Проект: Положення про Асоціацію сільських учнів Амвросіївщини

Амвросіївський районний відділ освіти
Районний методичний кабінет
Лисиченська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів
Амвросіївської районної ради Донецької області


Проект
Положення про Асоціацію
сільських учнів Амвросіївщини
(«Підгрунтя»)











Підготували учениці 9 та 10 класу
Лисиченської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів
Амвросіївської районної ради Донецької області
Беркес Ангеліна Володимирівна
Шимків Анастасія Леонідівна

2011 р.
Серед загальної кількості загальноосвітніх навчальних закладів дві третини діють у населених пунктах сільського типу. У них навчається близько третини всіх учнів.
Що криється за тими даними, про які масштаби йдеться, що змінилося за останні роки в шкільництві на селі? Найкрасномовніше про це свідчать цифри, які наводили представники Міністерства освіти на різноманітних конференціях та «круглих столах», присвячених обговоренню проблем сільської школи та визначенню перспектив її подальшого розвитку.
Ведучи сьогодні мову про стан сільського шкільництва, ми не можемо відокремити цю проблему від інших, які тісним клубком переплелися в українському селі.
Із різних джерел ми можемо отримати різноманітну інформацію про економічний стан села й робити відповідні висновки щодо матеріального забезпечення освітньої сфери. Можна проаналізувати соціальний статус жителів сільської місцевості
А як усі ці проблеми: соціальні, освітні, економічні переплітаються між собою і впливають на формування майбутнього покоління, яке народжується, виростає, формується на селі? Чим відрізняються умови життя сільської дитини і дитини в місті? На ці та багато інших питань ми звертаємо увагу у нашому соціальному проекті
Не дивуйтеся, друзі, що звучить у нас і українська, і російська мови, бо коли глянеш на карту, то стає все зрозумілим: рукою подати, щоб у Ростові-на-Дону побувати.
Лисиченська ЗОШ І – ІІІ ст., яка знаходиться в одному з найвіддаленіших районів (Амвросіївському) недавно відмітила своє 50-річчя, хоча коріння школи йде набагато далі. І коли перелистати сторінки життя сільського центру науки, то побачимо, перш за все, чим займалися вихованці в післяурочний час: доїли корів, вирощували свиней і кролів; обробляли сотні гектарів землі, де вирощували хліб, кукурудзу, буряки – одним словом, слава про учнівську виробничу бригаду долітала в різні куточки країни. «Ми були першими у її досягненнях», - говорять колишні вихованці Лисичанки.
У школі працювали гуртки, секції; сільська сцена Будинку культури не «відпочивала» від вистав.
Діяв Клуб вихідного дня (і це при тім, що у школі було шестиденне заняття).
Звичайно, о tempora, о mores (можна сказати так). Звичайно, на вулиці ХХІ ст. – вік інформаційних технологій і технологічних дисциплін. Звичайно, в міській школі, як і в місті взагалі, для учня є все. У селі, як на наш погляд, забрали все: гуртки, секції, факультативи (бюджет не дозволяє). Тягнуться сільські вихованці і їх батьки, як можуть.
«У школі створена дитяча організація «Веселка» (для учнів 1 – 4 класів), «Шкільна демократична республіка» (для учнів 5 – 11 класів).
Тут же крокує й ще питання – відходять старші люди в ірій, а з ними відходить і те, що ми називаємо народним.
Кожне село,місто,регіон України багатий талантами,народною творчістю, ремеслами, барвами одягу, інструментарієм, пісенними та поетичними перлинами, традиційними народними святами й обрядами.
Народні умільці,майстри допоможуть дітям прилучити до традиційних промислів і ремесел, створити гуртки, студії та майстерні відродження їх.
Визріла потреба створювати нові фольклорні дитячі, юнацькі та сімейні колективи, проводити у школі, селі свята народної пісні, танцю, обрядовості свого краю (воно робиться,але не в такому масштабі). Для цього маємо відшукувати й записувати старовинні пісні, легенди та інші зразки пісенного й поетичного фольклору.
Слід розвивати мережу малих академій народних мистецтв, шкіл фольклористів гуртків народної іграшки, декоративно-ужиткової творчості, ансамблів народної пісні, танцю; оркестрів та ансамблів народних інструментів, що побутували в певному регіоні (воно діє, але, як на наший погляд, потрібно більш узагальнити, систематизувати і проводити на район десь у трьох школах – у кожній щось своє, узагальнене з інших).
На нашу думку, можна б створити об’єднання – Асоціацію - громадське учнівське об’єднання (добровільне) із учнів сільських шкіл. Воно створюється для набуття соціального досвіду, задоволення освітніх, культурних, духовних, гуманістичних, спортивно-туристичних, археологічних та інших спільних інтересів учнівської молоді (зазначаємо, сільської молоді).
На район – 3 товариства: до кожного товариства віднести ті школи,у яких уже щось найбільш напрацьоване і в селі є також свій напрям роботи (був)- гончарство, малярство
Це –Клуб вихідного дня -«Підґрунтя».
Діяльність такого Клубу буде як виховною,так і навчальною. І направлена на формування стійкого пізнавального інтересу, розвиток природних учнів, а перед усім –залучення до постійної ретельної праці.
Така робота, на наш погляд, забезпечує розвиток особистості і реалізує найважливіші принципи педагогіки – індивідуалізацію, диференціацію та гуманізацію. Кожний сільський учень відповідно до своїх інтересів і нахилів може повноцінно реалізуватись як особистість, пізнати радість від подолань інтелектуальних перепон,від спілкування у творчій діяльності з учнями,вчителями та жителями інших сіл.
Основною організаційною формою діяльності «Підґрунтя» є пошук та гра. Шкільні товариства, як у Лисиченській школі, «Веселкова» та Шкільна демократична республіка, є у кожній школі, - вони працюють щоденно і, об’єднавшись у помислах і думках, працюватимуть у «Клубі вихідного дня» і, тим самим, здійснюючи багатогранну діяльність, дадуть можливість організувати стабільний і цілеспрямований виховний процес у сільських школах зокрема і в районі-взагалі.

«Підґрунтя»
Ми маємо знання, ми маємо деякий досвід, але щоб пізнати більше, потрібно і закрокувати «глибше»-пізнати те, чим жили наші прадіди і з чим живемо ми, але не замислюємося звідки оте все і на чому ми тримаємося; підґрунтя- це своєрідний фундамент життя кожної особистості, фундамент, матеріал якого проходить через кожного з нас; підґрунтя- це корінь наших звичаїв, традицій, ремесл і т. інше,це корінь кожного з нас і кожного народу зокрема, корінь, який треба пізнавати і не забувати. В цім і суть назви Асоціації-«Підґрунтя»


Статут
Асоціації «Підґрунтя»
(дитячих сільських організацій Амвросіївщини)

Загальні положення
Асоціація дитячих сільських організацій Амвросіївщини (далі – Асоціація, далі – «Підґрунтя») є творчою організацією сільських учнів, яка об’єднує на основі добровільної згоди шкільні дитячі організації і товариства шкіл району; створена для набуття соціального досвіду, задоволення освітніх, культурних, духовних, гуманістичних, спортивно-туристичних, археологічних та інших інтересів учнівської молоді (зазначаємо, сільської).
Асоціація здійснює свою діяльність у відповідності до Конституції України, чинного законодавства та цього Статуту.
Діяльність Асоціації поширюється на територію району, будується на демократичних засадах самоуправління, колективності і керівництва, гласності, права кожного члена Асоціації на осібну думку й позицію та на її розгляд і обговорення, врахування думки меншості при ухваленні рішень, особистої ініціативи, відповідальності за виконувану роботу.
Основною метою Асоціації є виховання через освітньо-культурний комплекс особистості громадян незалежної держави України, здатної самостійно вибирати, будувати й удосконалювати своє місце в житті і, зокрема, в сільському житті; утвердження й захист свободи творчості, гідності й честі члена Товариства, Асоціації; задоволення та захист соціальних, творчих та інших спільних інтересів своїх членів; поширення ціннісного набутого суспільству взагалі.
Засновником Асоціації є відділ освіти Амвросіївської райдержадміністрації і Амвроіївська районна рада (можливо, і по іншому шляху підти: оскільки робота ведеться в суботу, то відповідальність на себе бере Амвроіївська районна рада).
Основні завдання Асоціації.
2.1. Задовольняє потреби всіх учнів шкіл щодо самореалізації, підвищення інтелектуального, духовного, фізичного рівнів.
2.2. Забезпечення зростаючих потреб учнів для самоосвіти, самонавчання, самовиховання, а також органічного входження їх у самостійне життя.
2.3 Формування активної позиції кожної особистості, вироблення умінь та навичок співробітництва в умовах первинних дитячих колективів.
2.4. На початку навчального року на конференції делегати визначають сукупність основних напрямків діяльності Асоціації і значною мірою спрямовують діяльність шкільних товариств в те чи інше русло.
3. Структура. Зміст діяльності
3.1. «Підґрунтя» об’єднує дитячі організації та товариства шкіл району, які виявили бажання ввійти до її складу.
3.2. У «Підґрунтя» можуть входити дитячі організаціі та товариства шкіл району, які діють за власними структурами, мають організаційну структуру, чітко визначені принципи діяльності і погоджуються працювати на засадах «Підґрунтя».
3.3. Підставою для набуття членства в Асоціації є письмова згода представників товариства. Членство в Асоціації може бути втрачене за власним бажанням (письмова згода).
3.4. Основними формами діяльності членів Асоціації є пошук + творення = гра. Кінцевий результат: виставки, конкурси
3.5 Напрямки діяльності роботи затверджуються на конференціях «Підґрунтя».
3.6. На кожному етапі роботи можуть визначаться як індивідуальні досягнення, так і групові (товариства, чи в окремому напрямі роботи).
3.7. Вищим органом «Підґрунтя» є конференція: правомочна тоді, коли в її роботі беруть участь делегати не менше, ніж від двох третин складу колективних членів Асоціації. На конференцію обирається по 15 делегатів.
Проводиться на початку навчального року і по його завершенню.
3.8. Координаційна рада – вищий виконавчий орган, який обирається на конференції (до її складу входять представники всіх товариств району + фермери господарств + депутат сільської Ради + депутат районної Ради, територію яких представляють товариства; і представники батьків). Голову ради обирають на конференції; три його замісника повинні бути від кожного товариства району.
Засідання ради повинне проходити позмінно – то в одному товаристві, то в іншому; періодичність – від необхідності.
У кожній раді є педагог – наставник, якого призначає засновник.
3.9. Сільська Рада, депутати районного, обласного рівнів сприяють організації Асоціації і можуть створити благодійний фонд.
Благодійний фонд діє також для Клубу вихідного дня, при матеріальній підтримці батьків (щомісячної, мізерної).
4. Права та обов’язки «Підґрунтя»
4.1. Добровільно вступати (письмова підстава) і добровільно виходити з Асоціації (письмова підстава).
4.2. Брати активну участь у роботі Асоціації.
5. Правовий статус.
5.1. Використовуючи районну газету «Луч-информ», яка знаходиться під егідою видавництва Амвросіївської районної Ради, друкувати сторінку «Із життя «Підґрунтя».
5.2. Використовуючи комп’ютери, друкувати свої шкільні листівки (1 раз у 2 місяці); інформацію до громади села, сіл доносити через «листоношів» із товариств.
5.3. Асоціація фінансується за рахунок бюджету району. Роботу Клубу вихідного дня фінансує Амвросіївська районна рада; Благодійний фонд.
5.4. Для підвозу дітей використовується шкільний автобус.
6. Припинення діяльності Асоціації.
6.1. Припинення діяльності Асоціації може відбутися шляхом ліквідації, якщо її робота не відповідає вимогам Статуту, організаційній структурі та змісту або шляхом реорганізації у щось нове, у якому розвиватиметься зароджене у Асоціації.
6.2. Рішення про ліквідацію Асоціації приймається загальними зборами Асоціації.
6.3. Кошти Асоціації в разі її ліквідації або реорганізації не можуть перерозподілятися між її членами і використовуються для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовуються в бюджет держави.

ПРИБЛИЗНИЙ РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ПРОЕКТУ – 10 000 (ДЕСЯТЬ ТИСЯЧ) ГРИВЕНЬ
Беркес Ангеліна Володимирівна













Шимків Анастасія ЛеонідівнаЛисиченська ЗОШ І – ІІІ ст..
















Лисиченська церква
Лисиченський Будинок культури