Конспект уроку з художньої культури за 9 клас

9 клас
ТЕМА: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах.
МЕТА: дати учням загальне уявлення про культуру, мистецтво як складову частину духовної культури
людини, про види мистецтва та їх специфіку; розвивати естетичний смак, розуміння ролі
мистецтва у житті людини; виховувати розуміння та любов до мистецтва.
ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.
ОБЛАДНАННЯ: схеми, ілюстрації, репродукції, комп'ютер для показу шедеврів мистецтва.
ХІД УРОКУ
I ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
Оголошення теми та завдань уроку.
II МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
О. С. Пушкін писав: «Час може йти собі вперед... але поезія залишається на одному місці. Ціль її єдина... навіть якщо висновки, праці, відкриття великих представників стародавньої астрономії, фізики, медицини застаріли і кожен день замінюються іншими — твори істинних поетів залишаються світлими і завжди юними».
У відомого французького письменника XIX століття Віктора Гюго ця сама думка звучить так: «Наука безупинно йде вперед, перекреслюючи саму себе... Наука — сходинки. Поезія — змах крил. Шедеври мистецтва народжуються навіки. Данте не перекреслює Гомера...».
Шедеври мистецтва... Ці слова відносяться звичайно не лише до поезії. Порівняно з наукою та технікою усе мистецтво перебуває у цьому розумінні н привілейованому стані.
Історія мистецтва подібна до сходинок, які безупинно йдуть угору, де кожен щабель, виконавши свою функцію, поступається місцем наступному, а гірському хребту сяючі вершини якого, змагаючись одна з одною, створюють величну та непорушну в своїй красі панораму.
Можливо, хтось із вас заперечить цю думку і запитає: а як же прогрес, який рухає все вперед? Чи можна говорити про якісний прогрес у мистецтві?
Пропоную провести експеримент, а учасниками цього експерименту буде кожен із вас.
Мистецтво відображає епоху — і в цьому відношенні немає дзеркала більш досконалого і переконливого, ніж мистецтво. Перед вами шедеври мистецтва створені руками людини в різні часи та в різні епохи.
Ваше завдання — розглянути кожну картину і вибрати ті твори мистецтва які вам найбільше сподобалися або найбільше вас вразили (не менше 5 і розмістити їх у певному порядку: найбільше сподобалася, дуже сподобалася і т. д.)
Дайте відповідь на запитання: мистецтво — це сходинки, які безупинно ведуть угору чи гірський хребет, сяючі вершини якого змагаються одна з одною?
Проведення експерименту
На дошці створюється невеличка галерея: репродукції картин відомих художників, фото архітектурних споруд, скульптур (не менше 20 репродукцій, на яких представлені різні види мистецтва, що належать різним епохам. Обов'язково вказати назву, автора, дату створення.).
Архітектура: піраміди Хеопса, храм Артеміди в Ефесі, Колізей, Софіївський собор у Києві, Пізанська вежа, Ейфелева вежа, Тадж Махал та інші.
Живопис: «Сікстинська мадонна» (Рафаель), «Джоконда» (Леонардо да Вінчі), «Флора» (Рембрандт), «Соняшники» (Ван Гог), «Схід сонця» (Клоді Моне) та інші.
Скульптура: Статуя Зевса (Фідій), Статуя Вольтера (Гудон), Дискобола (Мирон), Лаокоон (Агесандр, Помідор, Афінодор).
Декоративно-прикладне мистецтво (кераміка, художнє кування, вишивка, ювелірна справа).
За результатами експерименту діти отримують відповідь на запитання (вони виберуть твори мистецтва, які належать різним епохам, тобто буде порушено хронологію).
Висновок: мистецтво можна порівняти з гірським хребтом, сяючі вершини і якого змагаються одна з одною.
О. Ніконеико Мистецтво
(читає вчитель або підготовлений учень)
Мистецтво незбагненне й незрівнянне —
Його не може розум осягнуть,
Є в ньому вічна і священна тайна,
Що кличе людство на духовну путь.
Чому обличчя змінюють епохи?
І час від часу інша новина?
Здається, наче розібрались трохи,
Але відкрилась більша глибина.
Мистецтво піднімається на крилах ,
До вищої мети між інших мет,
Воно летить невпинно і нестримно,
Шляхи його, мов спалахи комет.
То величає, то сміється їдко,
То говірке, то стримує вуста,
Примхливе і вибагливе нерідко,
А інколи грайливе, як дитя.
Воно, як жінка, чарівне й прекрасне,
Вдиха натхнення яблуневий цвіт,
Та якщо жінка із роками гасне,
Краса мистецтва не рахує літ.
III АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Запитання до учнів:
1. З якими видами мистецтва ви вже знайомі? (Література, мистецтво, музика.)
2. Який вид мистецтва, на вашу думку, найдавніший? (Танці й музика, що виконувалися під час обрядів.)
3. Мистецтво твориться руками та розумом людини. Чим мистецтво відрізняється від інших видів діяльності людини?
IV ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
План лекції
1. Поняття «культура» та його зміст. Культура матеріальна та духовна.
2. Художня культура (мистецтво). Види мистецтва та їх класифікація.
3. Художній образ у мистецтві.
4. Світ людини й образ світу в мистецьких творах.
Завдання для учнів (під час вивчення нового матеріалу):
перша група — створити кросворд (на 10 завдань-запитань);
друга група — підготувати 5 запитань для програми «Що? Де? Коли?»;
третя група — створити схему «Класифікація видів мистецтва».
Слово вчителя
Культура — це сукупність досягнень людського суспільства у виробничому, суспільному та духовному житті.
Матеріальна культура «оброблення ґрунту» Духовна культура «оброблення духу»
Засоби виробництва — Знання, теорії, ідеї, наукові праці
Продукти праці — Освіченість населення
Трудові навички — Моральні навички і рівень вихованості
Форми громадської організації праці — Філософія, релігія, мораль, право, етика, естетика
Постановка освіти і виховання — Твори мистецтва
Уміння суспільства практично викори- — Ступінь залучення до досягнень
стовувати досягнення науки і техніки
Диференціація культури на матеріальну та духовну умовна. Вони взаємозв'язані й взаємообумовлені. Неможливі розвиток, прогрес однієї при відставанні або ігноруванні іншої.
Невід'ємною складовою духовної культури є культура художня.
Культура художня (мистецтво) — це вид духовного освоєння дійсності людиною, що має на меті формування й розвиток її здатності творчо перетворювати довкілля і саму себе за законами краси.
Мистецтво часто називають джерелом насолоди. Споконвіку люди насолоджуються чудовими витворами архітекторів, скульпторів, живописців.
Можна сказати, що мистецтво — одна із форм відображення людського життя. В основі мистецтва лежить художньо-образне відображення дійсності
Мистецтво допомагає пізнавати світ, формує духовний склад людей, їх почуття і думки, їхній світогляд, виховує людину, розширює її кругозір, будить творчі здібності.
Функції мистецтва:
— комунікативна,
— пізнавальна,
— виховна,
— естетична,
— розвиваюча.
«Мистецтво — найпрекрасніший, найсуворіший, найрадісніший і благий символ споконвічного, не підвладного розуму, прагнення людини до добра, до істини та досконалості» (Томас Манн).
Митець, у яку б епоху він не жив, намагається зобразити в своїх творах навколишній світ, передати своє ставлення до нього. Але кожен митець робить це по-своєму: на полотні, у камені, у книжковій ілюстрації. Так з'явилися основні види мистецтва: архітектура, живопис, скульптура, графіка, музика тощо.
Види мистецтва та їх класифікація
Часові (слухові) Просторові (зорові) Просторово-часові (синтетичні)
Музика
Література (життя у розвитку) Живопис
Графіка . Скульптура Архітектура Декоративно-прикладне мистецтво (різьбленТеатр
Кіно
Хореографія Циркове мистецтво
ня по дереву, кераміка, ху- дожнє кування, вишивка, ювелірна справа) (зупинена мить) Специфіка способів відтворення дійсності та художніх завдань, а також матеріальних засобів створення художнього образу визначає особливості видів мистецтва.
Естетичне відтворення світу
У літературі Через слово
У музиці Через звукові Інтонації
У живописі Через зорове сприйняття образів кольорового багатства світу
У скульптурі та архітектурі Через пластичні образи, об'ємно-просторові форми
У графіці Через лінію малюнка, штрих, світлотінь
У театрі та кіно Через втілення акторами дій героїв
У хореографії Через рухи, пластику танцівників
Усі види мистецтва розкривають сутність життя, високі етичні ідеали, але кожен із видів виражає це по-своєму. Один вид мистецтва від іншого відрізняється за своїм змістом, засобами художнього вираження, за матеріалом тощо.
Предметом зображення у мистецтві є найважливіші для людини події, засобом зображення є художній образ, який відображає загальне і значиме через
конкретне.
Художній образ у мистецтві — результат відображення типового (загального, що найчастіше повторюється, характерного) в дійсності у вигляді естетичної реальності, яка передана специфічними засобами мистецтва: словом, звуками, фарбами, пластикою, у мармурі, в глині тощо.
Художній образ у мистецтві -- дух поза плоттю, створений творчою фантазією автора і має сугестивний (гіпнотичний) вплив на людину.
Художній образ - єдність:
об'єктивного й суб'єктивного
раціонального й емоційного
конкретного й абстрактного
загального й індивідуального
частини й цілого
форми й змісту
Тримає він у руці різець, перо або пензель, митець дійсно заслуговує цього імені лише тоді, коли вселяє душу в матеріальні предмети або надає форми дешевим поривам, коли він ідеалізує реальне, яке бачить, і реалізує ідеальне, яке відчуває.
Олександр Дюма-синЛюди з найдавніших часів прагнули передати і зберегти свої думки, почуття і враження. Оскільки тисячоліття тому не у кожного народу був великий запас слів у мові й не кожен народ мав свою писемність, найпоширенішим видом мистецтва стали музика і танець. А трохи пізніше до них додалися архітектура, живопис, скульптура, театр та декоративно-прикладні види мистецтва.
Розглянемо деякі види мистецтва.
Музика і танець є найдавнішими видами мистецтва. Багато хто порівнює музику з мовою — настільки точно правильно підібрані ритм і тональність можуть передавати внутрішній стан людини та її емоції. Вже у країнах Стародавнього Світу — Єгипті, Вавилоні, Греції, Римі, Китаї тощо — музиці та співам приділялося багато уваги, тому композитори, музиканти і співаки були досить шанованими людьми не тільки в народі, але й при дворах правителів. Один із найпростіших і розповсюджених інструментів у світі — кастаньєти, які виготовлялися з каміння або твердого дерева. Цим інструментом дуже зручно підтримувати ритм танцю.
Танцем називається вид мистецтва, що складається з різноманітних рухів, жестів і положень тіла людини, які часто супроводжуються музикою.
У світі нараховується кілька сотень різноманітних танців: від традиційних народних до суперсучасних.
Від грецького танцю — сиртакі, індійських — катхак, маніпурі й танаша, українських — веснянок і російської — кадрилі до бугі-вугі, рок-н-ролу, брейк-дансу, року та репу.
По всій Європі танцювали й місцями продовжують танцювати мазурки, польки, вальси і полонези.
Французькі: котильйон, міньйон, буре, ригодон, гавот.
Російські: тихоня, кадриль, перепляс, гусачок.
Українські: гуцулка, коломийка.
Білоруські: лявониха (лавониха), янка, крижачок.
Польські: краков'як, мазурка, куяв'як.
Іспанські: фанданго, болеро, качуча, фламенко, пасадобль.
Італійські: тарантела.
Молдавські: жок, хору.
Грузинські: давлурі та лезгинка.
Угорські: чардаш, вербункош.
Живопис
Живопис — зображення на плоскості за допомогою фарб — пов'язаний виключно із зоровим сприйняттям.
Живописець може зобразити абсолютно усе: тіла живі й неживі, явища природи, події справжні та уявні. Мова живопису умовна. Площина полотна не відповідає простору, фарби палітри не передають точного забарвлення реальних предметів, враження освітленості, що створюється засобами живопису, не співпадає із сонячним світлом, найчорніша фарба, що є у розпорядженні живописця, тільки у 60 разів темніша від найбілішої, адже колір має десятки тисяч відтінків, які можна вловити. Нарешті все в природі перебуває в русі, а на картині зображена лише одна мить. Тому призначення митця — переказати мовою мистецтва, пропустивши через свої почуття і світорозуміння те, про що розповіла йому видима натура.
Живопис — вид образотворчого мистецтва, у якому художні твори створюються за допомогою фарб, що наносяться на яку-небудь тверду поверхню. Художники використовують олійні фарби, акварель, гуаш, пастель, туш, вугілля,
крейду тощо.
Крім того, існують ще фрески (спеціальні водяні фарби, котрі наносяться
на сиру штукатурку), вітражі та мозаїки.
Малюють також силікатними фарбами, які закріплюються на предметі за допомогою випалювання (високої температури).
Жанри живопису
Залежно від того що зображено на полотні, живопис поділяється на такі жанри:
історичний (історичні персони та події);
побутовий (сцени із життя людей різних класів і способу життя);
батальний (сцени бою);
анімалістичний (зображення тварин);
пейзажі (зображення природи) та інші.
У живописі існує розподіл залежно від його призначення:
монументально-декоративний (стінні розписи, панно);
станковий (картини);
декораційний (ескізи театральних і кінодекорацій та костюмів);
іконопис;
мініатюра (ілюстрації рукописів, портрети тощо), а також діорама і панорама.
Архітектура
Архітектура — це не просто зведення споруд, що відповідають своєму призначенню. Архітектор прагне створити довершений художній образ. І неважливо, йдеться про палац чи про склад. Давні римляни, наприклад, зуміли перетворити на справжній шедевр архітектури навіть водопровід. Через абстраговані уявлення — незграбність і легкість, громіздкість і стрункість, щільність і свободу, суворість і декоративність — архітектура передає образи людини і світу, який її оточує. Міцність, користь, краса — складові частини справжнього витвору архітектури. Навіть найрозкішніший палац створюється для того, щоб у ньому жити.
Пам'ятник архітектури не може існувати у штучному музейному просторі як картина або скульптура. І справа не в тому, що розміри і маса споруди не дозволяють вивезти її будь-якому колекціонеру. Наприклад, брами фортеці міста Вавилона було переправлено до Берліна і вміщено під музейні склепіння. Складність полягає в іншому: архітектурний пам'ятник тісно пов'язаний із навколишнім світом. І неможливо розірвати цю єдність, не зруйнувавши цілісного художнього образу.
Кожен вид мистецтва має особливі, властиві лише йому засоби і прийоми створення художнього образу, свою неповторну художню мову.
В архітектурі використовують такі засоби і прийоми створення художнього образу:
• архітектурна конструкція (враховує фізичні властивості матеріалів — опір, міцність, вагу);
• принцип тектоніки — гармонійного поєднання різних частин споруди, що створює враження її стійкості, закінченості, природності споруди (атектонічний ефект — порушення принципу тектоніки);
• декор (лат. «належний») — використовується для створення особливого художнього ефекту; декоративні деталі повинні саме відповідати конструкції, підкреслювати її будову;
• масштаб — враження від величини будівлі — виразний засіб архітектури;
• форма — зовнішній контур споруди — буває простою і тяжіє до правильної геометричної фігури (симетрична або асиметрична);
Симетрична Асиметрична
легко сприймається дисгармонія, збуджує уяву
• пропорції — відповідність архітектурних форм одна одній і будівлі (найважливіший елемент художньої мови архітектури);
• ритм — викликає певні відчуття: спокою, стійкості, вільного природного руху, ніби долає сили земного тяжіння (готика — вікна, колони, елементи скульптурної декорації);
• внутрішній простір — мета архітектурних конструкцій (світло, колір). Конструкції, форма і простір, пропорції і ритм, світло і колір утворюють єдність характерних ознак розвитку архітектури — стиль. Стиль архітектури, як і інших видів мистецтва,— це, з одного боку, зовнішня форма художнього образу, а з іншого — відбиття уявлень певної епохи.
Саме в архітектурі найповніше і найточніше відбиваються художні ідеали певного історичного періоду. Стиль епохи — це передусім стиль архітектури.
Найбільші архітектурні споруди світу
Найбільшу єгипетську піраміду — піраміду Хеопса — будували близько 20 років. Над її спорудженням працювали чотири тисячі мулярів-професіоналів і ще кілька тисяч простих людей були зайняті на підсобних роботах. Висота піраміди — 147 метрів, ширина одного боку — 230 метрів. На її будівництво пішло 2300 тисяч блоків вагою близько 2,5 тонни кожний.
Знамениті вежі світу: Падаюча вежа в Пізі (Італія) висотою 56 метрів, побудована у 1174—1372 роках; Ейфелева вежа в Парижі (висота близько 300 м), побудована для Всесвітньої виставки у 1889 році інженером А. Г. Ейфелем; Остан-кінська телевізійна вежа в Москві висотою 533 метри, побудована у 1960—1967 роках.
У Тайвані наприкінці 2004 року було введено в експлуатацію 101-повер-ховий хмарочос висотою 508 метрів. Будинок прославився не тільки своєю висотою, але й інженерними досягненнями — найшвидшими ліфтами у світі, що піднімаються зі швидкістю близько 63 км/год. Для того, щоб потрапити з першого поверху на 89-й, де знаходиться головний оглядовий майданчик будинку, знадобиться всього 39 секунд.
Найвищий готель у світі — Бурж Аль Араб, що знаходиться у 15 кілометрах від міста Дубай (Пакистан). У будинку 56 поверхів, а висота його — 321 метр.
V. ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬ
1. Презентація результатів роботи кожної групи.
2. Тестування за вивченим матеріалом.
Запитання для тестів
1. Найдавніший вид мистецтва:
— живопис;
— архітектура;
— музика і танець.
2. До якого виду мистецтва відноситься архітектура:
— часові;
— просторові;
— просторово-часові?
3. Духовна культура - це:
— «оброблення грунту»;
— «оброблення духу»;
— «оброблення розуму».
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати інформацію з різноманітних джерел (літературних, преси, Інтернету тощо):
перша група: найвідоміші архітектурні пам'ятки Давньої Греції та Давнього Риму;
друга група: найвідоміші пам'ятки епохи середніх віків.