СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО МЕТОДУ ПРОЕКТІВ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО МЕТОДУ ПРОЕКТІВ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Сучасні педагогічні технології передбачають новий підхід до навчання, виховання та формування особистості учня.
Метод проектів дозволяє організувати дослідницьку творчу діяльність дітей і найчастіше застосовується для природничо-наукової, екологічної освіти дітей відповідно до принципів особистісно-орієнтованого навчання. Наукові дослідження, які нами проводяться, присвячені проблемі мислення учнів. Дослідження проводились на базі педагогічної лабораторії, яка створена при кафедрі, до її складу входить експериментальний клас учнів початкової школи та методичний кабінет. Це дає можливість теоретично та практично проводити наукову роботу та залучати до неї студентів. Серед основних напрямків проведення нами наукового дослідження – технологія використання методу проектів в сучасній початковій школі. Методологія роботи в цьому напрямку містить розробку дослідницького проекту для початкових класів, практичне втілення його в експериментальному класі, створення методичних рекомендацій для студентів та вчителів початкової школи, використання результатів дослідження в навчальному процесі вищої школи та для підготовки навчальних посібників.
Навчальне проектування відносять до технологій ХХІ століття, тому що воно передбачає можливість адаптації до постійної зміни умов життя людини. Метод проектів та діяльнісний підхід до навчання сприяють вирішенню завдань сучасної школи. Його можна ефективно застосувати для залучення дітей початкової школи до науково-дослідної та пошукової діяльності, що дозволяє вже у ранньому віці найбільш повно визначити та розвивати інтелектуальні та творчі здібності дитини.
Робота над довготривалими проектами вимагає особливого методологічного підходу, особливого ставлення з боку вчителя, учня та батьків. Одна із умов при цьому – створення дитячо-дорослого колективу однодумців, що відповідає створенню школи майбутнього.
Відомо, що проекти відрізняються між собою по складу учасників, по тривалості проведення, по їх спрямованості та меті. Разом з тим, їх реалізація, проектна діяльність вчителя та учнів передбачають спеціальну підготовку. Вчитель, який втілює метод проектів, повинен вміти відібрати найбільш цікаві проекти, які мають певне практичне значення. Важливим стає необхідність володіння дослідницькими, пошуковими методами, уміння організовувати самостійну дослідницьку роботу дітей. Розробка проекту вимагає переорієнтації навчально-виховної роботи до певного предмету на збільшення різноманітних видів самостійної діяльності учнів. Діяльність індивідуальна, групова набуває дослідницький, пошуковий, творчий характер. При цьому вчитель виконує роль режисера-консультанта. Важливість залучення дітей початкової школи до створення проектів полягає в тому, що під час проектування здійснюється повторення та закріплення знань та навичок завдяки застосування їх в дослідницькій діяльності. Метод проектів збільшує результативність навчально-пізнавального процесу, бо проведення дослідження сприяє розвитку мислення та мовлення дітей. Крім того формуються пізнавальні інтереси, дослідницькі навички, уявлення та творчі здібності. Під час роботи над проектом можна визначити певний рівень обдарованості дітей. Учні набувають навички конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, спілкуватися під час розробки проекту. У них розвиваються естетичні якості, любов до праці та інше.
Нами розробляється методичний матеріал для виконання дослідницького екологічного проекту учнями початкової школи, який розрахований на чотири роки і починається з першого класу. В першому класі він має назву «Давайте дружити з природою» і містить завдання по ознайомленню з Червоною книгою України, з малюнками-позначками захисту рослин та тварин. Проект передбачає самостійні спостереження в природі, екскурсії. Для кожного учня підготовлено аркуш з завданнями, які він виконує. Для учнів другого класу розроблений зошит для роботи над проектом «Природа в різні пори року». До проекту входять завдання по спостереженню за неживою та живою природою, екскурсії, лабораторні роботи, виготовлення малюнків та інше, більше 30 тем. В третьому та четвертому класах передбачено більш детальне вивчення місцевого матеріалу, його охорони, проблем екології. Для цього ми плануємо використовувати авторський підручник для 3 класу «Екологія рідного краю». Структура проекту спрямована на формування у дітей зацікавленості до проведення спостережень та до дослідницької роботи. Проект повинен сприяти формуванню мислення, здібності самостійно зробити висновки. При цьому формуються уявлення про необхідність систематично проводити спостереження за явищами природи, узагальнюються уявлення про навколишню природу та зміни в різні пори року, які можна спостерігати. Важливе значення набуває формування навичок систематичного оформлення результатів спостережень у формі щоденників та інших. Актуальним стає формування колективу виконавців проекту у складі учнів, вчителя та батьків. Залучення батьків до організації дослідницької діяльності учнів – необхідна умова для створення довготривалого проекту. Базою створення проекту мають бути природничо-наукові знання, які одержують учні початкових класів відповідно до програми «Я і Україна», та при вивченні регіонального курсу «Екологія рідного краю». Крім того, діти використовують навички малювання, роботи з природним матеріалом та інші. Виконання проекту відповідно до визначеної мети дає можливість сформувати у дітей природничо-наукове мислення, дослідницькі навички, новий обсяг знань. Проект сприяє формуванню у дітей інформаційної культури, уміння знаходити джерела одержання необхідної інформації. Він дає можливість сформувати основи екологічної культури учня та позитивно впливає на його гуманітарну та естетичну освіту. Сумісна робота дітей та батьків під час виконання проекту вирішує багато питань родинного виховання. Таким чином розробляються нові підходи до формування особистості учня в початковій школі. В першому класі робота над проектом «Давайте дружити з природою» починалась з того, що діти за допомогою вчителя повинні були відповісти на питання двох анкет. Відповідно до теми проекту учні писали, про що їм цікаво узнати під час роботи над проектом, де вони можуть знайти необхідну інформацію. Друга анкета була присвячена діям учня. Діти відповідали на питання, що вони планують робити, щоб здійснився проект, який порядок їх дій, хто разом з ними буде розробляти проект, які необхідні матеріали та інструменти для роботи. До складу проекту входило п'ять тематичних блоків, які передбачали виконання різних завдань. Зокрема, це блоки „Охорона рослин", „Охорона тварин", „Птахи прилетіли", „Весняні знаменні події. День Землі". Блок дослідницької роботи учнів передбачав індивідуальні спостереження по темі „Весна". Робота над виконанням завдань блоків проекту проводилась під час уроків екології, частково на уроках природознавства, як позакласна робота, а деякі завдання, особливо спостереження, проводились поза школою. Крім того, проводились екскурсії екологічного змісту та для проведення спостережень у природі. Свою діяльність діти поєднували з малювання, складанням розповідей, казок, з іграми та іншими видами діяльності. Вони виконували розвивальні завдання, відповідали на проблемні запитання. Широке використання цікавого матеріалу, поєднання теоретичної та практичної діяльності учнів, застосування сучасної педагогічної технології сприяли не тільки формуванню екологічної культури, розвитку мислення, дослідницьких навичок, але мали позитивний вплив на більш ефективне оволодіння знаннями з курсу „Навколишній світ". Робота над проектом показала, що у дітей розвивались творчі здібності, деякі із учнів показали свою обдарованість. Загалом байдужих учнів не було, всі вони виявили любов і свідоме ставлення до природи рідного краю, бажання її охороняти. Це підтверджує індивідуальне виконання тематичних блоків. Блок „Охорона рослин" передбачав не тільки формування знань про рослини, але і зверталась увага на їх охорону, на рослини, які занесені до Червоної книги. Учні вперше ознайомились з малюнками-позначками, які пов'язані з правилами поведінки у природі і мають екологічне значення. З їх допомогою почалось формування екологічної культури дітей. Вони виконували творчі завдання складали перелік рослин Червоної книги, малювали їх та вчилися самостійно малювати знаки заборони у природі. Важливим було завданням за допомогою малюнків-позначок скласти і записати правила поведінки у природі. За допомогою вчителя та батьків учні добре виконали це завдання. Розповіді про рослини та малюнки дітей показали їх індивідуальність та зацікавленість у проекті. Блок „Охорона тварин" передбачав розповідь дітей про тварин. За допомогою завдань у вигляді малюнків учні відповідали на питання „Чому багато видів диких тварин починають рідко зустрічатися у природі?" Вивчались тварини, які увійшли до Червоної книги України, діти записували їх назви, робили малюнки. Творчим завданням, яке виконувалось із задоволенням та любов'ю, було самостійне малювання їжачка вухатого та знаку, який забороняє його знищувати. Малюнки дітей різні, але всі вони щиросердні та гуманні. Одним з завдань пошукової діяльності була підготовка розповіді про одну із тварин занесених до Червоної книги. Діти за допомогою батьків добре впорались з цим завданням. Серед тварин, які вони назвали були рись, кожан, зубр, та інші. До опису діти додали свої малюнки. Крім того, вони склали за записами правила поведінки у природі відповідно до наданих малюнків - позначок. Блок „Птахи прилетіли" мав відношення до змін, які спостерігаються у природі навесні. Діти не тільки розповідають про знайомих ним птахів, але і знайомляться з перелітними видами. Вони виконували творчі завдання, відгадували птахів зображених на малюнках та розфарбовували їх. За допомогою малюнків-позначок діти складали правила, як треба поводитися з птахами у природі. Творче завдання полягало в тому, щоб самостійно розробити знак-малюнок, який забороняє знищувати журавля. Навесні діти виконували дослідницьку роботу, яка передбачала проведення індивідуальних спостережень за птахами, метеликами, за рослинами. Треба було записати, коли кожний з учнів вперше навесні побачив ластівку, метелика, перші квіти, перші зелені листочки на деревах. Більш детально треба було спостерігати, за розпусканням квітів на плодових деревах, визначити дату коли розквітнули бузок, акація, каштан. Більшість дітей ретельно проводила спостереження, деякі з них показали схильність до дослідницької роботи, зокрема під час виконання завдання, яке передбачало проведення досліду з гілочками у сосуді з водою. Вони робили записи своїх спостережень та замальовували гілочки. Дітям пропонувалось скласти розповідь про що-небудь цікаве, що вони бачили навесні. Більшість відповідей розкривали спостережливість дітей та любов до природи. їм. дуже сподобалося спостерігати як ластівки полюють за комахами, як квітнуть дерева, бо тоді стає дуже красиво, як з'являються перші квіти. В кінці цієї теми було творче завдання, учням пропонувалось уявити, що вони маленькі вчені, які не тільки досліджують таємниці природи, але і вміють зробити наукові висновки. По кожному завданню, яке виконувалось в цій темі, необхідно було сформулювати та записати висновок. Більшість дітей виконало це завдання, але якість відповідей показала, що у дітей ще слабо сформована навичка висловлювати свою думку. Дослідження по розробці та втіленню проекту „Давайте дружити з природою" в першому класі показала, що діти цього віку з задоволенням приймають участь у роботі над проектом. Всі учні активно починали працювати над виконанням завдань блоків, але поступово деякі з них завдання виконували недостатньо ретельно. Це можна пояснити високим рівнем вимог до дітей, не завжди вони вміли сформулювати свої відповіді і тому зникав інтерес до проекту. Разом з тим, робота дітей над проектом дала позитивні результати. Вони вчилися мислити, висловлювати свої думки, спостереження, відношення до природи, діти навчилися творчо працювати, за допомогою малюнків висловлювати своє відношення до рослин, птахів, до навколишнього середовища. Важливе значення мало те що сумісна робота дітей та дорослих над проектом сприяла становленню дитячо-дорослого колективу цього класу. Набутий досвід роботи над проектом ми використовуємо в новому навчальному році. Передбачено розширення дослідницької частини проекту і введено теми та завдання безпосередньо пов'язані зі змінами у природі. Особлива увага приділяється розвитку мислення учнів, для цього розробляються спеціальні проблемні завдання та питання. За основу, як і в першому класі, взята розвивальна система Д.Б.Ельконіна - В.В.Давидова. В другому класі робота над проектом почалась восени темою «Природа в різні пори року», яка собою являла залучення учнів до участі у його створенні. В минулому році у дітей вже були сформовані деякі уявлення та навички такої роботи. Було проведено анкетування з метою визначення відношення дітей до участі у створенні проекту. Учні відверто відповідали, що їм було цікаво працювали, що вони впізнали багато нового, назвали, завдання які найбільш сподобались. Дітям сподобалось спостерігати за природою навесні, малювати позначки охорони природи та інше. Учні та їх батьки підтвердили бажання працювати над проектом і в другому класі. Структура проекту «Природа в різні пори року» складається із окремих тем, які передбачають виконання спостережень, лабораторні роботи, екскурсії, проблемні завдання. Так, для більш детального ознайомлення з неживою природою, учні виконували теми «Спостерігаємо за небом», «Спостерігаємо за ґрунтом», «Спостерігаємо за вітром» та інші. Для їх узагальнення виконується тема «Вивчення неживої природи у різні пори року». Проект передбачає і теми присвячені живій природі. Тема «Осінь у природі» проводилась у формі екскурсії, під час якої учні працювали над завданнями проекту, збирали необхідний матеріал для роботи над такими темами як «Фарби листя восени», «Кора», «Плоди та насіння». Кожна тема передбачала не тільки виконання завдань, але і творчі роботи з природним матеріалом. Діти за допомогою батьків виготовили дуже цікаві саморобки високого художнього рівня. Так з кори були зроблені сова, крокодил, листя - акваріум з рибками та інше. Цікавим було лабораторне дослідження дітей, яке передбачало не тільки ознайомлення з будовою вегетативних та плодових бруньок, але і виконання проблемних завдань, пов'язаних з розвитком рослин. Учні навчилися працювати з лупою та ознайомились з мікроскопом. Створення проекту передбачає безпосереднє залучення дітей у різних формах наукової роботи. Так, тема «Спілкування з вченими» передбачала не тільки виконання завдань, але і зустріч з вченим, кандидатом біологічних наук, який не тільки розповідав про тварин, але і подарував дітям свою книжку. З маленькими доповідями про свою роботу над проектом учні виступили на науковій конференції викладачів та студентів педуніверситету. Ми навели тільки деякі приклади роботи над проектом, яка продовжується. Другий рік роботи показав необхідність підготовки до творчої роботи дітей, яка була проведена під час виконання проекту в першому класі. Учні вже добре розуміють в чому полягають особливості дослідницької роботи. Методичний матеріал, який нами розробляється під час створення проекту, увійшов в навчальні програми підготовки студентів спеціальності «Початкове навчання» зокрема в курсі «Методика викладання природознавства в початковій школі», «Технології вивчення галузі «Людина і світ», «Методика викладання педагогічних дисциплін у вищій школі» (магістратура). Крім того, розроблена авторська програма та методичний матеріал курсу «Методика дослідної роботи вчителя початкової школи з учнями» для студентів магістратури. До наукової роботи залучені студенти, які виконують дипломні та магістерські роботи по технології методу проектів в початковій школі. Наші наукові дослідження продовжуються, планується підготовка методичного посібника для студентів.