Сучасні підходи до формування в школярів здорового способу життя.
Волк Наталія В’ячеславівна,
заступник директора з навчально-виховної роботи,
Комунальний заклад освіти Майська середня загальноосвітня школа,
спеціаліст ІІ кваліфікаційної категорії
Сучасні підходи до формування в школярів здорового способу життя.
Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю формування підростаючого покоління валеологічного світогляду,дбайливого ставлення до власного здоров’я як до найважливішої людської цінності.
Мета полягає в розробці методів і форм роботи для успішного формування валеологічних навичок,впроваджених на уроках та в позаурочний час.
«Здоров’я – це ще не все, але все інше без нього - ніщо» - так говорить народна мудрість
Глобальна вагомість і актуальність проблеми викликала стурбованість представників педагогічної науки, особливо у напрямку формування у наших дітей мотивації на здоровий спосіб життя.Важливу роль у збереженні здоров’я, здорового способу життя, культури здоров’я належить закладам освіти всіх рівнів, починаючи з дошкільного і закінчуючи вищими
В умовах складного економічного становища ,яке склалося в Україні ,соціальних струсів виховання духовно здорових учнів,навчання їх здорового способу життя як необхідної умови розвитку стало однією з найгостріших проблем сучасної школи.
Здорові діти — це основа будь-якої нації.
Аксіома
Усвідомлення значення шкільного курсу валеології і впровадження його у середній школі,введення в курс біології людини валеологічних знань-усе це дає простір для глибшого вивчення проблеми збереження здоров’я підростаючого покоління . На думку вчених – валеологів, «здоровий спосіб життя – це оптимальна для існуючих соціально-економічних та історичних умов організація життєдіяльності людини,яка сприяє формуванню,збереженню і успадкуванню здоров’я,в основі якої знаходиться валеологічний світогляд особи ». Людина,що веде здоровий спосіб життя ,легше витримує стреси,психоемоційні перенавантаження,ефективніше захищається від негативного впливу довкілля [ 1].
Тому на уроках біології та основ здоров’я значне місце ми відводимо орієнтації дітей на здоровий спосіб життя, насамперед через освіту шляхом навчання та виховання валеологічних навичок і знань щодо профілактики здоров’я.
Велике значення для збереження здоров’я людини має здоровий спосіб життя. Сучасна молодь у переважній більшості випадків навіть не замислюється над своєю поведінкою ,недбало ставиться до свого здоров’я,культивує шкідливі звички. Відомо ,о 76%хвороб дорослих людей «зароблені » ними в дитячі та підліткові роки.
Тому ми виділили основні завдання для школи та батьків:
Формування у підростаючого покоління валеологічної поведінки;
Спрямування та нівелювання дії факторів ризику.
Гаррі Форду належать слова «Зустрічатися разом – це початок, триматися разом – це процес, працювати разом – це успіх». Тільки спільна робота, спільні зусилля батьків, вчителів, можуть принести результат у такій відповідальній справі.
Високий рівень культури здоров’я людини передбачає її гармонійне спілкування з природою та людьми. Елементом культури здоров’я є уважне і правильне ставлення людини до себе, прагнення до самопізнання, самовиховання, розвитку і самовдосконалення. Рівень культури здоров’я визначається не тільки знанням резервних можливостей організму (фізичних, психічних,духовних), а й уміння правильно їх використовувати. Тому культура здоров’я належить до системи найважливіших людських цінностей.
Формування засад здорового способу життя в учнів має ґрунтуватися на таких принципах:
1.Неподільність навчання і виховання в роботі. Оволодіння знаннями і інформацією має супроводжуватися процесом формування навичок відповідальної поведінки. Здорових установок або розвитком особистісної та соціальної компетентності.
2.Процес навчання і виховання має ґрунтуватися на колективній, спільній діяльності. Сенс роботи полягає не в домінуванні, а в керуванні навчальною діяльністю учня.
3.Учень у центрі (особистісно-орієнтований підхід). Учень у процесі передачі і засвоєння знань не є пасивним об’єктом педагогічного впливу, а активним учасником навчального процесу. Необхідною умовою ефективності навчання є актуалізація і розвиток позитивних потенцій учня.
4.Розуміння того, що усі п’ять вимірів (складових) здоров’я є однаково важливими. Основне завдання щодо цього – збалансований розвиток усіх вимірів здоров’я (фізичного, соціального, духовного, емоційного та інтелектуального).
5.Пропаганда здорового способу життя повинна концентруватися не на фіксації негативних наслідків шкідливих звичок, а на реальних перевагах, які несе в собі здорове життя. Вже саме слово «пропаганда» (від латинського «про», тобто «за»), означає, що інформація має переконувати на користь чогось, агітувати «за», а не «проти».
6.Превентивне навчання спрямоване на зниження ймовірності доручення учнів до вживання наркогенних речовин. Імовірність доручення знижується, якщо:
-учні критично ставляться до своєї поведінки, навчені рефлексії та самоаналізу;
-заохочується віра у свої сили, визнається унікальність кожного учня;
-учні вміють розпізнавати небезпечні ситуації, приймати раціональні рішення, знаходити альтернативні вживанню тютюну та алкоголю моделі поведінки;
-діти навчені розпізнаванню ситуацій групового тиску і володіють навичками опори тиску.
7.Спрямованість роботи одночасно в трьох напрямках: з учнями, з батьками. з вчителями. Бажано, щоб в школі, і вдома говорили про шкідливі звички однаково. Це допоможе попередити конфлікт цінностей у дітей.
Наших дітей ми повинні націлювати на усвідомлення того, що майбутнє кожного —- за здоровим поколінням, бо фізично і морально здорова людина здатна творити і приносити користь іншим людям.
Здоровий спосіб життя учнів — це сукупність ціннісних орієнтацій та установок, звичок, режиму і темпу життя, спрямованих на збереження, зміцнення, формування, відтворення здоров'я в процесі навчання виховання, спілкування, праці і відпочинку і передачі його у майбутньому.
Складові здорового способу життя включають елементи, які стосуються всіх аспектів здоров’я, це:
усвідомлення цінності здоров'я (домінуючий у світогляді людини духовний пріоритет і відповідна психічна установка);
відсутність шкідливих звичок (тютюнової, алкогольної, наркотичної залежності, безладних, небезпечних статевих стосунків);
доступ до раціонального, збалансованого харчування (у тому числі якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів та харчових добавок);умови побуту (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки);
умови праці (безпека не тільки у фізичному, але й у психічному аспекті, наявність стимулів і умов для професійного розвитку);
рухова активність (використання засобів фізичної культури і спорту, різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення після фізичних і психічних навантажень).
В школі було проведено анкетування учнів по виявленню шкідливих звичок і ось що ми маємо14160549530000
З метою пропаганди здорового способу життя в школі розроблено та втілюються в життя :
Проекти здоров’язбережувального характеру:
«Мегапростір здоров’я»;
«Я і моє здоров’я»
«Мандрівка на острів Здоров’я»
Випуск стіннівки «Здоров’яночка»
Учнівські публікації
Стенди «Пропаганда здорового способу життя», також проводяться місячники Здоров’я,тижні,конкурси малюнків ,змагання,ранкова зарядка, фізкультхвилинки в початкових класах 2 рази за урок в середніх та старших класах один раз,дихальні гімнастики.
Успіх у формуванні в учнів здорового способу життя залежить не лише від опанування знаннями про здоров’я, а великою мірою від того, як організовано оздоровчо – профілактичну роботу в школі. Якщо вона систематична і послідовна, а учні на собі відчувають її вплив, то вони переконуються у необхідності турбуватися про власне здоров’я і здоров’я близьких. Таким чином виробляється осмислене ставлення до проведення оздоровчих заходів, самостійного виконання вимог здорового способу життя.
Здоров’я – джерело щастя, радості й повноцінного життя.
У Леонардо да Вінчі є такі слова: «Пам’ятай, життя є дар, великий дар. І той, хто його не цінує, цього дарунку не заслуговує». Завдання усіх педагогічних працівників – навчити дітей цінувати своє здоров’я, відповідально поводитися, робити правильний вибір і нести відповідальність за предмет свого вибору.
Список використаних джерел
Л.В. Демчук «Використання інноваційних технологій в роботі з формування засад здорового способу життя» // Психологічна газета №4 (124), лютий 2009р.
Довідник заступника директора школи з виховної роботи в запитаннях та відповідях/ Авт. – упоряди. Г.Л. Вороніна, Н.В. Кочанова. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2006.
Заїка Л. Формування в учнів здорового способу життя. //Завуч – 2002 – №17 – 19. – с.4 – 7.
4.Н. Мочаліна «Я обираю здоров’я. Відповідальна поведінка» // Психолог, №2 (290), січень 2008 р.
5.Омельченко Л., Здоров´ятворча педагогіка. Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 205с.