Презентация урока по украинскому языку на тему Леся Українка Давня казка(7 класс)

-1527810-80708500 «Давня казка»
Ідея служіння митця народові в поемі «Давня Казка» Лесі Українки
Мета: ОЗНАЙОМИТИ УЧНІВ ІЗ ЖИТТЯМ І ТВОРЧІСТЮ ПИСЬМЕННИЦІ , зацікавити її особистістю; поглибити в учнів уявлення про погляди Лесі Українки на призначення мистецтва і митця; вчити їх сприймати художній твір у єдності змісту й форми; дослідити у творі «Давня казка» ідею вільної творчості, вільнолюбства людини; розвивати в учнів навички роботи з художнім текстом, виразного читання; вміння логічно мислити, робити висновки; раціонально використовувати навчальний час; виховувати в учнів високі моральні якості — гуманізм, щирість, ненависть до зла, несправедливості.
Тип уроку:  засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання:  портрет Лесі Українки, текст програмового твору, ілюстрації до поеми ,презентація , свічка , наочність на дошці.
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності школярів 1. Вступне слово вчителя
Сьогодні у нас з вами не просто урок , а розмова при свічі , тож дозвольте мені запалити свічку , яка протягом уроку буде символізувати доволі коротке життя геніальної української поетеси Лесі Українки (Запалює свічку) , але цей маленький вогник надто палкий і здатний розпалити велике вогнище , яке палає і сьогодні - це незбутня творчість поетеси . Як ви вже могли переконатися , життєва поведінка , стійкі риси характеру Лесі Українки гідні бути за взірець для наступних поколінь . Її поезія багатогранна , сповнена громадянської мужності , вболівання за долю трудового народу.
(Прослухування аудіо запису пісні Марії Бурмаки на слова старосвітської балади Івана Малковича «З янголом на плечі».)
Слова вчителя. Ви прослухали уривок пісні-балади на слова Івана Малковича «З янголом на плечі».
2 Асоціативне завдання
Скажіть , буді ласка , з чим асоціюється у вас слово янгол ? ( відповіді учнів )
- Чи кожному на плече може сісти янгол? (Ні , тільки людям із відкритою душею , добрим та відданим , справжнім служителям свого народу . Людям , які розуміють своє значення на землі)
- Як сказав Мойсей Сапфір : «У метричних свідоцтвах пишуть , де людина народилася , і тільки не пишуть , для чого вона народилася».
- Чи замислювались ви над своїм значенням ? (Так , я хочу бути …,щоб залишити по собі слід ,щоб…)
- Бог наділив людину правом життєвого вибору . Тому кожен із нас рано чи пізно замислюється над тим , навіщо існує,для чого живе .У чому ж полягає сенс життя?
II Оголошення теми та мети уроку
Ми не даремно розпочали уроків роздумів про сенс життя кожної людини . Перед кожним митцем рано чи пізно постає питання : яке значення має він та його поезія для суспільства , чи може він вплинути на вирішення як проблем свого часу , так і «вічних», загальнолюдських проблем . Це питання було актуальним і для Лесі Українки , тому вона в художній формі , засобами поезії намагається довести , якою великою є роль мистецтва слова та справжнього митця , котрий уболіває за долю свого народу.
Це та багато інших питань ми обговоримо на сьогоднішньому уроці , бо тема нашого уроку « Леся Українка «Давня казка». Запишіть її у зошити .
III. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Поглиблення знань учнів про життєвий і творчій шлях Лесі Українки
ЛАРИСА ПЕТРІВНА КОСАЧ-КВІТКА (ЛЕСЯ УКРАЇНКА) (25 лютого 1871 р.— 1 серпня 1913 року) (Л.Українка « Без надії сподіваюсь» відео матеріал)
3192145-5334000
1.1. Родина письменниці.
Народилася майбутня поетеса 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському (колишній Звягель). Її батько Петро Антонович Косач і дві його рідні сестри — Одна та Олександра були причетні до революційного руху в Росії; мати — українська письменниця Олена Пчілка, відомий громадський діяч свого часу; двоюрідний дід по материній лінії Яків Якимовиич Драгоманов був декабристом; рідний материн брат Михайло Петрович Драгоманов — прогресивний діяч у галузі української культури й науки (публіцист, історик, літературознавець, фольклорист); друзі — родина письменника Михайла
Петровича Старицького, композитора Миколи Віталійовича Лисенка, українського бібліографа, критика, фольклориста Михайла Федоровича Комарова. Отже, виховувалась майбутня письменниця серед волелюбних революційно настроєних людей — гуманістів, патріотів своєї вітчизни.
1.2. Дитинство Лесі.
Серед шістьох дітей у сім’ї Косачів Леся була другою дитиною — на півтора року молодшою від брата Михайла. До тринадцятирічного віку Лесі вони були нерозлучні, за що їх жартома називали спільним ім’ям — Мишолосіє.Найулюбленішими книжками Михайла та Лесі були «Кобзар» Т. Г. Шевченка, оповідання М. Вовчка, байки Л. Глібова, твори М. Гоголя, семитомник П. Чубинського з казками, легендами та піснями, казки Андерсена, сербохорватські пісні в перекладі М. Старицького та ін. Діти надзвичайно любили, як батько читав уголос твори О. Пушкіна, М. Салтикова-Щедріна.
Малі Косачі дружили з дітьми бідняцькими, бо батьки хотіли, щоб їхні діти зрозуміли, що рідний народ — це трудящий люд, щоб вони передусім навчилися шанувати свій народ, навчилися його звичаїв і мови.
З дитинства Леся цікавилися багатющою творчістю українського народу — піснями, казками, легендами. На все життя запам’яталася їй подорож літом у село Жаборлицю, що поблизу Новограда-Волинського. Там дівчина почула багато казок, повір’їв, пісень. А поетичні купальські та обжинкові обряди, які Леся бачила там, запали їй у душу на все життя.
1.3. Перші поетичні спроби. Літературна діяльність.
У 1878 році батька письменниці перевели на роботу до Луцька, куди в 1879 році переїхала вся родина.
Власне в Луцьку дев’ятирічна Леся написала перший вірш (присвячений засланій у Сибір тітці Олені — батьковій сестрі-революціонерці); тут захворіла на туберкульоз, з яким мужньо вела «тридцятилітню війну»; тут почав формуватися її світогляд поетеси-борця.
Ось подивіться фотографію Лесі тих років (альбом «Леся Українка»). Вдумлива, осяяна добротою, ясне, розумне чоло; на дівчинці народне вбрання.
З тринадцяти років Леся по-справжньому стала до літературної роботи. Її поезії друкувалися в Галичині, що входила до складу Австро-Угорської імперії.
За ініціативою передової молоді, М. Старицького та М. Лисенка в Києві був організований літературний гурток «Плеяда». Леся Українка як один з керівників цього гуртка дуже багато зробила в справі організації перекладів творів світової літератури українською мовою. (Показати репродукцію картини художника В. Зарецького «Леся Українка в гуртку «Плеяда”».)
У дев’ятнадцятирічному віці вона для своєї молодшої сестри написала підручник «Стародавня історія східних народів».
Одночасно з віршами Леся Українка писала й оповідання, публіцистичні та літературознавчі праці. Та чи не найвищої вершини її талант сягнув у драматичних творах, яких вона написала чимало.
У 1893 році у Львові за допомогою І. Франка виходить перша збірка віршів письменниці — «На крилах пісень».
З середині 90-х років Леся Українка зближується з членами таємних марксистських гуртків, починає вивчати марксизм, що позначилося на віршах її другої збірки — «Думи і мрії», яка вийшла 1899 року у Львові.
У 1902 році у Чернівцях виходить третя збірка поезій поетеси «Відгуки».
1.4. Боротьба Лесі Українки зі своєю хворобою.
У 1883 році Лесі в Києві прооперували ліву руку, що позбавило її можливості грати на фортепіано (дівчина мала неабиякі музикальні здібності). З цього часу назавжди скінчилося Лесине навчання з учителями, вона самотужки здобувала освіту — джерелом знань для неї були книжки і саме життя.
Пізніше в Берліні Лесі прооперували ногу, а туберкульоз прокинувся в легенях, потім у нирках. Але в боротьбі з хворобою Леся настільки загартувалася, що самостійно вивчила мови — французьку, англійську, італійську, німецьку, польську, болгарську, старогрецьку, латину.
Стан здоров’я письменниці погіршився, і вона їздить на лікування в Грузію і Єгипет. Та не зважаючи на важкий фізичний стан, перемагаючи біль силою свого духу, Леся Українка саме в останні 4–5 передсмертних років створила такі геніальні твори, як «Лісова пісня», «Камінний господар», «Оргія», «Триптих».
Це була титанічного духу жінка, донька Прометея… (Відкриваємо альбом «Леся Українка» і показуємо учням останнє фото поетеси.) Це фото Лесі Українки, уже смертельно хворої. Але ми бачимо той же мудрий, пророчий, добрий, хоч і засмучений, погляд, чисте, ясне чоло…
1.5. Вшанування пам’яті поетеси.
1 серпня 1913 року Леся Українка померла в Грузії, в містечку Сурамі, а похована в Києві, на Байковому кладовищі.
Сьогодні все прогресивне людство високо цінує творчість української письменниці, яка все свідоме життя боролася за втілення в життя волелюбних ідей, за щастя і рівноправність усіх народів. Її твори перекладні багатьма мовами народів світу і служать праві захисту миру й прогресу.
Пам’ятники Лесі Українці споруджено в Сурамі, в Батумі, в Ялті, в Луцьку, в Канаді (в Саскатуні), кілька пам’ятників у Києві.
Ім’я Лесі Українки носять вулиці, театри, школи, бібліотеки.
В багатьох містах, де побувала поетеса, відкрито музеї. Центральний музей Лесі Українки — в Києві на вулиці Саксаганського. Але найкраща шана пам’яті доньки українського народу — ростити в серцях людей посіяні нею зерна доброти, краси, мужності, волі, братерства.
2. Історія написання твору.
«Давню казку» Леся Українка написала в 1893 році. На ту пору вона вже була зрілим поетом. Своє місце як митець письменниця бачила лише серед найпередовіших, революційних представників суспільства — серед робітників. У творі йдеться і про роль поета і його творів у суспільному житті. Тому головний герой цієї поеми — поет.
Твір «Давня казка» вперше був опублікований у львівському журналі «Життє і слово» за 1896 рік, а пізніше — в другій збірці віршів Лесі Українки «Думи і мрії». У час творення цієї поеми одні письменники реакційного напряму заявляли, що мистецтво потрібно лише для розваги, інші — що історію вершать царі, королі, володарі трудящих, що гнобительський лад — непорушний, вічний. Поемою «Давня казка» Леся Українка давала гостру відсіч носіям цих теорій.
3. Виразне читання, переказування цікавих епізодів твору.
4. Робота в групах (поділ учнів на групи , вибір командира , отримання завдань у конвертах за вибором )
I група . Визначити тему та ідею твору .
II група Дослідити виходячи з визначення , жанр поеми , її сюжет та композицію.
III група. Дослідити строфічну будову та ритміку поеми «Давня казка»
IV група . З’ясувати художні особливості твору , художні засоби ,до яких вдається поетеса .
V група . Порівняти образи Поета і Бертольдо.
Орієнтовні відповіді порівняти з відповідями на дошці.
1. Тема: зображення боротьби трудящих проти своїх поневолювачів та ролі і місця поета у визволенні народу від гніту.
Ідея: уславлення мужності, цілеспрямованості, віри у щасливе життя (поет); засудження жорстокості, жаги до збагачення, прагнення поневолити народ (Бертольдо).
Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.
2 Жанр: ліро-епічна соціальна поема-казка. (Від казки — зачин, події відбуваються в давноминулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі — поет і Бертольдо — зустрічаються тричі, як і в казках.)
Композиція.
Твір складається з чотирьох розділів.
Експозиція:  знайомство з поетом.
Зав’язка:  зустріч поета з Бертольдом.
Кульмінація: конфлікт між Бертольдом і поетом.
Розв’язка:  довічне ув’язнення поета, його смерть; А поетові нащадки Слово гостреє гартують.
Сюжет твору.
Поема починається коротеньким виступом, у якому Леся Українка, звертаючись до читачів, говорить, що вона розповість давню казку. Насправді ж поема пов’язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.
У якійсь країні жив талановитий поет. Він любив людей, для них складав пісні, які давали народові пораду і розвагу. Трудящі шанували поета, захоплювалися його піснями, до нього Раз у раз ходила молодь Пісні-слова вислухати.
Тільки чванливий нероба лицар Бертольдо глузував з поета, вважав його жебраком і навіть божевільним.
Несподівано настало лихо — почалася війна. На чолі з Бертольдом військо вирушило в чужі землі. Коли в чужих землях у поході лицарям ставало тяжко і туга обгортала їх серця, тоді співці співали ті пісні, які склав поет, і вони, викликаючи у вояків спогад про рідну країну, підбадьорювали їх та додавали одваги.
Зайшовши далеко в чужі землі, опинившись серед чужих людей, втомлене і зголодніле військо почало нарікати на Бертольда, а далі кинулося до зброї, щоб примусити його припинити війну і повернутися назад.
У цю хвилину виступили співці і піснею, якої їх навчив поет, вгамували військо, запаливши в ньому бойовий дух. Лицарі з словами:
Ми готові йти до бою,
Краще смерть, ніж вічний сором!
— кинулися в бій і перемогли ворога.
Так поет своїм словом, своєю піснею допоміг війську здобути перемогу.
Але з перемоги воїнів скористався Бертольдо. Він награбував на війні «всього без ліку», а король нагородив його ще землею і графським титулом. Знову в панському палаці почалися свята і розваги.
Привчившись до грабунків на війнах, Бертольдо діяв так і в своїй країні. Він нещадно експлуатував доведений до відчаю народ, який готувався до повстання. Серед людей шириться пісні про рівність і волю. Разом з народом виступають співці і поет.
Бертольдо знає, яку велику силу мають художнє слово і пісня. Щоб вирвати з рук народу цю грізну зброю, він запропонував поетові стати його придворним співцем, обіцяючи йому за це багатство і славу. Поет з гідністю відмовився від «золотих кайданів» і слави з панських рук, залишився вірним народові. Тоді Бертольдо наказав своїм слугам кинути поета до в’язниці. Поет загинув, але лишилися між людьми його правдиві і запальні слова, залишилися молоді нащадки, які взяли собі у спадок поетові пісні і продовжували боротьбу з гнобителями.
Народ повстав і вбив пана Бертольда. Та залишився по ньому молодий нащадок, який продовжує будувати тюрми і гнобити людей. Між нащадками поета і графа продовжується боротьба. Таким закінченням поеми Леся Українка підкреслює, що боротьба трудящих за своє визволення неминуче триватиме до того часу, поки в ній не переможе народ.
3. Мовно-виражальні засоби.
а) Поетичний синтаксис: антитеза, інверсія, фразеологізми. («Час летів, немов на крилах», «Кажуть весь поміст у пеклі з добрих замірів зложився», «Золотих не хочу лаврів», «спіймати вітра в  полі»).
б) Тропи (епітети, метафори, порівняння): сумна діброва, римисоколята, думи-чарівниці; «сонечко червоне заховалось за діброву», «час летів», «розливався людський стогін всюди хвилею сумною», «пісні ідуть по людях» і т. д.
в) Лексика твору: загальновживані слова, архаїзми із західноєвропейської літератури, фольклору (граф, графство, герольди).
г) Особливості вірша: в його строфах заримована лише половина рядків.
Золотих не хочу лаврів,
З ними щастя не здобуду,
Як я ними увінчаюсь
То поетом вже не буду.
Такі вірші називаються напівбілими, або римованими.
Чотиристопний хорей, яким написано «Давню казку», з одного боку, сприяє стрімкому розгортанню сюжету, з другого — наближає вірш до розмовної мови казки, передає ритм часу, протягом якого наростає конфлікт між групами людей.
д) Іронія і сатира в поемі.
В іронічному плані вживаються слова «лицар» і «лицарство» щодо Бертольда та його воїнів. На Україні «лицар» — мужня, саможертовна, благородна людина, захисник волі. Таким лицарем Леся Українка вважала поета:
Нас таки чимале військо,
Маєм свого отамана,
Він у нас одважний лицар...
В іронічному плані написані окремі рядки «поетових пісень».
У сатиричному плані показано взаємини між графом Бертольдом і народом. Проблеми і мотиви твору.
-  роль митця в суспільстві;
-  служіння музі й народові;
-  суть людського щастя, вдячності;
-  воїни заради збагачення.
IV. Закріплення знань , умінь та навичок
1. Проведення тестового опитування
1.Країна, в якій відбуватимуться події казки:
а) Франція; б) невідома; в) фантастична;
г) Англія.
2. Хто раз у раз відвідував поета?
а) Селянські діти; б) молодь; в) місцеве панство; г) люди похилого віку.
3. Герой твору не відчував ні голоду, ні холоду, бо отримував допомогу від:
а) Господа ; б) простого люду; в) кобзарів;
г) князя.
4. Поет не сподобався лицарю через те, що він:
а) образив лайливим словом вельможу;
б) відмовився піднятися, бо лежав на самісінькій стежині; в) виявився розумнішим за пана; г) не став на коліна перед ним.
5. Музичний інструмент, за допомогою якого поет мав можливість продемонструвати свою майстерність:
а) сопілка; б) гармонь; в) гітара; г) мандоліна.
6. Щастя для поета – мати:
а) великий гонорар за свої поезії; б) волю;
в) графство; г) повагу до себе від лицаря.
7. Щоб привернути до себе увагу Ізідори, Бертольдо вирішує для неї:
а) виконати серенаду; б) станцювати;
в) запропонувати поїхати з ним на полювання;
г) подарувати смарагд.
8. «Не легким полюванням» для лицаря Бертольдо було:
а) спіймати пташку; б) дібрати ноти для виконання музики; в) скласти поезію; г) віднайти музичний інструмент.
9. Яку подяку отримав Бертольдо від Ізідори, виконуючи для неї серенаду?
а) Перстень; б) маленьку хустку; в) червоне яблуко; г) квітку троянди.
10. Після виконання серенади у Бертольда зникла:
а) туга; б) лиха думка; в) надія; г) жорстокість.
11. У військовому поході солдат розважала:
а) пісня; б) музика; в) Ізідора; г) вільна думка.
12. Залишивши рідний край воїни відчули:
а) тугу за Батьківщиною; б) смертельну небезпеку; в) радість від того, що тепер матимуть можливість отримати багато грошей за перемогу над ворогом; г) що стали сильними і мужніми.
V. Підсумок уроку
Ось і догоріла наша символічна свічка сьогоднішнього уроку . Полум’ям пройшла вона крізь усю «Давню казку» Лесі Українки.
Як ви гадаєте ,чи вона втримався янгол на плечі нашого поета ?( Так , бо у поета наявні всі для того риси характеру : гідність , честь справедливість , вдячність.)
А я вам бажаю , щоб ваш янгол ніколи не покидав вас . Бо саме такі риси як гідність , честь , справедливість , вдячність , завжди були і будуть актуальними . І якщо в наших серцях будуть жити саме такі риси , то ваша роль в житті буде істотною.
VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VII. Домашнє завдання
Вміти виразно читати , переказувати , аналізувати поему «Давня казка» , висловлювати свою думку про неї .