Складні випадки правопису слів іншомовного походження.


Тема: Складні випадки правопису слів іншомовного походження.
Мета:
Методична:
упроваджувати в навчально – виховний процес інноваційні та інтерактивні методики навчання.
Дидактична:
систематизувати і поглибити знання студентів про правопис слів іншомовного походження;
формувати уміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил;
відпрацьовувати навички правильного написання слів іншомовного походження;
удосконалювати навички доречного вживання слів іншомовного походження у мовленні;
розвивати пам’ять, увагу, аналітичне мислення, комунікативну компетенцію, навички роботи у групі, толерантне ставлення до оточуючих.
Виховна:
виховувати у студентів повагу до рідної мови як невід’ємного складника формування й самовираженні особистості.
Тип заняття: застосування знань і формування вмінь.
Вид заняття: лекція.
Міжпредметні зв’язки: українська література.
Методичне забезпечення : підручник І.П. Ющука « Практикум з правопису української мови », неповні таблиці, схеми, картки, інформаційні слайди.
Технічні засоби навчання: використання мультимедійної установки.
Методи і прийоми: лекція викладача, репродуктивна бесіда, метод вправ, робота у групах.
Література: 1. Білоусенко П., Явір В. Проблемно-ситуативні завдання на
уроках української мови. – К., 1992. – С. 24.
2. Глазова О. Матеріали до уроків мови у 10 класі// Дивослово. –
1999. – № 1. – С. 24 – 25, 28 – 33.
3. Глазова О. Рідна мова. 10 клас: Плани-конспекти уроків. –
Харків, 2003. – С. 173 – 185.
4. Гнатюк Л., Кононенко О. Українська мова. – К., 1995. – С. 65
– 140.
5. Дика Н. Робота над граматичними (морфологічними)
помилками// Дивослово. – 2002. – С. 30 – 33.
6. Кучеренко Н. Дидактичний матеріал з української мови.
Морфологія. – К., 1992.– С.5 – 10.
Перебіг заняття
1. Оргмомент.
1. Привітання студентів. Створення доброзичливої, комфортної атмосфери.
2. Перевірка присутності студентів.
3. Оголошення теми і мети заняття.
Тема нашого сьогоднішнього заняття - «Складні випадки правопису слів іншомовного походження». Ця тема не є для вас абсолютно новою, ви вивчали її елементи ще у школі, починаючи з 5 класу. Наша з вами мета – згадати набуті раніше знання, узагальнити, поглибити і удосконалити їх.
2. Актуалізація опорних знань та вмінь студентів.
1. Перевірка домашнього завдання.
Вправи 108, 109, 113 ( за підручником І.П.Ющука). Перевіряються вправи у 3-х студентів, у цей час інші студенти виправляють помилки у своїх домашніх завданнях, якщо вони є.
Вправа 108. Перепишіть, вставляючи пропущені букви а та о.
1. Поламали. 2.Зломити. 3.Гарячі, богатирської. 4. Хазяйнує. 5. Розламати, ломить. 6. Монастирським. 7. Кропивою.8. Козак, хазяїн.
Вправа 109. Перекладіть українською мовою.
Ніколи не бачила скупа на барви північна природа такого багатого поєднання кольорів. Темно-зелена кропива з тонкою розквітлою верхівкою стрімко тягнеться вгору. Пориви бурі такі сильні, що ламали сучки, пригинали до землі молодняк. Сухий гарячий вітер ніс розпечене повітря.
Вправа 113. Перекладіть українською мовою.
На віночках лугових квітів погойдувалися смуглі дикі бджоли. Очі її заіскрилися, і щоки запалали.Річка ще не замерзала, і її свинцеві хвилі сумно чорніли в одноманітних берегах.
2. Усне бліц – опитування «Ти – мені, я – тобі».
Студенти ставлять один одному питання про чергуванням голосних.
Працюють у парах. Якщо відповідь не є повною, доповнюють її.
Питання типу:
1). Розкажи про правила чергування і з о та е, наведи приклади.
І чергується з о та е переважно у закритому складі: перо-пір’я, вози-візок, береза-беріз.
2). Розкажи про чергування і з е в дієсловах, наведи приклади.
Звук і з’являється на місці е в коренях ряду дієслів перед наступним складом з суфіксом –а, -ува: берегти-зберігати, плести-заплітати, стерегти-застерігати.
3). У яких словах і чергується з и?
І чергується з и у словах діти-дитина, сідати-сидіти, зліпитися-зліпатися.
4). Розкажи про чергування о з а в дієслівних коренях, наведи приклади.
У деяких дієслівних коренях о чергується з а перед наступним складом з суфіксом -а або -ува: гонити-ганяти, клонитися-кланятися, ломити-ламати, могти-допомагати, скочити-скакати.
3. Мотивація навчальної діяльності студентів. Визначення теми, мети заняття.
Українська мова за час свого багатовікового розвитку перебувала у контактах з сусідніми і віддаленими мовами. Ці контакти найбільшою мірою виявилися у запозиченні численних слів, які органічно увійшли до лексики української мови. Ви, як майбутні фахівці і просто освічені люди, повинні уміти правильно писати такі слова, знати їхнє значення і доречно вживати у своєму мовленні. А нам, викладачам, буде приємно чути про вас : «Який гарний фахівець і яка всебічно розвинена людина. Він випускник ДІТу.»
4. Сприйняття й засвоєння студентами навчального матеріалу.
1. Складання опорного конспекту. Робота у групах.
Студенти заздалегідь були поділені на групи і отримали завдання підготувати одну з частин правопису слів іншомовного походження. Під час виступу груп решта студентів складають опорний конспект, заповнюючи неповну таблицю. У цей же час на екран виводяться ці ж правила. Під час складання конспекту студенти на полях роблять позначки, використовуючи прийом «інсерт».
Прийом «інсерт».
Це етап знайомства з новою інформацією.
Інсерт – з анлійської insert – «вставка, вклейка», «вставляти, вносити».
Інсерт – це прийом такого маркування тексту, коли студенти значками помічають те, що відоме, що заперечує їхні уявлення, що є цікавим і несподіваним, а також те, про що хочеться дізнатися більш детально.
V
+
-
?
(усвідомити нові знання) (позначити нові судження) (виправити неправильні судження) (привертає увагу до теми)
Я це знав Це для мене зовсім нове Це заперечує те, що я знав Я хочу знати про це більше
1 група. Правопис апострофа у словах іншомовного походження.
Апостроф у словах іншомовного походження пишеться перед я, ю, є, ї:
1) Після приголосних б, п, в, м, ф , г, к, х , ж, ч, ш , р: п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, миш’як, кар’єра; Рив’єра, Барб’є, Руж’є, Фур’є.2) Після кінцевого приголосного префікса: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.Апостроф не пишеться:
1) Перед йо: курйоз, серйозний.2) Перед я, ю , що позначають м’якість попереднього приголосного: бязь, бюро, пюпітр, кювет.
2 група. Правопис м’якого знака у словах іншомовного походження.
М’який знак у словах іншомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н ( Де ти з’їси ці лини ):
1) Перед я, ю, є, ї, йо: адью, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, Лавуазьє, Жузьє, Мольєр, Ньютон, Реньє.2) Після л перед приголосним відповідно до вимови: фільм, альбатрос, Нельсон, але: залп та ін.3) У кінці слів відповідно до вимови: магістраль, Базель, Булонь, але: бал, метал, рулон, шприц та ін.
М’який знак не пишеться :
1) Перед я, ю, коли вони позначають пом’якшення попереднього приголосного: мадяр, малярія; дюна, ілюзія, нюанс, тюбик, тюль; Аляска, Дюма, Цюрих.
2. Виконання вправ.
Вправа «Дослідження-обґрунтування чужого досвіду.»
Студенти працюють на картках за двома варіантами. Потім обмінюються картками і коментують виконане одногрупником завдання, зробивши у кінці взаємооцінювання.
1 варіант.
Записати слова, поставивши пропущені літери.
Ал…янс, ател…є, п…єдестал, інтерв…ю, прем…єра, міл…ярд, ін…єкція, Фур…є, б…юджет, об…єктивний, к…ювет, Барб…юс, кар…єра, миш…як, Рив…єра, біл…ярд, компан…йон, комп…ютер, н…юанс, к…юрі, дос…є, порт…єра.
2 варіант. Записати слова, поставивши пропущені літери.Вар…єте, фаміл…ярний, кон…юнктура, п…єса, мад…яр, інтер…єр, В…єтнам, куп….юра, торф…яний, прем…єр, н…юанс, бул…йон, Н…ютон,
П…ємонт, Ц…юрих, Г…юго, Женев…єва, Монтеск…є, М…юллер, Барб…юс, Ал…яска, Д…юма.
Оцінювання – за кожні написані правильно 2 слова нараховується 1 бал, максимум – 11 балів.
3 група. Подвоєння у словах іншомовного походження.
1) У загальних назвах іншомовного походження приголосні (на відміну від російської мови) звичайно не подвоюються: грип, група, колектив, комісія, сума, інтермецо, ват (але Ватт), шасі та ін.2) Подвоєння зберігається лише в 17 загальних назвах, а саме: аннали, бонна, брутто, нетто, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.3) Подвоєний приголосний при збігу однакових приголосних префікса і кореня маємо тільки тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація), ірраціональний (бо є раціональний), ірреальний (бо є реальний), сюрреалізм (бо є реалізм).! Увага. Якщо непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нотація — анотація, конотація), то приголосний не подвоюється.4) Подвоєні приголосні зберігаються у власних іншомовних назвах (географічних, особових та інших): Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Шиллер.Подвоєні приголосні зберігаються й в усіх похідних словах: марокканець (Марокко), голландський (Голландія), шиллерівський (Шиллер), мюллерівський (Мюллер) та ін.
4 група. Правопис И у словах іншомовного походження.
1)   У загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (правило «дев’ятки»): дизель; зигзаг; фізичний, система, режим, джинси, бригада, риф.2)   У географічних назвах з кінцевим -ида, -ика: Атлантида, Антарктика, Балтика, Корсика, Мексика.3)   У географічних назвах після приголосних ж, ч, ш, щ, дж, ц: Алжир, Вашингтон, Вірджинія.Але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок.4)   У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім й): Рига, Рим, Мадрид, Цюрих, але: Австрія, Ріо-де-Жанейро.5)   У географічних назвах після приголосних д, т за традицією: Аддис-Абеба, Аргентина, Братислава, Бразилія та в похідних від них: аргентинець, аргентинський та ін.
6) У словах церковного вжитку: диякон, єпископ, митрополит.
7) У словах тюркського ( східного походження): башкир, гиря, калмик, кинджал, кисет.
5 група. Правопис І та Ї у словах іншомовного походження.
Правопис Ї.
1) Ї пишеться у середині слова після голосного: мозаїка, наївний, Енеїда, Каїр.
Правопис І.
1) На початку слова пишеться І: ідея, інструкція, Індія, Ібсен, Ізабелла.2) Після приголосного перед голосним, є та й: геніальний, матеріал, клієнт, гієна, тріумф, аудієнція, Віардо та ін.І в середині слова перед голосним іноді переходить у й: бар’єр, курйоз, серйозний, ар’єргард, кар’єра, п’єса.3) Після приголосних перед наступними приголосними і в кінці слова в особових іменах і географічних назвах: Капрі, Лісабон, Міссісіпі, Нагасакі.
! Увага. Власні імена, які стали загальними, пишуться за правилами правопису загальних назв іншомовного походження: дизель, хоча Дізель.4) Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: мерсі, парі, таксі, журі.5) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним : бізнес, пілот, вібрація, академік, фінанси, графік, гімн, кіно, архів, хімія, література, республіка, комуніст, ніша.! Увага. У ряді слів іншомовного походження, які давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н відповідно до вимови пишеться и: бурмистер (але бургомістр), вимпел, єхидна, імбир, кипарис.
6) У складних словах на початку другої частини, в яких перша частина закінчується голосним, та після префікса: староіндійський, доісторичний, безідейний, дезінфекція.
ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Ї
Пишеться у……. . . ………….після………
мозаїка, руїна, Ізмаїл, Енеїда
И Ї
1) Після приголосних…………………
перед наступним приголосним
у загальних назвах: дизель, позиція, силует, джинси, шифр, бригада 1) На початку………: ідея, Іліада, Іспанія, Індія
2) У……………………………………
назвах з кінцевим ……, ………..: Антарктида, Балтика, Флорида, Америка 2) Після приголосного перед……………та…..: геніальний, клієнт, фіалка, Віардо.
3) У географічних назвах після приголосних…………………………
перед наступним приголосним: Алжир, Вашингтон, Чикаго, Чилі. 3) Після…………………у кінці……………………….слів: візаві, журі, колібрі, парі, мерсі, харакірі.
4) У географічних назвах із звукосполученням ………..: Крит, Мадрид, Великобританія, Париж, Рига. 4) Після……………………………
перед наступним приголосним:
бізнес, пілот, вібрація, академік.
5) У географічних назвах після приголосних………………….. за традицією: Аддис-Абеба, Аргентина, Братислава, Бразилія та в похідних від них: аргентинець, аргентинський та ін. 5) Після приголосних перед наступними ……………… і в кінці слова в особових іменах і географічних назвах: Капрі, Лісабон, Міссісіпі, Нагасакі.
6) У словах …………………………… вжитку: диякон, єпископ, митрополит. 6) У …………………….. словах на початку другої частини, в яких перша частина закінчується голосним, та після ………………..: староіндійський, доісторичний, безідейний, дезінфекція.
7) У словах ………………………………... (…………………………..походження): башкир, гиря, калмик, кинджал, кисет.
Апостроф
ставиться не ставиться
1) Після ……………………………….
перед…………………………..: комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, миш’як, кар’єра 1) Перед….: курйоз, серйозний.
Після кінцевого приголосного
префікса:ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура. 2) Перед………………, що позначають м’якість попереднього приголосного: бязь, кювет, пюпітр.
М’який знак
пишеться не пишеться
1) Після приголосних ………………………………………перед
…………………………………………..:
адью, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, Лавуазьє, Жузьє, Мольєр, Ньютон, Реньє. 1) Перед …………, коли вони позначають пом’якшення попереднього приголосного: мадяр, малярія; дюна, ілюзія, нюанс, тюбик, тюль; Аляска, Дюма, Цюрих.
2) Після………перед наступним приголосним відповідно до вимови: фільм, альбатрос, Нельсон, але: залп та ін. 3) У кінці слів відповідно до вимови: магістраль, Базель, Булонь, але: бал, метал, рулон, шприц та ін.
Подвоєння приголосних
відбувається не відбувається
1) Подвоєння зберігається лише в 17 загальних назвах, а саме: аннали, бонна, брутто, нетто, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра. 1) У……………………………
назвах: грип, група, колектив, комісія, сума, інтермецо, ват.
2) При збігу однакових приголосних …….
…………………………….: імміграція, інновація, ірраціональний , ірреальний, сюрреалізм. 3) У………………………….назвах (географічних, особових та інших): Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, та похідних словах: марокканець (Марокко), голландський (Голландія).
2. Виконання вправ.
1) Робота з підручником.
Вправа 76 ( с.49). Переписати речення, розкриваючи дужки і , де треба, подвоюючи букви.
1. Манна ( виняток). 2. Територія ( загальна назва). 3. Прогресу (загальна назва). 4. Мадонна (виняток). 5. Метал (загальна назва). 6.Колонами (загальна назва). 7. Таллінці ( у власних назвах та похідних від них).
2) Естафета «Орфограма».
Група поділяється на команди відповідно до кількості рядів. На дошці написане слово з орфограмою. Кожен член команди повинен сказати слово з тією ж орфограмою, яке б починалося тією ж самою буквою, на яку закінчується попереднє. Виграє та команда, яка першою впорається із завданням. Біля дошки записує слова один із студентів. Якщо виникає утруднення, то слово утворюється за передостанньою буквою.
1 команда: Америка ( правопис И у іншомовних словах).
Наприклад, Америка, Алжир, Рига, Аргентина, Африка.
2 команда: журі ( правопис І та Ї у іншомовних словах ).
Наприклад, журі, Ізмаїл, література, артерія, Іспанія.
3 команда: бульйон ( правопис м’якого знака).
Наприклад, бульйон, Нельсон, нюанс, Севілья, Лавуазьє.
3) Гумористична хвилинка.
Прослухайте вірш Павла Глазового. Назвіть слова іншомовного походження.
Кума листа одержала з Кавказу від кума:
« Привіт, кума, із курорту поблизу Сухума!
Був я учора в питомнику, здешнім зоопарку.
Там із мене местний майстер цокнув фотокартку.
Те, що в мене за плечима, то не просто сітка,
А велика загородка – шимпанзяча клітка.
Я на фоті получився разом з шимпанзою.
Не плутай: я спереду, шимпанзе – за мною».
4) Науковий практикум ( робота у малих групах).
Групи редагують по 2 речення, на основі яких визначають типи помилок у вживанні іншомовних слів. Зроблені висновки записують на смужках паперу. Провідні спеціалісти груп ознайомлюють присутніх із виконаним завданням і приклеюють до ватману, прикріпленого на дошці, паперові смужки зі сформульованими типами помилок у вживанні іншомовних слів. Студенти висновки записують у зошити.
Завдання для 1 групи.
1. Переді мною постала дилема: що робити після закінчення школи. ( Переді мною постала проблема ( постало питання): що робити після закінчення школи.)
2. Не ефективним одягом вона полонила нас, а своїм розумом. ( Не ефектним одягом вона полонила нас, а своїм розумом.)
Помилка: неправильне вживання запозиченого слова, причиною якого є незнання його лексичного значення.
Завдання для 2 групи.
1. Протягом новорічної ночі на нас чекають несподівані сюрпризи. (Протягом новорічної ночі на нас чекають сюрпризи (несподіванки, несподівані подарунки).)
2. Молоде покоління – передовий авангард суспільства. (Молоде покоління – авангард ( передовий загін) суспільства.)
Помилка: наявність у реченні плеоназму ( вживання при запозиченому слові українського відповідника в ролі означення).
Завдання для 3 групи.
1. Нарешті фінішували цьогорічні жнива. (Нарешті закінчилися цьогорічні жнива ).
2. Ольга позиціонувала себе як випускницю Донецького індустріального технікуму. (Ольга представила себе як випускницю Донецького індустріального технікуму).
Помилка: заміна без потреби українських слів іншомовними.
Завдання для 4 групи.
1.Відвідавши Володимирський собор у Києві, я була потрясена його величчю і красотою. (Відвідавши Володимирський собор у Києві, я була вражена його величчю і красою).
2. У магазині є у продажу творожне печення. ( У магазині є у продажу сирне печиво).
Помилка: уживання суржикових ( здеформованих слів) під впливом російської мови.
5.Закріплення навчального матеріалу .
1. Прийом « М’яч».
Для закріплення вивченого матеріалу використовується цей прийом: студент розповідає правило, «передає м’яч» наступному, той у свою чергу наводить приклади на назване правило і формулює наступне правило, «передає м’яч» наступному і так далі. Викладач регулює процес і допомагає студентам у разі необхідності.
Приклади питань:
◄ Коли пишеться апостроф у словах іншомовного походження?
◄ Коли пишеться м’який знак у іншомовних словах?
◄ Назвіть принципи правопису подвоєних приголосних у іншомовних словах.
◄ Коли пишеться Ї у словах іншомовного походження?
◄ Коли пишеться І у словах іншомовного походження?
◄ И у словах іншомовного походження пишеться…
6. Повідомлення домашнього завдання та оцінювання студентів.
1. Вивчити конспект.
2. Скласти невеличкий англомовний словничок запозичень, без яких нам не обійтися в щоденному спілкуванні.
3. Записати слова, вставляючи пропущені букви, правопис пояснити.
Ас…ортимент, мас…а, брут…о, аб…ревіатура, інтел…ігент, адміністративно-тер…иторіальний, ак…редитація, ім…іграція, еміс…ійний, тон…а, дис…ертація, ім…ігрант, іл…юзія, Гол…андія, іл…юстративний, шил…інг, ін…оваційнний, кор…упція, колон…а, контр…еволюційний, ан…отація, пас…атіжі, рал…і, груп…а, елас…ифікатор, ас…игнаційний, забал…отований, марок…анець, с…мптом, ф…нанси, економ…ка, такт…чний, д…пломант, рекомендац…йн…й, …дент…чн…й, ор…г…нал, екв…валент, Барб…юс, кар…єра, миш…як, Рив…єра, біл…ярд, компан…йон, комп…ютер, н…юанс, к…юрі, дос…є, порт…єра, вар…єте.