Система науково-методичного супроводу формування і зростання конкурентно спроможного креативного педагога

ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
ВАСИЛЬКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
КЗ «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ» ДОР
Система науково-методичного супроводу формування та зростання конкуренто спроможного креативного педагога
Підготувала
Зінченко С.Ф.,заступник директора з НВР
Манвелівської СЗШ
Васильківського району
Васильківка
2016
«Будь майстром, поетом, художником у справі, яку ти любиш. Немає такої професії, у якій людина не змогла б дістатися вершини майстерності»
В.Сухомлинський
Справжній педагог XXI століття — це високо компетентний професіонал, який володіє глибокими педагогічними знаннями та здатен продукувати нові цікаві ідеї, спрямовані на вдосконалення освітнього процесу загалом, успішний, здатний до творчих нестандартних рішень, готовий до роботи в умовах ринкових відносин Педагогічна праця вже від самих витоків має творчий і дослідницький характер, тому методична діяльність має стати для сучасного вчителя життєвою потребою й, водночас, обов’язковою вимогою, найважливішою умовою забезпечення ефективного функціонування й розвитку школи. Тому сьогодні методичний супровід набуває особливого забарвлення: це постійний рух за висхідною траєкторією, спрямований на оновлення форм і змісту, це палітра модернізованих підходів і постійний методичний діалог із педагогом, творчий тандем, який може забезпечити підтримання належної професійної форми педагога.Сучасному вчителю необхідні гнучкість і нестандартність мислення, вміння адаптуватися до швидких змін умов життя. А це можливо лише за умови високого рівня професійної компетентності, наявності розвинених професійних здібностей. Ця проблема зафіксована в державній національній програмі «Освіта», де наголошується, що один із головних шляхів реформування освіти полягає в необхідності «підготовки нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їхнього професійного та загальнокультурного рівня», У Концепції загальної середньої освіти вказано на необхідність розв'язання проблеми підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне та професійне зростання, уміє розв'язати нові педагогічні завдання. Пріорітети науково-методичного супроводу у світлі нової освітньої парадигми можна об´єднати таким чином:
Створення умов для всебічного розвитку особистості педагога та досягнення акмеологічного рівня його професіоналізму;
Озброєння кожного вчителя необхідними для цього знаннями, уміннями і навичками через уміле поєднання традиційних та інноваційних методів і форм методичної роботи;
Створення особистісно-орієнтованої моделі методичного супроводу;
Перехід на новий рівень взаємодії педагога: пошук шляхів розвитку і удосконалення професійної майстерності педагога через мережеву взаємодію;
Підвищення рівня інформаційної культури педагога і рівня оволодіння інформаційними технологіями;
Ефективне використання інтернет-ресурсів у спів діяльності «методист- учитель»
Забезпечення формування основних компетентностей учителя та здійснення акмеологічного підходу до методичного супроводу педагогічної діяльності педагога, формування та зростання конкуренто спроможного креативного педагога
Новий вектор розвитку професійної компетентності педагогічних працівників школи здійснюємо у полі системи неперервної освіти педагогічних кадрів; модернізації розгалуженої інфраструктури методичної роботи на принципах мережевої взаємодії і маркетингу. Педагогічно-дослідницький пошук, основні етапи його реалізації спрямовані на методичне забезпечення підготовки педагога - дослідника та врахування індивідуального стилю вчителя, формування його професіоналізму .Значну увагу приділяємо само менеджменту і проектній діяльності педагогів Сучасна методика управління школою пропонує розробити «Програми зрощення педагога», які б включали педагога у різноманітні форми методичної роботи. Проте найголовнішим у зрощенні вчителя є встановлення рівня його компетентності, виявлення здатності до творчості,формування мотивації і поступальний руху до професійної майстерності на основі самоосвіти, саморозвитку та самоудосконалення Шлях становлення професійної компетентності вчителя — це поступове, складне сходження від учителя-дилетанта до справжнього майстра, суб'єкта професійної діяльності. Щоб правильно визначити перспективи подальшого зростання вчителя, напрями, засоби, форми підвищення його кваліфікації та побудувати індивідуальну траєкторію розвитку, потрібно вивчити шлях його становлення як професіонала й рівень досягнутої майстерності, виявити можливі прогалини, які можуть бути в діяльності кожного професіонала. Утвердженню педагога, розвитку його творчості сприяє система післядипломної освіти, її орієнтація на особистість учителя, запити школи, інтелектуалізація процесу навчання і виховання Чинники, від яких залежить професіоналізм:
О с о б и с т і   з д і б н о с т і
М о т и в а ц і я   д о   р о б о т и
З м і с т   р о б о т и
У м о в и    ж и т т я
В п л и в    к о л е к т и в у
Систему науково-методичного супроводу формування та зростання конкуренто спроможного креативного педагога схематично можна представити таким чином
Ефективне лідерство.
Наявність ефективної системи управлінського інструментарію для виявлення творчого потенціалу вчителя
задоволення потреб у особистісному та професійному зростанні
створення ситуації успіху;
підтримка ініціатив учителя;
надання свободи вибору форм та методів навчально-виховної діяльності;
запровадження ефективної системи випереджального навчання педагогічних працівників;
оптимізація процесів самоосвіти вчителя.
сприятлива психолого-педагогічна атмосфера;
розширення сфери контактів між учасниками педагогічного процесу;
причетність до прийняття важливих управлінських рішень.
Діагностика потенційних можливостей творчого потенціалу педагогічних працівників.
Забезпечення сприятливих умов для розвитку інноваційного потенціалу як кожного вчителя зокрема, так і педагогічного колективу в цілому.
Створення ефективної системи мотивацій до інноваційної діяльності.
Ефективне лідерство.
Наявність ефективної системи управлінського інструментарію для виявлення творчого потенціалу вчителя
задоволення потреб у особистісному та професійному зростанні
створення ситуації успіху;
підтримка ініціатив учителя;
надання свободи вибору форм та методів навчально-виховної діяльності;
запровадження ефективної системи випереджального навчання педагогічних працівників;
оптимізація процесів самоосвіти вчителя.
сприятлива психолого-педагогічна атмосфера;
розширення сфери контактів між учасниками педагогічного процесу;
причетність до прийняття важливих управлінських рішень.
Діагностика потенційних можливостей творчого потенціалу педагогічних працівників.
Забезпечення сприятливих умов для розвитку інноваційного потенціалу як кожного вчителя зокрема, так і педагогічного колективу в цілому.
Створення ефективної системи мотивацій до інноваційної діяльності.

Відродження національної школи та піднесення її статусу потребують підвищення загальної та професійної культури педагогічних кадрів. Розбудовам перехід до нового якісного стану діяльності навчальних закладів системи загальної середньої освіти стали можливими завдяки підвищенню рівня та результативності науково-методичної роботи з педагогічними кадрами. Науково - методична робота в Манвелівській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів будується на досягненнях науки, ППД, системою аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності з підвищення наукового, загальнокультурного рівня педагогічних працівників, удосконалення професійної компетенції, розвитку їх креативних здібностей та підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Питання планування, організації, стимулювання і контролю діяльності, пов'язаної з удосконаленням педагогічної майстерності вчителів, створюють певну систему методичного управління педагогічним колективом школи, побудованої на цілеспрямованості, комплексності, послідовності і перспективності. Система управління в школі забезпечує результативність науково-методичної роботи, навчально-консультативний характер контролю, використання інноваційних підходів до процесу росту професійного рівня педагогічних кадрів. Взаємодія в управлінському процесі здійснюється через систему принципів
рівноправного партнерства;
інформаційної достатності;
узгодження із цілями діяльності закладу ;
тактовного аналізу та проектування;
ефективності;
централізації і децентралізації управління;
колегіальності;
делегування повноважень;
демократизації та гуманізації фахової майстерності педагога..
З метою реалізації Концепції особистісно орієнтованого навчання у школі створена модель методичної роботи, яка передбачає атмосферу педагогічного партнерства, найсприятливіші умови творчого самовираження, самореалізації і підвищення професійної майстерності педагогів засобами. акмеологічних технологій, які здійснюються за модулями удосконалення професійної майстерності на основі саморозвитку, самоосвіти, самовдосконалення та самореалізації.
Важливе місце в системі науково-методичної роботи займають
інформаційно-комунікативні технологіі,
технології освітнього моніторингу,
кейс-технології,
технології портфоліо
креативні методи розвитку особистості, що базуються на особистісно-орієнтованих методиках.
Основу організаційної структури складають динамічні групи. Практичний досвід науково-методичної роботи підтверджений результативною участю вчителів школи у професійних конкурсах різного рівня.
Основні напрямки науково-методичної роботи школи:
Формування професійної компетентності, збереження та розвиток творчого потенціалу кожного вчителя і всього педагогічного колективу
Вироблення інноваційного стилю діяльності, удосконалення змісту науково-методичної роботи, забезпечення її національної, особистісно зорієнтованої спрямованості
Грунтовне вивчення та практична реалізація програм і підручників, розуміння їхніх особливостей і вимог з позиції формування національної школи
Залучення до науково-дослідницької та експериментальної діяльності, впровадження інноваційних технологій превентивного виховання
Створення інформаційного освітнього середовища для запровадження інноваційної моделі педагогічної технології моніторингу якості освіти в системі управлінської діяльності навчального закладу
Введення в практику роботи школи акмеологічних,інформаційно-комунікативних технологій, кейс-технологій. технології порт фоліо
Для кожного вчителя школи стали дієвими компетенціями
Психологічна компетенція
Діагностична компетенція
Управлінська компетентність
Лінгвістична і комунікативна компетенція.
Компетенція критичного та креативного мислення:
Громадянська компетенція:
Інформаційна компетенція
Толерантність:
Структурно-функціональна модель здійснення науково-методичної роботи є блочно-модульною
Головні напрямки:
«Навчально-пізнавальна діяльність»;
«Проблемно-тематична діяльність»;
«Узагальнююча діяльність».
Робота за напрямком «НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ» спрямована на
формування психологічної передумови позитивного ставлення вчителя до творчої діяльності,
формування свідомості педагога, відкритої до розв’язання освітніх проблем та використання елементів інноваційних педагогічних технологій.
Структура блоку «НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ» :
Заняття психолого-педагогічного семінару.
Для проведення занять складається план підготовки, яким передбачено теоретичний, практичний і підсумковий блоки.
В практичному блоці використовуємо психологічні тренінги, розв’язання педагогічних ситуацій, інтерактивні вправи.
2. Методичні оперативки.
3. Науково-теоретичні конференції.
4. Педагогічні читання.
5. Індивідуальні методичні консультації.
6. Групові методичні консультації.
7. Колективні (групові) методичні форми роботи
8. Консультації-практикуми з метою підвищення фахової майстерності в окремих педагогічних працівників. Використовуємо моделювання окремих етапів уроків, позакласних заходів.
9. Курсова перепідготовка вчителів. Результативність якої вивчається і аналізується на засіданнях методичних об’єднань освітніх галузей, засіданнях методичної ради школи. Практикуємо звіти педагогічних працівників про виконання післякурсових завдань.
10. Оперативні методичні наради по ознайомленню педагогічних працівників з нормативними документами по розвитку і функціонуванню середньої загальноосвітньої школи.
Робота за напрямком «ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ» передбачає визначення шляхів розв’язання актуальних проблем, які стоять перед педагогічним колективом по забезпеченню вчителів практичним вміннями та навичками інноваційної педагогічної діяльності.
Структура блоку:
Робота творчої групи вчителів.
Забезпечує аналітико-діагностичний підхід в роботі з учасниками навчально-виховного процесу.
Працює над впровадженням результатів наукових досліджень та передового педагогічного досвіду по темі: «Урок як засіб розвитку креативності учителя і учня».
Розробляє моделі різних типів нестандартних уроків, позакласних заходів з використанням елементів інноваційних педагогічних технологій;
Розробляє рекомендації щодо удосконалення уроку як засобу розвитку креативності учителя і учня
Проводить семінари-практикуми
Результатом діяльності творчої групи стали збірки:
«Рекомендації по удосконаленню уроку з використанням елементів інноваційних педагогічних технологій, інтерактивних методів навчання»;
«Рекомендації щодо вивчення та розвитку загально навчальних умінь і навичок школярів»;
«Рекомендації щодо впровадження ІКТ, акмеологічних технологій, кейс-технологій на уроках
2. Робота динамічних проблемних груп з тем:
«Розвиток творчих здібностей школярів засобами інноваційних технологій»;
«Використання акмеологічних технологій в освітній діяльності».
ІКТ,кейс технології , технології портфоліо у системі креативної освіти
Членами цих груп після вивчення наукових праць з психології, педагогіки, педагогічного досвіду з данної проблеми, розроблені рекомендації, моделі, підготовлені методичні розробки уроків, позакласних заходів використанням креативних методів навчання та виховання. Дані розробки використовують вчителі в практичній діяльності.
Робота методичних об’єднань освітніх галузей, яка спрямована на реалізацію системного підходу до якості викладання навчальних предметів у відповідності з Державними стандартами, практичних новаторських підходів до організації роботи, проводячи теоретико-практичні семінари по модульній системі (І модуль – вступний, ІІ модуль – науково-теоретичний, ІІІ модуль – методично-практичний, ІV модуль – підсумковий). Заняття проводять в нестандартній формі, використовуючи інтерактивні методики.
моніторинг навчальних досягнень учнів;
моделювання уроків з використанням інноваційних педагогічних технологій;
презентація уроків та позакласних заходів, захист моделі;
аукціони науково-методичних ідей, знахідок;
презентація досвіду;
консультації вчителів;
методичний «мозковий штурм»;
тренінги;
дискусії;
засідання проблемного столу та інші.
На базі методичного об’єднання вчителів початкових класів сформована дослідницька група, яка вивчає питання розвитку навичок правильного свідомого читання та зв’язного мовлення учнів. Підсумком такої роботи є панорама уроків, розробка методичних рекомендацій.
Одним із найважливіших завдань всіх ланок методичної служби школи є творча трансформація нових педагогічних ідей і перспективного досвіду в практику модернізації освіти,залучення вчителів до перспективних моделей педагогічного досвіду і набуття власного досвіду в практиці.
В системі колективних форм організації науково – методичної роботи ефективно - використовуються інтерактивні тренінги,які передбачають поетапне навчання з максимальним використанням активних методів практичного засвоєння різних прийомів діяльності.
Ефективні форми поширення і впровадження передового педагогічного досвіду:
робота школи передового педагогічного досвіду «Інтеграція навчання як засіб розвитку життєвих компетенцій особистості»;
шкільні педагогічні виставки;
педагогічні читання.
Зарекомендували себе в школі і такі форми пропаганди й вивчення перспективного педагогічного досвіду,обміну творчими знахідками,як:
презентація досвіду ;
конкурс – захист авторської моделі досвіду;
аукціони педагогічних ідей;
творчі звіти;
портфоліо вчителя;
ярмарки педагогічних ідей;
майстер – клас.
кейси творчих вчителів
Метою «УЗАГАЛЬНЮЮЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ» є закріплення позитивного інноваційного педагогічного досвіду, його пропаганда, презентація результативності роботи вчителів.
Форми діяльності:
Проведення методичної декади
Методична виставка «Від професіоналізму вчителя до творчості учня».
Тиждень педагогічної майстерності вчителів.
Панорама методичних новинок.
Презентація досвіду вчителя.
Конкурс «Вчитель року».
Конкурс «Класний керівник року».
Науково-практична конференція «Спільна діяльність школи. сім'ї, громадськості у формуванні інноваційної особистості»,
Однин з найбільш ефективних засобів підвищення професійної компетентності вчителя - самоосвітня діяльність. Професійна самоосвіта педагога – свідома діяльність з удосконалення своєї особистості як фахівця: адаптування своїх індивідуальних неповторних якостей до вимог педагогічної діяльності, постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості.
Метою роботи над темами самоосвіти є систематичне підвищення педагогами свого професійного рівня. Основні завдання:- вдосконалення теоретичних знань, професійної компетентності вчителя, - оволодівання новими формами, методами, прийомами навчання і виховання дітей;- вивчення та впровадження в практику перспективного педагогічного досвіду, новітніх досягнень педагогічної, психологічної наук, нових педагогічних технологій;- розвиток у школі інноваційних процесів. Тема самоосвіти визначається, виходячи з методичної теми школи, утруднень самого педагога, специфіки його індивідуальних інтересів. Отже, алгоритм роботи вчителя з самоосвіти є таким:- Підготовчий етап;Творчий етап;- Аналітико-узагальнюючий етап. На результати самоосвіти позитивно впливає науково обґрунтоване планування. Форми самоосвіти: індивідуальна та колективна. Ініціатором є сам педагог, хоча на її організацію часто впливають інші: керівники методичних об`єднань, курсів підвищення кваліфікації, які ініціюють та стимулюють діяльність вчителя. Групові форми у вигляді діяльності методичного об`єднання, семінарів, практикумів тощо організуються адміністрацією. З появою в роботі вчителя комп’ютера та Інтернету значно підвищуються можливості педагогічної самоосвіти. З`являються нові теми, цікаві завдання та способи їх розв’язання, нові способи самореалізації, що з`явилися у педагога через появу нових засобів самоосвіти: Систематичність і послідовність самоосвіти, безупинний характер роботи, постійне ускладнення змісту й форми самоосвіти, принцип безперервності виявляється в трьох напрямках: теоретична підготовка за фахом, практичне удосконалення методів навчання й виховання учнів, вивчення результатів свого психологічного впливу на учнів. Комплексний підхід у доборі змісту й організації обраної теми по самоосвіті, крім методичних знань, - вивчати інші галузі науки: педагогіку, психологію, фізіологію, культурологію, соціологію, дидактику. Комплексний підхід виявляється також у виборі форм і методів самоосвіти, в орієнтації на самостійність і активність педагога. Індивідуальний характер самоосвіти як самої гнучкої форми одержання знань не виключає і колективних форм роботи. Гласність і наочність результатів самоосвітньої роботи в педагогічному колективі, школі, районі, області - цим створюються умови, можливості для об’єктивного аналізу досягнень і недоліків у навчально-виховній роботі школи. Створення в школі певних умов – стимулів звертання педагогів до нових наукових досягнень і фактами передового педагогічного досвіду. Цьому сприяє відвідування й аналіз відкритих уроків, демонстрація позакласної роботи з учнями, наробки етичних бесід.Завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (участь у семінарах, інформація на засіданні м/о, складання доповіді чи реферату, участь у педагогічних читаннях, науково-практичних конференціях).Самоосвіта педагога буде продуктивною за наступних умов:- В процесі самоосвіти реалізується потреба особистості у власному розвитку;- Педагог уміє визначити свої сильні та слабкі сторони, володіє способами самопізнання та самоаналізу, є відкритим до змін;- Володіє розвинутою здатністю до рефлексії (діяльності особистості, що спрямована на усвідомлення власних дій, почуттів, аналіз цієї діяльності та формулювання висновків);- Програма професійного саморозвитку, самоосвіти містить у собі можливості дослідницької, пошукової, творчої діяльності;- Педагог є готовим до творчості;- Існує зв'язок особистісного та професійного розвитку і саморозвитку.
Ценром управління науково-методичною роботою в школі є методичний кабінет, який обладнаний у відповідності з «Положенням про методичний кабінет середнього загальноосвітнього закладу освіти». Надзвичайно важливими у формуванні творчого конкурентно здатного вчителя є такі розділи
«Акмеологічні технології у розвитку інноваційної творчої особистості»
«Інноваційні технології навчання та виховання»;
«Нормативно-правова база загальної середньої освіти»;
«Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості»
Портфоліо «Творча лабораторія вчителя»;
«Кейс -технології вчителів школи»;
«Сучасний урок»;
«На допомогу вчителю-предметнику»;
«На допомогу класному керівнику»;
«Атестація вчителів»;
Планування всіх ділянок роботи школи здійснюється на діагностичній основі у відповідності з комплексним поетапним планом реалізації науково-методичної проблеми Складовою цілісної адаптивної системи науково-методичної роботи школи є група моніторингу. Група моніторингу проводить моніторинг організації навчально-виховного процесу за напрямками:
педагогічний моніторинг якості освіти;
оздоровчий моніторинг.
Системне оцінювання й моніторинг є підставою для планування і прогнозування стратегії розвитку закладу. Результатом цієї діяльності є інноваційне середовище, в якому особлива увага акцентується на самовихованні й саморозвитку всіх суб’єктів навчально-виховного процесу.
Значна роль у розвитку педагогічної творчості належить педагогічній раді, засідання яких присвячуємо дослідженню конкретної педагогічної проблеми. Поряд з традиційними формами їх проведення використовуємо і нетрадиційні: педрада – методичний день на тему: “Удосконалення уроку як засіб розвитку творчості учня і вчителя”;
педрада – диспут;
педрада-засідання за “круглим столом” з використанням інтерактивних вправ на тему: “Основні напрямки розвитку інноваційних технологій та їх науково-методичнеа значення”;
багатоступенева педрада із дослідженням у групах на тему: “Модернізація організаційно – функціональної системи інтелектуальної творчої діяльності вчителів та учнів в умовах профільного навчання”;
багатоступенева педрада-психолого-педагогічний вернісаж на тему: “Робота педагогічного колективу по модернізації навчально-виховного процесу школи в умовах сільської школи, на якій вчителі доводили перевагу власних методів роботи по розвитку інноваційного потенціалу учня;
педрада колективного мислення на тему: “Розвиток інноваційної особистості учня в умовах креативної освіти :досвід, перспективи, проблеми”;
педрада - ділова гра на тему: «Спільна діяльність педагогів, батьків, громадськості по формуванню індивідуальної освітньої траєкторії учня в умовах соціально – педагогічного комплексу»;
педрада-семінар «Використання акмеологічних технологій в освітній діяльності».
Засідання педагогічних рад проводиться у відповідності з планом підготовки з обов’язковим вивченням даної проблеми на засіданнях методичних об’єднань, проведенням відкритих уроків та позакласних заходів. Організовується робота творчої групи по підготовці проекту рішення. Хід виконання рішень аналізується на засіданні наступної педагогічної ради та ведуться картки контролю, що дає можливість оперативно впливати на вирішення питань, піднятих на засіданні педради. В методичному комплексі школи функціонує відділ «Трибуна педагогічної ради», в якому розміщуються всі матеріали педради. На виконання рішень педради випускаються методичні бюлетені:
Науково-методична рада школи здійснює ефективну координацію та корекцію напрямків фахової науково-методичної і дослідницької роботи педагогів через впровадження активних форм методичної роботи:
інтерактивні вправи;
засідання проблемного столу;
методичний брейн-ринг;
презентація досвіду, майстер-клас;
методичний аукціон;
тренінги по командоутворенню;
захисти проектів;
ярмарки педагогічних ідей;
шкільний конкурс “Учитель року”.
Цілеспрямованості науково-методичної роботи в нашій школі сприяє організація контрольно-аналітичної діяльності у відповідності з розробленим структурним планом, що дає можливість оперативно корегувати по необхідності окремі напрямки роботи педагогічного колективу.
Результатом такої роботи є те, що в школі створений творчий потенціал педагогів:
В школі працює 23 педагогічних працівника. Всі мають вищу освіту.
Відмінники освіти – 4. Вищу кваліфікаційну категорію мають 15 вчителів. 4 учителі – методисти, 6 вчителів мають педагогічне звання « Старший учитель» Нагороджені Грамотами МО, науки, молоді і спорту 5 педагогічних працівників. 7 вчителів – дипломанти обласного конкурсу «Учитель року»
Досвід 6 вчителів школи занесено до обласного каталогу «Педагогічні перлини освітян Дніпропетровщини».Такий підхід до управління школи забезпечує відповідний рівень діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу.