ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ВИКЛАДАННІ СПЕЦІАЛЬНИХ ЮРИДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН Виступ на науково-практичній конференції «Інноваційні технології підготовки сучасних фахівців»
Тирон В.О. - «магістр педагогіки вищої школи», «спеціаліст вищої категорії», «викладач-методист», методист коледжу, ВСП «Василівський коледж ТДАТУ», м. Василівка.
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ВИКЛАДАННІ СПЕЦІАЛЬНИХ ЮРИДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Вивчення спеціальних юридичних дисциплін передбачає оволодіння передусім теоретичною проблематикою. Серед інтерактивних методів для цих дисциплін необхідно застосовувати, перш за все, ті, які дозволяють поглянути на проблему з кількох, часто суперечливих точок зору, тобто методи дискутування. Саме інтерактивні методи з великою кількістю ігрових моментів найкраще сприймаються аудиторією, і за їх використання навчальний матеріал найкраще запам’ятовується.
Інтерактивні методи (від англ. «interact» – взаємодіяти, тобто знаходитися у взаємодії, діяти, впливати один на одного) передбачають спільне навчання (навчання у співпраці), коли і студенти, і викладач є суб’єктами навчання. Викладач виступає лише в ролі більш досвідченого організатора процесу навчання.
У найбільш загальному вигляді інтерактивні методи навчання передбачають включення в обговорення всіх учасників заняття. Всі учасники навчального процесу при цьому взаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, спільно вирішують проблеми, моделюють ситуації, оцінюють дії колег і власну поведінку. Заняття засновані на вивченні «через дію», тобто на практичне спрямування знань, використання реальних життєвих ситуацій, що орієнтують на бажання знати та розуміти право. Студенти занурюються в реальну атмосферу ділової співпраці щодо вирішення проблем, яка є оптимальною для вироблення навичок і якостей майбутнього юриста.
Інтерактивні методи навчання праву – це імітація традиційних проявів суспільного життя у навчальних цілях. В їх основі лежить моделювання ситуації, вироблення і прийняття рішення в умовах, характерних для правової системи. Студенти під час навчального заняття стають учасниками колективних форм роботи і вирішують типові практично орієнтовані завдання. Для інтерактивних методів характерно як дотримання зовнішніх умов або форм імітації, наприклад, судові дебати, нормотворчі слухання, так і дотримання правил формальної логіки, пошук вирішення складних ситуацій, і механізм прийняття рішення. При їх застосуванні, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому вони сприяють формуванню умінь і навичок, виробленню власних світоглядних переконань, створюють атмосферу співробітництва, творчої співпраці.
На заняттях, заснованих на інтерактивних методах, студентів готують до використання отриманих знань та практичних навичок, що знадобляться їм. Тому, хто навчається, важливо побачити й почути конкретні приклади, що ілюструють, в який спосіб запропоновані методики використовуються в аудиторії. Для орієнтування студентам потрібні матеріали яких дається чітке окреслення та огляд змісту навчального курсу. Під час навчання їм потрібно мати можливість виробляти навички, напрацьовувати певні матеріали, обговорювати свій практичний досвід і ділитися думками з колегами.
Перед застосуванням інтерактивних методів на заняттях юридичної спрямованості викладачу бажано з’ясувати, чи готовий він, чи допустиме (доцільне) застосування цих методів при вивченні тієї чи іншої навчальної дисципліни. Адже інтеракція, попри свою інноваційність щодо педагогічного процесу, не виключає застосування і традиційних методів, вони можуть поєднуватись. Наприклад, лекції вельми складно адаптувати до інтеракції, яка стосується, передусім, групових семінарських занять.
Отже, при проведенні занять дотримуюсь певних правил застосування інтерактивних методів:
1) забезпечуючий характер інтеракції: мета занять – знання та вміння і навички застосування (інтерактивні методи не мають бути ціллю занять, а лише засобом досягнення результатів навчальних занять);
2) ґрунтовне планування інтеракції: інтеракція – це не імпровізація, як не парадоксально, інтерактивні методи, навіть більше, ніж традиційні, підлягають ґрунтовному плануванню, щоправда, педагогічна майстерність викладача дозволяє йому творчо імпровізувати в окремих моментах заняття;
3) попередня апробація інтерактивних методів: інтерактивні методи – експериментальні, до кінця не апробовані;
4) обмежене застосування інтеракції: інтерактивно все не засвоїш (такі методики певною мірою більш, ніж традиційні, розраховані на самостійну роботу студента у підготовці до них. Особливо складно інтерактивно розкрити курси провідних академічних дисциплін: «Теорія держави та права», «Конституційне право України», «Цивільне та сімейне право» й інші галузі права, - які можуть містити лише елементи інтеракції);
5) індивідуалізація застосування інтерактивних методів: інтерактивні методи не копіюються (вони по-особливому проявляються у діяльності кожного окремого викладача, запропоновані далі методи рекомендовані, не вичерпні, змінювані);
6) підготовленість викладача у проблематиці дисципліни: якість інтерактивних методик залежить від підготовленості викладача у проблематиці дисципліни ( не кожен викладач одразу зможе застосовувати інтерактивні методи, недостатня академічна база викладача буде ще помітніша у використанні саме таких технологій).
Для постійного застосування інтерактивних методів доцільно мати уявлення про їх систему. Це питання ще не досить розроблене. Опрацювання наукової та прикладної педагогічної літератури та досвід застосування інтерактивних методик при розгляді правничого навчального матеріалу дозволило авторові запропонувати наступну систему груп інтерактивних методів, які можуть бути застосовані на заняттях з юридичних дисциплін:
1. Обслуговуючі (допоміжні) методи – застосовуються для створення на заняттях конструктивної демократичної робочої атмосфери. Вони майже не несуть навчального навантаження, але допомагають правильно використати інші групи методів, поєднати у пам’яті навчальний матеріал та навчитись його застосовувати: правила; знайомство; мотивація; рухливі вправи; рефлексія; оцінювання.
2. Основні навчальні методи – застосовуються найчастіше та створюють механізм групової роботи, слугують основою для застосування наступних груп методів: мозковий штурм; робота в малих групах; аналіз правових ситуацій; рольова гра; діалогова ділова гра.
3. Конкретизуючі ігрові методи – застосовуються для практичного програвання навчального матеріалу, засвоєння основної інформації про правові норми та їх застосування, фактично є навчально-методичним механізмом: дерево рішень; шкала оцінки; послідовне обґрунтування («ПРЕС»); доведення від протилежного; правнича промова; навчаючи - вчуся; коло ідей; «сократовий» метод; заповнення таблиці; стоп-кадр.
4. Методи дискутування – використовуються для напрацювання та відстоювання принципових позицій правового та соціально-політичного змісту шляхом контрольованого дискутування: займи позицію; повернений аргумент; карусель; дебати; ток-шоу; прес-конференція.
5. Поєднані (комплексні) методи – є узагальненим проявом кількох методів, як правило, основного і якогось із конкретизуючи чи методів дискутування. Застосовуються для комплексного уявлення про навчальний матеріал та вмінь і навичок його впровадження: калейдоскоп («ажурна пилка»); акваріум; постановка запитань; письмове формулювання; імітація спрощеного судового слухання; законотворчий процес; колегіальна нарада; групова конкуренція; наукова конференція.
Інтерактивні технології мають застосовуватись комплексно, різноманітно, бажано не допускати їх частого повторення, дублювання. Винятком є застосування основних навчальних методів, які покладені в основу майже кожного заняття, адже на їх механізмі базуються інші групи методів.
Наводимо приклад діалогової ділової гри, як методу інтерактивного навчання, яку застосовуємо при вивченні курсу «Конституційне право України».
Ділова гра «Вибір пріоритетних напрямів діяльності парламенту». На початку ділової гри кожний учасник отримує аркуш із видами рішень парламенту. Протягом 10 хвилин він повинен проаранжувати кожне рішення за пріоритетом прийняття в парламенті (розставити місця з 1 по 33) і записати в аркуші в колонці «особиста оцінка».
На наступному етапі викладач розбиває аудиторію на 4-5 груп за своїм бажанням (або формально, або формує групи «під лідерів»). Для виставлення загальних оцінок у групі учасникам надається 20-30 хвилин.
На останньому етапі всі групи повинні виробити спільне (колективне) рішення, причому механізм прийняття такого рішення вони повинні знайти самостійно.
Оптимальна кількість учасників – 20-25 чоловік. Час на проведення гри – 80 хвилин.
Вид рішення
Оцінка
особи-
ста
групо-ва
колек-
тивна
1. Визначити вимоги до особистих якостей керівників держави (Президента, Прем’єр-міністра, міністрів, Генерального прокурора, Голови Верховного Суду)
2. Визначити процедуру виборів Президента
3. Визначити механізм розподілення сировини і матеріальних ресурсів між підприємствами
4. Визначити склад і процедуру формування Кабінету міністрів
5. Визначити кількість і функції міністерств
6. Розробити механізм підприємництва в поєднанні з плануванням економіки
7. Розробити механізм повної зайнятості населення
8. Затвердити державну символіку (прапор, герб, гімн)
9. Визначити відповідальність держави за обмеження прав підприємця
10. Виробити норми поведінки громадян, їх правовий захист і відповідальність
11. Визначити раціональне співвідношення між управлінцями і безпосередніми виробниками
12. Розробити механізм оплати праці
13. Розробити механізм формування управлінського апарату зверху донизу
14. Розробити структурну схему управління державою
15. Визначити стан економіки (за галузями) і шляхи її модернізації
16. Визначити механізм соціального захисту непрацездатних громадян
17. Розробити положення про місце молоді в суспільстві і її правовий захист
18. Визначити вимоги до ділових і особистих якостей керівників підприємства
19. Визначити обсяги повноважень Президента
20. Розробити механізм стимулювання ефективної праці робітників
21. Розробити механізм ціноутворення
22. Прийняти закон про валюту, валютні операції й відповідальність за їх порушення
23. Прийняти антимонопольне законодавство і закон про конкуренцію
24. Визначити заходи покарання для посадових осіб, що порушують закон
25. Розробити закон про в’їзд у країну і виїзд за кордон
26. Розробити структурну схему управління підприємством
27. Розробити закон про відповідальність держави перед сім’єю і сім’ї перед дітьми за їх виховання
28. Розробити заходи захисту підприємця перед державою
29. Розробити механізм захисту прав споживачів від монополізму виробників і торгівлі
30. Розробити механізм правового захисту жінок, сім’ї та дітей
31. Розробити закон про землекористування і її передачі громадянам
32. Розробити закон правового захисту фермерів
33. Розробити правовий режим утримування в місцях позбавлення волі, права й обов’язки ув’язнених
Головна мета діалогових ділових ігор – навчити студентів відстоювати свою точку зору, знаходити механізми прийняття спільних рішень як у групі, так і в колективі в цілому.
Отже, діалогові ділові ігри розвивають у студентів уміння працювати з інформацією, готовність до змін і гнучкості, комунікативні здібності, здатність приймати рішення, проблемність мислення.
Література
1. Судові та правоохоронні органи України: [навчальний посібник] / Галай А.О., Стеценко С.Г., Тимченко С.М., Штанько О.Ф. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 202 c.
2. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: [навчальний посібник] – Київ: Академвидав, 2006. – 351 c.
3. Юрко І.В., Шимановська-Діанич Л.М., Гунченко М.В. Використання тренінгових технологій навчання у підготовці фахівців для підприємницької та управлінської діяльності: [монографія] – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. – 161 с.
4. Яворська Г.Х. Педагогіка для правників: [навчальний посібник] – Київ: Знання, 2004. – 335 с.
Рецензія
циклової комісії юридичних дисциплін ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» на статтю «Використання інтерактивних технологій навчання у викладанні спеціальних юридичних дисциплін».
Стаття «Використання інтерактивних технологій навчання у викладанні спеціальних юридичних дисциплін» підготовлена магістром педагогіки вищої школи, спеціалістом вищої категорії, викладачем-методистом, методистом ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» на ІІ Регіональну науково-практичну конференцію «Інноваційні технології підготовки сучасних фахівців».
В статті висвітлені форми організації пізнавальної діяльності студентів у вивченні спеціальних юридичних дисциплін, а саме інтерактивні технології, наводяться приклади інтерактивних методів, які можуть бути застосовані на заняттях, надається їх класифікація та правила застосування. Із власного досвіду автор наводить приклад використання на своїх заняттях ділової гри «Вибір пріоритетних напрямів діяльності парламенту».
Стаття відрізняється науковістю, об’єктивністю, недвозначністю у висвітленні думок, актуальністю.
На нашу думку, стаття заслуговує на увагу і може бути представлена на
ІІ Регіональній науково-практичній конференції «Інноваційні технології підготовки сучасних фахівців».
14.02.2014 р.
Голова циклової комісії: підписано Чиж А.Л. – викладач
юридичних дисциплін
Василівського коледжу
ТДАТУ, спеціаліст вищої
категорії
15