Наукова робота РОБОТА З БДЖОЛИНИМИ МАТКАМИ НА ПАСІЦІ

Міністерство освіти і наки України
Департамент освіти і науки Донецької облдержадміністрації
Донецьке територіальне відділення МАН України
Відділення: біологія
Секція: «Юні зоологи і твариники»
РОБОТА З БДЖОЛИНИМИ МАТКАМИ НА ПАСІЦІ
Роботу виконав:
Микитина Анастасія Іванівна,
учениця 10 класу
Білозерської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів№15
Керівник:
Гутник Євгенія Олександрівна,
вчитель біології
Добропілля - 2016
ЗМІСТ
I. ВСТУП………………………………………………………………………..3
II. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.
Розділ 1. Бджолина матка та її роль у житті бджолиної сім’ї
1.1 Короткі відомості з історії бджільництва України…………………….5
1.2 Зовнішній вигляд та біологічні властивості бджолиної матки……….7
1.3 Роль бджолиної матки у розмноженні бджіл………………………….9
1.4 Особливості поведінки бджолиної матки у вулику………………….11
1.5 Своєчасна заміна бджолиних маток – основа успіху пасічника…….13
III. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Розділ 2. Дослідницька робота по виведенню нових бджолиних маток та їх підсаджування у нові бджолосім’ї на діючій пасіці Гутник І.І влітку 2015 року.
2.1 Дослід №1.Виведення плідних маток з допомогою утворення відводків, що повторюють основну картину життя бджолиної сім’ї……………………17
2.2 Дослід № 2. Штучне виведення маток шляхом поділу бджолосім’ї на 2 частини………………………………………………………………………….19
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………21
ЛІТЕРАТУРА. …………………………………………………………………23
ДОДАТКИ………………………………………………………………………24
ВСТУП
Сьогодні цивілізований світ не хоче їсти цукор і лікуватися хімією, він повертається до тисячолотніх джерел життя і обирає… мед. На всіх континентах «нектар богів» стає рушієм харчового, сільськогосподарського, фармацефтичного, косметичного виробництва. Продукти бджільництва тепер в усьому – в помадах, хлібі, інгаляторах, жувальних гумках, мазях, вині. Тому займатись проблемами бджільництва, на мою думку, дуже актуально. Тим паче, в нас на Україні, пересічний громадянин споживає лише 250-300 грамів меду на рік, що значно менше, ніж в розвинутих державах світу. Мед має стояти постійно на столі в кожного українця, а для цього потрібно виробляти в наших громадян повагу до бджолярства, до людей, які виробляють мед і потребу у споживанні меду.
Отже об’єктом мого дослідження є організація життя і діяльності бджолиної сім’ї як цілісної біологічної одиниці, як унікального природного явища, що існує вже у світі понад мільйон років. «Як пояснюють фахівці, бджола – чи не єдине створіння на Землі, що не зазнає жодних мутацій. Не буде бджіл – загине вся природа. Про це говорив і Ейнштейн, і провидиця Ванга».
Розвиток бджільництва у будь-якій країні означає, що сільське господарство теж розвивається, адже йде належним чином запилення сільськогосподарських культур. А це надзвичайно важливо для такої аграрної держави, як Україна.
Предметом дослідження даної роботи є бджолина матка, як найголовніша складова бджолиної сім’ї. Від її якості і високої яйценосноснті залежить сила сім’ї, а відповідно і такі ознаки, як медопродуктивність, зимостійкість, стійкість до захворювань, тощо. Матка визначає породну належність бджолиної сім’ї і її генотип загалом (разом із спермою трутнів, з якими вона спаровувалась). Досвідчені пасічники говорять: «Яка матка – така і бджолосім’я, погана матка – нікчемні бджоли». Практикою бджільництва доведено: погана матка в сім’ї – це зарані заплановані збитки;
якісна матка – основа прибуткового бджільництва.
Метою дослідження даної роботи є виявлення нових закономірностей, функціональних властивостей, специфічних явищ в такій важливій ланці технології ведення бджільництва, як робота з бджолиними матками. Практика показує що чим більша увага бджоляра до роботи з матками, чим більша його обізнаність з особливостями її біологічної будови, життя і поведінки, тим кращими є наслідки пасічникування.
В результаті проведення вивчення і узагальнення теоретичного матеріалу, практичних досліджень, аналізу розповіді досвідченого пасічника села Святогорівки Гутника Івана Івановича (1957 року народження) потрібно висловити гіпотезу про те, що через вдосконалення роботи з поголів’ям бджолиних маток можна провести революційні зміни в бджільництві, піднявши його продуктивність на вищий щабель.
Окрім цього, на даний період, така порода бджіл, як карпатська опинилась на межі зникнення. Бджоли карпатської породи можуть жити на пасіці, а можуть і серед дикої природи. Інколи ці бджоли і називають дикими. На пасіці у Гутника І.І., де ми проводимо дослідження, бджолосім’ї в основному складаються з карпатської породи. В умовах нашого Степного краю стоїть важливе завдання зберегти цю популяцію бджіл. Тому в даній роботі, і можливо в послідуючих, ми проведем досліди з карпатськими матками, як такими, що можуть забезпечити виведення нової породи бджіл, більше пристосованими до умов життя нашого краю.
ОСНОВНА ЧАСТИНА.
Розділ I. Бджолина матка та її роль у житті бджолиної сім’ї.
1.1 Короткі відомості з історії бджільництва України.
Як доведено істориками, бджоли отримали свій розвиток із Індії до Малої Азії, потім до Закавказзя і Карпат. Саме тому до районнів найдавнішого бджільництва відносять Вірменію, Грузію і Київську Русь. В цих регіонах добували мед і віск бджіл, які розмножувались в ущелинах скелястих гір та в дуплах дерев. Незабаром для бджіл почали влаштовувати штучні дупла в стовбурах товстих дерев, часто на значній висоті від землі. На дерева піднімали і прив’язував до їх стовбурів обрубки дерев з штучними дуплами – бортями. На одному дереві розміщували по декілька бортей. Щоб було краще оглядати борті, на деревах робили настили. В штучному дуплі видовблювали щілиноподібний отвір довжиною 70-100 см. і широною 15-20 см. Отвір закривали двома заставками, в яких робили два льотки – верхній і нижній.
Бджолині сім’ї розвивались, відпускали два, три рої, які поселялись в підготовлених для них бортях і в дуплах дерев. За сприятливих умов рій відбудовував гніздо, накопичував мед, якого вистачало на період зимівки.
Бортник оглядав гніздо, виймав щілиноподібний отвір і підрізав соти з медом зверху або знизу гнізда, підкладав їх у борті, де запасів меду для зимівлі бджіл було недостатньо. Так виник і розвинувся новий промиселбортництва, який в нашій країні існував доволі довго і найбільшого свого розвитку досяг у Київській Русі. «Саме в цей період мед і віск становили основу експорту князівської держави. У «Правді Ярослава» XI ст. 7 розділів регулювали діяльність, пов’язану з бджільництвом». Жодному іншому ремеслу чи промислу не було присвячено стільки уваги». Навіть у виборі державної релігії мед зіграв чи не ключову роль: згідно з літописною легендою, князь Володимир Великий віддав християнству перевагу перед ісламом через те, що Коран забороняв вживати хмільні меди.
Біля Києва в часи Київської Русі було близько 500 лісових дач, які виробляли мед для державних потреб і на експорт. Мед використовували в якості продукта харчування і для виготовлення хмільного напою з такою ж назвою, а віск – в основному для освітлення церков, монастирів та на експорт. З тих пір збереглися і назви сіл – Бортничі Бориспільського району, Бортники Фастівського району та ін. До сорокових років XX століття існували липові насадження біля цих сіл та в Голосієвському лісі на околиці Києва. Пізніше обрубки бортей почали встановлювати поблизу сіл на звільнених від лісу місцях. Від слова сікти виникло слово пасіка. З часом борті-дуплянки стали виготовляти із дощок восьмигранної, або конусної форми. Це був праобраз нашого теперішнього вулика. Однак довгий час дощаті дуплянки були не вдосконалені і працювати з ними бортникам було важко.
Саме в цьому плані українці зробили революційний винахід в історії бджільництва. Наш співвітчизник Петро Прокопович у 1814 році першим у світі винайшов рамковий вулик – відкривши таким чином для людства епоху раціонального бджільництва. Сьогодні винаходом видатного чернігівця користуються бджолярі всього світу. З винайденям рамки гніздо бджолиної сім’ї можна було розбирати на частини, прискорювати відбудову сотів, а мед відкачувати на медогонці.
У 2009 році на всесвітньому форумі бджолярів у Франції у м. Монпельє під назвою «Апімондія» ми переконали всіх в Європі, що Україна – прадавній медовий край. Наш мед здобув золоту медаль і його вкотре визнали «Найкращим медом світ», так само як і два види традиційних українських вин.
У зв’язку з цим ми маємо великі перспективи виходу на світовий ринок. Мед може і повинен стати світовим брендом української нації – такий як голландський сир, французьке вино, німецьке пиво, тощо.
1.2 Зовнішній вигляд та біологічні властивості бджолиної матки.
Бджолина сім’я – складний природний механізм. Бджоли проіснували мільйони років, зберігши свій генотип і здатність самовідтворюватись. Недосвідченій людині важко зрозуміти принципи існування бджолиної сім’ї. Людям в цьому допомагають наукові дослідження, книги, практичний досвід, періодична преса.
Бджолина сім’я складається із робочих бджіл, матки та трутнів. Щодо останніх, то вони існують тимчасово, на протязі декількох місяців весняно-літнього періоду, виконуючи функцію самців, для спарюваня з молодими матками.
В різні періоди року загальна кількість бджіл у сім’ї складає від 20 до 80 тисяч комах. В дуже сильних сім’ях їх може бути 100 і більше тисяч. Необхідні умови життя вони забезпечують спільною діяльністю: створюють необхідний режим температури і вологості в гнізді, збирають і заготовлюють запас корму, здійснюють будівельні роботи, захищаються від ворогів.
Бджолиній сім’ї притаманний поліморфізм, тобто існування в формі трьох осіб, які відрізняються будовою і виконанням функцій співжиття.
Матка відновлює бджолину сім’ю. Зовнішньо вона дуже відрізняється від інших бджіл, насамперед своєю величиною та продовгуватістю черевця. «Довжина тіла матки 20-25 мм., тоді як довжина робочої бджоли 12-14 мм. Маса тіла бджолиної матки 180-300 мг., робочої бджоли 85-110 мг».
Матка втратила здатність виконувати інші функції, крім продовження потомства. У неї немає кошиків для збору пилку, хоботок в два рази коротший, ніж у бджоли, в черевці немає залоз для виробництва воску. Однак вона відрізняється високою продуктивністю при відкладенні яєць: на протязі весняно-літнього сезону від неї можна отримати до 200 тисяч молодих бджіл. Із внутрішніх органів в матки найбільш повно розвинута статева система. У видовженому черевці розміщенні два яєчники, кожний з яких складається з 120-200 яєчних трубочок.
Природне запліднення матки проходить під час одного, або декількох її вильотів з вулика в молодому віці. До спарювання вона готова через 7 днів після виходу із маточника. Найчастіше всього матка має статевий контакт з 6-8 трутнями і цього їй досить до кінця життя відкладати яйця. Для зустрічі з трутнями матка здійснює вильоти на 1-2 кілометри, рідше до 5 кілометрів. Спарювання проходить в повітрі, причому після статевих зв’язків з маткою всі трутні гинуть. Якщо по якимось причинам на протязі місяця матка залишається незаплідненою, то вона втрачає здатність до спарювання і стає неплідною маткою, відкладаючи на майбутнє тілки трутневі яйця.
Після запліднення матка з вулика нікуди не вилітає, за виключенням природного роїння. Готовлячись до вильоту з роєм, вона тимчасово припиняє відкладати яйця.
Запліднена матка малорухлива, повільно переміщується по сотах, відкладаючи яйця, її оточують бджоли, що доглядають за нею. З ними навіть поза сім’єю, в кліточці вона може прожити до 20 днів. Якщо матку зовсім відокремити від бджіл, вона гине через 2-3 дні.
Від матки, через бджіл, які її оточують, сім’я отримує специфічну маточну речовину. Ця речовина складається із комбінованих хімічних з’єднань, які позитивно впливають на фізіологічний стан робочих бджіл. Завдяки маточній речовині бджоли відчувають присутність в сім’ї матки. Поведінка бджіл різко міняється вже через півгодити після її зникнення. Без матки бджоли в сім’ї починають непокоїтись, нервувати, навіть припиняти збір меду і пилку. Чуть пізніше вони припиняють відбудову сотів. Бджолина сім’я з 1-2 денних яєць починає активно відбудовувати значну кількість маточників. Довга відсутність матки може привести до того, що яйця починає відкладати одна з сильних бджіл, так звана бджола-трутівка, в результаті чого появляється так званий горбатий розплід. З цього горбатого розплоду народжуються в сім’ї одні трутні і вона гине.
Осиротіла сім’я може вивести собі матку, якщо її забезпечити хоча одним стільником 1-2 денним розплодом. Бджоли перебудовують просту личинку на маточну, збільшують об’єм хатинки де живе личинка і кормлять її маточним молочком
1.3 Роль бджолиної матки у розмноженні бджіл.
Розмноження бджіл здійснюється шляхом розвитку личинки, яка розвивається з яєчка, що відкладається маткою. Одна самка є матір’ю для населення всього вулика. Від неї наслідують родинні ознаки всі бджоли і трутні бджолиної сім’ї.
Яйце, яке відкладається маткою в чарунку, характеризується повним набором хромосом і дає початок новому поколінню. Робочі бджоли кормлять личинок, змішуючи мед з пилком, обігрівають їх, чистять чарунки після виходу дорослих бджіл.
Органи розмноження матки складаються із двох яєчників, парного і непарного яйцеводів та сім’єприємника. В яєчниках високопродуктивної матки нараховується близько 380 яйцевих трубочок. В кожній із них утворюються статеві клітини і формуються яйця. Кількість відкладених за добу яєць складає в середньому 1200-1800 штук, а в окремих сім’ях – більше 2500 штук.
Запліднення яєць здійснюється в організмі матки. При проходженні яєць із яєчників по непарному яйцепроводу із сім’єприйомника, завдяки дії сім’яного насосика, подається капелька сперми. Вона попадає на оболонку яйця, де через маленький отвір – м і к р опіле – статеві клітини самця проникають в яйцеклітину. Один із сперматозоїдів зливається з статевою клітиною яйця. Цей процес називається з а п л і д н е н я. Яйця запліднюються спермою різних трутнів, які приймали участь в спарювані з маткою. «Саме із за цього завдяки п о л і а н д р і ї (спарювання з декількома самцями) робочі бджоли в сім’ї генетично різнорідні, батьківські ознаки перейшли до них в спадок від різних трутнів». Поскільки спарювання проходить у повітрі, встановити походження робочих бджіл і маток по їх батьківській приналежності практично не можливо.
Матка відкладає в стільники маленьке яєчко 0,1 мм у діаметрі, яке важить ледве більше 20 мг. У цю чарунку робочі бджоли заливають маточне молочко. Через три дні з яєчка з’являється личинка й починає поїдати корм, за шість днів вона з’їдає у 200 разів більше своєї ваги й збільшується в 200 разів. Потім личинка бджоли покриває себе шовковим хітином, залишає кінчик кокона відкритим і продовжує харчуватися. Бджоли запечатують чарунки, і відбувається трансформація.
Білий черв’ячок починає розчинятися, виходить желеподібна протоплпзма, речовина, що не має ні форми, ні клітин, ні органів, наче рідкий холодець.
Із цієї субстанції бджола починає будувати себе заново. Не як в інших комах: личинка перетворюється в лялечку, а потім у дорослу комаху. Формування нових клітин відбувається завдяки генетичному матеріалу, що перебуває в нуклеїнових кислотах маточного молочка.
Із студенистого гелю з’являється бджола, виходить на світло, три хвилини відпочиває й приймається за роботу – починає чистити вулик, згризати воскові залишки кришечок і т.д.
1.4 Особливості поведінки бджолиної матки у вулику.
За своєю внутрішньою структурою бджолина сім’я – це складне біологічне утворення, в якому й нині ще не все вивчене.
Передусім згадаймо, з чого складається бджолина сім’я? Це – матка, мінлива кількість робочих бджіл, у певні періоди незначна кількість трутнів, мінлива кількість розплоду різних стадій, стільники, кормові запаси.
Вирішальним фактором для нормального функціонування бджолиної сім’ї є взаємозв’язок між робочими бджолами та маткою. Адже саме робочі бджоли виконують найважливіші життєві функції бджолосім’ї: збирають і переробляють вуглеводні та білкові корми; захищають гніздо; годують матку; розширюють площу розплоду, відбудовують нові стільники або готують чарунки на старих стільниках; скорочують площу для розплоду, обмежують годівлю матки; вигодовують личинок; забезпечують розплід теплом, підтримують у гнізді сталу температуру; регулюють кількість трутневого розплоду; вирощують молодих маток, забезпечують збереження виду.
Не менше значення для бджолосім’ї має повноцінна матка, адже лише за її наявності робочі бджоли можуть виконувати всі вище перераховані роботи. За відсутності матки в бджолиній сім’ї припиняється вирощування розплоду, будівельна діяльність, знижується льотна активність, здатність захищати гніздо.
Вже через 0,5 – 1 годину після втрати матки бджоли починають тривожитися, після чого і призупиняють будувати стільники, втрачають здатність до захисту, значно знижується їхня медозбірна та загальна льотна активність, а через 3-4 дні з’являються перші анатомічні бджоли-трутівки, в яєчниках яких вже через 10 днів можуть бути повністю розвинені яйця.
Як же поширюється інформація про те, що в бджолиній сім’ї відсутня матка? Відповідь на це запитання майже одночасно дали дві групи дослідників. Виявилося, «що інформація від матки надходить до бджіл її свити, а від них – до інших робочих бджіл».
При цьому потрібний пезпосередній фізичний контакт матка – робоча бджола і робоча бджола-робоча бджола». Одного запаху для цього недостатньо.
Так звана «маточна речовина» знаходиться у верхньощелепних залозах, які розміщені в голові матки. Вона тривалий період зберігається у мертвих матках та їх екстрактах. Тому мертві матки ще тривалий період можуть впливати на стан бджолиної сім’ї, одночасно гальмуючи розвиток яєчників робочих бджіл та закладання маточників.
Крім верхньощелепних залоз, де знаходиться найбільша кількість «маточної речовини», вона також є в кишенях верхніх члеників (тергітах) черевця матки. Ця речовина має дещо інший хімічний склад і своїм запахом притягує трутнів під час шлюбних вильотів матки. Отже, «феномен бджолиної матки… складається з цілої симфонії хімічних сигналів і це говорить лише про те, що у взаємодії матка – робоча бджола бере участь і нервова система…»
Старе уявлення, що матка «керує» бджолиною сім’єю, давно відпало, але без матки порушується весь цикл життя і роботи бджолиної сім’ї. В нормальній бджолосім’ї панує стан рівноваги між впливом матки та робочих бджіл, і така бджолосім’я ніколи не буде виводити маток.
Бджолина матка визначає породну належність бджолиної сім’ї і її генотип загалом. Досвідчені пасічники говорять: «Яка матка – така і бджолосім’я, погана матка – нікчемні бджоли». Практикою бджільництва доведено, що погана матка в сім’ї – це зарані заплановані збитки; якісна матка – основа прибуткового бджільництва.
1.5 Своєчасна заміна бджолиних маток – основа успіху пасічника.
Кожен пасічник повинен добре знати, що:
- матка живе до п’яти років, але найбільшу кількість яєць відкладає в перші два роки свого життя. З третього року її репродуктивна функція достовірно знижується, в результаті різко зменшується відтворення потомства;
- практично у 30 % маток старших двох років порушується функція сім’яного насосика, що призводить до відкладання незапліднених яєць у бджолині комірки, а запліднені яйця у трутневі комірки. Після виходу молодих личинок бджілки-годувальниці з’їдають їх, що призводить до сильного решітчастого печатного розплоду (ця ознака і вказує на низьку якість матки). «Самі бджоли міняють маток старших двох років частіше, нід одно- і дворічних»;
- в умовах вароатозної ситуації окремі пасічники замінюють маток всієї пасіки щороку, що дає можливість мати сильні, нерійливі і високопродуктивні бджолосім’ї;
- сім’ї бджіл з однорічними матками збирають меду на 42%, з дворічними на 21% більше, ніж з трирічними;
- матки поточного року восени відкладають яйця на 17 днів довше і в 3 рази їх більше ніж трирічні. Таким чином, сім’ї з однорічними матками ідуть в зиму з великою кількістю молодих, фізіологічно повноцінниз бджіл;
- бджолосім’ї з трирічними матками рояться втричі частіше, ніж з однорічними;
- бджоли із сімей з трирічними матками за зиму використовують на 29% кормів більше, ніж бджоли із сімей з молодими матками;
- у бджолосім’ях з матками старшими двох років за зиму гине втричі більше бджіл, ніж у сім’ях з молодими матками;
- із збільшенням віку матки підвищується ризик її загибелі під час зимівлі: трирічні матки взимку гинуть у 50 разів частіше, ніж однорічні;
- із збільшенням віку матки зростає ступінь закліщеності бджолосім’ї, яка в багатьох випадках визначається кількістю вирощеноо за літній період трутневого розплоду. Заміна старих маток на молодих – самостійний високоефективний зоотехнічний спосіб боротьби з вароатозом бджіл.
Ось кілька правил щодо добору та заміни маток, про які має пам’ятати кожен пасічник. А загалом необхідно точно знати вік і походження всіх маток на пасіці. Своєчасна їх заміна - обов’язковий технологічний прийом утримання бджолосімей, підвищення їхньої сили і продуктивності. Він дозволить вирішити великі проблеми практичного бджільництва: значно підвищити силу і якість бджолиних сімей на пасіці; забезпечити стійке підвищення медо- і воскопродуктивності, зменшити число ройових сімей, знизить рівень враженості бджіл вароатозом, аскосферозом і іншими небезпечними хворобами; покращить результати зимівлі і забезпечить 100% збереження бджолосімей у цей період.
Старих і неповноцінних маток доцільно замінювати до початка головного медозбору, щоб на початок медозбору в сім’ї вже була плідна матка. Під час головного медозбору не слід ні міняти, ні відбирати маток. Найпізніший термін цієї операції – за три-чотири тижні до початка інтенсивного нарощування бджіл у зимку, щоб пасічник міг оцінити якість підсаджениз маток. Пасічник повинен знати прийоми підсаджування маток не тільки під час планової заміни старих, але й при виправленні безматкових сімей під час формування пакетів та відводків, заміни однієї породи на іншу.
Існує більше 50 способів заміни і підсаджування маток, при цьому основні фактори – в період сезону і наявність медозбору. Найсприятливіший час для підсаджування маток – весна і перша половина червня, період інтенсивного росту бджолосімей. Інакше сприймають підсаджену матку наприкінці червня і в липні, коли немає інтенсивного взятку. В цей період сім’ї часто готуються до роїння, в них з’являється велика кількість анатомічних бджіл-трутівок, посилюється агресивність до підсаджуваних маток, їх часто зажалюють.
Під час головного медозбору бджолині сім’ї приймають маток добре, а після його закінчення (кінець липня-початок серпня) проявляють до них найбільшу нетерпимість. Пізніше, коли закінчується виховання розплоду, бджоли ведуть себе значно спокійніше. Для успішної підсадки рекомендують підгодовувати бджолосім’ї цукровим сиропом, створюючи видимість інтенсивного взятку. Найгірше бджолосім’ї приймають маток, коли на пасіці іде бджолине злодійство. В цьому випадку таку роботу найкраще виконувати в дощову нелітну погоду.
Наступна група факторів, які впливають на прийом матки: кількість і вік бджіл, їх фізіологічний стан, а також вік і якість підсаджуваної матки. Нову матку краще підсадити у невеликі бджолині сім’ї, які знаходяться в стані інтенсивного росту, ніж у великі. Молоді нелітні бджоли практично не проявляють до неї агресивності. Плідних маток бджоли завжди приймають охотніше, ніж неплідних, оскільки добре розрізняють їх ектогормони. Із числа плідних вони найкраще приймають маток, які не прикорочували відкладання яєць. Щойно народжених із маточників неплідних маток бджоли приймають краще, ніж старших неплідних. Перші пересуваються по стільниках повільно, в’яло, і, очевидно, через це не викликають у бджіл роздратування. Потрібно враховувати і загальний стан бджолиної сім’ї. Дуже важко підсадити матку в бджолосім’ю, яка тривалий період була без неї і там уже з’явилися бджоли-трутівки. Перед цим необхідно спочатку їх знищити переміщенням бджоломісей, витрушуванням бджіл, завантаженням бджіл роботою, вирощуванням великої кількості розплоду, переробкою цукрового сиропу. Наявність у бджолосім’ях свищових маточників знижує вірогідність прийняття маток на 40%.
Якщо в гніздах є відкритий розплід, на якому бджоли можуть закласти маточники, нових маток вони приймають значно гірше, ніж у бджолосім’ї, сформованій на рамках тільки із запечатаним розплодом. Не можна підсаджувати матку в бджолосім’ю, якщо бджоли сильно злобливі – це може бути викликано злодійством на пасіці, різким закінченням взятку в зв’язку з непогодою, частими і невмілими оглядами. До кінця дня збуджені бджоли, як правило заспокоюються.
Слід пам’ятати, що перші дві доби після відбору старих маток, бджоли краще приймають нових, а в подальшому агресивність до них посилюється, тому з підсадкою нових маток після відбору старих потрібно поспішити.
Способи підсаджування маток бувають прямі й непрямі. Прямі – це колиматку підсаджують безпосередньо на стільник або в льоток, нічим не захищаючи від нападу бджіл. Так можна робити тоді, коли є хоч невеликий медозбір, у бджолосім’ї накопилась велика кількість молодих бджіл, або виключно молодих бджіл (наприклад, у відводках); бджолосім’ї знаходяться в стадії інтенсивного росту при заміні старої матки на молоду, в якої не було перерви в яйцекладці. В цьму випадку пасічник видаляє стару матку, а на її місце відразу із нуклеуса підсаджує молоду матку.
Інші рекомендують замочувати матку медом, маточним молоком, або збризкувати теплою водою тощо.
Непрямі способи підсаджування – це коли попередньо відгороджують матку від безпосереднього контакту з бджолами. Для цього їх прикривають під ковпачок, поміщають в «кліточки, ізолятори, «кармани», штучні маточки тощо», але найкращий 100% прийом маток відбувається через відводки, особливо якщо це закуплені й занадто цінні матки.
Нові відводки – це передусім планова заміна маток, це боротьба з роїнням, це збільшення бджолосімей на пасіці, це підвищення продуктивності сімей на 40-45% для головного взятку, це нуклеусне страхове господарство на весняний період
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Розділ 2. Дослідницька робота по виведенню нових бджолиних маток т
а їх підсаджування у нові бджолосім’ї на діючій пасіці Гутника І.І. влітку 2015 року.
2.1 Дослід № 1. Виведення плідних маток з допомогою утворення відводків, що повторюють основну картину життя бджолиної сім’ї
На пасіці у Гутника І.І. після зимівлі 2014-2015 року у 2 вуликах померли бджоли. В одному з них причиною могло бути неправильне розміщення клуба бджіл в зимовий період, бо бджоли розмістились на бокових стільниках, не повністю заповнених медом і в сильні морози, дійшовши до їх верху не змогли перейти на інші стільники з медом і осипались.
В другому вулику смерть бджіл, певно що настала із-за варіатозу, тобто із-за поїдання бджіл кліщом. Як, пояснив пасічник, саме ця бджолосім’я на зиму не була оброблена таким протикліщовим медпрепаратом як бипін.
Отож обидва вулики були вичищені, прозиденфіковані і випалені газовою лампою. Вирішено було розмістити в них відводки і поспостерігати за їх розвитком, особливо поведінкою молодих маток. Отже на початок червня 2015 року ми сформували 2 відводки, причому по різному в кожний вулик. Зокрема:
У вулику № 1 ми формували відводок таким чином:
- було перенесено 1 медо-перговий стільник, заповнений десь на 40 % медом і пергою, із закритим маточником та бджолами, які на ньому сиділи;
- було перенесено 1 стільник із запечатаним розплодом;
- було перенесено 2 стільники із відкритим розплодом і бджолами;
- було перенесено ново відтягнутий стільник з 10 % вмістом меду;
- було поставлено два нові стільники з вощиною по краям;
- було струшено у відводок з стільників інших вуликів близько 1 тис. молодих бджіл;
Таким чином відводок ми сформували з семи стільників, поставивши
зверху півлітрову баночку з водою. Льоток закрили сіточкою з метою витримки бджіл у такому стані 3 доби.
У вулику № 2 відводок відводок сформували дещо простіше:
- так само було перенесено 1 медо-перговий стільник, заповнений десь на 40 % медом і пергою, із закритим маточником та бджолами, які на ньому сиділи;
- було перенесено 1 стільник із закритим розплодом;
- було поставлено ще 3 медопергові стільники;
- було поставлено 2 рамки з вощиною.
Всього 7 рамок.
У відводок було струшено близько 1 тис. молодих бджіл. Надалі поставили воду і льоток у вулику закрили на 3 дні. Після трьох днів вели спостереження за бджолами у вулику № 1 і № 2.
У вулику № 1 ми побачили:
- значну активність бджіл. Бджоли активно носили нектар та пилок, вели очищувальні роботи. На третій день відводок працював як звичайна бджолосім'я.
- при огляді відводка виявилось, що бджоли не покидали вулик, не розлетілись по своїм батьківським вуликам, а прижились в новій сім’ї.
У вулику № 2 картина була інша:
- активності бджіл майже не було. Окремі бджоли носили нектар, а пилок не носила жодна бджола;
- близько половини бджіл покинули відводок і вернулись у свої батьківські вулики.
На 6 день і в одному і в іншому вулику із маточників вийшли молоді матки. Після спарювання з трутнями, приблизно на 11-12 день матки почали відкладати яйця.
Бджолосім’я у вулику № 1 активно розвивалась, бджолосім’я у вулику № 2 була ослаблена, мала невелику кількість бджіл і навіть яйцекладка матки була дещо меншою ніж у вулику № 1.
Довелось нам вирівнювати сім’ї і у вулик № 2 доставляти 2 стільники з закритим розплодом, які було взято із інших бджолосімей на пасіці.
Висновки після проведеного досліду № 1 слідуючі:
1. Для того, щоб майбутня матка повністю працювала практично без перерви в основних етапах життя бджолиної сім’ї, відводок потрібно формувати як безпосереднє продовження бджолиної сім’ї, а саме:
- в склад відводка віділяти 2 стільники відкритого розплоду і 1-2 стільники закритого розплоду;
- медопергових стільників ставити не менше 2;
- один стільник має бути з прікріпленим маточником;
- до складу відводка слід включати 2 стільники з невідтягнутою вощиною.
2. Відводок на 3 доби потрібно ізолювати від інших бджіл і поставити для вгамування спраги бджолам у відводку півлітрову баночку води.
2.2 Дослід № 2. Штучне виведення маток шляхом поділу бджолосім’ї на 2 частини.
На пасіці, яка складається з 20 і більше вуликів постійно є потреба в молодих запліднених матках. Для цього кожен пасічник «повинен робити певний запас маток, розміщуючи їх в невеличких бджолосім’ях довільного утворення». Вони можуть міститись в окремих розділених перегородками вуликах, або в спеціально побудованих маленьких (на 3 стільники) вуликах, які пасічники називають нуклеусами. Можуть бути навіть так звані мікронуклеуси, величиною як коробка зі взуття. В ті нуклеуси пасічники поміщають молоді матки з невеликою кількістю бджіл.
В кінці червня 2015 року на пасіці у Гутника І.І. вирішено було вивести запасні матки. Для цього один з вуликів-лежаків на 20 стільників був розділений на 2 частини. Це ми зробили просто: десять стільників з вулика було забрано і поставлено в новозбудований вулик-лежак. Де опинилась стара матка ми відразу і не знали. Проте потім виявилось, що стару матку ми перемістили з 10 стільниками у новий вулик. Бджолосім’я із старою маткою облетілась і стала продовжувати звичне життя.
У старому вулику без матки бджоли із 1-2 денного розплоду відтягнули 12 маточників різної величини і почали активно вирощувати лялечок. На 17 день мали появитись нові матки. Ми постійно, з допомогою лупи, слідкували за розвитком личинок. Так як цілих 12 маток нам було не потрібно, разом з пасечником ми ліквідували 6 маточників, які були дрібніші інших і мали всередині значно менше маточного молочка від других.
На 9 день маточники бджоли запечатали, а на 14 день ми залишили у вулику тільки 1 маточник, а інші 5 разом з невеликою кількістю бджіл розмістили у 2 старих вуликах розділених на 5 частин перегородками. Таким чином було створено 5 мікросімей. 3 дні ці мікросім’ї тримали закритими, а на 4 день відкрили, коли по нашим підрахункам появились живі незапліднені матки.
На 12 день після виходу маток, 4 з них стали відкладати яєчка, що означало закінчення нашої справи. Молоді плідні матки можна було переселяти в бджолосім’ї, які потребували нових маток. Проте в послідуючі дні ми
зіткнулись з таким явищем, як об’єднання сімей. У поділеному вулику 2 мікросім’ї самочинно об’єднались – утворивши сім’ю з однією маткою. Певно матка сусідка вбила іншу матку. Таким чином стало зрозуміло, що для успішного зберігання запліднення бджоломаток і мікросім’ях потрібні окремі невеличкі вулики-нуклеуси.
Висновки після проведеного досліду № 2 слідуючі:
1. Запасні матки можна з успіхом виводити штучним способом розділивши бджолосім’ю на 2 рівновеликі частини. В одній залишиться стара матка і вона буде працювати по-старому, а в другій бджоли відбудують маточники.
2. Серед маточників, які відбудують бджоли у тій частині бджолосім’ї, де не стало матки, слід видалити невеличкі за розміром, ослаблені і з невеликою кількістю маточного молочка (в період розвитку личинки матки її запечатували).
3. Щоб не допускати об’єднання бджолиних мікросімей з молодими матками їх слід розміщувати в окремих невеличких вуликах-нуклеусах.
(На слідуючий рік ми вирішили побудувати не менше 5 нуклеусів і мікронуклеусів, на нашій піддослідній пасіці).
ВИСНОВКИ
Мені було великим задоволенням працювати влітку 2015 року з бджолами на пасіці, по дослідженню умов життя, поведінки, продуктивній діяльності бджолиних маток. З іншої сторони з великим інтересом і увагою я ознайомилась з літературними джерелами, періодичною пресою про життя і діяльність бджолиних сімей. Власне з цих двох частин, теоретичної і практичної, і складається моя наукова робота.
В теоретичній частині (I розділ) я провела дослідження по короткій історії бджільництва в Україні, а також розкрила місце і значення матки в житті бджіл. В цілому в цій частині роботи виконано завдання по розкриттю об’єкту і предмету дослідження, а також загострена увага на послідуючій теоретичній, і, особливо, практичній меті досліджень по роботі з бджолиними матками.
В практичній частині (II розділ) я провела опис 2 дослідів по роботі з бджолиними матками на діючій пасіці, де я конкретно приймала участь. Коротко виділю висновки після проведення цих 2 дослідів.
По досліду № 1 по виведенню плідних маток з допомогою утворення відводків, що повторюють основну картину життя бджолиної сім’ї;
1. Для того, щоб майбутня матка повністю працювала практично без перерви в основних етапах життя бджолиної сім’ї, відводок потрібно формувати як безпосереднє продовження бджолиної сім’ї, а саме в склад відводка ставити:
- 2 стільники відкритого розплоду;
- 1-2 стільники закритого розплоду;
- медопергових стільників ставити не менше 2;
- один стільник має бути з прікріпленим маточником;
- до склада відводка слід включати 2 стільники з невідтягнутою вощиною.
2. Відводок на 3 доби потрібно ізолювати від інших бджіл і поставити для вгамування спраги бджолам у відводку півлітрову баночку води.
По досліду № 2 по штучному виведенню маток шляхом поділу бджолосім’ї на 2 частини.
1. Запасні матки можна з успіхом виводити штучним способом розділивши бджолосім’ю на 2 рівновеликі частини. В одній залишиться стара матка і вона буде працювати по-старому, а в другій бджоли відбудують маточники.
2. Серед маточників, які відбудують бджоли у тій частині бджолосім’ї, де не стало матки, слід видалити невеличкі за розміром, ослаблені і з невеликою кількістю маточного молочка.
3. Щоб не допускати об’єднання бджолиних мікросімей з молодими матками їх слід розміщувати в окремих невеличких вуликах-нуклеусах.
(На слідуючий рік ми вирішили побудувати не менше 5 нуклеусів і мікронуклеусів, на нашій піддослідній пасіці).
Безперечно, що описані мною по результатам 2 дослідів нові виявленні закономірності по роботі з бджолиними матками на пасіці можуть використовуватись в практичній роботі пасічників.
Висунута мною гіпотеза про те, що через вдосконалення роботи з поголів’ям бджолиних маток можна провести революційні зміни в бджільництві є й надалі актуальною, бо, хоча не повністю, проте частково вона знайшла підтвердження в проведених дослідах.
В цілому проведена дослідницька робота, романтичне перебування влітку 2015 року серед природи, спостереження за життям бджолиних сімей, за їх працелюбністю, мудрою ієрархією, змінило моє ставлення до праці і ближніх, навчило любити і оберігати природу. Подібною роботою я планую займатись і надалі.
ЛІТЕРАТУРА
1.А.Б. Мегедь, В.П. Поліщук. Бджільництво, - Київ, вища школа 1990, - 325с.
2.В.Д. Давидов. У саду, на городі, пасіці – Київ «Урожай», 1992,- 286 с.
3. З.В. Нечволода. Хвороби і шкідники бджіл – Донецьк, «БАО» 2005, - 253 с.
4. В.П. Пилипенко. Біологічні основи одержання високоякісних маток – Київ, 2007, - 241 с.
5. Л.І. Боднарчук, С.І. Бучера. Методи мічення та підсаджування бджолиних маток. Київ, 2007, - 183 с.
6. В.І. Головецький. Заміна бджолиних маток. //Пасіка № 8, 2008, с. 12-13.
7. Є.Г. Чугунний. Бджоли мають розум. //Пасіка № 1, 2007, с. 22-23.
8. М.Л. Галяс. Своєчасна заміна маток – основа прибуткового бджільництва. //Пасіка № 5, 2008, с. 14-15.
9. М.В. Курик. Бджола – унікальна наноструктура природи. //Пасіка
№ 1, 2009, с. 20-27.
10. М.Г. Ткачук. Медові ріки на Дніпрових берегах, газ. Україна молода,
29 вересня 2009, с. 4-5.
ДОДАТОК 1
Бджоли приносять позитивну енергію
З розповідей пасічника с. Святогоровки, Добропільського району, Донецької області з 10 річним стажем пасічникування Гутника Івана Івановича
Виходячи зі свого 10 річного досвіду роботи пасічником я можу стверджувати, що постійна взаємодія з бджолиними сім’ями несе в собі великий заряд життєдайної енергії, поліпшує стан нервової системи, позитивно діє на психіку та емоційний фон, знімає депресію та зайву агресивність людини. Справжні господарі бджіл відзначаються доброзичливістю, любов’ю до людей, високою і постійною старанністю та ретельністю, миролюбством і непорушним душевним спокоєм. Їхнє романтичне життя на природі поряд з бджолами позначене високою поетичністю, казковістю і неперевершеним розумінням життя та вічності.
З власного досвіду засвідчую, що від спілкування з бджолами у молодих людей зникають нервовість, напруженість, подразливість та хаотичність поведінки. Робота на пасіці загострює почуття та враження, бентежить людську душу та спонукає до роздумів, значно поліпшує психоемоційний та етично-душевний стан кожного, бо бджолина біоетика, як позитивна життєва духовна сила передається нам. Тож, спостерігаючи за життям бджолиних сімей, складною архітектурою їхнього житла, мудрою ієрархією з чітким розподілом обов’язків, молоді люди змінюють своє ставлення до праці та ближніх, вчаться любити та оберігати природу.
ДОДАТОК 2
Коротко про секрети бджіл
Ці дивні бджоли
Зараз у світі налічується близько 20 тис. видів бджіл.
Час дозрівання бджіл
Бджолина матка розвивається від яйця до дорослої особини 17 днів, робоча бджола – 21, а трутень – 24.
Для чого бджолі потрібні верхні щелепи?
У зв’язку з харчуванням нектаром і пилком верхні щелепи у медоносної бджоли як органів подрібнення твердої їжі одержують нове призначення. Робоча бджола верхніми щелепами надає форму воску при виготовленні стільників. Трутень прогризає ними вихід із запечатаної комірки, а матка, крім того, вбиває ним суперниць.
Скільки бджіл у вулику
У середньому вулику може бути до 60000 – 120000 бджіл.
Бджоли махають крильми
Медоносна бджола махає крильми із частотою 200 разів у секунди. Їй потрібно зробити 11400 змахів за хвилину, щоб вийшло характерне дзижчання.
У бджіл п’ять очей
Три у верхній частині голови й два спереду.
Пропуск у вулик
У бджіл багато ворогів і «нахлібників», тому вхід у вулик надійно охороняється сторожами, готовими будь-який момент кинутися на непроханого гостя. Жодна бджола не може проникнути в чужий вулик. Кожному вулику властивий особливий засіб. Кожна бджола зберігає цей засіб в особливому поглибленні тіла. Підлітаючи до льотка, бджола відкриває його й пред’являє сторожам як свою візитну картку або пропуск.