Формування хронологічної компетентності учнів на уроках історії
Формування хронологічної компетентності учнів
на уроках історії та в позаурочний час
Ми захоплюємося старовиною, але живемо сучасністю.
Овідій
Сучасна освіта вирішує багато завдань, головною ціллю яких є формування творчої особистості, здатної відстоювати свої переконання, але водночас толерантної до поглядів інших. Особистості, яка прагне приносити користь суспільству, усвідомлює відповідальність за кожен свій крок і шукає свій шлях у житті. Сприяючи формуванню такої особистості, більшість педагогів використовують у своїй діяльності актуальний на сьогодні компетентнісний підхід.
Сутність його полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Компетентність ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, та є показником успішності [4, с. 16].
Метою статті є розгляд поняття «компетентність», основних складових хронологічної компетентності учнів, методів і прийомів та прикладів завдань на уроках історії та в позакласній діяльності, які сприяють формуванню хронологічних знань і вмінь.
Актуальність даної теми зумовлена важливістю формування хронологічної компетентності учня протягом вивчення історії, адже історичні уявлення минулого впливають (окрім успішної підготовки до ДПА та ЗНО) на формування життєвих ідеалів, ціннісних орієнтацій учня, його поведінку, слугують засобом громадянського і морального виховання.
Результатом навчання історії є певні властивості, що в сучасній вітчизняній педагогічній літературі витлумачують як «компетенції», «компетентності» та вживаються в одному смислі. Однак компетенція, у перекладі з латинської мови, означає коло питань, у яких людина добре обізнана. Як зазначає С. Шишов, компетентний – той, хто володіє відповідними знаннями і здібностями, що дозволяють робити ґрунтовні висновки окресленої царини та ефективно діяти в ній. [26, с. 20].
Педагоги під компетентністю людини розуміють спеціальним шляхом структуровані (організовані) набори знань, умінь, навичок і цілей, які набуваються у процесі навчання. Вони дозволяють люди ні визначати, тобто ідентифікувати і розв'язувати незалежно від ситуації проблеми, що є характерними для певної сфери діяльності.
Розвиток ключових і предметних компетентностей не відміняє традиційні підходи до завдань освіти, які передбачали формування загальних та предметних знань, навичок, умінь. Більше того, компетентності базуються на них. Взяті окремо традиційні знання, навички та вміння у практиці сучасної школи обслуговують здебільшого ака демічні цілі (складання іспитів різного рівня завдяки оволодінню програмним матеріалом), мають загальний характер, тобто не враховують індивідуально-особистісних відмінностей учнів. Пріоритет компетентнісного підходу не тільки до лає обмеженість академізму (не виключаючи його), а й надає здобу тим знанням, навичкам та вмінням індивідуалізованого, конкретного життєво-смислового характеру, чітко визначеної практичної спрямо ваності щодо власного життя людини [15, с. 38].
Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів матиме неоднакове втілення для учнів різних класів. Так, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 5 класу з історії України зводяться до таких предметних компетенцій: знати і розуміти, що таке історія, як відбувається відлік часу в історії, як історики довідуються про минуле, визначати тривалість і послідовність історичних подій, співвідносити рік із століттям, розрізняти умовні позначки і знаходити місця історичних подій на карті, знаходити у підручнику та адаптованому тексті документа відповіді на запитання і складати розповідь про подію або постать за запропонованим учителем алгоритмом, зіставляти окремі події з історії родини з історією рідного краю та України, виявляти ставлення до історії, окремих подій та вчинків історичних діячів, оцінювати роль громадян, музеїв та історичної науки у збереженні минулого.
Отже, історична пропедевтика 5 класу націлена передусім на початкові знання, елементарні уявлення та найпростіші вміння. Історичні знання п’ятикласників можна охарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, загалом пов’язані з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями, адаптованою історичною картою та стрічкою часу.
З роками навчання учнівські компетентності, що повинні бути сформованими в процесі шкільної історичної освіти, поступово ускладнюються. Результатом навчальної діяльності учнів з історії, на думку О. Пометун та Г. Фреймана, повинні стати такі компетенції: хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі; просторова – орієнтування учнів в історичному просторі; інформаційна – вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації; мовленнєва – будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних подій і явищ; логічна – аналізувати, пояснювати історичні факти, формулювати теоретичні поняття, положення, концепції; аксіологічна – формулювати версії й оцінки історичного руху та розвитку [11, с. 106 –107].
Структура хронологічної компетентності учнів передбачає вміння: називати наважливіші дати; визначати дати та хронологічні межі подій; тлумачити хронологічні по няття; відносити дати та події до відповідних історичних періодів та епох; співвідносити різні системи літочислення; пояснювати, які ключові факто ри пов’язують події між собою; позначати на лінії часу запропоновані вчителем дати подій; співвідносити рік зі століттям; визначати послідовність та тривалість подій, їхню від даленість від сьогодення; визначати наступність подій у часі; складати хронологічні та синхроністичні таблиці; виявляти ієрархічність подій та тривалість процесів; порівнювати події за часом, коли вони відбувалися, та їхню тривалість; виділяти етапи історич них подій та процесів; виділяти сутнісні ознаки історичного періоду чи етапу; знаходити місце події в загальному хронологічному контексті; оцінювати аргументованість й обґрунтованість періодизацій історичних процесів; створювати часові асоціації; складати власну періодизацію історичного процесу.
Прийоми формування хронологічних уявлень:
Образне позначення дати
Робота зі стрічкою часу
Використання фрагментів історичних джерел з одиницями інформації для локалізації події
Гра “Порушена послідовність”
Складання хронологічних та синхроністичних таблиць
Гра “Четвертий зайвий”
Розв’язування хронологічних прикладів та рівнянь
Розгадування кросдат
Формування хронологічної компетентності учнів має бути органічним елементом у загальній системі навчання історії; його слід планувати на всіх етапах навчального процесу від початко вого (ознайомлювального) вивчення матеріалу до його закріплення, повторення, узагальнення й оперування ним.
Найпростішими можуть бути завдання на схвалення чи заперечення (відповідь «так» чи «ні») дати певної події, або на встановлення відповідності однієї з двох подій вказаній даті (або навпаки); завдання на співвіднесення, яка з декількох наведених подій відбулася раніше.
Традиційними формами перевірки хронологічних знань є завдання на встановлення послідовності подій, відповідності між датами й подіями (одна з яких може бути зайвою), визначення дати події за описом. Приклади завдань для курсу історії України 9 класу:
Установіть відповідність між датами та подіями.
1 1812 р.
2 1825 р.
3 1830-1831 рр.
4 1833-1837 рр.
А Повстання Чернігівського полку.
Б Польське повстання «За нашу і вашу свободу».
В Перехід до складу Російської імперії території між Дністром і Прутом.
Г Діяльність просвітницько-літературного гуртка «Руська трійця».
Д Місія В. Капніста до Берліна.
Про яку подію йдеться в уривку з історичного джерела?
«У липні 1819 р. повстанці відмовилися косити сіно для державних коней. Для керівництва розправою над поселенцями прибув сам Аракчеєв. Жахливою смертю від «шпіцрутенів» загинуло не менше 80 осіб».
А Повстання бузьких козаків на Херсонщині.
Б Селянський рух під керівництвом У. Кармелюка.
В Рух «У Таврію за волею».
Г Повстання військових поселенців у Чугуєві.
Установіть відповідність між датами і подіями та явищами.
1 1813 р.
2 1824 р.
3 1831 р.
4 1848 р.
А «Холерні бунти» на Закарпатті.
Б Львівське збройне повстання.
В Початок селянських виступів під проводом У. Кармелюка.
Г Поява першого цукрового заводу на Київщині.
Д Започаткування морського пароплавства у Миколаєві.
Установіть хронологічну послідовність подій.
А Вихід друком альманаху «Русалка Дністрова».
Б Утворення Азовського козацького війська.
В Вторгнення наполеонівських військ в межі Російської імперії.
Г Діяльність новгород-сіверського патріотичного гуртка.
Виконуючи такі завдання, школярі не тільки перевіряють свої досягнення, а й набувають навичок роботи із завданнями ЗНО.
Важливим напрямком є формування вмінь і навичок роботи зі стрічкою часу. Завдання можуть бути на визначення тривалості історичних подій, на встановлення тимчасових зв'язків між подіями, на виявлення синхронності історичних подій.
Завдання для шестикласників:
Познач на лінії часу відповідними літерами періоди історії Давньої Греції.
ХХХ ст. ХХ ст. ХV ст. Х ст. V ст.
А - Ахейська цивілізація
Б – Мінойська цивілізація
В –Гомерівська Греція
Г – Троянська війна
Д – Велика грецька колонізація
Найважливішим елементом у методиці розви тку хронологічних вмінь учнів постають хронологічні задачі, серед яких можна виділити два підвиди: стандартні й нестандартні. Якщо стандартні дозволяють розвивати найпростіші хронологічні вміння учнів, такі як вміння співвідносити рік зі століттям, підраховувати час, який минув від однієї події до іншої, то нестан дартні розраховані на формування таких склад них вмінь учнів, як співвідносити різні системи літочислення, працювати з неадаптованими істо ричними джерелами, зміст яких складає хронологічний матеріал.
Приклади хронологічних задач
1. Задачі на встановлення віддаленості події від сьогодення: «Скільки років тому відбулася по дія, якщо відома її дата?». Наприклад: «Скільки років тому відбулася коронація галицького князя Данила Романовича, якщо відомо, що вона була 1253 року?» (2013-1253=760);
«На Любецькому з’їзді князів 1097 року вперше в історії Київської Русі було ухвалено припинити міжусобні війни. Скільки років тому було прийняте це рішення?» (2013-1097=916)
2. Задачі на встановлення віддаленості однієї по дії від іншої: «Скільки минуло років від одні єї події до іншої?» або «На скільки років одна подія відбулася раніше за іншу?»
Наприклад: «Скільки років минуло від «Тарасової ночі» до захоплення Кодацької фортеці козаками Івана Сулими?» (1635-1630=5);
«2 серпня 1654 року жителі Чернігова мали можливість спостерігати дивовижне природне явище. У 2 години по полудні «солнце затмилось страшно, было всем в борза великом подивенно». Затемнення хоча і налякало людей, але не спричинило їм безпосереднє лихо. А через скільки років зазнають справжнього лиха - кривавої різанини - жителі Батурина?» (1708-1654=54).
3. Задачі на встановлення дати події за її відда леністю від сьогодення: «Якого року відбула ся подія, якщо відомо, що після неї минуло ... років?» (наприклад: «У якому році були винайдені самозапальні сірники, якщо у 2012 році вони могли святкувати свій 200-літній ювілей?»; 2012-200=1812).
4. Задачі на встановлення дати події за її відда леністю від іншої події: «Якого року відбулася подія, якщо відомо, що це сталося після вказа ної події через певну кількість років?»
Наприклад: «Якого року у Глухові було створено перший спеціальний музичний заклад, якщо це сталося через 19 років після укладення Конституції Пилипа Орлика?» (1710+19=1729).
Завдання такого типу можна застосовувати з використанням міжкурсових зв’язків. Наприклад, на уроках історії у 9 класі розв’язуємо такі задачі: «Скільки років треба відняти від дати проголошення Німецької імперії, щоб отримати рік заснування Київської громади?» (1870-1861=10);
«Різницю років між Емським указом та Валуєвським циркуляром додайте до року заснування Київської громади. Рік якого масового явища російського визвольного руху на території українських земель ви отримали?» (1876-1863=13; 13+1861=1874 – «ходіння в народ»);
«Скільки років треба додати до року прийняття Валуєвського циркуляру, щоб отримати рік остаточного об’єднання Італії?» (1870-1863=7);
«Перший поділ Речі Посполитої відбувся 1772 р. Підрахуйте, коли відбудеться її другий поділ, якщо це станеться через ту кількість років, що тривала Північна війна» (1772+21=1793).
Можна урізноманітнити продовження цього завдання грою з цифрами: «До знайденого результату допишіть ще 3 цифри таким чином, щоб отримати рік прийняття «закону Юзефовича».
5. Задачі на встановлення віддаленості події від зазначеної дати з переходом через еру (наприклад: «Під час захоплення Ніневії 612 р. до н. е. згорів палац Ашшурбаніпала. Скільки років пролежали недоторканними книжки з бібліо теки царя, якщо залишки палацу було розко пано 1854 р.?»; 1854+612=2466). Дещо складніша задачка: « Еванс здійснював розкопки на Криті з 1899 по 1930 роки. Він відкрив не відому раніше культуру, яку назвав мінойською. Близько1470 р. до н. е. Крит постраждав від виверження вулкану на острові Санторин.
а) У якому столітті відбувалися початок і завершення робіт
А. Еванса на Криті; виверження вулкану на Санторині?
б) Скільки часу відділяє нас від загибелі мінойської цивілізації?».
6. Задачі на встановлення дати події н. е. за від даленістю її до іншої події з переходом че рез еру (наприклад: «Якого року греки святкували 2500-річчя перемоги у Марафонській битві?»; 2500-490=2010. Інший приклад: «Через скільки років після утворення єдиної Китайської держави відбулося повстання «червонобрових», повстання «жовтих пов’язок»?»; 221+18=239, 221+184= 405) .
7. Задачі на встановлення дати події, що відбу лася до н.е. за віддаленістю її від сьогодення (або від певної дати): «Якого року відбулася битва при Гавгамелах, де Олександр Македонський остаточно розгромив армію Персії, якщо відомо, що 1969 р. у Греції відзначали 2300 років цієї події?»; 2300-1969=331).
Ще такий варіант для шестикласників: «Відомо, що Троянська війна відбулася у 1200 р. до н. е. Ахейців у цій війні очолював Агамемнон цар Мікен. Скільки років тому назад перебував при владі Агамемнон?»; 1200+2013=3213.
8. Задачі на встановлення подій за датами або дат за подіями. Наприклад: «Яка подія відбулася 972 р. біля Дніпро вих порогів?»; «Якого року вперше в докумен тальних джерелах вжито назву «Україна»?».
Жвавий інтерес учнів викликає розв’язання таких задач у поетичній формі. Зокрема, під час розгляду теми 4 «Культурне життя в українських землях наприкінці ХVІІІ у першій половині ХІХ ст.» (Історія України, 9 клас) пропоную школярам такі завдання:
У Ніжині засніженім, малім...
Лише затихне гімназистів гомін
Опісля лекцій, знов Микола Гоголь
Та ще Микола Прокопович з ним,
Рукописний готують альманах
І оду "Вольность" Пушкіна читають,
Мов дня нового грані відкривають,
А сутінки лягають на шибках.
І слухає уважно їх Євген,
Новий товариш їхній, першокурсник...
Запитання: «Коли почала діяти Ніжинська Гімназія вищих наук? Який рік поєднує цей навчальний заклад зі «Справою про вільнодумство»?
Розглядаючи тему «Україна в роки Другої світової війни» (11 клас), старшокласники знайомляться з поетичними рядками С. Долгошеєнка
В поліції в депо, у ресторані
Підпілля бачить все могло і чуть...
Труїлись в ресторані аси п’яні!
Поліцію громила людська лють.
В депо стояли мертві паровози,
Як їм Батюк з людьми зробив «ремонт»,
І грізні «тигри» у страшні морози
Мертвіли, бо не йшло пальне на фронт.
Аеродром вночі вогнем облитий:
Там партизанський побував загін
З підпіллям разом - й смертю там прошитий
Літак і дзот ворожий не один
та відповідають на запитання: «Про яке явище йдеться у цих рядках? Коли було остаточно окуповано Україну? Скільки часу пройшло від початку Великої Вітчизняної війни до повної окупації фашистами України? А від початку Другої світової?»
Для учнів 8-го класу можна запропонувати задачу такого типу: «17 червня 1663 року старшина і тисячі рядових козаків, запорожців і «некозацьких добровільців» (селяни і міська біднота) зібралися на вибір нового гетьмана Лівобережної України. Кандидатами старшини були наказний гетьман Я. Сомко і ніжинський полковник В. Золотаренко, кандидатом черні кошовий Запорізької Січі І. Брюховецький, якого підтримував і царський уряд. У бурхливих суперечках непомітно промайнув час. Наступного дня, 18 червня 1663 року російський князь Гагін, присутній на раді і підкуплений Брюховецьким, вручив йому гетьманську булаву. Козаки підхопили Івана, поставили на стіл і проголосили гетьманом. Про яку подію йдеться у даному джерелі?».
Джерелами історичної інформації, які можна використовувати під час формування хронологічних умінь, є й анекдоти. Вони добре запам’ятовуються завдяки невеликій кількості дійових осіб та стислому обсягу. Термін «анекдот» в українській літературі вперше вжив у 1822 р. Григорій Квітка Основ’яненко в газеті «Вісник Європи». Якщо відволіктися від поверхового ставлення до анекдотів, то можна помітити, що часто вони набагато більше можуть розповісти про характер історичної особистості чи цілий період в житті певної країни, ніж величезна кількість офіційних документів. Наприклад, розглядаючи тему «Україна в 1929 - 1938 рр.», десятикласники визначають рік події за текстом наступного анекдоту: «Якось за гарну роботу послали колгоспника до Москви на з’їзд. Сидить він у залі, аж ось виходить батько Сталін і говорить: «Так і так, товариші, нам потрібні темпи в роботі, темпи нам потрібні, чуєте!»
Тут колгоспник штовхає в бік свого сусіду: «А скажіть, будь ласка, що таке темпи, бо я нічого не второпаю». Той глянув на нього й каже: «Ви бачите той будинок?»
Бачу, відповідає колгоспник.
За скільки років ви б його побудували?
Та років за п’ятнадцять.
А більшовики, каже, побудували за два роки. Оце і є темпи.
Коли він повернувся додому, його почали розпитувати, що бачив, що чув у столиці.
О, каже колгоспник, Сталін говорив про темпи. На жаль, тут немає таких будинків, як там, тоді б я добре зміг пояснити! Але візьмемо ну що нехай хоч і отой цвинтар. За який час таке кладовище виникло?
Та років за двісті, відповідають односельці.
А більшовики створили лише за одну весну ... року. Оце вам і є більшовицькі темпи!»
Період масових політичних репресій вищезазначеної теми ілюструє розмова між іноземним туристом та радянським громадянином:
Іноземець: - Як поживаєте?
- Як пасажири в автобусі.
- Як це?
- Одні сидять, інші трясуться.
Або ще такий варіант, який можна спроектувати на сучасність та подискутувати з приводу вседозволеності у висловлюванні думок:
6 заповідей радянського громадянина
Не думай.
Якщо подумав – не кажи.
Сказав – не записуй.
Записав – не друкуй.
Надрукував – не підписуй.
Підписав – спростуй.
9. Задачі на встановлення та групування дат на основі наведених подій, явищ, процесів; на співвіднесення дат з явищем або процесом. Наприклад: «За датами укажіть події з історії Галицько-Волинської держави: 1199 р., 1238 р., 1223 р., 1241 р., 1253 р., 1340 р., 1349 р.»; «Розміс тіть на хронологічних сходинках імена най більш відомих князів Київської Русі доби роздробленості»;
«Назвіть дати, пов’язані з діяльністю князя Ярослава Мудрого: 988, 1019, 1240, 1036, 1051, 1097, 1054»;
«Виберіть дати, які відносяться до однієї історичної події: 1649, 1663, 1652, 1686, 1648, 1651, 1667»;
«Об’єднайте наступні дати подіями, до яких вони відносяться: 1700, 1648, 1772, 1652, 1793, 1654, 1795, 1709, 1721».
10. Задачі на встановлення синхронності фактів, подій, історичних періодів: «Сучасником яких відомих вам історичних діячів був князь Данило Романович (Галицький)?»;
«Яка подія відбулася на Лівобережній Україні в рік зречення Ю. Хмельницьким гетьманської булави (під час другого гетьманування)?»; «Яка велика подія відбулася на Русі в той час, коли європейські народи здійснювали Перший хрестовий похід?»;
«Який орган управління Україною було створено в рік видання «Табеля про ранги» в Російській імперії?» (1722 – Перша Малоросійська колегія);
«Хто очолив козацьке повстання на українських землях в рік завершення у Європі Тридцятилітньої війни?» (1648 – Б. Хмельницький);
«Назвіть документ, написаний українським гетьманом чеського походження в рік початку Прутського походу Петра І» (1710 – Конституція Пилипа Орлика).
11. Задачі на встановлення хронологічної по слідовності подій з використанням уривків з джерел, історичних малюнків (картин) тощо (наприклад, «Назвіть події історії Київської Русі за пер ших князів, про які розповідає літопис. Розташуйте їх у хронологічній послідовності» або «Розташуйте портрети князів у хронологічній послідовності»).
Зокрема, на уроці узагальнення теми 2 «Київська держава наприкінці Х у першій половині ХІ ст.» семикласникам можна запропонувати конкурс під назвою «Документальна хронологія». Суть даного завдання полягає в тому, що учням потрібно розташувати події, описані в уривках документів у хронологічній послідовності. Наприклад,
А «І сталася січ люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати І так погинули вони, а решта їх десь розбіглась і до сьогодні».
Б «І став він городи зводити по Дерні, і по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні». Грандіозні фортифікації увічнено назвою «Змієві вали».
В «Поставив Ярослав Русина Іларіона митрополитом Русі у Святій Софії, зібравши єпископів».
Г «Повелів він поскидати кумирів – тих порубати, а інших вогню оддати. Перуна ж повелів він прив'язати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричевому узвозу на ручай».
Учні 8-го класу виконують подібне завдання, спираючись на уривки з договорів та документальні свідчення, які стосуються 2-ї половини ХVІІ ст.:
А «Уся Річ Посполита народів польського, і Великого князівства Литовського, і Руського та провінцій, що до них належать, відновлюється в повноті так, як було перед війною Гетьман руських військ до кінця свого життя гетьманом руським і першим сенатором у воєводствах Київському, Брацлавському та Чернігівському залишатиметься Академія Київська такими вольностями має задовольнятися, як і академія Краківська»
Б «Південна Україна, Брацлавщина і Поділля залишаються під владою Туреччини. Туреччина визнає за Московською державою Лівобережну Україну і Запорожжя. Територія від Дніпра до Бугу має бути незаселеною».
В «Воєнні дії між державами припиняються, встановлюється перемир’я на 13,5 років. Під владою Московської держави залишається Лівобережна Україна, повертається Смоленщина, Сіверщина та на 2 роки Київ. За Польщею закріплювалися землі Білорусі й Правобережної України».
Г «Наприкінці березня 100-тисячна московська армія на чолі з князем О. Трубецьким рушила в Україну. 20 квітня її було зупинено козаками Чернігівського й Ніжинського полків. Майже два місяці козаки тримали облогу. І. Виговський протягом цього часу готувався до вирішального бою. Гетьман домовився з кримським ханом про підтримку 40-тисячної орди і загалом мав 60 тисяч вояків. Головна битва закінчилася поразкою московського війська».
Розглядаючи тему Першої світової війни у 10 кл., пропоную учням визначити подіі за кількома фактами (або відразу розташувати їх у хронологічній послідовності):
А «Взяти фортецю лобовою атакою не вдалося. За 10 місяців противник зміг просунутися всього на 7 км. Запекла боротьба більш ніж 1 млн. чол. привела до того, що кожен гектар землі у вигляді боєприпасів отримав 50 т сталі. У цій «м’ясорубці» було «перемелено» 120 дивізій».
Б «Операція готувалася дуже ретельно, в ній брали участь майже половина англо-французьких сил західного фронту. Туманний Альбіон уперше використав тут більше 30 одиниць своєї таємної зброї. За 4, 5 місяці битв війська Антанти просунулись уперед лише на 10 км, втративши при цьому майже 800 тис. чол.».
В «У ході битви Австрія опинилася на межі катастрофи, а Німеччина знімала свої дивізії з Західного фронту і перекидала їх на схід. Пройшовши 350 км, росіяни зайняли Галичину, Буковину, досягли Закарпаття. Єдина битва ПСВ, що отримала назву на честь прізвища генерала».
Г «Тут німці вперше застосували гігантські гармати надзвичайної сили, які використовували при штурмі фортець. На Льєж 6 серпня вперше було здійснено повітряний наліт, скинуто 13 бомб. Уперше було застосовано найбільш варварські методи ведення війни, - німці брали в заручники мирних жителів і десятками розстрілювали їх »
Жваву зацікавленість при формуванні хронологічної компетентності викликає в учнів робота з такими візуальними джерелами, як карикатури. Останні створюють яскравий дотепний образ певної події чи явища, можуть при цьому використовуватися як засіб агітації чи пропаганди. Як зауважує Ю. Комаров, сучасний підліток має так зване кліпове мислення, схильний сприймати образ, а не текст [10, с. 16]. Карикатури легко актуалізуються, змушують активізувати знання, отримані раніше. Наприклад, соціально-економічний розвиток УРСР 70-80-х років ХХ ст. можна проілюструвати такими карикатурами:
Про значні проблеми забезпечення житлом військовослужбовців 80-90-х років старшокласники згадують, розглянувши таку карикатуру:
Карикатури використовують і для встановлення хронологічної послідовності подій або відповідності. Досить багато карикатур пов’язано з подіями Другої світової війни. Окрім ставших вже хрестоматійними «шлюбних угод» між Сталіним та Гітлером, пропоную учням розташувати в хронологічній послідовності (як варіант – визначити дату події або співвіднести з наведеними датами) наступні малюнки:
Для підготовки одинадцятикласників до складання ДПА та ЗНО можна запропонувати розмістити у хронологічній послідовності плакати (у даному випадку деякі з них близькі до карикатур) наступного змісту:
Цікавими для порівняння є плакати, які зображають одну подію, але належать авторам ворогуючих країн. Вони не тільки яскраво характеризують певну епоху, розвивають хронологічні вміння, а й дають вчителю широкі можливості для аналізу ситуації, прогнозування, розвитку критичного мислення учнів. Наприклад, уявлення про російсько-японську війну можна отримати з наступних сюжетів:
Прикладом нестандартних хронологічних задач можуть бути такі:
А) Співвідносити різні системи літочислення: «Відомо, що мусульмани ведуть своє літо числення від року переселення Мухаммеда із Мекки в Медину. Встановіть, який зараз рік за мусульманським літочисленням»; «В якому році за слов’янським літочисленням відбувся Любецький з’їзд, якщо відомо, що князь Ярослав помер у 6562 році?» .
Б) Працювати з неадаптованими історичними джерелами, що містять хронологічний мате ріал: «Прочитайте уривок із Повісті минулих літ й дайте відповіді на запитання. «У рік 6454 Ольга з сином Святославом зібрала воїв багатьох і пішла на Древлянську землю. І ви йшли древляни насупротив. І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був [Святос лав] зовсім малим. І сказав [воєвода] Свенельд і [кормилець] Асмуд: «Князь уже почав. Уда римо, дружино, вслід за князем». Якого року відбулася ця подія за нашим літочисленням? Як ви це визначили? Від якої події рахували час слов’яни? Чи можете ви встановити, в яко му році за слов’янським літочисленням відбу лося хрещення Русі?».
З метою підвищення інтересу школярів до вивчення історії, зокрема формування хронологічних вмінь і навичок, доцільно використовувати навчальні ігри (або їх елементи) – як на уроках, так і в позаурочній, позакласній діяльності.
Навчальна (дидактична) гра розглядається як цікава для учнів діяльність, що спрямована на формування знань, умінь і навичок. Але, як зауважує заслужений учитель України В. Машіка, серед науковців і вчителів-практиків до цього часу не вироблено єдиних підходів до визначення поняття “навчальна (дида
·ктична) гра” та й навряд чи найближчим часом це буде зроблено. Адже виконання школярами одного і того ж завдання в одному випадку може розцінюватися як навчальна вправа, а в іншому як навчальна (дидактична) гра. Наприклад, визначення істинних і хибних тверджень при виконанні письмового завдання з історії вважається навчальною вправою, а якщо необхідно знайти помилку у тексті (безперечно не таку, яка лежить на поверхні), і в цьому беруть участь команди, які змагаються між собою, то це вже буде грою [14].
За методикою проведення педагогічна наука виділяє різні види ігор, зокрема рольові, сюжетні, ділові, ігри-змагання. Якщо виходити з дидактичної мети, то ігри можуть бути актуалізуючими, формуючими, узагальнюючими, контрольно-корекційними.
Гра сприяє кращому засвоєнню термінів і понять, стимулює учнів до кропіткої роботи з першоджерелами та додатковою літературою, тренує пам’ять, розвиває кмітливість, виробляє вміння застосовувати здобуті знання на практиці, поглиблює та урізноманітнює внутрікурсові та міжпредметні зв’язки.
Бажання учнів здобути перемогу у грі є хорошим стимулом до ретельної підготовки, до постійного повторення пройденого навчального матеріалу, оскільки дуже мудро твердили римляни: “Repeticio est mater studiorum” (Повторення – мати навчання).
Звісно, навчальні ігри передбачають використання широкого спектру завдань, у т.ч. і на перевірку знань хронології. З цією метою можна запропонувати командам (або окремим учням), які беруть участь у грі історичні рівняння. Вони, як правило, передбачають кілька мисленнєвих операцій, змушують замислитися над умовою та послідовністю виконання.
Приклади застосування історичних рівнянь:
А:Б+В=Г, де
А – сума цифр дати заснування гуртка «Південні бунтарі» (1+8+7+5=21);
Б – третя цифра дати створення «Київської комуни» (1873; 21:7=3);
В – рік «Чигиринської змови» (1877);
1877+3=1880
Г – яку організацію було створено цього року? (1880 р. – Південноросійський робітничий союз).
(А-Б)+В=Г, де
А – рік видання Емського указу;
Б – рік виходу Валуєвського циркуляру;
В – рік заснування Київської громади;
Г – рік якого масового явища серед російської інтелігенції ви отримали? (1876-1863+1861=1874 – «ходіння в народ»).
(А+Б):В=Г, де
А - сума цифр дат земської реформи (1+8+6+4=19);
Б – сума цифр дати реформи цензури (1+8+6+5=20);
В - останню цифра року скасування категорії тимчасовозобов’язаних селян (1883).
(19+20):3=13;
Скільки до отриманого результату (Г) треба додати, щоб отримати дату реформи міського самоврядування? Яка подія відбулася у цей рік?
1870-13=1857; 1857 р. – створення Головного комітету Російської імперії з розробки проекту селянської реформи.
(А-Б):6+В-Г=Х, де
А – дата «Київської козаччини»;
Б – рік повстання декабристів;
В – рік виходу в світ «Положення про селян» Олександра ІІ;
Г – перші дві цифри року селянського руху «У Таврію за волею»;
Х – яка подія відбулася у квітні цього року на західноукраїнських землях?
(1855-1825):6+1861-18=1848 (скасування кріпосного права у Галичині).
А-Б+В+Г=Х, де
А - рік Андрусівського мирного договору;
Б - рік укладення Московських статей;
В - рік Бучацького мирного договору;
Г - третя цифра року укладення Конотопських статей;
Х - напишіть подію, яка відбулася цього року.
(А + Б): 2 = В, де:
А рік відкриття Суецького канала;
Б рік початку оформлення франко-російського союзу;
В рік винайдення кулькової ручки.
(1869 + 1891): 2 = 1880
У 5-6 класах актуальними будуть різноманітні дидактичні ігри, побудовані на основі стандартних хронологічних за дач. Однією з них може бути «Хронологічне лото»: вчитель на зиває століття й демонструє заздалегідь підготовлені дати (вони можуть бути записані на дошці), а учні відповіда ють, чи належать дати відповідному століттю. Цю гру можна застосувати у зворотному порядку, коли вчитель називає дати, а школярі відповідають, до якого століття вони належать. Під час гри можна вла штовувати змагання між рядами. Так само формується вміння визначати учнями приналежність дати до певної половини (першої чи другої) вказаного учителем століття.
Певною мірою цікавішими для 6-класників будуть завдання такого типу: «Визначте подію, яка відбулася раніше за іншу. Поставте літеру під відповідною цифрою, знайдіть синонім до отриманого слова.
1) Г Реформи Солона
Е Реформи Лікурга
2) К Тиранія Пісистрата
Л Троянська війна
3) Л Спорудження Лабіринту
М Запровадження остракізму
4) І Рада «400»
Й Рада «500»
5) О Поява театру в Афінах
Н «Іліада» Гомера
1)
2)
3)
4)
5)
Елементи гри «Історія в загадках чи Загадки історії» можна використовувати як у позакласній діяльності, так і на уроках. Як правило, п’ятикласникам подобається така форма перевірки знань. Вона дозволяє також акцентувати увагу на найбільш визначних моментах правління певного історичного діяча або конкретної події. Наприклад, учитель пропонує розташувати відповіді на загадки про князів Київської Русі у хронологічній послідовності:
А) Усе життя провів цей князь в поході –
На різних ворогів Русі завжди везло.
Не брав наметів він. При будь-якій погоді
Спав на землі, під головою мав сідло. (Святослав)
Б) Його називали всі «тестем Європи» -
Три княжі доньки королевами стали.
Зв’язки міжнародні він зміцнював щороку,
Величним і мудрим його всі вважали. (Ярослав)
В) «Великий ти, князю, і мужній вояка!
Від стріл захистить твоє тіло броня.
Тобі не загрожує зброя ніяка
Загинеш ти, князю, від свого коня» (Олег)
Г) Вогнем та мечем охрестив він слов’ян.
За скільки років – сказати вам не берусь.
Із заклятих поган зробив християн –
Щоб рівнею стала всім Київська Русь. (Володимир)
Подібні віршовані загадки можна використовувати у 5,7 класах при перевірці основних моментів діяльності конкретної історичної особистості. Наприклад, вивчаючи правління князя Святослава учні розташовують у хронологічній послідовності фрагменти тексту, одержуючи в кінцевому підсумку віршовану характеристику:
А) Перед початком цього бою
Князь мовив так своїм героям:
«Не маємо уже куди подітись,
То ж мусимо ми, браття, битись.
Краще усі поляжемо кістьми,
Аніж втечемо звідси, друзі, ми!»
Б) Коли повертався додому з походу,
То з військом на Хортиці зазимував.
Де хан печенізького злого народу
Зненацька підступно на нього напав.
В) Життя його хан Куря загубив,
А щоб про це не забувати
Із княжого черепа чашу зробив
І напис такий звелів написати:
«Чужого шукаючи – своє загубив».
Г) Послали до князя тоді на Балкани
Посланця зі словами такими кияни:
«Ти, княже, чужої землі все шукаєш,
А отчину власну не захищаєш!»
Для дидактичних ігор, які перевіряють хронологічні вміння, можна використовувати і «магічні квадрати» (вони можуть мати й інші геометричні форми), у яких зашифровані імена чи прізвища історичних діячів. Ці квадрати потрібно уважно переглянути, знайти імена історичних діячів, пояснити, кому вони належать і розташувати у хронологічній послідовності їх перебування при владі. Коли ми тільки починаємо використовувати такий прийом, квадратик роблю невеликий, імена в ньому розташовую по горизонталі зліва направо. Наприклад, п’ятикласники розглядають такий квадрат, шукають імена українських гетьманів (хоча в даному випадку є й інші), та розташовують їх відповідно до часу перебування при владі (Кирило – Розумовський, Богдан – Хмельницький, Пилип – Орлик, Іван – Скоропадський, Мазепа, Павло – Полуботок). А от Ілля, Ігор, Олексій – це вже імена зовсім іншого типу діячів.
Б
Ю
І
Л
Л
Я
С
В
Я
Т
І
Л
А
К
Ш
О
К
О
Р
И
К
И
Р
И
Л
О
Д
Ж
О
У
П
Д
І
М
Б
О
Г
Д
А
Н
А
У
Т
П
И
Л
И
П
Ч
Р
В
І
В
А
Н
Ж
У
К
Д
Е
Л
Ш
И
П
Е
Т
Р
О
І
Щ
О
Л
Е
К
С
І
Й
Б
У
К
Т
О
І
Г
О
Р
К
У
Б
А
Р
С
Е
П
Ф
Т
Е
Р
Г
О
Поступово завдання ускладнюються – імена можуть бути написані у зворотному порядку, знизу вверх або ламатися під прямим кутом. Для перевірки уваги - дати завдання знайти імена діячів за конкретною ознакою (певний історичний період, належність до певного стану, професії тощо).
Гра «Порушена послідовність» відчутно пожвав лює інтерес учнів до виконання хронологічних завдань. Учням пропонується відновити послідовність подій, які у довільному порядку вони бачать перед очима. Традиційне завдання з історії Давнього Риму на уроці – розташувати в хронологічній послідовності події
А) заснування Рима;
Б) битва з Пірром;
В) утворення Римської республіки;
Г) підкорення Римом усієї Італії.
Для шестикласників, які знайомляться з історією греко-перських війн, можна запропонувати відновити хронологічну послідовність наступних подій:
А) Ксеркс залишає Грецію після Саламінської битви;
Б) воїн добігає до Афін з доброю звісткою: «Радійте, ми перемогли!» та падає мертвий;
В) Фемістокл закликає греків будувати військовий флот;
Г) у битві біля міста Платеї була остаточно розгромлена перська армія.
Сприяють розвитку мислення і перевіряють хронологічні вміння також завдання типу «Четвертий зайвий». Наприклад, учням запропоновані групи дат – потрібно зрозуміти, за яким критерієм вони об’єднані і вилучити одну зайву: 490 р. до н.е., 480 р. до н.е., 479 р. до н.е., 431 р. до н.е. (всі, крім останньої, стосуються греко-перських війн).
Учні 7-х класів, які беруть участь в історичній грі-вікторині, присвяченій історії Київської Русі, розташовуватимуть у правильній послідовності події, змальовані цитатами:
А) «Як внадиться вовк до овець, то не заспокоїться, поки не переносить всіх, якщо не вбити його»;
Б) «Хай буде се матір городам руським»;
В) «Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив»;
Г) « От тепер пізнав я істинну віру».
На уроках всесвітньої історії 8-класники пригадують події в країнах Європи та історичних осіб, діяльність яких відображена у цитатах:
А) «Париж вартий меси»;
Б) «Чия влада, того й віра»;
В) «Вівці поїдають людей»;
Г) «Краще потопити землю, ніж втратити її».
Дев’ятикласникам пропонується завдання на кмітливість, швидкість мислення: «1910 р. у столиці Персії Тегерані один із прогресивних місцевих театрів поставив п’єсу Миколи Гоголя «Ревізор». На виставу прибув сам шах разом із міністрами, але після закінчення першої дії роздратований вийшов із зали.
Наступного дня радники доповіли володарю Персії, що це його політичні суперники навмисно запросили з Росії письменника на ім’я Гоголь, який написав критичну п’єсу, де під виглядом своєї країни висміяв перські реалії. Шах доручив знайти та суворо покарати зухвалого драматурга і, не дочекавшись результатів від своїх підлеглих, звернувся з таким проханням до російського посольства. Як ви гадаєте, чи задовольнить Російська імперія бажання шаха? Чому?».
Завдання з хронології - зафіксувати дати названих в уривку документа подій - виконують і восьмикласники, працюючи з текстом про О. Безбородька: «Канцлер Російської імперії, князь Олександр Андрійович Безбородько (17471799), народився у Глухові в родині генерального писаря козачого реєстрового війська. Освіту майбутній творець «світового ладу» здобув у Києво-Могилянській академії, де вражав викладачів і студентів не лише блискучими здібностями, а й феноменальною пам'яттю.
Після випуску Безбородька взяли на службу до канцелярії Малоросійського генерал-губернатора графа П. О. Рум'янцева (засновану р.?), який згодом рекомендував талановитого юнака імператриці Катерині II на посаду секретаря. Олександр Андрійович зробив блискучу кар'єру при дворі: він став довіреною особою цариці, займаючись як справами внутрішньої, так і зовнішньої політики. Безбородько був автором «Маніфесту про збройний нейтралітет» (р.?), що дозволив Сполученим Штатам Америки за допомогою Росії вистояти у боротьбі з Англією. Канцлер стояв за створення потужної коаліції Росії та Австрії, котра повністю змінила розклад сил у Європі. Безбородько укладав угоди про приєднання до Росії Криму (р.?) та Польщі (р.?). При цьому Олександр Андрійович провадив досить жорстку дипломатію. Так, наприклад, під час підписання мирної угоди з Туреччиною в Яссах (р.?) він відверто заявив представникам султана: «Бажаєте мати війну або мир? Можете отримати як те, так і інше. Мир за Галицькими попередніми статтями або війну до повної загибелі. Вибирайте».
Різновидом такого завдання є виправлення помилок у тексті: «Вирішальна битва між основними силами польської та української армій
відбулася 18-30 червня 1651 р. поблизу Батога на Волині. Вирішальну
роль у перемозі козацького війська відіграв кримський хан, війська якого
захопили в полон польського короля. Після поранення Б. Хмельницького
наказним гетьманом було обрано Максима Кривоноса, рішучі дії якого
привели до цілковитої поразки польського війська».
Учні 8 класу можуть «погратися» з цифрами й під час виконання таких завдань:
«З першого та другого ряду чисел складіть відомі вам дати та поясніть їх:
16, 16, 16, 17, 17.
50, 58, 63, 64, 67»;
«З наступних чисел складіть дати подій кінця ХVІІ ст. та поясніть їх:
1,1,1,1,1,1,1.
4,4,4.
5,5,5.
6,6,6,6,6,6,6.
8,8.
9»;
«Із даних чисел складіть дати трьох важливих для України договорів:
1,1,1.
4,5.
6,6,6,6,6.
7,8».
У старших класах таку гру з хронологією можна дещо ускладнити. Наприклад, під час проведення узагальнюючого уроку з теми «Друга світова війна» (Всесвітня історія, 11 кл.) пропоную розташувати в хронологічній послідовності події, назви яких зашифровані:
А - «Оверлорд»;
Б – «Тайфун»;
В – «Цитадель»;
Г – «Морський лев»;
Д – «Барбаросса».
При цьому учням потрібно пригадати, що, наприклад, «Тайфун» - це кодова назва Московської битви (наступ фашистів), «Цитадель» - Курської, «Морський лев» - бомбардування Англії і т.д. та вписати літери у відповідні кружечки.
Для другого варіанту (можна використати і як індивідуальне завдання) пропонуються такі події:
А - «Багратіон»;
Б - Східний вал;
В - «Вайс»;
Г – «Товстун» і «Малюк»;
Д – «Уран».
До ігрових моментів належить і робота з цифровими анаграмами (за аналогією зі словесними). Завдання на прикладі історичного матеріалу для 9-го класу:
Переставте цифри року початку Великої французької революції так, щоб отримати рік створення «Народної волі» (1789 - 1879);
Переставте цифри року закріпачення Катериною ІІ селян Лівобережної України так, щоб отримати дату заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (1783-1873);
Розташуйте цифри так, щоб дата Емського указу перетворилася на дату другої парламентської реформи в Англії (1876-1867).
Отже, дидактичні ігри на уроках або в позаурочний час забезпечують повторення учнями всього вивченого матеріалу, кращого засвоєння фактів, подій, історичних понять, імен, дат, поглиблюють та поширюють їхні знання.
Для кращого запам’ятовування дат, пов’язаних із вивчення історичних осіб, можна запропонувати учням 9-го класу таку задачу: «Під час другого року оборони Севастополя у ході Кримської війни до лікаря М. Пирогова за медичною допомогою звернувся 20-річний юнак. Був він худий, блідий – за діагнозом лікарів у хлопця був туберкульоз, і жити йому залишалося 2-3 місяці. Уважно оглянувши юнака, Пирогов поставив йому зовсім інший діагноз і взявся лікувати. Через 14 років пацієнт основоположника польової хірургії подарував світові те, без чого не обходиться жоден підручник із хімії і що значно полегшує сучасним школярам розв’язування хімічних задач. Про який «подарунок» йде мова, коли він з’явився і хто був пацієнтом Пирогова?»
Специфічну роль у викладі й формуванні хро нологічних вмінь учнів відіграють різноманітні схеми. Наприклад, схема-«драбина» дозволяє відстежити причиново-наслідкові зв’язки між різни ми історичними подіями (на наведеному малюнку відображено злет та падіння Наполеона).
На уроці узагальнення з теми «Греція у V ІV ст. до н.е.» шестикласники перевіряють свої знання, виконуючи таке завдання:
Доповніть схему «Греко-перські війни»
Певний ігровий елемент має виконання завдання за наступною схемою (Історія України, 9 кл.)
Завдання «Знайди подію»
1 відкриття Харківського університету;
2 заснування школи бджільництва у с. Пальчиках на Чернігівщині;
3 вихід друком збірки Т. Шевченка «Кобзар»;
4 початок видання першої української газети «Зоря Галицька»;
5 заснування у Ніжині князем І. Безбородьком Гімназії вищих наук;
6 придушення польського повстання «За нашу і вашу свободу»;
7 видання альманаху «Русалка Дністрова».
Важливе значення у розвитку хронологічних вмінь учнів має робота з різноманітними типами таблиць. Найпростішим типом є загальна хронологічна таблиця, яка відіграє роль довідника з хронології. У таких таблицях дві колонки: дата й подія. Тематичну хронологічну таблицю учням можна запропонувати вести під час вивчення окремої навчальної теми. Перевірити рівень засвоєння знання хронології можна на наступному уроці, запропонувавши школярам упорядкувати події та дати (встановити відповідність) у таблиці такого типу:
1) Перетворення Сицилії у римську провінцію
а) 218215 рр. до н.е.
2) Похід Ганнібала до Італії
б) 73-71 рр. до н.е.
3) Битва під Каннами
в) 241 р. до н.е.
4) Руйнування Карфагена
г) 216 р. до н.е.
В ході проведення уроку узагальнення з теми «Перша світова війна. Облаштування повоєнного світу» десятикласники заповнюють хронологічну таблицю, розташовуючи за роками порядкові номери подій:
1914
1915
1916
1917
1918
1, 4, 7, 9, 14, 17
3, 5, 6,
8, 10,13,16,18
11,20
2, 12,15,19
Початок ПСВ.
Початок революції в Німеччині.
Утворення Четверного союзу.
Битва біля Фолклендських островів.
Перше застосування німцями отруйних газів.
Битва за Дарданелли.
Сараєвське вбивство.
Початок необмеженої підводної війни.
Оголошення Австрією ультиматуму Сербії.
Початок «Верденської м’ясорубки».
Вступ у війну США.
Вихід Росії з війни.
Ютландський морський бій.
Битва на Марні.
«14 пунктів» Вільсона.
Брусиловський прорив.
Галицька битва.
Битва на Соммі.
Комп’єнське перемир’я.
Лютнева революція в Росії .
Складання хронологічних таблиць повин но служити встановленню причинно-наслідкових зв’язків. Доцільно постійно урізноманітнювати форму за вдань. Наприклад, під час вивчення теми, пов’язаної з історією війн Наполеона, учням 9-го класу можна запропонувати заповнити хронологічну таблицю «Завоювання Наполеонівської Франції», використовуючи при цьому історичну карту в атласі. Результатом роботи учнів над таким завданням буде таблиця, зміст якої не тільки не повторювати ме матеріал підручника, а й створюватиме образне уявлення про хід та наслідки загарбницьких походів, дозволить школярам краще зрозуміти назву збройного зіткнення під Лейпцигом у жовтні 1813 р. –
«битва народів», більш чітко орієнтуватися у подальших територіальних змінах Європи, викликаних рішеннями Віденського конгресу.
Хронологічні таблиці можна складати, застосовуючи принцип зворотної хронології - події можуть мати як загальнодержавне значення, коли учні досліджують певний історичний період («Які події передували ліквідації Запорозької Січі у 1775 році?»; «Наслідком яких подій стало включення західноукраїнських земель до складу УРСР у листопаді 1939 р.?»), так і стосуватися конкретного історичного діяча («Які події передували зреченню І. Виговським гетьманства?»).
Для встановлення міжкурсових зв’язків найкраще підходить синхроністична таблиця, що дозволить зафіксувати й порів няти учням події, що відбулися в різних країнах в один і той самий історичний період.
Синхроністична таблиця подій Європи та України 1918 року
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
Дата
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
“14 пунктів Вільсона” про умови миру.
Розпуск Установчих зборів Росії більшовиками.
Січень 1918 р.
Початок загального наступу радянських частин проти ЦР
ІV Універсал ЦР.
Початок збройного повстання в Києві на заводі «Арсенал».
Бій під Крутами.
Вступ до Києва більшовиків
Ультиматум німецького уряду Раднаркому Росії.
Лютий 1918 р.
Наступ німецько-австрійських військ на Україну.
Підписання в Брест-Литовську сепаратного мирного договору між радянською Росією та Німеччиною, вихід Росії з війни.
Наступ німецьких військ на Західному фронті.
Загарбання Румунією Бессарабії.
Березень 1918 р.
Німецькі війська вступають до Києва.
Відновлення влади ЦР в умовах німецької окупації.
Окупація німецькими військами Лівобережжя та Криму.
Початок громадянської війни в Росії.
Квітень-травень 1918 р.
Ухвалення ЦР Конституції УНР. Державний переворот в Україні, прихід до влади П.Скоропадського.
Капітуляція Австро-Угорщини.
Початок революції в Німеччині.
Повалення монархії й проголошення республіки в Німеччині.
Підписання Комп’єнського перемир’я між Німеччиною та Антантою.
Анулювання радянською Росією умов Брестського мирного договору.
Листопад 1918 р.
Перехід влади у Львові до Української Національної Ради.
Загарбання румунами Чернівців.
Проголошення ЗУНР.
Створення Директорії УНР на чолі з В. Винниченком.
Грамота П. Скоропадського про федерацію України з майбутньою небільшовицькою Росією. Заснування Української АН.
Початок повстання проти П. Скоропадського
Розгром гетьманських військ під Мотовилівкою.
Відступ українських військ зі Львова. Встановлення польської влади.
Утворення радянського уряду України на чолі з Г. П’ятаковим.
Окупація країнами Антанти південних портів України.
Утворення Сербо-Хорвато-Слов’янського королівства
Грудень 1918 р.
Вступ до Києва військ Директорії.
Зречення влади Павлом Скоропадським. Переїзд Директорії до Києва. Відновлення УНР
Синхроністична таблиця подій VІІ-Х ст. у Європі та на українських землях
Час
Європа
Українські землі
VІІ
Існування «Держави Само» у західних слов’ян. Утворення першого Болгарського царства
Остання згадка пор антів. Оформлення племінних союзів східних слов’ян.
VІІ
Завоювання арабами Іспанії. Іконоборче повстання у Візантії.
Перемога франків над арабами під Пуатьє. початок династії Каролінгів. Заснування Папської держави.
Формування держави Київська Русь. Походи на візантійські володіння в Криму і Малій Азії.
ІХ
Утворення Франкської імперії. Поділ імперії Карла Великого. Діяльність святих Кирила і Мефодія. Існування Великого Моравського князівства.
Правління Аскольда, його походи на Візантію.
Убивство Аскольда і Діра. Правління Олега.
Х
Виникнення Німецького королівства. Правління Оттона І. Правління Мешко І у Польщі. відкриття Ериком Рудим Гренландії. Початок правління династії Капетінгів у Франції.
Походи Олега та Ігоря на Візантію. Правління Ігоря. Повстання древлян. Правління Ольги та її реформи. Правління Святослава, його походи.
Правління Володимира Великого, прийняття християнства.
Методичні прийоми, які використовуватиме вчитель для розвитку хронологічних вмінь учнів, залежать від особливостей етапу уроку. Напри клад, на етапі вивчення нового матеріалу най більш доцільним було б заповнення різноманіт них видів таблиць й складання певного хронологічного комплексу, який супроводжує вивчення навчального матеріалу; на етапі систематизації й повторення раніше вивченого матеріалу різ номанітні хронологічні задачі й дидактичні ігри; на етапі осмислення вивченого матеріалу проблемні питання, евристична бесіда або ж дис кусія.
Історія неможлива поза часом: лише встановивши час подій та їх послідовність, історики здатні не тільки визначити причини та наслідки, виявити закономірності, а й відтворити істинний перебіг подій, реконструювати минуле. Хронологічна компетентність належить до загальновизнаної і стабільної групи предметних компетентностей, яких набуває учень під час навчання історії. Як зазначає В. Власов, ця компетентність є найспецифічнішою, оскільки для жодного іншого навчального предмета її формування не передбачене.
У методиці викладання історії вироблено низку прийомів, які допоможуть учням відновити чи збагатити свої знання з хронології й сформувати відповідні хронологічні уявлення.
Наведені вище види та приклади завдань, спрямовані на формування хронологічних вмінь і навичок, учителі можуть використовувати як основу для урізноманітнення викладання шкільних курсів історії, підготовки до ДПА та ЗНО.
Саме гуманітарна освіта в першу чергу формує особистість школяра, готує його до життя у світі, який постійно змінюється, розвиває здібність засвоювати інформацію й приймати ефективні рішення.
Список використаної літератури
Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі – Запоріжжя: Просвіта, 2000.
Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи з історії України (методичний посібник для вчителів) – К.: Генеза, 1996.
Баханов К.О. Методичний посібник з історії України. 7 клас. Традиції та інновації у навчанні історії в школі. – К. «Генеза», 2001.
Баханов К. О. Професійний довідник вчителя історії – Х. : Вид. група «Основа», 2011. – 239 с.
Баханов К.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі: Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя: Просвіта, 2002.
Бойко О.Д. Історія України. Тести. Запитання. Завдання. – К.: Видав. центр “Академія”,1998.
Галкін С. М. Організація ігрової діяльності на уроці // Завуч. – 2004. – № 30 (216).
Галлагер К. Викладання історії в контексті сприяння демократичним цінностям і терпимості. Посібник для вчителів. - К., 2001
Історія України від найдавніших часів до початку ХХ ст.: Запитання. Відповіді. Методичні рекомендації. / М.Г. Тараненко, Ф.Л. Левітас. – К.: Магістр–S, 1999.
Комаров Ю. Запам’ятовується назажди // Історія в школах України. – 2004. - №1.
Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики / за заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : «К.І.С.», 2004.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Директор школи. – 2000. – № 39–40.
Левітас Ф.П. , Салата О.О. методика викладання історії. Практикум для вчителя. – Харків «Основа», 2007.
Машіка В. Навчальні (інтелектуальні) ігри з історії. Історичний брейн-ринг. Е-книга).
Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман. - К.: Генеза, 2006.
Мокрогуз О.П. Як поєднати систему оцінювання навчальних досягнень з компетентнісно-орієнтованим навчанням історії //Історія в школах України. – 2009. - №4.
Мокрогуз О.П. Як поєднати систему оцінювання навчальних досягнень з компетентнісно-орієнтованим навчанням історії //Історія в школах України. – 2009. - №5.
Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний збір ник. - К, 2004
Родигіна І. В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х. : Основа, 2005.
Смирнов С.Г. Задачник по истории средних веков: Для средних учебных заведений. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: МИРОС – Междунар. отношения, 1995.
Смирнов С.Г. Задачник по истории Росии: Учебное пособие для средней школы. – 2-е изд., перераб. – М.: МИРОС – Междунар. отношения, 1995.
Старєва А. М. Методика навчання історії: особистісно орієнтований підхід– Миколаїв : Іліон, 2007.
Сучасний учитель та сучасний урок (методичні рекомендації щодо вивчення історії України та всесвітньої історії в школі): укладач Левітас Ф. Л. – 2-е видання, стереотипне. – К.: КМІУВ імені Б. Грінченка, 2002.
Фрейман Г. Концептуальні основи формування життєвих компетентностей на уроках історії //Історія в школах України. – 2008. - №3.
Хуторской А. В. Методика личностно-ориентированного обучения. Как обучать всех по-разному? [пособ. для учит.] / А. В.Хуторской. – М. : ВЛАДОС-ПРЕСС, 2005.
Шишов С. Понятие компетенции в контексте качества образования / С. Шишов // Дайджест педагогічних ідей та технологій. Школа-парк. – 2002. – № 3.
13 PAGE \* MERGEFORMAT 14415
Ми в себе на заводі кожен рік оновлюємо техніку
Хто ж тебе, телепню, вчив навесні їздити дорогою?
- Нарешті мені дали квартиру!
- А я на свою чекаю ще з часів Куликовської битви.
Прагнення перських царів
Опір грецьких колоній в Малій Азії
Греко-перські війни
500- рр. до н.е.
перемога греків у битві.
480 р. до н.е. – поразка греків у битві
480 р. до н.е.- перемога над персами у битві.
479 р. – перемога при Платеях
мирна угода:
витіснення з Егейського моря;
створення союзу;
зміцнення
Рік відкриття університету
св. Володимира
в Києві
+3
+6
+14
-14
-6
-3
?