“Бояриня” Лесі Українки: трагедія рідного краю на тлі родинного життя героїв.

Тема: “Бояриня” Лесі Українки: трагедія рідного краю на тлі родинного життя героїв.
Мета: Ознайомити учнів зі змістом твору, дослідити, як крізь призму особистого життя героїв розкрито трагедію рідного краю; розвивати творче мислення учнів, уміння аналізувати прочитане; виховувати любов до України, до її історичного минулого.
Тип уроку: Урок-пошук,урок - відкриття
Обладнання: Текст п’єси, презентації, музика.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
Не зможу я покинути й піти
Кудись одна світ за очі від тебе
На чужині, що зможу я знайти,
Де все чуже, чужі земля і небо?
Галина СтеценкоСьогодні на нашому уроці ми продовжимо знайомитись із творчістю Лесі Українки. Розглянемо її драматичну поему “Бояриня”.
Епіграфом уроку будуть слова Галини Стеценко, які, я думаю виражають не тільки одну з головних проблем драми “Бояриня”, а й на жаль реалії нашого сьогодення. А також ці слова підводять до розуміння однієї з причин внутрішньої драми головної героїні п’єси – Оксани.
Сьогодні на уроці знайомлячись із містом твору нам потрібно розкрити трагедію рідного краю крізь призму особистого життя героїв.
А також довести, що у творі показано Добу Руїни і руїну людських душ.
(Завдання написані на дошці).
1.Словникова робота.
За жанром “Бояриня” – драматична поема
Драматична поема – переважно невелика за розміром віршована п’єса, в якій поєднується драматичне й ліричне розкриття теми, виклад матеріалу відзначається лаконізмом, вся увага зосереджена на розкритті ідейного конфлікту а момент його найбільшого загострення:
2 .Скажіть чому присвячений твір Л.Українки та історія його написання?
Драму “Бояриня” Леся Українка написала в 1910 р., перебуваючи на лікуванні в Єгипті. Це єдиний твір поетеси, побудований на матеріалі історичної минувшини України, - дія відбувається в другій половині ХVІІ ст.
Драматична поема “Бояриня” мала нелегкий шлях до читача, була опублікована вже по смерті поетеси в 1914 р. За радянських часів твір було судового заборонено режимом за антиросійське звучання, тож прийшов до сучасного читача тільки в 1989 р
У драмі “Бояриня” відображена доба Руїни й гетьманування Петра Дорошенка. Що ви знаєте з історії про буд. Руїни? Звернемось до наших юних істориків.
3.Саме з екскурса в минуле ми розпочнемо свою роботу
( Презентація учнів про Добу Руїни)
4. Робота в парах.
Визначення елементів сюжету та композиції.
Експозиція – знайомство родини козацького старшини Олекси Перебійного з сином його бойового побратима Степаном – боярином.
Зав’язка – згода Оксани на одруження.
Розвиток дії – життя головної героїні в Москві, її неможливість вжитися в роль боярині.
Кульмінація – усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.
Розв’язка – спустошення молодої української патріотки, готовність прийняти смерть як невідворотність долі.
5.Робота з текстом твору.
-Ви прочитали твір? Яке враження справив?
Уявіть себе режиссерами фільму «Бояриня», створи кадри до фільму.
-Які проблеми порушує Леся в поемі?
людина і епоха;
родина і держава;
добро і зло;
батьки і діти;
вірність і зрада;
відповідальність за долю Батьківщини.
Історія знала безліч перемог і поразок, історія знала безліч героїв і зрадників, історія знала безліч різних епох. Та жодна з них не появлялась сама по собі. В силу мрій і прагнень, бажань і амбіцій, внаслідок досягнень і програшів, геніальності і нікчемності, сміливості і боягузтва, упевненості і помилок, здобутків і втрат, епохи завжди створювали люди.
Якими вони були?
Посилаючись на текст, покажіть якими постають дві родини
(Перебійного і Степана)?
6. Метод «Прес». Характеристика образів.
Проблемне запитання: Чи можна вважати Степана зрадником України?
Презентація образу Степана ( що означає ім’я Степана)
7. Робота з роздатковим матеріалом
Чим зачарував Степан романтичну дівочу душу Оксани?
Можливі напрями характеристики Степана
розумний, вчився у Києві в Академії;
стриманий, що виявляється в розмові з Іваном;
люб'язний, чемний і ввічливий (так його характеризує Перебійний);
люблячий син (коли помер батько, то він поїхав на поміч матері);
ніжний (палко любить Оксану, звертаючись до неї, називає її: "серденько моє", "голубка");
лагідний (Оксана одразу до нього серцем прихилилася за його лагідність);
розуміє своє становище ("зайда, заволока", - із сумом каже: там, де він живе, нічого звабного немає; Оксані каже, там буде неволя);
принижує сам себе (називає себе "холопом Стьопкою"; руки боярам цілує, як невільник; на прийомі в царя за наказом тропака вибиває);
бездіяльний (Оксана каже про нього: "Сидів, сидів у запічку Московськім, коли лилася кров, поки змагання велося там за життя, а тепер поїдеш ясним сонцем милуватись?");
надмірна Степанова обережність переросла в боягузтво (він нічого не зробив для України; письменниця навіть прізвища йому не дала - тільки ім'я).
Запитання
Чому ж Оксана не зазнала щастя зі Степаном?
Чим більше дорожив Степан: своєю кар'єрою чи присягою, яку дав Оксані під час шлюбу?
Чи можна вважати його руйнівником України?
А душу Оксани він руйнував?
- Чим захопив піднесену дівочу душу Степан? Чи був він патріотом?
Найперше приємно вразив Оксану Степан власною «безкровною» програмою допомогти Україні: «І невже мушкет і шабля мають більше сили та честі, ніж перо та щире слово?» Глибоко зворушує Оксану Степанова трепетна любов до покинутої не з власної волі батьківщини, він і на свою наречену дивиться як на своєрідний образ рідного краю, тож обраниці щиро хочеться скрасити українським духом подружнє життя на чужині. Своє робить, звичайно, освіченість, шляхетність, поетичність світосприймання вихованця Київської Академії (звертаємо, зокрема, увагу на його палкий монолог при освідченні в коханні, де жадана дівчина порівнюється з квіткою як образом «життя і волі»).
Узагалі з аргументацією висновків, що прозвучали, можна погодитись: юну закохану українку московський боярин полонив своєю вірністю Україні. Та чи буз патріотом Степан насправді? Звичайно, ні. Він просто переконав себе, а потім і Оксану, що понад усе дорожить Україною, проте на ділі цього довести не зміг. Патріотом можна вважати того, у кого на першому плані інтереси народу. Степан же своєю поведінкою послідовно засвідчує, що ним керує власна вигода. Адже, щоб утриматись на теплому місці при царському дворі, він давно переступив через національну гордість. Перед нами — однозначно! — запроданець і пристосуванець. Оксана гірко помилилася, і прозріння було трагічним.
Родина Степана.
Батько (козак, помер у жупані)
Мати (не забуває про рідне, але кориться обставинам)
Степан (роздвоєність образу: відступництво від України і вірність зрадженій присязі).
Ганна (Ганнушка) – народилась на Україні, традицій не знає.
Ванька – народився в Московії, традицій не знає – москаль.
Батько – козак, син москаль.
8.Презентція образу Оксани
Робота з роздатковим матеріалом – Яку моральну і суспільно – політичну орієнтацію винесла зі своєї сім'ї Оксана?
Можливі напрями характеристики Оксани
розуміє свій патріотичний обов'язок - служити Україні (вона перша братчиця);
має власну думку про політичну боротьбу ("сі трудні часи думок поважних і дівчат навчили");
засуджує національний розбрат ("ніколи б не прийняла персня з руки, червоної від братньої крові");
має відчуття власної гідності (відмовляється принести братові свіжу страву, коли той зверхньо, різко наказує їй це зробити, а не просить);
уміло згладжує випади Івана проти гостя ("ти ж, Іване, в Києві не вчився"):
у стосунках з людьми дотримується взаємоповаги та щирості, намагається прижитися на чужині й до нової родини ("і знаєш якось я не дуже боюся тої чужини. Таж віра там однакова, і мову я таки трохи тямлю");
сильніша за чоловіка і розумом, і духом, жаліє його, остерігається вразити ("се я недобра, так немов не знаю, що мій бідний голубонько страждає всіх найгірше");
звикла до волі, а в Москві її дії обмежені, зводяться до одного: можна - не можна;
готує перед смертю заповіт не лише родині, а й братчикам - хто ще живий лишився.
Запитання
Ім’я Оксана- грецьке й означає чужоземка. Чи випадково це?
2. Чому Оксана приймає смерть спокійно?
3. У чому причина Оксаниної туги?
4. Як зреагували Степан і Оксана на те, що в "Україні зломилася
воля"?
5. Що найбільше гнітило Оксану на чужині і викликало
найболючіші переживання?
Є стара істина: джерелом людської снаги є зв'язок із рідною землею, коли його утрачено, то сили покидають людину.
Родина Перебійних
Олекса Перебійний, батько – козак
Мати – дотримується звичаїв
Іван – патріот, відвіз корогву у Чигирин – напевне загинув.
Оксана – бояриня. Відступництво, зрада, відчуття безпорадності призводить до загибелі.
Продовження роду немає.
У драмі відтворено Добу Руїни. Історична канва твору: змальовуються церковні братства, в яких брали участь і жінки (Оксана належала до дівочого братства, де була виготовлена корогва); згадуються утиски москалів (мову про це вів гість-козак, коли приїжджав до Степана); розповідається про те, що українська старшина “понадилась на соболі московські” (Іван, Оксанин брат, закидає це Степанові і його батькові); йдеться і про недовіру до Дорошенка, який привів на Україну татар (слова ці говорить Степан, коли характеризує братовбивчу війну на Батьківщині).
То що ж було суджено головній героїні драми: щастя чи мука?
Де на Піраміді життя ви б розмістили образ Оксани? Аргументувати.
9.Завершити речення та дати відповіді:
Оксана не змогла жити на чужині, бо... (там рабство).
Не змогла змиритись із принизливим становищем чоловіка, бо ... (вихована на волелюбних ідеалах).
Не змогла піднестися над обставинами (вжитися на чужині), бо... (то було в пристосуванство).
Оксана керується принципом “Що я дала Україні?”. А що Україна дала Оксані?
Що вам дала Україна? А що ви їй?
Як у драмі відтворено добу Руїни і руїну людських душ? В чому взаємозв’язок?
Висновок: Доля героїв тісно пов’язана з подіями на Україні. Від дій самих українців і залежить доля держави.
У чому трагедія українського народу?
У чому актуальність твору?
(І зараз наше життя чимось нагадує руїну, а політичні дебати подібні до змагань за булаву українських гетьманів; і зараз багато українців перебувають на чужині).
В. Симоненко писав: “Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину”.
(Звучить пісня).
Підсумок уроку. Заключне слово вчителя.
І зараз наше життя чимось нагадує руїну, а політичні дебати подібні до змагань за булаву українських гетьманів; і зараз багато українців перебувають на чужині.Подумайте, чи не руйнуються й ваші душі. Драма Лесі Українки допомагає нам замислитися над власним життям.
Кожна людина сама будує своє щастя. І дехто мріє знайти його на чужині. Та якими б багатствами людина не володіла, виявляється, що для повноцінного, духовного багатого життя їй потрібно зв’язок із рідною землею.
Підтвердження можуть бути і слова Б.Лепкого: “Землі триматися треба, бо як відірвемося від неї, то буде, їй але без нас, і нам недобре без неї”.
Такими були ці люди. В такий вони жили час. Така їм дісталась доля. Часом далекі від нас і чужі. А іноді – такі близькі, знайомі і зрозумілі. Отак і сходяться пісня і життя. Отак і поєднується присмерк минулого і світанок сьогодення:
Історії ж бо пишуть на столі.
Ми пишемо кров’ю на своїй землі.
Ми пишемо плугом, шаблею, мечем,
Піснями і невільницьким плачем.
Домашнє завдання.
- Виписати цитати до образів Степана і Оксани
- Проаналізувати інші образи драми
- Підготуватися до написання контрольного твору:
«В чому трагічність образу Оксани,Степана?»
«Мотив національної пасивності, зради в мотив ностальгії
у творі»