Конспект гурткового заняття Назви днів і місяців (5-6 клас)

План-конспект заняття
учнівського народознавчого гуртка
«Калина»
Тема: „Назви днів і місяців”

Підготувала учитель української мови та літератури В.А.СавченкоПОЗАКЛАСНЕ ЗАНЯТТЯ

Тема: Назви днів і місяців
Мета:
Навчальна: ознайомлювати учнів з історією і походженням назв днів і місяців, різновидом календарів у світі, порівняти походження назв місяців і днів в українській мові з іншими мовами світу, удосконалювати уміння дітей аналізувати походження слів, повторити поняття запозичених і власне українських слів;
Розвивальна: удосконалювати грамотність дітей, розвивати увагу, уяву, логічне мислення, пам'ять, вміння порівнювати, узагальнювати та швидко реагувати;
Виховна: виховувати активну позицію гуртківців щодо вивчення української мови, прищеплювати любов як до історії України, так і до всесвітньої сторії.
Тип заняття: дослідження мовного матеріалу, „Наукове відкриття”.
Методи і прийоми: словесні: лекція,аналітична бесіда, аналіз текстів, таблиць, захист проектів, обговорення проектів, дослідження невідомого; наочні: аналіз таблиці, робота за схемою (алгоритмом); практичні: робота з таблицею, дослідження мовного матеріалу.
Обладнання: таблиці: „Назви днів тижня”, „Назви місяців”,схема „Назви місяців, днів”(алгоритм дослідження мовного матеріалу) , роздатковий матеріал( картки, листівки), ілюстрація до східного календаря.
Учні повинні знати: назви днів, місяців українською мовою, їх відповідники в інших мовах світу, історію виникнення календаря, різновиди календарів.
Учні повинні вміти: виділяти головне з лекції, аналізувати мовний матеріал, систематизувати інформацію, робити висновки щодо історії і походження слів.
Література:
Є.П.Голобородько Рідна мова (нетрадиційний підхід) 5-11 класи. – Х.: Веста: Видавництво „Ранок”, 2005.-224 с.
Матеріали інтернету:
Mail.ru.
Google
Теистический сайт.












ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ





І. Організаційний момент.
- Привітання з дітьми;- Розподіл роздаткового матеріалу.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
- Активним і уважним будь
І про кмітливість не забудь
Видумуй, пробуй і твори!
Розум, фантазію, прояви!
Як завжди, на занятті нашого гуртка ми познайомимось з багатьма новими фактами, виконаємо мовне дослідження, пофантазуємо щодо дуже цікавої теми... А от як вона буде звучати, ви здогадаєтесь з епіграфу (на дошці):
Я добре знаю, що таке час; але у мене нічого не виходить, коли я беруся пояснювати сутність часу іншим.”
Блаженний Августин, єпископ гіппонський (354 - 430)
- Сьогодні мова піде про час та його назви.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Аналітична бесіда.
(питання, що викликають труднощі записуються на дошці – вони стають проблемними питаннями заняття)
Що ви знаєте про час?
Чому саме такі назви мають місяці, дні?
Яке лексичне значення несе в собі кожена назва?
Яку історію криють у собі назви місяців?.
Отже, у нас з'явилось багато нерозкритих питань, вони допоможуть нам у пошуках лінгвістичних відкриттів.
2.Підведення до сприйняття завдань уроку (розповідь-довідка, ілюстрація):
- Кожен науковець повинен мати схему роботи (алгоритм), яка допоможе йому легше збагнути нову інформацію. Отже, завдання сьогоднішнього заняття ми виразили у схемі, яка буде весь час на дошці і допоможе нам систематично просуватися до своєї мети
НАЗВИ ДНІВ І МІСЯЦІВ



ІСТОРІЯ КАЛЕНДАРЯ

ДНІ МІСЯЦІ

ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ


Звернення уваги до основних завдань уроку (навчитися..., дізнатися про...);
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Лекція вчителя (учні працюють за роздатковим матеріалом).
Календар Римської імперії
Коли римляни вирушили за межі свого міста і поклади початок створенню світової Римської імперії, вони були відсталими в культурному відношенні людьми. Календарний рік у них спочатку складався з 10 місяців по 36 днів. Новий рік вони розпочинали з весняного рівнодення і перший місяць, Березень, назвали іменем бога війни Марса (Martus, Marzus); другий, Квітень, - Апрельом; третій, Травень, на честь богині Майї - Маєм (Maj); четвертий, Червень, на честь богині Юнони, - Іюнем (Juny) , а решту - числами за їх порядком: П’ятий (Quntilius), Шостий (Sextilius), Сьомий (Septembrius), Восьмий (Octembrius), Дев’ятий (Novevmbrius) і Десятий (Decembrius). Від римлян ці назви увійшли у всі сучасні германо-латинські мови. Відрахунок років вони почали з заснування Риму, що на їх думку сталося в 754 році до нашого літочислення. Між кінцем попереднього та початком наступного року були позакалендарні дні, що відводилися для святкування та розрахунків боржників з кредиторами. Офіційна влада Риму, що виконувала функції жерців, оголошували початок та кінець державного року. Дуже скоро це “оголошення” стало прибутковою справою, бо могло по волі правителів-жерців прискорити або продовжити термін розрахунку з боргами. Щоб уникнути цих зловживати, наступник Ромула цар Нума Помпілій (715-673) між Груднем(Децембріусом) і Березнем(Мартусом) увів додаткові по 30 днів два місяці - Лютий (Februarius) і Січень (Januariuus). Таким чином календарний рік набув 12-ти місяців по 30 днів, а зайвих 5-6 днів залишалося римлянам для зимових свят.
В 46 році до нашої ери вчений грек Созіген переконав Гай Юлія Цезаря, що обіймав на той час посаду “Вічного диктатора” (Dictator in perpetuum), здійснити реформу календаря, призвівши його у відповідність з сонячним роком. Созігенів календар, не рахуючись зі станом фаз луни, мав 365 днів на рік, що лише на 10 хвилин і 15 секунд більше справжнього сонячного року. А тому в кожних трьох роках підряд було 365 днів, а на четвертий - для надолуження пропущених четвертинок дня - 366. “Вічний диктатор” прислухався до порад Созігена і рішуче перетрусив традиційний для Риму календар. Він переставив січень і лютий на ті місця, які вони займають і зараз. Виходячи з державних міркувань, Цезар оголосив, що Рим було засновано 1 січня, а тому переніс з 1 березня на 1 січня святкування Нового року. Згідно з порами року від поділив рік на 4 квартали, в кожному з яких було 91-92 дні. Для наповнення року 365 днями Цезар додав до кожного з непарних місяців (3, 5, 7, 9 і 11) один день, і в них стало рахуватися 31 день. А кожного четвертого року додавався один додатковий день. Цей додатковий день вставлявся після 6 лютого і називався двічі шостий (bis-sextus). На завершення Гай Юлій Цезар п’ятий місяць, Квінтілій, - місяць свого народження - перейменував в Юлій. Календар запроваджено в дію 1 січня 709 року від заснування Риму; по нашому літочисленню - 1 січня 45 року до нашої ери.
Аналіз назв місяців різних народів за таблицею
(Робота у групах)
1 група – порівняти українські назви місяців з російськими;
2 група – порівняти українські назви місяців з литинським варіантом;
3 група – проаналізувати таблицю „Назви днів”.
V. Закріплення нового матеріалу.
(Обговорення проблеми, захист проектів)
1. Згідно таблиці дослідження заслуховуються виступи представників творчих груп, ставляться апеляційні запитання від опонентів, підсумовуються виступи.
РОБИТЬСЯ АКЦЕНТ НА ЛЕКСИЧНОМУ ЗНАЧЕННІ УКРАЇНОМОВНИХ СЛІВ!!! Повторюється поняття „Запозичене слово” і „Власне українське слово”.
2. Гра „Вигадавши календар...”
Вихованцям пропонують ілюстрацію східного календаря. Вони повинні описати назву кожного року, що співпадає з назвою тварини-відповідника.
VІ. Коментар до завдання додому.
Намалювати образ будьякого обраного місяця. Наприклад, листопад – чоловік, що зриває з дерев листя, квітень – хлопець у квіточках і т.д.
VІІ. Підсумок заняття.
Звернімо увагу на нашу таблицю дослідження.
Чи всі завдання ми виконали?
До якого мовного відкриття ми прийшли?
Що нового ви розкажете батькам, знайомим з нашого заняття?
1-2 хв.


1 хв.
























4 хв.





























20 хв




























































17 хв.











1 хв.



1 хв.









ДОДАТОК 1.Ілюстрація східного календаря







ДОДАТОК 2. Назви днів тижня (таблиця)
Існують дві традиції найменування днів тижня та місяців. Перша – за назвами планет, друга – за їх порядковими номерами
У римській імперії перший християнський імператор Костянтин увів у 321 р. н.е. семиднівний тиждень і визначив неділю (день Сонця) першим днем. У відповідності із християнством – це був день відпочинку і виконання культу. Оскільки планети були названі на честь римських богів, то їхні імена розповсюджувались і на назви днів тижня.
Планета
Англійська
Французька
Німецька

Сонце
Sunday
Dimanche
Sonntag

Місяць(рос. Луна)
Monday
Lundi
Montag

Марс
Tuesday
Mardi
Dienstag

Меркурій
Wednesday
Mercredi
Mittwoch

Юпітер
Thursday
Jeudi
Donnerstag

Венера
Friday
Vendredi
Freitag

Сатурн
Saturday
Samedi
Samstag

Має розповсюдження й інша традиція – визначення днів тижня їх порядковими номерами Згідно біблії Бог створив світ за 6 днів і відпочивав на сьомий день. В іудизмі так і прийнято, що дні тижня нумеруються цифрами, а субота – день відпочинку.
Португальський
Значення
Українська
Польська
Значення

Segunda-feira
Второй
Понеділок
Poniedzialek
 

Terca-feira
Третий
Вівторок
Wtorek
Второй

Quarta-feira
Четвертый
Середа
Sroda
Середина

Quinta-feira
Пятый
Четвер
Czwartek
Четвертый

Sexta-feira
Шестой
П'ятниця
Piatek
Пятый

Sabado
 
Субота
Sobota
 

Domingo
 
Неділя
Niedziela
 

ДОДАТОК 3. Назви місяців римського календаря (таблиця).

Місяць
Російська
Латинь
Значення

Січень
Январь
Januarius
За ім'ям Януса (Janus) – двуликого бога входів і виходів, одне обличчя його звернено в майбутнє, інше – в минуле

Лютий
Февраль
Februarius
З назвою обряду очищення (Februa)

Березень
Март
Martius
За ім'ям бога Марса (першопочаток – бог полів і врожаю)

Квітень
Апрель
Aprilis
Невідомо, можливо на чисть Афродіти чи латинське слово "aperire" (коли на деревах розпускаються бруньки)

Травень
Май
Maius
На честь богині Майї – богині землі (Maia)

Червень
Июнь
Junius
На честь богині Юнони (Juno) богині небосхилу, цариці богів і людей

Липень
Июль
Julius
На честь Юлія Цезаря 44 до н.э.

Серпень
Август
Augustus
На честь імператора Августа у 8 р. до н.е. вперше був Sextilis від слова "sextus", шостий

Вересень
Сентябрь
September
от "septem", сьовмий

Жовтень
Октябрь
October
от "octo", восьмий

Листопад
Ноябрь
November
от "novem", дев'ятий

Грудень
Декабрь
December
от "decem", десятий



Заголовок 415