Конспект уроку з природознавства 4 клас Океани Землі.

ТЕМА. Океани Землі.
МЕТА. Ознайомити їх з поняттям «океани», з їхнім розміщенням на глобусі і карті півкуль;продовжувати навчати читати карту і працювати з нею; висвітити значення океанів та використання їх багатств людиною, розвивати пізнавальний інтерес, спостережливість, пам'ять, виховувати бережне ставлення до природи, до рідної землі; розвивати прагнення примножувати її багатства.
МЕТОДИ: ПРИЙОМИ:
Розповідь Практична робота
Метод наочності Активізація життєвого досвіду
Бесіда Проблемна ситуація
Виступи учнів
Дидактична гра
ЛЕКСИКА ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ: Океан, Світовий океан, Тихий,
Атлантичний, Північно Льодовий, Індійський,
Океанолог, експерт, історик, синоптик, міністр
водного господарства, картограф.
ОБЛАДНАННЯ. Фізична карта півкуль, контурні карти, глобус, малюнки тварин підводних глибин. Таблички для «фахівців», «кореспондентів».
ТИП УРОКУ: Вивчення нового матеріалу. ( «Прес-конференція» )
Перебіг уроку
І. Підсумок фенологічних спостережень.
- Погляньте у вікно. Що ви можете сказати про погоду сьогодні?
- Що вплинуло на зміни в природі?
- Пригадайте, яка погода була вчора. Чи схожа вона на сьогоднішню?
- Як світить сьогодні сонечко чи високо воно знаходиться над землею?
- Що ви скажете про вітер
- Які зміни у житті рослин відбулися протягом цього місяця?
- А у житті тварин? - За чим ви спостерігали дорогою до школи?
- Чим займалося населення нашої місцевості у цьому місяці?
- Які народні прикмети перевірили протягом місяця?
- Дайте характеристику погоди на нинішній день з таким планом: дата, температура повітря, вітер, стан неба, опади.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1.Фронтальне опитування.
Практична робота з глобусом і картами.
- Що таке материк? Скільки материків є на землі?
- Чим відрізняється острів і півострів?
Біля дошки один учень працює з глобусом, другий – з фізичною картою. Усі
інші –теж з картами півкуль (форзац 2,підручник).
- Покажіть, де зображена Північна і Південна Америка, Євразія, Африка, Австралія, Антарктида.
- З яких частин складається материк Євразія? Покажіть їх.
- Покажіть умовну лінію між Європою та Азією.
2. Дидактична гра «Сонечко».
- Запишіть назви материків, тоді засяє Сонце – центр сонячної системи.
У міру того, як заповнюються «промінчики», учні розповідають про уявні подорожі по даному материку (підготовлені вдома).
ІІІ.Актуалізація опорних знань.
- Який колір переважає на карті півкуль? Що ним позначають?
- Пригадайте у яких трьох станах перебуває вода на землі.
- За яких умов вода переходить з одного стану в інший?
- Як відбувається кругообіг води в природі?
ІV.Повідомлення теми та завдань уроку.
- На Землі дуже багато води. Дві третини всієї поверхні Землі зайнято водою. Планету Земля можна було б назвати планетою Океан, вважають деякі дослідники. Мільйони років тому вся поверхня нашої планети була вкрита
водою. Зараз Світовий океан займає близько 71% земної поверхні.
Світовий океан – це виняткове творіння природи, колиска життя на Землі, комора різноманітних ресурсів.
Щоб більше дізнатися про світовий океан, ми проведемо зараз прес-конференцію на тему «Океани Землі». Спробуємо подивитися на проблеми Світового океану по-дорослому. Учні нашого класу побувають у ролі дослідників океану, науковців, істориків, міністрів, синоптиків. А щоб було все зрозумілим, давайте познайомимось із значенням нових термінів (на дошці або картках для кожного учня записано тлумачення слів).
Історик – людина, яка займається наукою про загальний розвиток того чи іншого народу, країни або всього суспільства.
Синоптик - людина, яка займається наукою про погоду та її передбачення.
Океанолог – фахівець з науки, що вивчає різні процеси та явища, які відбуваються в Світовому океані.
Експерт – людина, яка досліджує якесь питання, щоб дати йому правильну оцінку.
Міністр - вища урядова особа, яка очолює міністерство.
- Я попрошу «фахівців» зайняти свої місця в залі. ( Підготовлені учні сідають за стіл на відведені місця, а учитель перед кожним із них ставить відповідну табличку.)
- Поки «фахівці» готуються до виступів, ви подумайте, представником якого засобу масової інформації – газети, журналу, радіо чи телеканалу, - будете на прес-конференції. Підготуйте відповідні таблички. ( Діти об’єднуються у групи.) Хочу нагадати всім, що успіх сьогоднішньої зустрічі залежіть від кожного з вас. «Фахівцям» треба найдокладніше розповісти про океани, а від «журналістів» чекаємо цікавих запитань.
V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.- Отже, починаємо нашу прес-конференцію. Ставте запитання «науковцям», не забувайте називати себе і звідки ви.
1-ий кореспондент. (Історику.) Я … (прізвище, ім’я) представляю журнал «Всесвіт» . Скажіть, що люди знали про океанічні глибини в минулому?
Історик. Майже нічого. Бо товща вод надійно ховала дно Світового океану від людського ока. Глибини та будова дна залишалися нерозгаданими для людей впродовж віків. Стародавні греки дійшли висновку, що вимірювати глибину океану так само неможливо. Як висоту неба. Океан і небо були бездонні й недосяжні. Спроби дістатися дна морів і океанів продовжили голландські моряки. Вони намагалися вимірювати глибину з борту корабля лотом – спеціальним приладом, що являє собою гирю, прив’язану до троса, поділеного на метри.
2-ий кореспондент. (Історику). Коли почали вивчати Світовий океан?
Історик. Пройшли віки, перш ніж люди дослідили дно світового океану. Але навіть у нас час учені більше знають про поверхню Місяця, ніж про поверхню дна Світового океану.
Першу в світі наукову експедицію з вивчення океанів здійснила в 1872 – 1876 роках країна Велика Британія, яка вважалася на той час володаркою морів. Ця експедиція-подорож дала таку кількість нової інформації, що її опрацювали майже сто вчених протягом 20 років. Наукові результати були вкладені у 50 об’ємних тома, до яких увійшли 2279 карт, малюнків і схем. Щоб здобути дані про глибину і рельєф океанічного дна, про айсберги, шторми, урагани, вченим треба було ризикувати своїм життям, потрапляючи у небезпечні пригоди.
Вчитель. У нас сьогодні присутні відомі океанологи. Вони займаються досить молодою та цікавою наукою – океанологією, яка вивчає різні процеси і явища, що відбуваються у Світовому океані. Ця наука активно розвивається. Якщо люди не вивчатимуть океан, то не зможуть зберегти природу Землі. Однім із відомих океанологів висловлювався так: «Океанологія – це поєднання мистецтва, пригод і науки». Не можливо з ним не погодитися.
3-ий кореспондент. (Океанологу №1). На які океани поділяється Світовий океан?
Океанолог №1. Океан – найбільша частина Світового океану, обмежена материками. На Землі умовно виділяють 4 океани: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний-Льодовий. (Показує на карті півкуль.)
4-ий кореспондент. (Океанологам). Що цікавого можете розповісти про кожен океанів?
Океанолог №1. Найбільший – Тихий океан. Він займає майже таку територію, як усі океани разом взяти. Цей океан не омиває берегів Європи, але саме європейці дали йому таку назву. Його вперше відкрив мандрівник-португалець Фернан Магеллан у 1520 році та назвав його так тому, що коли його кораблі пливли по ньому, він був тихим-тихим. Він омиває береги більш як 50 країн світу. Через нього пролягають найважливіші транспортні шляхи, що сполучають країни Азії , Австралії та Америки. Переважна частина дна океану – рівнина з підводними западинами. На дні Тихого океану знаходиться найглибша западина Світового океану – Маріанська, глибина якої сягає 11022 м. Тваринний світ Тихого океану налічує близько 100 тисяч видів. Лише подорослів тут кілька тисяч видів. Тут росте й найдовша у світі водорість , довжина якої становиться 60 м. В водах океану відомо понад 2000 видів риб. Це тунець, скумбрія, акули, тріска, кета, камбала, палтус тощо. (Показати на малюнках.) Налічуються більш як 6 000 видів молюсків; мідії, устриці, кальмари, восьминоги (показати на малюнках). Він посідає перше місце в світі за виловом риби (45%) та інші морепродуктів – кальмарів, креветок, крабів (показати їх). На дні Тихого океану виявлені багато родовищ нафти і газу. Катастрофи на морях призвели до значного його
забруднення, зокрема нафтопродуктами, які утворюють на його поверхні нафтову плівку. Сонце не проникає на глибини, тому зменшується вилов риби.
Океанолог №2. Атлантичний океан – найтепліший і найсолоніший серед океанів. Назва його пов’язана з грецьким міфом про гіганта Атланта. Він другій за розміром, дає 35% світового вилову риби. В океані водяться: скумбрія, тріска, сардина, меч-риба, багато китів (показати малюнки).
У ньому розташоване море без берегів – Саргасове (показати на карті). Одне з найбрудніших його морів – Балтійське. Як і в Тихому океані виявлено родовище нафти та газу, пробурено сотні свердловин, покладено на дні нафто – й газопроводи. Води його теж забруднені.
Атлантичний океан довгий час був природною лабораторією де дослідники з різних країн і частин світу зробили багато відкриттів.
Океанолог №3. Індійський океан за розмірами посідає 3 місце. Він найтепліший. Найбагатший органічний світ – на півночі Індійського океану, де відомі численні види риби: сардинела, тунець, скумбрія, летючі риби, багато акул, скатів (показати малюнки). У прибережних водах багато коралів, зустрічаються морські зірки, черепахи, кити, дельфіни.
У водах цього океану можна виловити риб, яки вважалися вимерлими десятки мільйонів років тому.
Це океан відомий запасами нафти і газу. У червоному морі виявлено поклади залізний і мідних руд. Найбільший постачальник нафти – район Перської затоки (показати на карті, діти знаходять її в атласах). У зв’язку з інтенсивним видобутком нафти і газу на півночі його води забруднюються нафтопродуктами.
Це створює серйозну загрозу для узбережних районів. А своєю назвою забовязаний Індії, береги якої він обмиває (показати на карті).
Океанолог №4. Найменший з океанів планети – Північний Льодовитий. Ще наприкінці минулого століття про нього майже нічого не знали. Його довго називали морем. Він називається Льодовитим, тому що більша його частина завжди вкрита кригою. Океан розташований на крайній півночі Землі, тому і названо Північним. Береги його значно порізані, тут є численні моря й затоки (показати на карті).
В океан впадають багатоводні ріки. Це найхолодніший океан. Через суворі кліматичні умови життя в океані бідне. В ньому налічується тільки 150 видів риб. Тут водяться: мойва, палтус, сиг, нельма. Риба – головна пожива для морських ссавців – тюленів, моржів, білух. Полює на тюленів і рибу білий ведмідь. На скелястих берегах птахи ( чайки, гаги, топірці, баклани ) утворюють масові гніздування – «пташині бази». Тут трапляється найбільша медуза – ціанея, яка в діаметрі сягає 2 м , а щупальці її витягуються до 20 м. Найхолодніше море на Землі – Східно-Сибірське.
4-ий кореспондент. (Синоптику). Як Світовий океан впливає на погоду?
Синоптик. Україна розташована далеко від океану. Але він все одно впливає
- 5 -
на її клімат. Кожен із нас щодня цікавиться погодою. За все це відповідає Світовий океан . Вода, яка випадає на землю у вигляді дощу та снігу, випаровується з його поверхні. Світовий океан ніби паровий котел, що нагрівається Сонцем, накопичує тепло і вологу на землі. Цю вологу вітри розносять по всій планеті у вигляді хмар. Отже , виходить, що саме Світовий океан створює погоду. Якби на землі не було Світового океану, то в Україні був би такий же клімат, як в Арктиці. Не росли б дерева, не цвіли сади, а літо було таке холодне , як зима.
5-ий кореспондент. (Міністру водного господарства). Що дає людям Світовий океан?
Міністр водного господарства. Крім того, що Світовий океан створює погоду, він ще нас і годує. Океани дають нам продукти харчування: рибу, морську капусту, водорості, з яких добувають йод, бром, солі калію, одержують добрива. Вода – основа всіх живих організмів. Понад 2 млн. суден під прапорами різних держав борознять моря і океани у пошуках риби. Щороку її добивають близько 52 млн. тонн. Океани і моря дають чимало кисню, яким ми дихаємо. З дна морів і океанів добувають нафту, газ, олово, залізні й мідні руди. Океан давно став зручним водним шляхом, який пов’язує між собою материки та країни. Цим водним шляхом сотні тисяч суден перевозять пасажирів та різноманітні вантажі з материка на материк.
6-ий кореспондент. ( Міністру з питань охорони навколишнього середовища) Чим люди наносять шкоду Світовому океану?
Міністр з питань охорони навколишнього середовища. Світовий океан дуже багатий скарбами. Проте його багатства людство використовує, нажаль, не по-господарському. Так , у ньому зменшилась кількість морського окуня. Камбали та іншої риби.
Тваринний і рослинний світ океану дуже потерпає від забруднення. Щороку численні підприємства зливають в океан води, які містять тисячі тонн свінгу, ртуті, радіоактивних відходів, дуже шкідливих не тільки для риби, а й для тих, хто її споживає. Та найбільше забруднюються океани нафтою.
Крім аварій танкерів, щорічно в Світовий океан потрапляють до 10 млн. тонн нафти: з нафтопереработних заводів, під час видобування нафти з морського дна. Нафта вкриває поверхню Світового океану тонкою плівкою. Особливо забруднений Атлантичний океан і його частини – Середземне море. Небезпечна ситуація склалася і в Чорному морі, яке у разі подальшого забруднення може стати мертвим.
Відомий вчений мандрівник Тур Хеєрдал зазначав: «Ми перетворюємо океан із всесвітньої фільтрувальної системи у всесвітню стічну яму. А загибель океану – це смерть всієї нашої планети».
У зв’язку з цим, перед людством стоїть важливе завдання: не допускати забруднення морських та океанічних просторів і зберігати їх рибні багатства від хижацького винищення.
7-ий кореспондент. (Експертам). Отже, світовий океан просить допомоги.
Що ж треба робити людям, щоб зберегти багатства світового океану?
Експерт №1.
- По-перше, треба економно використовувати воду.
- По- друге, не засмічувати морські та океанічні простори, вивозити сміття на сміттєсховища. Забруднена вода не придана для ви користування.
Експерт №2.
-Уникати обробки полів отрутохімікатами.
- Зберігати рибні багатства від хижацького винищення.
- Забороняти вилив стічних вод із заводів, фабрик, тваринницьких ферм, щоб не забруднювали воду.
Експерт №3.
- Будувати очисні споруди, фільтрувати використану воду.
- Попереджувати стік нафтопродуктів і танкерів, що потерпіли аварію. Насаджувати водоохоронні ліси.
Робота клубу «Пізнайка».
* Хто першим проплив навколо світу?
Фернандо Магеллан.
*Чому Магеллан не сказав своїм людям, куди вони пливуть?
Він думав, що моряки будуть надто налякані цією звісткою і перестануть підкорятися . Моряки були забобонні та боялися морських чудовиськ.
* Скільки часу люди Магеллана пробули в Тихому океані без свіжої їжі?
Три місяці і двадцять днів. Вони вживали червиві сухарі і пили тухлу воду, також змушені були їсти пацюків, щоб вижити.
* Чи дійсно Магеллан проплив навколо світу?
Ні. Він був вбитим по дорозі в битві з ісландцями на Філіппінах.
* Як виникли океани та моря?
Напевно сказати неможливо, але вчені гадають що океани і моря утворилися з велетенських хмар водяного пару.
* Чому море синє?
Море синє тому, що в ньому віддзеркалюється небо.
* Чи розповсюджується звук в морській воді?
Так, але швидкість звука в воді в 4,5 рази вища ніж на поверхні .
* Яка різниця між океаном та морем?
Океан більший, ніж море. Деякі моря являються частиною океану.
* Що таке морська хвиля?
Хвиля - це дуже багато крихітних частин води, які рухаються по коло. Кожна краплина води вертається в те місце . звідки вона почала коло.
* Що таке цунамі?
Це гігантськи хвилі, які виникають в результаті підводних землетрусів або виверження вулканів. Хвилі цунамі обрушуються на берег, проносячи величезні руйнування, і можуть затопити цілі острови.

* Чи є русалки?
Ніхто не знає напевно, чи є русалки, чи немає. Їх існування сумнівно. Основою легенди про русалок міг послужити морський травоїдний ссавець ламантин.
* Чи є насправді морські чудовиська?
Багато історій розповідають про кракенів, велетенських осьміногів, які з легкістю перекидають корабель. Можливо винуватець з’явлення легенди – гігантський кальмар. Хоча він і не виростає настільки, щоб перевертати великі кораблі, але його вага досягає 2т, а довжина – 15м.
VІ.Осмислення учнями знань.1. Робота з підручником.
Опрацювати статтю «Океани Землі».
2. Відповіді на запитання .
- Що таке Світовий океан?
- На які океани поділяється Світовий океан?
- Який з океанів найбільший? Який найменший?
- Як Світовий океан впливає на погоду?
- Що дає людям Світовий океан?
- Як людина впливає на Світовий океан?
3. Практична робота з контурною картою.
- А зараз картограф-спеціаліст з науки по географічній карті допоможе вам позначити кожен океан в ваших контурних картах.
«Картограф» біля дошки на фізичної карті півкуль показує і називає океани, а учні надписують їх на контурній карті.
4. Робота в зошитах з друкованою основою.
VІІ. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- Про що йшлося на сьогоднішньої прес-конференції?
- Що нового навчилися?
- Про що цікаве дізналися?
- Що цікаве запам’ятали ?
- Що сподобалося?
- Що не сподобалося?
- Про що хотіли б довідатися більше?
Сподіваємося, що «кореспонденти» ознайомлять через засоби масової інформації широке коло населення з роботою нашої прес-конференції, її висновками. Я дякую всім за підготовку і участь у роботі.
VІІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати статтю підручника «Океани Землі».
Творче завдання:
Здійснити уявну подорож по одному з океанів Землі, скласти усну розповідь. Маршрут подорожі розробити за допомогою карти з того місця, де ми живемо.