Розробка уроку для 6 класу з української літератури. МИКОЛА ВОРОНИЙ „ЄВШАН-ЗІЛЛЯ”. ІСТОРИЧНА ОСНОВА ПОЕМИ. ЗМІСТ

Українська література
розробка уроку для 6 класу

МИКОЛА ВОРОНИЙ „ЄВШАН-ЗІЛЛЯ”.
ІСТОРИЧНА ОСНОВА ПОЕМИ. ЗМІСТ


Мета уроку: коротко ознайомити учнів із трагічною долею поета, ознайомити з історичною основою поеми – легендою з літопису; подати поетичну інтерпретацію сюжету М. Вороним; працювати над формуванням навичок аналізу поетичного твору: визначенням головної думки, характеристикою дійових осіб; пояснювати співвідношення подій минулого із сучасністю; дати визначення понять „ліро-епічний твір”, „поема”; сприяти вихованню людини-патріота, домагатися, щоб учні висловлювали власне розуміння вірності Батьківщині.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Структура уроку

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети, завдання уроку
На урок принесено кілька гілочок полину (він у цей час ще є), різного, який є в даній місцевості, навіть куплено в аптеці. Урок починаємо з того, що пропонуємо дітям понюхати ці гілочки.
Обговорюємо:
1. Чи чули такий запах?
2. Можете висловлюватися, які асоціації виникають, коли вдихаєте цей запах. Що можна уявити?
3. Чи знаєте, як називається ця трава?
4. Що знаєте про її лікувальні властивості?
5. А що б ви сказали, якби почули, що ця трав лікує душу і серце?
6. Чи знаєте скільки є видів цієї трави? (Понад 40.)
7. А знаєте, яку загадково-романтичну назву має ця трава? (Є такий степовий запашний полин, який називається Євшан.)
Після такої мотивації ми говоримо дітям про те, що будемо вивчати твір на сьогоднішньому уроці з такою незвичайною поетичною назвою „Євшан-зілля”. Автор цього твору Микола Вороний.
З’ясовуємо, які завдання стоять перед нами (підручник, с. 53).

ІІ. Вивчення нового матеріалу і осмислення знань
1. Знайомимося з епіграфом до теми, обговорюємо його і доходимо висновку, що ми, очевидно, будемо вивчати твір, у якому знайдемо щось від особи самого автора, від його долі, думок, переживань.
2. Знайомство з біографічними даними Миколи Вороного.
Працюємо в загальному колі (читаємо ланцюжком), відповідаємо на питання підручника:
1. Якою була родина М. Вороного, і як вона вплинула на його літературне майбутнє?
2. Як і яку здобув М. Вороний освіту? Чим були важливі роки навчання?
3. Що ви запам’ятали про літературну діяльність М. Вороного?
4. Що незвичне і трагічне ви побачили у долі письменника?
5. Чим ми можемо і захоплюватися, і дивуватися? (Любов’ю до України, тугою за рідним краєм і дивуємося – розумів, що існує загроза, але Любов до рідної землі перемагає.)
6. Як ви думаєте, проблема любові. туги за домівкою, розуміння того, що ти повинен залишитися рідним сином своєї землі. знаходила відображення у творах М. Вороного? (Так, і ми це побачимо на сьогоднішньому уроці.)
7. Давайте пригадаємо, який твір ми називаємо легендою? У чому особливість даних творів?
8. Говоримо про те, що легенди часто ставали основою літературних творів. (Франко, Леся Українка.)
9. Знайомство із легендою про євшан-зілля (читає учитель).
10. Після починання легенди робота в парах (завдання підручника, с. 55).
11. Після обговорення легенди переходимо до роботи над темою „Євшан-зілля”.
12. Словничок:
1. Євшан-зілля – степовий запашний полин.
2. Гудець – народний співець.
3. Шугає (в небесах) – літає високо, швидко.
4. Перун – слов’янський бог.
5. Твар (старовинне) – обличчя.
13. Епіграф – невелике висловлювання (цитата), яке допомагає розкриттю, розумінню головної думки твору.
14. Обговорюємо епіграф до поеми, його смисл.
15. Зміст поеми.
Читаємо першу частину. Чи можна цей уривок вважати вступом до поеми?
Значення цього вступу – із вступу зрозуміло, для кого призначена ця поема.
Проблемне питання – чи знайдемо ми з вами і що саме у цій поемі? (Читання поеми.)
16. Після прочитання поеми робота в парах (с. 56).
17. Визначаємо тему та головну думку твору.
Тема – розповідь про те, як батько-хан посилає гудця, щоб той повернув на Батьківщину сина.
Головна думка – пам’ять про рідний край, рідну землю завжди живе в людині, треба тільки вміти нагадати про неї, щоб людина пробудилась.
18. Робота над кінцівкою поеми. Звернення до України. Його роль, значення.
Кінцівка твору – це звернення-запитання до України.
Суть звернення:
1. Чи не має Україна таких синів, які про неї забули або сховали жаль до неї?
2. Україна мала кобзарів – гудців народних. Хто вони, ці гудці? Кого можемо віднести до співців України?
3. Чого нам, українцям, не вистачає? (Духу, блукаємо манівцями.)
4. Головне в останній строфі – де нам взяти зілля-привороту.
19. Що головне ми виносимо із змісту цієї поеми? Як ми самі розуміємо вірність Батьківщині? Чи задумувалися ви над тим, що значить бути вірним Батьківщині?
20. Робота в парах. Уявіть, що ви пишете листа (адресата визначте самі). Що ви напишете про юнака, ханського сина?
Визначається кращий лист, зачитується.
(Колись давно маленького хлопчика князь Володимир узяв у полон. Хлопчина ріс у розкоші. Забув, хто він, хто його батьки. Прийшов посланець, нагадував йому про рідних. Юнака схвилював і розтривожив запах полину. Значить, у душі людини живе спогад про рідну землю, треба тільки вміти розбудити його.)
21. Працюємо над засвоєнням понять з теорії літератури: тема, ліро-епічний твір, ліричний відступ (підручник, с. 58–59).
22. Завершуємо урок думкою про те, що нам усім варто пам’ятати, що ми сини і дочки своєї землі, України, яка у нас одна-єдина.
Звучить запис пісні „Одна-єдина” у виконанні Й. Кобзона і Т. Повалій.

ІІІ. Підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання
Усі вузлики – напам’ять; питання, вміщені в підручнику (с. 53–59).









13PAGE 15


13PAGE 14315






Заголовок 1Заголовок 215