конспект уроку ЗАПОРІЗЬКА СІЧ В ІІ ПОЛОВИНІ ХVІІ СТОЛІТТЯ. ІВАН СІРКО-ВИДАТНИЙ ОТАМАН СІЧІ 60-80 РР.

ЗАПОРІЗЬКА СІЧ В ІІ ПОЛОВИНІ ХVІІ СТОЛІТТЯ. ІВАН СІРКО-ВИДАТНИЙ ОТАМАН СІЧІ 60-80 РР.
Мета:  
1) проаналізувати особливості розвитку Запорозької Січі в другій половині ХVІІ ст.; визначити її роль і місце у воєнно-політичних подіях зазначеного періоду;
2) охарактеризувати діяльність кошового отамана Івана Сірка, дати оцінку його діяльності;
3) з’ясувати політику російського уряду щодо Запорозької Січі;
4) формувати уміння давати розгорнуту характеристику історичних діячів, визначати їх роль і місце в історичному процесі;
5) аналізувати невеликі за обсягом історичні джерела (окремі учні);
6) готувати повідомлення і виступати перед однокласниками, самостійно працювати з різними джерелами інформації;
7) розвивати інтерес до вивчення історії та виховання патріотизму.
Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати становище Запорозької Січі у складі Гетьманщини в другій половині ХVІІ ст.; показувати на карті напрямки найважливіших походів козаків; називати імена козацьких провідників; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «Чортомлицька Січ»; розвинути вміння аналізувати історичні джерела та на їх основі давати характеристику історичних діячів, робити висновки та узагальнення.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І . Мотивація навчальної діяльності
ДАТИ ВИЗНАЧЕННЯ «ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ?» ( НА УРОЦІ БУДЕМО ВИКОРИСТОВУВАТИ ПИСЕМНІ,ЗОРОВІ ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА)
Вправа «Закінчіть речення …»
«Вивчати історію свого народу необхідно для того, …»
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Еврістична бесіда
1.Який адміністративно-теріторіальний устрій малт українські землі в ІІ пол.ХVІІ ст.?(ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАНЇНА,ПРАВОБЕРЕЖНА Україна,ЗАПОРІЗЬКА СІЧ)(САМЕ З ЗАПОРІЗЬКОЮ СІЧ»Ю ПОВ»ЯЗАНА СЬОГОДНІШНЯ ТЕМА УРОКУ,ПРИГАДАТИ ВИВЧЕНИЙ МАТЕРІАЛ,ПОВ»ЯЗАНИЙ З НЕЮ ВАМ ДОПОМОЖЕ УСНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ДИКТАНТА)
Історичний диктант
1 Назвіть острів ,на якому була заснована Запорозька Січ.(Хортиця)
2. Засновник першої Січі. (Вишневецький)
3. Вищий орган влади Січі.( Загальна Козацька рада)
4. Вища посадова особа на Січі.(Гетьман)
5. Скільки було куренів на Січі?(38)
6. Гетьман ,який створив Українську державу.(Б.Хмельницький)
7. Як називали козаків ,які проживали в степах Дикого Поля?(Уходники)
8. Обов»язкова умова прийняття в козаки (Християнська віра)
9. Яку назву мав козацький човен? (Чайка)
10 . Назвіть основну одиницю козацького війська. (Полк)
11. Що становило основну частину козацького війська ?(Піхота)
12. Що стояло у центрі Запорізької Січі? (Свята церква)

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ «ЗАПОРІЗЬКА СІЧ В ІІ ПОЛОВИНІ ХVІІ СТ.ІВАН СІРКО-ВИДАТНИЙ ОТАМАН СІЧІ.»
ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ:
Чи можна стверджувати, що в 60 - 80 рр. ХVІІ ст. Запорозька Січ відіграла руйнівну роль для Української козацької держави?
ПЛАН УРОКУ
1.Роль Запорозької Січі у воєнно-політичних подіях 60 – 80-х рр. ХVІІ ст.
2.Устрій Запорозької Січі.
3.Кошовий отаман І. Сірко.
4.Господарський розвиток Запорожжя.
1. Роль Запорозької Січі у воєнно- політичних подіях 60- 80 рр. ХYII ст.
Після створення Української козацької держави Запорозька січ підлягала владі гетьмана,хоча й зберігала певну автономію у внутрішньому житті .Після смерті Б.Хмельницького Запорожжя підпорядковувалося гетьману, проводячи внутрішню і зовнішню політику. Протистояння між гетьманами й запорозькою старшиною було вигідне царському уряду. Після укладання Андрусівського перемир ‘я 1667 р. Запорозька Січ перебувала під контролем Речі Посполитої і Московської держави. Москва здійснювала самостійну політику,керуючись лише власними інтересами,За «Вічним миром 1686 р. Січ підпорядковувалася лише московському царю ,Були заборонені відносини запорожців із Польщею та Кримським ханством,а для контролю над козаками на запорозьких землях були розміщені московські залоги.»
Москва завжди ставилася до Запорозької Січі із упередженням, вбачаючи в ній оплот свободи і вільнодумства, що могло скласти загрозу Московській державі. Тому Російська держава прагнула повною мірою використати можливості Січі у власних інтересах. Першим заходом у здійсненні цих намірів стало розміщення на Січі московської залоги у 1663 р., яка виконувала ряд завдань:
1) разом із запорожцями діяти проти кримських і ногайських орд;
2) збирати інформацію про внутрішнє становище Кримського ханства і ногайських орд, про їхні зовнішньополітичні плани, а також про події, що відбувалися в Польщі та Туреччині;
3) стежити за всіма подіями, що відбувалися на Запоріжжі, та доповідати в Москву про відносини Запорозької Січі з гетьманами, окремими старшинськими угрупованнями, про всі дипломатичні зносини січовиків.
Також Москва нерідко підтримувала запорожців у їхніх конфліктах з гетьманами, адже це їй було надзвичайно вигідно.
Царський уряд завжди ставився до Запорозької Січі упереджено, вбачаючи в ній загрозу для себе. Саме тому Москва прагнула підкорити Січ, аби якнайповніше використати її війська та економічні можливості.
Першим заходом у здійсненні цих підступних намірів стало розміщення на Січі московської залоги, яка з’явилася на Чортомлицькій Січі в 1663 р. Приводом для цього проголошувалася спільна боротьба проти турецько-татарських нападників. Росіянам наказували діяти разом із запорожцями проти кримських і ногайських орд. На залогу покладалася також організація розвідки: збирання інформації про внутрішнє становище Кримського ханства й ногайських орд, про їхні зовнішньополітичні плани, а також про події, що відбувалися в Польщі, Туреччині тощо.
Проте, крім оприлюднених наказів царського уряду, були ще й таємні настанови. Згідно з ними командувач залоги був зобов’язаний стежити за всіма подіями, що відбувалися на Запорожжі; мав доповідати в Москву про відносини Запорозької Січі з гетьманами, окремими старшинськими угрупованнями Гетьманщини; повідомляти про всі дипломатичні зносини січовиків.
Висновок:В Українській козацькій державі Запорозька Січ підлягала владі гетьмана.,хоча й зберігала певну автономію у внутрішньому і політичному житті. Запорозька Січ перебувала постійно під контролем Речі Посполитої і Москви .
За умовами Андрусівського перемир’я про подвійний московсько-польський контроль над Запорожжям у 1667 р. царську залогу із Січі було виведено. Однак це не поклало край втручанням Московського уряду у внутрішні справи Січі, адже поступове обмеження державних прав України, прагнення поширити свою владу на всі українські землі не могли не позначитися на Січі — осередку української державності.
2.Устрій Запорозької Січі.
За часів Національно- визвольної війни Запорозька Січ розташовувалася на Микитинському розі. Вона відігравала вирішальну роль у підготовці й розгортанні війни.
Документ 1
«Чортомлицька Січ була оточена глибоким ровом та 13-метровим валом, оснащеним баштами з бійницями й високими дубовими палями. У центрі козацької твердині знаходився великий майдан, навколо якого були побудовані курені й помешкання старшини. У найбезпечнішому місці Січі була збудована перша на Запорожжі військова церква. Поза межами Січі на березі Чортомлика стояла так звана «грецька ізба», де тимчасово розміщались іноземні посли, що приїздили на Запорожжя для ведення переговорів. Безпосередньо на Січі постійно перебувало від 6 до 12 тисяч козаків.
За давньою традицією найвищим керівним органом запорозького козацтва залишалася загальна військова рада. У ній мали право братии участь усі члени січової громади. Козацька рада вирішувала найбільш важливі питання життя січовиків — вибори кошового отамана та січової старшини, ведення воєнних дій, розподіл земельних угідь тощо. Постійне керівництво Січчю здійснювали кошовий отаман і січова старшина — військовий суддя, писар, осавул. Неабиякий вплив мали також старі, заслужені козаки. Запорозьке козацтво поділялося на курені, які очолювали курінні отамани. Землі, що знаходилися поза межами Січі, але розташовувалися поблизу неї, ділилися на паланки». (Тараненко М. Г. Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 164–165) Завдання
1. Чи змінилася система управління Чортомлицькою Січчю порівняно з раніше існуючими Січами? ( порівняти з розпечаткою, яка є у кожної пари на столі)
У ч и т е л ь.
За роки Національно – визвольної війни на Січі відбулися лиш деякі зміни у органах влади. Запорожці об’єднувалися в курені .До них входили юнаки і хлопчики ,які хотіли стати козаками. Очолював курінь отаман. Обирали його козаки куреня. Під час воєнних походів із курінних козаків формувалися полки і сотні ,обирали полковників і сотників. Об’єднання запорозьких козаків в одну організацію називалося кошем, Запорозькою Січчю.Очолював її кошовий отаман, управляли Січчю із кошовим курінні отамани. З’ явилася посада кошового гетьмана. На Січі дотримувалися традиції козацької демократії і соціальної рівності.
Тривала війна і негаразди сприяли запорожців об ‘єднуватися в братства. Це були знедолені і ображені козаки , які гостро реагували на утиски обмеження прав і свобод.
Висновок: Устрій Січі ґрунтувався на засадах ,що утворився в період утворення Української козацької держави. Проте відбулися зміни деяких органів, обмежувалася влада гетьмана.
ФізкультхвилинкаІІІ. Іван Сірко- видатний отаман Запорозької Січі
перед початком фільму:
І свої, й чужі вважали його людиною видатного військового таланту. Польський король говорив про нього: «Сірко — воїн славний і в ратній справі великий мастак».
Українські літописці Грабянка, Самовидець, Величко називали його сильним і великим проводирем.
Інші історики порівнюють його з Чингісханом чи Тамерланом.
Татари називали Сірка «урус-шайтаном», тобто руським дияволом, а татарські матері лякали його ім'ям своїх дітей. Турецький султан наказав молитися в мечетях про його загибель.
Завдання ( індивідуальні )Після перегляду фрагменту фільму (завдання дати до фільму
«Із даних чисел складіть дати трьох важливих для України договорів. Яку позицію щодо цих актів займав І.Сірко (1654,1659,1667)
1,1,1.
4
5,5
6,6,6,6.
7,9».
1654-Перяславська угода (відмова присягнутися московському цареві)
1659-Переяславську статті (відмова підпису статтей при Ю.Хмельницькому,пориває з ним і направляється на Чортомлинську Січ ,де стає кошовим отаманом))
1667-Андрусівський договір (Після Андрусівського договору 1667 р. відверто посів антимосковську (і разом із тим антипольську) позицію.
Рольова гра «Біля козацького багаття». За що вибирали козаки Івана Сірка кошовим отаманом?
Слово має історик
Авторитетні думки ( індивідуальне завдання)
Дмитро Яворницький: «І за характером, і за всіма своїми діями Сірко являв собою тип справжнього запорожця. Він був хоробрий, відважний, завзятий, не завжди стійкий, не завжди вірний своїм союзникам; він любив іноді погуляти і добре підвипити і в хмелю показати свій козацький запал; він був схильний хвилинно захопитися новою думкою, новою справою, щоб потім відмовитися від власного наміру й прийти до цілком протилежного рішення... “Нужда закон змінює”, — часто говорив Сірко, і, очевидно, діяв відповідно до свого улюбленого прислів’я».
Олена Опанович: «Україна — Лівобережна, Правобережна, Слобожанщина, у 60—70-ті рр. ХVІІ ст. не знала людини, яка б могла зрівнятися популярністю з Іваном Сірком… Великий талант полководця, особиста хоробрість, мужність і відвага поєднувалися в ньому з безмежною відданістю народній справі. Відзначаючи ці якості, треба б наголосити і на суто людських рисах характеру Івана Дмитровича: розважливий і мудрий, демократичний, він був до аскетизму скромний у побуті і глибоко віруючий. На Січі жив у курені, їв разом з козаками з одного казана, носив, як і всі, простий одяг».
1.На які риси характеру Івана Сірка вказують дослідники?
2.Про що свідчить той факт, що на Запорозькій Січі вісім разів І. Сірка обирали кошовим отаманом? Чим він заслужив довіру і повагу своїх сучасників та нащадків?
Слово має військовий історик,
Запорозька Січ як військова організація , за часів Івана Сіка була здатна захистити українські землі й Московщину від іноземної агресії. Характерні риси козацького війська на той час:
численність (до 14— 15 тис);
чітка організація (гетьман — полки — сотні — десятки);
дисципліна;
демократизм — виборність командних посад;
наявність піхоти, що володіла стрілецькою, артилерійською, холодною зброєю;
флот, що складався з 80— 150 «чайок»;
прагнення війська більше до слави, ніж до здобичі, готовність до небезпеки.
В походах проти Туреччини і Кримського ханства найяскравіше виявився військово-організаторський талант І. Сірка. Я вважаю,що найвидатніший його похід відбувся в 1667 р. — похід на Крим, узяття Кафи, звільнення 2 тис. невільників;
• Слово має політолог, що характеризує відносини І. Сірка з владою.
Після того як у 1672 р. Дем'ян Многогрішний був позбавлений гетьманської булави, Сірко, бачачи, які нікчемні люди стають гетьманами, вирішив боротися за булаву для себе особисто. У Москві вирішили не допустити цього, тому що, маючи багато військових чеснот, І. Сірко прагнув до повної незалежності й мав «ненадійний» характер. Московській владі зробили послугу особисті вороги Сірка, яким вдалося зненацька напасти на нього, коли він був без війська, полонити і відправити до Москви. Звідти небезпечний полковник був висланий у Тобольськ. Однак навесні 1672 р. 300000 турків перейшли Дунай і оточили польське місто Кам'янець. Росія і Польща вирішили боротися з ворогом спільно. Польський король М. Вишневецький, а потім і запорожці відправили Олексію Михайловичу прохання повернути Сірка в Україну, «тому що в нас іншого такого польового воїна і бусурманів гонителя немає...»
Цар дарував І. Сіркові волю, але змусив його в присутності патріарха Питирима і думних людей присягнути на вічну службу цареві.
• Слово має дипломат.
І.Сірко підтримував зв'язки з російським царем, польським королем, турецьким султаном, кримським ханом, молдавським господарем і нерідко йшов на гостріння відносин, з Москвою , Варшавою, Бахчисараєм чи в Константинополем.Завжди був стійкою опозицією до політики гетьмана,тому не мав постійного союзника,що врешті-решт наносило шкоду всій Україні. Він діяв у найскладніший момент, коли Україна відокремилася від Польщі й ще не розірвала стосунки з Росією.
• Слово має психолог, що характеризує особливості характеру І. Сірка.
Сірко — це справжній тип запорожця. Хоробрий, відважний, завзятий, не завжди вірний своїм союзникам. Любив погуляти і добре випити. Міг показати своє козацьке молодецтво. Він міг моментально захопитися новою справою, а потім відмовитися від неї й прийти до іншого рішення. Він говорив: «Нестаток закон міняє», — і часто діяв відповідно до цієї приказки. Сірко, як справжній запорожець, вважав себе людиною вільною і ні від кого не залежною, людиною, що залишала за собою право вирішувати питання війни і миру й самостійно встановлювати стосунки з ближніми та далекими сусідами. Усе життя Сірко воював, але, попри це, не озлобився на людей. Він відзначався великодушністю, рідкісною безкорисливістю і тому ніколи не переслідував слабкого ворога. У мирний час він ніколи не брав здобичі. Завжди відстоював православну віру, незалежність людини, піклувався про звільнення з турецької й татарської неволі якомога більшого числа християн, незалежно від того, були це великороси, українці, поляки чи литовці.
ІV.Господарський розвиток Запорожжя
Робота з історичним джерелом
Московські посланці до Криму, які проїжджали через Запорожжя в 1680 р., у своєму листі так описали природні угіддя краю: «Там звіра і птахів, і риби безліч... Вол і кінських кормів, і риб, і птахів, також звірів, котрих Господь Бог благословив людям на їжу, там достатньо».
Які промисли були розвинені на Січі?
Аналіз інформації
У першій половині ХVІ ст. на Запорожжі виникають хутірські господарства — зимівники. Спочатку їх використовували для утримання худоби взимку. Згодом на Запорожжі зимівники перетворилися на великі господарства, де поряд зі скотарством розвивалося землеробство, бджільництво тощо. Зимівники засновували, як правило, троє-четверо сімейних запорожців. У кожному зимівнику було дві-три хати та різні господарські будівлі. Офіційно козаків, що жили в зимівнику, називали сиднями або гніздюками. Вони мали підлегле становище щодо січових козаків. Їх кликали у військовий похід лише у виняткових випадках пострілом із гармати на Січі або через спеціальних гінців. Основним завданням власників зимівників було забезпечення січових козаків продуктами.
Запорожці перебували на Січі не постійно, особливо взимку. Приблизно десята частина з них залишалася на Січі, інші господарювали, рибалили, полювали по плавнях, луках, лісах, степах біля своїх зимівників. На момент скасування Січі існувало понад 730 зимівників.
Проблемне завдання- ПЕРЕД ПРЕЗЕНТАЦІЄЮ
Поміркуйте, які чинники перешкоджали розвитку хліборобства в Запорозькій Січі.
Завдання
Використовуючи матеріал підручника, складіть план відповіді на запитання «Господарська діяльність запорожців». ( самостійно)
Мій конспект
Господарська діяльність Запорожців
-Основа господарського життя — промисли (полювання, рибальство, бджільництво) і скотарство.
-Через набіги татар хліборобство не набуло значного розвитку, хліб закуповували на Правобережжі та в Гетьманщині, тому нестабільність у цих краях негативно позначалася на Січі.
-Основна форма господарювання — хутірські господарства-зимівники, де козаки жили, коли не було військових дій (переважно взимку).
-Високий рівень ремісничого виробництва.
-Торгівля з Правобережжям, Гетьманщиною, Річчю Посполитою, Кримським ханством, Туреччиною: вивезення меду, хутра, шкіри, рогатої худоби, коней, закупівля солі, хліба, зброї, боєприпасів, тканини.
ІV.Закріплення вивченого матеріалу
Завдання
Укажіть особливості статусу Запорозької Січі часів Руїни.
1)за правління Б. Хмельницького підпорядковувалася гетьманові, зберігаючи автономію
2)втратила своє значення захисника південних кордонів після підписання Бахчисарайського миру
3)продовжувала відігравати роль захисника від турецько-татарських нападів
4)за умовами Андрусівського перемир’я відійшла до Польщі
5)за наступників Б. Хмельницького часто відігравала роль опозиції гетьманській владі
6)завжди виступала опорою гетьманської влади
Відповідь: 1, 3, 5.
V. Узагальнення та систематизація знань
Гра «Правда - неправда»
У 1667 році Запорозька Січ потрапила під подвійний польсько- російський контроль ?(Так)
2. Запорозьке товариство в період «Руїни» очолював І. Сірко? (Так)
3. Перед початком Національно-визвольної війни Запорозька Січ містилася на острові Хортиця7 (Ні)
4.Символ гетьманської держави була булава? (Так)
5.Перша Запорозька Січ на острові Мала Хортиця була збудована Д. Вишневецьким ? (Так)
6.В 1672 році було підписано Андрусівське перемир ‘я ? (Ні)
7. Іван Сірко в 1654 році відмовив присягати московському цареві ? (Так)
8. Запорозький кошовий отаман Іван Сірко уславився переможними походами проти татар і турків? (Так)
9.Козаки займалися мисливством ,бджільництвом ,рибальством. (Так)
10. В Українській козацькій державі Запорозької Січі підпорядковувалися владі гетьману ? (Так)
11. У 1680р. кошовим отаманом Війська Запорозького стає І. Сірко ? (Ні)
12.Запорозька Січ відіграла руйнівну роль для Української козацької держави ? (Так) ( обговорення проблемного питання)
YІ. Підсумки уроку.Учитель:
Царський уряд завжди ставився до Запорозької Січі упереджено ,вбачаючи в ній загрозливе для себе вогнище вільнодумства і свободи. Московія прагнула підкорити Січ, аби як най швидше використати її військові та економічні можливості. Запорозька Січ перебувала постійно під утисками Московської держави і Речі Посполитої. Найвидатнішим кошовим отаманом був І. Сірко ,який проводив походи проти турків і татар. Походи постійно були успішними ,проте перемоги не зміцнювали козацьку державу ,а руйнували.
VІ.Оцінювання,Домашнє завдання
1.Опрацюйте матеріал підручника.
2.Підготуйтеся до уроку узагальнення знань, повторивши матеріал теми «Українські землі в 60—80-ті рр. ХVІІ ст.».