Опис досвіду роботи Впровадження інтерактивних технологій на уроках історії

Вступ
У Концепції загальної середньої освіти зазначено: «Освіта ХХІ століття – це
освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвивальна, культуротвірна домінанта, виховання
відповідальної особистості, яка здатна критично мислити, опрацьовувати різномані-
тну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання
проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни».
Хороший урок той, де панує ділова, творча атмосфера, де бажання учнів міркувати
б’є ключем, де вони охоче вступають в діалог з учителем, один з одним, авторами тих
чи інших теоретичних концепцій і положень. Адже хороший урок, як правило, завжди
вирізняється тим, що він насичений різноманітними навчальними ситуаціями і кожна
з них викликає в учнів велику кількість запитань, сумнівів, здивування, а часом і на-
стороженість. Так народжуються в діяльності учнів дорогоцінні моменти, які підводять їх до пошуків, здогадок, до самостійної творчості.
Розвиток науки та техніки пропонує учням та вчителям нові форми комунікації, нові
типи розв’язання абстрактних і конкретних завдань, перетворюючи вчителя з авто-
ритарного транслятора основних ідей на натхненника інтелектуального і творчого
учня.
Майбутнє за системою навчання, що вкладалася б у схему :

УЧЕНЬ ТЕХНОЛОГІЯ ВЧИТЕЛЬ
Виходячи з даної схеми, вчитель перетворюється на педагога-методолога, технолога,
а учень стає активним учасником процесу навчання. На моє глибоке переконання,
методична майстерність сучасного вчителя має розвиватися не через забезпечення
його великою кількістю готових рецептурних посібників і широке використання ним
готових поурочних розробок. Йому потрібні передусім фундаментальні знання з ба-
зового предмета, висока загальна культура і ґрунтовна дидактична компетентність,
вміння використовувати сучасні інформаційно – комунікативні технології, без яких неможливо ретельно підготувати і головне змістовно і результативно
провести цікавий урок з будь-якого предмета.
Теоретична база досвіду
Сучасна система навчання об’єктивно зумовлює переведення освітнього процесу на
технологічний рівень. При цьому можна і слід використовувати особистісно-зорієн-
товані інноваційні педагогічні технології. Ефективність їх використання значною мі-
рою залежить від того, як реалізується творчий потенціал особистості учня. Тому ма-
ють змінитися пріоритети в діяльності вчителя. Це зумовлює появу освітніх інновацій,
покликаних істотно змінити освітній процес. Нині існує безліч педагогічних техноло-
гій. Але я зупинюся на тих, які найпоширеніші в роботі нашої школи : нестандартні
уроки, інтерактивні технології, комп’ютерно-інформаційні технології. Актуалізація
проблеми нестандартних уроків та їхнього впливу на всебічний розвиток сучасної
дитини пов’язана насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня об’єктивної
та суб’єктивної готовності дітей до життя за межами школи. Найчастіше у своїй прак-
тиці вчителі використовують: урок-лекцію, урок-захист ідей, урок-експедицію чи
подорож, семінари, конференції, диспути. Ознаками таких уроків є відсутність послі-
довності елементів уроку, передбаченої загальноприйнятою типологією уроків;
колективні способи роботи; цікавість до навчального матеріалу; значна творча складо-
ва; активізація пізнавальної діяльності; партнерські взаємини; зміна ролі вчителя; не-
стандартні підходи до оцінювання. Проведенню нестандартних уроків передує велика
клопітка робота, адже саме урок є результатом навчальної діяльності, яка відбувалася
на стадії підготовки до нього (написання рефератів, опрацювання додаткової літера-
тури, вивчення історичних матеріалів, збір інформації, підготовка презентацій). Педагогічні інновації пов'язані сьогодні із застосуванням інтерактивних методів у навчальній та виховній діяльності вчителя. Як наслідок, інтерактивне навчання -це, насамперед, діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня.
Актуальність вибору теми
Актуальність вибору даної теми зумовлена потребою у формуванні саморозвитку
та продуктивно-творчої праці учня на уроці , заохочення учнів до пошуку
розв’язання проблеми як самостійно, так і в колективі , використанням художньої,
науково-популярної літератури по даному предмету при підготовці до занять.
Навчати пізнанню – значить навчати діяльності, створювати умови учню для прояв-
лення його самостійності. Головним завданням освіти є «вирощування» людини, яка
спроможна займати самостійну позицію стосовно зовнішніх умов. Випускник після
закінчення школи, позбавившись опіки, вимогливих умов, вихований на педагогічних
засадах наслідування, але не володіючи здібностями самостійності у виборі, прийнятті
рішень, прийомами роботи з новим, невідомим, саме тим, що вимагає соціум, відчуває
в ньому дискомфорт. Вони не завжди здатні розв’язувати проблеми, виконувати прак-
тичні завдання, не можуть мислити діалектично, систематично, їм бракує творчої уяви, винахідливості та невимушеного спілкування, уміння застосовувати набуті навички у спілкуванні з товаришами в робочих групах чи парах. Саме ці набуті навички творчої роботи на уроці дають змогу саморозкритися юному даруванню (проникливе спостереження за явищами, вибіркове запам’ятовування, пильна увага, емоційна наснага (натхнення), гнучкість мислення та уяви в їх складному поєднанні). Ось чому такою актуальною є проблема застосування нових технологій навчання для розвитку особистості учня, його творчого потенціалу, активності в пізнанні, практичного спрямування теоретичних знань.
Мета дослідження теми :
Розкрити значення використання інтерактивних технологій навчання для кращого
розвитку творчих здібностей учнів на уроках географії.
Мотивація вибору теми :
Учитель у сучасній школі виступає в ролі авторитарного носія знань, а, скоріш за все, як старший порадник-консультант, що заохочує учнів до самостійного здобутку знань за допомогою сучасних педагогічних методик і технологій розвивального навчання, різних групових форм роботи на уроках, інтерактивних методик, що, на моє глибоке переконання, сприяють всебічному розвитку сучасного учня.
Інноваційна значущість теми :
Не секрет, що у переважній більшості наших учнів загублений інтерес до знань.
Які ж причини цього ? До найбільш поширених належить невміння вчитися й до-
лати труднощі пізнавальної діяльності. Навчання – це нелегка праця, яка вимагає
від учня багатьох спеціальних навичок, чимало сили волі, без чого неможливо до-
сягти успіху у навчанні. На друге місце потрібно поставити об’єм і складність ма-
теріалу, який треба засвоїти і запам’ятати . Ще одна важлива причина небажання
вчитися – убогість шкільного життя і навчального процесу. Монотонність та одно-
манітність занять , діяльності вчителів , відсутність швидкої зміни подій, яскравих
вражень та необхідність довгий час сидіти і майже не говорити – все це робить уроки нудними і нецікавими. Не стимулює бажання вчитися і непродуманість методики й організації навчального процесу. Це часто налаштовує учнів проти вчителів і навчання, або іншими словами, школа відбиває в дітей бажання навчатися.
Одноманітність, як відомо, втомлює, а на уроках наші учні в більшій мірі пасивні,
оскільки урок ведеться у формі монологу вчителя. Якщо такий підхід здійснювати
постійно, то ми матимемо ( і маємо) такі негативні наслідки, як нездатність учнів до аналізу і до самостійного осмислення інформації та неспроможність приймати належні рішення. Учні не вчаться думати самі, а звикають до думки, що знання даються їм в готовому вигляді. З такою споживацькою психологією вони входять до життя.
Отже, назріло дуже серйозне протиріччя між фундаментальним, генеральним
становищем уроку в системі освіти і байдужістю до нього в сучасних умовах .
Одним зі шляхів виходу із цього становища є впровадження в методику виклада-
ння шкільних предметів сучасних інтерактивних технологій навчання, а також
особистісне спрямування навчально-виховного процесу. Впровадження інтерак-
тивних методів навчання повинно відбуватися за логікою « від простого до склад-
ного» , паралельно застосовуючи як фронтальні, так і групові методи за такою
схемою :


І
Мозковий штурм
МАЛІ ГРУПИ



Незакінчені речення
Дерево асоціацій
Робота в трійках

Загальне коло обговорення
« МІКРОФОН»
Робота в парах

За умови вмілого впровадження інтерактивних методів навчання можливо залу-
чити до роботи всіх учнів класу, сприяти виробленню соціально важливих нави-
ків роботи в колективі, взаємодії, дискусії , висловлення та аналіз власних думок
та їх обговорення.
Технології реалізації ідеї дослідження
При використанні інтерактивних методів необхідно провести вступне заняття,
адже учні абсолютно незнайомі з подібними методами роботи, що різко змінюють
усталений стиль навчання. На цьому занятті слід: по-перше, чітко і зрозуміло по-
яснити, що таке інтерактивне навчання, по-друге, довести до відома учнів та опра-
цювати з ними правила роботи в групах, складених у зрозумілій формі.
( як варіант – розмножити і видати кожному учневі для вклеювання в зошит )
ПРАВИЛА ДЛЯ УЧНІВ
Кожна думка важлива ! Не бійся висловлюватись ! Ми всі - партнери !
Обдумав, сформулював, висловив! Говори чітко, ясно, красиво !
Вмій погодитися і не погодитися! Обговорюймо сказане, а не людину !





Важлива кожна роль. Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтер-
активного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати
Головне правило : до кожного заняття слід ретельно готуватися !
Окрім того, потрібно спланувати впровадження, робити його поступовим.
У своїй практиці використання інтерактивних методів на уроках історії,
правознавства я дотримуюсь правила : « Краще ретельно підготувати кілька інтер-
активних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем та імпровізо-
вано підготовлені «ігри». На одне заняття підбираю одну або дві інтерактивні вправи. Під час інтерактивної вправи даю учням час подумати над завданням, важливим є обговорення. Інтерактивна вправа визначає кінцевий результат.
Однією з таких вправ є «Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного об- говорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Як свідчить практика, шляхом «мозкового штурму» всього за кілька хвилин можна ви-значити десятки ідей. На уроці називаю тему дискусії і запрошую учнів взяти участь у обговоренні шляхом «штурму», який організовую за такими етапами:
усі учасники пропонують ідеї щодо розв'язання порушеної проблеми.
ідеї записуються на дошці.
• Якщо група вважає кількість поданих ідей достатньою, запис їх припиняється.
• Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються і відбираються.
Вибираються ті, що можуть допомогти розв'язати порушену проблему. Проводжу ро-боту в малих групах. Більшість завдань виконуються в малих групах або парах. Ця форма роботи корисна для формування навичок участі у дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відпадає потреба вислуховувати кожного учня у великій групі. Заняття в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування і співпраці. Дис-кусії малими групами стимулюють роботу в команді, виховують почуття терпимості й поваги до думки інших. Формую невеликі групи (двоє-троє учнів), об'єдную їх різними способами: прошу учнів розрахуватися на першого, другого.
Великий інтерес у дітей викликає урок-вікторина. Під час проведення такого уроку використовуються запитання, підготовлені самими учнями у групах або ж запропоно-вані вчителем. Основною вимогою до запитань є їх пізнавальність. Особливо велике значення для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії має навчання їх прийомів роботи з підручником, атласом та контурною картою. На уроках ознайомлюю з усіма видами картосхем, схемами, додатками. Коли матеріал простий і доступний, використовую самостійну роботу за підручником у парах чи групах, поєднуючи з бесідою. Готуючись до кожного уроку, думаю над тим, щоб був побудований методично вірно, намагаюся, щоб урок на урок не був схожий. На своїх уроках намагаюся стимулювати творчий пошук, використовую різні методи і форми роботи, прищеплюю учням навички самостійної роботи з книгами, картами; розвиваю навички роботи в групі,вміння слухати товаришів та висвітлювати свою думку; привчаю до дослідження, пошуку, спостережливості.
Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах.
Це один з багатьох прийомів, які допомагають досягти мети і приносять резуль-
тати тільки в поєднанні з іншими. Обов’язково звертаю увагу на невербальні кому-
нікації – стан душі кожного учня, з яким закінчують урок. Намагаюся зняти напругу,
а також поставити нову мету для освітньої діяльності, причому учні самі беруть на се-
бе зобов’язання щодо подальших дій. Для кращої організації навчальної діяльності в
кінці уроку прошу учнів дати відповіді на запитання: що сподобалося на уроці?, що не
сподобалося?, чи задоволені ви собою?, поставте оцінку собі та дайте собі завдання.

Аналіз результатів дослідження даної теми
Як свідчать результати роботи по використанню інтерактивних методів навча-
ння, на уроках історії відбулися такі позитивні зрушення :
Учні набули культури дискусії .
Виробилося вміння приймати спільні рішення після їх обговорення.
Поліпшились вміння спілкуватися, доповідати.
Якісно змінився рівень сприйняття учнями історії як не тільки шкільного. предмета а як цікавої науки про минуле людства.
Якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями - аналізом, узагальненням, абстрагуванням.
В результаті впровадження інтерактивних технологій було досягнуто таких результатів:
2013-2014 н.р.
1.Нечипоренко Є. - ІІІ місце у другому турі Всеукраїнської олімпіади з історії.
2.Глуходід Н. - ІІ місце у другому турі Всеукраїнської олімпіади з правознавства.
Переможці у Всеукраїнському конкурсі істориків "Лелека".
1.Калиненко Валерія 5 кл. - срібний диплом.
2.Василенко Владислав 8 кл. – бронзовий диплом.
3. Гиренко Анастасія 6 кл. – бронзовий диплом.
2014-2015 н.р.
1.Василенко Владислав – ІІ місце у другому турі Всеукраїнської олімпіади з історії.
2. Нечипоренко Є. - ІІ місце у другому турі Всеукраїнської олімпіади з правознавства.
3. Василенко Владислав – ІІІ місце у третьому турі Всеукраїнської олімпіади з історії.
4. Нечипоренко Є. - ІІІ місце у третьому турі Всеукраїнської олімпіади з правознавства.
Переможці у Всеукраїнському конкурсі істориків "Лелека".
1.Гахов Ігор 5 кл. – золотий диплом.
2. Приходько Ілля 5 кл.- бронзовий диплом
3.Семіков Даніїл 5 кл.- срібний диплом
4.Столова Лілія 5 кл.- срібний диплом
5. Сень Андрій 5 кл.- срібний диплом
6.Калиненко Валерія 6 кл.-бронзовий диплом
7.Попов Нікіта 6 кл.- бронзовий диплом
8.Надута Марія 9 кл.-бронзовий диплом
9.Зозуля Сергій 9 кл.-бронзовий диплом
10.Василенко Владислав 9 кл.-бронзовий диплом.