Повторювально-узагальнюючий урок з теми Закон Архімеда

Тема: Закон Архімеда
Мета: систематизувати і узагальнити знання з теми, розвивати логічне мислення, вміння відстоювати власну думку, бути толерантним.
З метою політехнічного навчання та зв’язку з життям доцільне використання додаткової літератури, самостійна робота по використанню приладів, їх виготовлення.
Тип уроку: урок-гра.
Унаочнення та обладнання: таблиці густин речовин.
На дошці запис: Ми зобов’язані Архімеду фундаментом
вчення про рівновагу рідин
Ж. Лагранж
Методичні рекомендації
Дана тема вивчається один раз у курсі фізики, але її ґрунтовне знання необхідне протягом усього курсу вивчення фізики. На початку вивчення теми до відома учнів доводиться те, що заключний урок буде проведений у формі гри, говориться про необхідність підготовки цікавих запитань для команд-суперниць, про виготовлення моделей простих механізмів та підготовку їх реклами. Тривалість уроку – 90 хвилин. За тиждень або два учні поділяються на три рівносильні команди.
І. Починаю урок зі вступу та ознайомлення з конкурсами та правилами гри.
Тест - „хвилинка” ( індивідуально).
Конкурс загадок.
Конкурс капітанів.
Бій команд „Чи знаємо ми закон Архімеда ?”
Винаходи Архімеда.
Конкурс літальних і плавальних апаратів.
Конкурс експериментаторів та ерудитів.
Правила гри:
Кожна правильна відповідь – 5 балів
Суттєве доповнення – 3 бали
за І місце в конкурсі – 5 балів ( 3 лаврові гілки)
за ІІ місце – 3 бали ( 2 лаврові гілки)
за ІІІ місце – 1 бал ( 1 лаврова гілка)
ІІ. Проведення тесту – « хвилинка» не повинно займати більше 30 хвилин.
Тест – « хвилинка» є не що інше, як контрольна робота, але вона виконується на окремих аркушах паперу, що не викликає негативних емоцій та стресових ситуацій у дітей.
ІІІ. Підведення підсумків уроку учні роблять самостійно, кожна команда визначає найкращих, найактивніших, за роботу яких діти пропонують поставити певні бали. Право корекції балів вчитель залишає за собою.
ІV. Завдання додому творче.
Це може бути:
складання кросвордів із теми;
твір на тему «Закон Архімеда та невагомість», «Архімед і сучасність», тощо.
Хід уроку
1. Тест - „хвилинка”Учні повинні виконати завдання, запропоновані вчителем.
Завдання № 1-№ 4 оцінюються в 1 бал
Завдання №5 оцінюється в 2 бали
Завдання №6 оцінюється в 3 бали, тобто сумарно учень може набрати 9 балів, для отримання більш високого балу пропонуються додатково задачі. ( ст.119 № 4-6 Фізика, 7). Після написання роботи створюються 3 команди-суперниці. Тепер починається гра поміж ними.
Для визначення команди, яка першою буде починати конкурс, пропонується питання:
у посудині з водою плаває шматок льоду. Як зміниться глибина занурення шматка у воді, якщо зверху води налити гас?
(Зменшиться. З додаванням гасу на воду збільшується тиск на нижню грань шматка)
2. Конкурс загадок
Дітям пропонується загадка, вони повинні дати відповідь та пояснити, чому цей предмет, явище мають відношення до даної теми.
1. У морі рибка золота є, кораблі перевертає. (кіт).
Він може плавати під водою та на її поверхні, може регулювати занурення у воду шляхом збільшення або зменшення кількості повітря у легенях, тобто можна говорити про умови плавання тіл. Відомі випадки: FА=P, FА>P, FА<P - тіло в рідині, на поверхні рідини, тоне.
2. З ластами, а не тюлень; плаває, а не риба; не ховається, а в масці. (Аквалангіст, водолаз з легким обладнанням). Як додаткове запитання до цієї загадки можливо таке: для починаючих аквалангістів пропонують такий іспит: під водою сколотити ящик із дерев’яних дощок. У чому складність завдання?
3. У річці плаває колода, ой яка ж це зла істота!
Хто у річку угодив, ніс відкусить ...(Крокодил). Він може плавати під водою та на її поверхні, може регулювати занурення у воду шляхом збільшення або зменшення кількості проковтнутих камінців, тобто можна говорити про умови плавання тіл. Відомі випадки: FА=P, FА>P, FА<P - тіло в рідині, на поверхні рідини, тоне.
3. Конкурс капітанів
Капітанам пропонується розгадати кросворд
По горизонталі :
Апарат „підводні легені”.
Червона лінія, яка показує максимально можливе занурення судна у воду.
Сила, що діє на тіло, занурене в рідину.
Сила, яка є різницею між вагою 1м3 повітря і вагою такого самого об’єму газу.
Вага вантажу, який може перевозити судно.
Газ, яким наповнюють повітряні кулі.
Глибина, на яку судно занурюється у воду.
Для перевірки правильності виконання по вертикалі повинно вийти слово " Архімед ."
У той час, коли капітани розгадують кросворд, для інших гравців проводиться наступний конкурс.
4. Бій команд: „Чи знаєш ти закон Архімеда?”
Члени команд готували запитання з теми. Вони ставлять ці запитання командам-суперницям та оцінюють правильність відповідей. Вчитель за оригінальність запитання чи відповіді може додавати бали.
5. Винаходи Архімеда
Мета цього конкурсу – робота з додатковою літературою, вміння чітко і правильно називати відкриття і винаходи Архімеда, розкрити дітям багатогранність вченого як людини та дослідника.
Під музику „Сиртакі” учні по черзі з кожної команди називають винаходи та наукові відкриття, які зробив Архімед в області точних наук. Конкурс припиняється після того, як закінчиться музика. Досвід показує, що в даному конкурсі переможців не буває, бо діти готуються до нього дуже старанно.
6. Конкурс літальних та плавальних апаратів
Учні готують малюнки або моделі апаратів, пояснюючи, за рахунок чого відбувається рух даного апарату. Якщо модель, виготовлена одним учнем, і заслуговує на увагу, то крім перемоги команди в конкурсі, оцінюється й індивідуальна робота учня.
7. Конкурс експериментаторів та ерудитів
Для проведення конкурсу експериментаторів пропонується 3 конверти, в яких номер досліду, що підлягає поясненню. Якщо є можливість, дослід показують, якщо немає – пояснюють малюнок до цього досліду.
Якщо в склянку або в банку налити води, у воду опустити свічку довжиною 7-8 см, а щоб свічка плавала, зберігаючи вертикальне положення, знизу слід вткнути в неї кнопку або цвях і зробіть так, щоб над поверхнею води залишався тільки гніт та частинка свічки; запаліть її, при цьому свічка почне плавитися, її буде все менше та менше. Чи заллє вода свічку?
Візьміть яйце, з якого обережно випустіть вміст через маленький отвір у гострому кінці. Заліпіть дірочку воском або пластиліном. Прикріпіть до воску на нитці вантаж, який підібраний таким чином, щоб він утримував шкарлупу біля дна банки. Якщо ви винесете банку на короткий час на мороз, то побачите, що через деякий час, коли вода охолоне, „прилад” спливе. Але через деякий час він почне опускатися. Коли шкарлупа займе початкове положення, внесіть банку в кімнату. Шкарлупа знову підніметься вгору, а потім знову опуститься вниз. У чому справа? Поясніть.
Що відбудеться з терезами, які знаходяться в рівновазі, якщо у склянку з водою, що стоїть на чашці терезів, занурити палець, не доторкаючись ні до дна, ні до стінок склянки.
На малюнку зображений поплавок , який можна використовувати як терези. Пояснити, як діють такі терези?
У посудині з водою плаває пробірка. Чи залишиться на тій же глибині пробірка, якщо воду підігріти? Охолодити?
(збільшення об’єму пробірки при нагріванні та охолодженні не враховувати).
Пробірка, в якій знаходиться шматок пластиліну, плаває у воді. Чи зміниться глибина занурення пробірки у воду, якщо пластилін витягнути та приклеїти до дна?Якщо зміниться, то як? Відповідь обґрунтуйте.
Під час міркування експериментаторів командам пропонуються питання з теми. Першою відповідає команда, яка подає сигнал про готовність (учні піднімають руку або натискають кнопку дзвоника, як у брейн-рингах) .
Приклади питань:
Чому капітан підводного човна ніколи не занурить човен на глинисте дно?
Коли на воді плаває повітряна кулька, здається, що вона зовсім не занурена у воду. Чи так це?
Чи виконується закон Архімеда у невагомості?
Чому жир у супі розташований на поверхні?
Корпус підводного човна, який плаває зимою в одному з північних морів, покрився шаром льоду. Як це впливає на занурення човна у воду?
Як найбільш простим способом відокремити від молока вершки? Що важче: склянка молока чи склянка вершків?
Вкажіть причини такого явища: свинцева дробинка падає в повітрі швидко, а в олії або у воді повільніше.
Чому, плаваючи на спині, легше утримуватися на воді?
Чому рятувальні пояси роблять завжди з пробки?
Чому у криголамів надводну носову частину роблять похилою, неначе зрізаною?
Чому у кораблів, що виходять з річки, у відкритому морі осадка стає меншою?
Чому нагріте повітря піднімається вгору, а холодне – опускається вниз?
Використана література
1. Коршак Є.В., Ляшенко О.І., Савченко В.Ф. Фізика 7. - Київ,1999.
2. Гончаренко С.У., Мисечко Є.М. Контрольні роботи з фізики 7-9.- Київ: Освіта, 1999.
3. Пёрышкин А.В., Родина Н.А. Физика 7.- Москва : Просвещение, 1989.
4. Балашов М.М. О природе. Книга для учащихся 7 класса.- Москва : Просвещение, 1991.