Розробка уроку з українознавства на тему: «Український одяг. Оберегові елементи у давньому і сучасному одязі»

Міністерство освіти і науки України
Вільногірська ЗОШ I – III ступенів №3
Розробка уроку з українознавства
на тему:
«Український одяг. Оберегові елементи у давньому і сучасному одязі»
Розробила: вчитель української
мови та літератури ЗОШ №3
Власенко Ольга Сергіївна
м. Вільногірськ
2010

Тема: Український одяг. Оберегові елементи у давньому і сучасному одязі.
Мета: ● ознайомити учнів з особливостями українського одягу та обереговими елементами у давньому та сучасному одязі;
● розвивати вміння учнів визначати особливості чоловічого та жіночого одягу, виокремлювати функції одягу та значення символів національного одягу;
● виховувати повагу та шанобливе ставлення до національного одягу як до спадку українського народу.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
I Організаційний момент
II Актуалізація опорних знань
Діалогічне спілкування. Бесіда за питаннями.
☺ Яке призначення має одяг?
☺ Яке місце займає у вашому житті?
☺ Що, на вашу думку означає «національний одяг» сьогодні та в минулому?
☺ Як ви ставитеся до суто українського національного одягу?
III Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів
IV Основний зміст уроку
Слово вчителя.
Значна роль у матеріальній культурі українців належить одягу та ремеслам, пов’язаним із виготовленням: ткацтву, вишивці, гаптуванню, оскільки витворами. Саме про одяг та його функції, орнаменти та оберегові символи, що зображували майстрині раніше на українському одязі, ми поговоримо на сьогоднішньому уроці.
Колективне складання таблиці.
Кожен ряд визначає різновиди одягу.
За призначенням За статевою ознакою За розташуванням на тілі
………;
………;
………;
………; ………;
………;
………;
………; ………;
………;
………;
……….

Міні-конференція «Одяг як оберіг» (3-5 хв. на кожного, тим часом учні складають міні-конспект).
Учень 1
Споконвіку українські жінки і чоловіки свято шанували одяг, а особливо вишиту сорочку. Одягти білу сорочку в неділю чи свято було обов’язковим правилом, відступати від якого не міг найбідніший селянин: «Хоч лата ненька, аби біленька», - каже народне прислів’я.
Сорочки на щодень вишивали скромно і просто. Святкові – більш ретельно, а весільним приділялась особлива увага. Сорочку не позичали, не продавали, не одягали чужої, аби не «перетягнути» на себе чужої біди, хвороб і не віддати свого здоров'я разом із своєю сорочкою. Сорочки вишивали на комірці, рукаві, по низу – щоб людини не мало доступу все лихе і недобре.
Учень 2
Одним з елементів українського національного одягу є пояс. Дітей вперше підперезували поясом: дівчинку – в три, хлопчика – в чотири роки.
Щоб пояс був оберегом, то творили його за правилами. По чорній основі ткали зеленим, оранжевим, жовтим. По всій довжині пояса тягнулися ромбики, посередині виділявся чорний хрест, краями пролягали трикутники.
Раніше пояс носили діти, жінки і чоловіки. Непідперезаними не ходили. У жінок пояс був вузький, у чоловіків – широкий. Пояси намагалися робити з гарними обереговими візерунками: ромбиками, трикутниками, хвильками тощо. Новий пояс дарували у 12 років. Сам пояс не виготовляли. Його замовляли жінці-вдовиці, яка була добропорядною. Казали: «Як Земля має пояс, так і людина повинна його завжди носити». Козаки носили дуже довгий пояс. Вони намотували його так, щоб він добре підтримував прес. А іще за поясом у козака була люлька, шабля, пристебнута порохівниця.
Учень 3
Невід’ємною деталлю жіночого одягу був фартух (хвастух, попередниця). Його носили поверх спідниці, плахти, запаски. Слід зазначити, що спосіб одягання обгортки був різним для жінок і дівчат: молодиці обгорталися зліва направо, а дівчата справа наліво. Плахта була переважно святковим одягом. Кольори вказували на вік жінки: дівчата та молоді жінки носили яскраві червоні плахти. Літні жінки – стримані сині кольори. Фартухи були полотняні, вовняні, щедро прикрашені вишивкою або тканим узором. Фартух – своєрідна ізоляція. Наприклад, в народі й нині існує повір’я, що фартух захищає живіт жінки, особливо його рекомендували носити вагітним жінкам, щоб запобігти зуроченню майбутньої дитини.
Учень 4
Два типи чоловічих штанів залишилися незмінними впродовж століть: влітку – полотняні, вільного крою, з поясом і ґудзиком, узимку – сукняні шаровари, що вкладаються в чоботи. Широкі козацькі шаровари були витіснені сучасними брюками аж на початку ХХ ст.
Складання схеми (колективна робота біля дошки)
Функції одягу
Захисна;☺ Статево-розрізнювальна;
Естетична;☺ Гігієнічна;
Етнічна;☺ Оберегова
Соціальна;☺ Вікова.
Слово вчителя
В українському національному одязі відображено його магічну сутність, адже він є укриттям людини від виявів зовнішнього середовища: не тільки від холоду, вологи, вітру, а й від злих духів і зурочення. Роль оберегу відігравала вишивка. Недарма вважається, що вишивка – класичний вид українського народного мистецтва. Саме для того, щоб зрозуміти значення орнаментів та своєрідних символів розпочинаємо рубрику «цікаво знати».
«Цікаво знати» (учень з класу, що заздалегідь підготувався, виголошує цікавий матеріал)
Жінки майже завжди вишивають квіти, які обов’язково повинні бути різнокольорові, веселкові. Кожна квіточка має свою символіку. Так, наприклад, барвінок – є символ немеркнучого життя, маки – кохання, конвалії – прихованого кохання, мальви – символізують красу, троянди – кохання, пролісок – чистоту, ніжність, вірність. Вишиваючи квіти, обов’язково повинні бути і пуп’янки, як символ продовження життя, продовження роду. Символіка кольору передавалася з роду в рід. Поєднання кольорів і узорів гарно впливають на здоров’я людини. Так, червоний колір – символ життя; оранжевий – символ влади; жовтий – радість; зелений – символ миру; блакитний – символізує вірність; синій – безкінечність; фіолетовий – дружба. Окрім квітів зображували й рослини, геометричні фігури: калина – символ невмирущості роду, краси. Милують наше око чорнобривці. Ружі. Васильки, любисток, нагідки, м’ята. Вони лікують тіло і душу. Хрестик символізує поєднання духовності людини і Космосу. Квадрат, ромб є символом чотирьох стихій, чотирьох сторін світу. Народна вишивка багата і на «пташину» символіку. У народі вважали, що птахи – то символи людських душ.
«Додай те, чого не вистачає»
Завдання: дописати відповідники.
Продовження роду……………………………..
Вода……………………………..
Вогонь……………………………..
Сонце……………………………..
Продовження роду……………………………..
Кохання……………………………..
Людські душі……………………………..
V Закріплення опрацьованого матеріалу
Творча робота
Кожному учневі пропонується на альбомному аркуші намалювати одяг (варіант та призначення за бажанням) і намалювати на ньому символи.
По закінченню роботи підписуються, вказується вид одягу, його призначення, функція, малюнок повинен бути різнокольоровим. Кожен учень представляє свою роботу і розповідає про неї.
VI Підсумок уроку
1. Проблемне питання
Як позначилися оберегові елементи давнини на сучасному одязі? Чи є у сьогоднішньому вбранні оберегові елементи?
Складання сенкану
1-й рядок – іменник (назва поняття, вправи того, що зацікавило, сподобалось тощо);
2-й рядок – опис з двох прикметників;
3-й рядок – визначаємо характерні дії (три дієслова);
4-й рядок – формулюємо фразу, що складається з чотирьох слів і виражає ваше ставлення до теми;
5-й рядок – одне слово, що є синонімом до 1-го рядка і вказує на суть або формулює висновок.
VII Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
VIII Домашнє завдання
Скласти кросворд (загадки або вікторину) до теми «Народний одяг та оберегові елементи вишивки».