Григорій Бойко — донецький дитячий поет. Розповідь про письменника. У шахті, Стану гірником, Про щоденник, Шахтарочка, Не лютуй, сніговію, Лампочка-шахтарочка, Чому Тимко подряпаний, Голубі простори, Колискова, Шахтарі на шахту йдуть,

Григорій Бойко - донецький дитячий поет. Розповідь про письменника. "У шахті", "Стану гірником", "Про щоденник", "Шахтарочка", "Не лютуй, сніговію", "Лампочка-шахтарочка", "Чому Тимко подряпаний", "Голубі простори", "Колискова", "Шахтарі на шахту йдуть", "Терикони".
5 клас
Муза Галина Петрівна
вчитель української мови та літератури
м.ДонецькаТема: Григорій Бойко - донецький дитячий поет. Розповідь про письменника. "У шахті", "Стану гірником", "Про щоденник", "Шахтарочка", "Не лютуй, сніговію", "Лампочка-шахтарочка", "Чому Тимко подряпаний", "Голубі простори", "Колискова", "Шахтарі на шахту йдуть", "Терикони".
МЕТА:познайомити учнів із життям і творчістю Г.Бойка, розвивати інтерес до його творчого доробку,вміння висловлювати свої думки про автора та його твори,вміння переказувати , стежити за чіткістю та логічністю відповідей на питання, висловлювати свої враження від почутого , прищеплювати високі естетичні смаки, почуття прекрасного, сприяти розвиткові учнів, виховувати юних поетів –аматорів, прищеплювати шану до людей праці рідного краю, їхнього внеску у розвиток рідної землі,спонукати наслідувати їх у своєму житті, плекати працелюбність, гуманне ставлення до людей
ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу
Обладнання: портрет, презентація про автора, книжкова виставка творів Г.Бойка, малюнки , комп’ютер , мультимедійна дошка, друковані тексти , музичні записи.
Методи і прийоми: аналіз віршів, усне малювання, складання асоціативного куща, конкурс, виступи по секціях учнів, виразне читання, гра «Буриме», метод «Мікрофон»
ХІД УРОКУ
І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО УРОКУ

СЛОВО УЧИТЕЛЯ.
ДОБРИЙ ДЕНЬ,шановні друзі!
Всі прийшли сьогодні в клас?
На палітрі кольоровій
Покажіть,як настрій ваш
(діти показують кольорові кільця,демонструючи емоційну готовність до уроку)
Непоганий ,бачу я…
Тож,напевно ,бездоганно
Виконаєте всі завдання.
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
СЛОВО ВЧИТЕЛЯ,
НА ФОНІ ПІСНІ «В чистом небе Донецком голубиные стаи …»
Донецький край! Хто тебе не знає. Ти розкинувся на великій території. Ти щедрий на легенди,пісні,сказання. Ти ,донецький крає, славишся людьми працьовитими,талановитими. Це вони прославили і продовжують прославляти і возвеличувати рідну землю своєю творчістю. Сьогодні ми познайомимось з життям і творчістю Грицька Бойка,нашого земляка,поета,пісняра. Будемо вчитися виразно читати, визначати теми поезій, основну думку, А кого зацікавить світ поезій Бойка, то він може звернутись до виставки (знайомство з книгами автора та про нього і прочитати ці книги. Уявити зміст творів нам допоможуть ваші малюнки.
ІІІ. Усвідомлення і засвоєння навчального матеріала Учитель.
Я пропоную «Дерево очікувань». Ми з вами
-Познайомимось з багатогранністю таланту поета.
-Розкриємо тематику поезій.
-Проаналізуємо твори.
-Розвиватимемо навички виразного читання.
-складатимемо асоціативний кущ.
- Уявно малюватимемо.
- А тепер до роботи.
(учні працюють в зошитах)
Для роботи на уроці учням дані випереджальні завдання. Для нас працюють біографи, літературознавці, актори…Вони підготували повідомлення про Г.Бойка (презентація про Г.Бойка)
1.Виступає учень з групи «Біографи»
Григорій Бойко (1923-1978)
Один із найбільш обдарованих, талановитих українських дитячих по- етів, Григорій Пилипович Бойко народився 5 вересня 1923 року в селі Оленівка Волноваського району Донецької області в родині службовця. Закінчення середньої школи №1 міста Докучаєвська співпало з початком Великої Вітчизняної війни, і юнак відправляється на фронт. Воював спо- чатку рядовим, а з 1942 року - лейтенант військ зв'язку. Нагороджений бо- йовими орденами та медалями. З 1945 по 1949 роки навчався на літерату- рному факультеті Сталінського педагогічного інституту (нині Донецький національний університет)
Учень з групи «Літературознавці»
Навчання в педінституті та перші роки після його закінчення поєднував із роботою літературного консультанта Сталінської обласної філії Союзу письменників України і обласної газети "Радянська Донеччина". Вірші почав писати ще в шкільні роки.
Окремі поезії з'явилися у фронтових газетах, потім на сторінках обла- сних газет і альманаху "Літературний Донбас". Писав переважно для ді- тей, хоча зустрічалися публікації і для дорослого читача.
Нарешті, так очікувана перша книжечка віршів - "Моя Донеччина" (1950 р.). Даючи таку назву своїй збірці, поет розумів, яке нелегке і відпо- відальне завдання ставить він перед собою - сказати повнозвучне, оригі- нальне слово про рідний край, про його працелюбних людей. Книга гро- мадянської й інтимної лірики адресована дорослому читачеві. Критики ві- дмічали, що вже в першій збірці видно, що молодий поет успадкував кра- щі традиції класиків української літератури, особливо відчутний вплив на нього творчості В.Сосюри. "Однак читач знайде чимало рядків, які пере- конливо свідчать, що в особі Г. Бойка донецький письменницький загін поповнився своєрідним здібним поетом". (М. Непран).
У 1951 році вийшла книга віршів для дітей - "Будем шахтарями", нев- довзі відзначена заохочувальною премією на Всесоюзному конкурсі "Дет- гиза" і Міністерства освіти РСФСР. У цьому ж році Грицько Бойко прийн - ятий до Спілки письменників. Відтоді не зраджував дитячій тематиці. Був поетом працелюбним, часто друкувався. Читачі пам'ятають його збірки "Ми з Донбасу" (1952р.), "Смішинки" (1956р.), "Билиці дяді Гриця»
(1958р.), "Веселинки, вірші, скоромовки" (1965р.), "Ніс у сметані" (1967р.), "Шахтарочка-виручалочка" (1968р.), "Про великі вуха" (1969р.), "Диво, диво, дивина" (1970р.), "Акула і свистун" (1971р.), "Як Андрійко став умійком" (1973р.), "Соловейко" (пісні, 1974р.) та інші. У 1983 році вийшли "Вибрані твори" в 2-х томах.
Г. Бойко залишив сучасникам і майбутнім поколінням більше 60-ти книг українською мовою, 24 - російською, більше 20-ти його книг перек- ладено мовами народів світу. Загальний тираж його творів за неповними підрахунками нараховує більше дванадцяти мільйонів екземплярів. Біля трьохсот віршів Грицька Бойка стали піснями. За мотивами своїх віршів поет зняв дитячі діафільми "Ми на місяць летимо", "Зелена аптека", "Жива казка", "Про Андрійка-невмійка", "Хлопчик Ох" та інші.
Учень з групи « Критиків»
Критики відзначають, що виразною особливістю всієї поезії Грицька Бойка є, насамперед, тонкий ліризм в органічнім поєднанні з таким же тон- ким гумором - риси вельми привабливі в поезії взагалі, а в дитячій - просто неоціненні (О. Пархоменко). Поет добре знав психологію дитячої душі, роз- мовляв із малечею як рівний із рівними. Зв'язок із життям, реальною дійсніс- тю - теж особливість творчості Григорія Бойка. Його герої - в дитячому сад- ку і в школі, на заводі та біля шахти, на футбольному полі і на галявині.
Грицько Бойко продовжив славні традиції майстрів українського гу- мору Остапа Вишні, Степана Олійника, але вже в дитячій літературі. Його гумор - м'який і добрий, покликаний перш за все допомогти перевихова- тися, а не принизити дитину і поглумитися над нею. У віршах Бойка ми знаходимо осудження ледарів, хвастунів, замазур, базік, боягузів, симуля- нтів, роззяв...
У віршах Грицька Бойка розповідається в поетичній формі про бать- ків і дітей, про їхні спільні справи. У них поєднується гранична простота і лаконізм з невимушеним гумором, щиро і довірливо розповідається про шахтарів і їхню працю. Смішинки-веселинки - улюблений жанр поета.
Біографи
Подальше життя Г. Бойка пройшло в Києві, де він помер в 1978 році, там і похований. Але завжди Григорій Пилипович Бойко з любов'ю писав про рідний донецький край. Характерним у цьому плані є вірш "Я думка- ми і серцем із тобою", написаний на фронті в січні 1945 році, де Донбас повсякчас думах і мріях поета.
Група «АКТОРИ»(виразне читання творів)
Подруги-говорушки
В нашім класі є подружки,
Дві подружки-говорушки,
Так усі їх стали звать,
Бо подружки на уроках,
Мов сполохані сороки, цокотять і цокотять.
Говорушки Клава й Мила
На уроках говорили.
А на зборах - навпаки:
Червоніли і мовчали,
Наче в рот води набрали,
- Проковтнули язики!
Біографи
У музеї "Письменники Донбасу" Донецького національного універси- тету зберігаються листи Грицю Бойку від вдячних читачів різного віку. Ось деякі з них. Наталка Подпокровська писала: "Особливо сподобалися нам "Чому Тимко подряпаний?", "Маринка і Галинка", "Модна зачіска", "Гра- матика", "Внучка-білоручка", "Історія з географією". Ці вірші нагадують випадки із шкільного життя. Дійсно, начебто ви були присутні на уроці в нашій школі".
Г. Бойко перекладав українською мовою твори багатьох дитячих пи- сьменників, серед них Агнія Барто, Сергій Михалков, Самуїл Маршак, Корній Чуковський. Вони високо цінували переклади своїх творів Грицем Бойком. Самуїл Маршак, наприклад, писав в одному з листів: "Я только что вернулся в Москву с фестиваля Бернса и нашел у себя на столе Ваши книги и перевод "Пети и Сережи". Перевод мне очень понравился. Украи нская речь даже усилила юмор подлинника".
Дитинство та юність Грицько Бойко провів на Донеччині, тут відчув радість творчої наснаги, сформувався як поет, звідси вийшов на широкий письменницький шлях.
ІV.РЕЛАКСАЦІЯ ( на фоні музики фізкультхвилинка)
У дорозі всі стомились,
Адже добре потрудились.
Тож давайте для розрядки
Зробим кілька вправ зарядки.
Руки – вгору, руки-вниз,
На сусіда подивись.
Руки-вгору ,руки в боки,
І зроби чотири кроки.
Раз присіли, два устали,
Пострибали, пострибали.
За столи тепер сідаймо ,
У дорогу вирущаймоУЧИТЕЛЬ .Продовжуємо нашу подорож. Скажіть, чим славиться наш край. Так шахтарями, вугіллям і трояндами. До нас на урок прийшов незвичайний гість. Це представник славної професії (виходить старшокласник в костюмі шахтаря) Він приніс нам завдання до уроку.
А які уявлення у вас зі словом « шахтар»? Складання асоціативного куща на фоні пісні «Сияет лампочка шахтера» (мужній, несе тепло , світ, чесний, радість, сонце,золото…) Складіть словосполучення,а потім речення з цими словами…
А тепер пограємо в «Буриме». Я задаю чотири слова,а ви повинні скласти віршики з 4 рядочків…
Зачитування робіт.
Учень розповідає про професію шахтаря.
V.РОБОТА В ГРУПАХ
Учитель: А зараз до роботи! Шахтар приніс нам конверт із завданнями.
( один з учнів кожної групи (учні зарані розділені на 3 групи й сидять відповідно) обирає конверт із завданнями)
Інструктаж щодо роботи над завданням (1 хвилина)
Учитель: Перед вами пакет із завданням й текст віршів про шахтарську працю Г. Бойка Обсяг роботи, яку треба виконати, є у ваших капітанів. Отже, вам треба:
- підготуватися до виразного читання даного вірша;
- визначити тему вірша;
- визначити основну думку поезії;
- скласти щоденник подвійних нотаток (виписати рядки з вірша, які сподобалися, і пояснити, чим саме вони вам сподобалися, чим вразили);
- здійснити усне малювання (коротко сказати, які картини постають у вашій уяві після прочитання вірша);
- пояснити значення підкреслених слів та словосполучень;
- здійснити прогнозування (подумати над тим, які причини спонукали автора до написання вірша).
На підготовку вам відводиться 5 хвилин.
При підготовці до виступу ви можете скористатися інструкцією, що є у ваших пакетах завдань. По закінченні відведеного на підготовку часу ви маєте звітувати про виконання завдання протягом 6 хвилин. Оцінювати ваші відповіді будуть учні вашого класу.
А зараз відпочинемо:( на фоні пісні «Спят курганы темные» фізкультхвилинка
Виступи кожної з груп.
VІ.РЕФЛЕКСІЯ (закріплення вивченого)
От і закінчилися наші мандри сторінками книжок Г,БОЙКА. Сподіваюсь, що ви не залишилася байдужими до поезії нашого земляка. Чи відчули ви красу слова?
Метод «Мікрофон»
-Грицько Бойко….
Сьогодні на уроці я зрозумів…
Поезія Г. Бойка стала для мене…
Підсумок. Оцінювання.
Домашнє завдання. Написати мініатюру « Чим близькі мені поезії .Бойка», вивчити один вірш…
На фоні пісні «ДОНБАСС»(«У Донбасса есть..»)
Ви всі діти молодці,
Добре працювали.
Та дзвінок вже пролунав,
Він мені і вам сказав,
Що урок пора кінчати,
Час іти відпочивати.
ДОДАТОК ДО УРОКУ
Кожен пакет завдань містить план роботи, інструкцію-підказку, текст вірша.
1.План роботи.
Підготуватися до виразного читання даного вірша. Визначити тему вірша. Визначити основну думку поезії. Скласти щоденник подвійних нотаток (виписати рядки з вірша, які сподобалися, і пояснити, чим саме вони вам сподобалися, чим вразили). Здійснити усне малювання (коротко сказати, які картини постають у вашій уяві після прочитання вірша). Пояснити значення підкреслених слів та словосполучень. Здійснити прогнозування (подумати над тим, які причини спонукали автора до написання вірша).
2.Інструкція-підказка.
Тема – це те, про що розповідається у вірші.
Основна думка – те, навіщо автор пише цей вірш, що хоче ним сказати.
Вимоги до виразного читання:
Тембр голосу (інтонація). Швидкість (темп читання). Логічний наголос. Дотримання пауз.
3. Тексти віршів(учитель обирає твори про шахтарів, груп може бути більше, можна використати вірші за бажанням…)
Ще тільки відшуміла злива,
Іще не схлинула вода,
А, мов дитина, дратівливо
З-за хмари сонце вигляда.
Трава на повні груди диха,
І я відшукую слова,
І нетерпляче соловʹїхаЖде серенад від соловʹя.
Сад – в молоці,
А я посивів…
Та, може, все ж, бодай на мить,
До мене ластівкою в сіни
Із юні пісня залетить.
ЗабахмуткаЗабахмутка.
Клани коло хати.
До небес – тополь струнких шапки.
Листя – мов погони у солдата,
Що прийшов сюди через роки.
Вулиця, де юність раювала,
Де радий травинці кожній був,
Де на ганку матінка співала
Тих пісень, що їх ще не забув…
Знов гніздечко ластівка лаштує
Над вікном, що дивиться у сад,
Звідки аж до хвіртки знов прямує –
Розпинає лози виноград.
Вздовж Бахмутки жито достигає
І хлопʹята грають на межі.
Знов надвечір сонечко сідає
За Бахмутку в тихі комиші.
Де-не-де ще вежі червоніють,
І втопають у садах хати…
Забахмутка,
Я дурить не вмію,
Над усе мені дорожча ти!
Жайворон
Що відлетіло, не впіймати.
Ще стільки всякого мине!
Біля порога сива мати
Іще не раз сльозу змахне.
Я знаю істину нехитру:
Близьких, як Бога, розлюби!
Собі не раз ще сльози витру,
І посміхнуся без злоби,
Й віддам всьому живому шану…
Я виріс серед бурʹянів –
Не від троянд,
А від євшануІ чебрецю в степу пʹянів.
Не був пустельником у скиті.
Дороги кликали та вись,
Бо наді мною у блакиті
З дитинства жайворон завис.
У шахті
Зі мною був у шахті
Товариш мій Петрусь.
Нащо його з собою
Тоді узяв татусь?!
Петро ж такий базіка –
Вже встиг наговорить,
Що наче аж злякався,
Коли спускали кліть.
То правда: коло тата
У кліті я стояв,
То правда: свого тата
Тримав я за рукав.
Але я не злякався,
Я зовсім не боюсь...
Я просто турбувався,
Щоб не упав татусь.
Стану гірником
В нас шахта глибока,
І світла, й простора,
Я електровоза
Там бачив учора.
І вирішив зразу:
Поїду до міста
І стану учитися
На машиніста.
І, може б, я став
Машиністом, звичайно,
Коли б не побачив
У лаві комбайна.
Могутня, сталева машина!..
Тепер
Я вирішив: буду Водій-комбайнер.
І, може б, у шахті
Я став комбайнером,
Коли б не зустрівся
З електромонтером.
Він робить велику
І корисну справу –
Шле сонячне світло
У вугільну лаву,
І, може б, монтером я став у цей час,
Коли б...
Та багато Професій у нас!
Не знаю: чи буду
Колись комбайнером,
А чи машиністом,
Чи, може, монтером, -
Та твердо я вірю
І хочу сказати,
Що тільки у шахті
Мені працювати!
Працює на шахті
Вся наша сім'я –
Піду в ремісниче Училище й я!
Про щоденник
Вова в класі, коло дошки,
Завдання не знав нітрошки.
Невеселий, як ніколи
Повертався він зі школи.
"Треба двійку приховати,
Щоб не знали мама й тато".
А як виправлю на п'ять –
Можна буде й показать".
У сараї, там, де дрова,
Заховав щоденник Вова.
Заховав і в двір побіг
До однолітків своїх...
А назавтра вчитель знову
Викликав до дошки Вову.
Ну, а Вова коло дошки
Завдання не зна нітрошки!..
І вчорашнього не знає,
Ще й щоденника не має...
Ще й до школи мама Вови
Розхвильована прийшла,
Бо в сараї, там, де дрова,
Двійку Вовину знайшла.
Не лютуй, сніговію!
Нанесла, Намела
Снігу білого зима.
Подививсь я за ворота –
Вже й доріженьки нема,
А згори
На двори
Вже сніжинки летять.
Взяв я віник і лопату,
Став доріжку прокладать.
Тато мій дорогий
В другу зміну заступив.
Він у шахті і не знає,
Що дороги сніг замів.
Не свисти,
Не крути,
Не лютуй, сніговію!
Скоро тато з шахти йтиме
По доріженьці моїй.
Лампочка-шахтарочка
Чистила я татову
Лампочку-шахтарку.
Чистила старанно,
Що аж стало жарко.
Любо подивиться!..
Я мерщій до хати,
Щоб свою роботу
Тату показати.
Тато посміхнувся:
-Зроблено як треба!
Тільки ж, помічнице,
Подивись на себе!
Вся ти забруднилась –
В сажі навіть кіски.
Ти - немов шахтарська лампочка до чистки.
Терикони
Немов шоломи Богатирів,
Незвичні гори
Хтось в небо звів.
То насипали
Не дні - роки
Породу з шахти Трудівники.
А терикони
Такі у нас,
Що з них нам видно
Увесь Донбас!
Шахтарі на шахту йдуть
Шахтарі на шахту йдуть
Ми сказали: "Добра путь!"
Шахтарі ідуть юрбою,
Нас гукають до забою.
В шахту кожен з нас бажає,
Та спецівок, жаль, немає.
А ще нам звідсіля
Мама йти не дозволя,
Бо коли гуде гудок,
Ідемо ми в дитсадок!
Чому Тимко подряпаний
Чому це ти подряпаний? –
Юрко Тимка пита.
Тимко йому відказує:
Та я купав кота!
- А я от не подряпаний,
Хоч теж купав свого...
- Еге, ти не викручував
І не сушив його!
Голубі простори
І. Як мені сьогодні
Не співати, друже?
Я такий, як море,
- Гомінкий та дужий.
Я такий, як море,
А пісні, як хвилі,
Голубі простори –
Думи мої милі.
Стану коло моря
І зіллюсь піснями
Сріблястим узором
З хвилями-горами.
Будемо співати
Разом: я і море...
Ой ви, думи, думи –
Голубі простори!
Колискова
Сину Вадиму.
І. Сонце за обрій скотилося
В тихі покої свої...
І находились,
І натрудились
Ніжки маленькі твої.
Нічка-бабуся в садочок
Тихо-тихенько прийшла.
Спи, мій маленький,
Спи, мій гарненький,
Спи, моя пташка мала.
Зіроньки в небі сіяють,
Сплять і сади, і гаї.
Пісню співають
І колихають
Діток своїх солов'ї.
Література:
Бойко Грицько. Вірші - Веселинки. - Донецьк: Сталкер, 1998. - 320 с.
Бойко Г.П. Вибрані твори: В 2-х т. - К.: Веселка, 1983.
Романько Валерій. Література рідного краю. - Донецьк, 1995. - С. 1-116.