Сценарій святкового концерту До 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка

Святковий концерт
До 200-річчя від дня народження
Т. Г. Шевченка
Із досвіду роботи вчителя
української мови і літератури
вищої категорії
Дем’янової Наталії Юріївни

Презентація
Святково прибрана зала. Портрет Т. Шевченка, прикрашений вишитим рушником.
Звучить пісня «Шлях до Тараса», слова Юрія Рибчинського, виконує Василь Зінкевич.
Ведучий 1 (В1) ________________________________________________
Ведучий 2 (В2) ________________________________________________
В1. Через роки, через сторіччя
Вдивляємось в твоє обличчя.
Бачимо серця твого тугу,
Життя твого страшну напругу.
В2. В цей світлий день, твій ювілей,
Почуй ти нас, своїх дітей.
До тебе линемо думками,
Своїми віршами, ділами.
Твій образ є святим для нас
Великий, рідний, наш Тарас
Учні виконують танець «Віночок».
В1. Ти говорив, щоб не забули
Твоє ім’я в новій сімʼї,
На вольній волі спом’янули
Згорьовані шляхи твої.
В2. Ти говорив, що твої слова
Скрізь будуть голосно звучати,
Де тільки є душа жива.
(Ілля Девін «Ті передрік»)
Виконується вірш «Заповіт». Лунає музика до вірша.
Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На В країні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синіє море
Кров ворожу... отоді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвітеІ вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
В1. Крізь вітер злий карбую кроки.
І чую серцем кожну мить.
«Реве та стогне Дніпр широкий»,
Щоб розбудити тих, хто спить.
Учениця виконує на скрипці мелодію «Реве та стогне Дніпр широкий»
В2. Між горами старий Дніпро і кручі,
Садок вишневий, пісня солов’я.
Верба, калина і лани квітучі -
Це Україна, матінка моя.
Лунає уривок із поеми «Сон»
Звучить класична музика, дівчина-Доля виконує ліричний танець.
Дівчина-Доля.
Я тиха Доля, доленька Тарасова
У вінку терновім, боса на снігу…
Втирала сльози, зронені завчасно,
Співала «люлі» ще у сповитку,
І проводжала маму Катрю в вічність
Разом з Тарасом
Свічку їй несла.
Тихенько в бур’яні писала вірші
І малювала мрії крадькома,
Ще з ним ходила тих стовпів шукати,
Що небо підпирають…
Та дарма…
Нема стовпів,
Лише дуби на чатах,
Бо світ цей тлінь…
Одна душа жива!
(Б. Стельмах «Тарас»)
Хлопчик-Т. Шевченко
Доле! Ти не лукавила зо мною,
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала. Ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела
До п’яного дяка в науку.
«Учися, серденько, колись
З нас будуть люде», - ти сказала.
А я й послухав, і учивсь,
І вивчився. А ти збрехала.
Які з нас люде? Та дарма!
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли, у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленька моя!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше, дальше слава,
А слава – заповідь моя.
В1. За тихим постуком воріт –
Садок вишневий коло хати,
Троянди пах і подих м’яти,
Лілея й королевий цвіт.
В2. Тут все росте, що він любив:
І чорнобривці, і калина,
І та – з легенди – Тополина,
І свідки вічності – дуби.(О. Матійко)
Виконується пісня «Садок вишневий коло хати».

В1. На сторінках «Кобзаря»
Є найкращі перлинки:
То слова про тяжку долю,
Долю жінки-українки.
В2. Ти убрав її квітками,
Ти умив її сльозами
І уславив всьому світу
Щонайкращими думками.
Виконується вірш Т. Г. Шевченка «У нашім раї на землі» під музику «AveMaria»
У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Бувало, іноді дивлюся, Дивуюсь дивом, і печаль Охватить душу; стане жаль Мені її, і зажурюся, І перед нею помолюся, Мов перед образом святим Тієї матері святої, Що в мир наш бога принесла…
В1. Уклін тобі, Тарасе,
Великий наш пророче,
Для тебе вічно б’ється
Те серденько дитяче.
В2. За тебе вічно б’ється,
За твої заповіти.
Чого батьки не зможуть,
Те сповнять їхні діти.
Виконується вірш Романа Завадовича «Вітаю Шевченка».
Я, білявка Галя,
Дівчинка маленька.
Віршиком вітаю
Нашого Шевченка.
Віршиком вітаю
Нашого Тараса.
Він бо України
Слава і окраса.
Я портрет Шевченка
Приберу в зелене,
Щоб Тарас злегенька
Усміхнувсь до мене.
В1. Дзвени, моя бандуро,
Над гори і ліс,
Нехай Кобзар почує
Дитячі голоси!
В2. Чоло Співця-Пророка
Розхмариться нехай.
Дзвени, моя бандуро,
Про Україну грай.
Учениця виконує пісню «Бандуристе, орле сизий».
В1. Живи, поете, в бронзі, і в граніті,
Живи, поете, в пам’яті людській,
Жив в піснях, живи у «Заповіті»,
У слові праведнім, у слові віковім.
Учні виконують «Танець із рушниками» під музику на вірш «Думи мої, думи»
В1. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття
І голос твій нам душі окриля.
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля.
В2. У росяні вінки заплетені суцвіття,
До ніг тобі, титане, кладемо.
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
Тебе своїм сучасником звемо.