Тема. Писемні джерела 5 клас
Урок 55_кл
Тема. Писемні джерела
Мета: показати роль імен та назв в історії, опрацювати легенди про походження географічних назв, визначити поняття «топоніміка», «слов’яни», «сіверяни»; визначити джерела походження українського народу, назви «Україна», розвивати просторові вміння, відрізняти художній та науково-популярний історичний текст, складати простий план, робити елементарні узагальнення, виховувати повагу до історії рідного краю.
Обладнання: Власов В., Д анилевська О . Вступ до історії У країни. — К .: Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії У країни. — К .: Ґенеза, 2005; роздавальний матеріал, атласи «Історія України. 5 клас».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь.
Поняття: «топоніміка», «етноніміка», «слов’яни», «племена».
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація знань учнівРобота біля дошкиСкласти таблицю «Нумізматика. Геральдика. Сфрагістика» з допоміжними словами: сургуч, монета, тризуб, монетарня, схематичні зображення, печатка, герб.
НумізматикаГеральдика Сфрагістика
Робота в парах
Учні перевіряють одне в одного знання понять минулого уроку.
Скласти розповідь за опорними словами: скіфи, Північне Причорномор’я, кочівники, войовничий народ, житла на колесах, володарі степу, могили-кургани, Борис Мозолевський.
Орієнтовна відповідьУ ч и т е л ь.
Скіфи мешкали в Північному Причорномор’ї. Вони були кочівниками: шукаючи нових пасовиськ для своєї худоби, вони постійно переходили з місця на місце. Це був мудрий, волелюбний, але водночас войовничий народ.
Свої житла вони будували на колесах, оскільки постійно переїжджали. Витривалі й сміливі, вони кілька століть володарювали в степу. Упродовж століть сусідні народи визнавали їх непереможними.
Коли ж від ворожого меча гинув воїн-скіф, за ним тужила вся Скіфія. Над небіжчиком, розкішно спорядженим у потойбічний світ, насипали високу могилу.
Борис Мозолевський — археолог, який відкрив людству найдивовижнішу скіфську пам’ятку, нагрудну прикрасу — золоту пектораль.
Цей витвір давніх майстрів розповів нам про життя скіфів, допоміг уявити, як вони сприймали світ.
ІІІ . Мотивація навчальної діяльностіПовідомлення теми і цілей уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалуПрацюємо з поняттямиУ ч и т е л ь.
Досліджуючи минулі часи, історики раз у раз натрапляють на всілякі назви. Одні з них стосуються міст, містечок, сіл, річок, озер тощо, є географічними назвами — топонімами.
Назви народів — етноніми.
Учитель наводить приклади.
На закріплення учні виконують завдання.
Розділити наведені слова відповідно до понять по стовпчиках.
ТопонімиЕтноніми
Чернігів, українці, Десна, Галичина, поляни, білоруси, Дніпро.
Формуємо просторові умінняПрацюємо з історичною картою
Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 31; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 35.
1. Визначити, які племінні об’єднання мешкали на території України.
(Поляни, деревляни, волиняни, хорвати, уличі, тиверці, сіверяни)
2. Для назви різних частин нашої країни з давніх часів використовують такі назви, як Волинь, Полісся, Поділля, Галичина, Лівобережжя, Чернігово-Сіверщина та ін.
3. Знайдіть на карті міста, які розташовані в межах кожної з історико-етнографічних земель.
4. Якими історико-етнографічними землями протікають найбільші річки України?
5. Які племена проживали на території Чернігово-Сіверщини, Київщини?
6. Звідки ж походить назва міста Київ?
Працюємо з текстом підручникаЗа текстом підручника В. Власова, О. Данилевської «Вступ до історії України» (К.: Ґенеза, 2005. — С. 34–35) дати відповідь на запитання й виконати завдання на С. 34 після тексту.
V. Узагальнення нових знаньПоставте у правильному порядку букви та отримайте імена засновників Києва.КЩЕ, ВИХОР, ИЙК, ІЛБИДЬ.
VІ. Домашнє завдання
Прочитати текст підручника, переповісти, дати відповіді на запитання (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 5, С. 29–32; запитання на С. 36.; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 6, С. 34–37; запитання 3–6
на С. 38).