Использование интерактивных форм и методов работы с целью формирования коммуникативной компетентности

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ РОБОТИ З МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Грудіна О.В.(учитель української мови ЗОШ № 2 м.Жданівки)
Прагнення до знань живиться тисячами
невсипущих, невтомних корінців нелегкої,
але радісної, привабливої, жаданої для
дитини праці.

В.О.Сухомлинський

Дати кожній дитині можливість бути щасливою – ось таке завдання ставив перед собою педагог і вчений В.Сухомлинський. Але дитина не може бути щасливою, якщо їй у школі нецікаво, погано, якщо вона не відчуває себе достатньо здібною, щоб оволодіти шкільною наукою. Тому, щоб зробити дитину щасливою, педагог, перш за все, повинен допомогти їй вчитися, відчути “смак” успіху, навчити дітей працювати, думати, спостерігати, усвідомлювати, що таке розумова праця. “Успіх у навчанні, - зазначав В.Сухомлинський, - єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися”.
Сьогодні вже неможливо вести уроки традиційно, коли в центрі навчального процесу знаходиться викладач, а діти мовчки сприймають матеріал, слухають пояснення, виконують контрольні завдання, складають заліки, іспити, одержують оцінки за ті знання і навики, які набули у процесі навчання.
Педагоги, психологи, методисти, вчителі відчувають потребу у впровадженні таких методів та форм, які б допомогли в реалізації особистісного підходу до учня. Саме такий підхід є одним із найважливіших принципів організації навчально-виховної роботи в сучасній школі.
Впровадження інтерактивних методик у викладання української мови та літератури дає змогу докорінно змінити ставлення до об'єкта навчання, перетворивши його на суб'єкт. Учень стає співавтором уроку. Підхід до учня, який знаходиться у центрі процесу навчання, ґрунтується на повазі до його думки, на спонуканні до активності, на заохоченні до творчості. Такий підхід добре відомий ще з праць Л. Виготського, П. Гальперіна, В. Шаталова, В. Дяченка, С. Шевченка, Ш. Амонашвілі тощо. Він полягає у підвищенні навчально-виховної ефективності занять, і як наслідок - у значному зростанні рівня реалізації принципів свідомості, активності та якості знань, умінь і навичок, які набули учні. Інтерактивне навчання передбачає докорінну зміну методичних стереотипів, які сформувалися у викладачів та батьків. Тому інтерактивне навчання вимагає від педагога гнучкості, активності, здатності до розвитку та навчання. Але це навчання робить учня зацікавленішим, креативнішим, тому знаходить усе більше прихильників. Останнім часом я активно впроваджую інтерактивні форми та методи в своїй роботі.
Специфіка предмету, який я викладаю, вимагає постійного спілкування. Але в епоху масового поширення комунікації через електронні носії відбувається, на жаль, знецінення безпосереднього живого спілкування.
Отже, формування комунікативної компетентності особистості є дуже актуальною потребою. Саме тому я формую комунікативну компетентність на уроках української мови та літератури, впроваджуючи інтерактивні форми та методи роботи.

Працюючи над проблемою підготовки комунікативно спроможного випускника школи, ставлю перед собою такі завдання:
розвиток розумових здібностей особистості та творчого оволодіння знаннями, навичками, уміннями;
формування досвіду творчої діяльності учнів, емоційно-ціннісного ставлення до світу;
формування потреби в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
виховання свідомої особистості з громадянською позицією, що здатна до толерантного спілкування, готова до професійного самовизначення, конкретного вибору свого місця в житті.
Розуміючи, що сформувати комунікативну компетентність можна лише в умовах психологічного комфорту та активної взаємодії в процесі навчання, практичну роботу будую на таких принципах:
головним є не предмет, якому я навчаю, а особистість, яку формую;
кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її планів;
кожна думка, висловлена учнем, має право на існування й варта уваги.
На мою думку, з метою формування комунікативно спроможної особистості слід використовувати види уроків, що допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до індивідуального погляду на життя. Тому я використовую уроки - відкриття, уроки – дослідження, уроки – ділові ігри, уроки – подорожі, уроки – погляди в історію, уроки – практикуми, уроки – роздуми тощо.


На таких уроках створюється ситуація довіри та успіху, дитина розкривається, вірить у свої можливості, реалізує творчий потенціал. У результаті учень не лише оволодіває знаннями, уміннями та навичками з предмета, але вчиться формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, бути комунікабельною, толерантною особистістю.
З метою спілкування на творчих засадах використовую інтерактивні форм та методи роботи. У чому ж сутність інтерактивних методів навчання і які його види? Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп ( на практиці від 2 до 6-ти осіб ), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу. Час обговорення в малих групах - 3-5 хвилин, виступ – 3 хвилини. Виступ при фронтальній роботі – 1 хвилина.
Розвитку комунікативної компетентності сприяють різноманітні прийоми, якими я користуюсь: дешифрування, сніжна грудка, кінострічка, групова розповідь, три помилки, дві правдиодна неправда, займи позицію, незакінчені речення тощо.
Варто зазначити, що без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити й постійно підтримувати. До кожного заняття слід сумлінно готуватися. Окрім того, потрібно спланувати впровадження інтерактиву, робити його поступово, спланувавши вступне заняття, розробивши та прийнявши правила роботи.
У роботі повинні бути задіяні в тій чи іншій мірі всі учні. Справді, сильні учні, а також особистості з високим рівнем контактності спочатку проявляють вищу активність, ніж замкнуті та слабкі. Проте слід їх постійно залучати до роботи, створювати ситуації успіху.


Важливо пам’ятати, що урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально ( з практики ) – 1-2 методи за урок. Слід поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами.
Сьогодні я переконалася, що неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Але це один із багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети. Проте приносить упровадження інтерактивних форм і методів навчання результат тільки у поєднанні з іншими.
Однак за умови вмілого впровадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення. При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація. Сьогодні я можу стверджувати, що впровадження інтерактивних методів та форм роботи дає певні результати у формуванні комунікативної компетентності:
учні набули культури дискусії;
виробилося вміння приймати спільні рішення;
поліпшилось вміння спілкуватися, доповідати;
якісно змінився рівень сприйняття учнями української літератури – він набув особистісного сенсу, замість „вивчити”, „ запам`ятати” стало ”обдумати”, „застосувати”.
Замість висновків. Сучасна школа не стоїть на місці, вона перебуває в постійному розвитку, тому і учитель не має права зупинятися на досягненому. Саме з цієї причини я займаюся самоосвітньою діяльністю, цікавлюсь інноваційними технологіями, займаюся проектною діяльністю впроваджую інтерактивні форми та методи роботи.

Пошук правильного шляху на педагогічній нивінелегка, кропітка праця. На цьому шляху спіткають невдачі і прорахунки, промахи і поразки, але на тому ж шляху нас очікують знахідки, досягнення, здобутки, успіхи, перемоги. Лоуренс Дж. Пітер, видатний канадський педагог, стверджує: «Щоб уникати помилок, треба набиратися досвіду; щоб набиратися досвіду, треба робити помилки». Тож головне для менене стояти на місці.

Список використаної літератури
Єрмаков І.Г., Пузіков Д.О. Проектне бачення компетентнісно спрямованої 12-річної школиЗ., 2005.112 с.
Искусство стать и быть человеком: Учебник живой духовности.-М., 1991.-192 с.
Педагогічні інноваціїї у сучасній школі. Міністерство освіти України.-К.: Освіта, 1993.-48 с.
Помиткін Е.О. Духовний розвиток учнів у системі шкільної освіти: Науково-методичний посібник.-К.:ІЗМН, 1996.- 164 с.
Сухомлинский В.А. Сто советов учителю.-К.: Рад. Школа, 1984.- 254 с.
Ушинський К.Д. Про сімейне Виховання.-К.: Рад. Школа, 1974.- 150 с.














Література
Б а х а н о в К.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі. – Запоріжжя : Просвіта, 2002.
Інноваційні технології навчання української мови і літератури/ Укладач О.І.Когут. – Тернопіль: Астон, 2005
П о м е т у н О. Інтерактивні методики та система навчання. – К.: Шкільний світ, 2007.
Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.-К.: Видавництво А.С.К., - 2004
5.Становлення компетентнісно орієнтовної школи Донеччини: від ідеї до практики / Автор проекту Чернікова Л.Г. – Донецьк: Каштан, 2008. – 396с.











13PAGE 15


13PAGE 14715




15