Роль музично-творчих здібностей у процесі адаптації дитини та їх розвиток у навчально-виховній діяльності

-521335-634365
Шевченківська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат
з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської обласної ради
Грицай О.Д.
Роль музично-творчих здібностей
у процесі адаптації дитини
та їх розвиток
у навчально-виховній діяльності
2016 р.
На сьогоднішній день завдання освіти полягає у тому, щоб сформувати творчу особистість, яка здатна до самоосвіти, самореалізації й подальшого розвитку.
Питання формування творчої особистості було завжди актуальними, однак в умовах докорінних змін в освітній системі, модернізації та реформування освіти воно набуває особливого значення. Це пояснюється тим, що сучасний школяр повинен уміти адаптуватися до мінливих життєвих ситуацій, визначати пріоритетні завдання й мету, критично мислити, виявляти й формулювати проблеми й шукати їх розв’язання, добирати та використовувати потрібну інформацію, уміти спілкуватися в різних соціальних умовах. Реалізувати такі непрості завдання можна лише за умови, якщо людина усвідомлює значення знань, інтелекту і творчості для суспільства, вміє творчо розв’язати будь-які особистісні або суспільні проблеми.
Невід’ємним компонентом сучасної загальноосвітньої підготовки в Україні є залучення молоді до музичного мистецтва, яке здавна визнавали важливим засобом формування особистісних якостей людини та її духовного світу. Від того, наскільки ефективним буде сьогодні цей процес залежить наше майбутнє. У зв’язку з цим перед музичною педагогікою постає багато проблем, серед яких однією з найактуальніших є проблема формування музично-творчих здібностей учнів. В музичній педагогіці протягом тривалого часу ця проблема залишається актуальною. Цілеспрямований музичний розвиток здійснюється в різних ланках шкільної освіти, серед яких важливу роль відіграють дитячі музичні колективи та гуртки. Одним з видів музичної діяльності в музичних клубах та гуртках є навчання гри на різних музичних інструментах.
У процесі естетичної соціалізації школярів важлива роль належить мистецтву, естетичному вихованню. Загальновідомо, що мистецтво активізує розвиток таких елементів творчого мислення, як асоціативність, образність, уява, фантазія. Безпосередньо діючи на почуття, а через них на інтелект, мистецтво глибоко впливає на соціальну практику. Універсальну функцію виконує творча уява, об’єднуючи чуттєве і логічне пізнання, активізуючи пошуки нестандартних рішень у будь-якій сфері практичної діяльності. Кращі педагоги здавна замислювалися над пошуками раціональних методів організації системи освіти. Особливу увагу приділяли засобам впливу на розвиток і розквіт людських здібностей і таланту. Виховання естетичних почуттів – це один із засобів утвердження творчої особистості.
Під дитячою творчістю ми розуміємо діяльність дитини, в процесі якої вона створює якісно нові для самої себе цінності. Ці цінності мають і суспільне значення, тому що необхідні для всебічного розвитку особистості і, як наслідок, для розвитку суспільства. Інколи діти створюють речі, які мають справжню естетичну цінність, є творами мистецтва.
«Творчість учнів – глибоко своєрідна сфера їхнього духовного життя, самовираження і самоутвердження, в якому яскраво виявляється індивідуальна самобутність кожної дитини. Цю самобутність не можливо охопити якимись правилами, єдиними і обов’язковими для всіх», - писав В. Сухомлинський. «Творчість починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобами пізнання, освоєння, перетворення світу, при цьому людська особистість немовби зливається із своїми духовними надбаннями». Тому, творчість – це процес створення нового і цінного.
Відповідно до численних досліджень учених, творчість можна визначити як системне явище, що включає певну сукупність взаємнопов`язаних компонентів, а саме:
творчі здібності;
творчий процес;
індивідуальний розвиток творчих здібностей;
риси особистості, що забезпечують творчу діяльність.
Показником творчих здібностей є внутрішній інтерес до певного виду діяльності. Тому з погляду діагностики показником творчих здібностей є:
уподобання;
інтерес до певного виду предметів або об’єктів і дії з ними;
значна увага до певного кола об’єктів;
нехтування іншими об’єктами;
оригінальний підхід до стандартних завдань;
намагання змінювати, реконструювати ці об’єкти.
Однією з найважливіших рис творчо спрямованої дитини є велика працездатність і працелюбність, які підкріплюються інтересом до певних об’єктів, знань, захопленістю ними.
У психології перш за все працями С. Рубінштейна і Б. Теплова зроблена спроба дати класифікацію понять «здібність», «обдарованість» і «талант». Здібності розглядаються як індивідуально-психологічні особливості, що відрізняють одну людину від іншої, від яких залежить можливість успіху діяльності, а обдарованість – як якісне своєрідне поєднання здібностей, від якого також залежить можливість успіху у діяльності. Здібності людини розвиваються у процесі засвоєння нею суспільного досвіду, виховання, навчання, у процесі трудової діяльності. Вищим ступенем розвитку здібностей є талант.
Музичні здібності є спеціальними, в результаті навчання розвиваються, диференціюються, забезпечуючи успішність виконання музичної діяльності.
Специфічним синтезом здібностей і домінуючим показником музично обдарованої особистості є музикальність, основу якої складає емоційна чутливість на музику. Музикальність і музичні здібності дітей у цілому розвиваються у процесі учбової і виконавської музичної діяльності і залежать від планомірного оволодіння дітьми системою музичних знань, умінь і навичок. Виразне виконання музичного твору, тобто втілення його художніх образів у відповідній художній формі, вимагає не тільки потрібних для даного виду музичної діяльності умінь і навичок, але і творчої ініціативи в їх застосуванні. Творчий характер музичного виконання активізує розвиток всіх музичних здібностей дітей, а тим самим і розвиток у них загальної музикальності.
У нашій країні проблему розвитку творчості вирішують шляхом створення спеціалізованих шкіл, творчих об’єднання, різних конкурсів.
Шевченківська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю. ЇЇ призначення – дати учням 1-11 класів відповідні знання з основ наук, розвинути їх творчі здібності з музики, образотворчого мистецтва, хореографії, виховати громадян України, які б пишалися своїм родом, своєю Батьківщиною.
Головними завданнями мистецького факультету школи є набуття учнями профільної мистецької допрофесійної підготовки з метою вступу до профільних середніх та вищих навчальних закладів, формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, а також створення умов для оволодіння системою наукових знань про мистецтво та культуру рідного краю.
Музично-освітній процес у нашому закладі охоплює індивідуальні та колективні форми роботи і здійснюється диференційовано, відповідно до можливостей, інтересів, здібностей учнів з урахуванням їхніх вікових та психофізіологічних особливостей. Цей складний і багатогранний процес складається з двох органічно поєднаних складових, а саме: передачі вчителем свого розуміння мистецтва, знань, умінь та виконавських прийомів, а також розкриття найкращих задатків, закладених в учневі, вироблення в нього необхідних знань та особистісного досвіду спілкування з творами мистецтва.
Навчальна діяльність, передусім, передбачає опанування гри на музичному інструменті, де набуття й удосконалення практично-виконавських навичок безпосередньо пов’язане з усебічним розвитком дитини, розширенням її художнього кругозору, формуванням особистісного, естетично-оцінного ставлення до музичних явищ, активізацією пізнавальних та творчих сил. Її найвищою метою стає формування готовності до творчого переосмислення музичного матеріалу, що забезпечує можливість створення художньої інтерпретації та майстерне донесення її до слухацької аудиторії. Для оптимальної реалізації творчого потенціалу учнів під час виконавської підготовки важливим методичним компонентом в нашій школі є використання музично-творчих завдань. Це така форма організації змісту навчального матеріалу, за допомогою якої на уроці створюються творчо-пошукові ситуації, їх вирішення потребує фантазії та уяви, ініціативності та самостійності, активізує мислення, естетичні почуття учнів, спонукає до активного пошуку, зацікавленості в навчанні. Ілюстративним матеріалом для таких завдань є різноманітні музичні твори з яскравим образним змістом, цікавими мовно-музичними засобами.
У своїй роботі ми використовуємо різноманітні музично-творчі завдання, спрямовані на забезпечення єдності виховання інтелектуально-емоційних якостей особистості з формуванням художньо-практичних умінь на якісно новому, творчому рівні.
Так, під час ознайомлення з новим музичним твором я пропоную дітям відповісти на запитання, що дозволяє сконцентрувати їхню слухову увагу: «Про що хотів розповісти композитор? Які почуття в тебе викликає цей твір? Який характер твору, його образний зміст? Які зміни відбуваються у розвитку музики?». Це дає юним музикантам краще зрозуміти твір, виконати задум автора.
Я переконалася, що ефективним є самостійне виконавське опрацювання музичних творів. Адже, самостійна робота з авторським текстом – найбільш природний і дієвий важіль творчого становлення виконавця. Вона розвиває вміння орієнтуватися в незнайомому музичному матеріалі, розшифровувати авторський текс, надає можливість самому шукати ефективні шляхи подолання технічних труднощів, знаходити необхідні прийоми втілення художнього задуму, критично оцінювати результати власної діяльності. В нашій школі проводиться концерт улюбленої мелодії. Тут юні музиканти виконують мелодії, які їм до вподоби, що вивчили самостійно, або підібрали на слух. Організація імпровізованих концертів та конкурсів між учнями на створення найкращої виконавської інтерпретації самостійно розученого твору фіксує досягнення індивідуального розвитку кожного, є вагомим імпульсом для підвищення виконавського рівня.
Уміння слухового самоконтролю під час гри на музичному інструменті виховується шляхом постановки таких звукових завдань: слухання мелодії, її тембрового забарвлення, виразності проведення, пошук відповідного нюансування та природного фразування; слухання супроводу, його рівності, точності, збалансованості; слухання поліфонічних елементів музичної фактури, їх співвідношення за тембром і силою звучання; здійснення контролю за темпом різних тематичних побудов, відчуття єдиної ритмічної пульсації твору; здійснення контролю за станом готовності виконавського апарату юного музиканта до швидкої зміни характеру дій при зміні фактури, темпу, динаміки.
Для кращого формування стильових уявлень на основі розуміння історичних процесів розвитку музичної культури пропонуємо звукову вікторину, у ході якої послідовно демонструються фрагменти творів відомих композиторів, що мають яскраво виражений індивідуально-творчий стиль. Учні повинні з наданого переліку визначити стильовий напрям і прізвище композитора, аргументувати свій вибір. Такі завдання виконуються на уроках музичної літератури.
Спостерігаючи за роботою учнів, ми переконались, що виконання подібних завдань викликає безліч оригінальних думок і цікавих знахідок, сприяє швидкому і міцному засвоєнню теоретичного матеріалу, розвитку емоційного відгуку на музику, забезпечує позитивну мотивацію учіння, формує вміння оцінювати результати власних дій.
Застосування серії музично-творчих завдань дає змогу об’єднати інформаційно-пізнавальну та художньо-практичну сфери діяльності школярів у єдине ціле, активізувати власні творчі можливості, поглибити інтерес до навчання. Основними критеріями оцінки їх виконання стали швидкість включення у творчий процес, гнучкість і нестандартність мислення, ступінь відповідності художньому задуму.
Юні музиканти школи з великим задоволенням беруть участь в професійних конкурсах та фестивалях міжнародного, всеукраїнського та обласного рівнів. А це заставляє дитину більше працювати самостійно, адже кожен намагається перемогти, а щоб перемогти, потрібно багато працювати. Ми зустрічаємо багато талановитих конкурентів, і їх перемогти дуже складно. Я переконалася, що коли дитина бере участь в конкурсах з малого віку, вона швидше звикає до сцени, до публіки. Тому продовж усього шкільного життя вона розвивається творчо.
Емоційне благополуччя – це психічний стан максимального емоційного комфорту дитини в природному та соціальному середовищі. Для забезпечення емоційного благополуччя дитини ми повинні розвивати їх творчі нахили, обдарування.
Звісно, не всі діти в нашій школі є обдарованими, але більшість з них хороші, здібні діти в тому чи іншому виді чи жанрі мистецтва. І кожній дитині тут знайдеться заняття до душі, по її здібностям і можливостям. Щорічно, з року в рік, ми бачимо професійне зростання та досягнення наших вихованців, що сприяє формуванню особистості.
Дитина, яка спілкується з мистецтвом, зокрема з музикою, швидше адаптується в колективі, адже мистецтво зближує людей. Діти дуже люблять виступати на сцені, показувати свої вміння і талант, а коли дитина ще чогось і досягла, то їй і хочеться ще більше розкритися перед глядачами.
Саме навчально-виховне середовище школи-інтернату є тим соціумом, в якому процес соціалізації обдарованих учнів може бути ефективним, оскільки він зорієнтований на створення сприятливих можливостей для самовдосконалення, самореалізації, розвитку особистості, повноцінного, гуманного мікросередовища, де здійснюється інтелектуальне становлення обдарованих учнів.
ЛІТЕРАТУРА
Бочкарев Л. Л. Психология музыкальной деятельности / JI.JI. Бочкарев. - М. : Изд-во института психологии РАН, 1997.
Вологцук I. С. Науково-педагогічні основи формування творчої особистості / І. С. Вологцук. - К. : Педагогічна думка, 1998.
Литвинова Н. Розвиток творчої особистості у позашкільній діяльності / H. Литвинова // Рідна школа. - 2003. - № 8.
Людина в сфері гуманітарного пізнання. - К.: Український центр духовної культури, 1998.
Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вчителя : навч. посібник / С. О. Сисоєва. - К. :ІСДОУ, 1994.
Теория и методика музыкального образования детей / Л. Школяр, М. Красильникова, Е. Критская и др. - М.: Флинта : Наука, 1999.