Урок украинского языка для 6 класса «Лексикологія. Групи слів за значенням (повторення). Робота з тлумачним словником» .

Урок української мови в 6 класі
Урок № 1 з теми «Лексикологія»
Тема «Лексикологія. Групи слів за значенням (повторення). Робота з тлумачним словником» .
Мета: удосконалити знання шестикласників про групи слів за значенням та фразеологізми ;закріпити вміння аргументовано доводити приналежність слова до певної групи; пригадати будову тлумачного словника, порядок укладання словникової статті, виховувати любов до рідної мови; розвивати самоосвітню компетенцію та творчий потенціал дітей через застосування дослідницьких умінь.
Тип уроку: поглиблення набутих знань (підготовка до «подорожі на лексичному експресі»).
Обладнання: Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Рідна мова: підручник для 6 класу /
К.: Зодіак-ЕКО, 2008. – 288 с.:іл.; індивідуальні картки та картки для роботи в парах, тлумачні словники української мови, гілочка у вазі, що стане «деревом пізнання», кольорові олівці.
ХІД УРОКУ
І Мотивація.
Дорогі друзі! Я пропоную вам подорож на лексичному експресі, який зможе швидко переносити нас у просторі та навіть часі! Під час цієї подорожі на вас чекає знайомство з розділом науки про мову – Лексикологією.
ІІ. Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів.
Розділ цей хоч непростий,
та для вас цікавий:
Будуть тут нові слова,
будуть і забави.
І в свою скарбничку мовну,
поки вивчим тему,
Мовних перлів пребагато ми з вами зберемо.
Будуть тут знання й уміння,
правила й завдання,
Думки вашої творіння:
відкриття й шукання,
І фантазії політ, здійснення бажання.
Тепер ви, користуючись вашими підручниками, визначте, що вам необхідно вивчити з розділу «Лексикологія» в шостому класі й чого треба навчитися.
Відповіді дітей:
Потрібно знати групи слів за походженням та вживанням.
Необхідно навчитися користуватися у своєму мовленні лексичним багатством української мови.
Завдання в нас сьогодні непросте – сформувати наш експрес і підготуватися до далекої мандрівки. А для цього нам необхідно пригадати з даного розділу науки про мову все, що ми вивчали раніше, та виконати деякі завдання від чергового по перону.
ІІІ. Узагальнення вивченого матеріалу:
Починаємо формування й виконуємо перше завдання:
Мікрофон:
Пригадайте, що вивчає лексикологія?
Що таке лексика?
Що таке лексичне значення слова?
Чим лексичне значення слова відрізняється від граматичного?
Добре, переконали, а доведіть, що ви й на практиці такі ж молодці, як і в теорії.
Робота в парах:
Завдання 1 (усно)
Прочитайте прислів'я. Замість крапок вставте потрібні слова-антоніми.
1. Занедбаєш науку в ..., пожалкуєш у старості.
2. Руки білі, а сумління ... .
1. Радість красить, а ... палить.
2. Ранні пташки росу п'ють, а ... слізки ллють.
1. Де багато слів, там ... діла.
2. Добрий горщик, та ... борщик.
1. Рідна сторона — мати, а ... —сторона ... .
2. Літо збирає, а ... з’їдає.
1. Ластівка день починає, а соловей його ... .
2. Довгий літній день, та ... тиждень.
Відповідь. Молодості, чорні, горе, пізні, мало, поганий, чужа, мачуха, осінь, кінчає, короткий.
Завдання 2 (усно)
До поданого слова дібрати якнайбільше синонімів. Слова для виконання завдання: іти, хліб, земля, людина, криниця.
Іти —(просуватися, прямувати, крокувати, ступати, мандрувати, пливти, брести, дріботіти, чимчикувати, повзти, пхатися, плестися, чапати, човгати, чвалати, теліпатися).
Хліб – (паляниця, булка, коровай, перепічка, буханець).
Земля – (рілля, чорнозем, годувальниця; земля предків, суша, берег, ґрунт, поле, лан, пар, степ, планета).
Людина — (чоловік, жінка, друг, приятель, творець, борець, мрійник, ідеал).
Криниця — (джерело, журавель, копанка, колодязь).
Завдання 3. Творче конструювання (письмово).
Переробіть подані речення так, щоб виділені слова не мали двох значень.
1 Ось і став. За гаєм видно став.
Їхав віз, а потім став.
2 Віз хлопців. Микола віз сіно з поля.
Віз був старий і тому скрипів.
3 Йому показали ручку. Галя мала білі ручки.
У неї не було нової ручки .

4 У лісі мало лисичок. Лисичка любить ласувати курочкою, Ми назбирали кошик лисичок.
5 Марія мила. Марійка люба, мила.
Марійка мила посуд.
Завдання 4 Творче відновлення (усно).
Прочитайте. У поданих віршах вставте пропущені слова-омоніми.
1До млина Мусіїв візДва мішки пшениці ...
Ось за гаєм блиснув став,
Вісь із колеса — він ... .
Що ж, чи буде наша матиБорошно сьогодні ....
(О. Хожан)
2. Йшов Мороз, Червоний ніс,
Подарунки дітям ....
Попереду бачить став.
Що ж робити? Він і ....
Та мене ж чекають діти!
І куди ж ставок цей ....
Ось візьму і заморожу,Ждіть дарунків від Мороза!
3.Ти не знаєш, бачу, діла?
Де ж ти ніж великий ... ?Може, він лишився в Полі?
Де ж вона? — Вона у ....
- То біжи ж мерщій на поле,
Вона, мабуть, просо....
По дорозі вирви м'яти,
Прийдеш, — просо будеш ... .
Купиш у крамниці мила.
Не барися ж, моя ... !Завдання 5. Кольоровий розподіл.(Робота в індивідуальних картках).
Прочитайте поетичні строфи. Знайдіть у них омоніми, омографи та омоформи, підкресліть омоніми червоним, омоформи – жовтим, а омографи – зеленим кольором1. - Ой піду я в чисте поле, там дівчина просо поле.
Не жаліла мама мила, мила мама милом Мілу.
2.Візьму косу, піду на косу, трави накошу.
Шило шубку Шурі шило, шовком, шерстю шви обшило.
3.Гей, стрільці, хапайте луки
Та й біжіть бігом на луки!
Комарня там вельми сита —
Настріляйте зо три сита!
4.Ой пішов до ставу мул
І застряв по шию в мул.
Допоміг бульдозер мулу:
Впрів, а витяг таки з мулу!
5.Про море читав я запоєм два дні,
й приснилося, неначе у морі на дні
Зустрів я дельфіна, питаюсь: — А як
Живе-поживає сусіда ваш Як?
Дельфін похитав головою: — Ех, Яків!
Ну, де ж це у морі побачив ти яків?
У морі є ми. На землі живуть яки.
Або ж у повітрі, якщо вони ЯКи.
6.Про те, що таке принциповість,Писали два принци повість.Самим же — чужа принциповістьПро що ж тоді, принци, повість?
Завдання 5. Творчий аналіз. (Картки для усної роботи в парах)
Прочитайте вірш Грицька Бойка "Веремій". Знайдіть у ньому фразеологізми, поясніть їх значення.
1.Це дідусь хороший мій
Звуть його так - Веремій.
Так він дивно розмовляє,
Що попробуй - зрозумій!
В цирку був я з дідусем –
Ми там бачили усе:
І жонглера, і ведмедя
На швидкім велосипеді...
Я крутивсь, дідусь спитав:
Ти прийшов ловити ґав?Аж піднявся я із лави:
Та які ж у цирку ґави?!Ну й дідусь мій, Веремій!Що він каже? Зрозумій.
2.Грались ми з Рябком кудлатим -Посварилися із братом.
Брат мовчав, і я мовчав,
А дідусь обох повчав:
Так до бійки недалеко!Що це ви розбили глека?...Братик, плачучи сказав:
- Глека я не розбивав!...Ну й дідусь мій Веремій!Що він каже? Зрозумій.
3.Ми були біля криниці,
З неї я хотів напиться.
Нахиляюсь, гнуся, гнусь-
До води не дотягнусь.
А дідусь мій: - Що? Попив?
Шилом патоки вхопив?
Знов мені не зрозуміло:
Тут- ні патоки, ні шила!
Ну й дідусь мій,Веремій!
Що він каже? Зрозумій.
4.Братик спать ніяк не хоче,
Хоч і сонні в нього очі,
Вередує: - Я не ляжу! –
А дідусь ласкаво каже:
-От якби ти зараз ліг,
Ти б заснув без задніх ніг! -
Братик ліг, питає в нього:
- Де ж у мене задні ноги?
Ну й дідусь мій, Веремій!
Що він каже? Зрозумій.
5.Я, сестричка й менший брат
Втрьох збирали виноград,
Сперечалися ми все:
Хто з нас кошик понесе?
Дідуся ми розгнівили:
Що ви кашу заварили?
Де ж та каша?-мовив брат.Ми ж збираєм виноград!
Ну й дідусь мій, Веремій!
Що він каже? Зрозумій.
Фізкультхвилинка. (Проводить черговий учень).
IV. Надання необхідної інформації:
Хто впорався з практичними завданнями, починає готувати свій багаж для подорожі. А головне в нашому багажі – це знання.
Прочитайте виразно подані речення й поясніть значення виділених слів (вправа 57 підручника)
Багатьом людям просто слід навчитися висловлюватися. Для цього необхідно знати слова. Багато слів. Тому, коли мене питають, що робити, я відповідаю: «Учіть, хлопці, слова!» (М. Вересень).
Нещасна, неправедна людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі.
(Б. Харчук).
Дай, Боже, недоріці ті слова, що з недоріки зроблять Цицерона. (В. Баранов).
- Поясніть, як ви розумієте значення другого речення.
- Хіба можна вивчити мову, не вміючи користуватись у своєму мовленні лексичним багатством нашої мови, не розуміючи значення деяких слів?
(Діти пояснюють).
Я поділяю вашу думку та додам, що вивчаючи лексичний склад нашої мови, ніяк не можна обійтися без уміння працювати з тлумачним словником, бо саме він зможе пояснити нам незрозумілі слова.
На черзі ще одне завдання. Уважно розгляньте тлумачні словники, що лежать у вас на партах:
поясніть роль тлумачного словника та його будову,
принцип розміщення в ньому слів,
принцип побудови словникової статті, наведіть приклади. (Діти пояснюють)
Виписати з словника тлумачення слів:
І варіант: експрес, лексикон,
ІІ варіант: лексикографія, семафор.
(Доки учні працюють, учитель переглядає картки-завдання, виставляє оцінки).
Перевірка роботи з словниками: зачитуються записи в зошитах.
Молодці! Всі завдання виконали й отримали право зайняти місце в нашому лексичному експресі.
V. Рефлексія.
- Який розділ науки про мову нам треба опрацювати детальніше?
- Поясніть, чи є різниця між лексикою й лексикологією?
- Як ви будете діяти, коли зустрінеться слово, значення якого є для вас незрозумілим?
- Назвіть відомі вам групи слів за значенням.
- Тепер ми виготовимо квитки для нашої подорожі. Запишіть на аркуші одне питання, що стосується теми нашого сьогоднішнього уроку.
(Діти записують питання).
Згорніть ваш аркуш трубочкою та зв’яжіть ниткою, залиште довгі кінці, як для ялинкової прикраси. Повісьте ваші квитки на наше «дерево пізнання». Воно нам стане в пригоді на наступному уроці.
VI. Домашнє завдання: вивчити правила на с.44, виконати вправу 60.
Наш експрес сформований, всі отримали право на подорож у ньому, прихопили в багаж міцні знання та гарні оцінки.
VІІ. Оцінювання роботи на уроці.