Екологічний мітинг присвячений Всесвітньому Дню Землі та Всеукраїнському Дню Довкілля Щоб не було вам, люди, гірко потім, дбаймо про довкілля вже сьогодні
Екологічний мітинг присвячений Всесвітньому Дню Землі та Всеукраїнському Дню Довкілля
Щоб не було вам, люди, гірко потім,
дбаймо про довкілля вже сьогодні
Мета:
формувати у дітей системні екологічні знання;
розвивати здатність бачити екологічні проблеми, усвідомлювати причини їх виникнення, пошук шляхів розв’язання;
виховувати прагнення брати активну участь у охороні довкілля.
Учні вишикувані на майданчику біля школи. Кожний клас тримає лозунги-заклики, кольорові кульки, квіти. Лунають закличні мелодії. На імпровізованій сцені дирекція школи, ветерани Великої Вітчизняної війни, керівники підприємств та організацій, учасники заходу. Мітинг відкриває учениця – Земля.
О Земле – землице ! Яка ж ти неосяжно-велика, яка ж ти безмежно-могутня, яка ж ти невичерпно-щедра та добра !
О Земле, матір наша рідна ! Немає в усьому світі людини, яку б ти не наснажувала життєдайними соками своїми, не годувала і не напувала, не вдягала і не взувала, не зігрівала і не освячувала, яку б ти не народжувала з себе і не приймала до себе.
О Земле, чарівна чудодійнице! Ось я беру тебе в руку, і ти малесенькою часточкою своєю лежиш на моїй жорсткій долоні – пухка, волога, теплаІ ніби дихаєш, ніби посміхаєшся ласкаво, ніби жадаєш звершити щось добре. Поклади до тебе зернинку – вчепиться корінцями в твоє животворне тіло, виживить ніжний зелений кільчик і враз полине, потягнеться до світла, до простору, до свого розквіту. На радість, на щастя нам.
О, Земле, всепрощенниця великодушна. Прости, якщо тебе не шанує ще хтось із нас так, як ти шануєш увесь світ! Вклоняємося тобі серцями.
Головуючий:
У життя ввійшла людина непомітно
І тихо землю заселила всюди,
А зникнути може з гуркотом всесвітнім,
Хоча почути нікому вже буде.
Невже й загроза всеземної смерті
Не змусить нас обачнішими бути?
Дверима можна грюкнуть спересердя,
Планетою ж Та схаменіться, люди!
Розпочинаємо екологічний мітинг на тему : «Щоб не було вам, люди, гірко потім, дбаймо про довкілля вже сьогодні» В Україні забруднення навколишнього середовища нині досягло такого рівня, при якому спостерігається негативний істотний вплив на здоров’я людини і стан живого на Землі. Екологічна криза продовжує поглиблюватися, охоплюючи все більші території.
1 учениця. Україно моя! Запорошена газами, квітко!
Твої хати й сади все пливуть і пливуть у диму.
Україно, рожева, тендітна лелітко,
Твої болі й страждання я, рідна, на себе візьму.
2 учениця. Каламутний Донець вже аж стогне від горя і гніву,
Засихають сади, і гаї, переліски-ліси,
Від кислотних дощів в’януть трави тривожно і німо,
Шумних птахів зникають на наших полях голоси.
1 учениця . Україно моя! Пожовтіла журлива вербиця,
Неповторні живі замулились джерела твої.
Вже не можна будь-де просто неба водиці напиться,
І струмки не струмки, а брудні ручаї.
2 учениця. Та ви чуєте, люди, спішімо її врятувати,
Бо не зможуть нащадки ніколи й нізащо простить.
Голос правди святої потрібно уже підіймати,
Бо без неї нам теж, зрозумійте,на світі не жить.
Головуючий.
Слово для виступу надається керівнику методичної кафедри природничого циклу та вчителю біології.
Слово для виступу надається землевпоряднику Металістської сільської Ради.
Слово для виступу надається ветерану Великої Вітчизняної війни, першому директору Металістської ЗОШ.
Сьогодні на мітингу ми заявляємо:
- НІ!
Будь-яким війнам, будь-яким битвам з Природою.
Будь-чому, що загрожує біосфері планети!
Зменшенню витрат на охорону довкілля!
Ігноруванню громадської думки при вирішенні питань будівництва промислових об’єктів та місць зберігання відходів!
Наше:
- ТАК!
Миру й спокою!
Любові й повазі до Природи!
Максимальному збереженню всього живого на планеті!
Увазі до Людини!
Ресурсозберігаючим, економічним і маловідходним технологіям!
Замкненим циклам виробництва!
Заводам – без диму, фабрикам – без стоків, автотранспорту – без шкідливих вихлопів!
Розуму й науці, обережності й мудрості!
Зелене світло всьому, що оберігає Природу!
Моя земле дорогоцінна,
колись, мільярди літ назад,
ти виручала мене сіллю
і научила полювать,
І приручала, приручила
учила вірити й любить
За тебе голос підіймаю,
за цю розхмарену блакить.
Вже й пшениці тривожно дзвонять,
материки від ран болять.
Моя плането неозора,
ну як тебе нам врятувать?
Серця планети, пломенійте!
Ми мусим землю відігріти,
й повинні мир в усьому світі
немов дитину, захистить!
Головуючий
Наш мітинг завершується закладкою трояндової алеї Перемоги
Заголовок 115