Модель ефективної діяльності методиста російської мови та літератури

Модель ефективної діяльності методиста
російської мови та літератури
lefttopІгнатова О.М.,методист Маріупольського научно-методичного центру
Паспорт моделі ефективної діяльності методиста російської мови та літературиНаціональна доктрина розвитку освіти України у ХХ1ст. одним із важливих напрямків визначила модернізацію управління освітою, яка передбачає ефективну організацію методічної діяльності, спрямовану на подолання недоліків у вихованні та навчанні учнів, поліпшення якості освіти.
Сучасна школа як соціально-педагогічна система повинна забезпечити досягнення позитивних освітніх результатів, які б відповідали вимогам суспільства та створювати умови для розкриття потенціалу особистості як учня, так і вчителя. Тому науково - методична та дослідницька, проектна, творча робота методиста стає невід’ємною складовою діяльності закладів освіти, щодо впровадження державних освітніх установ та програм.
Ідея моделі діяльності методиста російської мови та літератури- створення інноваційної, дієвої моделі системи діяльності методіста, побудованої на кластерній основі (об’єднання однорідних елементів – МО вчителів), менеджмент якої складається з блока наступних компонентів: концептуального, управлінського, організаційного, освітньо - практичного, соціально-партнерського, ресурсного.
Місія методиста - створення ефективних взаємовідносин суб’єктів методичного впливу, об’єднаних для здійснення освітньої діяльності, забезпечення освітніх та культурно-освітніх потреб учнів, педагогів, батьків, розробка стратегічних цілей та оперативне планування та корегування діяльності освітнього процесу. В основу теоретико - методологічного підґрунтя діяльності методиста покладені:
•концепція неперервної освіти (frequent contіnuіng educatіon), яка останнім часом розглядається як навчання протягом життя (lіfe-long learnіng). Вона передбачає, що навіть за наявності фундаментальної освіти людина повинна з певною регулярністю оновлювати свої знання не тільки з ініціативи установи, але й за власним бажанням;
•концепція «суб’єкта, що навчається» (learnіng organіzatіon), згідно якої формування індивідів, які здатні реагувати на нові вимоги за допомогою постійного навчання й неперервної освіти, здійснюється паралельно з формуванням менеджменту установи, яка формує певні якості. Саме особистість вчителя, яка формує творчу особистість учня та створює систему, механізми й корпоративну культуру середовища, яке в змозі забезпечити потужний внутрішній потенціал учасників освітнього процесу за допомогою навчання в динамічному зовнішньому середовищі;
•концепція «управління знаннями» (knowledge management), в якій акцентується увага на тому, що при сучасному загостренні конкуренції, динаміці змін, орієнтації на прибуток та пошуку переваг, особливого значення набуває управління знаннями, які перетворюються у вирішальний фактор боротьби за конкурентоздатність.
Сучасні концептуальні засади затребували нові підходи та принципи методичної діяльності, а саме:
-гуманність, толерантнісь, демократичного відношення до суб’єктів впливу;
-системність, узгодженість дій та ідей при плануванні методичної діяльності;
-комплексний та багатофункціональний підхід до організації методичної роботи;
-різноманітність форм взаємодії суб’єктів методичної взаємодії: адміністрації, методистів, педагогів, учнів, батьків;
-відкритість методичних ідей, форм при взаємодії педагогів, учнів та батьківської громадськості;
-опора на креативний потенціал педагогів міста;
-стимулювання творчості та створення умов для поширення позитивного досвіду педагогів у самоосвітній діяльності.
Відповідно до цих принципів визначена мета діяльності методиста - створення дієвої, ефективної системи роботи, яка формує та стимулює розвиток професійної компетентності, організує умови для вдосконалення педагогічної майстерності та набуття досвіду самореалізації, контролює ефективність фахової діяльності. Мета формує низку завдань:
-створення концептуальної бази стратегічних цілей щодо удосконалення системи методичної діяльності;
-організація управлінських дій та освітньо - навчальних методичних заходів щодо розвитку професійної компетентності вчителів;
-визначення ресурсного потенціалу для удосконалення методичної роботи;
-організація методичних заходів, та форм для забезпечення якості на рівні сучасних стандартів;
-підвищення рівня психолого-педагогічної підготовки вчителів;
-удосконалення моніторингової діяльності, щодо ефективності методичної роботи;
-створення необхідних умов для підвищення якості освітнього процесу засобами сучасних комунікаційних та інформаційних технологій;
-формування інноваційної спрямованості в діяльності педагогів, що виявляється в систематичному вивченні, узагальненні та поширенні педагогічного досвіду, впровадженню досягнень педагогічної науки;
-організації комплексної роботи з вивчення змін в державних освітніх стандартах;
-створення науково-методичного, психолого - діагностичного супроводу на індивідуальній та диференційованій підставі;
-розробки методів та форм по стимулюванню самоосвітньої діяльності учителів.
Критерієм професійної компетентності педагога визнається суспільна значимість результатів праці фахівця, його авторитет, соціальний статус у конкретному виді діяльності, а також професійна готовність до змін, соціально-педагогічна ерудиція, здатність оперувати інформацією, готовність до постійного самонавчання та саморозвитку, комунікабельність та емоційна стабільність, здатність до прийняття рішень та організації, відкритість. Згідно визначеним критеріям сформовані пріоритетні напрямки роботи методиста:
-зміна професійної позиції учителя щодо здійснення інноваційної діяльності;
-формування практичного досвіду на підставі нової філософії освіти ХХІ століття;
-опанування сучасними науково-педагогічними знаннями про психологічні особливості та методичним інструментарієм у навчально-виховній роботі;
-удосконалення професійних вмінь та навичок проектувального - продуктивного типу, ефективних інноваційних технологій;
-створення умов для постійного вдосконалення професійної компетентності педагогів, заохочення і підтримки кращих педагогів.
Пізнавальна значущість моделі діяльності методиста полягає в дослідженні та конкретизації потреб вчителів, щодо ефективної організації педагогічного впливу, розширення сфери методичних дій та стимулювання систематичного педагогічного самовдосконалення.
Теоретична значущість моделі полягає у розробці теоретичних основ, положень, нормативних та методичних рекомендацій, документів щодо удосконалення організації освітньої діяльності.
Практична значущість:
-залучення педагогічних працівників до діяльності по підвищенню якості педагогічної діяльності;
-дослідницько-аналітична маркетингова діяльність з урахуванням сучасних освітніх потреб та умов їх задоволення в навчальних закладах;
-відбір та впровадження ефективних сучасних форм педагогічної діяльності.
Очікуванні результати впровадження моделі
-організація системи підсумково - узагальнюючого методичного супроводу атестаційного процесу вчителів та научно - дослідницький методичний супровід і межатестаційний період по підвищенню рівня професійної компетентності вчителів;
-забезпечення розкриття творчого потенціалу суб’єктів освітньої діяльності та їх самореалізація у життєвому просторі;
-удосконалення системи компетентісно орієнтованого підходу засобами сучасних інноваційних педагогічних технологій та інформційно - комунікаційних засобів навчання;
-створення експериментальних методично-педагогічних майданчиків на кластерній основі щодо удосконалення фахової майстерності;
-удосконалення методичного інструментарію у педагогічній діяльності вчителів.
-створення банку Портфоліо передових педагогів;
-створення банку методичного супроводу по впровадженню профільних програм, курсів за вибором, спецкурсів, гуртків та ін;
-продовження та удосконалення моніторингової діяльності щодо методичного супроводу роботи з обдарованими учнями в олімпіадному руху, МАН, конкурсній, проектній та ін. творчої діяльності.
-удосконалення діагностичної діяльності щодо рівня професійної майстерності та компетенцій вчителів.
-накопичення методичного, дидактичного матеріалу та розповсюдження передового педагогічного досвіду;
-формування позитивного іміджу педагогічної діяльності через конкурсну, проектну, суспільно-громадську діяльність.
Освітній продукт: дієва модель проектно - практичної діяльності методиста з питання підвищення якості та ефективності надання освітніх послуг через удосконалення системи методичного впливу для розвитку творчого потенціалу учителів, підвищення професійної компетентності вчителів.
Наочно – змістовна область: модель діяльності методиста
російської мови та літератури.
Вид моделі: практико - орієнтована, спрямована на вирішення державних, освітніх та соціальних завдань суспільства.
Характер координації моделі: регуляторний.
Тривалість реалізації моделі – 3 роки.
Модель. Змістовно – функціональне наповненняМодель створена з наступних компонентів:
-концептуального
-управлінського
-організаційного
-освітнього - практичного
-соціально – партнерського
-ресурсного.(Додаток 1, 2)
Концептуальний компонентОдним з головних напрямків роботи - створення оптимальної методичної системи, діяльність якої буде спрямована на створення концептуальних положень, програм, проектів, нормативних документів, які регламентують, організують освітянську діяльність, створюють позитивний методичний супровід освітнього процесу. Концептуальний компонент визначає цілі, мету, завдання методичної служби та опрацьовує змістове та технічне наповнення, проводить діагностичну та маркетингову діяльність щодо методичних потреб вчителів, формує пріоритетні напрямки та визначає стратегічні плани.
При реалізації концептуального компоненту були сформовані наступні локальні документи та положення:
- Положення про міське методичне об’єднання вчителів російської мови та літератури - Положення про методичне об'єднання вчителів-предметників
Управлінський компонентУправлінський компонент – є складним та комплексним явищем, бо передбачає спеціалізацію за змістом і видами діяльності, вимагає кооперації з метою досягнення комплексної реалізації цілі, багатогранна за своїми проявами. Тільки зважене, збалансоване залучення в дію всіх елементів управлінської діяльності здатне надати діяльності раціональність та ефективність.
При вирішенні завдань методичної діяльності була визначена методична проблема «Удосконалення організаційного й науково-методичного забезпечення діяльності вчителя шляхом впровадження інноваційних форм і методів навчання»
Вона передбачає організацію структурних підрозділів та форм:
- кластери (низка шкільних методичних об'єднань, форм);
- динамічні групи;
- творчі групи;
- методична конференція;
- методичний форум;
- школа педагогічної майстерності;
- адресна допомога;
- консалтингова служба
Стабільність цієї системи дає можливість застосовувати різні форми методичної роботи, що робить методичну роботу цікавою і привабливою для педагогічних працівників. У будь-якій ланці цієї системи є можливості для кожного вчителя для прояву творчих здібностей, для самореалізації, що особливо відрізняє наших педагогічних працівників.(Додаток 3)
Менеджмент методичної діяльності складається з різнорівневих елементів – цілепокладального, структурного та функціонального характеру. Принципи управління покладені в основу управлінської діяльності, це основоположні ідеї згідно яких має бути побудована та функціонувати система, що здійснює управління, це - координація розвитку організаційної структури, суб’єктів управління, раціональне використання ресурсів (фінансових, технічних, людських тощо). Управлінський компонент передбачає раціональну децентралізацію управління з делегуванням повноважень і відповідальності структурним підрозділам, представникам педагогічного колективу. Утворення в управлінській структурі нових форм для здійснення інноваційного розвитку (науково-дослідницька, науково-методична робота, контрольно-аналітична та маркетингова служба) здійснюють розроблення і контроль виконання поточної методично-практичної діяльності.
Організація науково – методичної роботи здійснюється за такими основними напрямками:
- психологічний супровід науково – методичної роботи (вивчення запитів, потреб і можливостей педагогів з використанням різноманітних діагностичних методик);
- організаційно–методична робота щодо підвищення кваліфікації та фахової майстерності педагогічних кадрів ( планування курсів підвищення кваліфікації, організація колективних і групових форм методичної роботи, проведення масових заходів);
- інформаційно–методичне забезпечення педагогічного процесу (вивчення та опрацювання законодавчих, нормативно - правових та директивних матеріалів, опрацювання змісту навчальних програм, підручників, посібників, в тому числі із нововведених предметів, забезпечення науково – методичною літературою, розробка різноманітних рекомендацій, підготовка методичних вісників і т.д., вивчення, узагальнення та впровадження перспективного педагогічного досвіду, нових освітніх технологій);
науково–експериментальна діяльність (організація апробації педагогічних програмнихзасобів,підручників);
- організація роботи із школярами (проведення районних предметних олімпіад, конкурсів, акцій і забезпечення участі школярів в обласних, Всеукраїнських етапах);
- педагогічний аналіз та участь в експертизі діяльності (вивчення системи роботи вчителів) загальноосвітніх навчальних закладів.(Додаток 4)
Проектуючи оптимальну структуру науково-методичної роботи з вчителями російської мови та літератури обов’язково враховую:
• завдання, які стоять перед школою на державному та регіональному рівнях;
• основні напрямки діяльності методичних служб;
• кількісний та якісний склад педагогічного колективу;
• результати діагностування педагогічних працівників;
• аналіз результатів роботи над науково-методичною темою, врахування стану та очікуваних результатів її реалізації;
• ефективність та результативність роботи районного, шкільних методичних формувань;
• запити і потреби вчителів щодо їхньої участі в обласних,міських методичних формуваннях;
• наявний педагогічний досвід з питань організації науково-методичної роботи;
• проблематику курсів підвищення кваліфікації.
Організаційний компонентОрганізаційний компонент, спрямований на досягнення тактичних цілей. Показником життєздатності організаційної структури є стійки зв’язки із зовнішнім освітнім середовищем, позитивний імідж педагога, корпоративний кодекс честі вчителя та ін.. Організаційна структура виконує певні функції через свої структурні підрозділи. Ефективність досягнення мети діяльності залежить від правильно організованого менеджменту діяльності, використання ефективних форм і методів структурних підрозділів, методів стимулювання, підтримки, ефективного регулюючого впливу. Наприклад,організація роботи з молодими спеціалістами. Методист звертає особливу увагу на надання методичної допомоги молодим спеціалістам, сприяє росту їхньої професійної майстерності, залученню до активної участі в роботі методичних формувань.
Метою методичної роботи з молодими учителями є удосконалення системи знань з методики викладання російської мови та літератури та освоєння позитивного досвіду. Використовуються такі форми методичної роботи: семінари-практикуми, групові консультації, «майстер-класи» досвідчених вчителів, співбесіди, відкриті уроки, огляди новин психолого-педагогічної та методичної літератури. Зокрема, проводяться бесіди за змістом навчального предмета, з методики його викладання, навчального плану, програм, вимог щодо ведення журналів та оформлення шкільної документації, оцінювання навчальних досягнень учнів тощо. Саме такий зміст роботи був спрямований на вироблення в молодих учителів умінь контролювати, обліковувати, оцінювати результати діяльності. Слід зазначити, що при проведенні заходів, методист не лише надає перевагу активним та інтерактивним методам роботи, але й наповнює їх творчим змістом, аналізує їх результативність. Таким чином, методист виступає у ролі фасилітатора. Надає допомогу в особистісному професійному розвитку вчителів, створює умови для формування у них здатності набувати новий досвід, усвідомлення значущості нової педагогічної ідеї для вдосконалення освітньої практики.
Шкільні методичні об'єднанняДієвою структурою, яка організовує методичну роботу вчителів - предметників, є методичне об'єднання (МО).
Шкільні методичні об'єднання:
- організовують методичну роботу в рамках предметного об'єднання;
- ведуть систематичну позаурочну роботу з предмету;
- відповідають за участь у шкільних та міськіх олімпіадах і предметних конкурсах;
- відповідають за виконання програм вчителями;
- займаються науково-дослідницькою діяльністю з учнями
Організація роботи методичних об'єднаньМетодист керує організацією роботи шкільних методичних об'єднань міста.
Діяльність методичних предметних об'єднань проходить в три основних етапи.
1 етап – підготовчо-діагностичний (вересень-жовтень)
•вивчення різних аспектів теорії питання, оформлення теоретичних досліджень;
2 етап – організаційно - практичний (жовтень-березень)
•застосування теорії на практиці,
•обмін досвідом всередині групи,
•моніторинг результативності діяльності;
3 етап - підсумковий (квітень-травень)
•творчий звіт методичних об’єднань;
Організовується загальношкільний методичний день для творчого звіту об'єднання: відкриті уроки, майстер-класи, тематичний педрада.
• самооцінка діяльності методичних об'єднань;
• оформлення результатів діяльності;
• визначення перспектив функціонування методичних предметного об'єднання.
У рамках роботи МО передбачаються завдання вчителям. Вони можуть бути такими:
- розробка системи уроків з теми або курсу;
- моделювання уроку (цілком або фрагментарно);
- розробка спецкурсу, програми, дослідження з певної теми;
- підбір літератури з певної теми, курсу, проблемі;
- складання контрольних матеріалів, тестів;
- складання дидактичного матеріалу;
- розробка планів гуртків, сценаріїв позакласних заходів з предмета, курсів за вибором;
- відвідування уроків, позакласних заходів з наступним аналізом;
- представлення власного досвіду роботи з теми, проблеми;
- робота над темою з самоосвіти;
- підготовка доповідей з певної проблеми;
- підготовка презентацій по вивченій темі, проблемі;
- захист власних досягнень у рамках власного дослідження;
- творчий звіт по певній темі або в рамках єдиної методичної теми;
- демонстрація матеріалів з підготовки до узагальнення ППО.
У рамках МО зорганізується самоосвіта вчителів. Цей компонент займає особливе місце в системі методичної роботи і в забезпеченні її цілісності. на засіданнях МО учитель звітує про виконану роботу із самоосвіти, представляючи підсумки в різній формі: доповіді, відкриті уроки, творчі звіти. Для фіксації та систематизації методичної роботи вчителі ведуть методичний щоденник, який узагальнює роботу в міжатестаційний період.
Самоосвіта вчителів пронизує всі компоненти системи методичної роботи, забезпечуючи більш високий рівень їх функціонування, тому воно є системо утворюючим компонентом. Керівники МО шкіл працюють під керівництвом методиста.
Освітній компонентОсвітній компонент впроваджує нормативну частину змісту навчання, дотримання до державних вимог, обсягу та рівню навчання. Інноваційна спрямованість освітнього компоненту полягає у переході на концептуальний рівень освітньої діяльності, стратегічне планування інноваційного розвитку освітнього діяльності.
Впроваджено інноваційні педагогічні технології у практику роботи вчителів:
• Особистісне орієнтоване навчання
• Диференційоване навчання
• Інтерактивні методи навчання
• Проблемне навчання
• Інформаційно-комунікативні технології навчання
• Гуманізація навчання
• Метод проектів
• Продуктивне навчання
• Критичне мислення Впровадження інноваційних технологій
№ п/пВид технології Місце впровадження (школа) 1. Інформаційно-комунікативні технології навчання Міській ліцей, №41 2. Інтерактивне навчання на уроках №27,№53 3. Використання методу проектів на уроках Технологічний ліцей,гімназія №1 4. Особистісно-орієнтоване навчання на уроках №40,№10 5. Диференціація навчального процесу
№52,№ 68 6. Критичне мислення №20,№28
7. Продуктивне навчання №11,№63
8. Проблемне навчання Техничний ліцей,гімназія №2

Адже, як і раніше, досить високий відсоток вчителів, які працюють на основі традиційних технологій - 65%. 
Процес впровадження сучасних педагогічних технологій складний і суперечливий. Безперервний моніторинг цього процесу може дати реальну картину поширення технологій у школах міста. Наявний позитивний досвід окремих педагогів, шкіл, транслюється через систему міських семінарів, засідань шкільних та міських методичних об'єднань, сайти освітніх установ, публікації на різних рівнях.
Атестаційний компонентПідвищенню рівня професійної компетентності вчителів сприяє атестація педагогічних кадрів. Атестація проводиться відповідно до нормативно-правових документів: Конституції України, Законів України „ Про освіту”, „ Про загальну середню освіту”, Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, кваліфікаційних характеристик педагогічних працівників.
Під час атестації відбувається комплексне оцінювання рівня кваліфікації та результативності діяльності педагогів. Учителі підтверджують високий рівень професіоналізму. Атестація проводиться відкрито, вивчається досвід роботи вчителів, відвідуються уроки, виховні заходи, проводяться творчі звіти. Під час атестації налагоджена система організаційно-методичного супроводу, взаємодія з методичними об’єднаннями, вивчається рейтинг учителів, які атестуються, серед колег, батьків та учнів. У ході атестації надається комплексна оцінка рівня кваліфікації, педагогічної майстерності, результатів педагогічної діяльності. Високий кваліфікаційний рівень педагогів є адекватним якості навчально-виховного процесу. Цілеспрямоване професійне самовдосконалення педагогічних кадрів – одне з головних завдань розвитку освітньої системи .
Пріоритетними напрямками системи підвищення професійної компетентності педагогічних працівників є: формування професійної компетентності педагогів; осмислення сутнісних змін у системі освіти в контексті приєднання України до Болонського процесу; моніторинг якості освітньої діяльності; впровадження нових технологій навчання і виховання в умовах профілізації старшої школи;самоосвітня діяльність педагога; залучення педагогічних кадрів до дослідницької роботи; психолого-педагогічний супровід освітньої діяльності.
Однією із форм підвищення кваліфікації є курсова перепідготовка, яка відбувається планово з урахуванням побажань педагогічних працівників щодо змісту, форм та методів проходження курсів.
Обов’язковим є знайомство педагогічних працівників з можливостями підвищення кваліфікації. Поряд з курсовою перепідготовкою широко застосовуються можливості самоосвітньої діяльності. Кожен педагог займається самоосвітою згідно індивідуального плану підвищення кваліфікації, який включає до себе опрацювання післякурсового завдання, працює над портфоліо. В системі методичної роботи є заходи, що сприяють підвищенню кваліфікації: конференції, семінари, консиліуми, педагогічні ради, презентації перспективного педагогічного досвіду(наприклад ,«Методичний марафон»). Новою формою підвищення кваліфікації стали очно-дистанційні курси з модульно-кредитною системою навчання, за якою за останні 3 роки пройшли навчання 79 вчителів. Такі форми заохочують педагогів до підвищення кваліфікації, забезпечують їх права, є умовами для підвищення фахової майстерності вчителів. Курсова перепідготовка поєднується з методичною роботою на різних рівнях та самоосвітою.
Проблеми в організації методичної роботи і формуванні системи підвищення кваліфікації:
1.Велика кількість різних тем самоосвітньої діяльності, зниження можливості глибокого вивчення проблем і вироблення загальних підходів на рівні міста.
2.Відсутність диференційованого підходу до планування підвищення кваліфікації педагогів у залежності від їхнього рівня кваліфікації і потреб.
Компонент соціального партнерстваПідвищення рівня соціально - культурного розвитку - важлива частина у методичній діяльності. Ефективною складовою навчально- виховної системи є цільові програми, які визначають ресурси, виконавців, термін, комплекс заходів, що забезпечує вирішення проблем найбільш ефективними шляхами. Соціальне партнерство - ефективний засіб регулювання відносин між компонентами кластера. Соціальне партнерство в освіті - це реальна взаємодія двох або більше рівних сторін (осіб або організацій) на основі підписаного на певний час угоди з метою вирішення конкретного питання (соціальної проблеми), який в чому-небудь не задовольняє одну або кілька сторін і який ефективніше вирішувати шляхом об'єднання ресурсів (матеріальних, фінансових, людських та ін) і організаційних зусиль до досягнення бажаного результату. Безумовно, що бажаним результатом є створення сприятливих умов для самореалізації учнів та педагогів шляхом взаємодії та співпраці всіх сторін, що беруть участь у процесі виховання. Дане співробітництво вирішує ряд основних завдань, що стоять перед освітою в цілому, дозволяє залучити більше коло зацікавлених осіб та організацій для оптимізації навчального і виховного процесу, виконання соціального замовлення суспільства, залучати ресурси суспільства для розвитку освітньої сфери, допомагає спрямовувати ресурси освіти на розвиток спільної діяльності будь-якого освітнього закладу, його суспільної самоорганізації і самоврядування,· допомагає накопичувати і передавати життєвий досвід, як освітнього співтовариства, так і його партнерів,· здатне ефективно координувати спільну діяльність з розумінням ступеня відповідальності кожного партнера,· дозволяє надавати допомогу нужденним членам спільноти.
Прикладом координуючої ролі методиста можна вважати участь творчої групи вчителів російської мови в проекті "Партнерство в навчанні"від Майкрософта(9 вчителів зі шкіл міста),співпрацю з ВГО"Руська школа", Представництвом Росспівробітництва в Україні в рамках Міжрегіонального читацького марафону "Благодійне читання-2014"( школи № 47,28 і 44).
Цілі партнерства можуть бути різними :від партнерства до вирішення освітніх проблем, механізмів регулювання, рівнів координації дій, контролю за діями, додержування до норм, угод. Чітке розмежування цілей і завдань компонентів методичної системи, а також їх функцій, робить розроблену систему дієздатною.
Ресурсний компонентФормування ресурсного потенціалу, оптимальних базових пропорцій входить в компетенцію завдань стратегічного менеджменту і можуть бути вирішеними лише в комплексі заходів, які забезпечать ефективний розвиток та функціонування. Функціональна структура ресурсного потенціалу відображає вплив ресурсного компоненту на результати їх використання. Кожен вид ресурсів будь то людські, технологічні чи матеріально-технічні є необхідною складовою діяльності. Їх наявність, якість, кількість, об’єм та інші показники можуть гальмувати чи стимулювати діяльність, мати негативні чи позитивні наслідки.
Аналізуючи кількісно-якісний склад учителів російської мови та літератури, можна зробити висновки, що зросла кількість учителів вищої категорії та значно знизилась кількість учителів другої категорії. Але, слід підкреслити, що 36 % вчителів складають особи пенсійного віку. Практично немає прибутку молодих фахівців, тому що держава недостатньо приділяє увагу підтримці розвитку російської мови.
Роль людського фактору та рівню розвитку менеджменту величезна. Методична робота з ресурсного компоненту проводиться у різноманітних формах і напрямках, враховує індивідуальні особливості, реальний рівень підготовки педагогічних кадрів. Вона являє собою цілісну, створену на наукових досягненнях, надбаннях передового досвіду і конкретному аналізі проблем освіти систему, спрямовану на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя, на досягнення оптимальних результатів навчання, виховання й розвитку конкретних учнів і класів.
У наш час інформаційні ресурси мають особливу цінність, та є продуктом інтелектуальної діяльності кваліфікованої й творчо активної людини та розглядаються як важливий фактор якісних змін у діяльності. Людський ресурс, інформаційний капітал, наукові методи, кваліфікація, організаційні принципи набувають вирішальне значення для діяльності.
Надбання методиста у сфері інформаційної діяльності:
- формування банку педагогічної інформації (нормативно-правової, науково-методичної, методичної);
- ознайомлення педагогічних працівників з новинками педагогічної, психологічної, методичної та науково-популярної літератури на паперових і електронних носіях;
- ознайомлення педагогічних і керівних працівників освітніх установ з досвідом інноваційної діяльності освітніх закладів та педагогів;
- інформування педагогічних працівників освітніх установ про нові напрямки у розвитку дошкільної, загальної, спеціальної освіти та додаткової освіти дітей, про зміст освітніх програм, нових підручниках, навчально-методичних комплектах, відеоматеріалах, рекомендаціях, нормативних, локальних актах;
- створення медіатеки сучасних навчально-методичних матеріалів, здійснення інформаційно-бібліографічної діяльності.
- створення медіатеки ППД учителів міста(50 вчителів вищой кваліфікаційної категоріі );
-створення сайту методиста .
Ресурсне забезпечення в розумінні методиста- це відкрита система навчально-методичних, наукових матеріалів, педагогічних технологій, технічних засобів, електронних і інших освітніх ресурсів. Мета ресурсного забезпечення - створити умови для професійного становлення особистості сучасного конкурентоспроможного, компетентного фахівця, готового до повноцінної професійної діяльності.
Результативність моделі діяльності методистаросійської мови та літературиСистема методичної роботи складалася протягом кількох років, і на даний момент вона представляється нам найбільш ефективною і працездатною за такими показниками. Показники ефективності діяльності методиста:
Ефективність застосування у практичній діяльності сучасних освітніх технологій.
Методист володіє знанням широкого спектру сучасних освітніх технологій, керує творчими,експертними групами по впровадженню в освітній процес. Багато вчителів успішно створюють і застосовують у своїй діяльності презентації, проекти, відеоролики, роздаткові матеріали, і не тільки створюють самі, але й залучають до цього учнів, що, безсумнівно, говорить про професійному русі педагогів. Тому виникла ідея створення моделі організації діяльності педагогів в рамках проблемно-пошукових груп, де зорганізується спільна професійна діяльність членів педагогічної спільноти, утримуються можливості виявляти і напрацьовувати особістісно орієнтовану педагогічну культуру, узагальнити педагогічний досвід, виробити і застосувати нові способи педагогічної дії. Групи в рамках проектів працюють над актуальними темами. З метою втілення в життя основних засад та вимог чинних шкільних навчальних програм вивчення мови та літератури у загальноосвітніх закладах,намагаючись покращити результати мовленнєвих навичок комунікативної компетенції та враховуючи вимоги нашого сьогодення, взаємного обміну досвідом роботи вчителів російської мови та літератури, впровадження елементів передового педагогічного досвіду у творчий доробок учителів, здійснення методичної допомоги учителям міста було створено творчу групу вчителів «Словесник» . Усі звикли, що раніше під час проведення відкритих уроків все навантаження випадало на одного вчителя. Вчителі, які входять до складу групи, спробували експериментувати та змінити форму підготовки сучасного уроку літератури. Засідання творчої групи дійсно сприяє взаємному обміну досвідом роботи та впровадженню елементів передового педагогічного досвіду у творчий доробок вчителів( Збірник лабораторних робіт з літератури для 6 класу,2014 р.).
Обов’язково діяльність кожної групи аналізується та вносяться пропозіциї до подальшої роботи.
Ефективність використання розробленої методистом продукції
Дієвим продуктом діяльності творчих груп стали: публікації творчих робіт вчителів у методичних виданнях; участь у науково-практичних заходах (конференціях, семінарах), участь у проведених конкурсах науково-дослідних робіт з проблематики шкільної освіти. Підсумки своєї роботи представляють у творчих звітах та друкованих виданнях- спецвипуски «Література» №1-9, «Мы за здоровый образ жизни», єлектроні методични кейсі «Література» 10 кл, «Лермонтов»,збірка лабораторних робіт з літератури для 6 кл . Представляється і педагогічна продукція вчителів: наочні посібники , «Система тренингов с учащимися на уроках русского языка»(А.Н.Койчева ,ош №44- 2013), «Сборник заданий по лексике для 5 кл»(Е.И.Сагариц,ош №65-2013), «Тренажер по культуре речи»(Игнатова Е.Н. 2014), роздатковий матеріал, розробки уроків «Цикл уроков по творчеству А.С.Пушкина» (А.Н.Койчева ,ош№44-2013), позакласних заходів «Уроки внеклассного чтения по литературе родного края»(Т.Д.Красовская,ош №15- 2012г.), творчі роботи учнів, діаграми кількісної характеристики навченості школярів з предметів і як наслідок - визначається якість роботи вчителя, його просування, професійна компетентність. .
Методична продукція затребувана в педагогічному співтоваристві і опублікована в міських, регіональних і міжнародних науково-методичних виданнях та педагогічних Інтернет-спільнотах.
Ефективність здійснення організаційно-методичної функції
Методист організовує навчання суб'єктів освітнього процесу в системі, використовуючи всі форми і види.(Додаток 5). Організація діяльності повинна бути гнучкою, враховувати на основі даних проблемно-орієнтованого аналізу конкретну ситуацію в установі, забезпечувати можливість кожному педагогу підвищити свій професійний рівень.
Надбання методиста з організаційно-методичного напрямку роботи:
-створена структура, яка забезпечує діяльність методичної служби (МО, тимчасових творчих і дослідницьких груп, експертних рад тощо);
- організовуються різни форми методичної роботи;
- координується спільна діяльності учасників інноваційного процесу;
- налагоджено взаємодія інноваційної діяльності працівників освіти і залучених представників сторонніх організацій (вузів тощо);
- організовано редагування підготовлених до видання програм, навчальних і методичних посібників, результатів дослідно-експериментальної роботи.
Ефективність діяльності по узагальненню і поширенню педагогічного досвіду
В умовах сучасного педагогічного інноваційного руху виявлення, аналіз, узагальнення, поширення результативного досвіду кращих вчителів міста є одним з основних напрямків у роботі методиста. Вивчення системи роботи педагогів є однією з складових аналізу стану освітнього процесу, накопичений результативний досвід дозволяє рухатися поступально і сприяє виходу на новий якісний рівень розвитку в освіті й вихованні.
В ході реалізації даної області діяльності нами вирішуються такі завдання:
- визначення єдиних підходів до опису та узагальнення передового педагогічного досвіду;
- визначення вимог до опису досвіду роботи;
- формування системи поширення передового педагогічного досвіду.
Система розповсюдження інноваційного досвіду в даний час постійно оновлюється, удосконалюються форми і методи подання та трансляції досвіду для педагогічної громадськості. У системі роботи по поширенню досвіду кращих вчителів використовуються різні форми і методи узагальнення та подання досвіду: методичні розробки, статті в педагогічних і предметних методичних журналах та педагогічних збірниках, портфоліо вчителя і школи, періодичні брошури і збірники з досвіду роботи, проспекти, інформують про досвід, монографічне узагальнення досвіду, сайти. Особлива роль у вдосконаленні даного напрямку діяльності відводиться формам і методам передачі досвіду: постійно діючих семінарів, конференцій, семінарів-практикумам, міським методичним об'єднанням, творчим групам, майстер - класів, педагогічних майстерень, ділових ігор, конкурсів педагогічної майстерності, виставка.
В даний час надзвичайно актуальна завдання об'єктивної оцінки інноваційних процесів у розвитку освітніх і виховних систем, результатом якої є відображення в грамотному описі і поданні досвіду. У вирішенні даної проблеми основними є наступні характеристики педагогічного досвіду: цілеспрямованість, системність, критеріальність, диагностичность, конструктивність, перспективність.
З 2012р. по 2014р. проаналізовано та представлено до поширення більш 50 робіт педагогів освітніх установ, які впроваджують інноваційні технології, що розкривають систему своєї роботи з учнями. Для забезпечення сучасного методичного супроводу процесу безперервного підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, поширення позитивних результатів інноваційної діяльності сформовано та постійно поповнюються банки даних (на паперових та електронних носіях):
- матеріали міських постійно діючих семінарів;
- інноваційний досвід роботи педагогічних кадрів;
-інформаційно-методичні матеріали діяльності обласних експериментальних майданчиків;
- матеріали конкурсів педагогічної майстерності;
- досвід роботи з обдарованими і талановитими дітьми;
- створено пам`ятки вчителю узагальнюючому власний досвід (Додаток 6).
Вплив діяльності методиста на позитивну динаміку освітніх результатів суб'єктів освітнього процесу
Педагогічна діагностикаУ будь-якій галузі професійної діяльності особлива роль належить діагностиці стану та якості виробленої продукції і виробничого процесу. Не став винятком і професійно-педагогічна діяльність вчителя. Педагогічна діагностика в не зовсім чітко вираженому вигляді присутня в будь-якому педагогічному процесі, починаючи з взаємодії вчителя і учня на уроці і закінчуючи управлінням системою освіти в цілому. У понятті «педагогічна діагностика» звернемо увагу на прикметник педагогічна, яке характеризує такі особливості даної діагностики: • діагностика здійснюється для педагогічних цілей, тобто вона орієнтована на те, щоб на основі аналізу та інтерпретації результатів отримати нову інформацію про те, як поліпшити якість освіти; • головне, вона дає принципово нову змістовну інформацію про якість педагогічної роботи вчителя; • здійснюється за допомогою методів, які органічно вписуються в логіку педагогічної діяльності вчителя; • за допомогою педагогічної діагностики посилюються контрольно-оціночні функції діяльності ;
• деякі традиційно застосовуються засоби і методи навчання та виховання можуть бути трансформовані в засоби і методи педагогічної діагностики. 
У педагогічній діагностиці основний провідною функцією є функція зворотного зв'язку в системи професійного розвитку. Суть цієї функції полягає в тому, що діагностичні дані про рівні мотивації і відносин педагога до дослідницької діяльності служать головною інформацією для аналізу минулого методичного досвіду і конструювання подальшого процесу методичної служби. Без добре організованої діагностико - аналітичної роботи неможливо проектувати участь педагогів у науково - дослідній роботі, розвивати професійні вміння педагогів, побудувати систему підвищення педагогічної майстерності вчителя і його творчого зростання. У педагогічній практиці проведення практичних робіт завжди сприяло підвищенню якості освіти в цілому. За результатами дослідження 2012-2013 навчального року 95% педагогів шкіл міста не відчувають труднощів у проведенні практичних робіт тій чи іншій спрямованості, що свідчить про високий рівень практичної професійної готовності як досвідчених педагогів, чий стаж складає понад 10 років, так і молодих. Основним видом навчальної діяльності вчителя є облік і оцінка знань, умінь і навичок учнів. 92% опитаних педагогів без утруднень об'єктивно враховують і оцінюють ЗУНи учнів. Відчувають труднощі в тій чи іншій мірі об'єктивного оцінювання знань, умінь і навичок учнів 7,6% педагогів загальноосвітніх закладів міста. В середньому 90% респондентів зазначили, що вже опанували навичками оцінки ефективності роботи. Але близько 10% вчителів шкіл міста зазнають труднощів при оцінюванні ефективності своєї діяльності. У 2013-2014 навчальному році значно збільшився рівень уміння узагальнювати свій педагогічний досвід з 54% до 69%, що свідчить про підвищення якості методичної роботи завучів шкіл та методиста. Але 31% педагогів загальноосвітніх закладів міста з питання узагальнення свого досвіду роботи все ще потребують методичної допомоги. Відсоток педагогів, котрі не відчувають труднощів з питання впровадження передового досвіду та рекомендацій психолого-педагогічної науки, збільшився з 60% до 75%.
Аналіз результатів діагностики «Мотивація дослідницької діяльності педагогів загальноосвітніх закладів міста» показав, що близько 70% педагогів міста вважають, що домінуючим мотивом дослідницької діяльності є вдосконалення методичних знань і умінь. На середню ступінь (від 40% до 60%) вчителі загальноосвітніх установ ставлять такі мотиви:
- Впровадження в свою практику ідей передового педагогічного досвіду;
- Аналіз та узагальнення педагогічного досвіду (у тому числі свого)
- Вплив науково-дослідної роботи на вдосконалення навчально-виховного процесу - Поповнення психолого-педагогічних знань
- Використання у своїй роботі рекомендацій психологів і педагогів - Створення цілісної педагогічної системи, що забезпечує реалізацію функцій процесу навчання.
Нижче 40% педагогів міста вважають значущими такі мотиви як:
- Самостійне рішення педагогічних ситуацій
- Прогнозування та оцінювання навчальних впливів.
Педагогічна діагностика в освіті розглядається в основному як практика виявлення якості управління педагогами навчально-виховним процесом, причин його успіхів або невдач. Проведення діагностичних досліджень вчителів допомагає виявити труднощі в роботі вчителя. Далі відповідно до отриманими результатами можна чітко сформулювати мету науково-методичної роботи вчителя, виявити умови реалізації цієї мети, визначити форми і засоби її досягнення. Отримані матеріали за результатами анкетування дозволяють зробити висновок, що методист реалізує поставлені цілі і завдання методичної діяльності.
Моніторинг якості освіти 5 класівОдним із пріоритетних напрямків роботи методиста російської мови був моніторинг якості освіти, який, перш за все, передбачав виявлення тенденцій у динаміці якісних змін навчальних досягнень учнів. Для цього у 5 класах протягом першого семестру 2013 року були проведені діагностичні, тематичні та підсумкові контрольні роботи, що виявили динаміку індивідуальних досягнень учнів.
Проведено порівняльний аналіз отриманих результатів з результатами минулого року.
Аналіз результатів моніторингових досліджень свідчить, що переважна більшість учителів розуміє і виконує основні завдання викладання російської мови.
Разом із тим ще не всі педагоги досягають загальноосвітніх цілей викладання цього предмету:
- передавати учням певну систему знань, умінь і навичок;
- навчити учнів володіти усною і письмовою мовою з усіма притаманними їй якостями (простота, чіткість, повнота, лаконічність тощо);
- самостійно здобувати знання.
Ці суттєві недоліки пояснюються цілою низкою типізованих причин:
- збереженням стереотипів у процесі фальсифікування отриманих результатів моніторингових досліджень;
- недостатньою увагою до організації самоосвітньої діяльності вчителів; самоосвіта вчителів у традиційній системі навчання залишається вторинним процесом, вона не стала основним засобом духовного збагачення й розвитку особистості учня;
- трудності школярів пов'язані з відсутністю умінь та навичок самостійної розумової праці, невмінням систематизувати отриману інформацію та співставляти її з програмами з основ наук;
- організаційне й методичне забезпечення учнів з метою розвитку загально-навчальних умінь і навичок самостійного здобуття знань як одного із пріоритетів підвищення якості освіти знаходиться ще на досить низькому рівні;
- неспроможність окремих учителів подолати стереотипи та вийти на інноваційні педтехнології навчання.
Для усунення недоліків методистом були зроблени рекомендаціі:
—створити відповідні умови щодо формування свідомих потреб учнів самостійно отримувати знання з різноманітних джерел інформації;
—постійно відслідковувати рівень зростання навчальних досягнень учнів;
—звернути увагу на формування творчих здібностей учнів;
—підвищувати якість корекційно-аналітичної роботи в системі моніторингових досліджень;
—підвищувати власний педагогічний рівень щодо аналітико-прогностичної діяльності в системі моніторингових досліджень;
—забезпечити системний педагогічний супровід моніторингового процесу.
Консультаційна діяльністьМетодична послуга - результат безпосередньої взаємодії суб’єктів освітньої системи з методистом.
Види методичних послуг: Кількість звернень % -інформаційні 50% -навчально – методичні 25% -науково - методичні 10% -організаційно - методичні 9% -експертно – аналітичні 5% -соціально - психологічна та правова підтримка 0,5% -ресурсне забезпечення 0,5%
Створено алгоритм  надання методичних послуг : • прогнозування набору методичних послуг, які користуються попитом; • вивчення попиту на кожен вид методичної послуги з боку суб’єктів освітнього процесу ; • виявлення рівня попиту на неї; • розробка концепції методичного обслуговування ; • розробка механізмів реалізації послуги ; • реалізація методичної послуги шляхом взаємодії із замовником ; • моніторинг результатів методичного сервісу суб‘єктів освітньої системи і самої освітньої системи.
Наявність серед суб'єктів освітнього процесу переможців науково-практичних конференцій, конкурсів, фестивалів і т. д. всеукраїнського, міжнародного рівнівПроведена модернізація освіти сьогодні дозволяє створити будь-яку модель розвитку пріоритетних напрямків навчального закладу, системи навчання і виховання, професійного потенціалу педагогів. Мотивація успішного просування по інноваційному шляху гарантує формування ефективної системи для всього навчально-виховного процесу. Головним орієнтиром для педагогів у цьому випадку стає здатність до самоорганізації, активна участь у громадській діяльності та презентація власних досягнень. Першочерговим завданням методистів є обов'язкове створення умов для просування вперед як в професійному, так і в особистісному зростанні кожного окремо взятого педагога. Таким чином, відбувається становлення принципово нового механізму взаємодії всіх учасників педагогічного процесу, стрижнем якого є творчий потенціал, де певна увага приділяється конкурсів професійної майстерності («Учитель року», «Педагогічний Х-фактор») . Учителі російської мови досягли значних результатів за 2012-2014 рр. Вони стали переможцями та лауреатами різноманітних міжнародних,регіональних професійних конкурсів,учасниками конференцій ,фестивалів (25 осіб). Аналіз конкурсного руху дозволяє повністю підтвердити, що заходи такого рівня несуть в собі певне смислове навантаження і є не тільки формою змагання в професійному майстерності і способом демонстрації якісного результату учасників змагань, але служить стимулом до формування потреби у підвищенні кваліфікації та проектування індивідуальної траєкторії творчого зростання, пошуку сучасних моделей поширення свого досвіду.