ЛІТЕРАТУРНО – МУЗИЧНА КОМПОЗИЦІЯ

ЛІТЕРАТУРНО – МУЗИЧНА КОМПОЗИЦІЯ «Україна – єдина країна»
Приміщення, де проходить свято, можна прикрасити квітами, рушниками, вишиванками, керамікою, старовинними ужитковими речами
Дівчина в національному костюмі:
Я – українка! Вигодувана й випестувана материнською піснею, бабусиною казкою. Понад усе в житті люблю лагідну і щиру нашу мову, отчий край, де я виростала, рідну мою Україну.Юнак в національному костюмі:Я – українець! Добрий господар, вірний заповітам батьків і дідів наших, славний захисник свого роду і Вітчизни.Дівчина в національному костюмі:
Люблю тебе я мила Україно!І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.Я буду вчитись в школі на відмінно,Щоб мною ти пишатися могла.Юнак в національному костюмі:
Люблю твої ліси, струмки, джерельцяІ все – усе, що є в моїм краю !Тепло долонь, і розуму, і серцяЯ Україні милій віддаю!
1 учень:
Рідний край - це наша Україна,
Найкраща в світі, дорога земля.
Для нас вона, як матінка - єдина.
Її ліси, озера і поля,
Степи і гори, ріки і долиниВідчути прагнуть теплоту долонь...
Я все віддам для блага України -
Тепло душі і серденька вогонь.
2 учень:
Я буду вчитись, щоб знання здобути,
Нові зробити в світі відкриття.
Щоб корисним своїй державі бути,
І щоб прекрасним в нас було життя.
3 учень:
Тепло долонь і розуму, і серцюЯ Україні милій віддаю.
Люблю твої поля, річки й джерельця,
Люблю Вітчизну дорогу мою!
4 учень:
Мій край чудовий - Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солв'я.
Танок «Калина»
 Інсценізація вірша Ю.Шкрумеляка «Українські діти»
Учитель. Хто ти, хлопчику маленький? Учень. Син я України - неньки! Українцем я зовуся – Й тою назвою горджуся! Учитель. А по чім тебе пізнаю? Учень. По вкраїнському звичаю. В мене вдача щира й сміла, І відвага й духу й тіла, І душа моя здорова, Українська в мене мова. Учитель. Хто ти дівчинко маленька? Учениця. Доня України - неньки. Українкою зовуся – Й тою назвою горджуся! Ой, вдягнуся у неділю У вишивану сорочку, У червону спідничину І в коралі на шнурочку – Заплету я свої коси І візьму віночок з рути, Ще й васильком заквітчаюсь, Чи від мене кращій бути? Учень. Всі ми – діти українські, Український славний рід, Дбаймо, щоб про нас маленьких Добра слава йшла у світ! Учениця. Все, що рідне, хай нам буде Найдорожче і святе, Рідна віра, рідна мова, Рідний край наш над усе! Разом. Присягаєм : наш край рідний Над усе любити, Рідний народ шанувати І для нього жити. 
Пісня Катерини Бужинської «Україна – це ми» у виконанні учнів 5-го класу
5 учень:
Я українець вірою і кров'ю,
Моє коріння тут, у цій землі.
Вона моєю живиться любов'ю,
А я страждаю болями її.
6 учень:
Я українець, син народу того,
Що відвикає нині від ярма.
Я не корюся, я молюся Богу
І вірю в те, що все це не дарма.
7 учень: Я — українець, я не малорос,
 Пишаюсь родом тисячокорінним.
 Тарас за мене мучивсь і боровсь,
 Щоб я зродився зерням України.
8 учень:
 Молюсь за тебе, Україно,
Молюсь за тебе кожен час,
бо ти у нас одна-єдина, -
Писав в своїх віршах Тарас.
Молюсь,- казав він, щоб у тебе
Не було між людьми війни,
Щоб завжди було чисте небо
На нашій стомленій землі.
Щоб завше у садку смерекаВесняним квітом під вікном цвілаІ прилітали з вирію лелеки,
Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!
Танок «Доки в нас цвіте калина»
9 учень:
Я вчилася любити Україну – як вперше мене мати повивала
Я вчилася любити Україну – як мати колискову заспівала.
Я вчилася любити Україну – коли гойдалась в люлечці вербовійЯ вчилася любити Україну – як шепотіло листя у діброві.
 
Я вчилася любити Україну – коли дідусь казки розповідавЯ вчилася любити Україну – коли пісні про козаків співав.
Я вчилася любити Україну – як вперше прочитала Кобзаря
Я вчилася любити Україну – коли на небі сходила зоря.
10 учень:
Я вчилася любити Україну – коли у лузі зацвіла калина
Я вчилася любити Україну – як зазвучала пісня солов’їнаЯ вчилася любити Україну – як чула шепіт стиглого колоссяЯ вчилася любити Україну – коли пісні звучать дзвінкоголосі.
Я вчилася любити Україну – з водою, що пила із джерелаЯ вчилася любити Україну – із мовою, що матінка дала
Я думала, що вчилася любити Україну свою і БатьківщинуЯ думала ,що вчилася любити слова Шевченка і Карпатські гори
Та неможливо вчитися любити, своє життя у неї переллю.
Без України я не можу жити, бо просто я Україну люблю!
11 Учень:
Не ділімо цю землю,
Не ділімо це небо,
Не ділімо хатиниЙ сім'ї не ділімо!
Бо ми - браття, єдиніВ українському слові,
В українськім коріння,
В українській любові!
Пісня «Ми – за мир» у виконанні учнів та батьків