Використання системи роботи з опорним конспектом при вивченні теми:Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 роки)

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Львівський коледж будівництва, архітектури та дизайну












Методична розробка
Використання системи роботи з опорним конспектом
при вивченні теми: "Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 роки)"






Виконав - викладач Мотичак М.І.







Розглянуто і схвалено на засіданні
циклової комісії суспільних дисциплін,
захисту Вітчизни та фізвиховання.
Протокол №___від «___»________2012 р.
Голова комісії__________Слободян В.С.





Львів - 2012
Вступ

За останній час з’явилися нові програми, підручники, посібники з історії. Тому під час роботи студентам важко розібратися в матеріалі великому за обсягом і складному по розумінню. А ще при цьому виділена мала кількість годин на вивчення деяких тем. Отже, студентам необхідна досвідчена допомога викладача. Ще англійський філософ і вчений Т. Спенсер зазначав, що «якщо знання людини невпорядковані, то чим більше вона знає, тим більшою буде плутанина в думках».
Як донести до студентів необхідну інформацію, щоб вона була зрозумілою і зацікавила їх вивченням більш глибоким історії?
Це дуже складна проблема. На мій погляд один з шляхів її вирішення є систематична послідовна робота з опорним конспектом. Анкетування учнів 10 – 11 класів, в яких опорні конспекти використовуються на уроках історії з 6 класу показало, що 92% учнів за допомогою опорних конспектів легше і швидше засвоюють інформацію. 96% старшокласників відповіли, що опорні конспекти допомагають при підготовці до уроків тематичного оцінювання та уроків узагальнення.
Відомо, що діти сприймають інформації:
на нюх, смак – 3 – 5%;
на слух – 10 – 15%;
на зір – 80 – 85%.
Таким чином, на заняттях необхідно якнайбільше використовувати зорову пам’ять студентів. Саме завдяки зоровій пам’яті студенти запам’ятовують більше необхідної інформації. Запропонована система роботи з опорним конспектом дає змогу:
допомогти усвідомити логічний взаємозв’язок подій;
скласти образну схему змісту уроку, що дає можливість свідомо запам’ятовувати матеріал;
інтенсифікувати навчальний процес;
допомогти студентам при підготовці до уроків узагальнення.
Варто зазначити, що використання опорних конспектів на уроках історії залучає не тільки зорову, слухову, але й механічну пам’ять. Це, звичайно, сприяє значно легшому засвоєнню величезної кількості історичної інформації.
Особливості роботи з опорним конспектом:
Це форма роботи будується на принципі творчого співробітництва, співпраці в ключі «студент – викладач –студент».
Передбачається, що студенти на занятті мають засвоїти основну інформацію, усвідомити логічно зв’язки, місце фактів на загальному історичному просторі.
Опорний конспект подається на мультимедійну дошку, чи з допомогою комп’ютера й студенти записують його до робочого зошита.



План роботи з опорним конспектом
спочатку викладач дає мотиваційну родзинку. Це може бути проблемне запитання, цитата, легенда, вірш, тощо;
з мотивації заняття має виникнути в студентів образ. Якщо студенти самі не можуть його назвати, викладач допомагає їм запитаннями;
цей мотиваційний образ – центральна частина опорного конспекту, який відображає викладач;
поступово, під час пояснення матеріалу в логічній послідовності, викладач пропонує студентам вирішити проблемні завдання згідно зі змістом теми заняття, спочатку усно, а потім стисло записується відповідь до конспекту.
зазвичай студенти або зразу відповідають на проблемні завдання, або, якщо виникають труднощі, за допомогою підручника (викладач заздалегідь готує сторінки, де можна знайти відповідь на те чи інше запитання).
ця проблема, чи питання позначається знаком «?» в опорному конспекті .
В кінці роботи, коли всі складові частини конспекту заповнені, викладач пропонує студентам в логічній послідовності розкрити основні питання опорного конспекту.
Таким чином можна виділити такі основні етапи роботи з конспектом:
Вступ – образна мотиваційна стисла характеристика викладачем історичної ситуації чи події.
Основна частина – робота викладача разом з учнями над пошуком відповідей на основні питання теми.
Осмислення – самостійна робота студентів над вирішенням проблемних запитань даної теми (при цьому використовуються активні та інтерактивні методи).
Висновок – узагальнення та систематизація матеріалу за допомогою опорного конспекту.


















Основна частина

Тема: Україна в роки Другої світової війни (19391945 рр.)
Мотивація
Друга світова війна – найтрагічніша подія ХХ сторіччя. В ній взяли участь близько 80 держав. на території яких проживали 80% населення землі. жертвами цієї війни стали 65 – 67 млн. чоловік.
Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 р. нападом Німеччини на Польщу. При владі в Німеччині знаходилась націонал-соціалістська партія, мета якої – захоплення «життєвого простору» для вищої арійської раси, до якої належали, на думку націонал-соціалістів, німці; знищення цілого ряду народів Європи.
У війні, що почалася, Німеччину підтримала Італія, Румунія, Угорщина, Фінляндія (а згодом і ряд інших країн). Майже відразу війну Німеччині оголосили Франція, Великобританія, а згодом й інші держави.
22 червня 1941 р. Німеччина напала на СРСР. Українські землі стали полями запеклих боїв з агресором. Історія Другої світової війни – складна. трагічна, героїчна. Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945 р. перемогою СРСР і всіх держав, що об’єднали свої зусилля в боротьбі з фашизмом.
План
Радянсько-німецький пакт про ненапад і початок Другої світової війни.
Приєднання Західної України, Північної Буковини та Південної Бессарабії до складу УРСР.
Радянізація західних областей України.
Напад Німеччини та її союзників на СРСР. Перші дні війни.
Причини поразок Червоної армії.
Мобілізаційні заходи 1941 р.
Окупація України військами Німеччини та її союзників.
Політика окупаційних властей в Україні.
Розгортання антинацистського руху Опору в Україні та його течії.
Радянське підпілля й партизанський рух.
Діяльність ОУН в 1941 – 1942 роках.
Особливості діяльності руху Опору в 1943 р.
Героїчна праця українців в тилу.
Визволення України.
Вклад України в перемогу над фашизмом.
Людські й матеріальні втрати України.
Культура України в роки війни.
Викладання даної теми розраховане на 6 – 10 годин, в залежності від навчального плану. Викладач ілюструє опорні конспекти, подаючи при цьому короткий коментар. Студенти стисло роблять записи в конспектах й приймають участь у дискусіях, організованих викладачем.
1. Початок Другої світової війни. Приєднання західноукраїнських земель до СРСР.

20 травня 1939 р.
Зустріч наркома

Липень 1939 р.
У Берліні відновле-

15 серпня 1939 р.
В.Молотов

закордонних справ СРСР В.Молотова з німецьким послом у Москві Ф.Шуленбургом, під час якої В.Молотов неодноразово порушував питання про підведення «політичної бази» під двосторонні відносини

но економічні переговори




запропонував Ф.Шуленбергу укласти пакт про ненапад між двома країнами (від Лондона і Парижа ці контакти було приховано











20 серпня 1939 р.
Торговельна угода

23 серпня 1939 р.
Радянсько-




між СРСР і Німеччиною

німецький пакт про ненапад, розра-








хований на 10 років (Пакт Молото-






ва – Ріббентропа). Договір містив





СРСР


7 статтей.


Німеччина



13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415


Додатково до цього документу було




Збільшити територію СРСР майже до кордонів царської Росії 1913 року

додано таємний протокол, яким «розмежовувалися» сфери інтересів сторін

Повна свобода дій в Європі

Поставки з СРСР воєнно-стратегічних матеріалів і продовольства

























Фінляндія

Естонія

Латвія

Західна Білорусія

Волинь

Східна Галичина












17 вересня 1939р
«Визвольний похід» Червоної армії в західноукраїнські землі

1 вересня 1939 р. фашистські війська напали на Польщу. Це був початок Другої світової війни.





28 вересня 1939р
Договір про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною



2. Радянізація Західної України
Радянізація – це здійснення перетворень відповідно до радянського зразка.
Негативні наслідки
Позитивні зміни

До рук радянських властей потрапило багато полонених польських військовослужбовців. У квітні-травні 1940 р. у Катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше – в Старобільському під Харковом було розстріляно 15 тис польських офіцерів
Розширилась мережа українських шкіл

Були розгромлені всі політичні партії і громадські організації в т.ч. й «Просвіта», «Рідна школа», НТШ.
Йшла українізація вищої освіти, українська мова стала в Львівському університеті, а в 1940 р. йому було присвоєно ім’я І.Франка

Арешту підлягало 26 тис польського урядового апарату, представників інтелігенції.
Введено безкоштовне навчання і медичне обслуговування населення

Поміщиків, заможних селян позбавляли землі, реманенту, худоби. Була проведена насильницька колективізація. До червня 1941 р. в колгоспи було об’єднано 15% господарств.
Поліпшувалось медичне обслуговування населення сільської місцевості

Почались масові репресії й арешти. У 1939 – 1940 рр. в Західній Україні було ув’язнено 10% населення краю. З осені 1939 – до осені 1940 р. до Сибіру було вислано 300 тис сімей, а до червня 1941 р. – 10% населення краю.
Надано житло в містах для бідноти, що мешкала в підвалах

Новостворені владні структури не залежали від волі населення, а були лише придатком компартійних органів. На всі вищі посади призначалися, а не обиралися волею народу, причому призначалися не місцеві активісти, а призначалися приїзді зі східних регіонів України, Росії партійні активісти, які не знали мови, звичаїв нашого народу.
Пресу переведено на українську мову

Великих утисків зазнало релігійне життя. Всі церковні заклади підлягали ліквідації, а їхнє майно конфісковувалось. Так, восени 1939 р. припинили діяльність Богословська академія у Львові, Львівська, Перемишльська, Станіславська духовні семінарії, Богословське наукове товариство греко-католицької церкви.
Проводилась ліквідація неписьменності серед дорослого населення




3. Позитивні наслідки радянізації

Йшла українізація вищої освіти, українська мова стала в Львівському університеті, а в 1940 р. йому було присвоєно ім’я І.Франка

Введено безкоштовне навчання і медичне обслуговування населення

Розширилась мережа українських шкіл

Поліпшувалось медичне обслуговування населення сільської місцевості












Радянізація – це здійснення перетворень відповідно до радянського зразка


















Надано житло в містах для бідноти, що мешкала в підвалах

Пресу переведено на українську мову

Проводилась ліквідація неписьменності серед дорослого населення



На території Західної України було створено 6 областей – Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську і Дрогобицьку області.















4. Негативні наслідки радянізації
До рук радянських властей потрапило багато полонених польських військовослужбовців. У квітні-травні 1940 р. у Катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше – в Старобільському під Харковом було розстріляно 15 тис польських офіцерів

Були розгромлені всі політичні партії і громадські організації в т.ч. й «Просвіта», «Рідна школа», НТШ

Арешту підлягало
26 тис поль-ського урядо-вого апарату, представників інтелігенції

Поміщиків, заможних селян позбавляли землі, реманенту, худоби. Була проведена насильницька колективізація. До червня 1941 р. в колгоспи було об’єднано 15% господарств












Радянізація – це здійснення перетворень відповідно до радянського зразка


















Почались масові репресії й арешти. У 1939 – 1940 рр. в Західній Україні було ув’язнено 10% населення краю. З осені 1939 – до осені 1940 р. до Сибіру було вислано 300 тис сімей, а до червня 1941 р. – 10% населення краю

Новостворені владні структури не залежали від волі населення, а були лише придатком компартійних органів. На всі вищі посади призначалися, а не обиралися волею народу, причому призначалися не місцеві активісти, а призначалися приїжджі зі східних регіонів України, Росії партійні активісти, які не знали мови, звичаїв нашого народу

Великих утисків зазнало релігійне життя. Всі церковні заклади підлягали ліквідації, а їхнє майно конфісковувалось. Так, восени 1939 р. припинили діяльність Богословська академія у Львові, Львівська, Перемишльська, Станіславська духовні семінарії, Богословське наукове товариство греко-католицької церкви











Висновок. Об’єднання всіх українських земель у склад СРСР мало історичне значення. Вперше за декілька століть українці опинилися в межах однієї держави, хоча це було здійснено в умовах протистояння двох тоталітарних систем – гітлерівської і сталінської і насильницькими методами.
Принесений на багнетах Червоною армією репресивний режим остаточно переконав західноукраїнське населення в тому, що його майбутнє не у входженні до СРСР, а у творенні незалежної соборної Української держави.



5. Напад Німеччини на СРСР

22 червня 1941р.
Німеччина напала на

Армія агресора налічувала 190 дивізій, з яких 157 німецьких, 47 тис гармат, 4,3 тис танків, 5 тис літаків

Союзники Німеччини

СРСР. Початок Великої





Вітчизняної війни







Групи армій

Фінляндія

Угорщина

Італія,


Червона армія в Україні


















«Південь»

«Центр»

«Північ»

Румунія

Словаччина


















«План Барбаросса», затверджений Гітлером в грудні 1940 р.

Південно-Західний фронт

Південний фронт















Швидке просування танкових дивізій німецької армії у глиб території СРСР













Прорив фронту радянських військ, їх оточення і знищення













Війна з СРСР повинна була тривати не більше 6 – 8 тижнів, або 1,5 – 2 місяці











Україну планувалося захопити вже в перші тижні війни

















6. Мобілізаційні заходи в Україні

30 червня 1941р.
Створення

10 липня 1941р.
Сталін

8 серпня 1941р.
Сталін

7 липня 1941р.
Звернення

Державного комітету Оборони на чолі зі Сталіним, який зосередив в своїх руках усю повноту влади в країні

очолив Ставку Верховного Головнокомандування

став Верховним Голов-нокомандувачем Зброй-них сил, привласнивши право прийняття рішень

керівництва УРСР до укра-їнського народу з закликом дати рішучу відсіч нацист-ській навалі



























Мобілізація до лав Червоної армії ( з України – понад
2 млн. чоловік)

Мобілізація – переведення збройних сил держави, промисловості, транспорту та інших галузей промисловості на воєнний лад

Створення загонів народного ополчення з числа добровольців


























Перебудова народного господарства на воєнний лад (збільшення випуску воєнної продукції, продовження робочого дня до 11 годин, скасування відпусток, дозвіл керівництву переводити працівників на будь-яку роботу без їхньої згоди, жорстка трудова дисципліна тощо)

Евакуація підприємств, колгоспів, наукових та культурно-освітніх установ, людей, цінностей та швидке налагодження виробництва в тилу (26 червня 1941р. в Україні створено спеціальну комісію з евакуації; всього з України евакуйовано понад 550 великих підприємств, 3,5 млн. населення; все, що не встигли вивести, знищували)
































Спорудження оборонних об’єктів

































Евакуація – виведення з місцевості, що перебувала під загрозою нападу ворога, у тил населення, поранених, а також матеріальних засобів


















7. Окупація України німецькими військами





Південно-Західний фронт

23 – 29 червня 1941 р. – найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк – Броди – Рівне ( 2 тис. танків з двох сторін)

30 червня – 11 липня 1941р. – відступ Червоної армії; здача Дрогобича, Львова, Луцька, Рівного, Житомира. Німці наблизились до Києва

11 липня – 22 вересня 1941р. – Київська оборонна операція (72 дні). Катастрофа Півден-но-Західного фронту.

19 вересня 1941р. – нацисти взяли Київ.



















25 жовтня 1941р. – гітлерівці взяли Харків















Командувач Південно-Західним фронтом – початкового періоду війни –
з 22 червня по 20 вересня 1941р. Загинув в бою.
Кирпонос М.П.


Командувач Західного (Південно-Західного (вересень –грудень 1941, квітень–липень 1942) фронтів. Тимошенко С.К.

Кінець 1941р. радянські війська закріпилися на лінії Вовчанськ – Балакрея – Красний Лиман


























































Південний фронт


30 червня – 11 липня 1941р. німецько-румунські війська захопили Північну Буковину, Бессарабію.


5 серпня – 16 жовтня 1941р. – оборона Одеси (73 дні). Евакуація в Крим.


30 жовтня 1941р. – 4 липня 1942р. – оборона Севасто-поля (250 днів).

16 листопада 1941р. радянські війська залишили Крим (крім Севастополя)

















































Кінець 1941р. радянські війська закріпилися на лінії Артемівськ –
– Шахтарське –
– Большекрепінська















12 – 29 травня 1942р. – наступальна операція радянських військ під Харковом, наслідки якої були трагічними (в районі Барвенківського виступу в оточення потрапили три радянські армії, втрати склали 240 тис. чол.)































22 липня 1942р. – остаточна окупація території України німецькими військами після захоплення м. Свердловська Ворошиловоградської обл. Але ціною величезних жертв, героїчного опору народу німецький план «блискавичної війни» був зірваний.

















8. Причини поразок Червоної армії в перші місяці війни

Воєнно-політичне керівництво СРСР, очолюване Сталіним, своєю антинародною внутрішньою і авантюрною зовнішньою політикою поставило СРСР на грань катастрофи

Нехватка військових командирів, оскільки кращі військові кадри були репресовані перед війною (7 тис радянських офіцерів було відправлено в ГУЛАГ, а 40 тис звільнено з армії)

Відсутність досвіду і необхідних знань в молодих командирів (до початку війни лише 7 % командирів ЗС СРСР мали вищу військову освіту, а 37 % навіть не пройшли повного курсу навчання у середніх військових навчальних закладах)

Процвітання жорсткої централізації управління й суворого підпорядкування, відсутність ініціативи командирів, що породжувало схильність до шаблонів і застарілих схем

Крайнє низька якість бойової підготовки

Зволікання керівництва з впровадженням нових видів озброєння, оскільки радянська військова техніка та озброєння своєю якістю поступалася німецьким, хоча кількісно їх переважали в декілька разів

Більше половини запасів зброї, боєприпасів, техніки було зосереджено вздовж кордонів, а тому й було захоплено зненацька, або знищено противником в перші дні війни

Було здійснено демонтаж інженерних оборонних споруд на старому радянсько-польському кордоні і не збудовано нових

Неправильне твердження, що радянські війська вестимуть б/д на «ворожій території» і «малою кров’ю»

Сталін не вірив фактам. які свідчили про готування Німеччини до вторгнення

Використання Німеччиною промислових, сировинних, продовольчих та фінансових ресурсів підкорених країн

Переваги першого удару

40 дивізій СРСР був змушений тримати на східному кордоні, де стояла мільйонна армія Японії

Міжнародна ізоляція СРСР










9. Окупаційний режим в Україні
Рейхкомісаріат «Україна»

Дистрикт «Галичина»

«Трансністрія»

Прифронтова зона

Місцеві органи влади, поліція

1943 р. Дивізія СС «Галичина»




Розчленування України

Колабораціонізм






Окупаційний режим в Україні







«Новий порядок»

Втрати України



Репресії (розстріли, концтабори)

Пограбування економічних ресурсів

Збереження колгоспів

Голокост

Закатовано – 5 млн. 264 тис.; Депортовано до Німеччини –
2,4 млн.;
Прямі матеріальні збитки –
285 млрд. крб.


10. Зони окупації

Назва
Територія
Центр

Рейхкомісаріат «Україна»
Більша частина українських земель (окрім прифронтових), Крим, Орловська область Росії, деякі райони Білорусії
Рівне

Дистрикт «Галичина» (у складі польського генерал-губернаторства)
Львівська, Дрогобицька, Станіславська й
Тернопільська області УРСР
Львів

Румунська провінція «Трансністрія
Чернівецька та Ізмаїльська області, а також землі між Бугом і Дністром, які за німецько-румунським договором від
19 серпня 1941 р. передавались Румунії
Тирасполь, згодом – Одеса

Прифронтові райони, підпорядковані військовому командуванню
Донбас, Чернігівська, Сумська, Харківська області
___




11. Течії руху Опору в Україні (1941 – 1944 рр.)
Характеристика
Течія


Радянська
Націоналістична
Польська

Мета
Визволення від загарбників


Відновлення радянської влади
Відновлення Української держави
Відновлення Польської держави, повернення західноукраїнських земель до складу Польщі

Організаційне оформлення
1941 – 1942 рр. Партизанські загони, з’єднання, підпілля (3500 підпільних організацій і груп)
Похідні групи (1941 р.), Поліська Січ (1941 р.), УПА (жовтень 1942 р. та інші загони, підпілля ОУН
1941 – 1942 рр. Армія Крайова, Армія Людова, батальйони хлопські

Кількість, тис. осіб
40 – 200
50 – 400 (похідні групи – 5)
10 – 20

Командири
С.Ковпак, О.Сабуров, О.Федоров, М.Наумов, УШПР очолював Т.Строкач
Командир Поліської Січі – Т.Бульба (Боровець). Командуючі УПА: Д.Клячківський (К.Савур), Р.Шухевич (Т.Чупринка), В.Кук
Командуючий Армії Крайової – Т.Бур-Комаровський

Основні райони дій
Українське Полісся, Чернігівщина, Сумщина
Волинь, Галичина, українське Полісся
Волинь, Полісся

Специфіка бойових дій
Діяльність партизанів, як пра-вило, підпорядковувалася й уз- годжува