Урок літератури Джури козака Швайки Володимира Рутківського бінарний з уроком трудового навчання

Бінарний урок
Тема уроку української літератури :«Джури козака Швайки» боротьба українського народу з татарськими завойовниками
Мета уроку: допомогти учням осмислити внесок героїв твору - підлітків у визволення рідного краю від загарбників до появи Запорізької Січі; утвердити думку про духовну красу людини, яка пов’язує своє життя з історичним буттям народу; закріпити знання учнів про патріотичні твори, повторити патріотичні твори, вивчені на уроках української літератури; розвивати вміння висловлювати власні думки про проблеми, порушені у творі; розвивати творчий потенціал учнів; виховувати почуття патріотизму й духовність.
Обладнання: текст роману В. Рутківського «Джури козака Швайки», презентація, ілюстрації учнів до роману.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Тема уроку трудового навчання: Кінцева обробка виробу, оздобленого вишивкою з національно-патріотичною символікою.Мета. Забезпечити засвоєння учнями знань про традиції українського народу, про техніки виконання вишивок, а також знань з технічної культури, організації робочого місця, правил техніки безпеки.
Забезпечити формування в учнів умінь працювати з інформацією і виконувати початкові вишивальні шви
Забезпечитирозвиток в учнів розумових здібностей, пам'яті, навичок ручної роботи.
Створити оптимальні умови для розвитку в учнів бажання брати участь у трудовому процесі, створювати красиві та корисні речі, підтримувати традиції свого народу.
Обладнання: файли: «Техніки виконання вишивок», інструкційні картки: шви «штапівка», «кривулька», «хрестик» тамбурний, стебловий, петельний крайовий; відповіді на питання., виставкадитячих робіт.
Вишиті вироби з різними техніками виконання, наочний посібник: «Нитки і тканини для вишивання»,.
Вишивальні набори: кілька клаптів різних вишивальних тканин, кілька пучків ниток різних кольорів, голки, ножиці.
Тип уроку. Комбінований урок придбання учнями нових знаний і формування умінь і навичок.
Хід уроку
І. Повідомлення теми й мети уроку.
На дошці відкрито 1 слайд презентації.
Вступне слово вчителя.
Сьогодні ми розпочинаємо знайомство з прекрасним романом В.Г. Рутківського «Джури козака Швайки», яки відкриває трилогію «Джури», нагороджену Шевченківською премією, що є найвищим знаком визнання для літературного твору в Ураїні .
Від перших років життя Володимира Григоровича цікавила історія. Як згадує сам письменник, «дитинство моє минуло над Сулою, поміж Руссю і Диким степом. Саме в наших місцях зупинявся князь Ігор перед невдалим походом на половців. І з полону тікав теж через наші місця. У наших місцях бився Наливайко, неподалік народився Морозенко — той самий, за яким плакала Україна. Тож жити поза історією я просто не міг». Історією був просякнутий кожний клаптик землі. Тому, мабуть, не дивно, що в рідному селі Велика Буримка на Черкащині Володя зі своїми товаришами-школярами розкопав первісну стоянку кінця ашельської (близько 300 тисяч років тому) епохи. Це відкриття було таким вагомим, що відомий академік Іван Шовкопляс заніс стоянку до значних історичних відкриттів. Цей випадок справив вирішальний вплив на вибір життєвого шляху хлопця.
Усі ви вже ознайомилися з текстом роману, тепер наша мета – поділитися враженнями, спробувати разом зрозуміти, чому цей твір запропонували для вивчення саме учням 6 класу і саме зараз?(Учні висловлюють свої припущення. Вчитель допомагає сформулювати думку. Наприклад: цей твір утверджує необхідність захисту рідної землі, неперервної роботи над собою, невтомної пильності; твір доводить, що українці здавна були самостійним і вільним народом, який боронив свою землю від загарбників.) Допоможуть нам сьогодні в роботі учні, які обрали для себе роль ілюстраторів. Адже по-справжньому хороша ілюстрація – це не просто гарний малюнок, це - дух твору, співпраця з письменником. Також у пригоді стане група мовознавців, які створили для нас словничок слів, незрозумілих для сучасного читача.
ІІ. Пояснення нового матеріалу.
Коли відбуваються події, змальовані у романі?
Поясніть, чому В. Рутківський події в романі датує саме 1492 роком?
(Учитель на попередньому уроці запропонував кільком учням підготувати інформацію історичні умови, за яких зароджувався козацький рух на півдні України.)
Історична довідка.(Виступ учня або учнів)
Наприкінці XV століття українські землі — Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина; Переяславщина входять до Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся, північної Київщини. Решта території України — Середнє Подніпров'я, Побужжя, Запорожжя — була майже не заселена. Ватаги так званих ухідників із прикордонних селищ селились на уходах — в гирлах річок — і там рибалили, добували мед, полювали. Невдовзі до ухідників почали приєднуватись селяни-втікачі з Галичини, Волині, Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV — на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних прошарків.
У боротьбі за своє життя і майно селяни могли сподіватися тільки на себе. Герой роману дід Кібчик говорить так: «.. все князів виглядaєте тa стaрост добрих. А князі - вони теж різні бувaють… А втекли ви сюди чому - добре життя приїлося? Ні, від тaких же пaнів тa стaрост, зa якими оце тaк жaлкуєте. Тож коли вже виглядaти якогось князя - то тільки свого. Тaкого, як оце ми з вaми. Укрaїнa не сьогодні – зaвтрa готовa спaлaхнути, як оце бaгaття? Бідa лиш у тім, що все сирі гілки трaпляються.»
Усі ці обставини й зумовили козацький рух, а потім і створення Запорозької Січі.
Словникова робота.
Термін «козак» уперше зустрічається в джерелах XIII ст. У перекладі з тюркської означає «одинокий», «схильний до розбою, завоювання». Існують й інші трактування цього слова. Так, у словнику половецької мови за 1303 р. це слово перекладається як «страж», або «конвоїр».
У 1490 р. слово «козак» уперше з'явилося в Україні на означення людей, що ходили в степ за здобиччю або боротися з татарами.
Учень вашого класу підготував коротке повідомлення про одного з відомих козаків минулого, Семена Климовського. (Виступ учня)
Учитель. Розкажіть, хто головні герої твору?
(Відповіді учнів: Пилип Швайка, Сашко та Грицик.)
Чому саме чоловіки та хлопчики переважно зображуються у романі? (Бо саме чоловіки ставали козаками.) Прочитайте епізод з твору, де хлопців проводжають козакувати.
Група знавців тексту швидко має знайти потрібний уривок.
«У Воронівці тaк повелося здaвнa: як тільки висівaли в землю зерно, нaйметкіші хлопці збивaлися у вaтaгу і йшли у дніпровські плaвні полювaти нa звірa чи ловити рибу. Рaніше це нaзивaлося здобичництвом. А тепер, хочa хлопці зaймaються все тим же, чомусь називається козaкувaнням. А чому сaме - ніхто вже й не скaже. Щопрaвдa, Сaньків дaлекий родич і сусідa сухорукий дід Кібчик інколи кaзaв тaке:
- По-тaтaрському козaк - це вільнa людинa, котрій і сaм чорт не брaт. Хоче - звірa полює, хоче - візьметься зa шaблюку і йде нaногaйця.
Неподaлік від них ридaлa мaти Тимішa Перепічки. У Тимішa від того плaчу уже вся сорочкaнa грудях змокрілa.- Ой, синку, нa кого ж ти мене покидaєш? – розпaчливо примовлялa мaти. - Я ж не переживу, коли щось стaнеться з тобою…
Після цих слів, мов по комaнді, зaголосили й інші мaтері. Бо ж козaкувaння - то спрaвa дуже небезпечнa. Он як пішли минулого року п'ятеро хлопців з сусідньої Михaйлівки, то й досі не вернулися. Чи то буря зaстaлa їх посеред Дніпрa, чи тaтaри зaхопили в полон. Тa крaще б вони зaгинули, бо тaтaрський полон куди жaхливіший…»
Чи надовго вирушають хлопці з рідного села? Що, на вашу думку, вони мають узяти з собою?
Припущення учнів. (Виступ групи пошуковців, які опитали батьків про найнеобхідніше у поході) . Що з цього списку потрібне сучасним захисникам України? Звідки вони це беруть? Де зберігають?
Слово вчителя трудового навчання. Віддавна ведеться у нашого народу звичай, окрім необхідних ужиткових речей, матері, сестри, подруги, кохані давали нашим оборонцям щось на згадку про рідну домівку, про те, що їх чекають і люблять. Пропоную сьогодні виготовити таку річ для учасників АТО. Дівчатка на попередніх уроках уже підготували необхідні деталі і ми виготовимо торбинку для дрібничок. А хлопчики зроблять обереги, які ми покладемо у ці торбинки і разом передамо нашим воїнам. А що може бути оберегом? Про це розповість нам учениця 6 класу.
Виступ учениці. Не можна порівнювати сучасного солдата і давнього в площині оснащення і можливостей, але людська сутність не змінюється, люди бояться болю, страждань і смерті. Воїну доводиться вірити в диво, везіння і надприродні сили, від цього залежить виживання. В історії є приголомшливі приклади того, як обереги допомагали творити неможливе. Людина - агресивна істота за своєю природою, всю історію свого існування вона билася і воювала. У бій ішли чоловіки, захищаючи від нападників жінок, дітей і свою територію. Дружини і матері намагалися захистити воїнів усіма доступними методами: молилися, проводили обряди і виготовляли обереги. Чим захистити воїна? Найчастіше обереги для солдата роблять у формі ангела або пташки, цеможе бути лялька, зроблена своїми руками, вишивка, ладанка. Ангел уособлює вищі сили, які захищають бійця, оберігають від поранень і нещасть. Лялечки – також гарні обереги для солдата, їх функції: захист від хвороб, травм, прискорення процесу одужання. Врешті, може бути оберегом і рідна земля, яка , за давніми легендами, додавала нашим воїнам сили, приховувала від ворога, зміцнювала дух.
Вчитель трудового навчання: Дівчата вже підготували все необхідне, щоб сьогодні завершити торбинку для дрібничок. Розкажіть, які візерунки ви використали, яку техніку швів застосовували.
(Орієнтовна інформація для учнів. Шов «штапівка» використовується для обведення контурів візерунків, вишитих хрестиком, лиштвою, мережками. Він являє собою поєднання горизонтальних і вертикальних стібків, виконується в два прийоми, справа наліво.
Шов «козлик» виконують зліва направо. Кожний наступний стібок розташовується поверх попереднього. На лицьовому боці шов утворює ряд схрещених стібків, а на зворотньому – дві паралельні прямі лінії з маленькими стібками, тобто є одностороннім.
Шов «оксамитовий» виконується так само, як шов «козлик» тільки декількома нитками паралельно.
«Хрестик» – один з найпоширеніших швів вишивання. Виконувати хрестик краще на тканинах з полотняним переплетенням, але вишивають і на тканинах з не полотняним переплетенням. У такий спосіб використовують трафарет або канву.
Шов «качалочки». Кожен стібок виконується через одну нитку тканини паралельно попередньому й охоплює однакову кількість ниток тканини, стібки вишивають тільки вертикально.
«Гладь» – це техніка вишивання, при якій площина візерунку повністю або частково заповнюється прямими чи косими стібками. Існує велика кількість варіантів гладі: лічильна і вільна, одностороння і двостороння, однокольорова і багатокольорова, з настилом і без настилу, з прикріпленням стібків і без прикріплення тощо .
Візерунки, які використали діти: калинові грона, тризуб, серце, стилізована карта України.)
Вчитель трудового навчання. Сьогодні ми завершимо виготовлення виробу. Яке обладнання нам знадобиться?
Учні називають обладнання. Правила техніки безпеки при роботі з ним. Вимоги до виконання швів.
Обладнання. Для вишивання потрібні крім тканини і ниток інструменти: набір голок для вишивання, ножиці та пристосування: наперсток, п’яльця, кілочок, ниткопротягувач. У процесі підготовки до вишивання потрібний копіювальний папір, калька, олівець, сантиметрова стрічка, лінійка, швейні шпильки.
Правила техніки безпеки.1.Слідкуй за поставою. 2. Зберігай голки, шпильки та інші колючі предмети лише у подушечці для голочок. 3.Клади ножиці справа, зімкнувши леза, вістрями від себе. 4.Передавай ножиці лише із зімкнутим и лезами, кільцями уперед.
Критерії якості:
- Вишивальна нитка закріплена без вузла.
- Стіжки мають однакову довжину і лежать так, як припускає технологія виконання,
- Вишивальна нитка лежить рівно, красиво, не стягує тканину і не провисає.
Вчитель трудового навчання: На партах у вас лежать технологічні карти . Хлопчики виготовлятимуть ляльку-оберіг, користуючись словесним описом та малюнками-підказками. Дівчатка обробляють краї торбинки за допомогою петельного шва. Ознайомтеся з технологічною картою виконання цієї роботи.
Учитель української літератури. Отже, як і велося в давнину, поки руки працюють, нехай попрацює і ваша голова. Спробуйте відповісти на питання вікторини, яку підготувала для вас група знавців тексту.
Скільки років було Сашкові та Грицику? (12)
На кого міг перекидатися Пилип Швайка? (Ні на кого, але вороги вважали його вовкулакою).
Які надприродні здібності мав Сашко? (Умів навіювати думки людям і тваринам).
Словникова робота.
Характе́рник, химоро́дник, галдо́вник («галдувати» — чаклувати) або заморо́чник (вмів напускати «морок» — туман, сон) — назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі, який займався не лише ворожінням, але й лікуванням поранених козаків, їх психотерапією та фізичною підготовкою, про що існує ряд історичних свідчень очевидців, народних легенд та переказів.
Які прізвиська мав онук діда Кібчика Демко? (Дурна Сила, Манюня)
Кого вирішили не допускати на острів козаки(жінок)
Ким мріяли стати Сашко і Грицик? (Козацькими джурами)
Словникова робота.
Джу́ра (чура) — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з татарського.
Учитель української літератури.
Звичайно, дівчаткам,мабуть, трішки образливо було читати, що жінок вирішили не пускати на Січ. Адже справжній козак не тільки добре б’ється, а ще й має бути розумним та винахідливим, як Пилип Швайка. Тому зараз ми спробуємо перевірити, хто в нашому класі винахідливіший - дівчата чи хлопці. Об’єднайтеся у дві команди і швиденько складіть завдання-пазл, поєднайте кожен фразеологізм, який наші дослідники виписали з твору, та його тлумачення (пояснення). Переможе та команда, яка це зробить швидко і правильно.
Завдання-пазлочі мозолити
спіймати на гарячому
без пам’яті летіли
у глупу ніч
на серці неспокійно
як кістка в горлянці
мов лизень злизав
у Сірка очей позичати
щелепа поповзла вниз
ковзнув поглядом
набридати, докучати постійною присутністюзастати на місці злочину, викрити злочиннавмання
пізній час ночі тривожитися
заважати
швидко зникнути
просити про щось
здивуватися
неуважно поглянути
Чому під час вирішального бою козаки не дозволили очолити загін Пилипові Швайці? (Тому, що вважали його життя занадто важливим і берегли його)
Учитель української літератури. У романі багато двобоїв і сутичок з татарськими загонами. Але Сашко й Грицик майже не беруть у них участі. Чи правильно це? (Учні формулюють думку, що у справжньому бою хлопці заважали б козакам, але вони виконували саме ті завдання, де могли бути найкориснішими).
Домашнє завдання Уклеїти в зошит словничок, який у кінці уроку роздасть група мовознавців. Напередодні Дня української армії виготовити святкову листівку для наших оборонців, написати листа або намалювати малюнок, який би розповідав, чому учні теж вважають себе патріотами.
Розкажіть, кого з героїв роману можна назвати справжнім патріотом?
Відповіді учнів.
Словникова робота:
Патріот – той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги.
На уроках української літератури ми вже говорили про патріотизм. Нагадайте, коли ми зустрічалися з цим поняттям? Які почуття ми називаємо патріотичними?(Відповіді учнів) Хто хоче нагадати нам патріотичні твори вивчені у 6 класі. Учні декламують напам’ять Гімн України та інші вивчені твори. Як ви можете виявити свій патріотизм? Як виявляють його герої твору?
Сформулюйте тему та основну думку твору, який ми прочитали?
Тема – боротьба українських патріотів проти татарських завойовників.
Основна думка - прославлення справжніх патріотів, що не шкодують свого життя заради свободи рідного краю.
Підсумок уроку. Поділіться враженнями від уроку, продовживши будь-яке речення на вибір.
На уроці я дізнався…
На уроці я зумів…
На уроці мені сподобалося …
Я радий, що…
Шкода, що…
Слово вчителя: Сподіваємося, що сьогоднішній урок був для вас корисним, а щоб він став корисним і для інших, ви маєте закінчити виготовлення оберегів та торбинок вдома. За бажанням ви можете написати листа нашому захисникові. Наступного уроку трудового навчання ми складемо наші подарунки і передамо їх патріотам - захисникам батьківщини. Будьте завжди і ви патріотами, допомагайте рідній землі тим, чим зможете. Пам’ятайте слова Володимира Сосюри:
«Всім серцем любіть Україну свою,
І вічні ми будемо з нею!»
Нетрадиційна форма уроку не зобов’язує вчителя виставляти учням оцінки, проте в кінці уроку діти, які на це заслуговують, отримують сертифікати кращого історика, кращого мовознавця, кращого майстра і майстрині, кращого читця, кращого знавця тексту, найактивнішого учасника уроку. Таких сертифікатів може бути кілька у кожній номінації, за потреби вчитель може обміняти пізніше ці сертифікати на оцінки і зробити їх перехідними, багаторазовими, і вручати їх пізніше на інших уроках.