Урок з української літератури Життя і творчість М.М.Коцюбинського, 10 клас

Донецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №88



[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]



Урок з української літератури
«Життєвий і творчий шлях
М.М.Коцюбинського»
10 клас





Учитель української
мови та літератури
Симченко Тетяна Іванівна






2016р.


Тема. Життєвий і творчий шлях М.М.Коцюбинського

Мета:
ознайомити учнів з біографією і творчим доробком письменника, показати еволюцію світогляду митця;
розвивати усне мовлення учнів, уміння виділяти головне, конспектувати почуте і прочитане;
виховувати почуття гордості за українське письменство, національну свідомість.

Обладнання: портрет М.М.Коцюбинського, виставка творів письменника, робочі картки, комп’ютер.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Епіграф: Все життя моє – в літературі.
М.Коцюбинський

Хід уроку

І. Організаційний момент

З прозою Коцюбинського ви вже знайомилися в попередніх класах. Сьогодні перед вами по-новому постане самобутня постать письменника.
Щоб краще запам’ятати інформацію, вам необхідно буде коротко занотувати її, для цього будемо використовувати робочі картки.

ІІ. Повідомлення теми уроку

Побутує думка, що взірцем стиліста є французький письменник Гюстав Флобер. Той, хто поділяє цю думку, не читав Михайла Коцюбинського. З благословення Панаса Мирного увійшов він у літературу на початку 90-х років, а невдовзі Іван Франко уже вважав його найкращим новелістом останнього десятиліття XІХст. Ми з вами спробуємо відстежити еволюцію Майстра від «чорно-білого» реалізму – до кольористого імпресіонізму; від просвітянської «лампи» - до сонцепоклонства.
- Які твори М.Коцюбинського вивчали?
- Чи хотіли б ви продовжити вивчення творчості М.Коцюбинського? Чому?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Пояснити епіграф.
Ознайомити із завданнями уроку.
– Для чого ми вивчаємо біографії письменників? Що це нам дає?


IV. Вивчення нового матеріалу

Робота в групах за планом:
Дитячі та юнацькі роки.
Перші твори. Вчителювання.
Робота в Бессарабії та в Криму.
Чернігів. Громадська діяльність.
Останні роки життя.
Кожна група вивчає матеріал з певної теми, виділяє головне, робить висновки, лідер групи ознайомлює з опрацьованою інформацією весь клас.
Учні складають хронологічну таблицю.

Теорія літератури
Дати визначення імпресіонізму.
Демонстрація репродукцій картин Клода Моне «Враження. Схід сонця», «Камілла й Жан», Огюста Ренуара «Дівчинка в солом’янім капелюшку».
Повідомлення учнів про імпресіонізм в літературі.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Гра «Так – ні»

Ви стверджуєте або спростовуєте мій вислів.
М.Коцюбинський народився в селі Лопатинці (Ні, в м.Вінниця).
Життя і творчість М.Коцюбинського пов’язані з Поділлям, Волинню, Слобожанщиною (Ні).
Перше оповідання «Андрій Соловейко, або Вченіє світ, а невченіє тьма» не було надруковано (Так).
Коцюбинський закінчив Кам’янець – Подільський університет (Ні, вищої освіти не отримав).
У 1890р. під час поїздки до Львова знайомиться з Нечуєм-Левицьким (Ні, з І.Франком).
Коцюбинський працював у археологічній комісії (Ні, у філоксерній).
М.Коцюбинський очолив товариство «Просвіта» у Чернігові (Так).
Коцюбинський організовує «суботи» для чернігівської інтелігенції та молоді (Так).
Найвищі здобутки художньої майстерності М.Коцюбинського пов’язані з романтизмом (Ні, з імпресіонізмом).
На одній з літературних «субот» М.Коцюбинський зустрівся з Панасом Мирним, М.Старицьким, Лесею Українкою, Оленою Пчілкою, В.Стефаником (Ні, на відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві у 1903р.).
У тому ж році, що й Коцюбинський померла Леся Українка (Так).



Географічний диктант

Назвати населений пункт або місцевість, де відбувалися певні події з життя Коцюбинського
Народився 17 вересня 1864р. (Вінниця)
Навчався у початковій школі (Бар)
Продовжує навчання у духовному училищі (Шаргород)
Через тяжке матеріальне становище не має змоги навчатися далі, тому повертається до родини (Вінниця)
1980р., перша публікація, вірш «Наша хатка» надруковано в журналі «Дзвінок» (Львів)
У 1891р., після складання іспиту екстерном, їде працювати домашнім учителем, пише твори для дітей «Харитя», «Ялинка» (с.Лопатинці)
Працює у складі філоксерної комісії (Бессарабія, Крим)
У цьому стародавньому місті живе велика родина Коцюбинського, він багато пише, активно займається громадсько-культурною діяльністю (Чернігів)
Приїжджав на лікування, жив на віллі Максима Горького (Італія, о.Капрі)
У цьому селі вивчав побут, звичаї, мову, фольклор гуцулів (с.Криворівня)

На дошці для самоперевірки:

Вінниця – Бар – Шаргород – Вінниця – Львів – Лопатинці – Бессарабія, Крим – Чернігів – Італія, Капрі – Карпати, Криворівня

3. Самоконтроль. Перевірка диктантів (за кожну правильну
відповідь – 0,5 б.

VI. Домашнє завдання

Прочитати новелу «Intermezzo». Знайти в ній опис, який відповідає вашому внутрішньому стану.

VII. Підсумок уроку

Учні ставлять питання вчителеві.
Виразне читання вірша В.Сосюри «Пам’яті Коцюбинського».
Живе в серцях твоє безсмертне слово
І до народу рідного любов,
Немов зорі сіяння пурпурове, хоч ти від нас давно уже пішов.
Та з нами будеш вічно жити, жити
Як сяйво сонця, як вечірній спів,
Ти так любив землі своєї квіти,
І так, як квіти, ти людей любив.

Додаток до уроку №1.
1. Дитячі та юнацькі роки
Михайло Михайлович Коцюбинський народився [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Батько його працював дрібним службовцем. Від природи людина неспокійна, він не терпів утисків начальства, тому часто змінював роботу. Мати, Гликерія Максимівна Абаз, походила з аристократичних родів – польського (по материній лінії) і молдавського (по батьковій). Вона дуже любила сина, вкладала в нього всю душу.
У родині Коцюбинських за чиновницькою традицією панувала російська мова. І як же були здивовані батьки, коли, занедужавши на запалення легенів, під час марення Михайлик заговорив по-українськи. Після одужання хлопчику розповіли про цю дивину і він загорівся цікавістю до українського слова.
Мабуть, не від добра Коцюбинські залишили Вінницю і переїхали у село, згодом – у містечко Бар. Тут Михайла віддали до початкової школи (1875-1876рр.), де він проявив себе старанним учнем. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Продовжує навчання у Шаргородському духовному училищі (1876-1880рр.). І хоча в цей період освітньою реформою в школі було скасовано «волосодраніє» і «вуходраніє», проте задоволення від навчання учні не діставали: від них вимагалося зазубрювання текстів підручників. В училищі [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]сталася подія, про яку письменник згадував з деяким гумором. 12-літнім підлітком він закохався у 16-річну дівчину, а щоби привернути її увагу, вирішив стати «великою людиною» і накинувся на книжки. Твори [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] справили на нього таке сильне враження, що він і сам захотів стати письменником. Почав складати пісні на зразок народних, а потім взявся за написання повісті.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]р.  родина Коцюбинських повернулася у Вінницю. Михайло мав намір вступити до Кам’янець-Подільського університету, але через тяжке матеріальне становище сім'ї юнакові не вдалося продовжити освіту. Мати осліпла, батько остаточно втратив роботу. Після його смерті ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]р.) відповідальність за родину (мати, два брати та дві сестри) повністю лягла на плечі Михайла. У 1886-[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] він заробляв приватними уроками і продовжував самоосвіту. У ці роки майбутній письменник захоплюється народницьким рухом, пропагує революційні ідеї. Відтоді він на обліку жандармського управління. На квартирі Коцюбинських зроблено кілька обшуків.
Навчання:
- початкова школа в місті
Барі (1875-1876рр.);
- Шаргородське духовне
училище (1876-1880рр.);
- самоосвіта.




2. Перші твори. Вчителювання.

Коцюбинський ще за життя здобув широке визнання: твори його перекладалися російською, польською, чеською, німецькою, шведською та іншими мовами, про нього багато писали європейські дослідники і журналісти. І.Франко відзначав, що М.Коцюбинський «міг би стати окрасою будь-якої літератури».
Але літературна кар’єра Коцюбинського почалася з повного провалу.
У 1884р. він написав оповідання «Андрій Соловейко, або Вченіє світ, а невченіє тьма». Оповідання прочитав критик Нейман. Він виніс суворий вирок і порадив Коцюбинському більше не писати, аби «не калічити святу нашу мову». Вражений невдалим дебютом, Коцюбинський кілька років не наважується показувати комусь свої твори.
Важливим у його житті став 1890р. Львівський дитячий журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка».
У той час на Наддніпрянській Україні не було газет і журналів українською мовою. Письменники друкували свої твори за кордоном, зокрема у Галичині (входила до складу Австро-Угорщини). Щоб налагодити особисті контакти з редакторами журналів «Зоря», «Дзвінок», Коцюбинський їде у червні 1890р. до Львова і Кракова. Знайомиться з І.Франком. Так почалось постійне співробітництво письменника із західноукраїнськими виданнями.
1891р. – продовжує навчатися самостійно, складає екстерном іспит на народного вчителя, працює репетитором.
Вінниця, 1890р. Надії одержати місце в школі у «неблагонадійного» не було, тому їде в село Лопатинці ( на Вінниччині), де поєднує роботу домашнього вчителя з поглибленим вивченням життя села, народної мови, культури, розпочинає серйозну літературну працю. За цей час з-під його пера виходять оповідання «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», повість «На віру», віршована казка «Завидющий брат» та ряд статей. Ці твори засвідчили появу надзвичайного таланту.
Праця домашнього вчителя не давала надійного заробітку для отримання чималої сім’ї. Через знайомих Коцюбинський дістав місце у філоксерній комісії. У червні 1892р. виїздить до Молдови.



3. Робота в Бессарабії та в Криму.

1892-1896рр. – це окрема сторінка в біографії митця. Він працює у складі спеціальної комісії, створеної урядом для боротьби з філоксерою – брунатно-зеленою тлею, яка знищувала цілі плантації виноградників. Коцюбинський отримує 40 карбованців на місяць і артільне харчування.
Праця філоксерна – сезонна. Зиму і ранню весну письменник віддавав літературі.
1893р. – пише оповідання «Ціпов’яз», «Маленький грішник», «Помстився».
1894р. – казку «Хо».
1895р. – «На крилах пісні», «Для загального добра».
У кінці 1894 - на початку 1895р. Коцюбинський у пошуках іншої служби побував в Одесі, Києві, а також у Чернігові, де познайомився з місцевими літераторами, з учасниками революційних гуртків, громадських організацій, активною учасницею яких була і його майбутня дружина Віра Устимівна Дейша.
У травні 1895р. Коцюбинського переводять на протифілоксерну роботу в Крим (район між Ялтою та Сімеїзом). По закінченні сезону він знову шукає роботу. Ці пошуки забирають весь час. Письменник не раз скаржився в листах, що літературна праця «не йде».
Проте знайомство з життям молдовського і кримсько-татарського народів дало багатий матеріал для його нових творів. Це «Пе-коптьор»(1896р.), «Посол від чорного царя»(1897р.), «Відьма»(1898р.), «В путах шайтана»(1899р.), «На камені»(1902р.), «У грішний світ»(1904р.), «Під мінаретами»(1904р.).


4. Чернігів. Громадська діяльність.

У січні 1896р. Коцюбинський одружився з Вірою Дейшею.
У листопаді 1897р. їде до Житомира на роботу в редакції газети «Волинь».
1898р. – переїхав у Чернігів. Як «політично неблагонадійному», Коцюбинському довго не давали роботи, потім таки дали посаду у міському статистичному бюро. З неабиякими труднощами письменникові вдалося придбати будинок, який став затишним гніздом для великої родини – дружини, чотирьох дітей (Юрій, Оксана, Ірина, Роман), немічної матері.
Коцюбинський організовує у себе «понеділки», а потім «суботи» для чернігівської інтелігенції і творчої молоді. Їх відвідували художники, музиканти, письменники, зокрема Б.Грінченко, М.Вороний, В.Самійленко. Для П.Тичини, В.Еллана-Блакитного та інших вони стали справжньою літературною школою.
У 1898 – 1901рр. Коцюбинський пише різноманітні за своєю літературною тематикою оповідання. Життя помалу налагоджувалося. Письменник наполегливо шукає нових шляхів у своїй творчості. Етюдом «Цвіт яблуні»(1902р.) митець засвідчив остаточний перехід від реалізму до модернізму, зокрема до імпресіоністичного стилю. Тепер його цікавлять «психологічні теми». Про нього заговорили критики різних таборів: одні докоряли за відхід від традицій, інші підносили за новаторство.
У 1903р. Коцюбинський узяв участь у відкритті пам’ятника І.Котляревському в Полтаві, виголосив палку промову. Цього ж року пише першу частину повісті «Fata morgana».
За станом здоров’я Коцюбинський у квітні 1905р. виїхав на медичну консультацію до Берліна. Виявилось, недуга викликана розладом нервової системи. Лікарі радили активний відпочинок. Письменник їде в подорож по Західній Європі.
Їдучи до Берліна, М.Коцюбинський зупинявся у Львові й майже два тижні гостював у І.Франка та В.Гнатюка. Мандрували в гори, ходили ловити рибу, фотографувались.
На революційні події 1905-1907рр. письменник відгукнувся активною громадсько-культурною діяльністю: очолив товариство «Просвіта», члени якого організували бібліотеку, вели курси для неписьменних, проводили вечорниці, музичні вечори, виставки місцевих художників, лекції. Весь час за «Просвітою» пильнувало жандармське управління. У творах цього часу (новели «Сміх», «Він іде», «Persona grata», «Intermezzo», повість «Fata morgana») розкрито трагічні події революції,
М.Коцюбинський, І.Франко, передано стан людської душі в
В.Гнатюк. Львів. 1905р. екстремальних умовах.
5. Останні роки життя.

У середині 1909р. Коцюбинський виїздить на лікування за кордон. Його мучать астма й сухоти. На острові Капрі (Італія) Михайло Михайлович познайомився з Максимом Горьким, жив на віллі видатного російського письменника, мав з ним майже щоденні зустрічі, розмови на літературно-мистецькі теми.

М.Горький і М.Коцюбинський на морській прогулянці. Капрі. 1910р.

Коцюбинський ще двічі відвідував Капрі (у 1910р. і в листопаді 1911- березні 1912р.) Повертаючись влітку 1910р. з Італії, він заїхав у карпатське село Криворівню, зупинився в ньому на два тижні, вивчаючи побут, звичаї, мову, фольклор гуцулів. Цей край видався йому якимсь казковим куточком, де все захоплювало у чарівний полон. Задумавши написати твір про карпатських горян, Коцюбинський студіює 5 томів фольклорно-етнографічного дослідження Володимира Шухевича «Гуцульщина», зібрані Володимиром Гнатюком «Народні оповідання про опришків», перечитує твори Юрія Федьковича. Влітку 1911р. письменник вдруге відвідує Гуцульщину, піднімається вгору до пастухів, вивчає життя селян. Ці спостереження і враження було покладено в основу повісті «Тіні забутих предків»(1911р.)
У 1911р. «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило Коцюбинському довічну стипендію в розмірі 2000 карбованців на рік, щоб він міг звільнитись зі служби і зосередитися на літературній праці.
Влітку 1912р. Михайло Михайлович з сином Юрком знову відвідує Гуцульщину, маючи намір зібрати матеріал для другого твору з життя горян, та хвороба порушила плани.
Повернувся з Карпат зовсім немічним. Кілька місяців (жовтень 1912 – січень 1913р.) письменник лікується в університетській клініці професора Василя Образцова в Києві, та медицина була безсилою.
Не стало великого Сонцепоклонника 25 квітня 1913р. Поховано його в Чернігові на Болдиній горі, в гаю Троїцького монастиря, улюбленому місці відпочинку за життя.



Додаток до уроку № 2.


Клод Моне. «Враження. Схід сонця»

О.Ренуар. «Дівчинка в солом’янім капелюшку»

Погляньте на золотисті промені її волосся, на капелюшок-корону, на вродливе округле обличчя. Хіба це не портрет Сонця?


Клод Моне «Камілла й Жан»

Афродита у давніх греків народилась з морської піни, а ця жінка, напевне, з літнього неба.
Додаток до уроку №3

Робоча картка учня
Українська література кінця ХІХ – початку ХХст.
Тема. Життєвий і творчий шлях М.М.Коцюбинського

Людина культурна, до найменших подробиць,
європеєць з голови до п’ят був справжнім
аристократом Духа без жодного силування з
свого боку
С.Єфремов

Все життя моє – в літературі.
М.Коцюбинський

План
Дитячі та юнацькі роки.
Перші твори. Вчителювання.
Робота в Бессарабії та в Криму.
Чернігів. Громадська діяльність.
Останні роки життя.

Хронологічна таблиця
17 вересня 1864р. Вінниця


1875-1876рр. м.Бар


1876-1880рр. м.Шаргород


1890р.


1891р.


1892-1896рр.


1896р., січень


1897р., листопад


1898р.


1902р. Етюд «Цвіт яблуні»


1903р.


1905р.


1909-1912рр.


1910р.


1911р.


25 квітня 1913р.



Жанрова різноманітність:______________________________________
______________________________________________________________

Імпресіонізм (від фр. impression - _________________ ) – напрям у мистецтві та літературі останньої третини ХІХ - початку ХХст. Виник у французькому живописі. Назву дістав після виставки 1874р., на якій експонувалася картина К.Моне «Враження. Схід сонця». Художники- імпресіоністи брали для зображення якусь мить часу, життя й відображали її у найсуттєвішому вияві. Головним для них була не сама дійсність, а її вплив на емоційний стан людини.
Під впливом живопису імпресіонізм поширився і на інші види мистецтва. Імпресіоністи збагатили літературу поглибленим психологізмом у змалюванні образів (брати Гонкури, Гі де Мопассан, А.Чехов, І.Бунін, М.Коцюбинський та ін.).

Географічний диктант
_______________, _______________, _______________, ________________,
_________________, ______________________, _______________________,
_________________, ______________________, _______________________.

Цікаві факти про М.М.Коцюбинського
Знак зодіаку – Діва. Прожив лише 48років.
Кращий друг – композитор М.Лисенко.
Коцюбинського називали Сонцепоклонником.
Над усе любив сонце, квіти і дітей.
На роботу ходив з неодмінною бутоньєркою.
За мотивами творів знято фільми на Одеській та Київській кіностудіях.
Вшанування пам’яті
Вінницький літературно-меморіальний музей.
Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник.
2011р. – відроджено музей у Сімеїзі.
1981р. у Вінниці засновано обласну літ. премію ім.Коцюбинського.
1992р. – їй надали статус всеукраїнської.
Його ім’ям названо кінотеатр, пед. університет у Вінниці, вулиці, школи, гімназії, встановлено пам’ятники, на березі Південного Бугу є «камінь Коцюбинського» з цитатами письменника, на околиці села Зваринці (поблизу Вінниці) є «джерело Коцюбинського».
 0@Pa Е
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·њй8
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·ЫCІ
·µ
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·-
·
·
·Дсхід сонця15