Виховна година для учнів 2 — 4 класів Мужай, прекрасна наша мово.

Мужай, прекрасна
наша мово. ( Сценарій свята рідної мови у 1-4 класах ).Підготувала: Солодовникова О. М
Мета.
Показати учням красу та багатство укр. мови з допомогою народної творчості.
Викликати бажання вивчати рідну мову, милуватися її красою.
Розвивати мовлення учнів, уміння спостерігати.
Виховувати любов до рідної землі, свого народу, рідної мови
Обладнання:Книжкова виставка.
Книги для нагороди. Ляльки для виконання колискових пісень. Колиска. Рушники. Виготовлені з паперу великі квіти ромашки із скоромовками.. Г/з пісень. Хліб. Малюнки дітей про рідну землю.
Учитель: Доброго дня, діти! Вітаємо вас на нашому святі. Сьогодні зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну мову. Ми живемо на мальовничій землі - в Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо ми. Із задоволенням милуємось красою рідної природи, вслухаємось у чарівні мелодії пісень, вбираємо в
себе ніжні звуки української мови.
Учні: 1. Босоніж стежка побіжить левадою в городи…
Як любо тут, як славно жити серед цієї вроди.
Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна.
Вітчизні хочу я своїй зрости достойним сином
Є в світі зваби чималі, цікава стежка кожна.
Але до рідної землі забайдужитись не можна.
Люби, шануй, піднось до зір її пісні і мову.
Нема солодшої повір, за неї пречудову.
2. Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.
Звучить у записі пісня
Учитель: Кожному народові дорога його мова. «Рідна мова дорога людині, як саме життя», - говорить народна мудрість. Без мови не може існувати народ, його культура, Підкреслюючи значення слова в людському житті, народна мудрість ставить його поряд із хлібом. Мова є одним із найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію. Українська одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу.
Учень:3. Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня линеш, рідне слово,
Ти наше диво калинове.
Кохана материнська мово!
А Вкраїни ж мова - мов те сонце дзвінкотюче,
мов те золото блискуче,
вся і давність, і обнова - українська мова.
Ой як чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс - лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак!
І така ж розкішна і гнучка, як мрія...
Є в ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...
Та не в тому справа, що така багата.
Помагало слово нам у боротьбі,
Кликало на битву проти супостата,
То звучало сміхом на полях плаката,
І за все це, мово, дякуєм тобі.
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих, - рідна мова,
вишневих ніжність пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.
Учитель: Що ж таке мова? У народі кажуть: слово до слова - зложиться мова. Мова - це багатюща людська криниця, у яку народ складає багатий досвід свого життя, свої мрії, сподівання.
Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.
Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, щира віра в магічну силу слова.
А скажить-но, діти, чи ваші мами співали вам колискових пісень? Хто з вас запам’ятав хоча б одну колискову і може ЇЇ заспівати?
Дві учениці по черзі підходять до колиски, вкладають своїх ляльок і співають їм колискові.
Учитель. На мою думку, з таких гарних виконавиць колискових пісень виростуть прекрасні матері, які будуть прищеплювати своїм дітям добро, найкращі риси характеру, і, звичайно, навчатимуть любити свою землю і свою мову.
119570583439000Немає у світі людини, яка б не любила казок або не чула їх. особливо діти. Всі ми з задоволенням дивимося телепередачу «В гостях у казки». А сьогодні я вас усіх запрошую в гості до казки тут. Її нам покажуть І розкажуть учні 2 - В класу. Це казка «Колобок».
Учитель: Чи сподобалося вам? Діти ви знаєте багато казок братніх народів: росіян, білорусів. А чи зможете відгадати назви тих, які склав український народ? Отже, розпочинаємо вікторину «З якої це казки?» Я розповідатиму уривок, а ви будете відгадувати назви. Згода? Отже.
Ішов дід лісом,а за ним бігла собачка. Та й загубив дід ...
Що він:дітки, загубив?
(«Рукавичка»).
Няв! ... няв! ... няв! ...
А ті думають:
От вражого батька син, ще йому мало! Це він і нас поїсть!
(«Пан Коцький»)
Гуси-гуси, гусенята!
Візьміть мене на крилята
Та понесіть до батенька,
А в батенька їсти й пити,
Ще й хороше походити.
(«Івасик-Телесик»)
Вона тоді плиг з вовка та:
Битий небиту привіз! Битий небиту привіз!
(«Лисичка-сестричка і Вовк-пані-брат»)
Прибігли мишенята і кажуть:
Потрібно колосок обмолотити.
А хто молотитиме?- запитав півник.
Тільки не я!- закричав Круть.
Тільки не я!- закричав Верть.
(«Колосок»)
Молодці! Дуже гарно знаєте ви українські казки. Тому, кожному класу вручаємо нагороду - збірочку казок, яку будете читати на уроках позакласного читання.
Ми живемо в Україні. В нашому краю багато народних танців, серед них відомий вам український танець «Гопак». В ньому показана сила і спритність козацького роду.
Учень. 8 Ой заграйте, музики,
В мене нозі черевики!
Танцювати я мастак Український наш гопак.
Група школярів виконує «Гопак».
Учитель. А тепер настав час для загадок. Знаю, що ви їх любите. Це один найдавніших і найбільш поширених видів усної народної творчості. З давніх давен через них передавався життєвий досвід народу, знання, а також перевірялися розумові здібності підростаючого покоління, таких, як ви, діти - Отож, я загадую:
Мовчить, а багато людей навчить. (Книга.)
Стоїть дім, увійдеш у нього сліпим, а вийдеш зрячим. (Школа.)
На базарі не знайдеш, на вагах не зважиш (Знання.)
Тіло жовте, серце чорне, тіло мовчить,а серце говорить. (Олівець.)
Неживе, а за людиною ходить. (Тінь.)
Біле поле, чорне насіння, хто не вміє, той не посіє. (Письмо.)
Що у світі найшвидше? (Думка.)
У лісі родилося.
В майстерні робилася,
А в руках плаче (Скрипка.)
Діти, прислухайтесь уважно до голосу цього інструмента... Адже недаремно в народі кажуть: « Скрипка плаче, голос має».
Учитель. Діти, а чи знаєте ви, що як тільки сходив сніг, дівчата і хлопці виходили на лужок і починали водити хороводи, гралися у різноманітні ігри. Багатий український народ і на ігри зі співанками. Ось одна з них - «Подоляночка». Ви, діти, розучу вали її, тож давайте всі пограємось. Ставайте в коло.
А тепер давайте оберемо Подоляночку лічилкою:
Котилася торба
З високого горба,
А в тій торбі,
хліб - паляниця,
З ким хочеш,
З тим поділися. .
Ось так, ми обрали Подоляночку.
Вона стає в коло, а ми усі беремось за руки.(Всі беруться за руки, ходять по колу і співають.)
Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона впала,
Личка не вмивала,
Бо води не мала.
Ой, встань, устань, Подоляночка,
Умий личко, як ту скляночку,
Візьмися у боки,
Покажи нам скоки,
Біжи до Дунаю,
Бери ту, що скраю.
( Подоляночка вибирає дівчинку, яка стає на її місце, і гра продовжується)
Учитель: Як не згадати про скоромовки, які розвивають мовлення людини, роблять його виразним і правильним.
Поуправляємось і ми у вимовлянні скоромовок.
Позмагаємося: хто кого перебалакає, краще розкаже скоромовки.
(На виготовленій великій квітці з нижньої сторони кожної пелюстки написані номери скоромовки). Учні відривають пелюстки по черзі, читають скоромовки
Орел на горі, перо на орлі;
Їхав Прокіп з Прокопихою ще й з маленьким Прокопенятком;
Всім подобається це куце цуценя.
Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби;
Пік біля кіп картоплю Прокіп;
Через грядку гріб тхір ямку;
Залізне зубило залізо любило, зубило в залізо залізне залізло.
Учитель: Український народ любить жартувати. Якою б замученою не була людина, але почувши жарт - посміхається, і зразу сум проходить, а замість нього панує веселий сміх.
Пожартуємо і ми.
1. Догадлива дитина.
Мамо! Чи ви знаєте, яка в нас оказія була? У діжку з квасом миша впала.
Ох боже мій! Чи ти, ж її витяг?
Еге! Буду я витягати! Щоб вона мене вкусила? Я піймав кота і вкинув у діжку, щоб він мишу з їв.
(Лунає весела музика)
- Добрий день, а як тебе звати?
Так, як мого тата.
А тата звати так, як зовуть мене. В нас ім’я одне
( Лунає весела музика )
- Ой , куме, зима люта буде.
Невже?
Страшенні морози будуть!
Та ну?
Так буде холодно, що аж ну...
А ти звідки знаєш?
Бо у мене кожуха нема.
(Лунає весела музика)
Розвеселили нас гуморески, а під гарний настрій завжди хочеться співати.
Учитель. Безліч пісень вміщує скарбниця українського народу. Пісні про героїчне минула України, видатних людей краю, жартівливі, ліричні, дитячі народ співає під час свят, відпочинку. І ллються над чарівною природою України слова солов’їної української мови, переплітаючись із чарівною мелодією. Давайте й ми заспіваємо. (Діти співають «Грицю, Грицю до роботи»)
Учитель. Чарівний наш край. Діти, любить свій рідний край, де народились і живете. Любіть свою рідну мову. Вивчати рідну мову вам допоможе школа, уроки мови. Любіть її всім серцем. Вона наша гордість. Не цурайтесь нашої співучої мови, не соромтесь нею говорити.
Учні: 9. Буду я навчатись мови золотої
у трави-веснянки, у гори крутої,
у потічка веселого, що струмує річкою,
у пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
10. Учіться, брати мої, думайте, читайте, і чужому научайтесь й свого не цурайтесь.
Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі,
й на заводі, і у полі пречудесно, пречудово, розцвітай же, слово!
Хай ізнов калина червоніє, достигає, всього світу заявляє:
«Я - країна Україна - на горі калина!»
Вивчайте, любіть свою мову,
Як світлу Вітчизну любіть,
Як стягів красу малинову,
Як рідного неба блакить.
Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня, линеш, рідне слово,
Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово!
Ми з нею відомі усюди.
Усе в ній, що треба нам є,
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.
Рідна мово материнська,
Ти - душа мого народу,
Будь від роду ідо роду,
Рідна мово материнська.
Звучить пісня.
Учитель. Наша зустріч завершається. До побачення, дорогі діти, гості. Хай біда і горе обходить ваш дім. Доброго здоров’я зичимо усім. І ще вам бажаємо, щоб ви не старіли, щоб серцем й душею були молоді. До рідного краю любов’ю горіли і користь приносили рідній землі.