Урок.Тема: Петриківський розпис. «Петриківка — країна фантазія».

Тема: Декоративний розпис. Петриківський розпис.
«Петриківка - країна фантазія».
Мета: 1. Ознайомити учнів з декоративним петриківським розписом та
його майстрами; методикою виконання головних елементів
розпису.
2. Навчити виконувати окремі елементи розпису та створювати
нескладні композиції; змішувати та розводити фарби;
розвивати окомір, фантазію, образне мислення; навчити
враховувати основні композиційні прийоми: пропорції, ритм,
колір.
3. Виховувати любов до народної творчості, традицій українського
народу, бережливе відношення до природи.
Тип уроку: комбінований.
Матеріали на урок: для вчителя: ІКТ (презентація), зразки композицій
народних майстрів розпису, зразки нескладних
композицій та дитячих робіт учнів в техніці
петриківського розпису; гуаш, акварель, пензлі,
аркуш паперу формату А-3, мастихін, ємкість з
водою, клей ПВА.
для учнів: гуаш, акварель(на вибір), пензлі, альбом,
простий олівець, палітра, мастихін, ємкість з водою,
клей ПВА.
Хід уроку:
Організація класу.
Перевірка набутих знань.
Бесіда.
Що таке «декоративне» або «ужиткове» мистецтво?
Які види та техніки декоративно-ужиткового мистецтва Вам відомі?
Мотивація Оголошення теми та завдання уроку.
На уроці ми розширимо знання про декоративно-ужиткове мистецтво, познайомимося з петриківським розписом, який вважається візитною карткою Дніпропетровщини та є одним з яскравих проявів унікальної української художньої культури.
Познайомимося з головними елементами розпису, методикою виконання. Та намалюємо не складну композицію в техніці петриківський розпис.
Вивчення нового матеріалу.
Розповідь вчителя.
(слайд №1)
Петриківка – село в Дніпропетровській області, одне з тих сіл, де дбайливо зберігають і шанують традиції давніх народних промислів.
Чарівну красу петриківської квітки відкрив для сучасності Катеринославський історик-етнограф Д. І. Яворницький. Він один із перших став серйозним дослідником, збирачем творів українських «малювальниць».
(слайд№2)
Петриківський розпис – це декоративно-орнаментальне малярство.
Назва походить від назви села Петриківка.
(слайд№3)
Петриківка 230 років тому була заснована Петром Калнишевським. У цьому вільному козацькому селі виник цікавий звичай: жінки, майстрині перед Великодніми святами стали прикрашати стіни хат барвистими квітковими орнаментами. Так з’явився настінний розпис. В Дніпропетровському історичному музеї збереглися копії датовані 1913 роком.
(слайд№4)
Із покоління в покоління передавалися традиції розпису, самобутнього, переважно рослинного орнаменту, який щодалі все більше удосконалювався.
Поступово із петриківських селян виділилася група професійних майстрів. Найвідоміші з них Тетяна Яківна Пата, Зоя Кудіш, Надія Білокінь, Орина Пилипенко, Марфа Тимченко та їх учні: Ганна Павленко, Іван Соколенко, Федір Панко, Андрій Пікуш, Людмила Миколаївна Горбуля та Надія Андрівна Пікуш майстрині нашого часу.
(слайд№5)
Іван Соколенко – засновник музею петриківського розпису в селищі Петриківка. Федір Панко – засновник фабрики «Дружба» в с.Петриківка. Андрій Пікуш, Людмила Миколаївна Горбуля та Надія Андрівна Пікуш майстрині нашого часу.
(слайд№6,7,8)
Петриківський розпис, орнамент насамперед, характеризується як рослинний, переважно квітковий. Він ґрунтується на уважному вивченні реальних форм місцевої флори та створенні на цій основі не звичних квіткових композицій таких як: «бігунець», «букет», «килимок» та «хустка».
(слайд№9)
Подібні рослинні орнаменти ми зустрічаємо на старовинних речах що колись належали запорізьким козакам. Та петриківських сувенірах, відомих далеко за межами україни.
(слайд№10)
Основні елементи петриківського розпису:
«Зернятко» - простий мазок, профіль якого залежить від пензлика. Це один з головних елементів петриківського розпису, за допомогою якого створюються всі орнаментальні мотиви.
«Кривеньке зернятко» - дуже поширений елемент, за допомогою якого утворюють пірчасте листя, пуп’янки, пелюстки квіток.
«Горішок» - такою технікою малюють ягідки калини, смородини, винограду. Набравши фарби на кінчик пальця робиться відбиток на папері.
«Перехідний мазок» - на пензель набирають фарбу яскравого кольору (наприклад, зелену), а потім тим самим кінчиком пензля набирають фарбу світлого кольору(наприклад жовту) та проводять мазок.
Щоб композиція мала завершений вигляд використовують «пітушіння». Це можуть бути тоненькі лінії, з’єднані в одній точці в квітах, уздовж центральної лінії в квітці або різноманітні «травинки», «пуп’янки» тощо.
(слайд№11)
Головними інструментами майстрів є: пензлі з котячої шерсті, колонкові пензлі різного розміру, палочка з рогози, піпетка а іноді і власний палиць.
(слайд№12-25)
Працюючи над створення квіткової композиції, роботу можна умовно розділити на три етапи: начерк олівцем, виконання рисунка, виконання малюнка фарбами.
Можна виконувати композицію відразу фарбами, у цьому випадку починаємо малювати найбільші, центральні елементи, потім листки, стебла, інші дрібні елементи розпису.
(вчитель по слайдам демонструє побудову різних видів композицій та окремих елементів розпису).
(слайд№26)
Творчих успіхів та наснаги.
Практична робота.
Методика розведення та змішування фарб.
(Вчитель проводить інструктаж по користуванню клеєм ПВА та фарбами.)
Слово вчителя.
В прадавні часи майстри використовували фарби рослинного походження «темперу» сік ягід, трави та квітів змішували з яєчним жовтком та оцтом.
В наш час все значно простіше. Художники нашого часу використовують олійні фарби, гуаш, акрил, акварель. Для міцності додають клей ПВА, потім виріб покривають лаком. Такий розпис називається підлаковий.
На палітру мастихіном накладіть трішки фарба (гуаш), додайте стільки ж клею ПВА та ретельно перемішайте, за необхідності додайте трішки води.
(Вчитель демонструє наглядно, послідовно розмішуючи кожну з фарб обравши для нескладної композиції червону, жовту, зелену).
Для утворення кольорових перехідних мазків використовуємо дві фарби: для квітів червону та жовту, для листя зелену та жовту.
(Вчитель практично демонструє послідовність виконання перехідного мазка, головних елементів розпису, нескладної композиції. Учні працюють над створення нескладних композицій, вчитель допомагає практично та порадами.)
Завершення уроку.
Демонстрація вдалих робіт учнів.
Прибирання робочого місця.