Формування навичок читання молодших школярів засобами інноваційних технологій (з досвіду роботи)

З досвіду роботи вчителя початкових класів
Каланцацької загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. №1
Жук Наталі Миколаївни

Декілька років я працюю над актуальною педагогічною проблемою : «Розвиток техніки читання молодших школярів засобами інноваційних технологій».
Аналізуючи успіхи і невдачі своїх вихованців, вивчаючи педагогічну періодику та методичну літературу, знайомлячись з передовим педагогічним досвідом, прийшла до висновку, що техніка читання і, зокрема швидкість читання, - це фактор номер один, який найбільше впливає на успішність школярів. Тому навчити дитей швидко і виразно читати, розуміти і передавати зміст прочитаного - одне з найважливіших завдань, яке ставлю перед собою.
Робота над розвитком техніки читання починається задовго до вивчення дітьми першої літери. Вона діє в двох напрямках.
Розвиток артикуляційного апарату, подолання дефектів звуковимови та тренування пам’яті.
Другий напрям передбачає роботу з дітьми, які вже вміють читати. Адже серед першокласників завжди є діти, що випереджають однолітків за рівнем розвитку. Для них вчитель готує додаткові завдання, складові таблиці, картки з наборами слів для зчитування анаграм, тощо.
Розвиток артикуляційного апарату вчитель здійснює за ^допомогою щоденної роботи зі скоромовками, які сприяють прямуванню пам’яті, чіткості, правильності та швидкості вимови. Діти із задоволенням вивчають скоромовки, знаходять і розповідають вивченні дома. При систематичній роботі над звуковимовою до кінця першого року навчання майже всі діти долають вади звуковимови, покращується дикція, тренується пам’ять. Для тренування пам’яті пропоную дітям невеличкі вірші, загадки. В класі протягом року висить стенд «Тренуємо пам’ять», де проти прізвища учня кружечком відмічається кількість вивчених і розказаних у класі віршів. Дати з цікавістю розглядають цей стенд (враховуючії вікові особливості своїх вихованців прикрашаю його малюнками казкових героїв, мультфільмів), лічать кількість кружечків, визначають у кого їх більше. Вивчені вірші використовую для привітань іменинників, на святкових ранках, для конкурсу читців.
Система вправ по формуванню навички швидкого свідомого читання базується на методиці І.Т. Федоренка, В.М. Зайцева, В. Едігея та Б.В. Диши.
Як тільки діти вивчили перші голосні і 1-2 приголосні літери, вони починають працювати з таблицями. Робота зі складовими таблицями формує автоматизовані навички читання прямих та обернених складів. Таблиць кілька видів.





А МА

О МО

У МУ

Е МЕ

И МИ

І МІ

Таблиця№2

А У И І Е О

М МА МУ МИ МІ МЕ МО
АМ УМ ИМ ІМ ЕМ ОМ

Н НА НУ НИ НІ НЕ НО
АМ УН ИН ІН ЕН ОН

Таблиця №2 це основа, вона збільшує варіативність, дає можливість навчити дітей сприймати і читати не окремі букви, а склади, як єдине ціле, усвідомлюючі його структуру. Щоденно працюючи з цією таблицею, діти визначають закономірність розташування складів, що сприяє розвитку пам’яті, логічного мислення. Згодом роботу з таблицею урізноманітнюють - закривають скремі склади чи рядки смужкою паперу, а діти самі утворюють потрібні злиття, проводяться ігри - змагання наприклад:
Хто перший знайде заданий вчителем склад.
Склади слова з двох, трьох, чотирьох літер, або складів.
Хто перший? Одночасне чигання складів у колонці чи рядку двома - трьома учнями.
Для урізноманітнення форм роботи використовую дидактичні ігри.
Наприклад «Літак», «Парашут», «Корабель» та інші.
Таблиця №3 Ігри «Літак», «Парашут»:








Указка вчителя рухається від приголосних до голосних вгору - «Літак» піднімається учні читають відкриті склади (ба, бе, би). Указка рухається від голосних до приголосних (згори - вниз) - «Парашут» опускається, діти читають закриті склади (об, уб, аб).
Ці видозмінені форми роботи з таблицями дають змогу полегшити формування навичок читання складів, багаторазове повторення сприяє виробленню автоматизованих навичок навідну слабких учнів.
Для читання складів із збігом двох - трьох приголосних використовують
таблиці 4, 5.
Таблиця №4 Таблиця №5


А
У
О
И
І

А
Е
И

КЛ
КЛА

КЛУ

кло
КЛИ
КЛІ
СТР
СТРА
СТРЕ
СТРИ


АКЛ
УКЛ
окл
ИКЛ
ШІ






АСТР
ЕСТР
ИСТР

ЗН
ЗНА
ЗНУ
зно
ЗНИ
ЗШ
СКЛ
СКЛА
СКЛЕ
скли


АЗН
УЗН
озн
ИЗН
ІЗН

АСКЛ
ЕСКЛ
искл








































Опрацювавши ці таблиці починаю роботу з картками. Завдання цього етапу роботи опанування читання якнайбільшої кількості карток.

колос
стріла
злива
вулиця

котик
струна
слива
дитина

колом
стеля
слава
диван

килим
стрічка
зліва
ведмідь

калина
стрибок
справа
редиска

купина
айстри
розлука
цибуля

карта
айсберг
сливова
виразно

парта
стрімкий
узлісся
іній







Слова з карток читають хором, поодинці в парах. Темп можна змінювати від повільного до дуже швидкого. Дує подобається дітям змагання-гра з картками «Хто швидше». Ці вправи формують у дітей уміння зчитувати слово, як єдине ціле.
Слова для вправ для зчитування вчитель підбирає з тексту «Букваря», «Читанки», що будуть опрацьовуватись на уроці, включає слова для запам’ятовування, слова певними орфограмами (апостроф, подвоєння, не наголошенні е, и та інші).
Робота з картками для зчотування сприяє збагаченню словникового запасу, тренує пам’ять учнів.
Пізніше діти вчаться сприймати одним дотиком ока не тільки окремі слова, а й групи слів. Наприклад:

не я їв би хто ви
не ти був би де ріс
хто я дай мені а що він
хто ти не треба дай мені вже
що це не знаю немає
я був вже немає це не ти
де ти це не він я не був
був би я не був я не знаю


Працюючи над розвитком навику читання, вчителька враховує те, що швидкість читання залежить від кута зору - від кількості друкованих знаків, яку людина охоплює поглядом одночасно. Для розширення кута зору з першого класу використовую числові, буквені та складові піраміди.
Подібні вправи добре виконують в парах коли один учень працює з карткою, а другий слідкує за його очима (очі не рухаються зліва-направо, а дивляться на одну з точок посередині піраміда). Боковим зором учень намагається прочитати цифри, склади, слова. Виконувати цю вправу треба обережно, бо розширення куту зору досягається за рахунок розведення осі очей. Учнів слід попередити, щоб не напружували надмірно м’язи очей, бо це може викликати біль.


З цією ж метою (для розширення поля зору) можна використовувати пірамідки слів (слова добираються найчастіше з тексту, що читається на уроці.


я
на
ми

там
нас
він

діти
риба
брат

гайок
човен
брати

малина
ставок
скосили

кошику
прийшли
молотили







В результаті подібних вправ поступово розширюється кут зору школярів, вони швидше досягають бажаних результатів.
Крім описаних вище прийомів взяла на озброєння у своїй роботі рекомендації народного вчителя Б.В. Динги та В. Зайцева:
п’ятихвилинка читання на кожному уроці;
виділення на кожному уроці часу для читання вголос і мовчки;
щоденні вправи зі скоромовками, які сприяють розвитку пам’яті, чіткості та швидкості вимови;
частину нового тексту читає (щоб діти зразок виразного чигання), решту учні читають самостійно. Відразу проводиться перевірка розуміння прочитаного - тестування;
використання вправ на вміння швидко орієнтуватися в тексті;
робота з читацькими щоденниками (з 2 класу учні ведуть читацькі щоденники, куди автора і назву прочитаної книга). Пізніше учні вчаться записувати свої враження від прочитаної книги.
зв’язок з бібліотекою, робота з учнівськими фольмулярами, виявлення найактивніших читачів; .
ознайомлення дітей з якнайбільшою кількістю цікавих книжок, щоб кожного зацікавити читанням;
використання ігор, кросвордів, що потребують вміння читати.
Традиційним стало для учнів проведення один раз на семестр «Поля чудес», де треба показати знання прочитаних книг на певну тематику «Природа», «Казки», «Рідний край» та ін.
Загальновідомо, що читання і письмо тісно пов’язані між собою. Тому для розвитку техніки читання я використовую здорові диктанти за методикою І.Т. Федоренко. Цей вид роботи виховує у школярів організованість, заставляє швидко зчитувати записані слова та запам’ятовувати їх і записувати по-пам’яті. Одне з двох записаних речень прочитується скоромовкою, потім з прискоренням.
Наприкінці тижня проводяться багаторазові самозаміри швидкості читання вголос і про себе.
Результати учні записують до щоденників. Ця вправа дуже подобається, бо воші бачать результат у них виникають змагання. Описані прийоми роботи при систематичному їх застосуванні дають можливість школярам значно перевищувати віковий норматив з техніки читання. Проте в класі завжди знайдеться кілька учнів, яким важко читати, вони відстають від товаришів, не проявляють особистого інтересу до навчання допомогти таким учням у навчанні, розвинути їх? Як їх зацікавити читанням?
Ці питання постійно хвилювали педагога, і ось частково знайдено відповідь на ці запитання. А сталося це коли познайомилася з книгами В. Єдігея, присвяченими навчанню та розвитку мислення дітей. Вправи, які рекомендує автор, діти сприймають з великою зацікавленістю. В класі не залишається жодного учня. Перш за все це вправи по відновленню деформованих слів (анаграми). Ці завдання легко вписуються в структуру уроків читання та мови. їх можна дати для актуалізації знань дітей і на закріплення вивченого матеріалу. Наприклад, коли учні вивчають ненаголошені

нас ве (весна)
ло кри (крило)
шка ча (чашка)
ел ос (село)
зе нор (зерно)

Діти повинні скласти слова, вилучити зайве, тобто помітити щось спільне, що об'єднує чотири слова, а зайве вилучити. Після бурхливого обговорення діти приходять до висновку, що зайве слово чашка, бо в ньому немає «орфограми ненаголошених е, и в коренях слів». Виконуючи такі завдання діти вчаться думати, аналізують, шукають закономірності, іноді знаходять кілька варіантів відповіді на завдання вчителя або моделюють нові слова (не лише ті що придумав вчитель).Розвиваючі ці ефект при використанні даного методу безумовно позитивний: це концентрація уваги, осмислене запам’ятовування, швидкість, самостійність мислення, здатність до передбачення, відчуття цілого, творче мислення. Методика розвиває у дитини грамотність, відчуття мови - через поглиблене вивчення буквеного складу слова та активне конструювання слів.
На уроках застосовую елементи розвиваючого навчання це і спеціальні вправи, які спонукають учня мислити і підбір вправ, який веде від роботи під керівництвом вчителя до самостійної роботи. Самостійні тренувальні вправи поступово переходять у творчі. Це вправи на придумування слів, речень, складання казок, загадок. Застосування елементів тієї чи іншої методики не дає того ефекту, як впровадження цілісної системи, але свою роль у розвитку школярів вони відіграють.













15