Методична розробка відкритого заняття за темою « Чорнобиль. Відлуння»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
ДОНЕЦЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
ДЕРЖАВНА ПРОФЕСІЙНА
ОСВІТНЯ УСТАНОВА
«ЄНАКІЄВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ТЕХНІКУМ







МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
відкритого виховного заходу
«Чорнобиль Відлуння»
урок- конференція

викладач Гученко Віктория Олександрівна




















2016

Методична розробка відкритого заняття за темою « Чорнобиль. Відлуння».
Підготувала викладач кваліфікаційної категорії « спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії», « викладач методист» Гученко Вікторія Олександрівна Державної професійної освітньої установи « Єнакієвський металургійний технікум»




Викладено методику проведення виховного заходу у формі уроку – конференції до 30-ти річчя Чорнобильської трагедії.

Для викладачів гуманітарних дисциплін середньої професійної освіти.


Рецензенты :

Каленская Н.М.- викладач української мови та літератури , спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії , голова циклової комісії гуманітарних дисциплін професійної освітньої установи «Єнакієвський металургійний технікум»

Леонова Е.В. – викладач української мови та літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії Державної професійної освітньої установи
«Горлівський коледж промислових технологій та экономіки»

Розглянуто і затверджено на засіданні циклової комісії гуманітарних дисциплін


(Протокол № _7___ від «_04__»__04___2016 г.
.







Зміст
1.Пеедмова
2.План відкритого виховного заходу..
3.Хід заходу.
4.Післямова.
5.Перелік використаної літератури.
6. Додатки.

































Вступ
Аварія Чорнобильської АЕС змінила сотні тисяч доль, нанесла величезний економічний збиток і вражаючий удар по атомній галузі ,але це тільки очевидні наслідки катастрофи , але є й інші відголоски , які світова спільнота відчуває донині на собі.
Катастрофа 1986 року показала всі слабкі місця атомної енергетики. Відсутність конкретики сколихнула світову спільноту , викликала хвилю протесту і поки вчені намагалися розібратися у всьому та знайти причини, у країнах колишнього союзу припинялося проектування та заморожувалося будівництво нових атомних станцій та реакторів. Та ж сама ситуація складалася в Західній Європі та Південній Америці , де за 16 років не було побудовано жодної АЕС , у зв’язку тим , що резонанс суджень спровокував суттєвий стрибок страхових внесків і падіння рентабельності.
В результаті вибуху реактора і протягом наступних кількох днів до атмосфери було викинуто велику кількість радіоактивних речовин , у числі яких були:цезій -137, стронцій -90, йод-131 і радіоізотопи плутонія.
Території , призначені для посіву сільськогосподарських культур , виявилися непридатними. Виникла серйозна проблема міграції радіоактивних речовин по харчовим ланцюжкам та їх акумуляція в організмі людини. У зв’язку з чим було ліквідовано декілька колгоспів, радгоспів , зліквідовані ферми. Агропромисловий комплекс зазнав серйозних збитків.
Забрудненими виявилися не тільки водоймища , розташовані у безпосередній близькості до станції. Відбулося випадіння радіонуклідів на водні поверхні , однак розчинення у значному ступені знизило забруднення. Враховуючи факт,що у воді сконцентрувалися в основному радіонукліди з коротким періодом розпаду, то їх вміст через кілька днів природним чином значно зменшився. Викид радіоактивного пилу і високий ступінь його поглинання призвів до повного знищення хвойних дерев у 10 кілометровій зоні АЕС. Частково постраждали листвяні породи. «Згорілий» ліс став рудим. У грибах , ягодах та інших продуктах лісового промислу було винайдено високий вміст цезію-137.
Медичні та соціальні наслідки катастрофи на Чорнобильській АЄС незворотні,і людству необхідно замислитися над своїм ставленням до природи, оточуючого нас світу,який є унікальним, як і життя кожної людини, яка живе на планеті Земля.



План відкритого виховного заходу
Тема : Чорнобиль . Відлуння.( урок – конференція)
Мета :
дидактична : узагальнити знання студентів з літератури, приуроченої Чорнобильській трагедії; навчити критично оцінювати суспільно-політичну , економічну і громадянську сучасність; розвивати навички аналітичного і синтетичного мислення студентів; уміння інтегрувати знання різних галузей науки і культури для формування власної позиції;

виховна : виховувати людські почуття ; викликати співчуття ; розвивати зв’язне мовлення ; уміння сприймати силу художнього слова;

методична : надати методику проведення виховного заходу у вигляді уроку – конференції.

Вид заняття :виховний захід

Форма проведення :урок –конференція

Методи : словесно- репродуктивний , художнє оформлення кабинету, музичний супровід , мультимедійна презентація.

Художнє оформлення :столи в аудиторії розташовані по колу, в утвореному колі – макет ядра атома , оточеного паперовими лелеками, експозиція книг, присвячених проблемі використання атомної енергії, художні твори , написані на тему Чорнобильської катастрофи, запис церковних передзвонів, періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва.

Зміст заняття
Вступне слово викладача.
Проведення заняття у вигляді конференції.
- музичний супровід;
- проведення наукової дискусії між окресленими групами;
- читання уривків з художніх творів
3. Підведення підсумків виховного заходу



Хід заняття
Студенти сидять за столами групами , на столах – таблички з написами
«Секція хіміків», « Екологічна секція», «Секція літературознавців», довкола сидять інші глядачі , запрошені батьки , гості заходу.
Звучить передзвін , стихає
Студент
Хіба я винен , що болить
Мені та рана до нестями
І що на серці чорні плями
Лягають вибухом щомить?
Ми й уявити не могли
(Та й хто б сказав ), що так розквітне
Ота весна – свинцевим квітнем
Серед литавр і похвали .
Хіба я винен , що пече
Мені вогнем пекельним пам’ять
І що не час , ні простір навіть ,
Ані солодкий тон речей
Її ніколи не затьмарять.
26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини 58 секунд концентрація водню в гримучій суміші в різних приміщеннях четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС досягли вибухонебезпечної. Пролунали вибухи , які зруйнували реактор і приміщення енергоблоку. Світ розділився на епоху до і після Чорнобиля
Студентка
Сьогодні ми зібралися з вами , щоб ще раз осмислити ту трагедію , яка сталася на території України 30 років тому , і спробуємо поглянути на неї з перспективи років. Наше завдання - дати відповідь на питання , яке турбує і, мабуть , ще довго буде турбувати людство, наскільки атомна енергія є безпечною? Чи виправдовує себе використання атомних реакторів як одного з найдешевших джерел енергії? Чи не надто дорогу ціну заплатить людство за цю дешевизну з боку збереження себе як фізичного , так і духовного виду?

Хіміки
1-й студент . Гадаю, розпочати нашу дискусію про недоліки й переваги атомної енергії варто нам, представникам хімічної секції, з огляду на те, що саме працями багатьох визначних хіміків була започаткована та галузь знань , яку нині прийнято називати ядерною хімією. Предметом вивчення цієї галузі є закономірності перетворення ядер хімічних елементів.
2-й студент . Декілька слів з історії питання . Перетворення хімічних елементів , як відомо,здійснюється в результаті ядерної реакції. Першим кроком у науковому вирішенні проблеми перетворення елемента було відкриття. А Беккерелем у 1896 році радіоактивності урану. Пояснення радіоактивності як наслідку розщеплення ядер ( Е. Резерфорд,Ф.Содді , 1903)засвідчило , що хімічні елементи не є вічними й незмінними , а можуть перетворюватися один на одного. Саме з цього моменту здобула тверде підґрунтя задача штучного перетворення елементів.
3-й студент .(під час доповіді використовує наочність). Тривалість життя атомів визначається будовою їх ядер і характеризується періодом напіврозпаду , тобто часом, упродовж якого розпадається половина всієї наявної кількості ядер цього елемента . Час напіврозпаду вимірюється широким діапазоном від декількох тисячних частин секунди до багатьох мільйонів років. Усі елементи Періодичної системи Д.І. Менделєєва , які розташовані після вісмуту , радіоактивні. З них лише ядра торія - 232 , урану – 235 та урану мають досить великий період напіврозпаду й могли зберегтися на Землі впродовж 4,5 – 5 млрд, років її існування. Інші елементи , розташовані в Періодичній системі після вісмута , постійно утворюються за рахунок природного розпаду ядер названих елементів.
4-й студент . Що ж таке ядерна реакція? Під ядерними реакціями розуміється взаємодія певних компонентів ( нейтронів, протонів, а-частин та інших атомів) з ядрами хімічних елементів . Уперще штучне ядерне перетворення будо здійснене 1919 році Резерфордом. Йому вдалося за допомогою опромінення а- частинами перетворити азот на кисень.
5-й студент. Вирішальну роль у розвитку ядерної хімії відіграло відкриття в 1939 році процесу поділу ядер урану шляхом опромінення тепловими нейтронами. У реакції ядро розщеплюється на два нових дуже радіоактивних ядра з неоднаковими масами. Реакція поділу ядра супроводжується виділенням величезної кількості енергії. За протікання названої вище реакції, наприклад, виділяється близько 200 МеВ. Енергія в 200 МеВ відповідає теплоті згоряння 2 млн кг висококалорійного кам’ яного вугілля.
1-й студент . У реакції поділу на один затрачений нейтрон утворюється 2 нових нейтрони , які , у свою чергу , можуть викликати реакцію поділу ядер. У такий спосіб може статися лавиноподібне збільшення кількості ядер , які розчіпляються , тобто ланцюгова реакція . Якщо не регулювати розвиток ланцюгів , то процес відбувається практично миттєво та супроводжується вибухом. На цьому ґрунтується принцип дії атомної бомби. Керовані реакції поділу ядер (урану, плутонію)протікають в ядерних реакторах. При цьому виробляється енергія й виникають радіоактивні ізотопи інших елементів.
2-й студент. Саме економічний чинник відіграє неабияку роль у становленні атомної енергетики як одного з основних на сучасному етапі джерел енергії.
Несподівано звучить набат , який так само несподівано стихає .У тиші яка виникла, через кімнату проходить «баба в целофані» зі свічкою в руках.
Екологи.
1-й студент . Дозвольте з вашими доводами не погодитися . Як засвідчують наші дослідження з цього питання , широке використання атомної енергії в енергетичних цілях не є такою собі панацеєю і не вирішує проблеми енергозабезпечення .
Так, дійсно , використання атомних станцій має свої переваги , зокрема в тому , що вони використовують мало палива горіння , наприклад , із ТЕС, вони не потребують значної зміни природних ландшафтів , чого вимагає створення ГЕС. Однак за негативними наслідками для біосфери, які тягне за собою використання мирного атому, АЕС є найнебезпечнішими.
2-й студент. Довгий час підтримувана в суспільстві ілюзія про відносну дешевизну атомної енергії також є фікцією. Дешевою атомна енергія є лише на стадії виробництва, але не забуваймо , що повна вартість будь-якої енергії включає також ціну : збагаченого урану , його зберігання і перевезення , зберігання і транспортування використаного ядерного палива;експлуатації АЕС;її реконструкції й утилізації кожні 25-30 років. Найголовніше ж те, що в жодній країні світу ще не створено ефективної системи утилізації ядерних відходів та обладнання , яке відпрацювало свій вік на АЕС і яке при цьому стало також радіоактивним є. Отже,дешевизна атомної в сумі затрат перетворюється на шалену даровизну . Урахуйте при цьому , що відпрацьовані матеріали й обладнання мають десь утримуватися до 300 років , щоб прийшов період напіврозпаду радіоактивних ізотопів ,які виникають під час атомної реакції в енергоблоці. От вам і результат.
3-й студент. Найстрашніше ж те, що використання атомної енергії становить загрозу біосфері в цілому й існуванню людини як біологічного виду зокрема.
Що мається на увазі ? Передусім те, що радіоактивні речовини , які накопичуються в природі внаслідок роботи АЕС, не притаманні нашій планеті в її, так би мовити , природному існуванні. Усе , що нині існує на Землі , є наслідком стабільного радіоактивного фону. Зміна цього фону означає обов’ язкову зміну хімічного складу будь-чого на Землі , в тому числі й людини , адже ми хоч і розумні істоти , але на всі сто відсотків складаємося з хімічних елементів , які так само бомбардуються радіоактивними речовинами , які і все навколишнє середовище.
4-й студент. Зі 192 тонн палива , що знаходилося в реакторі четвертого блоку , близько 4 було викинуто в повітря протягом десяти днів . В основному це були радіоактивний йод, стронцій , плутоній та деякі інші ізотопи. З урахуванням розпаду сумарний випад радіоактивних речовин становив близько 50 млн кюрі. Це рівнозначно наслідкам вибуху більш 500 атомних бомб , подібних до тих , які були скинуті в 1945 році американськими збройними силами на японське місто Хіросиму.
5-й студент. Забрудненими радіоактивними хімічним елементом цезій-137 , за підрахунками спеціалістів , виявилися майже 29 000 квадратних кілометрів , 16 300 з яких припадає на Білорусь , 4600- на Україну , 8000 – Росію.
Усього в Україні забруднено територію площею понад 50 000 квадратних кілометрів у 74 районах 12 областей . На цій площі розташовані 2 294 населені пункти.
Це все суха статистика , до якої так само кожного року додаються сотні померлих людей , які або проживали на територіях , прилеглих до Чорнобиля , або брали участь у подоланні наслідків катастрофи . Ці цифри , на жаль, також поступово перетворюються на статистку.
1-й студент. Статистика – точна наука. У 1988 році за даними міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) в 26 країнах світу експлуатувалося 416 ядерних енергоблоків, що виробляли близько 16 усієї електроенергії світу.
Деякі країни , наприклад Франція, основну ставку зробили саме на АЕС.А ряд інших країн ( Швеція, Данія, Австрія, Філіппіни) заявили про свій намір повністю відмовитися від АЕС і демонтували ті ядерні блоки, які там працюють сьогодні.
Кількість противників АЕС значно збільшилася після трагедії 1986 року.
2-й студент. Страшний висновок , який час від часу виникає , коли замислюєшся над наслідками Чорнобильської катастрофи : ми поступово забуваємо , що ця катастрофа не лише статистика , але й той поворотний пунктів історії людства , який показав , наскільки непідготовленою є людина перед обличчям власних винаходів , наскоки вона залишається незахищеною перед згубним впливом відкритих нею сил природи , які колись, можливо, ще покажуть своє справжнє обличчя. Адже , наприклад , на територіях поблизу Чорнобиля , що перевищують 1 000 квадратних кілометрів , не можна буде жити ще й через 300-400 років , а наслідки впливу радіації на людський організм і передусім на генофонд людини залишаються ще білою плямою для науки.
Літературознавці.
1-й студент . Наші колеги із секції екологів розкрили проблеми, пов язані з використанням атомної енергії та її негативним впливом на навколишнє середовище , тобто на світ фізичний . Та , на жаль , ці проблеми мають і духовний , моральний вимір. Ще А. Енштейн свого часу зазначав: « Відкриття поділу урану загрожує цивілізації не більше запаленого сірника . Подальший розвиток людства залежить від його моральних засад , а не від рівня технічних досягнень». З цим поглядом важко не погодитися.
2-й студент. Нагадаємо , що атомна енергія окрім мирної буває ще й спрямована на цілі військові. Ще не так далеко від нас бомбардування Хіросими та Нагасакі – японських міст , які стали привидами , ще пам ятає світ епоху так званої холодної війни, коли прагнення світової гегемонії США та СРСР ледь не скінчилося початком третьої світової війни , яка б стала останньою. Слава Богу , що вистачило розуму тодішнім політикам не зробити цього кроку . Але хто знає , чим можуть закінчитися пансвітові зазіхання сьогоднішніх політиків , ураховуючи прагнення , наприклад, країн Сходу мати ядерну зброю чи атомні станції тощо.
3-й студент . Тобто проблема моральних , духовних засад, на яких людство будуватиме своє майбуття , є надзвичайно важливою. Якщо ж проаналізувати ситуацію, яка склалася навколо катастрофи на Чорнобильській АЕС , коли можновладці приховували від загалу справжній стан справ, коли в 30-кілометровій зоні відчуження до цього залишаються люди, коли проблемою є лікування й діагностика хвороб, розвиток яких викликав Чорнобиль , то стане зрозумілим , що навіть у цій ситуації людська мораль виявилася не на висоті.
4-й студент. Для нас повинні стати уроком страшні апокаліптичні картини пост чорнобильського періоду.
5-й студент.
Вийшли й регочуть. Регочуть до чаду.
Гвинтом вертоліт ріже осаду.
Один космонавт – це стара в целофані .
А другий – корова на задньому плані.
Ти смійсь чи ридай , а послухай –таки
Інсценізація діалогу з поеми І. Драча « Чорнобильська Мадонна»
1-й студент .
Чого це , бабо, корову узули?
А що радіація , ви, мабуть, не чули?!
В синових чоботях взути корова -
Нехай же пасеться і буде здорова.
І бабі ще дасть до відра молока ,
Така запашна і молочна така
Чого це ви, бабо, уся в целофані?
Хіба ж я газет не читаю , чи як?
Корову видою на світанні ,
Взую , одягну й веду на рівчак
Чого це ви , бабо, з людьми не поїхали ,
Коли виселяли із зони село?
А я серед тої проклятої віхоли
Взяла й зосталася – синам на зло!
2-й студент . Чому «на зло»? Мабуть, тому що не змогли мати простити дітям того, що знання свої вони використали проти неї, землі, самих себе.
3-й студент. Чиїсь діти кидали матерів , тікаючи із зони відчуження, а чиїсь діти з благословення матерів ішли на бій зі страшним лихом, знаючи, що тавро невидимого атому на все життя залишиться на них.

4-й студент.
Чиясь стара повосковіла мати,
З тривогою нам дивиться услід.
Не вперше їй , сердешній проводжати
Синів до бою, у обійми бід.
Бабуся в чорнім дивиться на білих,
Від голови до п ят чоловіків,-
Ні усмішки на лицях онімілих:
На нас тягар всіх двадцяти віків,
Перехрестила : «Борони їх, Боже»-,
Краєчком хустки витерла сльозу.
Свинцеве небо гримає ворожо –
Не в змозі навіть виплакати грозу .
Хатин порожні божевільні очі ,
Узбіч дороги кричить трикутний знак ,
Крізь сльози сива мати щось шепоче,
Жаліє чи клене – узнати як ?
5-й студент . Ці слова належать одному з таких людей , ліквідатору наслідків Чорнобиля. В. Шовкошитному , який разом із сотнями тисяч інших пішов на боротьбу з лихом заради своєї неньки й батька , дружини й дітей, усього людства.
6-й студент. Чорнобиль показав , що людська мораль і духовність ще не досягли того рівня , на якому б можна було з твердістю говорити про дійсно мирний атом, а про людину як божественну істоту , а не тварину.
Екологи.
1-й студент . Чи не станеться з нами того ж, що тисячу років тому сталося з божественними у своїй красі та величності турами?
2-й студент. У буйних травах і перелісках , між могутніми деревцями повільно бродили великі пречудові тварини . Було їх тут без ліку . Величезні бики, темно-сірі , з широкими білими пасмугами вздовж хребта , роздумливо потолочували траву , таку високу й густу , що голови їхні занурені були в неї, мов у воду , і тільки гострі товсті роги пливли по верху загадкові в своїй несхитностіТо були тури, володарі пущі, і тут було їхнє царство, з якого вони виходили тільки зрідка , тільки поодинокими табунами в той час , як усе плем я їхнє жило тут , жило з первовіку, вільне від усього , підкоряючись тільки голосу крові.
3-й студент. Чи не нагадують ці горді тварини вам людину? Якщо провести паралелі , то ми, люди, ті ж тури , щоправда , живемо на своїй зелено - блакитній галявині – планеті Земля і лише поодинокі з нас покидають цю галявину . І живемо ми з первовікуТа чи довічно?Турів перемогла людина . Людину переможе атом? Не хочеться вірити !
Викладач . Ми з вами стали свідками того, якою насправді складною є проблема використання атому людиною . І ті суперечливі погляди , що їх висловлювали учасники конференції – хіміки, екологи, літературознавці ,- наочно це підтверджують. Можливо, хтось із вас хоче також висловити свою думку з цього приводу?Чи варто так категорично ставити питання про те, що людину переможе атом? Чи варто використовувати атомну енергію в мирних цілях? Наскільки людина як розумна, духовна істота готова до співжиття з атомом?
Я випалив до чорноти жури
Свою прокляту, одчайдушну душу
І жестами , німий , заговорив
Хай жестами . Але сказати мушу.
Наостанок , хотілося б запропонувати вам викласти свої думки у міні – творі на тему « І впаде зірка полин


























Післямова
Війни і міжнародний тероризм відсунули на другий план 30-річчя Чорнобильської катастрофи .26 квітня 1986 року в результаті невдалого випробування на радянській атомній електростанції , розповсюдилися хмари ядерних матеріалів на великому просторі Європи , понад 50 000 людей вимушені були евакуюватися , та постраждала невідома кількість робітників , що брали участь у ліквідації наслідків аварії.
Навіть з новою побудовою оточуюча зона , яка має площу у 2600 квадратних кілометрів (1000 квадратних міль) , приблизно розміром з Люксембург, у значному ступені залишається зачиненою для несанкціонованих відвідувачів.
Природа відновлюється на території покинутої інфраструктури. Дерева проростають крізь іржаві дахи багатоквартирних будинків у місті – привіді Прип’ять,побудованому для розміщення робітників Чорнобильської електростанції.
30-та річниця катастрофи пролила нове світло на довготривалі наслідки найстрашнішої ядерної аврії в історії.
Офіційне число загиблих в результаті аварії протягом невеликого часу було 31, але значно більше людей померло від зв’язаних з радіацією захворювань , таких як рак. Загальне число загиблих та довготривалі наслідки для здоров’я залишаються предметом інтенсивних дебатів.
Даний виховний захід призначений для того, щоб люди молодого покоління навчалися на помилках минулого , тому другим ключовим словом у назві конференції є слово «відлуння». Це відлуння трагедії Чорнобиля назавжди повинно зберегти в своєму серці кожна небайдужа людина . Саме до цього закликає даний виховний захід.















Список використаної літератури
Нестандартні уроки з української мови та літератури. Випуск 1\ Упоряд.
К. Ю. Голобородько - Х.: Вид.група «Основа», 2006 .- 304 с. – ( Б-ка журн.
«Вивчаємо українську мову та літературу», Вип.1 (26) ).
2. Українська література 11 клас ІІ семестр /О.П. Ващенко, С.М.Головатюк, Л.О.Лузан, Л.В. Манян, В.Г. Сухоненко,/Упоряд.В.Г.Сухоненко , О.М. Чхайло.- Х.: Вид. група « Основа», 2013.- 150. (2)с.- (Серія «Мій конспект»).
































Додаток №1
Чорнобиль до та після


































 
Рисунок 68Чернобыль Припять катастрофа АЭС фотоРисунок 69Чернобыль Припять катастрофа АЭС фотоРисунок 73Чернобыль Припять катастрофа АЭС фотоРисунок 74Чернобыль Припять катастрофа АЭС фотоРисунок 88Катастрофа на Чернобыльской АЭС даже спустя 25 лет привлекает внимание. Вашему вниманию фото из зоны отчуждения, а также кадры, сделанные до катастрофы 26 апреля 1986 года.15