ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОГО СУПРОВОДУ ПРОЦЕСУ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРО-ФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА

Інтерактивні форми організації методичного супроводу процесу вдосконалення професійної компетентності
педагога Покажи мені - і я запам'ятаю;
Дай зробити - і я зрозумію. китайське прислів'я
ХХІ століття називають «століттям освіти», «століттям гуманітарного мислення», «століттям творчої особистості».
Відродження національної школи, підвищення її статусу вимагають піднесення загальної і професійної культури освітян. Перехід до нового якісного стану діяльності загальноосвітньої школи забезпечує підвищення рівня і результативності науково-методичної роботи з педагогічними кадрами.
Мета розвитку освіти України, визначена Національною доктриною, «полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати та примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти».
А тому все актуальнішими стають завдання:
забезпечення стратегічно-цільового підходу до організації навчання педагогічних кадрів;
формування інноваційної культури педагогів, здатних адекватно сприймати інновації й творчо реалізовувати їх у практичній діяльності.
Провідна роль у реалізації визначених завдань належить учителеві, який має працювати нині на рівні сучасних вимог, постійно вдосконалюючись, розвиваючи і збагачуючи свою професійну компетентність, інноваційну культуру, технологічний потенціал.
Теоретичною основою запровадження інтерактивних методів навчання мусять бути системний, особистісно-зорієнтований та діяльнісний підходи до побудови дидактичних процесів; теорія оптимізації педагогічного процесу (Ю.К.Бабанський, М.М. Поташник), а також інваріантність процесу навчання, уроку як конкретної форми існування процесу засвоєння знань і методу навчання як мікродіяльності навчання.
Методологічною основою – розробки сучасних українських та зарубіжних педагогів у галузі методів та технологій навчання. Теоретичні та практичні розробки в цій галузі належать В.Гузєєву, А.Гіну, О.Пометун, Л.Пироженко, А.Фасолі.
Термін «інтерактивний» прийшов до нас з англійської і має значення «взаємодіючий». Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання. Одні вчені визначають його як діалогове навчання: «Інтерактивний – означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання - це перш за все діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня». Ми схиляємося до визначення, О.Пометун та Л.Пироженко: «Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці)…»
Якість освіти та її ефективність - одна з актуальних проблем освіти. Провідну роль у забезпеченні ефективності освітнього процесу відіграє педагог, його професіоналізм. Проблема підвищення професійної майстерності кожного педагога як і раніше залишається однією з найскладніших. Ні для кого не секрет, що іноді на організацію заходів витрачається багато сил, а віддача незначна мала. Чим же пояснити все це? Розмірковуючи з цього приводу, ми прийшли до висновку, що традиційні форми роботи втратили своє значення через низьку їх ефективності та недостатньою зворотного зв'язку. Сьогодні ми використовуємо нові, інтерактивні форми роботи, яким властиво залучення педагогів у діяльність і діалог, що передбачає вільний обмін думками.
Цінність такого підходу в тому , що він забезпечує зворотний зв'язок , відвертий обмін думками , формує позитивні відносини між співробітниками . Стрижнем інтерактивних форм роботи з кадрами є колективні обговорення , міркування , аргументація висновків , змагання умів і талантів .

«Інтерактивний » означає - ґрунтується на взаємодії . Але інтерактивність - це не просто взаємодія суб'єктів один з одним , а спеціально організована пізнавальна діяльність , що носить яскраво виражену соціальну спрямованість . Мета використання інтерактивних методів та ігор - зміна моделей поведінки учасників. Аналізуючи свої реакції і реакції партнера , учасник змінює свою модель поведінки і усвідомлено засвоює нові норми діяльності , що дозволяє говорити про інтерактивні методи як про процес інтерактивного виховання .
Основні характеристики інтерактиву –
-2159025400
*це спеціальна форма організації, з комфортними умовами, при яких педагог відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність;* Всі учасники виявляються залученими в процес обговорення;* Діалогове спілкування веде до взаємодії, взаєморозуміння, до спільного прийняття найбільш загальних, але значимих для кожного учасника завдань;* Виключається домінування як одного виступаючого, так і однієї думки;
* Учасники вчаться зважувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, правильно висловлювати свої думки, брати участь в дискусіях, професійно спілкуватися;* Кожен учасник вносить свій особливий індивідуальний внесок, має можливість обмінятися знаннями, власними ідеями, способами діяльності, почути іншу думку колег;* Показником ефективності групової діяльності служить, з одного боку, продуктивність праці групи (її продуктивність), з іншого - задоволеність членів групи спільною діяльністю.
Провідними принципами організації інтерактивного процесу є:
• розумова діяльність;• смислотворчість ;• свобода вибору ;• рефлексія .
Організація миследіятельності полягає :
- у виконанні учасниками різних розумових операцій (аналіз , синтез, порівняння , узагальнення , класифікація , абстрагування тощо);- обміні результатами розумової діяльності між учасниками педагогічного процесу;- зміні і різноманітності видів , форм розумової та пізнавальної діяльності;- поєднанні індивідуальних і групових форм роботи ;
- проблемному навчанні , використанні в педагогічному процесі сучасних освітніх технологій;- смислотворчості учасників ;- рефлексії.

Смислотворчість передбачає усвідомлене створення в процесі взаємодії педагогів нового змісту, оцінки явищ навколишньої дійсності , своєї діяльності , результатів взаємодії з позицій своєї індивідуальності . Кінцевим результатом , метою смислотворчості є збагачення , поява нового індивідуального досвіду осмислення ( сенсу ) , що розширює межі індивідуальної свідомості. Рефлексія в педагогічному процесі - це процес і результат фіксування суб'єктами (учасниками педагогічного процесу ) стану саморозвитку , встановлення причин і наслідків. Кожен інтерактивний метод , гра мають свою мету, правила, тому, враховуючи цю особливість, ви можете використовувати їх на різних етапах проведення заходу. Важливою умовою є розташування учасників таким чином , щоб вони могли бачити один одного сидячи, наприклад, у колі, по периметру.
Значення інтерактивних методів - досягнення таких найважливіших цілей, як:
1. Стимулювання інтересу і мотивації до самоосвіти;2. Підвищення рівня активності і самостійності;3. Розвиток навичок аналізу та рефлексії своєї діяльності;4. Розвиток прагнення до співпраці, емпатії. 
У чому переваги цієї роботи?
По-перше - значно підвищується мотивація професійної діяльності педагогів, їх соціальної та пізнавальної активності. По-друге - реалізуються ті сторони людини, які в повсякденному, досить одноманітному житті, не знаходять застосування, розвитку. По-третє - набувається досвід колективної діяльності, взаємної поваги, підтримки, співпраці, без якого неможливий працю в людському суспільстві.
Інтерактивні форми роботи - це така організація процесу взаємодії, в якому неможливо неучасть педагога в колективному, взаємодоповнюючим, заснованим на взаємодії всіх його учасників спільної роботи Достатньо ефективною інтерактивної формою , яку часто використовують методисти, тренінг ( швидке реагування , швидке навчання ) . З метою орієнтації педагогів на вивчення новітніх досліджень в психології та педагогіці , методичній літературі , виявлення ефективних підходів до вирішення педагогічних проблем практикуємо педагогічний ринг. Ця форма роботи удосконалює навички логічного мислення та аргументації своєї позиції , вчить лаконічності , чіткості , точності висловлювань , розвиває спритність, почуття гумору. Передбачає критерії оцінки відповідей , виступів і дій учасників: загальна ерудиція ; професійні знання , вміння, навички ; вміння вийти з нестандартної ситуації , експромт. Кожен творчо працюючий педагог знає , як часто його відвідують чудові ідеї , раптові осяяння ( еврика ) , які , будучи своєчасно незатребуваними , втрачаються , забуваються. Дозволити цю проблему допомагає дискусія ( обговорення - суперечка, зіткнення різних точок зору , позицій , підходів) .



ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ НАВЧАННЯ

НОВІТНІ
НОВІ
ТРАДИЦІЙНІ

Гуртки якості
Тренінг
Круглий стіл
Ділова гра
Педагогічна майстерня
Педагогічна вітальня
Виставки, ярмарок педагогічних ідей
Педагогічний ринг

Коучинг - сесія
КВК. Що? Де? Коли?
Банк ідей
Педагогічні ситуації
Семінар-практикум
Союз однодумців
Майстер-клас
Творча година«Золоті розсипи»

Квік налаштування

Основною спрямованістю інтерактивних форм є активізація педагогів, розвитку їх креативного мислення, нестандартний вихід з проблемної ситуації.      
Використовуємо й інші інноваційні форми роботи з педагогічними кадрами :     
Симпозіум - обговорення , в ході якого учасники виступають з повідомленнями , що представляють їх точки зору , після чого відповідають на запитання аудиторії .      
Дебати - обговорення , побудоване на основі заздалегідь обумовлених виступів представників двох протиборчих груп .    
« Судове засідання » - обговорення , що імітує судовий розгляд (слухання справи).       
КВК , Що? Де ? Коли ? Щасливий випадок. Успішно використовується для вироблення швидкої реакції на зміну педагогічної ситуації , вміння знайти оптимальний варіант вирішення завдання.      
Педагогічні ситуації , експромт - метод активізації педагогічного пізнання в процесі повсякденного спілкування , взаємозв'язку з дітьми , батьками , колегами.     
 Банк ідей - це раціональний спосіб колективного рішення проблем , що не піддаються вирішенню традиційними способами на даному етапі. Наприклад: « Як добитися успіхів у олімпіадному русі ». Ефективною формою , на мій погляд , є проведення виставки педагогічних ідей. Грамотно підготовлена ​​і проведена , вона стимулює педагогів до творчості та самоосвіти .     
  Майстер - клас. Знайомить з педагогічним досвідом , системою роботи , авторськими знахідками і всім тим , що допомогло педагогу досягти найкращих результатів. Майстер - класи проводимо для педагогів району та області.      
Творчий година « Золоті розсипи » - робота невеликими колективами , де розробляємо методичні рекомендації , впроваджуємо нові нетрадиційні методичні прийоми .     
Педагогічне « ательє » або педагогічна майстерня . Їх мета : педагог- майстер знайомить з основними ідеями своєї системи роботи та практичними рекомендаціями щодо її реалізації.     
« Коучинг - сесія » - інтерактивне спілкування , розвиваюче консультування , дискусія (питання - відповідь). Використовуємо в роботі з атестуються педагогами в атестаційний період (принцип «Зроби за мене »).       
  Працюючи в колективі , важливо знати його психологічний клімат , емоційний стан педагогів , рівень професійного та особистісного розвитку. І нам прийшла ідея створити корпорацію, яка об'єднує педагогів спільністю інтересів - «Союз однодумців». Це корпорація добрих , товариських, розумних , душевних , організованих , щасливих.
Методичний театр - активна форма навчання , яка стимулюють пошук , творчу дослідницьку діяльність педагогів , передбачає створення нового освітнього продукту в процесі взаємодії залучених в освітній процес суб'єктів .
Однією з нестандартних форм методичної роботи є дослідження у фокус-групах ( див. таблицю)
Склад групи Мета дослідження
Члени одного методоб’єднанняКонтрольно-діагностична: з’ясувати
проблеми, актуальні для певної частини
вчителів із метою ефективнішого
планування роботи
Учителі, які викладають
предмети в одному
учнівському колективі Корекційна: активізувати взаємовідвідування,
налагодити дієві міжпредметні зв’язки
у плануванні, забезпечити їх реалізацію в
навчальному процесі
Молоді спеціалісти й
малодосвідчені вчителі
Контрольно-діагностична: з’ясувати,
методичної допомоги з яких
питань потребує ця частина колективу
Учителі, чий досвід вивчається Контрольно-прогностична: дослідити недоліки
в роботі методкабінету, виявити потенційних
керівників фокусних груп та нові теми для
дослідження
Фокусні групи – невеликі групи людей (7 – 8 осіб), яких збирає заступник директора з НВР для дискусії, сфокусованої на одній, чітко окресленій проблемі.

Мета роботи у фокусній групі може бути контрольно-діагностичною, гносеологічною, критичною чи контрольно-прогностичною.
Позитивні наслідки фокусних груп для дослідження:
миттєва інформація;
економія часу ( 30 – 40 хв.);
можливість відвертої розмови;
акумуляція ідей (банк ідей);
можливість бачити реакцію;
інформація для прогнозування;
заохочення учасників до активної самореалізації;
навчання учасників уміння ставити проблему, керувати дискусією;
обмін свіжими ідеями;
навчання у форматі «рівний – рівному»;
Як зібрати групу:
визначте мету її роботи;
знайдіть зручне місце для роботи;
визначте лідера (керівника) групи заздалегідь;
напишіть тему, план дискусії, напрям розмови і регламент;
запросіть учасників творчо ( не в усній формі, а листівкою).
Поради керівникові групи:
● Створіть затишну товариську атмосферу ( квіти, музика, кава тощо);
● одразу оголосіть регламент і порядок роботи;
● попередьте, що не існує відповідей правильних чи неправильних (цінна будь-яка думка!);
● попросіть учасників висловлюватися по черзі;
забороніть запитувати;
● попросіть висловлюватися критично ( це стане доброю послугою методистові);
● запитуйте всіх, демонструючи позитивну реакцію і щоразу дякуючи;
● не припиняйте дискусію, доки не висловляться всі;
● з’ясовуйте «чому», а не «що»;
● підбадьорюйте додатковими запитаннями;
● слухайте уважно й тихо;
● закінчуйте роботу вчасно й дякуйте кожному за відвертість;
● склад групи обирається залежно від мети дослідження.
Орієнтовні теми для дослідження у фокусних групах:
«Шляхи, форми і методи самоосвіти»;
« Методика вивчення науково-методичної літератури»;
«Впровадження результатів самоосвіти у власну практику»;
«Як домогтися дисципліни на уроці?»;
«Дисципліна – це послух чи потреба зацікавленої дитини?»;
«Нетрадиційний урок. Яким він має бути?»;
«Чи потрібна нам система рейтингу?»;
«На якому етапі уроку найефективніше використовувати тестові завдання і якого рівня?»;
«Як залучити пасивних учнів до роботи на уроці?»;
«За якими принципами формувати мікрогрупи для дослідження проблеми?»;
«Групи «важких» підлітків та методи роботи з ними»;
« Як ефективно узгодити вимоги та скоординувати дії у проблемному 5-му класі?»;
«Найпоширеніші порушення орфоепічних норм на уроках» (мається на увазі мовлення не лише учнів, а й учителів. До речі, дуже цікава й потрібна тема. Прізвищ називати не варто).
«Найпоширеніші порушення орфографічного режиму»;
«Як залучити обдарованих учнів до наукової роботи? Яку роботу слід провести з батьками і хто повинен це зробити?».
Успіх проведення нетрадиційних методичних заходів значною мірою залежить від організації та залученості членів колективу до підготовки.

Підготовчий етап розпочнемо не пізніше як за місяць до проведення заходу. Він може складатися з таких кроків:
попереднє інформування колективу про тему, мету, умови завдання та дату проведення заходу;
створення інформаційного куточка. У ньому розміщуються оголошення, завдання, умови, списки рекомендованої літератури.
Виставка матеріалів та необхідної літератури оформляється в методичному кабінеті. Підготовка матеріального забезпечення заходу: табличок з назвами команд, карток із завданнями, відповідних таблиць, схем, призів.
Ще одна форма, яку ми часто користуємося перед відкритими заходами для вчителів міста - це настрій педагога на успішну роботу -
«Квік - налаштування»:
1. Якщо ви хочете подобатися людям - посміхайтеся! Посмішка, сонячний промінчик для засмучених, протиотруту створене природою від неприємностей.2. Ви найкращі і красиві, нехай всі манекенниці світу вам позаздрять.3. Є люди подібно золотій монеті: чим довше працюють, тимдорожче цінуються.4. Ні краще улюбленої подруги, ніж улюблена робота: не старіє, і старіти не дає5. Труднощі загартовують на шляху до щастя.
Грамотно побудована система інтерактивних форм роботи з педагогічними кадрами , - обов'язково призведе до підвищення професійного рівня педагогів.
Створити умови для творчої діяльності кожного педагога

Долаючи сором'язливість і нерішучість
Будь-яка думка має право бути


Учити педагогів формулювати свою думку самостійно



Критика повинна бути конструктивною
Разом із запереченням необхідно запропонувати варіанти рішень

У педагогічній літературі організаційні форми методичної роботи класифікуються за способом організації ( колективні , групові , індивідуальні ) , а також за ступенем активності учасників (активні , пасивні ) . Пасивні форми роботи методичної служби зорієнтовані в більшій мірі на репродуктивну миследільність і забезпечують опору на зону актуального розвитку педагогів. Активні форми стимулюють пошук , творчу дослідницьку діяльність педагогів і орієнтовані на зону найближчого розвитку педагогів.Найбільш ефективними формами методичної роботи на сучасному етапі розвитку школи , на наш погляд , є:
теоретичний семінар , семінар - практикум , науково - практична конференція , методична декада , дні науки , методичний фестиваль , методичний міст , методична мозаїка, дискусія , методичних ринг, ділова гра , педагогічний КВК , мозковий штурм , тренінг, відеотренінг , педагогічні читання , лекторій , професійна виставка , захист проекту , тематична педагогічна рада , відкритий урок.
Форми організації та проведення засідань МО можуть бути наступними:лекція , теоретичний семінар , семінар - практикум , конференція , екскурсія , творча дискусія , творчий діалог , вітальня , годину колективної творчості , методичний фестиваль (за підсумками методичної роботи за рік) , ділова гра , методичний КВК ​​, ярмарок методичних ідей , методичний тренінг , зустріч за круглим столом , авторська майстерня .Види домашніх завдань вчителям у рамках планування методичної роботи можуть бути такими :Моделювання уроку ( цілком або фрагментарно )Розробка системи уроків за темою або курсомРозробка спецкурсу , програми дослідження з певної темиДобір літератури з певної теми , курсу , проблемиАнотування за темою , курсом , проблемою , досвідом роботи колегиСкладання контрольних матеріалів, тестівСкладання та захист опорних схем , пам'яток , дидактичного мате ¬ ріалуРозробка планів гуртків , сценаріїв позакласних заходів з предмета, курсів за виборомВідвідування уроків , позакласних заходів , занять спецкурсів , додаткових занять з подальшим аналізомПредставлення власного досвіду роботи з теми , проблемиЗахист теми з самоосвіти .
До новітніх форм навчання педагогічних кадрів відносяться інноваційні , організаційно - діяльнісні , ділові , рольові та інші ігри , які сприяють формуванню інтелектуальної культури та культури саморозвитку . Використовуються новітні форми навчання в рамках моделі освіти , яка забезпечує підготовку педагогів до інноваційної діяльності , створює передумови для їх швидкої адаптації в динамічної професійному середовищі.
Форми методичної роботи з педагогами (пасивні )
Теоретичний семінар . Ця форма занять є необхідними для ознайомлення вчителів з ​​сучасними досягненнями педагогічної науки і передовим педагогічним досвідом. Вона вимагає від виступаючих ( вчених , спеціалістів органів управління освітою , керівників навчального закладу , педагогів) доступного освітлення в повідомленнях, лекціях , доповідях актуальних питань навчально - виховного процесу , змісту сучасних тимчасових освітніх технологій , методик , методів і прийомів навчання. Проведення подібних семінарів слід планувати не більш двох - трьох разів на рік, щоб уникнути перевантаження вчителів . Різновидом теоретичного семінару є психолого - педагогічний семінар , який активно використовується в загальноосвітніх установах. На ньому в першу чергу розглядаються питання психологічного забезпечення навчально - виховного процесу . І керує роботою такого семінару спеціаліст - психолог . Мета теоретичного семінару : підвищення теоретичного рівня професійної підготовки вчителя.Завдання : ознайомлення з новими педагогічними ідеями і технологіями , основними підходами до організації навчально - виховного процесу; визначення проблем в роботі педагогічного колективу .Орієнтовна тематика :Індивідуалізація і диференціація навчання учнів .Нове положення про атестацію
Проблемний семінар .Орієнтовна тематика : Розвиток загальнонавчальних умінь .Сучасний урок і здоров'язберігаючих технології .Удосконалення системи роботи класного керівника .Удосконалення системи роботи класного керівника.Активізація процесу навчання невстигаючих учнів .Сучасний урок - який він?Способи підтримки працездатності учнів .Активізація діяльності учнів у процесі навчання .Психологічна атмосфера уроку .Вимоги до особистості сучасного вчителя. Семінар- практикум . Дана форма роботи вимагає дуже серйозної підготовки , так як на такому семінарі вчителі знайомлять присутніх колег з досвідом своєї роботи (навчальної , дослідницької , пошукової ) , проведеної протягом певного часу під керівництвом вченого- консультанта або ж спеціалістів управління (відділу ) освітою . У центрі уваги семінару- практикуму знаходяться не тільки теоретичні питання навчально -виховного процесу , а й практичні вміння і навички , що особливо цінно для зростання професійного рівня вчителів . Семінари - практикуми є ефективною формою залучення педагогів до творчої , пошукової , експериментально - дослідної діяльності та підвищують їх педагогічну культуру.
Тренінг - це система спеціально підібраних вправ із саморегуляції психофізіологічного стану , тренуванні різних психічних якостей особистості (уваги , пам'яті , волі і т.д.) , відпрацюванні способів прийняття та переробки інформації , освоєння різних прийомів організації праці . Велика цінність такого роду вправ - у можливості отримати оцінку своєї поведінки зі сторони , призвести самооцінку і оцінку своїх вчинків . Тренінг більш ніж інші форми ( методи) створює ситуацію обов’язкового «занурення» в себе і свою діяльність.Тренінг - форма роботи , спрямована на відпрацювання певних професійних умінь і навичок. Тренінг може використовуватися і як самостійна форма методичної роботи , і як методичний прийом при проведенні семінару . При проведенні тренінгу широко використовуються педагогічні ситуації , технічні засоби навчання , роздатковий матеріал . Тренування доцільно проводити в невеликих групах (від 5 до 10 осіб) . Основні принципи роботи тренінгової групи: довірливе і відверте спілкування , взаємоповага , щирість , відповідь у дискусіях і при обговоренні результатів тренінгу.

Відеотренінг - « тренінг із застосуванням відеозапису рішення педагогічних етюдів або екстремальних ситуацій , які піддаються аналізу з позиції володіння не тільки вербальними , а й невербальними комунікативними методами впливу і взаємодії ».Специфіка роботи відеотренінгу полягає в поєднанні методу і відеотехнічних засобів під час навчання педагогів.Метод полягає в розчленуванні педагогічного акта на окремі технічні прийоми та педагогічні навички , які повинні бути проаналізовані та виправлені , сприйняті . Інструментом у даному випадку є відеомагнітофон , за допомогою якого детально вивчаються кроки , етапи моделі педагогічного процесу , відпрацьовуються вміння і навички , здійснюватиметься зворотній зв'язок .Відеотренінг - незамінний помічник при формуванні рефлексивних умінь і навичок у педагогів .
Вікторина - цікава гра , в ході якої в певній послідовності ( логічної , хронологічної та ін ) перед учасниками ставляться питання , на які вони дають відповіді в усній або письмовій формі. Вікторина дозволяє розширити і поглибити знання , отримані в результаті самоосвіти та практичної діяльності , вдосконалять вміння аналізу та систематизації інформатизації з різних джерел , моделювання та прогнозування дій , спрямованих на творчі зміни у педагогічній практиці .Вікторини є самостійним видом методичної роботи , але можуть проводитися і на засіданнях дослідницьких груп у формі показу малюнків, фотографій , відтворення магнітофонних або відеозаписів , демонстрації дослідів .Перед початком вікторини учасників знайомлять з правилами.1 . Кожна відповідь учасників оцінюється журі: за правильний і повний відповідь присуджуються два очки , за правильний , але не повна відповідь - одне очко. В кінці гри окуляри підсумовуються і визначається переможець.2 . Якщо завдання вікторини давалося заздалегідь , демонстрація його здійснюється у відповідності зі сценарієм .3 . Відповіді на питання повинні бути достатньо чіткими та змістовними . Бажають , з дозволу ведучого , дають відповіді на запитання.4 . Завдання в письмовій формі передаються до журі через капітана .5 . Оголошення результатів і заохочення переможців проводиться після закінчення вікторини.Підсумок гри , що виражається в аналізі її результатів , дає керівник , акцентуючи увагу присутніх на кращих відповідях , окремі з яких цитуються .
Усний журнал . Специфіка і цілісність усних журналів полягає в різноманітті освітлюваних питань , фактів і проблем. Дана форма складається з ряду повідомлень з найбільш актуальних питань з області науки , культури , права , релігії , сучасної педагогічної практики , політики і т.д. У якості ілюстрацій в усні журнали включаються кадри відеофільмів ; здійснюється демонстрація творчої продукції дітей і дорослих ( педагогів , членів колективу закладу , батьків) , фрагментів свят , розваг.
«Відкритий мікрофон » сприяє розвитку полемічних навичок , мистецтва виступати перед аудиторією , формує вміння висловлювати свою точку зору на реально існуючі прояви життя колективу . « Мікрофон » як форма методичної роботи дає найбільш відчутні результати , якщо він , ставши традиційним , проводиться один раз на рік , в період підведенням підсумків роботи установи ( кінець півріччя , року), в період підготовки до проведення заняття , перш за все, визначається проблема для обговорення. З цією метою оргкомітет завчасно (за 1-1,5 місяці) оповіщає колектив про збір анонімних записок з пропозиціями теми для обговорення. Оргкомітет аналізує отримані матеріали і визначає найбільш значущу для обговорення проблему. Повідомлення учасників про день, час , теми обговорення. Тема, пропонована для обговорення якогось важливого питання , починається зазвичай з таких висловлювань : «Що я хочу сказати з приводу ... » , «Які думки виникають у мене в зв'язку з ... » , «Про ніж у мене болить душа , коли я ... » , « Прошу слова , так як ... " .Зміст діяльності оргкомітету в період підготовки «відкритого мікрофона » включає також добір необхідного технічного обладнання , визначення ораторів , які бажають взяти участь у обговоренні , призначення керівника семінарського заняття .
Результативність проведення даної форми методичної роботи забезпечується підготовленістю до неї. Щоб виступи учасників « мікрофона » були лаконічними за формою і глибокими , конструктивними за своєю суттю , керівник може порадитися ¬ вати виступаючому , як , слідуючи відомої логікою, за ¬ будувати виступ . З цією метою в допомогу тим, хто готується до виступу, організовується виставка літератури з ораторського мистецтва та обговорюваної проблеми . Надалі керівник акцентує увагу передбачуваних виступаючих на тому , що особливістю «відкритого мікрофона » є строго обмежений час , тому необхідно дотримуватися регламенту і чітко , коротко викладати свої думки , формулювати пропозиції .
Науково - теоретичні конференції та педагогічні читання . Один раз протягом року доцільно проводити науково - теоретичні конференції , педагогічні читання , як своєрідний звіт вчителів , які підготували реферати, доповіді про підсумки своїх пошуків з тієї чи іншої проблеми Вчителі знайомляться з передовим досвідом , обмінюються думками , заздалегідь готуються до конференції та читань, проводять пошукову творчу роботу , що значно збагачує педагогічний процес .Тематика Досвід роботи вчителів за розвиваючими програмами.Як здійснювати розвиток і виховання комунікативної особистості в нових умовах розвитку школи і суспільства ?Навчальна діяльність - особлива форма активності дитини в розвитку самостійності.Про спадкоємність освіти між початковим і середовищ ¬ ним ланкою.Класичне виховання і розвиток естетичних смаків в процесі навчання.Виявлення індивідуальних задатків особистості і формування новоутворень.Формування базових знань - найважливіше завдання сучасної початкової школи .Проблеми та перспективи розвитку навчального співробітництва.Порівняльний аналіз програм традиційного і розвиваючого навчання. Вивчення обсягу домашніх завдань в умовах предметного викладання у початковій школі .Проблеми та перспективи розвитку навчального співробітництва.Порівняльний аналіз програм традиційного і розвиваючого навчання. Вивчення обсягу домашніх завдань в умовах предметного викладання у початковій школі .
Науково - практична конференція - це форма спільної діяльності вчених , педагогів та учнів . Головна її мета - узагальнення , ознайомлення та пропаганда кращого досвіду роботи , формування власної , дослідницької позиції , навичок проведення експериментальної роботи з навчально-педагогічної проблеми. Визначальними рисами конференції є: численний склад учасників ; наявність учасників , запрошених з боку ( з інших шкіл , гімназій , ліцеїв , вузів , наукових установ) ; всебічне висвітлення проблеми. Практична частина конференції реалізується в секціях та складається з перегляду фрагментів навчальних занять « вживу» , на відео , моделювання навчальних занять , демонстрації прийомів , методів , засобів , технологій навчання. Як правило , тематика науково - практичних конференцій визначається найбільш актуальних проблемами педагогіки , психології і пов'язана з практичною діяльністю навчального закладу.
Психолого - педагогічні читання . Проведення педагогічних читань у навчальному закладі вимагає залучення до їх підготовки всіх ланок методичної служби , так як ці читання є своєрідним підбиттям підсумків роботи методичних підструктур . Як правило , педагогічні читання проводяться з певної теми , пов'язаної насамперед із загальношкільної методичною темою . Вони не носять випадковий характер , а відображають досвід роботи педагогів , їх досягнення , успіхи , фіксують ті труднощі , які довелося долати на шляху до наміченого результату . Виступи педагогів супроводжуються відеоматеріалами , таблицями , схемами , графіками , фотографіями , учнівської продукції . Всі виступи обговорюються присутніми , часто в дискусійній формі , оскільки оптимально певна тема педчитань нікого не залишає байдужим. Бажано , щоб проведення педчитань планувалося для підбиття рубіжних і підсумкових результатів роботи педколективу за єдиною методичною темою і пріоритетним проблемам навчального закладу.Можлива тематика :Розвиток творчого потенціалу учнів .Особистісне зростання як мета і результат педагогічного процесу .Організація засвоєння навчальної інформації учнів на сучасному етапі .Вивчення і подолання труднощів у педагогічній діяльності .
Майстер - класиПоказ уроків під девізом: «Кожен урок - відкритий ».Тематика .Методи і форми уроку , орієнтовані на розвиток особистості дитини.Прийоми стимулювання і мотивації навчання , використання на уроках читання і російської мови .Цікавість і творчий пошук на уроках математики .Екологічні теми на уроках природознавства, навколишнього світу .Диференційований підхід до планування уроку .Облік індивідуальних особливостей учнів у навчально - виховному процесі .Реалізація міжпредметних зв'язків у процесі навчання. Формування вмінь розв'язувати задачі .
Як створити ситуацію успіху в навчальній діяльності школярів?Вдосконалюємо методичну підготовку до уроку .
Методичні оперативкиСвоєчасне ознайомлення вчителів з ​​новітніми досягненнями науки , передового педагогічного досвіду та визначення шляхів їх впровадження.Мета : стимулювання інтересу до проблем теоретичної та практичної педагогіки і психології і готовність до інноваційної діяльності .завдання:Своєчасне ознайомлення вчителів з ​​новітніми досягненнями науки , передового педагогічного досвіду та визначення шляхів їх впровадження.Тематика .Різнорівневий підхід у класах вирівнювання.Прийоми з розвитку мовлення учнів на уроках.Оволодіння змістом альтернативних програм , підручників , посібників.
Методичні дні.Мета : стимулювання педагогічного колективу до підвищенням професійно - педагогічної майстерності .Форми методичної роботиЗавдання : ознайомлення педагогічного колективу з технологією роботи вчителів школи ; створення «скарбнички» всередині - шкільних методичних знахідок.тематика:Система роботи з ліквідації прогалин у знаннях .Прийоми і методи програмованого навчання на уроках.Блочно - модульну побудову змісту теми .Режим роботи школи як засіб забезпечення здорового способу життя школярів .
Методична декада (тиждень ) передбачає демонстрацію кращого досвіду роботи окремих вчителів чи методичних формувань школи. Вона проводиться за заздалегідь розробленим планом і носить чисто практичний характер. У змісті декади повинна бути представлена ​​навчальна , методична та позакласна діяльність педагогів . Завершується робота декади виданням Інформаційно - методичного бюлетеня , випуском газети чи радіогазети , створенням відеофільму .

Методичний фестиваль. Дана форма методичної роботи передбачає велику аудиторію учасників і ставить своєю метою обмін досвідом роботи , впровадження нових педагогічних ідей та методичних знахідок. Як правило , фестиваль - це урочисте підведення підсумків роботи педагогічного колективу . Програма фестивалю складається з різних заходів: відкритих уроків , позакласних заходів , конкурсів , виставок , презентацій , запрошень у творчу лабораторію вчителя та ін На фестивалі відбувається знайомство з кращим педагогічним досвідом , з нестандартними уроками , підходами у вирішенні педагогічних завдань. Під час фестивалю працює панорама методичних знахідок та ідей. Завершується фестиваль вшануванням педагогів , показали високі результати методичної роботи за рік , а також підведенням підсумків рейтингової оцінки методичної діяльності та визначенні переможців.
Фестиваль педагогічних ідей: калейдоскоп уроку . Мета : знайомство з педагогічними знахідками , творчістю окремих вчителів .Завдання: ознайомити широке коло вчителів з ​​цікавими педагогічними знахідками колег ; прокласти дорогу для технологічних винахідництва та раціоналізаторства , стимулювати розвиток ініціативи і творчості педагогів.Творчий звіт - форма, що передбачає звіт про роботу методичного формування або конкретного педагога . Мета такого звіту полягає у систематизації процесу накопичення та узагальнення педагогічного досвіду роботи всередині навчального закладу. В результаті звіту методичне формування або вчитель представляють напрацьовані методичні , дидактичні , наочні матеріали , знайомлять зі своїми педагогічними досягненнями, підходами у вирішенні педагогічних завдань , сформованим стилем роботи . Звіт може проходити у вигляді презентації , виставки , запрошення у творчу лабораторію.
ПЕРЕВАГИ ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ РОБОТИ З ПЕДАГОГАМИЯк бачимо, у роботі з педагогами використовуються різноманітні інтерактивні форми методичної роботи. Слід зазначити, що ігри інтерактивного спрямування дають змогу:
♦ створити умови для активної пізнавальної діяльності кожного педагога;
♦ підвищити рівень мотивації, активності й творчості;
♦ сприяти встановленню відносин співробітництва між колегами;
♦ формувати організаторські здібності та навички спілкування;
♦ виробляти вміння приймати нестандартні рішення; аналізувати й
оцінювати свої дії, рівень власної компетентності;
♦ набагато краще запам'ятовувати матеріал.
Такі форми роботи цікаві для педагогів, вони вносять в освітній процес свіжі думки, нові ідеї, сприяють згуртуванню колективу, мають значні переваги перед традиційними формами роботи. Їхня оригінальність, новизна викликають інтерес, використання ігрових методів допомагає зняти суб'єктивні бар'єри в спілкуванні (побоювання помилитися, прийняти неправильне рішення тощо). Традиційне навчання більше орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю сутністю є формою передачі інформації та засвоєння знань. Натомість інтерактивні форми орієнтовані на запитання і пошук відповіді. Вони охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, взаємодії. Використання інтерактивних методів навчання в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси і т.п.

Розглянемо основні характеристики, переваги, обмеження, цілі застосування деяких інтерактивних методів навчання (табл. 1).
Таблиця 1
Основні характеристики ІАМН
Визначення та цілі застосування методу Переваги та обмеження
Мозковий штурм
Визначення:
• Неструктурований процес генерування та відбору інноваційних творчих ідей у групі, що координуються педагогом.
Цілі:
• Тренування учасників у вирішенні проблем;
• Розвиток творчого мислення;
• Розвиток навичок спілкування, роботи у малих групах;
• Підвищення зацікавленості слухачів. Переваги:
• Високий ступінь активності учасників;
• Продуктивні результати;
• Досвід творчої діяльності;
• Орієнтованість на вирішення проблем;
• Розвиток особистісних навичок учасників;
• Стимулювання нових ідей;
• Невеликий термін.
Обмеження:
• Розмір групи має бути не дуже великим чи дуже маленьким (5-7 чоловік);
• Процес координування групових дискусій і узагальнення ідей вимагає високої майстерності педагога;
• Різна «якість» результатів навчання, які досягаються при мозковому штурмі.
Вивчення конкретних ситуацій
Визначення:
• Вивчення та аналіз реальної чи вигаданої, але реалістичної ситуації, події, явища.
Цілі
• Розвиток вмінь вирішення проблем, прийняття рішень;
• Зв'язок теоретичного навчання з виробництвом;
• Аналіз комплексних ситуацій;
• Розвиток міжособистісних відносин. Переваги:
• Реалістичність ситуації», що була розглянута;
• Розвиток навичок самонавчання;
• Інтенсивний процес групової взаємодії;
• Взаємонавчання учасників навчального процесу;
• Синтез різних точок зору;
• Розвиток навичок відбору оптимального варіанту вирішення ситуації;
• Практичне відпрацьовування теоретичних знань;
• Розвиток особистісних навичок.
Обмеження:
• Вимагає витрат часу на підготовку опису ситуації;
• Обмеженість конкретною ситуацією необхідність постійного відновлення;
• Ризик невідповідності/неповної відповідності вимогам навчання і запитам цільової аудиторії
Обговорення критичного явища
Визначення
Подібний метод з обговоренням
конкретної ситуації з наступними
розходженнями:
• аудиторії повідомляється про яку-небудь критичну («позаштатну») ситуацію на виробництві у міжособистісних стосунках;
• учасники навчання задають фасилітатору питання, прагнучи одержати додаткову інформацію;
• критична ситуація може бути запропонована самою аудиторією;
• при аналізі й обговоренні допускається більша ступінь свободи в обґрунтуваннях.
Цілі:
• Розвиток вмінь прийняття рішень і усунення проблем у нестандартних (критичних) ситуаціях;
• Розвиток міжособистісних відносин.
Переваги:
• Більш конкретний метод в ілюстрації реальних проблем;
• Учасники навчання більш активно розкривають послідовність дій, що відбулися;
• Учасники навчання асоціюють себе з тим чи іншим учасником певної події;
• Менші витрати на підготовку і проведення у порівнянні з попереднім методом.
Обмеження:
• Вимагає високої активності і тренованості аудиторії в постановці питань;
• Імовірність зайвої емоційності учасників навчання при обговоренні;
• Необхідність чіткого співвідношення розглянутого явища з цілями навчання.
«Кошик» (занурення)
Визначення:
• Обговорення конкретної ситуації, при якій учасник одержує ряд максимально наближених до реальності матеріалів і проблем, які вимагають вирішення. Можлива організація як групового, так і індивідуального заняття.
Мета:
• Оцінка вхідного рівня й отриманих результатів навчання;
• З'ясування освітніх потреб;
• Розвиток вмінь вирішення проблем;
• Відпрацьовування навичок аналізу ситуації. Переваги:
• Комплексне відпрацьовування різних практичних навичок;
• Ефективний зворотний зв'язок з учасниками навчання;
• Акцент на виконанні, а не тільки на аналізі;
• Закріплення теорії;
• Зміст «кошика» легко пристосовується до потреб учасників навчання;
• Допоміжний засіб для зміни настанов і поглядів.
Обмеження:
• Значні витрати на підготовку кожного заняття; труднощі в оцінці результатів заняття; придатний для індивідуального навчання.
Точечна групова дискусія
Визначення:
• Організація обговорення в малій групі з метою знаходження ідей з певної теми протягом заданого терміну.
Цілі:
• Закріплення результатів інших занять;
• Встановлення зворотного зв'язку;
• Розвиток вмінь вирішення проблем;
• Розвиток навичок логічного мислення;
• Розвиток навичок взаємодії з іншими людьми. Переваги:
• Високий ступінь залучення учасників навчання у сам процес навчання;
• Невеликі витрати часу;
• Розвиток творчих здібностей;
• Окремий випадок мозкового штурму;
• Допоміжний засіб для аналізу конкретних ситуацій, прийняття рішень.
Обмеження:
• Придатний тільки для малих груп учасників навчання .
Групова дискусія
Визначення:
• Спілкування між парами або групами учнів в певній навчальній ситуації. Може бути елементом круглого столу, обговорення конкретної ситуації та інших методів.
Цілі:
• Розкриття теоретичних концепцій;
• Розвиток вмінь вирішення проблем;
• Розвиток вмінь планування, форму-лювання стратегії. Переваги:
• Уточнення і перевірка гіпотез;
• Обмін знаннями і досвідом;
• Залучення у процес навчання;
• Удосконалення навичок комунікації.
Обмеження:
• Різна ступінь залучення учасників навчання у процес обговорення;
• Ризик невідповідності/неповної відповідності ходу дискусії цілям навчання.
Рольова гра
Визначення:
• Метод навчання, при якому учасники навчання грають визначені ролі в неформальній, але максимально реалістичній манері. Може носити структурований чи спонтанний характер.
Цілі:
• Вироблення стратегії дій у конфліктних і стресових ситуаціях;
• Розвиток цільових поведінкових настанов;
• Розвиток навичок міжособистісного спілкування;
• Розвиток комунікативних навичок;
• Ілюстрація емоційного аспекту діяльності.
Переваги:
• Ефективність у відпрацюванні професійних дій, висвітленні складних конфліктних ситуацій;
• Закріплює засвоєння теоретичних концепцій;
• Прояснює особливості поведінки;
• Розвиває навички оперативного вирішення проблем;
• Навчання в дії;
• Драматичний, ігровий ефект сприяє кращому засвоєння навчального матеріалу;
• Ефективний спосіб зміни настанов і поглядів.
Обмеження:
• Необхідність якісної підготовки «акторів»;
• Необхідність ретельного планування сценарію і постановки гри;
• Ризик постановки штучної ситуації;
• Значні витрати часу на підготовку і проведення;
•Необхідність врахування особливостей характеру акторів.
Форум
Визначення:
• Нетрадиційний спосіб організації процесу обговорення певної теми, при якому виступаючі можуть висловлювати свою позицію без обмеження часу за умови, що їм вдається утримувати увагу аудиторії.
Цілі
• Комунікативний тренінг;
• Творче обговорення проблеми;
• Розвиток вмінь вирішення конфліктів.
Переваги:
• Стимулює творче мислення;
• Залучає аудиторію в процес навчання;
• Створює неформальне середовище навчання;
• Реалізує засіб розв'язання конфліктних ситуацій.
Обмеження:
• Вимагає значного часу на підготовку і проведення;
• Ризик одержання результатів, що не сприяють досягненню загальних цілей навчання.
Тренінг комунікативності
Визначення:
• Метод навчання у процесі побудови ефективно взаємодіючої групи учасників навчання. Основна функція - зміна поведінкових принципів і (чи) розвиток лідерських здібностей учасників навчання.
Цілі
• Зміна настанов і поведінкових реакцій;
• Розкриття особистих здібностей;
• Практичне розв'язання конфліктних ситуацій;
• Діагностика проблем організаційного розвитку;
• Сприяння побудові команд;
• Відпрацьовування навичок роботи в групі;
• Аналіз і розподіл ролей. Переваги:
• Навчання на основі розбору реальних реакцій на поведінку;
• Взаємне навчання учасників процесу;
• Більш ефективне застосування інших інтерактивні методи навчання.
Обмеження:
• Наявність емоційних бар'єрів у учасників навчання;
• Труднощі виміру й оцінки отриманих результатів;
• Ризик появи негативних емоційних реакцій у учасників;
• Необхідність чіткого формулювання завдань та етапів заняття;
• Високий рівень (спеціальних) навичок і знань педагога в області психології і соціології.
Імітація
Визначення:
• Організований педагогом процес відтворення максимально наближених до реальних умов виробничих або міжособистісних ситуацій.
Переваги:
• Учасник навчання навчається в ситуаційних умовах, максимально наближених до реальних;
• Дієвість навчання;
• Підвищена зацікавленість і висока мотивація учасників навчання;
Цілі:
• Професійна діяльність;
• Прийняття рішень;
• Побудова команд;
• Вирішення проблем. • Ефективне перенесення теоретичних концепцій у практику.
Обмеження:
• Потребує використання реальних життєвих ситуацій, зрозумілих учасникам навчання;
• Вимагає значних витрат часу на проведення і підготовку.
Ділова гра
Визначення:
• Одна з форм імітації конкретних ситуацій; передбачає організацію змагання між командами та розподіл ролей між учасниками.
Цілі:
• Відпрацювання функціональних та особистісних навичок.
• Прийняття рішень.
• Побудова команд. Переваги:
• Наочність засобів і результатів навчання (особливо при вивченні сучасних технологій);
• Формування навичок комунікації;
• Відпрацьовування практичних навичок, прийняття рішень;
• Стимулювання творчого мислення;
• Об'єктивна оцінка і зворотній зв'язок;
• Навчання в дії;
• Демонстрація взаємозв'язків між різними функціями і процесами в організації;
• Розвиток особистісних навичок.
Обмеження:
• Вимагає інтенсивних зусиль по підготовці сценарію і проведенню. Ризик відхилення від цілей навчання.
Моделювання
Визначення:
• Наочне зображення різними засобами (макет, графіка, комп'ютерні моделі) системи, структури, пристрою, процесу для аналізу й обговорення.
Цілі:
• Дослідження операцій та процесів за фахом;
• Кількісний аналіз;
• Особистіший розвиток учасників навчання;
• Технічні і технологічні концепції;
• Розробка нових технологій.
Переваги:
• Застосовується;
• Надається можливість структурованого обговорення;
• Дозволяється розглядати тему з різних точок зору;
• Стимулюється зацікавленість та увага учасників навчання.
Обмеження:
• Ризик надмірного спрощення моделюючого об'єкту представлення, що призводить до недостатньої глибини аналізу.
• Вимагає спеціальних навичок для розробки.
Майстерня
Визначення:
• Робота в малій групі, спрямована на одержання чітко обумовлених результатів (рішень). Передбачає застосування більш простих методів роботи малими групами.
Цілі:
• Аналіз і практичне закріплення комплексних тем;
• Розвиток особистісних якостей;
• Розробка нових стратегій. Переваги:
• Продуктивність і практична корисність;
• Залучення учасників навчання у процес навчання;
• Стимулювання зацікавленості;
• Самонавчання;
• Творчий характер;
• Співвідношення з запитами професійної діяльності;
• Обмін знаннями і досвідом.
Обмеження:
• Ефективність кінцевого результату залежить від рівня аудиторії і майстерності (предметної кваліфікації) педагога;
• Необхідність чіткого визначення структури і очікуваних результатів заняття.
Семінар
Визначення:
• Зустріч спрямована на обмін результатами дослідження, виконаного проекту; може організовуватися у формі доповідей, обговорень, круглих столів.
Цілі:
• Підсумкове заняття з навчальної теми, дослідження чи проекту;
• Зосередження уваги на нових ідеях, концепціях;
• Вироблення шляхів вирішення проблем. Переваги:
• Узагальнення й аналіз знань з навчальної теми;
• Отримання результатів на основі дослідницької діяльності;
• Обмін досвідом і знаннями;
• Продуктивні ідеї;
• Багатомірний аналіз розглянутих проблем.
Обмеження:
• Високі вимоги до рівня знань учасників навчального процесу;
• Ризик надмірної теоретизації результатів, що ускладнюють їхнє практичне використання.
Діагностика проблеми
Визначення:
• Групове обговорення заданої ситуації з метою встановлення основної проблеми, що лежить у її основі.
Цілі:
• Відпрацьовування навичок вирішення проблем;
• Відпрацювання навичок прийняття рішень. Переваги:
• Проблемно-орієнтовний підхід;
• Глибокий аналіз ситуації;
• Розгляд альтернатив;
• Використання практичного досвіду учасників навчання;
• Структурований виклад варіантів проблем, що лежать в основі розглянутої ситуації.
Обмеження:
• Ризик невідповідності /неповної відповідності/ обраної ситуації практичному досвіду та сфери діяльності учасників навчального процесу;
• Обмеженість практичного застосування отриманих результатів.
Групові проекти
Визначення:
• Виявлення, дослідницький пошук та вирішення групою учнів значимої для них проблеми/задачі з метою одержання реального результату.
Цілі:
• Відпрацьовування навичок вирішення проблем;
• Розвиток творчого мислення та особистісних якостей.
Переваги:
• Висока залученість учасників навчального процесу у сам процес навчання;
• Невеликі витрати навчального часу;
• Розвиток творчих здібностей;
• Допоміжний засіб для аналізу обговорюваних конкретних ситуацій», вирішення проблем, прийняття рішень.
Обмеження:
• При частому застосуванні стає механічним, втрачає творчу зацікавленість.
Методи роботи учнів у співпраці
Визначення:
• Організація процесу навчання у співпраці малими групами учасників навчання (від 2 до 7 осіб).
Цілі:
• Опрацювання, закріплення, повторення нового матеріалу, вирішення проблем, проектна діяльність, розвиток творчого мислення, комунікативних навичок.
Переваги:
• Висока активність і мотивація учасників навчального процесу;
• Високе засвоєння навчальної інформації;
• Розвиток особистісних якостей учасників навчання;
• Розвиток навичок роботи в команді.
Обмеження:
• Потребує попередньої роботи в організації роботи учасників навчання, ретельного підбору учасників малих груп;
• Потребує більшого терміну на проведення, порівняно з пасивними методами навчання.
Дебрифінг
Визначення:
• Аналіз та обговорення результатів попередньої роботи; структурування набутого досвіду;
• Визначення та оцінювання власних досягнень та поразок педагогом і учасниками навчання; планування подальшої діяльності.
Цілі:
• Під час підведення підсумків певного етапу роботи . Переваги:
• Висока активність і мотивація учасників навчального процесу;
• Розвиток особистісних якостей учасників навчання;
• Оцінювання знань і вмінь, набутих під час попередньої роботи; рівня застосування особистісних якостей, рівня активності та моделей поведінки.
Обмеження:
• Потребує більшого терміну, порівняно з іншими методами.
Інтерактивні методи орієнтовані на організацію процесу ефективної комунікації, у якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, відкриті й активні.
Застосування інтерактивних технологій дає змогу :
зробити процес демократичнішим;
навчити учасників навчально-виховного процесу формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати;
будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу;
аналізувати широкий спектр думок, більший масив інформації щодо проблеми, з якої приймається рішення, творчо підходити до шляхів її розв’язання; урізноманітнюючи їх;
знаходити спільне розв’язання проблеми;
розвивати в членів колективу почуття спільності, єдності, відповідальності за процес прийняття рішення та його виконання.
Ця ідея особливо важлива у навчанні дорослих, а тим більше вчителів, оскільки під час інтерактивного навчання вони виступають не пасивними «учнями», а повноправними учасниками, їхній досвід не менш важливий, ніж досвід ведучого, який не дає готових знань, а спонукає до самостійного пошуку. Тому педагоги вчаться бути демократичнішими, активно спілкуватися з іншими, критично мислити, приймати продумані рішення.
Коли дорослі краще вчаться?
Дорослі вчаться краще:
коли вони самі цього хочуть і відчувають повну відповідальність за процес навчання;
якщо відчувають у цьому потребу;
через діяльність;
шляхом розв’язання реальних проблем, які їх стосуються;
якщо матеріал пов’язаний з їхнім досвідом;
у неформальній атмосфері.
Основний акцент у методичній роботі робиться на організації допомогти кожному вчителеві, формуванні нового змісту освіти, розробці та апробації нових програм, вивченні й узагальненні передового педагогічного досвіду. Для того, щоб досягти цих цілей, діяльність школи базується на діагностичній основі з урахуванням надбань за минулі роки та існуючих недоліків. Це систематизує науково-методичну роботу, допомагає виявити проблеми.
ВИСНОВКИ
Системі освіти, через яку проходить усе підростаюче покоління, сьогодні пред’являються якісно інші вимоги, ніж раніше. Однією з основних цілей освіти є розвиток особистості, формування в неї життєвих компетентностей. З початку реформації освіти в Україні всі педагоги засвоїли інформацію про особистісно орієнтоване навчання як суб’єкт-об’єктну взаємодію, спрямовану на самоактуалізацію й самореалізацію його учасників. Інформаційний освітянський простір заповнився змістами різних видів навчання, педагогічних технологій, інноваційних методик. Більшість навчальних закладів усвідомили необхідність працювати в режимі розвитку й утілювати різні освітні інновації. Для того, щоб скористатися знаннями, вміти аналізувати, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми, слід активніше застосовувати інтерактивні методи, в яких наявні важливі елементи: активність та співпраця. Застосування інтерактивних методів відзначатиметься ефективністю лише за наявності планування викладачем результатів роботи з групою, залучення слухачів до активної діяльності та дасть змогу наблизити процес навчання до конкретного досвіду групи.
Формування готовності педагогів до інтерактивної взаємодії є частиною методичної роботи школи, має найбільшу ефективність і результативність у постійній взаємодії та співпраці з методичним кабінетом, практичним психологом, бібліотекою, адміністрацією, педколективом, соціальним педагогом, батьківською спільнотою, громадськими установами та організаціями, громадою.
Як свідчить практика, організація процесу навчання з використанням інтерактивних форми сприяє формуванню стійкого інтересу до навчання, потреб у самоосвіті, саморозвитку. Від рівня професійної компетентності педагога і його готовності до інтерактивної взаємодії залежить ефективність і результативність реалізації інтерактивної освіти.
ДОДАТКИДодаток 1
Діагностична карта задоволення вчителя
своєю професійною діяльністю

Питання Зовсім не задоволений Майже не задоволений Дуже задоволений Не дуже задоволений Байдуже
Стосунки, що склалися з учнями Стосунки, що склалися з колегами Відносини, що склалися з адміністрацією Відносини, що склалися з батьками Своєю підготовкою до вчительської діяльності Підготовкою щодо позакласної роботи Підготовкою щодо роботи з батьками Відповідністю професії особистісним здібностям Можливостями для творчості Заробітною платою Організацією роботи у школі Можливостями кар’єрного росту Додаток 2
Діагностика підготовки вчителів
Чи задоволені Ви своєю професійною підготовкою?
За якими напрямками Ви хотіли б удосконалюватися?
Чи вважаєте Ви, що потрібно поглибити свої знання?
Якими професійними вміннями Ви не задоволені?
Чи хотілося б Вам їх удосконалювати?
Які семінарські заняття Вам би хотілося відвідати та взяти участь у їх роботі?
Самотест «Шляхи розвитку»
(потребує відповіді «так» чи «ні»)
У мене часто з’являється бажання більше знати про себе.
Я вважаю, що в мене немає потреби в чомусь змінюватись.
Я впевнений у своїх силах.
Я вірю, що всі мої плани здійсняться.
У мене немає бажання знати всі свої плюси та мінуси.
У моїх планах я частіше сподіваюся на щасливий випадок, ніж на себе.
Я хочу краще та ефективніше працювати.
Я вмію примусити себе змінитися, коли це потрібно.
Мої невдачі найчастіше пов’язані з невмінням працювати.
Я цікавлюся думкою інших про мої якості та можливості.
Мені важко самостійно домогтися того, що задумано.
У будь-якій справі я не боюся невдач та помилок.
Мої якості та вміння відповідають вимогам моєї професії.
Обставини сильніші за мене, навіть якщо я дуже бажаю щось змінити.
Ключ: 1+,2-, 3+,4+,5-,6-,7+, 8+,9+,10+,11-,12+,13-,14-.
Аналіз. Для визначення готовності пізнати себе (ГПС) потрібно підрахувати кількість збігів з ключем до тверджень 1,2,5,7,9,10,13. Так само визначається готовність самовдосконалюватися (ГС) за твердженнями 3,4,6,8,11,12,14. За одержаними значеннями отримуємо місцезнаходження на координатній площині індивідуальних показників.
А Б
В Г
Область А: суперництво. «Можу, але не бажаю змінюватися». Людина має великі можливості до саморозвитку, вони більші за її бажання.
Область Б: співпраця. «Хочу знати себе і можу вдосконалюватись».
Область В: уникнення. «Не хочу знати себе і не хочу вдосконалюватись».
Область Г: пристосування. «Хочу знати себе, але змінити себе не можу». За результатами цього тесту в методичну роботу вносяться корективи щодо стимулювання потреб пізнати себе й самовдосконалюватися. Висновки тестування, як правило, добре узгоджуються з оцінками, отриманими за діагностикою визначення задоволеності потреб учителя у професійній діяльності.

Додаток 3.
Діагностична карта-самоаналіз утруднень учителів
при організації методичної діяльності
Вид методичної діяльності
Самооцінка вчителя
Відчуваю
утруднення Володію
питанням Здатний
допомогти
1.Цільовий компонент
Визначення мети уроку Планування роботи на уроці 2. Змістовий компонент
Засвоєння ідей і понять науки в межах предмета Оволодіння новітніми методичними прийомами, технологіями 3. Проектований компонент
Розподіл матеріалу теми за уроками Складання плану, конспекту уроку Підбір теоретичного матеріалу Підбір системи задач і вправ Підбір діагностичного матеріалу до уроку Вибір форм і методів навчання Вибір структури уроку 4. Організаційний компонент
Постановка мети уроку й забезпечення сприйняття її учнями Організація сприйняття того, що вивчається Організація закріплення й застосування на практиці отриманих знань Поєднання індивідуальної і групової діяльності учнів Підтримання необхідного темпу уроку Організація індивідуально-диференційованого підходу до учнів Використання елементів проблемного навчання Навчання учнів:
планування;
самоконтролю;
раціональної витрати часу;
уміння висловлювати свою думку.
Володіння методикою проведення навчальних занять:
перевірка підсумків попередньої роботи;
презентація нового матеріалу;
практика учнів;
самоконтроль і самооцінка результатів;
узагальнення навчального матеріалу;
визначення домашнього завдання;
підбиття підсумків заняття5. Контрольно-оцінний компонент
Визначення з кожної теми обов’язкового для учнів обсягу знань, умінь та навичок Застосування критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів Визначення форми проведення тематичної атестації Методика проведення різних форм тематичної атестації Обгрунтування виставлених оцінок Поточне оцінювання учнів Самоконтроль Діагностика визначення рівня методичних утруднень учителів проводиться наприкінці навчального року щорічно, на основі чого складається план методичної роботи.
Додаток 4
Анкета для вчителів «Використання інтерактивних технологій»
Віддаю перевагу таким формам навчальної діяльності:
а) фронтальним;
б) індивідуальним;
в) груповим (кооперативним);
г) іншим______________________________________________
Практикую роботу в малих групах:
а) часто;
б) рідко;
в) не практикую;
г) інше_________________________________________________________
Не використовую інтерактивні технології, тому що
а) вважаю їх недоцільними під час вивчення даного предмета, теми;
б) традиційні підходи до навчання вважаю єдино правильними;
в) інше_______________________________________________________
Вважаю, що дискусію як елемент уроку можна використовувати:
а) на уроках суспільно-гуманітарного циклу;
б) на уроках будь-якого предмета;
в) практично на всіх уроках, окрім точних наук;
г) інше_______________________________________________________
На мою думку, гуманізації стосунків між учнями сприяє така форма роботи:
а) індивідуальна;
б) фронтальна;
в) групова (кооперативна).
6. Я вважаю, що формуванню в учнів активної життєвої позиції сприяє така форма роботи:
а) індивідуальна;
б) фронтальна;
в) групова (кооперативна).
На мою думку, інтерактивні форми роботи сприяють розвитку комунікативних здібностей учнів:
а) частково;
б) так;
в) не сприяють;
г)інше______________________________________________________
8. Заповніть таблицю «Володіння інтерактивними формами, методами, прийомами»
№з/п Технологія Володію, можу
поділитися
досвідом Не володію Володію
частково
1 Робота в групах 2 Ротаційні (змінні ) трійки 3 «Карусель» 4 Робота в малих групах 5 «Мікрофон» 6 Незакінчені речення 7 «Розумовий штурм» 8. «Навчаючи – учусь» 9 «Ажурна пилка» 10 Аналіз ситуації 11 Вирішення проблеми «Дерево рішень» 12 Розігрування ситуації в ролях 13 Метод ПРЕС 14 Займи позицію
Зміни позицію 15 Дискусія 16 Дискусія в стилі телевізійного ток - шоу 17 Дебати СТИСЛИЙ ГЛОСАРІЙАктуалізація – відтворення в пам’яті учня знань, уявлень, життєвого досвіду, набутих ним раніше.
Аналіз – розкладання, розчленування цілого на частини; здійснюється у двох напрямах: практичної дії та розумової операції.
Асертивність – уміння виразити себе, не принижуючи інших.
Бригадно-індивідуальна форма навчання – розроблена у США система навчання математиці, коли індивідуальні заняття поєднуються з роботою в малих групах.
Бригадно-лабораторний метод – поширений у практиці роботи радянської школи 20-х років ХХ ст. метод, який передбачав виконання спеціально сформованими учнівськими групами (бригадами, ланками) практичних, лабораторних робіт. Завдання, що їх виконували бригади, могли бути як єдиними, так і диференційованими.
Гра – різновид навчальної діяльності, значимість якого полягає не в результаті, а в самому процесі.
Гра рольова – групова гра, в якій діти беруть на себе різноманітні соціальні ролі за спеціально створених сюжетних умов.
Гра сюжетна – гра, в якій діти відтворюють сюжети із реального життя людей або з художньої літератури.
Ділова гра – імітація ситуації з моделюванням професійної чи іншої діяльності шляхом гри та заздалегідь повідомленими правилами.
Групова робота на уроці – форма організації навчально-пізнавальної діяльності, за якої учні, об’єднані в малі групи, виконують як спільні, так і диференційовані завдання педагога.
Дебати – техніка залучення присутніх до формально структурованих обговорень суперечливих поглядів на одну й ту саму проблему.
Дискусія – 1) Метод навчання, що передбачає організацію спільної мовної діяльності з метою пошуку ефективного розв’язання певної проблеми. 2) Один із методів розв’язання спірних питань.
Діяльність учня – активна взаємодія із довкіллям, під час якої індивід виступає як суб’єкт, котрий цілеспрямовано впливає на об’єкт і тим самим задовольняє свої потреби.
Евристичний метод – метод, при якому вчитель організовує участь учнів у виконанні окремих кроків пошуку розв’язання проблеми.
Ефективність навчання – міра досягнення навчальної мети.
Інтерактивні технології – це співнавчання (кооперативне, колективне, навчання у співпраці), у якому і вчитель, і учні є суб’єктами.
Інтеракція – взаємодія, динаміка між учасниками й учасницями навчання з використанням моделей комунікацій, стосунків, ролей тощо.
Класифікація – групування предметів або явищ у класи за найістотнішими ознаками, що лежать в основі подібності або відмінності одного класу понять від іншого.
Компетентність – загальна здатність, здібність, яка ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, набутих завдяки навчанню.
Компетенція – сукупність взаємопов’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок тощо), які стосуються відповідного кола предметів і процесів та необхідні для продуктивної дії щодо них.
Креативність - творче сприйняття навколишньої дійсності.
Криголам – структурована, не пов’язана зі змістом теми вправа, призначена розслабити присутніх, познайомити їх один з одним, додати енергії.
Мета – очікуваний результат діяльності, спрямований на предмет, за допомогою якої суб’єкт має намір задовольнити ту чи іншу потребу. При визначенні остаточних результатів навчання з конкретної дисципліни мета конкретизується відповідно до ролі й місця цієї дисципліни у навчальному процесі.
Метод навчання – спосіб упорядкованої взаємної діяльності вчителя й учнів, спрямований на розв’язання навчально-виховних завдань.
Методика – сукупність рекомендацій щодо організації та проведення навчального процесу.
Метод проектів – система навчання, за якою учні набувають знань, умінь і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань-проектів, що постійно ускладнюються. Під час роботи за методом проектів чільне місце посідає самодіяльність учнів та їхня активність, ініціативність, захопленість. Проекти можуть мати індивідуальний, груповий чи колективний характер.
Метод навчання в парах змінного складу – (колективний спосіб навчання – КСН) полягає у тому, що об’єднані в пари учні навчають один одного в процесі так званого організованого діалогу. Склад пар постійно змінюється. Учень, вивчивши тему, пояснює її іншим членам групи, і, в свою чергу, слухає пояснення інших. Заняття проводиться без уроків та розкладу.
Модуль – (логічна блок-структура) – самостійний розділ або тема курсу, що розглядає певне фундаментальне поняття, тобто явище, закон, структурний план або групу споріднених питань.
Мотиви – психічне явище, спонукання до виконання тієї чи іншої дії, вчинку.
Мультимедіа – засоби, що передбачають комунікацію, у якій використовуються будь-які комбінації різних засобів, із застосуванням або без застосування комп’ютера. Мультимедійні засоби можуть включати текст, аудіо, музику, звуки, зображення, анімацію й відео, часто вони також включають гіпертекст та гіпертекстові посилання.
Педагогічна технологія – науково обґрунтована педагогічна (дидактична) система, яка гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначену послідовність дій, спрямованих на розв’язання проміжних цілей і заздалегідь визначений остаточний результат.
Проблема – знання про невідоме, різновид запитання, відповіді на яке не існує у накопичених знаннях і тому вимагає відповідних дій для набуття нових знань.
Проблемна ситуація – обставина, коли перед учнями постають нові умови й інформація, за яких вони не можуть прийняти рішення на основі своїх власних знань і досвіду, а тому мають відшуковувати нову інформацію й набувати нового досвіду.
Проект – цільовий акт діяльності, в основу якого покладено інтереси людини.
Процес – послідовна закономірність зміни певних явищ, станів тощо; сукупність послідовних дій для досягнення конкретного результату, з огляду на поставлену мету.
Рефлексія - здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати власні дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із суспільно значимими цінностями, а також діями та вчинками інших людей.
Рівні засвоєння – послідовний перехід учня від незнання до знання: у дидактиці розрізняють рівні: ознайомлення, осмислення, розуміння, запам’ятовування в завданнях, що ускладнюються.
Розуміння - процес осмислення явищ або предметів шляхом виявлення істотних ознак і взаємозв’язків між ними.
Стратегія – загальна керівна лінія, спрямована на досягнення кінцевої мети у певній діяльності.
Фасилітатор дискусії – певна роль суб’єкта, який уважно ставиться до думок інших, уміє висунути ідеї, які об’єднують.
Форма навчальної діяльності - спеціально організована діяльність учителя й учнів, що відбувається за встановленим порядком, у певному режимі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛАмпілогова Л. Інноваційна освітня діяльність – вимога часу // Завуч. – 2003. - №11. с.10-12.
Ампілогова Л. Інтерактивність в навчальному процесі // Завуч. – 2004. - №30.с.23-29.
Аніскіна Н. Методична робота. Інноваційні форми організації // Директор школи. - 2011.- № 19-20. с.45-50
Бауер Т. Інноваційні форми методичної роботи // Школа. – 2011. - №11.с. 10-13.
Білоус О. Система роботи заступника директора з упровадження інноваційних технологій // Школа. – 2009.- №12.с.14-16.
Герега Т. Інтерактивні методи на уроках // Завуч.—2004.–№ 7.с. 20-22.
Гнатюк Л. Педрада-тренінг // Директор школи. – 2010. - №21.с.50-59.
Годкевич Л. Інтерактивні технології // Завуч.- 2004.- № 6.- с. 9-12.
Голодюк Л. Як навчити учнів спілкуватися на уроці // Рідна школа. – 2001. - №9.с. 21-27.
Гришина Т. В. Освітня технологія як об'єкт методичної роботи // Управління школою.—2003.- Вип. 4
Демидова Д. Ігрові технології як засіб реалізації колегіального підходу до управління навчальним закладом // Управління школою. – 2002. - № 19-21. с.47-54.
Ільченко Н.В.Інтерактивні методи навчання. // Завучу усе для роботи. – 2011. - №7-8.с.32-36.
Інтерактивні методи навчання у підготовці спеціалістів для банківської системи України: Зб. наук. праць. – Суми – Харків, 2001. – 250 с.
Інтерактивне навчання: цільова програма розвитку пізнавальних і творчих здібностей учнів // Завуч.–2003.–№19.с.45-59.
Интерактивное обучение: новые подходы // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.с.15-19.
Кларин М.В. Интерактивное обучение – инструмент освоения нового опыта / М.В. Кларин // Педагогика. –2000. –№7.с.43-48.
Кондратюк В.Л., Волос М.М., Бабин І.І. Основні тенденції розвитку систем освіти та освітніх технологій у світовій педагогічній практиці. // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.с.43-49.
Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - № 5-6.с.32-39.
Кучерова Г.М., Ягоднікова В.В. Інтерактивні вправи та ігри . – Х.: Вид. гр. «Основа», 2011. – 142 с.
Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології.- К., 2000. – 368 с.
Освітні технології. / За ред. О.М. Пєхоти. – К., – 2002. – 255 с.
Підгребя Н. Педагогічна рада «Інноваційні технології навчання й виховання як засіб розвитку творчої активності учнів» // Завуч. - 2008. - №29.с.57-62.
Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. – К., 2002. – 136.
Пушкарьова Т. Інноваційні підходи. // Директор школи. - 2001. - №45. С.23-29.
Саган О. Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних умінь молодших школярів // Початкова школа. – 2002. - №3.с.14-18.
Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. –X.: Вид. гр. «Основа», 2004.–80 с.
Скрипник М. Ігри дорослих / М. Скрипник // Управління освітою. –2003. –№20, 21. с. 37-41.
Суховерхова Л. Інноваційні форми методичної роботи // Завуч. -2008. - №17-18.с.58-63.
Темченко О. Впровадження інноваційних підходів для підвищення компетентності педагогів // Завуч. – 2005.- №13.с.32-37.
Фасоля А.М. Урок в умовах особистісно-зорієнтованого навчання // Українська мова і література. – 2003. - №46.с. 35-38.
Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний аспект // Українська мова і література. – 2003. - №48.с. 25-28.
Фесенко Ю. Упровадження інтерактивних технологій в організацію роботи з педагогічними кадрами // Завучу все для роботи. – 2009. - №18.с.46-49.
Черепанова Л. Методична робота з педагогічними кадрами // Управління школою. -2006. - №15.с.39-45.
Шелестова Л. Інтерактивні технології: за і проти // Шкільний світ. –2003.–№ 12.с.3-9.
Ягоднікова В. Інтерактивні форми і методи навчання та виховання учнів //Завучу усе для роботи. – 2009. - № 22. с.10-15.