Формування навичок грамотного письма у дітей з вадами мовлення

Формування навичок грамотного письма у дітей з тяжкими порушеннями мови. Форми роботи над мовними помилками
Під час проведення роботи над мовними помилками рекомендуємо використовувати такі форми роботи:
1. Попереднє опрацювання окремих мовних одиниць, опираючись на словники (тлумачні, перекладні).
Однак, термін може бути незрозумілим і не використаним учнями у висловлюванні, якщо він не буде опрацьований у типових словосполученнях, у яких він звичайно використовується. Тому обов'язковому засвоєнню мають підлягати не лише терміни, а й слова термінологічного і загального значення, що використовуються в різноманітних синтаксичних конструкціях. Наприклад, такий термін, як "число", учням необхідно вміти використати у словосполученнях зі словами: ціле, дробове, ірраціональне; невідоме, дане, шукане, потрібне, попереднє, будь-яке та ін.
Для характеристики термінів звичайно використовуються складнопідрядні речення, дієприкметникові звороти.
Не менш важливим є засвоєння слів, які називають дії, що спрямовані на той чи інший об'єкт. Так, приклад, рівняння, задачу треба розв'язати (обчислити, скласти, доповнити, змінити, порівняти, використати тощо).
Терміни слід опрацьовувати у мінімальному контексті й записувати під час пояснення матеріалу не окремі слова (терміни), а й сполучення слів, типові для їх використання. Ці фрагменти допоможуть учням краще розуміти (на слух і під час читання) зміст речення, висловлювання, які насичені науковими термінами.
2. Слід частіше читати вголос тексти завдань, пропоновані для індивідуальної роботи, фрагменти матеріалу за темою. Бажано використовувати тексти, зміст яких містить докладний опис процесу праці; тематичні запитання.
Для перевірки розуміння прослуханого (прочитаного) матеріалу можна використовувати такі завдання: дати короткі відповіді (з опорою на відповідний лексичний матеріал, запропонований учителем); розділити групу слів з теми на 2-3 підгрупи; скласти список ключових слів і словосполучень за прослуханим (прочитаним) матеріалом; визначити у прослуханому (прочитаному) тексті кількість мікротем, сказати, про що вони, спираючись на ключові слова з теми, які можуть бути записані на дошці у ході опрацювання матеріалу.
3. Не менш важливою є робота з розвитку продуктивних видів мовленнєвої діяльності - говоріння й письма. Необхідно посилювати увагу на розвиток уміння учнів будувати діалоги та монологічні висловлювання за навчальним матеріалом і відповідними мовленнєвими ситуаціями.
Для розвитку діалогічного мовлення учнів слід навчити їх добре розуміти і формулювати запитання різних типів, наприклад: Що таке ...? Що спричинило ...? Чи змінюється ... внаслідок ...? Чи можна стверджувати ...? Чому можна вважати, що ...?
4. Під час роботи над створенням монологічних висловлювань слід робити висновки за темою уроку; складати відповіді на два-три запитання, які в цілому утворюють зв'язне висловлення (самостійно чи з опорою на допоміжні матеріали); переказувати фрагменти навчального тексту за поданим планом з використанням ключових слів та ін.
Окремі завдання на побудову висловлювань учні мають виконувати не лише усно, а й письмово (наприклад, списувати визначення понять, складати і записувати запитання і відповіді за фрагментом матеріалу тощо).
5. Регулярне проведення самостійної роботи учнів, роботи в парах і групах.
Оволодіння мовою потребує активної допомоги з боку вчителя (роз'яснення, демонстрація зразків, виправлення помилок тощо), проте необхідно спрямовувати учнів і на самостійне виконання завдань.
Самостійну роботу учнів варто регулярно поєднувати з роботою в парах і групах, оскільки така форма організації навчальної діяльності дає кожному учневі можливість висловитись і бути почутим. У цій роботі можуть застосовуватися такі прийоми:
- самостійне опрацювання уривка тексту кожним учнем і обговорення результату роботи в парах;
- переклад фрагмента тексту в парах і обговорення результатів роботи в групі з двох-трьох пар;
- відновлення деформованого тексту;
- читання кожним учнем частини тексту, пошук відповіді на поставлене учителем запитання, обговорення відповіді в парах;
- читання тексту частинами та складання короткого переказу (читають першу частину, один учень переказує її, інший ставить йому запитання щодо змісту, мовної форми переказу; далі читають наступний уривок і змінюють ролі у парі);
- читання з позначками (кожен учень читає матеріал і робить на полях позначки, які показують, наскільки цей матеріал зрозумілий для нього (+ мені зрозуміло це, - мені зовсім не зрозуміло це, +- мені це зрозуміло частково); далі учні в парах обговорюють зроблені позначки, у разі потреби допомагають один одному краще зрозуміти прочитане);
- перегляд навчальних фільмів, прослуховування аудіоматеріалів українською мовою з подальшим їх обговоренням.
6. Важливо розширювати тематику текстів для розвитку мовлення. Можна запропонувати учням:
- слухати, читати, обговорювати, переказувати тексти, з цікавої математики (фізики, хімії, біології); визначати їх тему, особливості побудови тощо;
- читати фрагменти матеріалів підручників з інших предметів, аналізувати їх будову, мікротеми, з яких вони складаються, логічні зв'язки між ними, відрізняти основну інформацію від другорядної тощо;
- придумувати, розігрувати діалоги, складати монологічні висловлювання про різні уроки (Що сьогодні було на уроці математики? Яку задачу ти розв'язав першим? Чи правильно? Я люблю уроків хімії, а ти? та ін.).
7. Урізноманітнюйте форми роботи над помилками
( Рольові ігри «Редактор», «Піймай помилку», «Навчаючи учусь»:
диктанти (словникові, пояснювальні);
коментоване письмо;
робота зі словниками;
укладання «Словника труднощів написання прислівників» і подіб.)
8. Пам’ятайте, що систематичне повторення – основа міцних знань.