Разработка родительского собрания Домашнее насилие: как его избежать
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ:
« Домашнє насильство:
як захистити дитину»
Підготутувала
класний керівник
Сергієнко Н.М.Тема: Домашнє насильство: як захистити дитину.
Ціль: актуалізація проблеми необхідності профілактики насилля;
інформувати батьків про поняття «насильство»
Задачі: - показати актуальність проблеми;
- ознайомити батьків з основними нормативними документами з
з захисту прав дітей ;
надати батькам інформацію про багатогранне виявлення насильства.
Додатковий матеріал: анкета для підлітків;
анкета для батьків.
Щастя усього світу не варте однієї сльозі на щоці однієї
невинної дитини.
Ф. Достоєвський.
Хід зборів.
Батьки займають місця.
Вступне слово вчителя.
Останнім часом навколо нас занадто багато розмов про насильство. Нажаль не тільки розмов. Практично немає роз’яснення і конкретики. Проблема насильства лишається не розв’язаною.
Насильство – це поводження, метою якого є досягнення влади й контролю. Воно виявляється у формі побиття,залякувань,примусових сексуальних контактів,ізоляції. Насильство зачіпляє всі вікові групи незалежно від статі. Але переважно жертвами насильства стають таки діти. Насильство, в принципі, ніяк не вирішує проблеми. Ударив, залякав, змусив підкорятися. Але з цього моменту ґвалтівникові залишається тільки чекати, поки жертва, стане настільки сильною, щоб помститись. Насильство обов’язково породжує насильство.
Щодня діти доходять до останньої межі страждань, терплять приниження, і часто смерть здається їм єдиним бажаним порятунком і звільненням.
Ці діти ніколи не підуть у міліцію, якій анітрошечки не вірять. І іноді їх рятує тільки те, що зовсім випадково, вони довідуються про існування організацій, які допомагають їм, тим, хто пізнав насильство.
Дитина – жертва іноді буває така шокована, що не може з різних причин розповісти про те, що сталося, а коли не може навіть виговоритися, підліток замикається в собі, заганяє біль у підсвідомість. Щоб упоратися з пережитим, психологи радять висловити свої почуття, щоб на душі полегшало. У психологів, медиків залишаються вірші – спогади, які по суті – не поезія, а скоріше згусток страждань. Це перший крок до порятунку. Я знайшла один такий вірш. Подам я його мовою оригіналу.
Я вспоминаю те мучительные дни.
И слезы тихо льются.
Жила я словно в страшном сне
С своим отцом наедине.
Сначала было все отлично…
Но мой отец вдруг начал пить: жена его,
Покинув нас, ушла,
Отдав меня на растерзанье.
И я осталась вдруг, одна…
И мне казалось, что на белом свете
Меня не видит не одна душа,
И никому я не нужна
Мне было страшно.
Отец не думал обо мне…
Придя домой, напившись,
От скуки бил меня тогда,
А может ненавидел…
Брала я лезвие и так пыталась
Этот дом покинуть.
Мне страшно не было ничуть-
Хотела исчезнуть, отдохнуть…
И вены резала, но, черт,
Чуть – чуть тогда я промахнулась…
Когда отец повеселился,
Опять он брался за меня.
Он бил меня, он бил жестоко,
Потом насиловал меня…
Я так его просила,
Чтоб он не избивал,
Но лишь в ответ удары
Ногою по лицу…
Когда устал, то пошел в кровать…
Я тихо в ванной дверь открыла,
И в зеркале увидев кровь,
Я в страхе на пол опустилась.
А утром в семь часов опять
Все продолжалось…
Так миновали день за днем:
Я не жила, а лишь сушествовала.
Потом решила: убегу.
Но я вернусь и отомщу
За каждую слезинку, кровь…
Меня поймет народ, а, может, даже Бог.
Дівчинка, яка написала ці рядки, більш, як 10 років втратила матір і залишилася з батьком,який тільки повернувся з в’язниці.
У цій історії вражає холодна байдужість оточення. Часто події розгортаються не в глухому лісі. Виходить, і крики,і плач, і благання про допомогу могли чути десятки людей. І хоч би хто звернув увагу!
Наша мета – показати справжню картину насильства для усіх, підтримати наших дітей, дати їм відчуття того, що вони не самі що в них є сили, а навколо люди, які допоможуть їм знайти вихід із найскладніших ситуацій.
Основна частина.
Родина – це група осіб, пов’язаних між собою шлюбом, народженням, фактом усиновлення та іншими формами прийняття дітей на виховання, які проживають разом, ведуть спільне господарство і мають взаємні права й обов’язки. Слайд №4
Насильство в родині – це будь – які навмисні дії одного члена родини щодо іншого її члена, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи громадянина й завдають його фізичному, психічному здоров’ю, а також розвитку дитини. Воно може виникнути між: подружжям, батьками й неповнолітніми дітьми. У тих випадках, коли мати сама є жертвою насильства, вона прагне компенсувати своє принизливе становище жертви на слабших за неї – дітях. Також часті випадки насильства між дітьми в одній родині – старші діти кривдять молодших, діти можуть об’єднуватись для насильства над кимось одним із дітей. Слайд №5
Статистика.За даними офіційної статистики приблизно 2 млн. дітей кожного року є жертвами жорстокого поводження. Кожна десята дитина гине, 2 тис. закінчують життя самогубством, біля 50 тис. тікають з дому. 120 тисяч батьків в Україні позбавлені батьківських прав. Слайд №6
А тепер давайте познайомимося з результатами анкетування дітей (Обговорити результати,зробити висновки).
Виховувати дитину – дуже важка справа. З усіх складних ситуацій треба шукати вихід, з повагою відносячись до людської гідності, без застосування фізичних покарань чи словесних принижень. Особливу увагу треба приділяти похвалі.
Пропоную познайомитися з формами жорстокого поводження з дітьми. Слайд №7.
Існує чотири основні форми жорстокого поводження з дітьми:
Фізичне насильство – це навмисне завдання фізичних ушкоджень дитині, а також свідоме позбавлення свободи, помешкання, їжі, одягу та інших нормальних умов життя, які можуть призвести до смерті дитини, викликати порушення фізичного та психічного здоров’я. Фізичне насильство – це ляпаси,штовхання,опіки, удушення, грубе хапання, удари кулаком, кидання в дитину предметів, позбавлення їжі або пиття тощо. Слайд №8.
Фізичне насильство можна розпізнати за зовнішнім виглядом дитини та характером травм:
- зовнішні ушкодження, які мають специфічний характер (відбитки ременя, сигаретні опіки тощо);
-ушкодження внутрішніх органів або кісток, які не могли бути наслідком нещасних випадків;
- травми голови, шиї, тулуба, грудей;
- забиті місця, подряпини, розриви м’язів;
- синці на різних стадіях заживання. Слайд №9.
Систематичне фізичне насильство можна розпізнати за особливостями психічного стану та поведінки дитини:
- страх фізичного контакту з дорослим;
- прагнення приховати причину травм;
- тонкосльозість, самотність,відсутність друзів;
- негативізм, агресивність, жорстокість по відношенню до тварин;
- суїцидальні спроби;
- коли пояснення про причини тілесних ушкоджень неправдоподібні, коли скарги звучать невиразно. Слайд №10.
Сексуальне насильство (або розбещення) – це залучення дитини з її згоди ( або без такої) у сексуальні дії з дорослими задля задоволення останніх. Це може бути :
-навязування сексуальної близькості;
- нав’язування фізичного контакту з ерогенними зонами, іншими частинами тіла;
- нав’язування особливих видів сексуальних контактів.
Згода дитини на сексуальний контакт не дає підстав вважати його ненасильницьким, оскільки дитина не має свободи волі й не може передбачити всіх негативних наслідків. Слайд №11
Сексуальне насильство над дітьми – це всі види статевого зв’язку, як нормального, так і збоченого.
Найчастіше насильство чинять щодо дуже малих дітей, які ще не можуть зрозуміти природу акту, нездатні емоційно та фізично протистояти такій поведінці.
Сексуальне насильство можна запідозрити при таких особливостях зовнішнього вигляду, хворобах і травмах дитини:
- ушкодження в районі статевих органів;
- захворювання, що передаються статевим шляхом
-вагітність. Слайд №12.
Сексуальне насильство можна розпізнати за такими особливостями стану та поведінки дитини:
нічні кошмари, страхи;
сексуальні ігри, не властиві вікові знання про сексуальну поведінку;
прагнення повністю закрити своє тіло;
депресія. Низька самооцінка;
проституція, безладні статеві контакти. Слайд №13.
Психологічне (емоційне) насильство – це періодичний, тривалий або постійний психічний вплив на дитину, спрямований на навмисне приниження її честі й гідності, що стає причиною образ, страху,непевності в собі, гальмує розвиток особистості й призводить до формування патологічних рис характеру. Слайд №14
До психологічних форм насильства належать:
- примус до принизливих дій;
- заподіяння шкоди домашній тварині, яку дитина любить, задля помсти або залякування;
- відкрите неприйняття та постійна критика дитини;
- словесні погрози (фізичного чи іншого насильства над дитиною);
- погрози розповісти всім про особисті справи й таємниці дитини;
- зауваження в образливій формі, які принижують гідність дитини;
- одноразовий грубий психічний вплив, що викликав у дитини психічну травму. Слайд №15.
Психологічне насильство можна запідозрити за таких особливостей стану й розвитку дитини:
агресивність;
затримка фізичного й розумового розвитку;
нервовий тик, енурез;
постійно сумний вигляд;
різні соматичні захворювання. Слайд №16.
Зневага до потреб дитини – це відсутність елементарної турботи про дитину, від чого порушується її емоційний стан і з’являється загроза здоров’ю або розвитку. Слайд №17.
До нехтування елементарними проблемами дитини належать:
відсутність адекватного віку й потреб дитини:харчування, одягу, житла, освіти, медичної допомоги;
відсутність належної уваги й турботи, в результаті чого дитина може стати жертвою нещасного випадку. Слайд №18.
Нехтування проблемами дитини можна запідозрити при такому стані та поведінці дитини:
- постійний голод;
- санітарно – гігієнічна занедбаність;
- крадіжки їжі;
- вимоги ласки й уваги;
- низька самооцінка, низька успішність;
- агресивність та імпульсивність;
- асоціальна поведінка, аж до вандалізму. Слайд №19
Варто сказати, що часто дуже важко розмежувати різні форми насильства, адже особливості зовнішнього вигляду й поведінки дітей, які зазнають різних видів насильства, схожі.
Насильство в родині – це правопорушення, дії, які можна кваліфікувати як домашнє насильство, мають ознаки злочинів, висвітлених у таких статтях Кримінального кодексу України:
Ст.115 ч.1 «Умисне вбивство»;
Ст115 ч.2 «Умисне вбивство»;
Ст.120 «Доведення до самогубства»;
Ст.121 «Умисне тяжке тілесне ушкодження»;
Ст.125 «Умисне легке тілесне ушкодження»;:
Ст.126 «Побої і мордування»;
Ст.129 «Погроза вбивством»;
Ст.146 «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини»;
Ст.152 «зґвалтування»;
Ст.153 «Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом»;
Ст.155 «Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості»;
Ст.296 «Хуліганство». Слайд №20
Індивідуальна робота батьків.
1.Давайте проведемо анкетування.
2.Шановні батьки. візьміть, будь ласка,аркуші паперу, що лежать у вас на столах. Ці аркуші поділені на дві частини. Впишіть в одну частину слова, якими ви хвалите дитину, а в другу – якими сварите. Нехай цей листочок залишиться у вас. А ви подивіться, в якій частині слів більше і зробіть висновки.
На останок, ознайомтеся з порадами батькам діти яких пережили насильство.
Поради батькам.
Якщо дитина пережила насильство - це випробування не тільки для неї, але й для того, кому вона розповідає про це, в першу чергу, для батьків.
Вас можуть охоплювати різні почуття – розгубленість, шок, заперечення, недовіра,гнів, жалість, почуття провини й самозвинувачення,відраза, безсилля. Усе це природно, це нормальна реакція на біль, якій ви переживаєте. І ви маєте навчитися приймати і справлятися з ними, щоб надати необхідну підтримку дитині. Дай бог, щоб ваші діти ніколи в житті не зазнали насильства. Слайд №21.
Щоб допомогти дитині відчути вашу підтримку і знайти душевну рівновагу, важливо:
- допомогти їй упоратися з негативними почуттями й виговоритися;
- убезпечити її, наскільки можете, від повторного насильства;
- забезпечити їй захист від глузувань, осуду, ганьби;
- допомогти їй знайти душевну рівновагу, спокій у родині.
Якщо вам буде потрібна допомога, ви завжди можете звернутися до класного керівника чи шкільного психолога. Слайд №22.
Рішення батьківських зборів.
Спасибі за участь і пропоную вважати пунктами рішення зборів слідуючи поради батькам: Шановні мами і тата. Пам’ятайте! Ваша увага, любов, дружня підтримка можуть зробити для вашої дитини більше ніж найдорожчий подарунок! Слайд №23.
Пам’ятайте! Рани приниження й знущання не гояться з роками, шрами байдужості і ігнорування залишаються на все життя! Слайд №24.
Любіть і захищайте своїх дітей! Слайд №25
Додаток
Анкета для підлітків.
Нет 1. Чи є насилля з боку школярів у вашій школі?
- Так
- Ні
- Не знаю.
2. Якщо є, то яке?
- Моральне
- Фізичне
- Інше (допишіть)_________________________
3. Як ви вважаєте, як треба поводитись у ситуації скоєного насильства?
- Треба помститися
- Треба промовчати
- Треба попросити допомоги:
- учителя;
- батьків;
- правоохоронних органів.
- Інше (допишіть)______________________________
4. Як ви думаєте, яким чином можна уникнути насильства у школі?
АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ
1. Вкажіть, будь ласка, Вашу стать (необхідне підкресліть)
- чол.
- жін.
2. Вік.
3. Освіту:
- незакінчена середня,
- середня,
- середня спеціальна,
- незакінчена вища,
- вища.
4. Сімейний стан:
5. Свідком яких різновидів насильства над дітьми та підлітками Ви були? (позначте +)
- Фізичне (биття, шарпання, травмування)
- Емоційне (образи, пригнічення)
- Сексуальне (зґвалтування, сексуальна експлуатація)
6. Як часто Ви є свідком нехтування головних прав дитини (фізична занедбаність, бездіяльність, байдуже ставлення)?
- часто,
- інколи,
- ніколи.
7. Яким чином, на Вашу думку, змінився рівень насильства та нехтування прав дітей за останні три роки? (напроти кожного різновиду напишіть одну з цифр, що наведені нижче).
- фізична занедбаність,
- емоційне нехтування,
- сексуальне насильство.
(1 – значно зменшився; 2 – зменшився, 3 – не змінився, 4 - збільшився, 5 – значно збільшився, 0 – важко відповісти.)
8. Наскільки актуальною є проблема насильства над дітьми та підлітками у місті (селі), де Ви живете? (Від 1 – « неактуальна» до 5 – «надзвичайно актуальна»).____________________________
9. Якою мірою професіонали допомагають дітям (від 1 «зовсім не допомагають» до 5 – надають велику допомогу»).
- учителі,
- медики,
- міліція,
- соціальні працівники,
- психологи.
10. Якою мірою професіонали сприяють профілактиці насильства та занедбаності?
(від 1 – «зовсім не сприяють» до 5 «сприяють великою мірою»).
- учителі,
- медики,
- міліція,
- соціальні працівники,
- психологи.
11. Якою мірою громадськість та громадські організації здійснюють профілактику насильства та кривдження дітей? (від 1 – «зовсім не здійснюють» до 5 – «здійснюють дуже активно»).____________
12. Якою мірою ці питання висвітлюються у засобах масової інформації? (від 1 – «врай недостатньо» до 5 – «повною мірою»).
- радіо, телебачення;
- преса.
13. Чи особисто Ви зазнавали у своєму житті насильства або нехтування? (поставте +)
- Так - Нехтування - Загроза насильства
- Ні - Насильство
Список використаної літератури
1.Городок Г., Городок М. Эффективное воспитание без наказаний: Пособие для родителей и учителей.
2. Усвідомлене батьківство як умова повноцінного розвитку дитини: Метод. Матеріали для тренінгу . Автор упорядник Безпалько О. В.,Лях В.В.,за заг. ред.. Лактіонової Г.М.
3.Методичний посібник з питань попередження насильства в сім’ї.Міністерство юстиції України, Луганське обласне управління юстиції.
4. Дмитренко М.І.,Тропін П. О.,Власов П. О. Попередження насильства в сімї:Методичні рекомендації.