Творчість Української піснетворки Марусі Чурай

Тема: ТВОРЧІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНЕТВОРКИ МАРУСІ ЧУРАЙ
Мета. Познайомити учнів з однією із загадкових і захоплюючих сторінок історії української культури, пов'язаної з ім'ям легендарної піснярки Марусі Чурай. Познайомити учнів з творчістю українського композитора М.Лисенка. Слухаючи його увертюру до опери "Тарас Бульба" та аналізуючи її, зупинитися на художньо- виразному значенні героїчної й ліричної тем увертюри, наступного маршового епізоду. Звернути увагу дітей на близькість героїчної й ліричної тем увертюри до народних пісень, на естетичну виразність використаної тут мелодії пісні «Засвіт встали козаченьки».
Музичний матеріал. "Засвіт встали козаченьки", "Ой не ходи, Грицю", "Грицю, Грицю, до роботи"; М. Лисенко, увертюра до опери "Тарас Бульба"; "Гей там, на горі, Січ іде".
Обладнання. Програвач, платівки, портрети М. Чурай, М.Лисенка.
Тип уроку. Комбінований.
Хід уроку
Організаційний момент.
Музичне вітання.
Актуалізація опорних знань.
Ми знаємо, що всі українські народні пісні поділяються на жанри.
—Що таке жанр?
—Які жанри українських народних пісень ми вже знаємо?
— Про який жанр українських пісень піде мова на сьогоднішньому уроці? (Звучить українська народна пісня "Засвіт встали козаченьки ").
Ш. Розповідь вчителя.
Пісні, як і люди, мають свої біографії, свої долі. Це простежується на популярній і нині пісні "Засвіт встали козаченьки", яку не одне покоління матерів передає в духовний спадок своїм дітям разом з іншими піснями, переказами, легендами.
—Коли ж і як народилася ця пісня?
Ось вирушають полки Богдана Хмельницького на історичні битви І648 року до Жовтих Вод і Корсуня. Яких пісень тоді співали козаки? Важко назвати всі, а от "Марусю" напевно. (Так називали пісню "Засвіт встали козаченьки").
Засвіт встали козаченькиЗаплакала Марусенька
В похід з полуночі,Свої ясні очі.
Саме "Засвіт встали козаченьки". Це вже потім, коли з'явилися варіанти пісні, співали "Засвистали козаченьки". Втім, так і вимовляти легше, і не порушується задум пісні, бо у війську запорозькому свист був не тільки певним сигналом, а й закликом до бою, до звитяги.
І все ж - за ким плакала Марусенька? І чи всі знають, що Марусенька в пісні зовсім не абстрактний поетично-пісенний образ, а конкретна історична особа, яка плакала теж за конкретним парубком, козаком Грицем...
На сьогоднішньому уроці я вам хочу розповісти про одну із загадкових і захоплюючих сторінок історії української культури, пов'язаних з ім'ям цієї
легендарної піснярки Марусі Чурай.
Нині майже забулося ім'я української народної поетеси та співачки Марусі Чурай (Марини Гордіївни), хоч пісні її" й досі живуть у народі й користуються його великою повагою і любов'ю.
Дівчина ця — Маруся Чурай із Полтави, пісні якої підхоплював народ. По всій Україні лунали «Засвіт встали козаченьки», «На городі верба рясна», «Віють вітри, віють буйні». «Ой не ходи, Грицю» та інші.
Яким же вимальовується життєвий та творчий шлях Марусі Чурай? Перша половина ХУПст. Батько майбутньої піснетворки, Гордій Чурай, був упорядником козацького полку в Полтаві. Не стерпівши знущань з боку шляхтича, зарубав його, а сам подався на Січ. Коли ж козаки зазнали поразки під Кумейками, Чурай потрапив у полон і був страчений у Варшаві.
Горпина Чураїха (мати) лишилась з дочкою Марусею, про красу і талант якої, мов хвиля по воді, пішла слава по всій Україні. Звичайно, за такою вродою сохли кращі парубки, та серцю не накажеш, а воно належало зрадливому Грицеві.
Стверджують, що Маруся була гарна, як писанка. (Зачитую 2 варіанти опису портрета М. Чурай. Показ портрета).
А Гриць лицем скидався на ікону часів Київської Русі «Ангел златі власи».
Був стрункий, як козацький спис...
(Портрет).
Ознайомлення з піснями. Вокально-хорова робота.
Ми вивчимо пісню, яку теж приписують Марусі Чурай — «Грицю, Грицю, до
роботи».
А ви послухайте і скажіть, яким же був насправді Гриць, визначте його
характер.
(Виконую пісню).
Гриць був ледачий, лінивий до роботи, хитрий, а от щодо їжі, або піти погуляти — Гриць тут як тут! (Спритний).
Розучуємо пісню по фразах.
А ще Гриць був зрадливий, нечесний у ставленні до Марусі.
За переказами, Маруся після зради дуже сумувала. Коли на вечорницях зустріла його з розлучницею Галею, почуття образи і ревнощів спалахнули з великою силою.
—Що ж вирішила зробити Маруся?
(Звучить пісня «Ой не ходи, Грицю»),
Після злочину Марусю засудили до страти. Та коли писар читав уже вирок, на гарячому коні у натовп увірвався молодий козак, бойовий побратим Грицька, який палко кохав дівчину. Це був Іван Іскра. Він привіз булу (указ) Богдана Хмельницького, за яким Чураївні дарувалося життя. Досі живе думка, що гетьман України пам'ятав батька Марусі, лицаря визвольної боротьби Гордія Чурая, любив пісні його дочки, часто сам їх співав.
Як було насправді, сказати важко, бо жоден з дослідників не може послатися на історичні першоджерела: документи не збереглися.
Хто ж така Маруся Чурай: історична особа чи образ, створений народною фантазією? Відповідь на це запитання не може бути категоричною.
Люблять люди Марусеньку. Нам відомо понад 20 пісень, автором яких вважають М. Чурай, але цілком можливо, що їх більше і живуть вони у народі як прекрасні фольклорні твори.
Вивчення творчості українського композитора МЛисенка.
На сьогоднішньому уроці я вас познайомлю ще з одним українським композитором, основоположником української класичної музики, диригентом, педагогом, ученим-фольклористом — Миколою Віталійовичем Лисенком (1842— 1912рр.).
Народився в селі на Полтавщині. Я недарма на це наголосила (М.Чурай теж була з Полтавщини). Чув пісні Марусині, знав і співав їх, виховувався і складався як композитор на українській пісенній творчості. І про це я теж недарма вам наголосила.
Ми слухаємо увертюру (початок до опери, музичного спектаклю, короткий зміст всієї опери, де проходять головні образи і теми опери) до опери М.Лисенка «Тарас Бульба». В основу опери покладена одноіменна повість М. Гоголя.
(Показ портрета).
Коротко ознайомлюю учнів із сюжетом та героями повісті та зі сценою загибелі козацького полковника Тараса Бульби.
Слухаємо увертюру.
Перед слуханням завдання.
—Який ви відчуваєте характер в музиці?
—Які почуття, переживання, емоції викликає ця музика?
—Ця музика буде з секретом — може, щось знайоме ви почуєте в цій
увертюрі. Що саме?
Характер музики:
—урочистий, героїчний, переможний, піднесений;
—втілено героїку боротьби;
—торжество перемоги.
тема починається сигналами труб — заклики до боротьби, героїчне начало.
тема — пісенного характеру, широкорозспівна, лірична, мелодійна. Мелодія ллється повним потоком могутньої ріки.
В кульмінації (вершина твору) — звучить і тема — втілює силу, могутність, волю. Завершує увертюру
тема — використана мелодія пісні М.Чурай «Засвіт встали козаченьки» — маршовий, урочистий, піднесений, героїчний, переможний характер.
Зміст увертюри випливає з характеру музичних тем — заклик—боротьба— перемога.
Порівняльна характеристика пісні «Гей там, на горі, Січ іде».
Цей героїчний характер, перемогу ми передаємо в українській народній пісні «Гей там, на горі, Січ іде». Діти виконують.
Підсумок уроку.
Отже, на сьогоднішньому уроці ми з вами познайомилися з прекрасними шедеврами народної та композиторської української музики, де відтворені історичні особи, або ж безіменні герої, подвиги яких закарбувалися в народній пам'яті на довгі віки.