Методическая разработка на тему: Организация самостоятельной работы студентов в высших учебных заведениях 1-2 ур. аккредитации (на укр. яз.)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
АМВРОСІЇВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ТЕХНІКУМ












МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
на тему:
ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ








Розробив:
Цуцман Юрій Дмитрович
директор Амвросіївського
індустріального технікуму




2013

Укладач: Цуцман Ю.Д., спеціаліст вищої категорії, викладач технічних дисциплін, –директор Амвросіївського індустріального технікуму, 2013.






Викладено питання організації і проведення самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів






Для викладачів Технічної механіки вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації.







Рецензенти: Цемах І.В- голова регіонального методичного об’єднання викладачів Технічної механіки, викладач Сніжнянського технікуму

Никитюк Г.М. – викладач вищої категорії, голова циклової комісії природничо-наукових дисциплін Амвросіївського індустріального технікуму








Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії природничо-наукових
дисциплін (протокол № 2 від 12 жовтня 2009).
РЕЦЕНЗІЯ
на методичну розробку
ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
(складену викладачем вищої категорії Цуцманом Ю. Д.)
Подана на рецензію методична розробка за темою: "Організація самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах" є актуальною тому, що висвітлює основний засіб оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.
В методичній розробці викладач логічно, послідовно знайомить з етапами організації самостійної роботи студентів:
– підготовка самостійної роботи студентів;
– організація та проведення самостійної роботи студентів;
– науково – методичне забезпечення;
– контроль результатів самостійної роботи студентів за певними формами і методами.
Методична розробка передбачає систематичне залучення студентів до різних видів самостійної діяльності. Цьому сприяє введений до методичної розробки алгоритм самопідготовки. Його призначення полягає в ознайомленні студентів з елементарними навичками наукової організації навчальної праці.
Перевагою методичної розробки є її практичний напрям, що дозволяє творчо підходити до організації самостійної роботи студентів і зробити засвоєння навчального матеріалу більш доступним.
До методичної розробки надаються матеріали для самостійної практичної роботи студентів з метою забезпечення швидкого та ефективного включення студентів у самостійну роботу.
Описані в методичній розробці методики, технології, прийоми можна використовувати викладачам в організації та проведенні самостійної роботи студентів.



Рецензент
І.В. Цемах - голова регіонального методичного об’єднання викладачів Технічної механіки, викладач Сніжнянського технікуму


РЕЦЕНЗІЯ
на методичну розробку
ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
(складену викладачем вищої категорії Цуцманом Ю. Д.)
В методичній розробці представлені матеріали з організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах 1-2 рівнів акредитації.
Слід зазначити актуальність методичної розробки, тому що в ній розглянуто самостійну роботу як метод навчання, як один із засобів навчання, як форму організації пізнавальної діяльності.
В методичній розробці висвітлена вагома роль викладача в організації самостійної роботи студентів, бо якість організації і контролю її в позааудиторний час залежить насамперед від педагогічної майстерності викладача та його бажання допомогти студентам самостійно набувати необхідні знання та вміння.
Визначені форми та види самостійної роботи студентів, контроль діяльності студентів з послідовною корекцією для досягнення цілей.
На збільшення ваги самостійної роботи в опануванні навчальним матеріалом націлюють і додаткові професійно зорієнтовані практичні матеріали, основна мета яких полягає у вирішенні проблем самостійної роботи студентів і ґрунтовної фахової підготовки майбутніх спеціалістів.
Кожне завдання закінчується питаннями для самоконтролю, які дають можливість кожному студентові свідомо оцінити свої знання, скорегувати при потребі власну навчальну діяльність.
Методична розробка може бути використана викладачами для підвищення ефективності самостійної роботи студентів та розробки системи управління організацією цієї роботи.

Рецензент
Никитюк Галина Миколаївна,викладач вищої категорії, голова циклової комісії природничо-наукових дисциплін Амвросіївського індустріального технікуму


ЗМІСТ

Вступ 4
Організація самостійної роботи студентів 5
Участь викладача в організації та проведенні 6
самостійної роботи студентів
Науково-методичне забезпечення самостійної 7
роботи студентів
Форми самостійної роботи студентів 8
Види самостійної роботи студентів 8
Контроль за виконанням самостійної роботи студентів 10
Методичні вказівки на допомогу студентам 11
Роль чіткої організації роботи студентів 11
Матеріали для самостійної роботи студентів 13
з навчальних дисциплін
Висновки 18
Література 19












ВСТУП

Якісно повний рівень підготовки спеціалістів педагогічним колективом передбачається як досягнення високого рівня професійної підготовки в нерозривному зв’язку з удосконаленням роботи над формуванням особистості, спеціаліста – патріота своєї Батьківщини, бережливого хазяїна, який усвідомлює свою відповідальність за долю людей, за збереження навколишнього середовища.
Реалізація цієї мети пов’язана з розробкою таких форм і методів навчання та виховання студентів, які базуються на використанні методів активного навчання, пошуку таких оптимальних рішень, які б задовольняли усвідомлення й сприйняття та якість професійних знань та навичок.
Здійснення навчально-виховної мети пов’язане з гуманізацією навчання, яка ставить за основу піклування про людину з усіма її потребами, проблемами, визнання цінності людини як особистості, визнання людських духовних цінностей.
Сучасна ринкова економіка вимагає від вищої школи підготовку фахівців широкого профілю з якостями професійної гнучкості, конкурентоспроможності та вмінню використовувати набуті знання і навички у вирішенні складних економічних та господарських проблем. Все це потребує від студентів більш творчого підходу до вивчення навчального матеріалу та самостійного здобуття знань з предметів.
Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161, навчальний процес здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.
Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Вона повинна бути спрямована на систематизацію, поглиблення та закріплення отриманих знань, умінь шляхом самостійного вивчення посібників нормативної та законодавчої літератури, розв’язання ситуаційних та проблемних задач, виконання практичних завдань, курсових та дипломних проектів тощо.

1 організація сАмостійної роботи студентів

У зв’язку зі зміною освітньої парадигми в Україні, введення в дію галузевих стандартів вищої освіти та переорієнтації навчальних планів вищих навчальних закладів на збільшення частки самостійної роботи студентів у процесі оволодіння навчальними дисциплінами, запровадження кредитно–модульної системи організації навчального процесу, модуль-рейтингових технологій навчання активізується проблема навчально–методичного забезпечення самостійної роботи студентів.
У сучасних умовах важливого значення набуває підвищення якості підготовки молодших спеціалістів вищими навчальними закладами індустріального профілю 1-2 рівнів акредитації. Молодші спеціалісти повинні бути підготовленими до активної творчої професійної і соціальної діяльності, проблеми і тенденції світового розвитку: володіти глибокими професійними знаннями і діловими якостями економічного мислення і творчої роботи в умовах ринкової економіки, навичками організаторської і управлінської діяльності, вміти приймати професійні рішення з урахуванням їх соціальних наслідків, проявляти працелюбність, бути високоморальною людиною.
Актуальність даної теми в тому, що в питаннях самостійної роботи студентів існує ряд проблем, які обумовлені перш за все:
відсутністю науково обґрунтованих норм самостійної роботи студентів в процесі підготовки завдань із окремих предметів;
відсутністю чіткої фіксації часу самостійної роботи студентів;
недостатньою методичною розробкою форм самостійної роботи і їх організації.
Визначення шляхів розв’язання цих проблем потребує актуального звернення до наукових досліджень, присвячених визначенню психолого–педагогічних аспектів організації самостійної роботи студентів.
Самостійна робота студентів – це один з найскладніших моментів організації навчального процесу у технікумі. Порівнюючи з аудиторними формами (лекціями, практичними заняттями, семінарами) самостійна робота є найменш контрольованою ззовні. Разом з цим самостійна робота є чи не єдиною ефективною формою навчальної роботи студентів. Якщо правильно організувати, зацікавити студентів і контролювати самостійну роботу, то держава отримає компетентних фахівців, які стають суб'єктами свого життя і здатні до самоконтролю і самовдосконалення в процесі навчання, створюють можливість оперативно реагувати й адаптуватися до постійних змін, що виникають у суспільному житті.
Автори чисельних публікацій з цього питання за основу визначення самостійної роботи беруть різні ознаки: як метод навчання, як форми організації пізнавальної діяльності, як засіб залучення студентів до самостійної пізнавальної діяльності, як вид діяльності студентів. Всі ці ознаки є важливими, але кожна із них окремо не забезпечує повноти визначення самостійної роботи.
Найчастіше поняття самостійна робота студентів розкривається на основі діяльності теорії навчання, акцентується увага на необхідності формування перш за все знань, умінь і навичок.
Чи дає нам викладач на заняттях такий поштовх, заряд?
За дослідженнями, близько 10% студентів Амвросіївського індустріального технікуму вважають, що викладачі часто передають зміст підручника. Близько 15% опитаних констатують, що зазвичай семінарські, практичні заняття проводяться методом "запитання-відповідь".
Особистісне зростання студента, повністю залежить від професіоналізму й майстерності викладача, який передає свій досвід майбутнім фахівцям, вміє показати необхідність своєї дисципліни і зацікавити самостійно працювати для додаткових знань.
Сучасні дослідники проблеми вищої школи по-різному трактують сутність самостійної роботи студентів, по-різному їх визначають. Так дослідженнями М.О. Махмутова, І.М. Огороднікова, Н.А. Поповнікової,
О.Я Савченко, М.І. Шамової та інших переконливо доведено, що саме робота є засобом підвищення усвідомленості і дієвості матеріалу, який вивчається.
П.І. Підкасисний, наприклад, розглядає самостійну роботу як "засіб організації та виконання студентами визначеної пізнавальної діяльності". Такий підхід дає можливість поділити самостійну роботу студентів на аудиторну і позааудиторну.
Під час аудиторних занять студенти слухають лекції, конспектують їх, виконують практичні та лабораторні роботи, беруть участь у дискусіях або просто в обговоренні питань під час семінарських занять та ін. Позааудиторна робота менш регламентована, ніж аудиторна, внаслідок чого її організація, керівництво і контроль пов'язані з певними труднощами.
М.Д. Ніколедов доводить, що саме робота є тією діяльністю студентів, яка протікає без посереднього керівництва викладача, хоча ним спрямовується і організовується. Р.А. Нізамов визначає самостійну роботу як різноманітні види індивідуальної, групової, пізнавальної діяльності студентів, яка здійснюється ними на аудиторних заняттях та в позааудиторний час.
У працях Л.В. Жарової, Р.А. Нізамова, А.О. Смірнова визначені методологічні засади щодо визначення сутності, структури процесу організації самостійної роботи та умінь, що забезпечують цей процес. Окремі підходи до організації самостійної роботи студентів знайшли відображення в дослідженнях A.M. Алексюка, С.І. Архангельського, Ю.К. Кубанського,
В.Н Вергасова, Р.С Гуревича, О.В Киричука, В.Онищука, О.Г. Мороза. Узагальнюючи визначення вчених, можна зазначити, що самостійна робота це:
навчальна діяльність, коли індивідуум сам її організовує;
потреба в опануванні якісних знань і способів діяльності, набутті вмінь;
діяльність, що мотивується професійними настановами й прагнення опанувати педагогічну майстерність.
Навчальний час, відведений для самостійної роботи студентів, реалізується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більш 2/3 загального обсягу навчального часу студентів, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.
Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги в навчальному процесі і семінарських занять.
З тих навчальних дисциплін, де передбачено не тільки засвоєння необхідних практичних знань, а й вироблення необхідних практичних вмінь і навичок, обсяг аудиторних занять становить, як правило, близько 2/3, а інших навчальних дисциплін близько 1/3 загального обсягу часу.
Зміст самостійної роботи над конкретною навчальною дисципліною визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладачів.
Самостійна робота студентів над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у читальному залі, кабінеті курсового та дипломного проектування, навчальних кабінетах та лабораторіях, а також в домашніх умовах.
Навчальний заклад повинен створити студентам всі умови, необхідні для успішної самостійної навчальної праці, а також надавати потрібні для цього методичні засоби (навчальну та додаткову літературу, методичні рекомендації, нормативну та законодавчу літературу, спеціалізовані журнали з передової технології, електронно-обчислювальну техніку, обладнання тощо).
Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної дисципліни чи окремої теми: підручниками та методичними посібниками, конспектами лекцій, методичними рекомендаціями, електронно-обчислювальною технікою тощо.
Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.
Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакети контрольних завдань тощо).

2 Участь викладача в організації та проведенні самостійної роботи студентів

Самостійність у здобутті знань передбачає оволодіння складними вміннями і навичками бачити зміст та мету роботи, організувати власну самоосвіту, вміння по-новому підходити до вирішуваних питань, пізнавальну і розумову активність і самостійність, здатність до творчості. Самостійність у здобутті знань проявляється лише завдяки власній діяльності, з появою внутрішньої потреби у знаннях.
Самостійна робота, як вид діяльності може реалізуватися тільки за наявності всіх компонентів. Організовуючи самостійну роботу потрібно враховувати кожен з них, забезпечити багатство їх змісту і максимально можливий рівень розвитку.
Організовуючи самостійну роботу, ми постійно замислюємось над її мотивами. Просто вимога самостійної роботи – це ще не мотив для студента. Якщо виникає попередження зі сторони викладача про отримання поганої оцінки за непідготовленість студента, то це можна назвати мотивами, але чи з найкращих?
Відносно з постановкою цілі відбуваються слова викладача: "А ось це прочитайте і вивчіть" – це взагалі не є ціллю для студента. При цьому студент важко уявляє, що конкретно потрібно досягнути. Така ціль не призводить до діяльності взагалі чи призводить до того, що студент, рятуючись від неясності, заміняє поставлену ціль викладача на свою.
Відносно способів виконання діяльності слід зазначити, що студента потрібно навчити постійно йти до реалізації своїх задумів, цілей. Зовнішні умови діяльності можуть бути повністю організовані тільки тоді, коли ми маємо чітке уявлення про її внутрішній склад (мотиви, цілі, способи ). Але часто відсутні елементарні умови для реалізації самостійної роботи (відсутність книг, посібників, місця для самостійного перебування тощо). Крім наведених вище визначень термін "самостійна робота" у дидактиці вищої школи має і інші значення:

На мій погляд, самостійна робота студентів – це насамперед форма організації діяльності студентів, усвідомлення необхідності навчання.
Результативною є така самостійна робота, яка забезпечує досягнення кінцевого результату як сукупності продуктів самостійної навчальної діяльності, набутого досвіду, стану суб'єктів навчання на основі самоуправління студентів та опосередкованого управління з боку викладачів з урахуванням при цьому внутрішніх, психологічних чинників та створенням відповідно до них зовнішніх, дидактичних умов навчальної діяльності.
Цей вид навчальної діяльності студентів можна поділити на три рівні:


Позитивна сутність самостійної роботи студентів всіх трьох рівнів (доаудиторної, аудиторної, післяаудиторної) лежить у свідомому їх відношенні до навчання.
Самостійна робота студентів за участю викладача можлива при організації цієї роботи з використанням складних систем доступу до інформації (комп’ютерних баз даних, розв’язування складних практичних та ситуаційних задач).
Викладачі повинні надавати методичну допомогу в організації та проведенні позааудиторної самостійної роботи студентів.
По-перше, необхідно допомагати студентам вірно планувати самостійну роботу за змістом, за видом і часом, визначити термін виконання роботи, планувати виконання завдань, розв’язування ситуацій, задач, засіб конспектування, визначити форми та методи самоконтролю.
Самостійна робота студентів проводиться відповідно заздалегідь складеного графіка. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.
ГРАФІК
самостійної роботи студентів спеціальності "Виробництво тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів і виробів" з дисципліни "Нарисна геометрія та інженерна графіка" на 1 семестр 2012/13 навчального року.

Розділ, тема, питання
Кіль-кість годин
Перелік використаних джерел
Термін виконання
Форми конт-ролю

Розділ 1. Графічне оформлення креслень
Тема 1.2. Виконання креслень контурів технічних деталей.
Лекальні криві. Загальні положення.
Послідовність побудови еліпса, гіперболи, параболи, синусоїди, циклоїди, спіралі Архімеда, евольвенти тощо.
Творче вільне проектування цікавих виробів з застосування лекальних кривих
8


2
2


4


1. Боголюбов С.К.Черчение. –М.: Машино-строение, 1989, с. 39-49
2. Хаскін А.М. Креслення.– К.: Вища школа, 1981, с.57-68
2 тижня
Графічна робота на вільне викорис-тання лекаль-ної кри-вої


Для якісного виконання самостійної роботи викладачі повинні своєчасно проводити консультації з тем, винесених на самостійне вивчення, на високому навчально-методичному рівні, забезпечувати проведення лекцій, практичних занять, семінарів, залучати студентів до навчально-дослідницької роботи, до участі їх в олімпіадах, вікторинах, конференціях, конкурсах за фахом тощо.
Щоб студенти своєчасно та якісно самостійно відпрацьовували завдання, викладач повинен чітко сформулювати мету завдання, провести інструктаж з порядку його виконання, визначити основні та додаткові джерела вивчення навчального матеріалу, розробити заходи самоконтролю, звернути увагу студентів на нові терміни та вузлові питання, які будуть виноситись на семінари і практичні заняття.
Досягнення цих показників у самостійній роботі характеризує таку якість педагогічної майстерності викладача, як уміння здійснювати навчально-методичне керівництво самостійною роботою студентів.
3 Науково-методичне забезпечення самостійної роботи студентів
Науково-методичне забезпечення самостійної роботи студенті включає :
навчальні плани;
навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;
програми навчальної, виробничої та інших видів практики;
підручники і навчальні посібники;
інструктивно-методичні матеріали для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;
індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;
методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури;
контрольні перевірки рівня самостійного засвоєння студентами навчального матеріалу.
4 Форми самостійної роботи студентів
Складання планів, конспектів, тез, тестів.
Самостійна робота студентів з навчальною літературою з різних дисциплін має свої особливості. Кожна навчальна дисципліна має свою структуру, обсяг, зміст, не однакову забезпеченість навчальною та науковою літературою. Через те навчання студентів складанню планів-конспектів, тез, тестів, написанню рефератів повинно проводитися викладачами усіх дисциплін. Необхідно виробити загальні положення виконання цієї роботи і довести їх до відома всіх студентів.
Робота студентів з джерелами кожної навчальної дисципліни починається з її прочитання, після чого матеріал розбивається на логічно закінчені частини. Кожній частині дається заголовок. Виходить простий план прочитаного тексту. Якщо план складний, то назва кожної частини деталізується підзаголовком.
Такі плани студентами можуть використовуватися на семінарах, при проведенні підсумкового контролю знань.
Складний план доопрацьовується коротким змістом вивченого матеріалу, наводяться факти , цифри, цитати, короткі формулювання понять, висновки.
При складанні тез студенти висловлюють основні думки вивченого матеріалу, виділяють при цьому саме головне та суттєве.
5 Види самостійної роботи студентів

У педагогічній літературі існує багато класифікацій типів і видів самостійної роботи. Спроба систематизувати різні класифікації наведено в табл. 1.





Таблиця 1 Класифікація видів самостійної роботи студентів

Критерії
Види самостійної роботи студентів

За характером діяльності для набуття знань
навчально-пізнавальна;
виробнича або професійна.

За рівнем засвоєння елементів змісту
репродуктивна;
алгоритмічно-дійова;
проблемно-пошукова,
дослідницька.

За місцем у навчальному процесі
доаудиторна;
аудиторна;
післяаудиторна.

За обсягом
мікроциклічна,
макроциклічна.

За часом виконання
тривала;
короткочасна.


За рівнем продуктивності самостійної діяльності студентів "
за зразком;
конструктивно-варіативна;
евристична;
дослідницька.

За формою організації
індивідуальна;
спільна.

За обов'язковістю самостійності
обов'язкова;
добровільна;
бажана.

За ступенем самостійності
під обов'язковим керівництвом викладача;
з консультаціями викладача;
з самоспонуканням та самоконтролем.

За змістом завдань
однотипова;
різнотипова.

За формою навчання
домашні завдання;
практичні заняття;
різні види практик.....


При плануванні самостійної роботи студентів слід пам’ятати, що для самостійного опрацювання можна виносити як окремі питання лекцій так і цілі теми. Найбільш розповсюдженими у вищих навчальних закладах є три види самостійної роботи :
самостійна робота відтворюючого характеру, в ході якої студент використовує набуті знання;
самостійна робота пізнавально-пошукового характеру, в ході якої студент набуває нових знань;
самостійна робота творчого характеру, в ході якої студент створює дещо нове, оригінальне (курсове та дипломне проектування).
При організації самостійної роботи першого виду студенту може бути запропоноване виконання завдання практичного характеру (розв’язання задач), відповісти на контрольні або тестові питання, запропонувати матеріал вивченої теми, написати реферат із запропонованого переліку, тощо. При цьому, крім завдань на самостійну роботу, на деякі види робіт необхідно мати ще й методичні рекомендації до їх виконання. Контроль самостійної роботи цього виду здійснюється методом перевірки конспектів, робочих зошитів та письмових робіт (рефератів).
При використанні для самостійної роботи обладнання та комп’ютерної техніки необхідно мати інструкції та рекомендації по роботі з прикладними програмами, вузлами та блоками обладнання. Цю роботу краще організувати в лабораторіях та комп’ютерних класах.
Для розвитку у студентів вміння самостійно опрацьовувати новий матеріал, виділяти головну ідею з великих масивів інформації, а також узагальнювати вивчений матеріал, використовують самостійну роботу пізнавально-пошукового характеру. Методичні вказівки при цьому можна і не використовувати, але обов’язково розробляти питання самоконтролю та проводити контрольні заходи. Це можуть бути усні або письмові опитування по матеріалу лекції або теми, контрольні задачі, тощо .
При плануванні самостійної роботи цього виду слід пам’ятати, що краще на самостійне опрацювання виносити ті питання та теми, відповіді на які можна знайти у підручниках, періодичних викладаннях, навчальних посібниках та з інших джерел інформації.
Самостійна робота творчого характеру організовується, як правило, по індивідуальним завданням для кожного студента, які видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом і можуть виконуватися при консультуванні викладачем. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.
Курсові та дипломні проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами під час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Тематика робіт повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з потребами конкретного фаху.
Порядок затвердження курсових і дипломних проектів (робіт) визначається вищим навчальним закладом.
Контроль даного виду самостійної роботи здійснюється методом захисту проектів (робіт). Захист курсових проектів (робіт) проводиться перед комісією у складі 3 викладачів за участю керівника проекту (роботи). Результати оцінюються за чотирибальною шкалою "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".
Порядок захисту дипломних проектів (робіт) здійснюється відповідно доПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах.

6 Контроль за виконанням самостійної роботи студентів

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.
Існує багато форм та методів контролю за ходом виконання самостійної роботи студентів.
Одною із діючих форм контролю за ходом та виконанням самостійної роботи студентів є перевірка їх знань на практичних та семінарських заняттях. Перевірку самостійної роботи рекомендується проводити такими методами:
1 Індивідуальне опитування студентів.
2 Фронтальне опитування по вузловим питанням з показом студентам деяких виконаних робіт (конспекти, схеми, таблиці, тести, реферати).
3 Програмний контроль :
тести – усне опитування;
тестування з допомогою комп’ютера.
4 Обговорення доповідей, рефератів, повідомлення, інформування.
5 Рецензування (усне) відповідей студентами при індивідуальному опитуванні (метод взаємного контролю).
6 Вибірковий метод контролю (перевірка конспектів).
7 Рішення задач, ситуації.
8 Проведення контрольних робіт.
9 Виконання графічних робіт, курсових та дипломних проектів.

7 Методичні вказівки на допомогу студентам

Самостійна робота – основа навчальної діяльності студента. Вона є обов’язковою умовою свідомого засвоєння знань.
У залежності від спеціальності, особливостей організації діяльності студентів, їм доводиться займатися різноманітними видами самостійної робіт. Деякі з них (робота з підручниками, посібниками, першоджерелами, періодичними виданнями, довідниками тощо) є загальними.
Організація роботи студентів у залежності від виду самостійної діяльності також має свої особливості. Вона залежить від характеру діяльності самого студента, від предмета, який вивчається, джерел, над якими він працює, тому неможливо встановити єдину методику занять, яка підходить за будь-яких обставин.
Завдання цих вказівок – дати деякі відомості про організацію і проведення самостійної роботи (зокрема роботи з книжкою), які допоможуть студентам набути необхідні уміння і навички самостійної діяльності.

8 Роль чіткої організації роботи студентів

Розумова праця – основний вид діяльності студента, тому правильна організація розумової праці, дотримання певних гігієнічних вимог в процесі її проведення відіграє вирішальну роль у підвищенні її ефективності.
Насамперед, розумова праця, як кожна інша, повинна бути підпорядкована певному режиму. Значення режиму особливо велике у самостійній роботі. Режим має передбачати всі види робіт, установлювати їх раціональну послідовність, внаслідок чого підвищується продуктивність праці.
По-друге, розумова праця повинна бути активною, тобто працювати необхідно з напруженням, перемагати труднощі, які виникають.
У той же час не треба перевтомлюватися, цьому допомагає чергування праці і відпочинку. Перевагу краще надавати активному відпочинку. Щоб переборювати перевтому, необхідно також дотримуватись певного режиму сну. Тривалість його повинна дорівнювати не менше 7-8 годин на добу. Сон має бути безперервним, необхідно дотримуватись гігієнічних вимог.
Підвищенню ефективності розумової праці сприяє рівномірність її виконання. Звідси вимоги щодо підготовки до екзаменів, заліків з самого початку занять. Вивчений матеріал треба закріплювати відразу, пам’ятаючи про закономірність забування – темп забування зменшується з часом.
Продуктивності розумової праці сприяє правильна організація робочого місця, освітлення, тиша, наявність необхідних приладів. Джерело світла має бути зліва. Не рекомендується читати лежачи – це не лише шкідливо для зору, але і послаблює мускулатуру і змінює кровообіг, знижує розумову активність.
За столом треба сидіти прямо, не спираючись на нього грудьми. Для нормалізації кровообігу і дихання слід періодично енергійно розправляти спину, витягувати ноги, відводити назад голову, випрямляти плечі.
Через кожні 1-1,5 годин слід робити перерву на 5-10 хвилин, використовуючи її для фізичних вправ, прогулянок, провітрювання приміщення, температура якого повинна бути 16-18 градусів.
Важливою умовою підвищення культури розумової праці є її чітке планування.
План мобілізує працюючого, сприяє раціональному розподілу часу. "Хто не знає, в яку гавань він пливе, для того немає попутного вітру" (Сенека).
Особливо важливі перші дні семестру, коли студент повинен включатись в роботу, встановити рівномірний ритм на весь семестр. Перший час для установлення такого ритму потрібно буде напружити волю, потім, коли людина втягнеться в роботу, напруга знижується, виникає звичка.
Однією з основних вимог ефективності розумової праці є виховання у студентів потреби відповідального відношення до праці. Треба перебороти побоювання розумової праці. Праця повинна приносити радість. При цьому все ж таки треба справедливо оцінювати свої здібності – не переоцінити їх, але й вірити в свої сили.
Для успішного засвоєння програми студентам необхідно кожного дня, крім вихідних, працювати в середньому по 4-5 годин. Працювати слід над одним-двома предметами в день, бо при більшій кількості їх багато часу іде на переключення.
Однією з найважливіших вимог до організації самостійної роботи студентів є вимога тісного зв’язку самостійної роботи з загальним ходом навчального процесу – лекціями, семінарами, лабораторними і практичними заняттями та іншими методами навчання. Лекція – провідний метод навчання у вищій школі, в якій, як правило, з’ясовуються основні поняття дисциплін, які вивчаються, розкриваються найважливіші і принципові теоретичні проблеми, рекомендується література і вказуються способи її опрацювання.
Семінарські, практичні та інші заняття органічно зв’язані з самостійною роботою студентів, будучи такою її організаційною формою, яка сприяє закріпленню і поглибленню результатів.




9 Матеріали для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін

9.1 Матеріали для самостійної практичної роботи студентів з дисципліни "Нарисна геометрія та інженерна графіка"
Тема: Взаємний перетин поверхонь геометричних тіл.
Мета: Закріпити знання з проекцювання геометричних тіл, придбати навички у побудові ліній перетину геометричних тіл.
Список літератури:
Боголюбов С.К. Черчение. – М.: Машиностроение, 1999.
Завдання: На аркуші формату А3 виконати комплексне креслення і аксонометричну проекцію геометричних тіл, що перетинаються, з побудовою ліній перетину.
Завдання виконується олівцем. Масштаб креслення, товщина ліній вибирається студентами відповідно до ДСТУ 2.302-68 і ДСТУ 2.203-68. Основний напис форми 1 (185х55) за ДСТУ 2.104-68.
Більшість деталей машин являють собою конструкції геометричних тіл, що перетинаються. Загальна лінія тіл, що перетинаються, називається лінією перетину. Побудова ліній перетину поверхонь під час креслень трубопроводів, вентиляційних пристроїв, кожухів машин потребує точності. Метод побудови ліній перетину поверхонь лежить у проведенні допоміжних секучих площин і знаходженні окремих точок ліній перетину даних поверхонь в цих площинах.
Побудову ліній перетину поверхонь тіл починають з находження очевидних точок. Такими точками являються точки А і Б. Потім встановлюють характерні точки, розташовані, наприклад, на очеркових утворюючих поверхонь оберту на крайніх ребрах, що відділяють видиму частину лінії перетину від невидимої. Всі інші точки ліній перетину називаються проміжними (наприклад, В, С, Д). Звичайно їх встановлюють за допомогою допоміжних секучих площин.
У якості допоміжних площин вибирають такі площини, які перетинають обидві задані поверхні по простих лініях, прямих або колах, причому кола повинні розташовуватись в площинах, паралельно площинам проекцій.
Розглянемо побудову лінії перетину поверхонь трикутної призми з поверхнею прямого кругового циліндру. Бокові грані призми перпендикулярні площині У, тому фронтальна проекція ліній перетину поверхонь цих тіл співпадає з фронтальною проекцією основи призми. Горизонтальною проекцією є циліндр.
Профільні проекції точок А і Е знаходимо по горизонтальних проекціях за допомогою ліній зв’язку. Для побудови проекцій проміжних точок В, С, Д використовуємо допоміжні секучі площини PV, PV1, PV2 за допомогою яких знаходимо фронтальні проекції b, c, d точок В, С, Д.
Для більш наочного зображення будуємо аксонометричну проекцію. Після побудови ізометричної проекції циліндра, використовуючи розміри m і n будуємо ізометричну проекцію основи призми, на якій знаходимо точки 1, 2, 3, 4, 5. Від цих точок відкладаємо відстань 1"е", 2"d" тощо, взяті з профільної проекції комплексного креслення і знаходимо точки А, В, С, D, Е.

9.2 Матеріали для самостійної практичної роботи студентів з дисципліни "Бухгалтерський облік"
Тема: Бухгалтерський баланс
Мета: Навчитися на підставі даних залишків за статтями складати бухгалтерський баланс

Список використаних джерел:
1 Чатскіс С.Д., Лисюк А.Н. Бухгалтерський облік. Основи теорії і практики.
–Донецьк : Сталкер, 1999.
2 Кір’янов Е.В. Теорія бухгалтерського обліку. – М.: Фінанси і статистика, 1994.
3 Рудецька Н.А. Основи бухгалтерського обліку. – Луганськ: 1995.
4 Ткаченко Н.М. Бухгалтеський облік на підприємствах з різними формами власності. –К.: А.С.К., 1998.

Вправи на закріплення матеріалу.

Вправа 1. На підставі даних скласти бухгалтерський баланс за формою
двосторонньої таблиці :
1 Статутний фонд 1329140 грн.
2 Основні засоби 662400 грн.
3 Матеріали 240150 грн.
4 Прибуток 155600 грн.
5 Розрахунки по оплаті праці 35400 грн.
6 Основне виробництво 220120 грн.
7 Розрахунки з замовниками 160750 грн.
8 Короткострокова позика банку 30500 грн.
9 Розрахунки з постачальниками 41620 грн.
10 Каса 100 грн.
11 Розрахунковий рахунок 310180 грн.
12 Інші кредитори 3600 грн.
13 Інші дебітори 2160 грн.

Вправа 2. Скласти бухгалтерський баланс :
1 Баштові крани 405940 грн.
2 Статутний фонд 1360581 грн.
3 Виробничі будови 194200 грн.
4 Матеріали 201550 грн.
5 МШП 56840 грн.
6 Витрати основного виробництва 314142 грн.
7 Прибуток 26000 грн.
8 Заборгованість по зарплаті 39024 грн.
9 Замовники по рахункам 326880 грн.
10 Замовники по отриманим коштам
авансом 124000 грн.
11 Короткострокові позики банку 28000 грн.
12 Постачальники за акцептованими
рахунками 32160 грн.
13 Фінансові органи по податкам 950 грн.
14 Інші кредитори 2135 грн.
15 Гроші в касі 110 грн.
16 Грошові кошти на розрахунковому
рахунку 120108 грн.
17 Грошові кошти в підзвіті 350 грн.
18 Інші дебітори 1880 грн.
19 Заборгованість за матеріали 9150 грн.
Примітка : надані дані згрупувати у статті балансу.

Вправа 3. На підставі даних балансу вправи 2 та господарських операцій за
поточний місяць скласти кінцевий баланс
Господарські операції
1 На розрахунковий рахунок надійшло від
дебіторів у погашення заборгованості 6000 грн.
2 Частка прибутку, направлена у статутний фонд 26000 грн.
3 Від постачальника отримане пальне 14000 грн.
4 Надійшло з розрахункового рахунку на
господарські витрати 500 грн.
5 Перераховано постачальниками 22000 грн.
6 Від постачальника отримали матерали 1560 грн.
7 Передано безкоштовно основних засобів 37400 грн.
8 Нарахована зарплата робітникам
основного виробництва 45000 грн.
9 Зарахована позика бунку 3000 грн.
10 Видано на господарські потреби у підзвіт 50 грн.
11 Перераховано у бюджет податків 5500 грн.

Запитання для самоперевірки :
1 Що таке "банк"?
2 В чому призначення балансу?
3 Складові частини балансу.
4 Що відображається у активі балансу?
5 Що відображається у пасиві балансу?
6 Яка формула балансу?
7 В чому особливість балансу?
8 Які зміни відбуваються в балансі під впливом господарських операцій?

9.3 Матеріали для самостійної практичної роботи студентів з курсу "Загальна технологія тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів і виробів"
Завдання :
1 Вивчити номенклатуру виробів із скла та види листового скла, вимоги правил приймання, перевезення і зберігання цих матеріалів і виробів.
2 Ознайомитись з вимогами щодо економічної витрати скла.
Рекомендована література
Попов Л.Н. Строительные материалы и детали. – М.: Стройиздат, 1997.
Націевский Ю.Д. и др. Справочник по строительным материалам и изделиям
–М.: Стройиздат, 1998.

Одержані відомості занести у таблицю .

Таблиця. Основні вироби і матеріали із будівельного скла

Назва виробів і матеріалів
Пакування, транспортування, зберігання

Листове скло :
віконне
вітринне
візерунчате
армоване


Облицювальне скло :
пресовані плитки
марбліт
килими з плиток
будівельні вироби
профільне скло склоблоки


Декоративний склодрібник



Вимоги економічної витрати скла.
Товщина скла повинна призначатися мінімально необхідною.
Для тимчасового скління використовувати синтетичні плівки.
Спеціальне, вітринне скло використовується тільки за призначенням.
Якщо розміри вітражів і призначення будівлі дозволяє використати потовщине будувельне скло, використовувати вітринне не дозволяється.
Розкрій і різка скла за розмірами повинні виконуватись централізовано. Будівельне скло транспортується у спеціальних контейнерах, дерев’яних ящиках, касетах до місця призначення без проміжних перевантажень.
Під час зберігання, транспортування, розвантаження контейнерів, ящиків, касет зі склом, не допускається їх кантування, укладка в нахилине положення.
Контрольні запитання :
Чому товщина віконного скла призначається мінімально необхідною?
Чому при трансортуванні листового скла ящики встановлюються паралельно напрямку руху транспорту?
За яких умов призначається толщина скла для вікон, вітрин?
ВИСНОВКИ
Роль викладача в організації самостійної роботи студента вагома, бо він визначає обсяг і зміст роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, аналізує результати самостійної навчальної роботи студента. А це означає, що планування і організація самостійної роботи студента та її контроль повинні завжди бути центром уваги педколективу та вирішуватись з урахуванням індивідуального підходу, шляхом диференціювання завдань, використання практичного досвіду роботи, різних видів консультацій.
Багаторічна праця з організації самостійної пізнавальної діяльності переконує у тому, що вона є фактором активізації підготовки студентів і доводить їм, що необхідно набувати наукові знання для практичної діяльності. А це є головним у вирішенні основного питання вищої школи – підвищення якості підготовки спеціалістів.




ЛІТЕРАТУРА

Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах: Наказ Міністерства освіти України від 02.06.1993р. № 161.
Вергасов В.М. Активізація пізнавальної діяльності студентів вищої школи – К.: Вища школа, 1998.
Нікандров Н.Д. та ін. Інструмент для управління самостійною роботою : Вісник вищої школи, 1995, № 10.

Додаток А
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
щодо виконання самостійної роботи з дисципліни «Прикладна механіка».
Основне завдання промисловості полягає в розширенні та удосконаленні індустріальної бази розвитку економіки, у підвищенні технічного рівня й ефективності виробництва, а також у корінному покращенні якості продукції. Для втілення у життя поставлених завдань треба вжити заходів до підготовки висококваліфікованих спеціалістів для впровадження нової техніки, технологічних процесів, покращення організації виробництва.
Дисципліни "Технічна механіка та деталі і вузли засобів автоматизації" та "Прикладна механіка" поєднують теоретичну механіку, опір матеріалів і деталі машин та механізмів, є одними з найважливіших загальнотехнічних дисциплін для підготовки молодших спеціалістів, здатних успішно розв’язувати вищезазначені завдання
Обов’язковою складовою частиною підготовки студентів за блоком "Опір матеріалів" дисциплін "Прикладна механіка" та "Технічна механіка та деталі і вузли засобів автоматизації" є виконання завдань для самостійної роботи, що сприяють закріпленню знань, отриманих при вивчанні відповідних змістовних модулів дисципліни та інших загально інженерних дисциплін.
Виконання розроблених і запропонованих у вказівках завдань дозволить студентам, крім того, засвоїти ряд загальних методологічних підходів, які широко використовуються при розв’язуванні інженерних задач і буде сприяти розвитку необхідних практичних навичок.
Оформлення завдань самостійної роботи повинно відповідати вимогам єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), розрахунки належить вести в міжнародній системі одиниць СІ.
Роботи, виконані без дотримання зазначених вимог, повертаються на доопрацювання.








Завдання для самостійної роботи студентів
Задача №1
Ступінчатий стержень навантажений поздовжніми силами N1 і N2 . Поперечні перерізи стержні круглі, мають діаметри d1 і d2. Матеріал стержня – сталь (марка сталі дана у варіанті завдання). Модуль пружності матеріалу Е= 2,1*105 МПа, допустима деформація стержня [
·l] = 0,002м.
Потрібно:
1. Побудувати епюри поздовжніх сил і нормальних напружень.
2. Дати висновок про міцність стержня. При невиконанні умови міцності визначити мінімально необхідний діаметр dmin для небезпечної ділянки стержня, що задовольняє умові міцності.
3. Визначити сумарне переміщення
·l( кінцевого перерізу стержня.
4. Перевірити конструкцію на жорсткість. При невиконанні умови жорсткості визначити з відношення
·l( / [
·l] у скільки разів необхідно збільшити площу А поперечного перерізу стержня на кожній ділянці для забезпечення умови жорсткості.
Задача відноситься до розділу "Розтяг та стиск стержня, бруса".
Послідовність розв’язування задачі, що рекомендується:
1. Наводиться повний текст завдання з рисунком і вихідними даними з таблиці , що відповідають своєму варіанту.
Таблиця 1
Варіант
N1, кН.
N2, кН.
d1, мм.
d2, мм.
а, м
b, м
с, м
Матеріал

0
50
20
20
30
0,3
0.4
0.3
Сталь 40Х

1
20
60
20
30
0,2
0,3
0,5
Сталь Ст.2

2
40
30
30
40
0,3
0,3
0,4
Сталь 45

3
40
50
20
40
0,3
0,2
0,4
Сталь Ст.3

4
30
40
30
40
0,4
0,3
0,2
Сталь Ст.4

5
60
20
30
40
0,3
0,3
0,4
Сталь Ст.5

6
50
30
20
30
0,3
0,4
0,3
Сталь 10

7
20
10
30
40
0,2
0,3
0,5
Сталь 20

8
40
60
20
30
0,3
0,2
0,4
Сталь 30

9
60
40
20
40
0,4
0,3
0,2
Сталь 40


2. Будують розрахункову схему навантаження конструкції. При схематизації нехтують поперечним перерізом стержня, а також замінюють дію опори її реакцією. Позначають характерні точки, тобто точки прикладання силових факторів і перепаду перерізів, проставляють координатну вісь. Напрямок координатної осі рекомендується вибирати в напрямку розтягу конструкції.
3. Визначають реакцію опори, використовуючи рівняння статичної рівноваги.
4. Застосовуючи метод перерізів, визначають значення внутрішньої повздовжньої сили на характерних ділянках і будують епюру поздовжніх сил.
5. Визначають значення нормальних напружень, на характерних ділянках і будують епюру нормальних напружень.
6. Визначають небезпечну ділянку, на якій ( = (max (тобто на якій діють максимальні за модулем напруження).
7. Визначають значення допустимого напруження. Для цього зі стандарту (додаток 2) виписують механічні характеристики матеріалу конструкції. Для пластичних матеріалів [(] = (т/[n], де [n] = 1,4...1,6; для крихких матеріалів [(] = (в/[n], де [n] = 2,5. ..3,0; (т, (в. відповідно границі текучості і міцності при розтязі даного матеріалу.
8. Дають висновок про міцність стержня, використовуючи умову міцності по допустимим напруженням при розтягу. При невиконанні умови міцності визначають мінімально необхідний діаметр dmin для небезпечної ділянки стержня, що задовольняє умові міцності.
9. Визначають сумарне переміщення вільного кінцевого перерізу стержня і дають висновок про жорсткість стержня. При невиконанні умови жорсткості визначають із відношення
·1( / [
·1] у скільки разів необхідно збільшити площу А поперечного перерізу стержня на кожній ділянці для забезпечення умови жорсткості.









13PAGE 15


13PAGE 143115




Схема 3Заголовок 1Заголовок 2Заголовок 315