ПРОЕКТ: Модель компетентностно — ориентированного обучения и воспитания Учебно-воспитательного комплекса

-8255-54610А. О. Кадров – спеціаліст ІІ категорії, учасник національної програми в Україні «Lions-Quest», член Асоціації творчих педагогів Донецької області, організатор роботи з учнівськими об’єднаннями та самоврядування в Донецькому НВК № 16 Калінінського району м. Донецька.
Школа - це простір життя дитини;
тут вона не готується до життя,
а повноцінно живе, і тому
вся діяльність навчального закладу вибудовується так,
щоб сприяти встановленню особистості як творця і
проектувальника власного життя.
ПРОЕКТ
МОДЕЛЬ
КОМПЕТЕНТНІСНО - ОРІЄНТОВНОГО НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ
ВСТУП
Освіта XXI століття — це освіта для людини, її стрижень — розвивальна, культуро-творча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і житті своєї країни.
Слабким місцем наших шкіл є відсутність у переважної більшості її випускників належною рівня національної свідомості, що консолідує громадян у цілісний суспільний організм, достатньої життєвої компетентності, соціального розвитку, необхідної комп'ютерної грамотності, уміння опрацьовувати інформацію, а також незадовільне володіння іноземними мовами. Все це вимагає перегляду підходів до визначення мети і завдань шкільної освіти, формування її змісту, організації навчально-виховного процесу. Зосередженість на потребах освіти і розвитку учнів передбачає пряму залежність проектування навчального змісту і методичного забезпечення від вікових та індивідуальних особливостей школярів. Основою всіх перетворень має стати реальне знання потенційних можливостей дітей, прогнозування потреб і моделей розвитку особистості. Саме на цьому ґрунтується застосування особистісно орієнтованих педагогічних технологій.
Загальна середня освіта має забезпечити умови для морального, інтелектуального, фізичного, художньо-естетичного розвитку учнів, виховання громадянина демократичного суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищими цінностями, незамінними чинниками соціального прогресу.
Основними завданням загальноосвітньої школи є:різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;
збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців;
виховання школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір, приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;
формування у школярів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання;
продовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;
становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;
виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
виховання школяра як людини моральної, відповідальної, людини культурної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе.
Школа — це простір для життя дитини; тут вона не готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність навчального закладу вибудовується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації і гуманізації відносин між учнями і педагогами, школою і родиною, ґрунтуючись на ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомленого вибору особистого життєвого шляху.
Зміст шкільної освіти має бути осучаснений таким чином, щоб випускники школи могли швидко адаптуватися у самостійному житті, цілеспрямовано використати свій потенціал як для самореалізації в професійному і особистому плані, так і в інтересах суспільства, держави.
У сучасному світі знання стають все більш доступними для тих, хто хоче оволодіти ними, тому переосмислюється самоцінність знань. Натомість зростає роль умінь добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення людини. Це зумовлює зменшення питомої ваги готової інформації, зміну співвідношення між структурними елементами змісту на користь засвоєння учнями способів пізнання, набуття особистого досвіду творчої діяльності, посилення світоглядного компоненту змісту. Поряд з традиційними джерелами здобуття знань широко використовуються глобальні і локальні інформаційні мережі з різноманітними базами даних та профільованими експертними системами. Громадянська освіта (або громадянознавство), художня культура (або мистецтво), природознавство, математика, інформатика, технології, фізична культура і основи здоров'я, їх набір відповідає структурі діяльності людини; містить знання про людину, природу, суспільство, науку, культуру, виробництво і є змістовою основою для формування в учнів цілісного уявлення про світ на рівні загальноосвітньої підготовки, достатньої для вибору професії і продовження освіти.
Гуманістичні цінності освіти зумовлюють зміну авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно-орієнтовану. Сутнісними ознаками цих змін є навчання і виховання особистості на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку і самонавчання, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвих цілей.
Особистісно-орієнтована шкільна освіта вимагає всеохоплюючої психологізації навчально-виховного процесу, опори на надійну діагностичну основу. Сучасна школа має використовувати діагностику не селективну, а стимулюючу, супроводжувальну, яка є підґрунтям для прийняття і реалізації педагогічно доцільних рішень.
Особистісно-орієнтоване навчання передбачає нову педагогічну етику, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво. Ця етика утверджує не рольове, а особистісне спілкування (підтримка, співпереживання, утвердження людської гідності, довіра); зумовлює використання особистісного діалогу як домінуючої форми навчального спілкування, спонукання до обміну думок, вражень, моделювання життєвих ситуацій; включає спеціально сконструйовані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання. Принципово важливою є орієнтація на розвиток творчості — творчої активності, творчого мислення, здібностей до адекватної діяльності в нових умовах.
Отже, найголовнішими ознаками особистісно-орієнтованого навчання та виховання є багатоваріантність методик, уміння організувати навчання та виховання одночасно на різних рівнях складності, утвердження всіма засобами цінності і гідності дитячої особистості.
Диференціалізація та індивідуалізація навчання і виховання учнів стають основоположним принципом роботи середніх загальноосвітніх навчальних закладів. У них створюється педагогічна система на засадах врахування освітніх потреб, можливостей і пізнавальних інтересів школярів, яка забезпечує як роботу з обдарованими дітьми, так і запобігання неуспішності і відставання учнів. Це досягається, зокрема, ефективним поєднанням інваріантної і варіативної складових базового навчального плану у задоволенні запитів учнів і досягненні ними найкращих освітніх та виховних результатів. Це стає можливим завдяки варіативності робочих навчальних планів, за якими працюють середні навчальні заклади.
Школа повністю автономна у виборі форм організації навчально-виховного процесу, методів і засобів реалізації змісту освіти. Збільшується питома вага індивідуалізованих форм роботи з учнем у поєднанні з груповими і колективними. Вчитель сам обирає форми і структуру навчальних занять, методи навчання, керуючись їх педагогічною доцільністю та іншими факторами, що зумовлюють результативність навчання і виховання школярів. Широкого використання в шкільному навчанні набувають нові інформаційні технології.
Підготовка вчителя і його професійне вдосконалення. Зміни в змісті й структурі загальної середньої освіти мають глибинний характер і потребують розв'язання проблеми підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне і професійне зростання, вміє досягти нових педагогічних цілей.
З цієї точки зору роль учителя полягає не лише в тому, щоб забезпечити трансляцію знань, але й бути носієм культури і вселюдських цінностей, ідеї державотворення і демократичних змін.
З огляду на нову ситуацію в освітньому просторі Україні педагог повинен уміти працювати в умовах вибору педагогічної позиції, технології, підручників, змісту, форм навчання та виховання тощо.
Отже, напрямок професійної переорієнтації вчителя — від просвітництва до здійснення життєтворчої та культуро-творчої місії, від маніпулятивної, авторитарної педагогіки до педагогіки особистісно-орієнтованої, педагогіки співробітництва.
Донецький навчально-виховний комплекс № 16 має досвід інноваційної діяльності: з 2000 року з ініціативи директора та за підтримки педагогічного колективу в школі стали упроваджувати технології модульно-розвиваючого навчання - нового типу освітньої системи, яка проектується і моделюється в процесі реалізації.
Це дало можливість формувати внутрішню мотивацію дітей, розвивати пошуково - пізнавальну активність і самостійність учнів, розвивати оцінку і самооцінку, контроль і самоконтроль, формувати пошуково - розумовий простір, формувати вміння, навичок та норм діяльності, застосовувати знання в нестандартних ситуаціях, формувати цілісну систему індивідуальних знань , розвивати творчу рефлексію. Таким чином, колектив школи розпочав роботу з формування особистості орієнтованої на досягнення життєвих успіхів.
На базі школи неодноразово проводились районні семінари для керівників і вчителів, а також обласний семінар для заступників директорів з виховної та навчально - виховної роботи з впровадження інноваційних технологій в освітній процес.
Передумовою до розробки даного проекту з'явилася участь директора школи в роботі обласного ПДС по темі: «Вибір стратегії формування життєвих компетентностей», організований управлінням освіти Донецького інституту післядипломної педагогічної освіти.
КОРОТКА АНОТАЦІЯ
Цей проект спрямований на стратегічну і тактичну зміну школи через створення моделі «Компетентнісно - орієнтованої школи».
У проекті дається обґрунтування концепції розвитку навчального закладу, розкривається система роботи педагогічного колективу по становленню та розвитку життєвих компетентностей, індивідуально-особистісного життєтворчості учнів, розвитку та реалізації їх життєвого потенціалу. Учасниками даного проекту є не тільки вчителі та учні школи, а й батьки, громада, громадські організації, спонсори.
В результаті роботи над проектом:
• Буде розроблена модель компетентнісного випускника;
• Створено умови для реалізації даної моделі, для формування особистості з позитивним мисленням і активною життєвою позицією;
• Удосконалюється модель управлінської діяльності;
• У педагогічного колективу підвищиться мотивація до творчої діяльності;
• Учні школи навчаться прогнозувати свою освітню діяльність та знаходити шляхи досягнення поставлених цілей.
• Покращиться матеріально - технічна база школи;
• Підвищиться імідж школи.
Реалізація проекту здійснюватиметься згідно календарного (тактичного) та річного планів роботи.
Моніторинг проекту здійснюватиметься на кожному етапі з подальшим аналізом результатів і складанням корекційних планів.
АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОЕКТУ
На початку третього тисячоліття поглиблюються і прискорюються всесвітні соціально-економічні, політичні, соціокультурні процеси, які визначають розвиток людства на сучасному етапі його розвитку. Сучасний світ переживає процес докорінного переосмислення домінант в організації відносин «особистість-суспільство», «особистість-держава», «суспільство-держава». Новітні інформаційні та науково-технічні досягнення відкривають перед людиною небачені перспективи особистісного розвитку та самореалізації, небувалого простору вибору. Одночасно, на людину покладається відповідальність за їх реалізацію, за успішне здійснення власного життя в нових соціально - економічних та соціокультурних умовах.
Україна, як велика європейська держава, історія, культура та економіка якої органічно вплетені у світову та європейську, не може стояти осторонь цих трансформаційних і глобальних процесів. Економічні, соціальні, політичні, культурні зміни, які відбуваються в сучасному українському суспільстві, вимагають якісного перетворення характеру і змісту життєдіяльності його представників: окремих особистостей, соціальних груп, спільнот.
Школа XXI сторіччя обумовлює необхідність докорінного переосмислення освітньої парадигми, актуалізації змісту, технологій становлення особистості учня як суб'єкта і проектувальника свого життя, створення проектно - життевотворчого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної, конкурентоспроможної особистості, яка вміє творчо вирішувати проблеми, прагне змінити на кращу своє життя і життя своєї країни. Школа може захистити і підтримати дитину, виробити у неї життєздатність, озброїти механізмами і технологіями розробки життєвих стратегій, життєвих проектів. Сьогодні головним виміром якості функціонування освітньої системи може бути здатність молодого покоління повноцінно жити і активно діяти в новому світі, постійно самовдосконалюватися, адекватно реагувати на зміни, особливо в періоди технологічних проривів. Саме через освіту ми повинні виховати людину, здатну створювати і сприймати зміни, нововведення. Йдеться про зміни технологій, інформації, знань, самих обставин життя.
Зміни вимагають конкурентоспроможності, професійної та соціальної мобільності, неперервної освіти, духовного самовдосконалення особистості. Щоб прийняти історичний виклик XXI століття, освіта повинна мати випереджувальний характер, тобто бути націленою у майбутнє, на вирішення проблем нового століття, розвиток ключових компетентностей вихованців, формування в них проектної культури, нових способів мислення і діяльності.
Щоб знайти своє місце в житті, ефективно освоїти життєві та соціальні ролі, випускник школи може, навіть, повинен володіти певними компетенціями:
• Бути гнучким, мобільним, вміти інтегруватися в динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;
• Критично мислити;
• Використовувати знання як інструмент для вирішення життєвих проблем;
• Генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення і нести за них відповідальність;
• Володіти комунікативними звичками, вміти працювати в команді;
• Вміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій і запобігати їх виникненню;
• Цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному та особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;
• Вміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;
• Бережливо ставитися до свого здоров'я та здоров'я інших як найвищої цінності;
• Вміти зробити вибір з численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.
Таким чином, статус людини в суспільстві залежить від нього самого. Швидкоплинність соціального прогресу, динамічних змін спонукає до постійної роботи над собою, розвитку життєвої компетентності, посилення відповідальності молодої людини за своє майбутнє, можливість досягнення успіху. А це вимагає докорінного переосмислення фундаментальних основ школи, посилення її компетентнісної спрямованості. Компетентнісний підхід визнаний базовою ідеєю реформування освіти в країнах Європейського Союзу і розглядається як стрижнева, конструктивна ідея безперервної освіти. Цей підхід перебуває в руслі Булонського процесу…
Компетентнісно спрямована освіта передбачає внесення суттєвих змін до змістовної, проектно-технологічної, виховної, управлінської архітектоніки школи. У структурі навчання посилюються роль і значення освоєння способів діяльності, підвищення їх технологічності, створення умов для активної соціальної дії, проектно-дослідної роботи. Формування компетентності учнів у проектній діяльності, тобто їх вміння мобілізувати знання в реальній життєвій ситуації, - найбільш актуальна проблема інноваційної школи.
Ці характеристики в рівній мірі відносяться як до міської, так і до сільської школи. Сільські школи стикаються з проблемами соціального, організаційного та власне педагогічного характеру, які вимагають як теоретичного, так і практичного вирішення.
Закон України "Про освіту" значно розширив права школи, надав їй можливість самостійно вирішувати питання організації навчально - виховного процесу відповідно запитам і можливостями учнів і батьків, але в той же час школа сьогодні - це соціальний інститут, де найскладніше реалізується конституційне право громадян на отримання повноцінної освіти незалежно від місця проживання.
Якщо в період стабільного розвитку великих сільгосппідприємств, школа розглядалася як важлива частина інфраструктури села і центр професійної підготовки майбутніх кадрів для роботи в сільському господарстві і в інших сферах сільського соціуму, то в даний час різкий спад сільськогосподарського виробництва, розвал господарств у сільській місцевості зруйнували традиційні зв'язки радгоспів і сільської школи, зумовили нові соціально-культурні умови розвитку освіти на селі.
У даній ситуації школа повинна підготувати своїх випускників до активної перетворюючої діяльності в соціумі, яка в майбутньому змогла б забезпечити їм благополуччя і процвітання. Школярі повинні бути готові до освоєння нового соціального досвіду, розвиваючого духовно-моральні цінності, традиційно властиві менталітету міського жителя. Вирішення цієї перспективної задачі вимагає формування у школярів набору ключових компетентностей в інтелектуальній, цивільно-правової, комунікаційної, інформаційної та інших сферах, що включає також соціальну компетентність. Таким чином, процес підготовки соціально компетентних жителів міста, здатних оздоровити міський соціум і відродити деякі периферійні міста, стає актуальною соціально-педагогічною проблемою.
У цьому контексті важливого значення набуває проблема розробки та експериментальної перевірки моделей школи життєвої компетентності, яка, на нашу думку, буде сприяти досягненню нової якості освіти на основі освоєння його вихованцями стрижневих компетенцій, які дозволять їм успішно інтегруватися в суспільство, визначити і реалізувати свою життєву стратегію, бути мобільними, здатними до самоорганізації навчання протягом життя, самореалізації, розкриття творчого потенціалу, до свідомого життєвого вибору і прийняття відповідальних рішень.
МЕТА ПРОЕКТУ:
Створення діючої моделі «Компетентнісно - орієнтованої школи».
ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ:
• Створення системи формування в учнів життєвих компетентностей;
• Удосконалення моделі управлінської діяльності;
• Збільшення відсотка педагогів, які працюють в пошуковому,
експериментально - дослідному режимі, самостійно і безперервно вдосконалюють свою професійну майстерність;
• Впровадження в навчально - виховний процес інноваційних та інтерактивних методів навчання та виховання;
• Створення моделі компетентнісного випускника (початкової, основної, старшої школи);
• Використання базових знань навчальних предметів і практичні навички для формування життєвих комптентностей;
• Коригування варіативної складової як додатковий комплекс компетентності інваріативної частини навчального плану.
ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ПРОЕКТУ.
Стан школи як системи:
Образ майбутнього
Школа, відкрита для суспільства, що допомагає йому в його розвитку і розраховує на відповідну допомогу і підтримку. Облік соціального замовлення різних груп. Підвищення якості освіти за рахунок залучення в школу різних ресурсів. Розширення умов для розвитку ключових компетентностей учнів, успішна соціалізація, вибір профілю, відповідного інтересам дитини. Отримання ресурсів через систему партнерських відносин. Посилення статусу школи та її індивідуальної траєкторії розвитку. Участь школи у формуванні освітньої політики області та району.
 
Модель випускника
Позитивне мислення. Активна життєва позиція. Володіння сучасними знаннями, вміннями та навичками. Оволодіння ключовими компетентностями. Переважно використання стратегії співробітництва. Громадянська позиція.
 
Освітня система
 Освітня система спрямована на підвищення якості освіти, формування ключових компетентностей. Впровадження в освітній і виховний процеси інтерактивних технологій, створення на всіх рівнях «портфоліо» досягнень. Формування для кожного учня 10-11 кл. індивідуальної освітньої траєкторії.
Активний розвиток самоврядування: дитячого, батьківської громадськості, ради школи, профспілкової організації. Стимулювання громадського самоврядування.
Впровадження в освітній і виховний процес методу проектів, що дозволяє учням формувати мету своєї діяльності, розробляти шляхи досягнення мети, досягати їх.
 
Шкільне співтовариство
Підвищення якості життя дитячого колективу через створення умов для соціалізації дітей. Підвищення якості життя та соціально - психологічного клімату через створення командного організаційної культури в школі. Проведення політики на формування партнерських відносин між вчителями та учнями.
 
Ресурси
Розширення партнерських відносин для життєзабезпечення і функціонування школи. Окрім державного фінансування та залучення позабюджетних коштів, використовувати власний інтелектуальний потенціал для проведення суспільно - значущих для населення заходів, з метою залучення фінансових коштів. Розширення партнерських взаємин з випускниками школи з метою підвищення якості освіти. Розширення партнерських відносин з інститутами влади і зовнішніми організаціями, робота опікунської ради. Створення партнерських відносин з організаціями, які проводять дослідницьку роботу в галузі дослідження організаційної культури.
УЧАСНИКИ ТА ЦІЛЬОВІ ГРУПИ ПРОЕКТУ:
• учні, вчителі, батьки;
• громада мікрорайону;
• органи місцевого самоврядування;
• депутати районної ради;
• відділ освіти Калінінської райдержадміністрації;
• Донецький інститут післядипломної освіти;
• Районний будинок дитячої та юнацької творчості;
• Районна станція юних натуралістів;
• Комітет у справах молоді та спорту;
• Музична і спортивна школи;
• Федерація товариства спорту України;
• Рада ветеранів
• Державні та приватні підприємства;
• Донбаська національна академія будівництва та архітектури;
• Громадська організація «Донецьке аграрний розвиток» і газета «Донецькі новини» за підтримки посольства США в Україні;
• Молодіжний екологічний центр «Екос»;
• ДНУ;
• Донецький обласний осередок асоціації керівників шкіл.
 Гіпотеза
Модель компетентнісно-орієнтованої школи буде ефективною, якщо:
- В освітній діяльності школи будуть враховуватися особливості соціалізації учнів, менталітету і способу життя учнів в усіх їх різноманітностях і суперечливостях;
- Здійснюватиметься широкий процес відкриття школи соціуму, що передбачає соціальне партнерство школи з різними інститутами, групами і індивідами, зацікавленими у здійсненні освітніх функцій;
- Будуть використані можливості соціальних партнерів в організації різних видів освітньої діяльності (навчальної, навчально-економічній, позаурочної, соціально-захисної), що надають цілеспрямований вплив на соціалізацію школярів.
 
Необхідний час реалізації проекту:
Проект розрахований на період з 2013 по 2018 рік.
Методи реалізації:
- Мікродослідження;
- Діагностика;
- Аналіз, узагальнення, прогнозування, проектування, моделювання;
- Групова діяльність;
- Практична діяльність;
- Інноваційні та комп'ютерні технології;
- Наукова робота;
- Дослідницько - експериментальна робота;
- Рефлексія; експертна оцінка і самооцінка;
- Корекція.
 
Мотивація:
- Можливість допомогти молодій особистості ефективно здійснювати власну життєдіяльність, досягти життєвого успіху в нових соціальних умовах;
- Підвищення творчого потенціалу вчителів;
- Почуття відповідальності за розвиток міста, життя і добробут громади, за свою життєву позицію.
 
Етапи реалізації проекту:
• Проектно - мобілізаційний (2013/2014 н. р.)
• Змістовно - пошуковий (2014/2015 н. р.)
• Адаптивно - перетворюючий (2015/2016, 2016/2017 н. р.)
• рефлексивно - узагальнюючий (2017/2018 н. р.)
ОПИС ДІЯЛЬНОСТІ
I – етап: Проектно-мобілізаційний (2013 – 2014 н. р.)
 Головна мета: Формування бажаної моделі навчального закладу та забезпечення готовності всіх учасників навчально-виховного процесу до реалізації проекту розвитку школи.
 Пріоритетні напрямки:
1. Розробка концепції розвитку школи.
2. Ознайомлення педагогів з теоретичними і технологічними аспектами майбутньої діяльності.
3. Створення педагогічних груп випередження (МО, творчих робочих груп, ініціативних груп і т. д.)
4. Вивчення науково-педагогічної літератури та ППО з проблеми.
5. Ознайомлення учнів і батьків з ключовими ідеями розвитку навчального закладу.
6. Визначення критеріїв, показників, методів і прийомів вивчення ефективності роботи школи.
7. Встановлення зв'язків з базовими установами та організаціями.
8. Зміцнення матеріально-технічної бази школи.
 Провідні методи: методи стратегічного планування, прогнозування, проектування, програмування і моделювання.
 Основний результат: наявність у членів шкільної спільноти виразного представлення про майбутню модель школи та мобілізаційної готовності програмованих перетворень.
II – етап: Змістовно-пошуковий (2014 – 2015 н. р.)
Головна мета: апробація нововведень у життєдіяльності навчального закладу.
 Пріоритетні напрямки:
1. Дослідно-пошукова діяльність груп випередження з освоєння інноваційної діяльності в НВП.
2. Осмислення теоретичних і методичних основ перетворювальної діяльності.
3. Апробація діагностичного інструментарію вивчення ефективності навчально-виховного процесу.
4. Оперативна рефлексія процесу та результатів інноваційної діяльності.
 Провідні методи: дослідницькі методи (аналіз науково-методичної літератури, локальний експеримент, дослідно-педагогічна робота).
 Основний результат: включення окремих локальних нововведень у життєдіяльності навчального закладу.
III - етап Адаптивно-перетворюючий (2015/2016, 2016/2017 н. р.)
Головна мета: Оновлення життєдіяльності за рахунок системних перетворень навчально-виховного процесу та управлінської діяльності.
 Пріоритетні напрямки:
1. Освоєння системних нововведень у навчально-виховний процес.
2. «Занурення» у теорію і методику, сприяє рішенню ключових проблем.
3. Формування інформаційно - методичного фонду розробок окремих педагогів і груп вчителів.
4. Оновлення нормативно - правової бази функціонування навчального закладу.
5. Здійснення моніторингу результативності навчально - виховного процесу.
6. Коригування планів і функціональних обов'язків.
 Провідні методи: методи планування, організації та аналізу інноваційної практичної діяльності.
 Основний результат: сформованість нової якості навчально - виховного процесу.
IV - етап Рефлексивно-узагальнюючий (2017/2018 н. р.)
Головна мета: Формування адекватних і цілісних уявлень про реальний стан навчально-виховної системи, об'єктивне оцінювання процесу та результатів життєдіяльності навчального закладу за минулий період.
Пріоритетні напрямки:
1. Здійснення колективної рефлексії в колективах педагогів, учнів, батьків процесу і результатів роботи з розвитку навчального закладу.
2. Узагальнення та презентація досвіду і результатів здійсненої діяльності за період роботи над проектом.
3. Зовнішня експертиза навчально-виховної практики та життєдіяльності в навчальному закладі.
4. Визначення перспектив розвитку школи.
Провідні методи: рефлексивні методи (методи експертної оцінки, індивідуальної та групової самооцінки, аналіз та узагальнення досвіду).
Основний результат: задоволеність педагогів, учнів і батьків життєдіяльністю освітньої установи і результатами процесу його розвитку за п'ятирічний період.
 ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ:
 1. Моніторинг якості знань учнів;
2. Моніторинг ключових компетентний випускників початкової,
основної та старшої школи;
3. Анкетування батьків, вчителів;
4. Аналіз працевлаштування випускників школи;
5. Аналіз творчої та соціальної активності учнів;
6. Дослідження громадської думки про навчальний заклад;
7. Проведення зовнішньої експертизи життєдіяльності навчального закладу;
8. Узагальнення отриманого досвіду, визначення найбільш сильних і найбільш слабких сторін роботи;
9. Створення мультимедійної презентації та демонстраційного стенда;
10. Поширення інформації про проведену роботу в пресі;
11. Проведення загальношкільної конференції за підсумками роботи і визначення перспектив подальшого розвитку школи.
Тактичний план основних заходів щодо реалізації проекту
І ЕТАП:
Організаційні заходи:
a) Аналіз підготовки педкадрів до інноваційної діяльності;
b) Підготовка наказу про організацію роботи над проектом та призначення відповідальних;
c) Формування груп інформаційного забезпечення та аналізу ходу реалізації проекту;
d) Організація психологічного супроводу розвитку особистості в системі компетентнісно - орієнтованої школи;
e) Визначення критеріїв, показників, методів і прийомів вивчення ефективності роботи школи;
f) Формування навчального плану, орієнтованого на компетентнісний підхід;
g) Внесення змін до Статуту школи, Положення про матеріальне стимулювання педагогів;
h) Підготовка діагностичних матеріалів;
2. Проектний аналіз шкільної освітньої системи (SWOТ-аналіз).
3. Робота з кадрами:
a) Нарада при директорові з розробки стратегії та тактики роботи над проектом;
b) Проведення методичної ради з питань корпоративного навчання і самоосвіти з проблеми;
c) Організація роботи педагогічних груп випередження (МО, творчої групи тощо);
d) Робота ПДС з вивчення теорії та ППО з проблеми;
e) Планування підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
f) Проведення педагогічних рад:
- Затвердження проекту, відображення компетентеностного підходу в державних стандартах та навчальних планах.
- Система наступності в роботі з формування життєвих компетентностей на всіх щаблях освіти;
g) Організація самоосвітньої діяльності вчителів за програмами духовно - креативного зростання;
h) Робота творчої групи і МО по створенню моделі компетентнісного випускника;
4. Робота з батьками та громадськістю:
a) Проведення батьківських зборів з ознайомлення з цілями та завданнями проекту;
b) Створення консультпунктів для батьків;
c) Організація батьківського лекторію з питань формування життєвих компетентнотей в процесі сімейного виховання;
d) Створення пам'яток для батьків.
ІІ ЕТАП:
5. Налагодження зв'язків з громадськістю, спонсорами щодо зміцнення матеріально-технічної бази школи.
6. Здійснення внутрішкільного контролю з реалізації першого етапу:
1. Нарада при директорові про хід реалізації проекту та внесення коректив.
2. Організація ПДС з вивчення інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання і виховання.
3. Проведення педрад:
- Створення моделі компетентнісного випускника.
- Формування життєвих компетентностей в умовах профільного навчання.
- Організація роботи школи з формування громадянської компетентності
4. Проведення моніторингу формування соціальної, особистісної, комунікативної компетентностей в учнів 5кл..
5. Моніторингове дослідження рівня пізнавальних процесів учнів 2-4, 7-11 кл.
6. Моніторинг професійного зростання вчителів.
7. Організація і проведення педконсіліумів.
8. Участь у Всеукраїнській конференції «Моделі компетентнісного випускника»
9. ВШК:
- Використання інноваційних технологій на уроках гуманітарного циклу.
- Виконання вчителями програм самоосвіти.
- Робота з батьками з розвитку життєвих компетентностей.
ІІІ ЕТАП: 
Проведення наради при директорі за результатами роботи над проектом.
Проведення на базі школи обласного зонального семінару «Управління процесом реалізації моделі компетентнісно-орієнтованої школи».
Оновлення нормативно - правової бази функціонування навчального закладу.
Нарада при директорові з коригування планів та функціональних обов'язків.
Роботу педагогічних груп випередження направити на обмін досвідом з формування життєвих компетентностей.
Організувати роботу семінару-практикуму з впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес.
Проведення ярмарку педагогічних ідей.
Проведення на базі школи районних семінарів:
- Заступників з НВР,
- Учителів початкових класів;
- Вчителів зарубіжної літератури.
Формування інформаційно-методичного фонду розробок окремих педагогів і груп вчителів.
Проведення педрад:
- Здійснення навчально-виховного процесу на основі проектної діяльності. Проектування учнями своєї життєвої траєкторії.
- Портфоліо як одна з альтернативних форм оцінювання і його місце у визначенні рейтингу учнів.
- Використання інформаційних комп'ютерних технологій у навчально-виховному процесі.
Проведення засідань творчої групи, спрямовані на визначення заходів з інтенсифікації та оптимізації інноваційної діяльності.
Здійснення моніторингу результативності навчально-виховного процесу.
Нарада при директорі: Взаємозв'язок педагогів, учнів і батьків з реалізації завдань проекту.
ВШК:
- Робота педколективу з формування в учнів компетентного ставлення до свого здоров'я.
- Ефективність використання додаткової освіти для формування компетентнісного випускника.
- Формування життєвих компетентностей засобами виховної системи.
ІV ЕТАП:
Нарада при директорі: Підведення підсумків роботи з реалізації проекту, виявлення проблем та шляхів їх вирішення.
Нарада при директорі: Визначення форми узагальнення матеріалів, організація роботи та визначення відповідальних.
Узагальнення досвіду роботи вчителів.
Моніторинг якості знань учнів;
Моніторинг ключових компетентний випускників початкової, основної та старшої школи;
Моніторинг здоров'я.
Анкетування батьків, вчителів.
Аналіз працевлаштування випускників школи;
Аналіз творчої та соціальної активності учнів;
Дослідження громадської думки про навчальний заклад;
Проведення зовнішньої експертизи життєдіяльності навчального закладу.
Узагальнення отриманого досвіду, визначення найбільш сильних і найбільш слабких сторін роботи.
Створення мультимедійної презентації та демонстраційного стенда.
Поширення інформації про проведену роботу в пресі.
Проведення педагогічної ради: «Підведення підсумків роботи педколективу по створенню моделі компетентнісно-орієнтованої школи».
Проведення загальношкільної конференції за підсумками роботи і визначення перспектив подальшого розвитку школи.
 РЕСУРСНЕ ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ПРОЕКТУ
Нормативно – правове:
• Формування пакету нормативно-правових документів, що забезпечують формування моделі школи і творчого розвитку особистості;
• Внесення змін до Статуту школи;
• Розробка та затвердження документів, що регламентують форми стимулювання та заохочення результативної діяльності вчителів, шкільного учнівського врядування, батьківського самоврядування.
Програмно – методичне:
• Формування банку методичних матеріалів щодо забезпечення якісного навчання та виховання, з виконання державних програм;
• Розробка рекомендацій по технології профільного навчання, з організації проектної діяльності;
• Підготовка діагностичного матеріалу для проведення моніторингових досліджень;
• Розробка програми «Здоров'я»;
• Створення проекту «Формування громадянської компетентності учнів»;
• Створення моделі компетентнісного випускника початкової, основної та старшої школи;
• Розробка алгоритмів діяльності учасників навчально - виховного процесу з формування компетентнісного випускника.
Інформаційне:
• Інформування колективу вчителів, батьків, учнів про хід роботи над проектом.
Мотиваційне:
• Розробити методи стимулювання результативної діяльності вчителів (через форми матеріального і морального заохочення);
• Посилити мотиваційну роботу серед педагогів, батьків та учнів про необхідність здійснення перетворень в школі;
Кадрове:
• Підбір і розстановка кадрів відповідно до потреб і за необхідністю;
• Курсова перепідготовка вчителів;
• Організація навчання вчителів для роботи в інноваційному режимі;
• Підвищення кваліфікаційних категорій через проходження чергової та позачергової атестації.
Матеріально – технічне:
• Реалізувати всі можливості використання усіх комп'ютерних класів;
• Поповнити банк комп'ютерних програм;
• Вирішити питання щодо забезпечення кабінетів відсутньої меблями, приладами та обладнанням;
• Поповнити матеріальну базу предметів профільного напрямку;
• За рахунок позабюджетних коштів організувати передплату методичних газет і журналів для вчителів, придбання довідкової та енциклопедичної літератури, заправку розмножувальної техніки та принтерів;
• Поповнити спортивну базу школи;
• Організовувати поточні та капітальні ремонти.