Урок українського читання. 2 клас.

Тема: Українська народна казка «Рукавичка» 
Мета: поглиблювати знання дітей про казку як вид усної народної творчості; розвивати навички читання; розвивати навички роботи з текстом; правильно інтонувати речення, збагачувати лексичний запас учнів з української мови; розвивати зв’язне мовлення, мислення, увагу, артистичні здібності учнів. Виховувати дружбу, уміння працювати в парі.
І. Організація класу. Виберіть букву, яка б найбільше відображала ваш сьогоднішній настрій та поведінку:
Сьогодні на уроці я буду ……
П – працьoвитийЛ – лoгічнийА – акуратний
Н – найрoзумніший, найуважніший, найшвидший.
Сьогодні у нас незвичайний урок -
У світ казки й фантазії зробимо крок.
Із казкою ми зустрічались не раз,
Та знову вона завітала до нас.
ІІ. Актуальність опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.
- Які поняття та асоціації виникають у вас зі словом “ казка”? Чому?
1. Складання “ Асоціативного куща”: бабуся, початок, зло, добро, кінець, тварини, народ, герої
Відповіді дітей:
Бабусі розповідають казки.
Казка буває авторською та народною.
Казка має початок і кінець.
У казці завжди добро перемагає зло.
Тварини часто бувають казковими героями.
Так що ж таке казка? (завдання 1)
1 4 3 5 2 6
Казка - з історія фантастичними вигадана подіями.
Сьогодні до нас на урок завітають казкові герої. (заходить учень та передає конверт вчителю)
Цікаво. Хто ж їх надіслав? Діти, допоможіть прочитати. (Діти читають телеграми.)
"Дуже засмучена. Мишка випадково розбила яєчко, прийти не зможу." ("Курочка Ряба")
"З'їв семеро козенят. Болить живіт" ("Вовк і семеро козенят")
"Загубив рукавичку. Піду шукати" ("Рукавичка", Дідусь)
"Ніяк не витягнемо ріпку, тому приїхати не зможемо" (Дід та баба з казки "Ріпка")
Якщо ці герої не прийдуть, запросимо інших.
Невеличка та сіренькаВ нірці мешкаю тихенько.
Уночі по хаті – нир,
Я шукаю сало й сир. (Миша)
Вона живе в болоті,
Зелена, як трава.
І цілий день нам чути
З болота „ква-ква-ква”. (Жаба)
Гострі зуби, сильні лапиДуже схожий на собаку,
І полює дуже ловко,
Що, впізнали, друзі, ... ? (Вовк)
В темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має.
Їй на місці не сидиться,
Як зовуть її? (Лисиця)
Влітку медом ласував, досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг, позіхнув і спати ліг. (Ведмідь)
Де ж усі сховались звірі?
У якій такій квартирі?
Дуже тісна, невеличка
Це чудова... Рукавичка
Технологія «Вмикаємо телевізор» — сідайте зручненько та послухайте українську народну казку «Рукавичка». Скажіть, яких героїв казки ви запам'ятали.
Опрацювання казки.
Де взялася в лісі рукавичка?
Які тварини залізли в дідусеву рукавичку?
Хто був першим? Потім?
 Попрацюйте в парі. (завдання 2)
Пригадай героїв казки.
Поєднай назви героїв
Встанови порядок появи героїв.
силичкалисичка шкряботушка 1
камишмишка побігайчик 3
вочикввовчик братик 5
жакаб жабка набрідь 7
чикзайзайчик скрекотушка 2
імдевдьмедвідь сестричка 4
банка кабан іклан6
Як з’являлися наші герої? Яку дію вони виконували? (завдання 3)
мишка шкряботушкабіжить
жабка скрекотушка плигає
зайчик побігайчик біжить
лисичка сестричка біжить
вовчик братик суне
кабан ікланбіжить
медвідь набрідьвилазе
А як в народі ще говорять про наших героїв? (завдання 4)
сильний, як____________________________
швидкий, як__________________________
хитрий, як ___________________________
голодний, як __________________________
«Чому так сталось?» Дітям пропонується ситуація. Вони повинні пояснити, що її спричинило (назвати якомога більше причин).
Чому відбулися події в казці?
дід загубив рукавичку,
була зима і було холодно,
звірі були любопитними ….
не було де зимувати
Пригадайте як закінчилась казка. Розкажіть її кінець. Давайте продовжимо казку. Куди ж тварини пішли зимувати?
(3 тих пір ведмідь зимує у барлозі, лисиця у норі...)
«Скороти». Треба скоротити казку до 2—3 речень.
Складання сінквейнуРукавичка
Казка, про тварин
Українська, народна, зимова
Розповідає, вчить, повчає, повертає в дитинство
Читайте казки
Теплий дім для всіх
Діти, чому вчить нас ця казка? Глянемо в рукавичку. Які гарні слова залишили нам звірі. До чого закликають? (Витягати слова. Діти читають вірш хором).
Дружба Піклування Допомога Милосердя Доброта Вихованість
Поповнимо цими словами наш словник гарних слів
Послухайте віршик, який також називається «Рукавичка», і скажіть, чому ж хлопчику не вдалось поселити когось у рукавичку. 
Рукавичка Вчора Галочка-сестричка  Казку прочитала,  Як у лісі рукавичка  Звірам домом стала.  Я покинув рукавичку  За городом, там, де ліс,  Та ні зайчик, ні лисичка,  Й вовк у неї не заліз.  Мабуть, дуже замала  В мене рукавичка?!  Взяв у мами зі стола,  З ліжка – у сестрички.  Рукавичок, мабуть, з п’ять  В ліс відніс –  Хай звірі сплять.  Я не знаю, як було,  Як у лісі сталось,  А мені не повезло –  Від усіх дісталось. 
Додаток
завдання 1 1 4 3 5 2 6
Казка - з історія фантастичними вигадана подіями.
завдання 2 силичкашкряботушка камишпобігайчик вочиквбратик жакаб набрідь чикзайскрекотушка імдевдьсестричка банка ікланзавдання 3 мишка шкряботушкажабка скрекотушка зайчик побігайчик лисичка сестричка вовчик братик кабан ікланмедвідь набрідьзавдання 4
сильний, як____________________________
швидкий, як__________________________
хитрий, як ___________________________
голодний, як __________________________
"Дуже засмучена. Мишка випадково розбила яєчко, прийти не зможу."
"З'їв семеро козенят. Болить живіт"
"Загубив рукавичку. Піду шукати"
"Ніяк не витягнемо ріпку, тому приїхати не зможемо"
Дружба
Допомога
Милосердя
Доброта
Піклування
Вихованість
Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.
От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:
— Тут я буду жити!
Коли це жабка плигає та й питає:
— А хто-хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка. А ти хто?
— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!
От уже їх двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:
— А хто-хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?
— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!
— Іди!
От уже їх троє.
Коли це біжить лисичка — та до рукавички:
— А хто-хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?
— Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!
— Та йди!
Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик — та й собі до рукавички, питається:
— А хто-хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?
— Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!
— Та вже йди!
Уліз і той. Уже їх п’ятеро.
Де не взявся — біжить кабан.
— Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?
— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!
— Оце лихо! Хто не набреде — та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?
— Та вже влізу, — пустіть!
— Та що вже з тобою робити, — йди!
Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь — та й собі до рукавички, реве й питається:
— А хто-хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?
— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!
— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?
— Та якось будемо.
— Та вже йди, тільки скраєчку! Уліз і ведмідь, — семеро стало.
Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.
Коли це дід оглядівся, — нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»
Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички, — так усі й порозбігалися лісом.
Прийшов дід та й забрав рукавичку.