Уроки української літератури Іван Франко. Літературні казки.

Урок 1
Тема. Іван Франко. Дитинство письменника. І.Франко-казкар. Збірка «Коли ще звірі говорили».ТЛ: літературна казка, її особливості та відмінність од народної.
Мета: ознайомити учнів із дитинством І.Франка, його творчістю як письменника-казкаря, зокрема з казками збірки «Коли ще звірі говорили; викликати інтерес до читання літературних казок митця; розвивати навички запам’ятовування на слух, осмислення почутого, переказування казок; поглибити поняття про літературну казку, сприяти усвідомленню її особливостей та відмінностей од народної; виховувати інтерес до творчості письменника, захоплення красою і мудрістю художнього слова.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет І.Франка, виставка його творів, зокрема збірки «Коли ще звірі говорили»; ілюстрації до казок; мультимедійна презентація «Життя і творчість І.Франка».
Методи, прийоми, види, форми роботи: розповідь(слово) вчителя, «незакінчене речення», «мікрофон», стислий переказ (або презентація) казки, укладання таблиці, взаємоконтроль, робота в парах, групах; «передбачення», метод ПРЕС, перегляд мультимедійної презентації, літературний диктант, «мозковий штурм», випереджувальні завдання.
Випереджувальні завдання: допомогти учням підготувати презентацію «Життя і творчість І.Франка»; прочитати казки із збірки «Коли ще звірі говорили», підготувати переказ (або презентацію) однієї з них.
Перебіг уроку
І.Організаційний момент
ІІ.Ознайомлення учнів із результатами контрольної роботи з теми «Міфи, легенди, перекази, народні казки»
ІІІ.Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
1.Вступне слово вчителя. Діти, ми продовжуємо знайомство з казками та їх героями. Сподіваюся, що наступні зустрічі з ними будуть цікавими й збагатять вас духовно.
Сьогодні ми розпочнемо роботу над літературними казками. Ця тема не нова для вас: у початковій школі ви читали літературні казки.
-А чим літературна казка відрізняється від народної?
2.ТЛ. Отже, літературна казка – це казка, написана письменником (учні записують визначення в зошити).
3.Актуалізація опорних знань учнів.
Учитель. Пригадайте літературні казки, які ви вивчали.(Діти відповідають).
3.1.Ігрова хвилинка «З якого твору рядки?»
(За уривками, які читає вчитель, учні називають казку та її героїв).
1. «Почула Лисиця Вовчиків крик, побачила, який він біжить злосливий та недобрий, і не чекала довго. Накивала п'ятами до лісу, а в лісі шусть у першу нору, яку надибала під корінням старого дуба. Думала, що сховається зовсім, але Вовчик таки встиг побачити кінчик її хвоста, як Лисичка втягла його до нори. Прибіг та й кричить:—  Ага, ти тут? Вилізай мені зараз! Не сховаєшся відмене!»
(І.Франко , « Лисичка - кума»)
2. « —  Вчи своїх дурних курчат розуму, а з мене й мого розуму   досить! —   підскочив,   тріпнув   крильцем, цвірінькнув та й геть полетів. А наш горобчик зостався і замислився.»
( Леся Українка , « Біда навчить»)
3. «А наше пташеня на світанку вирушало в сусідні ліси показувати своє  HYPERLINK "http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" \o "Малювання" мистецтво.Правда, іноді воно брало уроки у знаменитих пташиних співаків. Трошки повчилося в Іволги. Трошки в Зяблика. Одного разу посиділо на уроці у Вівчарика.»
( Ю. Ярмиш , « Як солов’ятко вскочило у біду»)
4. «Він народився сонячного ранку в капусті на городі баби Горобчихи, стара хата якої притулилася край села Великі Диваки попід самісіньким Казковим Лісом. Коли бабуся вийшла з хати, він уже сидів на великій капустині, метляв ногами й намагався перекричати півнів.»
( В.Нестайко , « Жевжик»)

5. «У густому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялися люди, жило поміж корінням дерев плем'я дерев'яних чоловічків. Весь свій вік — а жили вони дуже довго — чоловічки оті нічого не робили, бо їм не треба було ні їсти, ні пити, ані зодягатися: вони ж були дерев'яні, і найлютіший мороз не міг їм дошкулити*.Вони не мали сердець, тому не могли ні любити, ані ненавидіти, не знали, що таке радість чи гнів, злість або співчуття.»
(Т.Коломієць , « Для чого людині серце»)
6. «Настала Зима. Засипала снігом поля і ліси , міста і села. Прийшов Дід Мороз і закував кригою ріки , ставки ,озера. Поглянеш – дахи білі ,земля біла ,небо сіре , а з неба сніг , як крупа манна , сиплеться. Холодно , сумно. Нема краси.»
( О.Леонтович , « Три сестриці»)
3.2. «Незакінчене речення». «Моя улюблена літературна казка - …, тому що …»
4. Повідомлення теми уроку, визначення його цілей.
Учитель. Сьогодні на уроці ми поглибимо знання про дитинство І.Франка – талановитого різностороннього письменника і вченого, який писав вірші й поеми, оповідання й повісті, наукові розвідки про літературу; ознайомимося з його творчістю як письменника-кобзаря – з казками із збірки «Коли ще звірі говорили».
ІУ.Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу
Учитель. Про родину письменника, його дитинство, роки навчання, про творчість як дитячого письменника розкажуть ваші однокласники, які підготували мультимедійну презентацію «Життя і творчість Івана Франка».
1.Презентація учнями випереджувального завдання «Життя і творчість Івана Франка» (Див. додаток № 1).
Народився Іван Франко 27.08.1856 р. в с. Нагуєвичі на Дрогобиччині. Батько його Яків Іванович Франко був шанованою в селі людиною - відомим на всю округу досвідченим ковалем - і славився на всю околицю не тільки своєю роботою , а й вдачею – живою , товариською, людяною. Батька Івась дуже любив , від нього й перейняв девіз його життя : « З людьми і для людей» , а вогонь батькової кузні зігрівав душу до кінця життя. У кузні любили збиратися селяни з навколишніх сіл , там майже ніколи не стихала жвава бесіда , часто лунала голосна пісня. Івась уважно придивлявся й прислухався до всього : батькова кузня стала для нього першою школою життя , в якій він довідався , що на світі є бідні та багаті , добрі й злі люди.
А від мами , як казав Франко , у нього серце м’яке на красу , на добро податливе і горда душа , а ще – непогасна любов до народної пісні. Мати Івана дуже гарно співала. Незважаючи на те що їй доводилося постійно тяжко працювати , вона не втратила ніжності , тонких почуттів і ніби передала їх через пісні своєму синові.
Отже , батьки були першими педагогами , що заклали міцний фундамент майбутньої цільної та світлої особистості.
Зростаючи в шанованій родині , малий Ясь уже в дитячі роки відрізнявся від своїх однолітків особливими рисами своєї вдачі. Він ріс дуже допитливою і водночас сміливою та незалежною дитиною з добрим , чутливим і вразливим серцем. Ще змалку любив та розумів багату й різнобарвну підгірську природу , що оточувала його ( про це Франко згадує в оповіданнях « Малий Мирон» , « Микитичів дуб» ).
У шість років батьки віддали тямущого хлопчика до школи в сусіднє село. Ця частина України тоді належала до Австро-Угорщини , і в школах українські діти навчалися лише німецькою та польською мовами. Дядько по матері Павло Кульчицький , у якого жив Івась , за короткий час навчив хлопця читати і писати українською мовою.
Після закінчення початкової школи батьки віддають Івана до «нормальної» школи у Дрогобичі. Викладали тут німецькою мовою. Там були дуже тяжкі умови для життя і навчання : жорстоке поводження вчителів , зазубрювання чужої мови й незрозумілих понять. Хоча й там знайшлися добрі , сердечні люди , які уважно поставилися до « сина простого хлопа» , сприяли його успішному навчанню. І якщо Івана спочатку посадили на « ослячій лаві» в кінці класу , то за результатами екзаменів його визнали кращим учнем класу і нагородили цінним подарунком. Ті діти заможних городян , які сміялися з бідного сільського хлопчика , тепер прагнули з ним товаришувати. Блискуча пам’ять , зосередженість , тяга до навчання , допитливість та кмітливість допомогли Франкові здобути успіху.
Кращим учнем він став і в Дрогобицькій гімназії , де йому довелося навчатися. Незважаючи на постійний брак коштів , Іван купляв книжки і збирав власну бібліотеку , яка вже тоді налічувала до півтисячі примірників. У гімназії Франко пробував і сам писати. А ще вивчав і записував народну творчість.
На жаль , батькові не довелося довго тішитись успіхами улюбленого сина. 15 травня 1865 року він помер , покинувши розладнане господарство, молоду жінку і четверо дрібних дітей. Мати , аби уникнути цілковитого зубожіння , виходить заміж. До неї пристав у прийми бідний , але порядний парубок Гринь Гаврилик , який замінив сиротам батька. Про нього Франко згадував із великою вдячністю та повагою. Вітчим подбав про те , щоб Іван продовжив навчання.
У травні 1872 р. Іванові переказують , що його мати тяжко хвора. Він біг без перерви до самих Нагуєвичів , застав матір ще живою , простояв біля неї всю ніч , а вранці 1 червня неньки не стало. Повернувшись у Дрогобич , Франко ще більше працює над собою , готуючись до вступу в Львівський університет. Після його закінчення захистив дисертацію і став доктором наук. Одружився. У його сім’ї підростало четверо діток - три хлопчики і дівчинка , яких дуже любив.
Як згадувала дочка письменника Ганна Іванівна , Іван Франко знав безліч народних казок , байок , пісень про тварин і залюбки оповідав їх своїм дітям.
Ставши письменником , Іван Якович сам написав для дітей багато казок. Загальновідома збірка « Коли ще звірі говорили» , у яку ввійшли такі казки, як « Осел і Лев» , « Вовк війтом» , « Королик і Ведмідь» та інші.
Учитель. Сорок років трудився Іван Франко на ниві рідної культури. За цей час написав майже шість тисяч художніх і публіцистичних творів, наукових досліджень. Одна з його збірок має красномовну назву « В поті чола». Воістину , справою всього життя великого сина народу була важка праця в поті чола. Організованість , роботящість , служіння високим ідеалам – ось що зробила І.Франка тим , ким він став – великим Провідником народу.
28 травня 1916 року Франка не стало. Похований він у Львові на Личаківському кладовищі. На його могилі на кошти трудящих було встановлено пам’ятник. Та найбільшим виявом пошани до письменника є те , що його твори люблять , читають , видають , вивчають.
2.Вправа «Мікрофон». «Іван Франко для мене – це …»
3.Учитель. Так, ставши письменником, Іван Якович написав для дітей майже 50 казок, двадцять із них увійшли до збірки « Коли ще звірі говорили» (1899): « Лисичка і Журавель» , « Заєць і Їжак» , « Королик і Ведмідь» , « Осел і Лев» , « Лис і Дрозд» та інші.
Більшість казок із збірки « Коли ще звірі говорили» вам знайомі. Зараз ми пригадаємо деякі з них.
4. Робота в групах. Презентація учнями казок із збірки « Коли ще звірі говорили» (виконання випереджувального завдання) за планом:
1.Стисло переказати зміст казки.
2.Представити ілюстрації.
3.Визначити риси характеру персонажів та повчальний зміст твору.
5.Коментар учителя.
Як бачимо, герої казок – хитра Лисичка, хижий Вовк, мудрий Їжак, вигадливий Осел , несміливий Заєць та інші персонажі. Їх характери дуже нагадують людські. Як і в народних казках, у творах І.Франка про тварин добрий , чесний , сміливий перемагає лихого , підступного , боягузливого. Так малі пташки Королики не дозволили Ведмедеві ображати їхню гідність і примусили його вибачитися (« Королик і Ведмідь») , Їжак-неборак покарав хитру Лисичку за її віроломство ( « Три міхи хитрощів») , а добродушний Журавель провчив хитромудру куму Лисичку її ж способом ( « Лисичка і Журавель»).
В основі сюжетів цих творів – мотиви відомих російських , німецьких , грецьких , арабських , індійських , сербських казок , тобто казки І.Франка про тварин – це своєрідні літературні обробки. Найчастіше письменник запозичував образ чи сюжет , який доповнював , розширював , надаючи творові національного колориту. Як говорив сам автор , «на чужий позичений рисунок накладав наші українські кольори».
- Чому вивчені раніше казки називаються народними?
- На вашу думку, чому казки І.Франка називаються літературними?
6.Робота з підручником. Виразне читання учнями статті « Літературні казки».
7.Робота в парах ( малих групах). Взаємоопитування з метою визначення рівня засвоєння змісту прочитаного ( за питаннями підручника)
8. Учні біля дошки заповнюють таблицю, використовуючи матеріал прочитаної статті.
Ознаки народних і літературних казок,
спільне й відмінне в них
Народні Спільне Літературні
створені народом ; поєднання реального створені письменниками ;
передавалися із уст в уста ; і фантастичного ; передавалися в письмовій
прозова форма неймовірні пригоди; формі;
герої – люди,тварини, можуть бути прозові й рослини; віршовані
зачин, основна частина, кінцівка
9. Робота в зошитах.
Учні, перевіривши правильність виконання завдання на дошці за змістом статті, переписують таблицю.
У. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Літературний диктант «Хто найуважніший?»
1.Де народився І.Франко?
2.Ким був батько письменника?
3.Чого навчила мати малого Івася?
4.Яким був хлопчик у дитинстві?
5.Якою мовою навчався Іванко у школі?
6.За що був нагороджений Іван, навчаючись у школі при монастирі?
7.Що дуже любив І.Франко і збирав?
8.Чим захоплювався гімназист-Франко?
9.Коли почалася літературна діяльність Франка?
10.Які твори для дітей він написав?
11.Кого мав на увазі письменник, пишучи про тварин?
12.Назвіть особливості літературної казки, її відмінність од народної.
2. «Мозковий штурм». Кажуть, що казки – це наші вчителі. Ви погоджуєтеся з цією думкою? Висловіть свої міркування (Метод ПРЕС).
Я ВВАЖАЮ, ЩО…
ТОМУ ЩО …
НАПРИКЛАД, …
ОТЖЕ, …
3. «Мікрофон». Що нового дізналися на уроці?
4. Оцінювання відповідей учнів.
5. Робота із заголовком. «Передбачення».
Учитель. На наступному уроці ми розпочнемо роботу над змістом казки «Фарбований Лис». Як ви вважаєте, про що йтиметься у творі з такою назвою?
УІ. Домашнє завдання
1.Підготувати розповідь про дитинство І. Франка, про його творчість як казкаря.
2.Вивчити матеріал з теорії літератури.
3.Прочитати казку «Фарбований Лис», звернути увагу на слова, що знаходяться в пасивному словнику.
4.Навчитися виразно читати або переказувати улюблені епізоди.

Додаток № 1
Презентація випереджувального завдання
«Життя і творчість Івана Франка»
1. 2. 3.
4. 5. 6.
7. 8. 9.
10. 11. 12.
13. 14. 15.
УРОК 2
Тема. І.Франко. «Фарбований Лис». Зміст казки, головні персонажі, другорядні
Мета: ознайомити учнів зі змістом казки, її героями; удосконалювати навички виразного читання, переказування твору; вчити розрізняти головних і другорядних персонажів; розвивати логічне мислення, пам’ять, зв’язне мовлення, уміння проникати в суть художнього слова, сприймати його почуттям; виховувати чесність, гідність, порядність.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет І.Франка, виставка збірок казок, ілюстрації до казки «Фарбований Лис».
Методи, прийоми, види, форми роботи: «передбачення», бесіда, робота в малих групах, метод ПРЕС, «незакінчене речення», літературний диктант, «мікрофон»,«довідкове бюро», словесне малювання, слово вчителя, «мозковий штурм», заповнення таблиці, робота з підручником.

ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ.Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1.Учні-«біографи» ведуть діалог про дитинство І.Франка та роки його навчання.
2.Учні-«журналісти» беруть інтерв’ю в автора літературних казок Івана Франка.
3. Доведіть, що твір «Фарбований Лис» - літературна казка.
4. Робота із заголовком(«Передбачення»)
Учитель. На попередньому уроці ви висловлювалися щодо змісту казки «Фарбований Лис» за її заголовком. Чи збулися ваші передбачення після прочитання твору?
5.Висловлення власних вражень від прочитаного («Незакінчене речення»). «Читаючи казку, я … »
ІУ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Бесіда за змістом казки «Фарбований Лис» (з метою перевірки прочитання твору та усвідомлення його змісту).
1.Чим пишався Лис?
2.Як автор характеризує Лиса Микиту?
3.Куди вирішив піти Лис у базарний день і чому?
4.Чи вдалося Лису Микиті виконати свої горді нахваляння?
5.Чому собаки не знайшли Лиса?
6.Як використав звір свій страшний вигляд?
7.Як завоював «авторитет» доброго і могутнього, справедливого та ласкавого царя Лис Микита?
8.Чи справді Лис був добрим і справедливим царем?
9.Чого Лис боявся найбільше, відколи став царювати в лісі?
10.Коли Лис Микита забув про пильність і виявив себе?
11.Чому звірі розірвали га шматки свого царя?
12.Які риси людського характеру засуджуються в казці?
2.Виразне читання, переказ учнями епізодів казки, які найбільше запам’яталися, вразили, схвилювали.
3. «Довідкове бюро» (Словникова робота).
Підготовлений учень пояснює значення незрозумілих або малозрозумілих слів.
4.Робота з ілюстраціями до казки.
4.1.На дошці розміщені ілюстрації до твору( їх послідовність щодо розвитку подій порушена). Розмістити ілюстрації за порядком розвитку сюжету.

2. 3.

4.5.6.

7.8.
(Відповідь:3,5,2,1,4,7,6,8)
4.2.Переказати (виразно прочитати) проілюстровані епізоди казки.
5.Словесне малювання.
- До якого з епізодів казки намалювали б ілюстрацію ви? Опишіть.
6.Учні працюють біля дошки, змагаючись за звання кращого знавця твору.
6.1.Порушена послідовність пунктів плану казки. Розмістити пункти плану за порядком розвитку подій.
6.2.Розмістити намальовані учнями ілюстрації до казки відповідно до послідовності подій у творі.
7.Слово вчителя.
У творах художньої літератури діють герої(персонажі). Їх може бути багато, але про одного-двох героїв розповідається докладніше.
Персонажі(герої, дійові особи), які стоять у центрі твору, характер і вчинки яких змальовуються найдокладніше, називаються головними.
Інші персонажі, які допомагають глибше розкрити характери головних героїв, тему та ідею твору, називаються другорядними.
Як ви вважаєте, хто з персонажів казки є головними та другорядними героями?
8.Заповнення таблиці.
Головні герої казки Другорядні герої казки
Лис Микита Братик-вовчик, мавпа Фрузя, Кабан, Ведмідь, Олень
9.Робота з підручником: Опрацювання статті «Тема та ідея твору».
10. «Мозковий штурм». Визначити тему та ідею казки «Фарбований Лис» . Записати в зошити.
Тема: розповідь про хитрого Лиса, який постраждав через свій обман.
Ідея: засудження нечесності, хитрості, підступності, висміювання пихатості та зарозумілості людей, схожих на Лиса Микиту.
У.Закріплення знань, умінь і навичок
1.Робота в малих групах. Учні беруть «інтерв’ю» у головного і другорядних персонажів твору.

2. «Незакінчене речення». «Сьогодні на уроці я зрозумів(ла), що … »
3. Оцінювання учнів.
УІ. Домашнє завдання
Вчитися виразно читати казку (уривок за вибором), переказувати її зміст за складеним планом.
Дібрати цитати для характеристики Лиса Микити.
Виписати прислів’я, що характеризують Лиса.

Урок 3
Тема. І.Франко. «Фарбований Лис». Образ Лиса, риси його характеру
ТЛ: мова автора і мова персонажів.
Мета: продовжити роботу над змістом казки, вчити учнів характеризувати її героїв, формувати вміння давати власну оцінку їхнім вчинкам ; розвивати логічне мислення , навички виразного читання , культуру мовлення ; навчати розрізняти мову автора і мову персонажів ; виховувати позитивне ставлення до доброго й красивого в житті й негативне - до зла, хвалькуватості , нечесності.
Тип уроку : формування вмінь і навичок.
Обладнання : портрет І.Франка , учнівські ілюстрації до казки.
Методи, прийоми, види, форми роботи : робота в парах , слово вчителя , метод ПРЕС , « мозковий штурм» , робота в зошиті , «мікрофон».

Перебіг уроку
І.Організаційний момент
ІІ.Повідомлення теми , мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ.Актуалізація опорних знань
1.Робота з текстом. Читання улюблених уривків казки І.Франка «Фарбований Лис».
2.Переказ казки «ланцюжком» за планом.
3.Робота в парах (взаємоконтроль).
Визначити тему та ідею казки «Фарбований Лис». Назвати головних і другорядних героїв твору.

ІУ.Формування і вдосконалення вмінь і навичок
1.Слово вчителя. Пишучи про звірів , Франко мав на увазі людей,
тому ми будемо характеризувати образ головного героя Лиса Микити з точки зору людських якостей.
2.Розгляд учнівських ілюстрацій «Лис Микита – головний герой казки».
- Які почуття викликає у вас образ Лиса Микити?
3. Метод ПРЕС. «На вашу думку , Лис – це позитивний чи негативний персонаж?»
Я вважаю , що Лис Микита – це позитивний ( негативний) герой .
Тому що …
Наприклад , …
Отже , …
4.Учитель. Так, людина не буває лише хорошою чи лише поганою: у кожного є як позитивні, так і негативні риси. Перевага недоліків чи доброго начала в душі людини характеризує її як недобру або хорошу людину. Отже, розглянемо образ Лиса Микити різнобічно.
5. «Мозковий штурм».
Діти називають риси характеру Лиса ( учитель записує їх на дошці ) й обґрунтовують власну думку, виразно читаючи (переказуючи) дібрані самостійно або вказані вчителем уривки тексту.
6.Заповнення таблиці « Образ Лиса Микити».
Позитивні риси характеру Негативні риси характеру
кмітливий хвастливий
вправний мисливець гордий , зарозумілий
розумний хитрий
сміливий необережний
терплячий нечесний
товариський (дбав про небезпеку товаришів) користолюбивийдотримує слово , спостережливий
7.ТЛ: мова автора та мова персонажів.
Учні читають статтю в підручнику «Мова автора та мова дійових осіб», записують правила в зошити.
- Чим мова автора відрізняється від мови персонажів?
Учитель. Мова дійових осіб і мова автора(оповідача, письменника) – як засоби характеристики героя – у тексті переплітаються, щільно пов’язуються між собою, разом становлячи єдине ціле – художній твір.
8.Виразне читання епізодів твору, де йдеться про царювання Лиса.
Учні вписують до таблиці цитату «Лис Микита був добрим царем, справедливим і м’якосердним …»
- Чи вважаєте ви Лиса справді добрим і справедливим царем?
- Чи справедливо вчинили звірі зі своїм царем?
- Чи викликає Лис у вас співчуття?
- Отже , хто такий Лис Микита? Позитивний чи негативний персонаж.
9.Коментар учителя. В образі Лиса можна побачити загалом непогану людину – сміливу , кмітливу , яка знаходить вихід зі скрутних ситуацій і використовує їх собі на користь , але хвалькувату , нечесну , здатну переоцінити свої можливості , за що й страждає.
У.Закріплення знань, умінь і навичок.
1. «Мозковий штурм» -ІІ.
1.1. Визначити мудрі поради казки «Фарбований Лис», які не втратили актуальності й сьогодні.
1.2.Чому навчає твір? Які негативні риси людини засуджує письменник (виберіть потрібне: лінь, жорстокість,користолюбство,сміливість, нечесність,сміливість, хитрість, відважність, пихатість)?
2.Робота над прислів’ями, поданими в підручнику та дібраними самостійно .
Поясніть значення прислів’їв. Кого з дійових осіб казки « Фарбований Лис» вони характеризують?
Знай коза своє стійло. Слова ласкаві, а думки лукаві.
Страх має великі очі. Не лізь туди, куди твоя голова не пролазить.
Не за те вовка б’ють, що він сірий, а за те, що овечку з’їв.
3 .«Мікрофон». «Що найбільше запам’яталося, вразило, сподобалося
на уроці?»
4.Оцінювання учнів.
УІ. Домашнє завдання
1.Підготувати усну розповідь-характеристику про Лиса.
2.Випереджувальні завдання для окремих учнів: підготувати розповідь про Василя Короліва-Старого, повідомлення про «нечисту силу».



Література
Гаврилюк О. Вивчення творчості Івана Франка в школі . 10 клас. Посібник для вчителя. – Тернопіль : Підручники і посібники , 2001.
Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор – укладач Н.П.Наволокова . – Х.: Вид. група « Основа» , 2010.
Івасюк О. , Гуйванюк Н. , Бузинська В. Українська література : Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. – Львів: Світ , 2005.
Паращич В.В. Українська література. 5 клас: Плани – конспекти уроків. - Х.: Веста , 2009.
5. Франко І.Я. Фарбований Лис: Казка. Для ст. дошкіл. І мол. шкіл. в.
(Худож. С.К.Артюшенко). – К.: Веселка, 1980.
6. Франкова криниця :Вивчення творчості І.Я.Франка в школі: Посібник для вчителя / За ред. Л.М.Кіліченко. – К.: Рад. шк. , 1991.
7.Хорошковська О.Н. Українська мова: Художнє слово. Читання: Підруч. для 4 кл. загальноосвіт. шк. з рос. мовою навчання / О.Н.Хорошковська , Н.О.Воскресенська , А.О.Свашенко. – К.: Промінь, 2004.