Разработка урока по теме В.Королів-Старий. Казка про Хуху-Муховинку

Українська література 5 клас

Тема уроку: Василь Королів-Старий. Відомості про письменника та його казки.
Казка «Хуха-Моховинка».
Мета уроку: ознайомити п’ятикласників з життям і творчістю В. Короліва-Старого, розглянути казку «Хуха-Моховинка»; розвивати логічне мислення, творчі здібності учні, уяву, фантазію, навички роботи з літературним твором; допомогти учням зрозуміти повчальний зміст казки, виховувати любов до ближнього, прищеплювати бажання робити добро.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, епіграф, схема опорного конспекту.

Хід уроку

Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми і мети уроку.
Актуалізація опорних знань
Що називається казкою?
На які різновиди поділяються казки?
Назвіть основні ознаки казки.
Сприйняття і засвоєння нового матеріалу
Вступне слово вчителя
Епіграф уроку.
Казка кличе нас у мандри, велить бути в житті сміливими і мудрими, долати перешкоди й біди і не забувати добра світового, бо тільки цим і вимірюється наша людська сутність.
Валерій Шевчук
- Діти, ви перегорнули чимало казкових сторінок, які відкрили вам світ фантазії й мудрості нашого народу. Це такі казки, як «Мудра дівчина», «Про правду і кривду», «Летючий корабель», «Про жар-птицю та вовка». Але це були народні казки.
Чимало казок, на відміну від народних, мають свого автора, тому їх називають авторськими, або літературними.
Запис визначення літературної казки в зошит.
Казки, створені письменниками, називаються літературними.
Серед авторів казок відомі українські письменники І.Франко, Леся Українка, В.Симоненко, В.Нестайко.
Джерелом натхнення для письменників зазвичай була народна творчість, тому літературні казки здебільшого мають ті самі ознаки, що й народні. Однак літературна казка має свої особливості:

Якщо народна казка побутує в усній формі, то літературна має писемну форму.
Народна казка може мати кілька варіантів, а текст літературної казки постійний, незмінний.
На відміну від народної казки, у літературній казці мова може бути як прозовою, так і віршованою.
Казкові герої живуть змалечку з нами, допомагають осмислювати життя, розрізняти добро і зло, фантастичне і реальне, смішне і страшне, красиве й потворне. Тому казка завжди цікава для нас.
Отож, сьогодні на уроці я пропоную вам зануритися у цікавий світ казок Василя Короліва-Старого.

Повідомлення № 1 учня про письменника та його казки.
Як ім’я Василя Короліва - Старого, так і його твори тривалий час були в Україні незаслужено забуті. Вони повернулися на рідну землю лише в 1990р. збіркою «Нечиста сила».
Хто ж такий Василь Костьович Королів, який друкувався під псевдонімом Королів-Старий?
Народився він 4 лютого 1879 р. у селі Ладан на Полтавщині, яка дала Україні та світові не одного талановитого письменника. З дитинства захоплювався українським фольклором, творами Тараса Шевченка, Миколи Гоголя.
Закінчив Полтавську духовну семінарію, однак священиком не став. Прагнучи бути корисним своєму народові, він вирішив продовжити освіту не в духовному закладі, а у світському - Харківському ветеринарному інституті. Успішно закінчивши навчання, працював ветеринарним лікарем.
Під час революційних подій 1917-1919 р.р. Королів-Старий енергійно включається у відродження культурного життя України. У цей час він працював редактором журналу «Книгар» і підтримував борців за незалежність Української держави.
У 1919 році Королів-Старий виїхав до Чехословаччини. Там він працював викладачем в Українській сільськогосподарській академії.
Тоді ж почав писати художні твори. У 20-ті роки XX століття виходять у світ його основні художні твори: роман «Чмелик», збірка казок «Нечиста сила», п’єса-казка «Русалка-жаба».
Тривалий час, майже чверть віку, прожив Василь Королів-Старий за межами України. Його долю розділила його дружина-українська письменниця Наталена Королева. Вони обоє завершили свій життєвий і творчий шлях у місті Мельнику (Чехія), він - 11 грудня 1943р., вона - 1 листопада 1966р.
Найповніше розкрився талант письменника у збірці казок «Нечиста сила». Автор вирішив оживити спогади про своє дитинство, переосмислити образи фольклорно-казкових представників «неіснуючого, невидимого світу», по-новому побачити персонажів української міфології, зокрема «нечисту силу», якою чомусь завжди лякали людей, особливо дітей.
Королів-Старий поставив перед собою нелегке і, на перший погляд, дивне
завдання - облагородити «нечисту силу», показати народові традиційно злі й лихі персонажі добрими, такими, які здебільшого приносять людям користь.

Коротке повідомлення № 2 учнів про «нечисту силу», як її уявляли в народі (або розповідь одного учня у вигляді комп’ютерної презентації).
Демонологія - це людські уявлення про злих духів, що дійшли до нас з давніх часів.
Демони - фантастичні істоти, найпопулярнішими серед яких є мавки, домовики, хухи, потерчата, русалки.
Домовик - найдавніший демонічний образ у багатьох народів. Найчастіше домовик змальовувався як невеличкий, весь оброслий волоссям дідок. Люди вірили, що домовик є в кожній оселі. За добрих взаємин із ним він забезпечував добробут родини, пильнував уночі худобу. Проте домовик міг завдати великих прикрощів тому, хто його розсердить.
Русалка - один із найколоритніших персонажів української демонології. За повір’ям, русалки - це молоді вродливі дівчата, які живуть на дні річок. Уночі, коли сходить місяць, вони виходять на берег, чешуть своє довге зелене волосся і водять хороводи, чудовим співом заманюють юнаків та дівчат, затягують їх у воду і залоскочуть. Русалками ставали дівчата, які втопилися. Інші русалки живуть у полях та лісах, де полюбляють гойдатися на гілках дерев.
Мавка - подібна до русалки. Живе в річках або водоймах, виходить на берег тільки вночі, приманює хлопців своєю незвичайною красою, потім перетворюється на стару страшну бабу. Від русалок мавки відрізняються іншим волоссям. Вони бувають і лісові.
Лісовик - істота, яка уявлялася українцям у вигляді трохи здичавілого пастуха. Він пасе свою череду - вовків, зайців, оленів - і полюбляє жартувати над людиною: відбере в неї пам’ять - і людина заблукає в лісі, а лісовик радіє, гучно сміється і плескає в долоні. Але його витівки незлі.
Потерчата - душі дітей, які померли нехрещеними, загублені діти або діти-байстрята (народжені поза шлюбом, без батька). За народними уявленнями, загублені діти не мають доступу в царство вічного спокою, а тому постійно перебувають на межі двох світів - цього і того. Такими межами вважалися «лихі» місця: цвинтарі, перехрестя доріг, урвища, болота. Потерчата мають у руках каганці з вогниками синього кольору.
Хуха - міфічна істота, пухка, як мох. Інколи хухи з’являлися перед очима людей. Хто з нас не згадував цю істоту, коли зробивши якусь нелегку справу, добре натомившись, полегшено зітхав: «Хух!»
У народних повір’ях представники нечистої сили не лише шкодили, а й допомагали людям. При цьому кожен займався своїм ділом.

Слово вчителя
Із змістом казки «Хуха-Моховинка» ви познайомилися вдома, тому дайте відповіді на такі питання:
Хто є головним героєм казки? (Хуха - Моховинка)
А чи можуть звичайні люди бачити хух? ( Ні, але іноді вони показуються добрим людям ).
А чи вважаєте ви себе добрими людьми? (Так).
Тоді я вам відкрию таємницю.
Сьогодні до нас завітала Хуха-Моховинка, і так як ви всі вважаєте себе добрими людьми, я думаю, що Хуха нам покажеться. Зараз я її покличу.

5. Заходить Хуха-Моховинка, одягнута у відповідний костюм, і веде з дітьми розмову. ( Через діалог перевіряється знання тексту казки).
- Добрий день, любі діти! Я дуже рада, що завітала сьогодні до таких чудових людей. Зараз надворі осінь - пора року, коли дозрівають різні ласощі. Тому я принесла вам гостинці зі свого лісу - горішки та яблучка. Пригощайтесь!
(Йде поміж рядами і пригощає дітей яблуками, горішками).
- Мені відомо, що ви вже прочитали казочку про мене, тому зараз я хочу перевірити, чи добре ви запам’ятали усі пригоди, що зі мною трапились.
Скажіть, де і коли я народилася?
За що мене любили в родині?
Чому я залишилась без домівки взимку? Де я собі знайшла притулок? Чому я не боялася кіз?
З ким іще я познайомилася, крім кізочок, живучи в хліві?
Чому все ж таки я сумувала, адже я мала теплу домівку, їжу, друзів?
Яке нещастя трапилося одного разу в хліві, як я допомогла?
Якого лиха завдав мені дід?
Чому він не любив хух?
Що після цього випадку я вирішила зробити?
Яка пригода трапилася зі злим дідом через рік?
Яким було моє ставлення до діда? Чому?
Яку віддяку я попросила від діда за свою добру справу?

- Молодці! Ви чудово пам’ятаєте мої пригоди. Сподіваюсь, вам дуже сподобалась казка про мене. А можливо у вас є питання до мене?
До побачення!

6. Слово вчителя.
- Діти, а чи схожа наша Хуха на Хуху з підручника? Знайдіть, будь ласка, в тексті опис Хухи.
А може хтось намалював Хуху? Покажіть, будь ласка, свої малюнки.
У творах письменники змальовують людей, предмети, явища та події, тобто створюють художні образи.
Зображуючи персонажів, автори часто вдаються до опису їх зовнішності - обличчя, волосся, статури, одягу, міміки, жестів. Цей опис у літературі називається портретом.
Визначення записані на дошці.
Художні образи - це люди, події, явища, предмети, створені уявою письменника та відображені у творі.
Портрет - опис зовнішності персонажа в художньому творі.
Запис визначень в зошити.
7. Слово вчителя.
Поряд з головним персонажем - Хухою-Моховинкою - у творі діє ще багато інших героїв. Назвіть їх.
Давайте разом із вами спробуємо встановити взаємозв’язок Хухи з іншими персонажами казки.
Колективне складання опорного конспекту.

Коза Лиска Хо -
Коза Оришка Суковик



Хуха-
Моховинка

Інші
Хухи

Дівчинка
і хлопчик
Злий дід

8. Ви знаєте, що в казках завжди діє дві протидіючі сили - добро і зло.
А зараз гра «Мікрофон». (Зачитуються умови проведення гри).
I ряд - Уособленням добра в казці є такий персонаж..., тому що...
II ряд - Добро завжди перемагає зло, тому що...
III ряд - Автор своєю казкою хотів нас навчити...
IV. Підведення підсумків уроку.
Оцінювання учнів. Відповіді учнів заохочуються різнокольоровими квітками. На дошці висить шкала оцінювання (на розсуд вчителя). За кількістю отриманих квіточок учні можуть самі себе оцінити.
V. Домашнє завдання.
Написати листа Василю Королеву-Старому про свої враження від казки «Хуха-Моховинка» або листа до Хухи.
15