Использование таксономии Блума для условий повышения мотивации обучения студентов (на укр.яз.)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ
МЕТОДИЧНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
щодо роботи над педагогічною проблемою
Тема: "Застосування таксономії Блума за для умов підвищення мотивації навчання студентів"
2012

Методичне повідомлення щодо роботи над педагогічною проблемою "Застосування таксономії Блума за для умов підвищення мотивації навчання студентів" / Розроб. викладач Наливайко С.О. - Горлівка, ГМК, 2012-16с.
Питання виявлення, вимірювання й оцінки рівня сформованості, умінь, навичок та знань студентів у цей час є одними із центральних у практиці навчання. Якщо ціль навчання визначає, що повинен знати, уміти той, якого навчають, то завдання навчання відповідають на запитання, як рухатися до мети.
Методичне повідомлення призначено для вивчення викладачами основних етапів та понять таксономії рівня сформованості молодших спеціалістів у ВНЗ 1-2 рівня акредитації, для визначення впливу існуючих педагогічних цілей на рівень мотивації студентів до навчання за технічною спеціальністю.
Розглянуто та ухвалено на засіданні комісії фахової підготовки за галуззю знань «Машинобудування та матеріалообробка».
Протокол №______ 2012.__.___
Голова комісії ________________ О.В.Іващенко

ЗМІСТ
Таксономія Блума ………………………………….….4
Основні категорії………………………………………6
Поділ цілей навчання на групи……………………….9
Застосування таксономії для підвищення мотивації навчання ………………………………………………10
Перелік використаних джерел……………………….16

1 ТАКСОНОМІЯ БЛЮМА
Таксономія (від греч. taxіs - розташування, лад, порядок й nomos - закон) - теорія класифікації й систематизації складно організованих областей дійсності, що звичайно мають ієрархічну будову (органічний мир, об'єкти географії, геології, мовознавства, етнографії й т.д.).
Поняття "таксономія" було запропоновано швейцарським ботаніком О. Декандолем, що розробляв класифікацію рослин.
У рамках освітньої технології Б. Блумом в 1956 р. була створена перша таксономія педагогічних цілей. При цьому Б. Блум і Д. Кратволь розділили мету освіти на три області: когнітивну (вимоги до освоєння змісту предмета), психомоторну (розвиток рухової, нервово-м'язової діяльності) і афективну (емоційно-ціннісна область, відношення до досліджуваного).
Перша таксономія, що охоплює когнітивну область, містить у собі шість категорій цілей із внутрішнім більше дробовим розподілом їх:
- знання (конкретного матеріалу, термінології, фактів, визначень, критеріїв і т.д.);
- розуміння (пояснення, інтерпретація, екстраполяція);
- застосування;
- аналіз (взаємозв'язків, принципів побудови);
-синтез (розробка плану й можливої системи дій, одержання системи абстрактних відносин);
- оцінка (судження на основі наявних даних, судження на основі зовнішніх критеріїв).
Таксономія Блума неодноразово зазнавала критики різними вченими, оскільки в ній відбувається змішання конкретних результатів навчання (знання, розуміння,застосування) з розумовими операціями, необхідними для їхнього досягнення (аналіз, синтез, оцінка).
В основу вітчизняних розробок покладений рівневий системний підхід опису досягнень учнів, що дозволяє згрупувати результати навчання залежно від рівнів навчальної діяльності. Однак сьогодні ще немає вітчизняних розробок рівнів навченості, які мають якості, що дозволяють використати їх у практиці розробки тестового інструмента. Тут виникають наступні труднощі:
- пропоновані рівні засвоєння навчального матеріалу повинні однозначно сприйматися педагогічним співтовариством;
- необхідно, щоб вони дозволяли одержати однозначну відповідність складності конкретного завдання й рівня засвоєння представленого домінуючого елемента змісту;
- складно одержати повне покриття всіх можливих знань і способів діяльності.
Рисунок 1.1 – Систематика освітніх цілей

ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ
Знання
Ця категорія позначає запам'ятовування й відтворення вивченого матеріалу. Мова може йти про різні види змісту - від конкретних фактів до цілісних теорій. Загальна риса цієї категорії - пригадування відповідних відомостей.
Студент має знання, тобто :
-знає (запам'ятовує й відтворює) уживані терміни;
-знає конкретні факти;
-знає методи й процедури;
-знає основні поняття;
-знає правила й принципи.
Розуміння
Показником здатності розуміти значення вивченого може служити перетворення (трансляція) матеріалу з однієї форми вираження в іншу - його "переклад" з одної "мови" на іншій (наприклад, зі словесної форми - у математичну). Як показник розуміння може також виступати інтерпретація матеріалу студентом (пояснення, короткий виклад) або ж припущення про подальший хід явищ, подій (пророкування наслідків, результатів). Такі навчальні результати перевершують просте запам'ятовування матеріалу.
Студент розуміє матеріал, тобто:
- розуміє факти, правила й принципи;
- інтерпретує словесний матеріал, схеми, графіки, діаграми;
- перетворить словесний матеріал у математичні вираження;
- приблизно описує майбутні наслідки, що випливають із наявних даних.
Застосування
Ця категорія позначає вміння використати вивчений матеріал у конкретних умовах й у нових ситуаціях. Сюди входять застосування правил, методів, понять, законів, принципів, теорій. Відповідні результати навчання вимагають більш високого рівня володіння матеріалом, чим розуміння. Студент здатний застосовувати знання й розуміння, тобто:
-використає поняття й принципи в нових ситуаціях;
- застосовує закони, теорії в конкретних практичних ситуаціях;
-демонструє правильне застосування методу або процедури.
Аналіз
Ця категорія позначає вміння розбити матеріал на складові частини так, щоб ясно виступала його структура. Сюди ставляться вичленовування частин цілого, виявлення взаємозв'язків між ними, усвідомлення принципів організації цілого.
Студент здатний до аналізу своїх знань, тобто:
виділяє сховані (неявні) припущення;
бачить помилки й недогляди в логіці міркувань;
проводить розмежування між фактами й наслідками;
оцінює значимість даних.
Синтез
Ця категорія позначає вміння комбінувати елементи так, щоб одержати ціле, що володіє новизною. Таким новим продуктом може бути повідомлення (виступ, доповідь, звіт, курсовий проект, тощо), план дій, схеми, що впорядковують наявні відомості.
Досягнення відповідних навчальних результатів припускає діяльність творчого характеру, спрямовану на створення нових схем, структур.
Студент здатний до синтезу:
-пише невеликий творчий твір, наукове повідомлення;
-пропонує план проведення експерименту, складає план виконання проекту, створює план презентації проекту чи звіту;
-використає знання з різних областей, щоб скласти рішення тієї або іншої проблеми, поставленої в ході вирішення практики, курсового, або дипломного проектування.
Оцінка
Ця категорія позначає вміння оцінювати значення того або іншого матеріалу (твердження, художнього твору, дослідницьких даних і т.д. ). Судження студента повинні ґрунтуватися на чітких критеріях: внутрішніх(структурних, логічних) або зовнішніх(відповідність наміченої мети). Критерії можуть визначатися самим студентом або пропонуватися йому ззовні, наприклад, викладачем, керівником проекту.
Дана категорія припускає досягнення навчальних результатів всіх попередніх категорій.
Студент здатний до оцінки своїх результатів, висновків:
-оцінює логічні побудови матеріалу у вигляді письмового тексту;
-оцінює відповідність висновків наявним даним, значимість того або іншого продукту діяльності, виходячи із внутрішніх критеріїв;
- оцінює значимість того або іншого продукту діяльності, виходячи із зовнішніх критеріїв.

ПОДІЛ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ НА ГРУПИ
Поняття "таксономія" взято з біології (у перекладі з грецької означає "розміщення у порядку"; "закон").
Після закінчення Другої світової війни група американських педагогів і психологів під керівництвом відомого вченого Б. Блума розробила загальні способи і правила чіткого формулювання та впорядкування педагогічних цілей.
До цілей першої, когнітивної групи входять такі, які передбачають запам´ятовування і відтворення вивченого матеріалу, а також розв´язання проблем, у ході яких необхідно переосмислити наявні знання, будувати їх нові об´єднання, структури, створювати нові знання. Цілі цієї групи в основному представлені у навчальних програмах, підручниках та посібниках, у повсякденній шкільній практиці.
Другу групу цілей (афективна, емоційно-ціннісна сфера) становлять цілі формування емоційно-особистісного ставлення до навколишнього світу. Вони виражаються через сприймання, інтерес, нахили, здібності, переживання почуттів, формування відношення, його осмислення і вияв у діяльності.
Цілі навчання психомоторної сфери становлять третю групу. Вони включають ті чи інші види моторної (рухливої) маніпулятивної діяльності нервово-м´язової координації. Це навички письма, мовні навички, фізичні та трудові навички.
Використання чіткої, впорядкованої системи цілей навчання, на думку Б. Блума, дуже важливе для побудови навчального процесу у зв’язку з тим, що, по-перше, знаючи цілі навчання, викладач впорядковує їх, визначає першочергові, базові, порядок і перспективу подальшої роботи; по-друге, знання викладачем конкретних цілей дає можливість пояснити учням орієнтири в їх спільній роботі; по-третє, чітке формулювання цілей, які виражені через результати діяльності, піддається надійній і об´єктивній оцінці.

4 ЗАСТОСУВАННЯ ТАКСОНОМІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ НАВЧАННЯ
Конкретизація цілей навчального предмету на основі даної таксономії проводиться у два етапи. На першому виділяються цілі навчального курсу, на другому — цілі на рівні конкретної теми.
Детальна специфікація цілей оформлюється у вигляді таблиці, рядки якої представляють елементи змісту навчального матеріалу, а стовпчики — провідні типи інтелектуальної діяльності студентів під час засвоєння цих елементів, тобто навчання. Нижче як приклад подається матриця цілей навчальної групи до теми "Обробка зубів " із курсу «Технологія машинобудування».
Таблиця 4.1 - Матриця цілей навчання
Елементи засвоєння
Елементи знань Розуміння Відтворення Застосування Аналіз Синтез Оцінка
Види зубчатих передач + + + + Заготовки і матеріал зубчастих колес + + + + + +
Методи обробки зубчастих колес + + + + + Прогресивні методи оброки зубів + + + Як видно, для того, щоб подати цілі навчальної групи через елементи "знання", "розуміння", "застосування", "аналіз", "синтез", "оцінка", необхідно здійснити глибокий науково-методичний аналіз змісту навчального матеріалу, його структури, послідовності вивчення і співвіднести кожен елемент змісту з елементами засвоєння. Маючи таку таблицю (матрицю), викладач може передбачити, спланувати сам процес досягнення цілей навчання даної групи, скласти точну діагностичну картку-завдання. Йдеться про те, що кожен "плюс" у таблиці вимагає того, щоб був побудований сам процес реалізації даного елементу знань. Матриця є основою для складання діагностичних завдань як на проміжному, так і на підсумковому етапах.
Виділяють наступні етапи засвоєння знань:
- інформаційний, потребуючий від суб’єкта, що вчиться, знання інформації,
- репродуктивний, основними операціями якого є відтворення інформації й перетворення алгоритмічного характеру
- базовий, потребуючий від суб’єкта , що вчиться, володіння загальними принципами пошуку алгоритму,
- підвищений рівень, що вимагає від студента уміння вести евристичний пошук,
- творчий, що припускає наявність смостійного критичного оцінювання навчальної інформації, уміння вирішувати нестандартні завдання, володіння елементами дослідницької діяльності.
Плануючи результати навчання, ученими виділяються рівні засвоєння навчального матеріалу:
Нульовий рівень - це такий рівень, при якому студент здатний розуміти, тобто осмислено сприймати нову для нього інформацію Фактично мова йде про попередню підготовку студента, що дає йому можливість розуміти новий для нього навчальний матеріал.
Перший рівень - це впізнання досліджуваних об'єктів і процесів при повторному сприйнятті раніше засвоєної інформації . Умовно діяльність першого рівня називають Упізнанням, а знання, що лежать у її основі - Знання-знайомства.
Другий рівень - це відтворення засвоєних раніше знань від буквальної копії до застосування в типових ситуаціях. Приклади: відтворення інформації з пам'яті; рішення типових завдань (по засвоєному раніше зразку). Діяльність другого рівня умовно називають Відтворенням, а знання, що лежать у її основі, - Знання-копії.
Третій рівень - це такий рівень засвоєння інформації, при якому учень здатний самостійно відтворювати й перетворювати засвоєну інформацію для обговорення відомих об'єктів і застосування її в різноманітних нетипові (реальних) ситуаціях. При цьому учень здатний генерувати суб'єктивно нову (нову для нього) інформацію про досліджувані об'єкти й дії з ними. Приклади: рішення нетиповх задач, вибір підходящого алгоритму з набору раніше вивчених алгоритмів для рішення конкретного завдання. Діяльність третього рівня умовно називають Використанням, а знання, що лежать у її основі – Знання -навички.
Четвертий рівень - це такий рівень володіння навчальним матеріалом теми, при якому учень здатний створювати об'єктивно нову інформацію (раніше невідому нікому).
Вибраний метод таксономії Блума дозволяє зрозуміти мотиваційно-суттєву основу навчальної діяльності студентів, з огляду на яку можна забезпечувати якісну технічну освіту.
Може здатися, що студента технічної спеціальності цікавить у навчальній діяльності тільки професійний зміст дисциплін, у той час як особистісні переживання, спонукання - інше. Наша гіпотеза полягала в тім, що ці процеси зв'язані. Навчання у вузі якісне остільки, оскільки в ході його розвивається сам студент, стаючи професіоналом, здатним досягти третього та четвертого рівнів засвоєння навчального матеріалу.
Якщо з людиною в цей період нічого не відбувається, він ніяк не змінюється, реалізуючи навчальну діяльність, то це означає, що здійснюється лише формальний навчальний процес, що не приводить до становлення затребуваного сьогодні професіонала-творця, професіонала-новатора. Педагогам у процесі професійного навчання важливо розуміти, якими спонуканнями студенти керуються, якими змістами наділяють навчальну діяльність. Тому в дослідженні мети та цілей навчання студентів слід прагнути, насамперед , виявити - заради чого вчаться студенти, як вони розуміють зміст навчання, які мотиви ними рухають. Облік цих мотивів і змістів, реалізація яких робить із формального навчального особистісно значиму навчальну діяльність, у якій студент перетвориться , як її суб'єкт, і допоможе викладачеві підвищити ефективність своєї роботи - зробити так, щоб студент у професії знаходив покликання.
Основою мотивації навчання студентів є їхні різноманітні потреби та інтереси, врахування й задоволення яких суттєво поліпшує не лише якісні показники в навчанні та розвитку, а й полегшує процес управління всіма компонентами навчально-пізнавальної діяльності суб’єктів навчання, оскільки задіються самоорганізуючі фактори, які дають змогу викладачеві перевести навчання в площину гуманної педагогіки. Таким чином, динаміка мотивацій впливає на ставлення до навчальної, а згодом і до професійної діяльності.
Як показують наші дослідження, мотивація впливає на формування когнітивно-творчої компетенції у студентів технічних ВНЗ. Тому діагностика мотиваційно-ціннісного стану першокурсників дає змогу корегувати методичну систему формування когнітивно-творчої компетенції.
Для діагностування мотивації можна рекомендувати використання анкетування першокурсників напряму 0503-Машинобудування, спеціальності «5.05050302 Технологія обробки матеріалів на верстатх і АЛ». В якості критеріїв оцінки сформованості обрано мотиви вибору професії, адекватність сприйняття себе як професіонала та самооцінка. Приклад анкети наведений в таблиці 4.2.
Анкетування студентів проводилося вкінці навчального року. Тобто студенти мали можливість з’ясувати для себе питання необхідності вивчення в цілому фундаментальних дисциплін.
Отже, дослідження показує, що необхідним чинником планування корекції навчання майбутніх молодших спеціалістів та інженерів на основі компетентнісного підходу є діагностика мотивації студентів до навчання. Одним із проявів підвищення мотивації є зацікавленість у вивченні предметів, а шляхом її виникнення – професійна спрямованість викладання. Професійна спрямованість викладання фундаментальних дисциплін усуває негативне ставлення студентів до їх вивчення та надає впевненість у застосуванні отриманих знань для вивчення спеціальних дисциплін та майбутньої роботи за фахом.
Таблиця 4.2 - Мотивація навчання студентів
№ Питання анкети Відповідь
1 Наскільки важливою сьогодні є вища освіта?
а) дуже важлива
б) не важлива
в) важко відповісти 2 Чи є престижною в наш час Ваша спеціальність?
а) так
б) ні
в) важко відповісти 3 Що спонукало Вас до вибору професії?
а) матеріальна привабливість
б) престиж професії
в) настанова батьків
г) сімейні традиції
д) розташування навчального закладу
е) бажання навчатися разом з друзями
є) розрахунок на результати тестування
ж) ваш варіант _______________________________ 4 Як ви оцінюєте правильність свого вибору?
а) дуже задоволений
б) ще не вирішив
в) чекав зовсім іншого 5 Чи знайомі ви з роботою за обраною спеціальністю?
а) так
б) ні
в) частково 6 Яких знань, вмінь на Ваш погляд, потребує Ваша професія?
а) досконалі теоретичні знання спеціальних технічних предметів
б) теоретичні знання із фундаментальних дисциплін (математика, фізика, хімія тощо)
в) вміння застосовувати теоретичні знання для розв’язання практичних задач 7 Чи погоджуєтесь Ви з твердженням, що вивчення ЕОМ и важливе для одержання освіти за Вашою спеціальністю?
а) так
б) ні 8 Якби у Вас була можливість обирати дисципліни для вивчення, які б математично-природничі дисципліни ви обрали? 9 Чи уявляєте Ви галузь використання Ваших знань ЕОМ та з вищої математики:
а) в подальшому навчанні?
1) так
2) ні
б)в майбутній роботі за спеціальністю?
1) так
2) ні ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Дубовицкая Т. Д. Диагностика уровня профессиональной направленности студентов / Т. Д. Дубовицкая // Психологическая наука и образование. −2004. − № 2. − С. 82−86.
2. Зеер Э. Ф. Психология профессий [Електронний ресурс] / Э. Ф. Зеер. − Режим доступу :http://bookw.narod.ru/zeer.htm.
3. Шилова В. І. Мотиваційна основа управління в кредитно-модульній системі навчання [Електронний ресурс] / В. І. Шилова. – Режим доступу :http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_du/2009_2/files/DU209_41.pdf.
4. Маслоу А. Мотивация и личность / Пер. з англ. - СПб.: Євразія, 1999. – 478, Тернопіль., 2005
5. Лапкин М. М., Яковлева Н. В. Мотивация учебной деятельности и успешность обучения студентов вузов // Психологический журнал. - 1996. - Т.17, № 4.
6. Компоненти мотиваційної структури (В. Гербачевський) (літ.: практическая психодиагностика. Методики и тесты.ред.-сост.Д.Райгородский.-Самара: Издательский Дом «Бахрам»)
7. http://books.br.com.ua/321908. http://cnit.mpei.ac.ru/textbook/01_03_01_04.htm9. http://pedagogland.ru/bloom_taxonomy.html10.http://www.eduwiki.uran.net.ua
11. http://pulib.if.ua/part/11819