Внутрішньошкільний контроль: ефективність впровадження профільного навчання

Артемівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5
з профільним навчанням
Артемівської міської ради Донецької області
Внутрішньошкільний контроль:
ефективність впровадження  
 профільного   навчання
 

м. Артемівськ, 2011 р.
Чим глибша прірва між різними типами знань,
потрібними для життя і тими, що надаються школою,
тим менший вплив школи на майбутнє життя учнів
Софія Русова
У керівництві школою важливим є внутрішньошкільний контроль.
Внутрішньошкільний контроль — систематична, цілеспрямована перевірка роботи вчителів адміністрацією школи.
Контроль, або перевірка результатів профільного навчання, є обов'язковим компонентом процесу навчання у профільних класах. Він має місце на всіх етапах процесу навчання.
Суть перевірки результатів профільного навчання полягає у:
всесторонньому вивченні та аналізі створених умов
для реалізації профільного навчання;
- системі перевірок доцільності і відповідності впровадження обраних профілів навчання;
- аналізі результативності профільного навчання в навчальному закладі.
Його мета — домогтися оптимальної відповідності діяльності школи у забезпеченні можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки.
Організація перевірки будь-якого з аспектів профільного навчального процесу передбачає визначення мети, складання плану перевірки, вибір форм і методів контролю, констатування, об'єктивну оцінку стану справ, висновків, пропозицій щодо вдосконалення профільного навчання у навчальному закладі. Внутрішньошкільний контроль повинен мати індивідуальний характер, що потребує здійснення контролю за роботою кожного вчителя-предметника, який реалізує профільне навчання. Він має бути систематичним, раціональним, всебічним. Важливо забезпечити єдність вимог і об'єктивність, що унеможливлює суб'єктивні оціночні судження і висновки, а також диференційований підхід, який враховує специфічні особливості та індивідуальні якості контрольованих.
Види внутрішньошкільного контролю залежать від мети.
Класно-узагальнюючий. Передбачає виявлення рівня знань і ключових компетентностей старшокласників профільного класу, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти, якості та методів викладання предметів, ефективності роботи вчителів-предметників.
Фронтальний. Спрямований на вивчення стану викладання предметів, які передбачають орієнтацію на майбутню професію та загальний рівень профільною підготовки учнів.
Тематичний. Його мета — перевірка роботи вчителів-предметників, рівня знань і вмінь учнів з якоїсь теми або з сукупності предметів: базових, профільних та курсів за вибором предмету.
Персональний. Його суть — перевірка продуктивності викладацької діяльності, методичного рівня учителя загалом або окремого аспекта його діяльності.
Оглядовий. Предметом перевірки є стан нормативно-правового забезпечення профільного навчання, доцільність упровадження обраних профілів навчання, створені умови для реалізації профільного навчання, методичне забезпечення.
Вид перевірки визначається метою і станом об'єкта, який перевіряють.
Форми внутрішньошкільного контролю
Колективна. До контролю залучають усі ступені управління: адміністрацію, керівників кафедр, досвідчених учителів, учнів, батьків.
Взаємоконтроль. До контролю залучають керівників кафедр, досвідчених учителів через наставництво, взаємовідвідування навчальних занять, курсів, факультативів.
Самоконтроль. Делегується найдосвідченішим учителям - предметникам з обов'язковим періодичним звітуванням за пропонованими схемами.
Адміністративний плановий контроль. Здійснюють директор, його заступники, керівники кафедр відповідно до плану внутрішньошкільного контролю.
Адміністративний регулювальний (позаплановий) контроль. Здійснюють директор і його заступники у разі виникнення непередбачених планом проблем.
Об'єктивність будь-якого виду чи форми перевірки залежить від умілого використання методів контролю.
Методи контролю
Спостереження. Передбачає відвідування уроків, курсів за вибором, факультативів з наступним обговоренням.
Перевірка документації. Охоплює роботу з основними документами профільного навчання.
Опитування. Усне опитування здійснюють під час невимушеної або цілеспрямованої бесіди за спеціально підготовленою програмою. Письмове опитування проводять за допомогою контрольної роботи (зріз): через перевірку варіантів відповідей на запрограмовані запитання та через закрите анкетування, коли варіанти відповідей обмежені.
Тестування. Використання методу психологічної діагностики.
Ретроспективний розбір. Використовується оцінка діяльності школи випускниками профільних класів минулих років, викладачами вищих навчальних закладів на основі аналізу вступних іспитів та ін.
За логічною послідовністю
внутрішньошкільний контроль поділяють на поточний, попередній, проміжний, підсумковий, а також епізодичний і періодичний.
Важлива умова успішного використання методів контролю — компетентність перевіряючого, його здатність вникнути в суть питання, яке перевіряється, і надати вчителю конкретну допомогу.
Контроль профільного навчання — це не лише перевірка, а й надання допомоги вчителям–предметникам у поліпшенні створених умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки; вихованні в учнів любові до праці, забезпеченні умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формуванні готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією; формуванні соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямуванні молоді щодо майбутньої професійної діяльності; забезпеченні наступно-перспективних зв'язків між загальною, середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.
Отримана під час перевірки інформація дає змогу вносити корективи, робити узагальнення, приймати нові рішення. Про результати перевірки має знати весь колектив, а не лише учитель, якого перевіряли. Дієвість перевірки значною мірою залежить від того, наскільки чітко виражені її результати і накреслені перспективи роботи. Все це слід робити доброзичливо й тактовно, запобігаючи можливим емоційній напрузі, конфліктним ситуаціям.
Матеріал підготувала:
заст. директора з НВР
Мащенко А.Ю.

Матриця моделі аналізу профільного навчання
в старших класах
Параметри спостереження Показники параметру Ступінь вияву
1 0,75 0,5 0,25 0
Нормативно -правове забезпечення Обгрунтування доцільності впровадження
обраних профілів навчання 
Науково-методичне забезпечення
Забезпечення якісної організації профільного навчання Результатив-ність профільного  навчання 
Забезпечення перспектив здобуття подальшої освіти
Матриця моделі аналізу профільного навчання
в старших класах
Параметри спостереження Показники параметру Ступінь вияву
1 0,75 0,5 0,25 0
Нормативно -правове забезпечення Обгрунтування доцільності впровадження
обраних профілів навчання 
Науково-методичне забезпечення
Забезпечення якісної організації профільного навчання Результатив-ність профільного  навчання 
Забезпечення перспектив здобуття подальшої освіти
Е = сума балів, помножена на 100% і поділена на N - кількість показників.
Понад 80% - ефективність впровадження профільного навчання на високому рівні, 79-69% - достатній рівень, 68-60% - середній, менш 60% - низький рівень.

Е = сума балів, помножена на 100% і поділена на N - кількість показників.
Понад 80% - ефективність впровадження профільного навчання на високому рівні, 79-69% - достатній рівень, 68-60% - середній, менш 60% - низький рівень.
№ Показники параметрів
1 Нормативні документи щодо організації профільного навчання.
2 Наявність науково-дослідницьких робіт учнів.
3 Матеріали щодо вивчення освітніх запитів батьків.
4 Положення про профільне навчання.
5 Участь учнів у навчально –пізнавальній діяльності.
6 Впровадження елементів різних новітніх технологій.
7 Використання методів в умовах профільного навчання.
8 Рівень компетентності вчителя профільного класу.
9 Забезпеченість засобами навчання в профільному класі.
10 Наступність на різних ступенях навчання.
11 Забезпечення профорієнтаційної роботи.
12 Забезпечення перспектив здобуття подальшої освіти.
13 Використання результатів діагностики щодо профільних інтересів та здібностей старшокласників.
14 Забезпечення перспективних зв’язків між середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.
15 Система планування профільного навчання.
16 Дослідницька діяльність.
17 Моніторинг рівня розвитку пізнавальних процесів в умовах профільного навчання, якості знань учнів.
18 Участь у науково-методичних заходах з проблем профільного навчання.
19 Використання індивідуальних навчальних планів при роботі з обдарованими учнями.
20 Робота за експериментальними навчальними планами, затвердженими МОН України.
21 Визначення ступеня оптимальності обраного змісту профільного навчання.
22 Наявність авторських наробок згідно з профілем.
23 Наказ про зарахування учнів до профільного класу.
24 Набуття учнями спеціальних умінь та навичок.
25 Наявність проектувальних умінь учнів.
26 Наявність навчально-дослідницьких вмінь учнів.
27 Участь учнів в олімпіадах, конкурсах, турнірах.
27 Результативність учнів при складані ЗНО відповідно до профілю навчання.
28 Наявність підручників для забезпечення профільного навчання, визначених МОНУ.
29 Наявність методичних матеріалів для впровадження профільного навчання.
30 Створення та застосування дистанційного навчання.
31 Створення дидактичних матеріалів.
32 Інформаційна культура вчителя.
33 Використання інтерактивних технологій, відображення їх у поурочних планах.
34 Доцільність використання можливостей інтернету.
35 Наявність різнорівневих завдань на уроках.
36 Індивідуалізація та диференціація навчання.
37 Формування основних компетенцій учнів.
38 Спрямованість пізнавальної діяльності учнів на розвиток їх професійних інтересів.
39 Практичний характер уроків.