Тому психологи радять пояснювати дитині ці правила з прив'язкою до конкретної місцевості і ко нкретним обставинам. Наприклад, під час прогулянки показати дитині небезпечні місця, де і як можна потрапити під машину. Заздалегідь вибрати маршрут, по якому дитина буде ходити в школу, пояснити і показати йому на конкретних прикладах, як він повинен вест и себе в дорозі. Якщо біля під'їзду стоять автомобілі або ростуть дерева, кущі, звернути на це увагу дитини, зупинитися, навчити оглядатися по сторонах і визначати: чи немає небезпеки наближається транспорту. Одним словом, навички безпечної поведінки, і не тільки на дорозі, але і у дворі - це нагальна потреба. Починати прищеплювати їх треба з самого раннього дитинства, і чим раніше - тим краще. Правила поведінки в громадських місцях 1. На вулиці голосно розмовляти, кричати, сміятися непристойно. 2. Не мож на смітити на вулиці: гризти насіннячка, кидати папірці, цукеркові обгортки, огризки від яблук. 3. Під час відвідування кінотеатру не треба шуміти, бігати, затівати ігри. 4. Під час перегляду кінофільму непристойно заважати глядачам, плескати стільцями, свистіти, тупотіти. 5. При вході в зал і при виході не треба поспішати, штовхатися. 6. Будьте ввічливі. 65 Правила особистої безпеки на вулиці 1. Якщо на вулиці хтось іде і біжить за тобою, а додому далеко, біжи найближчим людне місце: до магазину, автобусн ої зупинки. 2. Якщо незнайомі дорослі намагаються відвести тебе силою, чини опір, кричи, гукай на допомогу: "Допоможіть! Мене веде незнайома людина!" 3. Не погоджуються ні на які пропозиції незнайомих дорослих. 4. Нікуди не підеш ти з незнайомими доросл ими і не сідай з ними в машину. 5. Ніколи не хвалився тим, що у твоїх дорослих багато грошей. 6. Не проси додому незнайомих хлопців, якщо вдома немає нікого з дорослих. 7. Не грай з настанням темряви. Правила безпеки на льоду 1. Перш ніж рухатися по ль оду, треба переконатися в його міцності, перевіреної дорослими людьми. 2. Йти слід по вже прокладеної стежці. 3. Не слід спускатися на лижах і санках у незнайомому місці з обривом. 4. Особливо обережним слід бути поблизу виступаючих на поверхню кущів, т рави; в місцях, де швидка течія, де вливаються стічні води промислових підприємств. 5. Не забувай восени і навесні лід тонкий. Правила поведінки під час екскурсій У музей, на виставку 1. Веди себе спокійно, стримано. 2. Уважно оглядай, слухай, не перебі гали безладно від одного до іншого. 3. Без дозволу нічого не чіпай. 4. Голосно не розмовляй. 5. Не забудь подякувати екскурсовода. На природу 1. Візьми чисту воду для пиття та миття рук. 2. Не пий сиру воду з природних водоймищ. 3. Не збирай невідом і тобі рослини, ні в якому разі не бери їх до рота. 4. Не засмічувати природу. 5. Не розпалював багаття. 6. Не ламай дерева. 7. Після заходу йди просто додому. 8. Дотримуйся правил дорожнього руху. Правила поведінки під час прогулянки 1. На прогулянк у виходь у строю. 2. Грай на спортмайданчику. 3. Не грай з колючими, масивними предметами. 4. Не штовхатися, не став підніжки. 5. Не кидайте сніжками, камінням, різними предметами. 6. У туалет йди тільки з дозволу вчителя, вихователя. 7. З вулиці зах одь в строю. Правила дорожнього руху 1. Проходь по тротуару тільки з правого боку. Якщо немає тротуару, йди по лівому краю 66 дороги, назустріч руху транспорту. 2. Дорогу переходь у тому місці, де вказана пішохідна доріжка або встановлено світлофор. Дорогу переходь на зелене світло. 3. Коли переходиш дорогу, дивись спочатку ліворуч, потім направо. 4. Якщо ні світлофора, переходь дорогу на перехресті. Перетинати вулицю треба прямо, а не навскоси. 5. Не йди дорогу перед близько йде транспортом. 6. На про їжджій частині гри суворо заборонені. 7. Не виїжджати на проїжджу частину на велосипеді. ОБЕРЕЖНО: ТВАРИНИ! Останнім часом в містах та селах постала проблема — наявність великої кількості безпритульних собак. Зграї дворняг, великі і малі породисті собаки розгулюють по вулицях, збираються на пустирях, смітниках, в лісових смугах тощо. Голодні та злі, вони завдають певної загрози здоров 'ю, а іноді й життю людей. Надзвичайно небезпечними можуть бути і коти: рани, заподіяні котами, гояться набагато гірше, ніж укуси собак. Але вчені доводять, що бродячі тварини нападають на людину рідше, ніж свійські. Це трапляється тому, що людина поводить ся зі свійськими тваринами як господар, забуваючи правила елементарної безпеки, вважаючи, що «знайома» тварина не заподіє зла. І помиляється. Щоб при спілкуванні з твариною не сталося лиха, вивчи ці правила: 1. Дражнячи собаку чи кішку, відбираючи у них смачн у кістку чи дитинча, замахуючись палицею чи знущаючись, ти змушуєш тварину оборонятися. Не роби цього! 2. Особливо стережись собак - охоронців: ротвєйлерів та доберманів. У них загострене почуття охорони господаря, тому вони нападають частіше. 3. При зустрічі з со бакою уникай вузьких місць. Ніколи не втікай — це викликає у собаки рефлекс переслідування. Повернись до пса обличчям і не рухайся. 4. Під час спілкування з хворою твариною можна заразитися. Будь обережним! 5. Прийшовши до зоопарку, ніколи не просовуй руки в клі тки з тваринами, не дражни їх. Як уникнути сутички з собакою, що втратив почуття гумору? 1. Не ставай ініціатором конфлікту з незнайомим собакою. Навіть найсерйозніший пес не кидається на людину першим. Собаки не вміють говорити «Добрий день!», не користуютьс я виделкою і ножем, але в них є свій етикет. Минаючи агресивно 67 настроєного собаку, не можна пильно дивитися йому в очі і усміхатися. По - собачому це означає показувати зуби і вихвалятися силою. Краще у такому випадку поводитися скромно. Бо раптом собаці зах очеться перевірити твої бійцівські якості? 2. Не біжи, не втікай. Повернися до собаки обличчям, не допускай, щоб він підійшов до тебе збоку чи ззаду. Поспостерігай за котами — вони цей прийом виконують на п'ятірку. 3. Не замахуйся на собаку і не кричи «Йди туди, звідки прийшов!». Накажи йому: «Стояти!», «Сидіти!», «Лежати». Це допоможе йому заспокоїтись і взяти себе «в лапи». 4. Особливо небезпечний собака, що присів — він готовий стрибнути. Тоді треба захистити горло — притисни підборіддя до грудей і вистав уперед руку. 5. Собаки не люблять, коли людина, на яку вони нападають, змінює позу. Скористайся цим. Можеш упасти на коліна чи лягти на землю долілиць і завмерти. Канадський листоноша Дік Макферсон винайшов свій спосіб захисту від собак. Якось на нього напала ціла з грая бродячих псів. Оцінивши ситуацію, листоноша став рачки і з лютим гарчанням кинувся на найбільшого собаку. І переміг. 6. Якщо тебе вкусив собака, промий ранку мильною водою, помаж йодом, забинтуй. Негайно звернися до лікаря, щоб зробити щеплення проти стр ашної хвороби — сказу. І найголовніше — не виганяй з дому свого чотириногого друга. У кожного собаки має бути хоча б один турботливий друг серед людей. І тоді, якщо в нього на серці «коти шкребти - муть», він не псуватиме одяг і настрій першому ліпшому перех ожому. Правила безпеки при спілкуванні з тваринами 1. Не треба вважати будь - яку помах хвостом проявом дружелюбності. Іноді це може говорити про абсолютно недружелюбному настрій. 2. Не варто пильно дивитися в очі собаці і посміхатися. У перекладі з "собач ого" це значить "показувати зуби", або говорити, що ви сильніше. 3. Не можна показувати свій страх і хвилювання. Собака може відчути це і повести себе агресивно. 4. Не можна тікати від собаки. Цим ви запрошуєте собаку пополювати за втікачем дичиною. 5. Не годуйте чужих собак і не чіпайте собаку під час їжі або сну. 6. Уникайте наближатися до великих собакам охоронних порід. Деякі з них вивчені кидатися на людей, що наближаються на певну відстань. 7. Не робіть різких рухів, звертаючись з собакою чи госп одарем собаки. Вона може подумати, що ви йому загрожуєте. 8. Не чіпайте цуценят і не відбирайте те, з чим собака грає. 9. Якщо у вузькому місці (наприклад, в під'їзді) собака йде вам назустріч на повідку, краще зупинитися і пропустити її господаря. 10. Тварини можуть поширювати такі хвороби, як сказ, лишай, чума, тиф та ін. Правила поведінки, коли ти один вдома 1. Відкривати двері можна тільки добре знайомому людині. 2. Не залишай ключ від квартири в "надійному місці" 3. Не вішай ключ на шнурку собі н а шию. 4. Якщо ти втратив ключ - негайно сповісти про це батькам. 68 Правила спілкування по телефону 1. Не називай адресу або номер квартири. 2. Ніколи не називай номер свого телефону (можеш відповісти тільки "так" або "ні") 3. Не заводь розмови з незнай омцями. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ПРИ ВИЯВЛЕННІ РОЗЛИВУ РТУТІ До отрут без яких ніяк не може обійтися людство, належить і найважча рідина – ртуть. Ртуть потрібна при виготовленні люмінесцентних і ртутних ламп, термометрів, манометрів, у медицині і т.п. Ртуть є дуже шкідливою для будь - яких форм життя. У людини гостре отруєння виглядає так: через 8 - 24 години починається загальна слабкість, гол овний біль, підвищується температура. Потім – болі у животі, розлад шлунка, болять ясна. Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваніст ь, послаблення пам’яті і головний біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюван ість, слабкість, сонливість; з’являються головний біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у важких випадках – ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а довгий вплив її викликає навіть божевілля. Якщо у при міщенні розбито ртутного градусника: - виведіть з приміщення всіх людей та відчиніть настіж усі вікна; - максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері; - захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою; - негайно почина йте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закривайте кришкою. Використан ня пилососу для збирання ртуті забороняється; 69 - вимийте забруднені місця мильно - содовим розчином або (400 г мила і 500 г кальцитової соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 г на 10л води); - зачиніть приміщення після обробки так, щоб не бул о сполучення з іншими приміщеннями, і провітрюйте протягом трьох діб; - утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18 - 20°С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт; - вичистіть та промийте міцним розчином марганцівки підо шви взуття, якщо ви наступили на ртуть. Якщо ви виявили або побачили кульки ртуті в будь - якому іншому місці, негайно сповістіть про це місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або міліцію. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС УРОКІВ ТЕХНОЛОГІЇ: - При роботі з голкою - 1. Бережи голку завжди в гольниці. 2. Не залишай голку на робочому місці без нитки. 3. Перед авай голку в гольниці і з ниткою. 4. Не бери голку в рот, не грай з нею. 5. Не застромлювати голку в одяг. 6. До і після роботи перевір кількість голок. 7. Бережи гольницю завжди в одному місці. 8. Не відволікайся під час роботи з голкою. - При робот і з ножицями - 9. Працюй з добре відрегульованими і заточеними ножицями. 10. Ножиці повинні мати тупі, округлі кінці. 11. Не залишай ножиці розкритими. 12. Передавай ножиці кільцями вперед. 13. Не грай з ножицями, не підносив до лиця. 14. Використову й ножиці тільки за призначенням. Правила поведінки в їдальні 1. Чергові йдуть в їдальню на 10 хвилин раніше для сервірування столу. 2. Іди тільки в строю. 3. Перед їжею обов'язково вимий і насухо витри руки. 70 4. Займи своє місце. 5. Під час їжі не розм овляй. 6. Дотримуйся чистоту і порядок на столі. 7. Після їжі прибери посуд за собою. 8. Раніше доїв - почекай товаришів. 9. Повертайся в клас в строю. Правила поведінки під час прогулянки 1. На прогулянку виходь у строю. 2. Грай на спортмайданчику. 3. Не грай з колючими, масивними предметами. 4. Не штовхатися, не став підніжки. 5. Не кидайте сніжками, камінням, різними предметами. 6. У туалет йди тільки з дозволу вчителя, вихователя. 7. З вулиці заходь в строю. БЕРЕГТИ ЗІР ШКОЛЯРА В шкільному віці дитині доводиться багато читати (окрім того, що великий об'єм матеріалу за шкільною програмою, є ще багато рекомендованого до ознайомлення матеріалу поза програмою) і тому навантаження на зір у нього велике, і якщо не проявляти належної турботи про орган зору то цей орган можна досить швидко «посадити». Щоб зберегти орган зору в хорошому функціональному стані на можливо триваліш ий термін - на все життя, - необхідно постійно пам'ятати про наступні прості правила і виконувати їх: • не читати дуже довго - по декілька годин підряд; а якщо доводиться читати багато - давати очам регулярний відпочинок (можна закрити їх на декілька хвил ин і легкими рухами пальців промасажувати шкіру довкола очей; інший ефективний спосіб зняти напругу з очей - це деякий час дивитися удалину, бажано на що - небудь зелене); • уміти забезпечити оптимальне освітлення робочої поверхні, - щоб світло не було ні м ізерним, ні сліпучим; освітлення повинно бути також рівномірним; • між органом зору і сторінкою повинно витримуватися відстань близько 30см; книга по відношенню до читача має бути розташована таким чином, щоб відстань від 71 першої строчки сторінки до очей і відстань від останньої строчки сторінки до очей були однакові; • не читати в транспорті, що рухається; • не читати лежачи; • бажано, щоб папір, на якому віддрукований текст, не був дуже глянцевим, щоб він не давав сліпучих відблисків; • малюнок шрифту має бути максимально простий; не повинно бути так званих серифів (горизонтальних рисок, якими завершуються вертикальні лінії літер); висота букв має бути не менше 1,5 мм. УМІЙ ВОЛОДІТИ СОБОЮ 1. Пам'ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм - постійна зайнятість. 2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі. 3. Не нам агайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням. Пам'ятай: кожна людина - така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, в мій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості. 4. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування. 5. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм - дже рело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам'ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці. 6. Будь - яка справа починається з першого кроку! Пам'ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку. 7. Людина, має необмежені можливості самовдо сконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ. 8. Будь толерантною особистістю. 72 Толерантність ( від лат. Tolerans - терплячий) - терпимість до чужих думок і вірувань. Агресія (від лат. Aggressio - нападаю) - незаконне застосування сили однією лю диною. "ПРО ШКОДУ КУРІННЯ " Про шкоду куріння сказано багато. Проте занепокоєння учених і лікарів, викликане поширенням цієї згубної звички зростає, оскільки поки що значна кількість людей не вважає куріння шкідливим для здоров'я. Куріння - не зан яття, яке можна кинути без зусиль. Це справжня наркоманія, і тим більше небезпечна, що багато хто куріння не сприймає серйозно. Нікотин - одна з найнебезпечніших отрут рослинного походження. Птиці (горобці, голуби) гинуть, якщо до їх дзьоба всього лише пі днести скляну паличку, змочену нікотином. Кролик гине від ¼ краплі нікотину, собака - від 1/2 краплі. Для людини смертельна доза нікотину складає від 50 до 100 міліграмів, або 2 - 3 краплі. Саме така доза поступає щодня в кров після викурювання 20 - 25 сигаре т (в одній сигареті міститься приблизно 6 - 8 міліграмів нікотину, з яких 3 - 4 міліграми потрапляє в кров). Курець не гине тому, що доза вводитися поступово, не в один прийом. До того ж, частину нікотину нейтралізує формальдегід - інша отрута, що міститься в тютюні. Протягом 30 років такий курець викурює приблизно 20000 цигарок, або 160 кг тютюну, поглинаючи в середньому 800 г нікотину. Систематичне поглинання невеликих, не смертельних доз нікотину викликає звичку, пристрасть до куріння. Нікотин включаєся в процеси обміну, що відбуваються в організмі людини, і стає необхідним. Проте, якщо некуряща людина в один прийом отримає значну дозу нікотину, може настати смерть. Такі випадки спостерігалися в різних країнах. Крупним вченим - фармакологом Н.П.Крафковим о писана смерть молодої людини після того, як вона вперше в житті викурила велику сигару. У Франції, в Ніцці, у результаті конкурсу «Хто більше викурить» двоє «переможців», викуривши по 60 сигарет, померли, а останні учасники з важким отруєнням потрапили до лікарні. У Англії зареєстрований випадок коли 40 - літній чоловік, що тривалий час пилив, за ніч, під час важкої роботи, викурив 14 сигар і 40 сигарет. Вранці йому зробилося погано, і, не дивлячись на надану медичну допомогу, він помер. 73 У літературі оп исаний випадок, коли в кімнату, де лежав тютюн у в'язках в порошку, поклали спати дівчинку і вона через декілька годин померла. Згубна цигарка Діти, що живуть в накурених приміщеннях, частіше і більше страждають захворюваннями органів дихання. У дітей ба тьків, що палять, протягом першого року життя збільшується частота бронхітів і пневмонії і підвищується ризик розвитку серйозних захворювань. Тютюновий дим затримує сонячні ультрафіолетові промені, які важливі для підростаючого малюка, впливає на обмін реч овин, погіршує засвоюваність цукру і руйнує вітамін "С", необхідний дитині в період росту. У віці 5 - 9 років у дитини порушується функція легенів. Внаслідок цього відбувається зниження здатностей до фізичної діяльності, що вимагає витривалість і напругу. Об стеживши понад 2 тис. дітей, що проживають в 1820 сім'ях професор С. М. Гавалов виявив, що в сім'ях, де палять, у дітей, особливо в ранньому віці, спостерігаються часті гострі пневмонії і гострі респіраторні захворювання. У сім'ях, де не було тих, що палят ь, діти були практично здорові. У дітей, матері яких палили під час вагітності є схильність до припадків. Вони значно частіше захворюють епілепсією. Діти, що народилися від матерів, що палять, відстають від своїх однолітків в розумовому розвитку. Куріння підлітків, насамперед позначається на нервовій і серцево - судинній системах. У 12 - 15 років вони вже скаржаться, що задихаються при фізичному навантаженні. В результаті багатолітніх спостережень французький доктор Декалзне ще 100 років тому прийшов до перек онання, що навіть незначне куріння викликає у дітей малокров'я, розлад травлення. Куріння негативно впливає на успішність школяра. Число невстигаючих зростає в тих класах, де більше палять. Куріння школярів уповільнює їх фізичний і психічний розвиток. Ст ан здоров'я, підірваний курінням, не дозволяє вибрати рід занять до душі, добитися успіху (наприклад, хлопцям стати льотчиками, космонавтами, спортсменами, дівчатам - балеринами, співачками та ін. ). Куріння і школяр несумісні. Шкільні роки - це роки зрос тання як фізичного, так і розумового. Організму потрібно багато сил, щоб впоратися зі всіма навантаженнями. Як відомо, навики, звички, засвоєні в шкільному віці, найміцніші. Це відноситься не лише до корисних, але і до шкідливих звичок. Чим раніше діти, пі длітки, хлопці, дівчата познайомляться з курінням і почнуть палити, тим швидше звикнуть до нього, і надалі відмовитися від куріння буде дуже важко. 74 Висновки Комплекс бесід (занять) із попередження дитячого травматизму має на меті забезпечити школярам знання, уміння, переконання, необхідні кожній людині для збереження життя і здоров’я, надання першої допомоги потерпілим. Учні повинні бу ти підготовлені до дій у небезпечних ситуаціях, знати способи їх упередження, навчитися оберігати своє здоров’я. Одним із головних завдань сучасної школи е створення освітнього середовища для розвитку здорової дитини, формування в учнів свідомого ставлення до свого життя, оволодіння навич ками здорового способу життя. Здорове молоде покоління - це запорука стабільного розвитку держави, один із чинників її позитивного іміджу. Аналіз статистичних даних останніх років свідчить, що, на жаль, зберігаються тенден ції до погіршення здоров'я й фізичної підготовле ності дітей та учнівської молоді. Актуальним питанням також залишається проблема без пеки життєдіяльності дитини, її уміння захи стити себе в навколишньому середовищі. Для батьків, які відправляють свою дити ну до школи, на першому місці, насправді, не стоять її оцінки. їх хвилює, щоб дитина повер нулася звідти живою та здоровою. В першу чергу ми повинні вчити, як то кажуть, якісно, так, але насамперед - безпечно! Отже, формування безпечного і здорового спосо бу життя та вирішення проблем особис тої та громадської безпеки, виховання в дітях та підлітках громадської відповідальності, гу маністичних якостей, набуття ними навичок і досвіду із самозахисту та рятування і надалі має залишатися стратегією, пріоритетом у напрямі роботи з дітьми та молоддю. 75 Використані Інтернет ресурси: 1. http://rdobd.com.ua 2. http://krdobr.ucoz.ua 3. http://lensov 4. http://ukrainebud.com 5. http://www.babybezpeka.org.ua 6. http://www.poltavaforum.com 7. http://www.coolreferat.com 8. 9. http://abetka.ukrlife.org 10. http://school179.edu.kh.ua 76