Урок Музичне мистецтво 8 клас на тему Витоки української естрадної пісні.

Урок Музичне мистецтво 8 класТема: Витоки української естрадної пісні
(пам’яті В. Івасюка та Н. Яремчука )
Мета:
формувати ціннісне відношення до музичного мистецтва;
закріпити й розширити уявлення учнів про витоки української естрадної пісні;
простежити життєвий і творчий шлях В. Івасюка та Н. Яремчука;
розвивати музичний слух учнів, їх виконавську майстерність, творчість, естетичні смаки;
виховувати любов до української пісні, ціннісних орієнтацій у сфері музичних інтересів, естетичних ідеалів.
Завдання уроку:
познайомитися з витоками української естрадної пісні;
простежити життєвий і творчий шлях В. Івасюка та Н. Яремчука;
вчитися розмірковувати над змістом пісні та майстерно виконувати її;
робити висновки та порівняння.
Тип уроку: формування знань, умінь і навичок.
Музичний матеріал: пісні «Мішель» у виконанні «Бітлз» (муз Дж.Леннона), «Червона рута» (сл. і муз. В.Івасюка), «Водограй» (сл.. і муз. В.Івасюка) у виконанні Софії Ротару, пісня «Пам'яті Івасюка» (сл.. Ю.Рибчинського, муз. Г.Татарченка) у виконанні Назарія Яремчука, «Назарій» (сл.. П.Лехновський, муз. П.Дворського), «Пісню не забути» (сл.. Й.Виштика, муз. А. Горчинського); Відео кліпи: «Пісня року» 1971 рік , «Гей, ви, козаченьки».
Обладнання: магнітофон, CD – диски, презентація, мультимедійний проектор.
Хід уроку
"Хто спів черпає із джерел народу,
Вклоняється їм серцем і чолом –
Той сам стає від роду і до роду
Народним невичерпним джерелом".
Олександр БогачукІ. Організаційний момент.
- музичне вітання
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Вчитель. Джерелом творчості естрадних композиторів та виконавців – є народна пісня, яку відроджують, зберігають та доносять до слухачів звичайні люди та професійні виконавці.
Чому саме народна?
Хто з вас може пригадати вислів видатного письменника Миколи Гоголя про українську пісню?
Учень. З українських народних пісень людина може «пізнати справжній побут, стихії характеру, всі найтонші відтінки почуттів, хвилювань, спостережень, радощів народу … вони (пісні) не відриваються ні на мить від життя відповідають тодішньому моментові і тодішньому стану почуттів. Пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила. Хто не пройнявся ними глибоко, той нічого не дізнається з минулого цієї квітучої країни».
Вчитель.
Кого ви знаєте з таких творчих людей, які внесли свою часточку в становлення української естради.
Учень. – Анатолій Солов’яненко, Ніна Матвієнко, тріо Мареничів.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення завдань уроку.
Вчитель. Сьогодні ми продовжимо знайомитися з талановитими людьми, котрі відкрили нову сторінку нашої української пісенної творчості.
Зверніть увагу на дошку і прочитайте тему уроку – (діти читають) Витоки української естрадної пісні ( пам'яті Володимира Івасюка та Назарія Яремчука).
Давайте визначимо, які завдання ми будемо розв’язувати на уроці:
познайомитися з витоками української естрадної пісні;
простежити життєвий і творчий шлях В.Івасюка та Н.Яремчука;
вчитися розмірковувати над змістом пісні та майстерно виконувати її;
робити висновки та порівняння.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Як же все починалось?
Звучить пісня «Мішель» у виконанні «Бітлз» (муз Дж.Леннона)
Чи знайома вам ця мелодія?
Учень. Це «Бітлз». У 60 роки про цю групу багато говорили і сперечались. А самодіяльні колективи намагались копіювати цю групу.
Вчитель. Володимира Івасюка можна назвати ровесником ліверпульської четвірки, який теж уособлював розквіт популярної музики того часу. В.Івасюк увібрав у себе творчі ідеї «Бітлс» і переніс їх на українське підґрунтя, поклавши початок молодіжній музиці в Україні.
Діти, а хто бажає познайомити нас з творчістю композитора і виконавця Володимира Івасюка?
Учень. Народився Володимир Михайлович Івасюк 4 березня 1949 року на Буковині в м.Кіцмані в сім'ї вчителів. Дитинство і юність минули серед прекрасних лісів і ставків, порядних і працьовитих людей, вишуканої народної музики і пісень. Найбільше вплинула на його талант родина: тато Михайло та мама Софія. Вони часто брали трирічного сина на репетиції учительського хору, де у Володі проявилася величезна любов до музики.
З п’яти років хлопчик почав навчатися у музичній школі по класу скрипки, а згодом і по класу фортепіано, мав абсолютний слух. Був надзвичайно допитливим, веселим, захоплювався малюванням, фотографією. Навчаючись у дев’ятому класі, організував ВІА «Буковина», який виконував пісні Олександра Білаша, Мирослава Скорика і перші пісні Володі.
Після закінчення школи Володимир Івасюк поступає до медичного інституту. Тут організовує камерний оркестр, який має великий успіх. Він весь час мріяв стати композитором, тому збирав все прекрасне, створене народом, щоб мати в душі якусь основу для всіх творів.
Вчитель. Юнак натрапляє на рядки:
Назбирала троєзілля, червону рутоньку,
Та хотіла зчарувати мене сирітоньку.
Відтоді квітка не дає йому спокою…. Рута квітне жовтим цвітом. Але трапляється і таке, що один раз на десять років квітне червоно. Упродовж багатьох років рута жила в легендах на нашій землі, чекаючи, щоб хтось молодий і сміливий відкрив і оспівав її.
І нарешті сталося! 1970 рік – справжній вибух – «Червона рута» написана.
В якому жанрі написана пісня? (Ліричному)
А яка форма цієї пісні? (Двокуплетна)
Пропоную вам виконати пісню.
Звучить пісня «Червона рута» у виконанні учнів. (муз. І сл.. В.Івасюка)
А хто може зробити доповнення про історію цієї пісні?
Учень 1. Уперше «Червону руту» записали з ансамблем «Карпати».
Учень 2. А в цей час у Вижниці народжується ансамбль «Смерічка» Левка Дутківського. Він до свого репертуару бере «Червону руту» та інші пісні В.Івасюка. А щоб пісні зазвучали, хлопці самотужки змайстрували електрогітари, так як на той час у Радянському Союзі ще ніхто їх не мав. Коли ансамбль проводив репетиції, то під клубом стояли сотні людей.
Учень 3. Саме з цією піснею ансамбль «Смерічка » потрапляє на Центральне телебачення під час зйомок передачі «Алло, ми шукаємо таланти».
Учень 4. У серпні 1971-го в Яремчі знімали перший в Україні музичний телевізійний фільм «Червона рута». Головними героями стали Софія Ротару, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук. Цей фільм зробив солістів Назарія Яремчука та Василя Зінкевича народними улюбленцями.
Вчитель. З цією піснею доля усміхнулася В.Івасюку. Вона прозвучала на заключному фестивалі «Пісня – 71» і принесла Івасюку всесоюзного визнання. До речі, одним із трьох легенів, котрі співали її, був Володимир Івасюк, двоє інших — Василь Зінкевич та Назарій Яремчук.
Пропоную подивитись фрагмент з такого концерту.
Відео кліп «Пісня року» 1971 рік Володимир Івасюк, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич
Вчитель. Це початок тієї дороги, яку шукав композитор із ранньої юності і, нарешті, знайшов. Музика стає стихією, поза якою Володя не може жити. Він пише нові і нові пісні: «Два перстені», «Я – твоє крило», «Балада про мальви», «Водограй», «Золотоволоска» та інші. Найчастіше його пісні звучали у виконанні Софії Ротару. Володимир Івасюк любив її надзвичайно, з особливою повагою ставився до її творчості.
Софія Ротару приносить славу Володіним пісням на двох міжнародних пісенних фестивалях у місті Сопоті (Польща). Перша українська пісня на фестивалі прозвучала «Водограй» - 1974 рік, а друга – «У долі своя весна» - 1977 рік.
Звучить 1 куплет пісні «Водограй» у виконанні Софії Ротару.
Вчитель. Володимир Івасюк створив близько 100 пісень, музику до кількох спектаклів, багато інструментальних творів.
Якими словами відгукуються про В.Івасюка наші сучасники
Учень.
Софія Ротару згадує: «Володимир Івасюк був одержимий піснею. Він був глибоко переконаний, що наш світ створений для того, аби в ньому лунала музика добра, миру, злагоди між людьми. Він знав, що без тієї одержимості нічого значущого не звершити у мистецтві, як і в будь-якій галузі людської діяльності. «Крило стає крилом тільки під час лету» – це був афоризм, який він часто повторював...»
Учень.
Тарас Петриненко зазначив: «Коли вибухнув талант Івасюка, це було конче необхідно Україні. Він дав нову якість українській пісні, новий порух… Сам Івасюк зробив для України набагато більше, ніж цілі творчі спілки . Масштаб цієї постаті дорівнює Шевченковій».
Вчитель. Безперечно В.Івасюк перетнув межу таланту і поплатився за це життям.
24 квітня 1979 року Володя повернувся з Хмельницького, де був членом республіканського журі, о першій годині дня пішов до консерваторії і … більше не повернувся… Його шукали 24 дні. Міліція припинила пошуки. І тільки випадково солдат натрапив у Брюхновському лісі під Львовом на напіввисячий – напівстоячий труп. Кому була потрібна його смерть? Трагічні обставини його смерті, наводять на глибокі роздуми….
Звучить пісня «Пам'яті Івасюка» - Назарій Яремчук.
Учитель. …Не стало В.Івасюка, але доля зобов’язала Назарія Яремчука зібрати всі духовні сили задля того, щоб не понизити літ української пісні. Назарій був закоханий у народну пісню, яка завжди залишалась для нього першоосновою. Він радів, що жодна нація не має стільки пісень, як наша. Давайте познайомимось з його творчістю.
Учень. Назарій Яремчук народи30 листопада 1951 року в селі Рівня Вижницького району Чернівецької області в селянській родині Назарія та Марії Яремчуків. Був четвсявертою й наймолодшою дитиною. Мав братів Степана, Богдана та сестру Катерину.
Назарій почав співати змалку, бо в сім'ї співали всі. Батько співав в церковному хорі, мати теж добре співала, грала на мандоліні та ще й була неперевершеною акторкою у Вижницькому народному театрі.
Навчався у рідному селі. Проте, після смерті батька, мати вимушена була віддати сина до Вижницької школи-інтернату. Хлопець мріяв стати географом. Після невдалої спроби вступити на географічний факультет Чернівецького університету Назарій повертається до Вижниці. Часто виступає у самодіяльних концертах. Коли співав пісню Ігоря Поклада «Кохана» відразу ж сподобався керівнику вокально-інструментального ансамблю «Смерічка» Левку Дутківському. Так Назарій Яремчук розпочинає свою творчу діяльність з ансамблем «Смерічка», в складі якого виконав безліч яскравих творів, які й досі лунають навколо нас.
Упродовж мистецького життя артист здійснив гастрольні поїздки по всіх республіках колишнього СРСР.
Неодноразово був учасником пісенних фестивалів – «Київська весна», «Московські зорі», «Кримські зорі», «Білоруська осінь», «Білі ночі», «Вогні магістралі - 77» та деяких інших. Разом із «Смерічкою» був учасником культурної програми ХХІІ Олімпійських ігор у Москві.
З Назарієм Яремчуком облетіли світ наші українські пісні — «Червона рута», «Водограй», «Смерекова хата», «Стожари», «Гай, зелений гай», «Я піду в далекі гори», «Пісня буде поміж нас», «Я тебе не забуду ніколи», «Я ще не все тобі сказав»...
У 80-90 роках, у часи підйому національної культури, Назарій нарешті зміг заспівати на весь світ про те, що його весь час боліло, - про долю України. Назавжди запам’яталися у його виконанні пісні Олександра Злотника «Родина», Геннадія Татарченка «Гей, ви, козаченьки». Уривок однієї із них пропоную послухати.
Відео кліп «Гей, ви, козаченьки»
Вчитель. Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції Назарій тричі приїжджав у зону відчуження (причому в найжахливіший час) і виступав там перед ліквідаторами наслідків планетарного лиха. А ще, одягнувши на себе свинцевий костюм, скидав графітові стержні із 4 реактора і потім цей костюм привіз в Чернівці, який мав би бути виставлений в Краєзнавчому музеї. Через місяць військові заміряли уефон на костюмі, який зберігався в будинку Назарія, то виявилося він фонив як 4 реактор.
Можливо саме це і було причиною його хвороби.
У 1995 році – Назарій їде на лікування до Канади. Однак хвороба безжальна – операція не допомогла. Вже відчуваючи, що помирає, Назарій Яремчук повертається на Україну, щоби доспівати свої останні пісні.
30 червня о 10:30 ранку Маестро помер. У цей момент зупинився годинник на його руці.
Сестра Катерина пригадує останні слова брата: «Я не помираю… я не помру… я хочу спати…»
Звучить пісня «Назарія» виконує Павло ДворськийВчитель. Не доспівав… Не намилувалися ми його ніжною, доброю усмішкою. Чи не є трагічним символом те, що остання його пісня була присвячена В.Івасюку. Він неслухняним голосом співав рядки сповнені гіркоти:
Пішов у синє небо, мій брат по долі і по крові,
І стогне дзвін, страждає дзвін в душі, і в музиці, і в слові…
І хто б міг подумати, що так рано обірветься пісенний лет Володі і Назарія. Тепер чисті, мов вода з Карпатських гір, стрілися їхні душі на порозі Вічності, їхні неповторні голоси влилися до космічного оркестру. Але їхні пісні вічно залишаються жити в наших серцях. Хай буде так завжди.
Звучить пісня «Пісню не забути» (сл.. Йосипа Виштика, муз. Анатолія Горчинського)
За самовіддане служіння Україні Президент присвоїв Володимиру Івасюку звання Герой України (посмертно), а Назарію Яремчуку присуджено Державну премію України ім. Т.Г.Шевченка (посмертно).
V. Підсумок уроку.
Діти наш урок підходить до завершення. Давайте повернемося до завдань які ставили на початку уроку.
Чи виконали ми їх?
Учень.
Сьогодні на уроці ми дізналися про творчість Володимира Івасюка, Назарія Яремчука.
Слухали пісні у їхньому виконанні, та у виконанні відомих співаків.
А мене не залишило байдужим виконання пісні «Червона рута»
Я прийшов до висновку, що їхні пісні будуть жити серед людей вічно.
Вчитель.
Хто ж продовжує їхню творчість на сучасній українській естраді?